Дидактичні засади морально-етичної парадигми творів сучасного українського фентезі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дидактичні засади морально-етичної парадигми творів сучасного українського фентезі

Наталія Логвіненко

кандидат педагогічних наук

старший науковий співробітник

доцент кафедри військово-гуманітарних дисциплін

Військового інституту телекомунікацій та інформатизації

імені Героїв Крут (Київ, Україна)

Анотація

література фентезі компетенція учень

У статті подано матеріали дослідження, що виконали учасники факультативних занять (8-9 кл.), на яких за авторською програмою розглядаються твори фентезі. Програма передбачає поглиблене вивчення національної літератури. А схильність вітчизняних письменників до заглиблення в етичні й філософські парадигми з глибинним психологізмом визначила морально-етичну проблему українського фентезі як одну з важливих для формування особистісних компетенцій учнів, їхніх соціальних навичок.

Факультативи як особлива форма навчання за вибором розраховані на застосування різноманітних інноваційних технологій з використанням проблемно-пошукової роботи. Дослідницьку діяльність учнів розвиваємо з метою навчання самостійно розв'язувати певні питання з доцільно дібраної теми. Це веде до розвитку інтелектуальних здібностей, здатності до самостійного наукового мислення, ініціативи й творчості. Застосування дослідницького методу на факультативах дає змогу вирішувати важливі завдання сучасної освіти - формувати особистість, яка здатна конструктивно працювати в проблемних ситуаціях, поєднувати професійну компетентність з громадянською відповідальністю, володіти необхідним світоглядом і моральною свідомістю.

Саме ці завдання та Рекомендації Європарламенту щодо освіти протягом життя і спонукали до вибору теми пошуково-дослідницької роботи під час вивчення українського фентезі. Використовуючи образи та символи, міфи та легенди, письменники, кожен по-своєму, подають читачеві майстерно приховану реальність для розкриття її загадок. Твори фентезі вимагають від читача роздумів і самостійних висновків, оцінки вчинків героїв і таким чином дають змогу особистості самостійно здійснити вибір напрямку саморозвитку й актуалізувати духовні цінності.

Дослідження морально-етичної парадигми фентезійного твору, за вибором учнів, випало на роман Галини Пагутяк «Королівство». Це спонукало їх заглибитися у конкретні ситуації проблемного характеру, пов'язані з необхідністю морального вибору героями; оцінити системи загальнолюдських цінностей у сучасному світі: любити природу, бажання оберігати її як матір, як джерело краси і спокою; дбати про гармонію у своєму внутрішньому світі та перемагати себе. Була актуалізована проблема пошуку молодими читачами національної ідентичності, формування умінь соціального та громадського характеру.

Ключові слова: Галина Пагутяк, роман «Королівство», фентезі, самобутня українська міфологія, фольклорно-фантастичні джерела, моральні принципи, загальнолюдські цінності, пошуково-дослідницька діяльність.

Natalia Logvinenko, Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Researcher, Associate Professor at the Department of Military Humanities Military Institute of Telecommunications and Informatization Heroes of Kruty (Kyiv, Ukraine)

Didactic fundamentals of the moral and ethical paradigm works of modern Ukrainian fantasy

Abstract

The article presents the materials of the research performed by the participants of the optional classes (8-9 grades), where the author's program considers fantasy works. The program provides in-depth study of national literature. And the tendency ofnational writers to delve into ethical and philosophical paradigms with deep psychologist identified the moral and ethical problem of Ukrainian fantasy as one of the important for the formation ofpersonal competencies of students, their social skills.

Electives as a specialform ofelective education are designed to use a variety of innovative technologies using problemsolving work. We develop students 'research activities in order to teach them to solve certain issues on a properly selected topic. This leads to the development of intellectual abilities, the ability to independent scientific thinking, initiative and creativity. The application of the research method in electives allows solving important tasks of modern education - to form a person who is able to work constructively in problematic situations, combine professional competence with civic responsibility, and have the necessary worldview and moral consciousness.

