Уплив інтерактивних освітніх методів навчання на формування предметної компетентності з біології у старшокласників

Размещено на http://allbest.ru

УПЛИВ ІНТЕРАКТИВНИХ ОСВІТНІХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ З БІОЛОГІЇ У СТАРШОКЛАСНИКІВ

Довгопола Людмила Іванівна

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри біології, методології і методики навчання, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Обараз Ірина Олегівна

здобувачка ступеня магістра, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Анотація. У статті розкрито сутність понять «інтерактивні методи навчання», «предметна компетентність», «предметна біологічна компетентність». Обґрунтовано дефініцію «інтерактивні методи навчання» - активні способи взаємодії учителя та учнів і учнів між собою в освітньому процесі, під час використання яких здійснюється продуктивне засвоєння знань із метою формування їх предметної біологічної компетентності у закладах загальної середньої освіти.

У структурі предметної біологічної компетентності конкретизовано її компоненти: діяльнісний, знаннєвий і ціннісний та рівні сформованості досліджуваної якості: початковий, середній, достатній, високий.

Запропоновано шляхи формування знаннєвого компонента предметної біологічної компетентності старшокласників, зокрема розроблено та впроваджено в процес вивчення курсу «Біологія і екологія» уроки із елементами методів інтерактивного навчання від найпростіших («Карусель», «Робота в парах» «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Коло ідей», «Прес», «Мозаїка», «Акваріум», «Ажурна пилка», «Снігова куля», «Обери позицію»), а також ситуаційні завдання, імітації, рольові ігри, дискусії, дебати тощо, на теми: «Обмін речовин і перетворення енергії», «Спадковість і мінливість», «Біологічні основи здорового способу життя», «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології», «Адаптації», «Біорізноманіття» та ін.

На підставі аналізу результатів проведеного педагогічного експерименту доведено позитивний вплив інтерактивних методів навчання на зростання рівнів сформованості знаннєвого компоненту предметної біологічної компетентності старшокласників: на початковому рівні в ЕГ знаходиться 1 учень (3,33%), у КГ - 8 (25,81%); на середньому рівні в ЕГ - 8 (26,67%), а в КГ - 10 (32,26%); на достатньому рівні у ЕГ - 10 (33,33%), у той час як в КГ - 8 (25,81%); високий рівень показали в ЕГ 11 учнів (36,67%), а в КГ - 5 (16,13%).

Ключові слова: предметна компетентність, предметна біологічна компетентність, інтерактивні методи навчання, «Біологія і екологія», старшокласники, генетика, заклад загальної середньої освіти.

Dovhopola Liudmyla Ivanivna

Ph.D. in Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Biology, Methodology and Teaching Methods of Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Obaraz Iryna Olehivna

Student of EL «Master» of Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

THE INFLUENCE OF INTERACTIVE EDUCATIONAL TEACHING METHODS ON THE FORMATION OF SUBJECTIVE COMPETENCE IN BIOLOGY AMONG HIGH SCHOOL PUPILS

Abstract. The article reveals the essence of the concepts «interactive teaching methods», «subjective competence», «subjective biological competence». The definition of «interactive teaching methods» is substantiated - active methods of interaction between the teacher and pupils and pupils with each other in the educational process, during the use of which productive assimilation of knowledge is carried out with the aim of forming their subject biological competence in institutions of general secondary education.

In the structure of the subjective biological competence, its components are specified: activity, knowledge and value, and the levels of formation of the studied quality: initial, average, sufficient, high.

The ways of forming the knowledge component of the subjective biological competence of high school pupils are proposed, in particular, lessons with elements of interactive teaching methods from the simplest («Carousel», «Work in pairs», «Microphone») to complex («Brain storm», «Circle of ideas», «Press», «Mosaic», «Aquarium», «Hole saw», «Snow globe», «Choose a position»), as well as situational tasks, simulations, role-playing, discussions, debates, etc., on the topics: «Metabolism and energy transformation», «Heredity and variability», «Biological foundations of a healthy lifestyle», «Application of the results of biological research in medicine, selection and biotechnology», «Adaptations», «Biodiversity» and others.

Based on the analysis of the results of the conducted pedagogical experiment, the positive influence of interactive teaching methods on the growth of the levels of formation of the knowledge component of the subjective biological competence of high school pupils has been proven: at the initial level, there is 1 student in the EG (3.33%), in the CG - 8 (25.81%); at the average level in EG - 8 (26.67%), and in CG - 10 (32.26%); at a sufficient level in EG - 10 (33.33%), while in CG - 8 (25.81%); 11 pupils (36.67%) showed a high level in EG, and 5 (16.13%) in CG.

Keywords: subjective competence, subjective biological competence, interactive teaching methods, «Biology and ecology», high school pupils, genetics, general secondary education institution.

Постановка проблеми. Сучасні реформаційні процеси української освітньої системи вимагають від учителів постійної оптимізації їх професійної діяльності: пошуку ефективних форм і методів педагогічної взаємодії зі здобувачами середньої освіти й погодження освітнього процесу відповідно до потреб часу. Освіта сьогодення характеризується переходом від традиційних до інноваційних форм організації навчання, а одним із основних напрямків удосконалення підготовки учнів є упровадження активних й інтерактивних методів навчання. Концепція «Нова українська школа» (2016 р.) декларує нову модель активних взаємовідносин між суб'єктами освітнього процесу, в результаті чого забезпечується глибинне засвоєння змісту навчальних програм; змінюється роль учителя - педагог стає тьютором, модератором, коучем.

Біологія є однією із основних дисциплін, що формує у здобувачів середньої освіти цілісне уявлення про довкілля, екологічне мислення і здоровий спосіб життя. Оскільки питання глобальної екологічної кризи, здоров'я людини, гармонійного розвитку суспільства останнім часом стали першочерговими, доцільно розглядати дисципліни «Біологія», «Біологія і екологія» як основні навчальні компоненти освітньої програми закладу загальної середньої освіти. Біологія є досить важким предметом для вивчення через ряд різних причин, а саме: постійне оновлення і поглиблення інформаційного потенціалу біологічних наук, велика різноманітність дисциплінарної термінологічної бази та широта міждисциплінарних зв'язків. Всі ці моменти накладають відбиток на освітній процес. Тому вчителі біології стикаються із проблемами вибору ефективних методів навчання.

Інтерактивність загальної середньої освіти сприяє формуванню ключових (загальнонавчальних) і предметних компетентностей, що є одним із надважливих завдань освітньої галузі [5]. Таким чином, особливої значущості набуває поглиблене вивчення методичних особливостей, розробка та використання інтерактивних методів навчання на уроках біології старшої школи із метою ефективного формування предметної біологічної компетентності учнів, формування випускника закладу загальної середньої освіти, портрет якого наведений у навчальній програмі «Біологія і екологія. 10-11 клас».