These tasks and the Recommendations of the European Parliament on lifelong learning prompted the choice of the topic of research work in the study of Ukrainian fantasy. Using images and symbols, myths and legends, writers, each in their own way, present the reader with a cleverly hidden reality to solve its mysteries. Fantasy works require from the reader reflections and independent conclusions, assessment of the actions of the heroes and thus allow the individual to independently choose the direction of self-development and actualize spiritual values.

The study of the moral and ethical paradigm of a fantasy work, at the choice of students, fell on the novel by Galina Pagutyak «Kingdom». This prompted them to delve into specific problematic situations related to the need for moral choice by the characters; to evaluate the systems of universal values in the modern world: to love nature, the desire to protect it as a mother, as a source of beauty and peace; take care of harmony in your inner world and overcome yourself. The problem of young readers ' search for national identity and the formation of social and public skills were highlighted.

Key words: Galina Pagutyak, the novel «Kingdom», fantasy, original Ukrainian mythology, folklore and fiction sources, moral principles, universal values, research activities.

Постановка проблеми

Етика - одна з найдавніших теоретичних дисциплін, об'єктом вивчення якої є мораль. Етика узагальнює і систематизує моральні принципи, норми і моральні цінності - моральні зразки, поняття, вимоги, що допомагають людині оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній. Отже, культура, етика, тобто вироблені і визнані суспільством цінності, соціальні норми, установки, шаблони поводження, ритуали змушують людину поводитися так, а не інакше.

Твори жанру фентезі, на думку фахівців, сприяють розкриттю важливих для молодого читача морально-етичних норм - чеснот, завдяки яким зцілюється світ від зла. Морально-етична парадигма художнього твору пов'язана з органічним проникненням письменника в морально-психологічні виміри існування індивіда в суспільстві. Дослідження морально-етичної парадигми фентезійного твору занурює читача у конкретні ситуації проблемного характеру, пов'язані з необхідністю морального вибору, сприяє формуванню його системи загальнолюдських цінностей. В. Олійник вважає, що основним завданням фентезі є встановлення гармонії у внутрішньому світі людини, перемозі над самим собою(Олійник). Це й визначило актуальність дослідження морально-етичної парадигми творів жанру українського фентезі, що вивчаються на факультативних заняттях в основній школі за авторською програмою (Логвіненко, 2014).

Аналіз досліджень

Особливості фентезійної прози в українській та світовій літературах досліджують сьогодні Белімова Т.І., Гречаник І.П., Гурдуз А.І., Леоненко О.С., Литвиненко Т.М., Логвіненко Н.М., Романишин Н.В., Романенко О.А., Соколова А., Стужук О.І., Чорна О.Б. та ін. Серед характерних рис цього виду фантастичної прози - використання самобутньої української міфології, фольклорно-фантастичних джерел, що тісно пов'язує фентезі з історією всієї української та світової літератур. Крім того, дослідники виокремлюють справжність фентезійного світу, який розвивається за власними законами, незважаючи на існування у ньому богів, чаклунів, міфічних істот, привидів і будь-якої іншої фантастичної суті, що живуть поряд з людиною, мають свої інтереси, які тісно переплітаються з інтересами і життям людей (Логвіненко, 2016). Вони наголошують, що фентезі - це не «чтиво» для відволікання уваги; використовуючи образи та символи, міфи та легенди, автор подає читачеві майстерно приховану реальність для розкриття її загадок. Твори фентезі вимагають від читача роздумів і самостійних висновків, оцінки вчинків героїв. Основними джерелами фентезі виступає архетипне мислення, у якому осучаснюються основні початки людського існування, оскільки саме свідомість людини надає безпосередню можливість реалізувати становлення духовної рівноваги та єдності з іншими.

Аналіз наукових публікацій доводить, що твори жанру фентезі дають змогу особистості самостійно здійснити вибір напрямку саморозвитку й актуалізувати духовні цінності, які неможливі без знання історико-культурної спадщини народу й включення її у систему суспільних відносин, що дає змогу реалізувати можливості для формування особистісних компетенцій, розуміння соціальних кодів поведінки та «звичаїв, що є загальноприйнятими у різних суспільствах та середовищах» (Рекомендації, 2006).

Мета статті

Таким чином, фентезі, як стверджує Леоненко О., постає перед читачами як «складний багатовимірний процес соціального життя з елементами міфологічного, магічного й утопічного, що конденсується в основних архетипах» (Леоненко, 2010). Своєрідне поєднання реалістичних і фантастичних елементів, глибокого психологізму та інтелектуалізму, національної автентичності знаходимо у творах В. Арєнєва, Т. Завітайла, В. Климчука, Дари Корній, Г. Пагутяк, Н. Тисовської та ін.

Отож метою нашої статті є висвітлення дослідницької роботи учнів над романом Галини Пагутяк «Королівство» для з'ясування морально-етичної парадигми як актуалізації проблеми пошуку молодими читачами національної ідентичності, формування вмінь соціального та громадського характеру.

Виклад основного матеріалу

Дослідження морально-етичної парадигми творів жанру українського фентезі відбувалося в рамках поглибленого вивчення національної літератури в середній школі на факультативних заняттях, особливості яких створюють сприятливі умови для реалізації компетентнісного підходу в навчанні. А коли в центрі всієї освітньої системи стоїть завдання сформувати вільну й відповідальну особистість, здатну конструктивно працювати в проблемних ситуаціях, поєднувати професійну компетентність з громадянською відповідальністю, володіти необхідним світоглядом і моральною свідомістю, саме тому особливу вартість для учня має шлях, яким він пройде, розв'язуючи поставлені перед ним завдання. Отож проблемно-пошукова діяльність є таким способом навчальної роботи, при якій учень самостійно, з суб'єктивного, за Г. Ващенком, погляду, розв'язує якісь питання і який веде його до розвитку інтелектуальних здібностей, розвиває його здатність до самостійного наукового мислення, ініціативу й творчі здібності (Ващенко, 1997: 294). Застосування дослідницького методу дає змогу доцільно добирати теми для дослідження. Так схильність національних письменників до заглиблення в етичні й філософські парадигми з глибинним психологізмом визначили морально-етичну проблему творів жанру українського фентезі як одну з важливих для формування особистісних компетенцій учнів, їхніх умінь соціального та громадського характеру.

А Галина Пагутяк, на глибоке переконання дослідників, уміє по-особливому поставити і спрямувати проблему твору в морально-етичну сферу. Її інтелектуалізм - не просто ерудиція, а висока культура, яка виявляється в обізнаності з найскладнішими соціологічними, морально-етичними, науковими проблемами сучасності та їх філософському осмисленні (Гречаник, 2010). Вона виробила власну прозову естетику, індивідуальний стиль, структуру авторського наративу, що вміщує глибоко індивідуальні роздуми над призначенням людини - часто це витворені її уявою постулати мудрості. Її твори цікаві, актуальні в будь-яку епоху, оскільки наскрізними мотивами в них є мотиви боротьби з несправедливістю навколишнього світу і людського суспільства; боротьби з перешкодами, що стоять на шляху до особистого щастя та світової гармонії; мотиви боротьби добра зі злом як невід'ємних складових існування людини, соціуму, всесвіту.

Пошуково-дослідницька робота учнів починається після прочитання роману «Королівство» Г. Пагутяк і озвучення предмету дослідження: морально-етична парадигма твору. Здійснивши необхідні кроки дослідження під час індивідуальної, парної або групової роботи (на вибір учасників факультативу), які обумовлювалися знайомством із автобіографічними даними письменниці, оцінками її творчості критиками, з інтерв'ю Галини Пагутяк, щоб зрозуміти специфіку її творчості і виокремити необхідний художній матеріал для аналізу проблемного питання і доведення своїх спостережень.

Колективне висвітлення і обговорення проблеми на факультативному занятті можна узагальнити так.

У романі «Королівство» Галина Пагутяк порушує такі морально-етичні проблеми, як: духовна деградація й моральне зубожіння сучасного суспільства, занепад культури, екологічні катастрофи, «природність» людини як необхідний чинник її гармонійного існування у всесвіті, здатність до милосердя як провідна ознака ідеалу людини.

Філософія вшанування Книги в творчості Галини Пагутяк викликана проблемою падіння культури в сучасному світі і тим, що книжок зараз майже ніхто не читає. Сама письменниця любила читати з дитинства, люблять читати і герої «Королівства»: Люцина, її мама, Марко, принц Серпень, Мортіус, Соня. У Королівстві в першу чергу дбали про розвиток бібліотек, музеїв і шкіл, що привело країну до процвітання. Відвідати її вважалося «великою честю, бо там можна було навчитися» (Пагутяк, 2010 : 54), а хто не вмів ні писати, ні читати, навіть і не мріяв потрапити до цієї дивної країни. Людину, яка спалила хоч і власноруч написану книжку, невидима сила зупиняла перед дверима Королівства.

Духовна деградація й моральне зубожіння сучасного суспільства, занепад культури втілені автором у показі знищення книжок в Імперії та впливу Інтернету(«Дя віртуальна реальність здатна довести людину до божевілля...») (Пагутяк, 2010 : 114). Інтернет-Вампірнет шанувала і нечисть, без комп'ютерів вона не могла вже жити. Наземні новини опир фон Стронціус, який жив на березі підземної ріки, «отримував блискавично, а стоси дисків із іграми та енциклопедіями дозволяли не нудитись на самоті. Книги під землею псувались від вогкості» (Пагутяк, 2010 : 12). Були комп'ютери і в Королівстві, але на кожному з них було написано: «Тут є все, крім твого власного розуму» (Пагутяк, 2010 : 111).

Послідовне викорінення читання в Серединному світі однозначно пов'язується з усякою нечистю - відьмами, що збираються спалювати книжки у своєму так званому «Клубі книголюбів» («Бо то таки дивна річ - любити книги, не читаючи їх. Ніхто з членів клубу не вмів читати»), слинявцями й пліснявцями, які знищують літературу по бібліотеках («Вкрадені в бібліотеці книжки вважались найпрестижнішою здобиччю») (Пагутяк, 2010 : 26, 30).

Так, стара відьма Олівія експертувала, які книжки спалювати першими, і з силою, побільшеною закляттям, кидала у вогонь шедеври світової літератури, рідкісні видання у гарних шкіряних палітурках із золотим тисненням - «Не в одного читача, який відмовляє собі в усьому, щоб купити омріяну книжку, заболіло б серце від такого видовища! ...». «Шанований експерт» безпомильно визначав усе, «що могло облагородити, а отже, зіпсувати людський рід» (Пагутяк, 2010 : 31).

Не випадково стара відьма з дочкою Гортензією мешкала по сусідству з родиною Люцини - людьми благородними і добрими, що мали велику бібліотеку з рідкісними книжками, серед яких - «Енциклопедія Королівства» - книжка, за яку знавець віддав би душу чи пів царства, - книжка з іншого світу. Саме за нею і полювали відьми. «Коли до Люцини заходили однокласники, у них відбирало мову, бо всюди вони бачили книжки, навіть там, де їх не мало би бути. Книжки почав збирати ще прадід, професор. <...> У квартирі майже не було меблів, бо все займали полиці з книжками» (Пагутяк, 2010 : 16).

Якби однокласники зайшли до сусідів Люцини, то побачили б зовсім іншу картину - «Звичайнісінька квартира без книжок». Гортензія не читала книжок, бо не вміла, «кажучи, що має алергію на друкарську фарбу» (Пагутяк, 2010 : 18). Хоча в розмовах із своєю матір'ю - старою екстравагантною відьмою, «останньою Великою відьмою у цьому світі», висловлювала бажання навчитися читати, щоб швидше порозумнішати; а у мріях бачила себе матір'ю такої донечки, як Люцина, з якою вона читає книжки. Може, саме тому на вечірці у «Клубі книголюбів» Гортензія не наважилася витягнути з сумочки книжечку, яку викрала з бібліотеки своїх сусідів для спалення. А стара «залюбки пустила б червоного півня до сусідської бібліотеки, якби не бабуся Люцини. Небіжка оточила квартиру невидимим бар'єром, через який не могло проникнути зло, доки самі мешканці залишатимуться вірними добру» (Пагутяк, 2010 : 31).

Крім спалювання книжок, нечиста сила зваблювала людей новомодними фільмами і мультиками, відвертаючи їх від читання. І тоді звичайні люди могли теж отримати членство в Клубі: «Серед них є такі, які ніколи не прочитали й не купили жодної книжки, стійко протистояли навіть детективам і казкам. Врешті, вони бачили фільми та мультфільми за цими книжками і могли вільно себе почувати навіть у освіченому товаристві. Такі були для Клубу справжньою знахідкою» (Пагутяк, 2010 : 28).

Отже, одним із головних символів роману є книжки - з ними борються, їх спалюють і захищають. Є. Повєткін вважає, що «Королівство» Галини Пагутяк є протестом проти всезагального випадіння із культури її життєво важливої основи - книжки і пов'язаних з нею читання і писання (Повєткін, 2016).

Безвідповідальне ставлення людини до природи, до навколишнього світу уособлюють жителі Імперії - великої, але пустельної країни, бо війни знищили всі зрошувальні канали, «невдатні господарі вирубали всі ліси і отруїли ріки». Крім того, крутиголовці прагнули занапастити «добрі світи», призвести їх до здичавіння і для цього знищували всі «корисні книжки».

Але людина є частиною природи, і для гармонійного життя у всесвіті їй потрібні ліси, гаї, сади, річки й озера, річечки й потічки; квіти, дерева й трави...

На жаль, не всі міські жителі можуть поцінувати чисте повітря і захоплюватися чудовими краєвидами. А ще зробити все, щоб чисте повітря і чудові краєвиди ніколи не зникли.

Не випадковим у творах письменниці одним із символічних образів є образ Саду. Дослідники вважають, що він є ключовим для розуміння авторської концепції людини та дійсності, яка будується на засадах гуманізму та усвідомлення тісного зв'язку людини з природою. У романі «Королівство» цей образ трансформується в образ Чарівного лісу, господарями якого стали ельфи-перелітки - крихітні істоти. Перелітками їх стали називати в Королівстві, «бо вони перелітали з дерева на дерево, з квітки на квітку. Чарівний ліс було оголошено заповідником. <...> Ніхто не смів зірвати в тому лісі навіть листочка. Тут дерева ніколи не всихали і не вмирали, бо перелітки дбали про кожне, як господар про дім, збудований його руками» (Пагутяк, 2010 : 56). З'явилися вони в Чарівному лісі Королівства, коли були вигнані з Імперії. За легендою, ці незвичайні істоти принесли на землі Королівства по насінинці: «Скільки дерев у лісі - стільки й переліток. Вчені нарахували там 11 595 буків, дубів і грабів. А птахи та вітер подбали про насіння трав та кущів. У найбільшому дереві жив Король переліток» (Пагутяк, 2010 : 56). Ці чарівні крихітки показувалися на очі лише людям щирим, мрійливим і доброзичливим.

Відхід переліток на чолі з їхнім королем із Чарівного лісу особливо в часи важких змін дуже стривожив жителів Королівства - можливо, хтось заподіяв їм шкоди? Але річ була в іншому: ці крихітні чарівники піклувалися про всі землі, які треба було відроджувати. «Ми прийшли сюди зі світу, який війни зробили пустелею. Таких земель багато, на жаль, вони продовжують з'являтись і зараз. Білий птах, Пташок, як кличемо ми його ласкаво, знайшов цю землю для нас, облітавши усі три яруси Всесвіту, куди мав доступ. Чотириста років минуло швидко, і тепер ми повинні переселитись до іншого місця, щоб не застигла кров у наших жилах».

«Щоб не застигла кров у наших жилах» - утілення глибокої особистісної думки письменниці про необхідність мати активну життєву позицію, небайдуже ставлення до тих і до того, що потребують допомоги.

А збереження довкілля і охорона навколишнього середовища - прагнення гармонії з природою як духовна потреба самовдосконалення, збереження рівноваги у Всесвіті. Це особливо відчувається, коли читаєш про те, як дбали про дерева в усьому Королівстві, дуже дбали! І ставлення до них було особливим: Тигрик, вихованець журналіста Мортіуса, дякує напівзасохлій вербі, у дуплі якої знайшов його репортер, а тепер він чекав, поки той повернеться з магазину, - «вона - добра, вона - дуже гарна». Тигрик був переконаний, що дерево чує його, бо її коріння росте з Королівства. Хоча репортер залишив свого улюбленця у дуплі напівзасохлого дерева, а повернувшись із крамниці, побачив іншу вербу: «...дупло зникло, і з'явилися нові гілки з молодим листям» (Пагутяк, 2010 : 75). Репортер був дуже здивований таким перетворенням, але для нього це був один із перших уроків його вихованця, народженого у «справедливій країні»: спілкуючись із природою, маємо змогу дізнаватися про її потаємні знання, її суть та задум, отримувати насолоду, втіху, душевний спокій.

Багато уваги письменниця приділяє проблемі ставлення людини до тварин, адже вони також - частина природи. В художньому романному світі існує Королівство котів на чолі з королем Сиволапом І, його син Фелікс живе у квартирі Люцини. Старий кіт Сиволап охороняє сон лицаря Серпня, на якого наклали закляття, а на Батьківщині його вважали мертвим. У людей Королівства відібрали душу, і «вони стали такі слабкі, що вже самотужки не зуміють визволитися з-під гніту Імперії крутиголовців» (Пагутяк, 2010 : 44). Знаючи це, Сиволап готує військо для боротьби проти підступного ворога. А коти - найкращі охоронці у світі. «Вони вгадують лихі думки, їх не можна підкупити лестощами, і вони захищатимуться до останку. Крутиголовці ненавидять котів. Коли хтось не терпить цих розумних і спритних істот, значить, у нього нечисте сумління»(Пагутяк, 2010 : 42). Бачимо, як ненавидять котів і полюють за Феліксом Люцинині сусідки-відьми. І не тільки вони. «... в Серединному світі до котів не ставилися з належною пошаною. Він (Сиволап) набрав військо зі здебільшого покинутих котів, що не бачили в житті ласки, не чули доброго слова» (Пагутяк, 2010 :105). Але більшість із них щирі і прості, для Сиволапа вони - «мої громадяни», бо «піддані» - наче слуги. Серед охоронців-котів були ранги, які визначалися лише особистими заслугами, а не героїчними діяннями предків чи привабливою зовнішністю, «що так цінується в їхньому племені людьми» (Пагутяк, 2010 : 43).

Читача вражає і ставлення людей до цвинтарів, забутих могил і те, як люди бездумно, з особливим цинізмом, на кістках будують собі приміські котеджі, вілли, що поглинають силу-силенну грошей. Для таких людей не було нічого святого, крім грошей, вони для них «були єдиним богом» (Пагутяк, 2010 : 47). Саме тому на цвинтарях поселяється всяка нечисть і починає захищати себе, доводячи власників дорогих помешкань до «поважних нервових розладів».

І пригадуються слова письменниці: «Для тих, хто не може жити серед усього цього, я створила Королівство». «Енциклопедія Королівства» засвідчує його існування, справжнє існування: «Єдині і незаперечні докази самобутності Королівства: любов до всіх живих істот, включаючи людей, прагнення до знань і відсутність недовіри до прибульців. Ще можна додати гарні рівні дороги, безліч садів і чисті ріки, й легенький потаємний усміх на багатьох обличчях. Його не можна навчитись - з ним треба з'явитися на світ. У Королівстві таких людей більше, ніж будь-де» (Пагутяк, 2010 :120).

Описуючи пригоди героїв на небезпечному шляху до Королівства як справедливої і щасливої країни, до Королівства своїх душ, свого життєво природного простору, пошуку виходу и порятунку, Г. Пагутяк доводить, що гармонійне життя людини у всесвіті сприяє вирішенню екологічних проблем не тільки в природі, а И в людській душі.

Дослідження морально-етичних проблем роману «Королівство» Галини Пагутяк спонукало до заглиблення у конкретні ситуації проблемного характеру, пов'язані з необхідністю морального вибору героями, оцінки системи загальнолюдських цінностей у сучасному світі: любити природу, бажання оберігати її як матір, як джерело краси і спокою; дбати про гармонію у своєму внутрішньому світі та перемагати себе.

Висновки

Національна література як провідний освітній предмет сприяє виробленню не тільки художніх смаків, а й моральних принципів, норм, моральних цінностей - тих моральних зразків, понять, вимог, що допомагають людині оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній. А твори жанру фентезі, на думку фахівців, сприяють розкриттю важливих для молодого читача морально-етичних норм - тих чеснот, завдяки яким зцілюється світ від зла.

Дослідження проблемних питань у художньому тексті сприяє виробленню та удосконаленню умінь і навичок виразного, вибіркового, коментованого читання, читання мовчки і вголос. Адже уміння читати - один із еталонних рівнів («відправних точок»), що визначені Європейським Парламентом та Радою ЄС як важлива основа для навчання протягом усього життя, отримання основних компетенцій для успішного життя в європейському співтоваристві. Крім того, у документах Європейського Парламенту неодноразово підкреслюється, що в цих процесах глобалізації «головна цінність Європи - люди» (Рекомендації, 2006).

На подальшу увагу й дослідження заслуговує розкриття означеної проблеми через систему персонажів роману «Королівство» Г. Пагутяк, оскільки її творчість гуманістично спрямована, а провідною ознакою, як вважають науковці, є увага й повага до людини. Письменниця, не приймаючи жорстокості, абсурдності сучасного світу, творить «свій особливий ідеальний художні простір, у якому людина повинна жити гармонійним, природним життям, бути вільною від суспільних обмежень» (Липа, 2018).

Список використаних джерел

1. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів. К.: Українська Видавнича Спілка, 1997. 441 с.

2. Гречаник І.П. Афективний часопростір у романі-фентезі Галини Пагутяк «Королівство». Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка: Філологічні науки, 2010. Вип. 198. С. 38-43.

3. Леоненко О.С. Жанр фентезі в українські прозі кінця ХХ - початку ХХІ століття: автореф. дис. ... канд. філ. наук: 10.01.01. Черкаси, 2О1О. 20 с.

4. Липа А.О. Концепція людини в творчості Г. Пагутяк. URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2805/1/АняЛипа1Лосх.рШ' (дата звернення: 12.01.2020).

5. Логвіненко Н.М. Міфопоетичний світ прози сучасного українського фентезі. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство): збірник наукових праць / за ред. Оксани Філатової, 2016. № 1 (17). С. 139-144.

6. Логвіненко Н.М. Сучасне українське фентезі. Навчальна програма курсу за вибором. 8-9 класи. Українська література в загальноосвітній школі, 2014. № 2. С. 3539.

7. Олейник В.К. Жанр фэнтези в литературе ХХ века. URL: http://www.kulichki.com/Tolkien/cabinet/about/oleynik.shtml (дата звернення: 12.01.2020).

8. Пагутяк Г. Королівство. Вид. 2-ге, виправ. Харків: Теза, 2010. 378 с.

9. Повєткін Є. Погляд на світ із юності. URL: http://kut.org.ua/books_a0112.ph (дата звернення: 17.02.2022).

10. 1Про основні компетенції для навчання протягом усього життя. Рекомендація 2006/962/ЄС Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 18 грудня 2006 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_975#Text (дата звернення: 27.11. 2021).

References

1. Vashchenko H. Zahalni metody navchannia: Pidruchnyk dlia pedahohiv. [General teaching methods: A textbook for teachers]. K.: Ukrainska Vydavnycha Spilka, 1997. 441 s. [in Ukrainian].

2. Hrechanyk I.P. Afektyvnyi chasoprostir u romani-fentezi Halyny Pahutiak “Korolivstvo”. [Affective space-time in Galina Pagutyak's fantasy novel “Kingdom”]. VisnykLNUimeni Tarasa Shevchenka: Filolohichni nauky, 2010. Vyp. 198. S. 38-43 [in Ukrainian].

3. Leonenko O.S. Zhanr fentezi v ukrainski prozi kintsia XX - pochatku XXI stolittia.[Genre of fantasy in Ukrainian prose of the late XX - early XXI century]: avtoref. dys. ... kand. fil. nauk: 10.01.01. Cherkasy, 2010.20 s. [in Ukrainian].

4. Lypa A.O. Kontseptsiia liudyny v tvorchosti H. Pahutiak. [The concept of man in the work of G. Pagutyak]. URL: http://elibrary.kdpu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2805/1/AniaLypa1.docx.pdf (data zvernennia: 12.01.2020) [in Ukrainian].

5. Lohvinenko N.M. Mifopoetychnyi svit prozy suchasnoho ukrainskoho fentezi. [Mythopoetic world of prose of modern Ukrainian fantasy]. Naukovyi visnykMykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.O. Sukhomlynskoho. Filolohichni nauky (literaturoznavstvo): zbirnyk naukovykh prats / za red. Oksany Filatovoi, 2016. № 1 (17). S. 139-144 [in Ukrainian].

6. Lohvinenko N.M. Suchasne ukrainske fentezi. Navchalna prohrama kursu za vyborom. 8-9 klasy. [Modem Ukrainian fantasy. Elective course curriculum. Grades 8-9].Ukrainska literatura v zahalnoosvitnii shkoli, 2014. № 2. S. 35-39 [in Ukrainian].

7. Oleynik V.K. Zhanr fentezi v literature XX veka. [Genre fantasy in the literature of the twentieth century]. URL: http://www.kulichki.com/Tolkien/cabinet/about/oleynik.shtml (data zvernennya: 12.01.2020) [in Russian].

8. Pahutiak H. Korolivstvo. [Kingdom]. Vyd. 2-he, vyprav. Kharkiv: Teza, 2010. 378 s. [in Ukrainian].

9. Povietkin Ye. Pohliad na svit iz yunosti. [View of the world from youth]. URL: http://kut.org.ua/books_a0112.php (data zvernennia: 17.02.2022) [in Ukrainian].

10. Pro osnovni kompetentsii dlia navchannia protiahom usoho zhyttia.[On the basic competencies for lifelong learning]. Rekomendatsiia 2006/962/IeS Yevropeiskoho Parlamentu ta Rady (IeS) vid 18 hrudnia 2006 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_975#Text (data zvernennia: 27.11.2021) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru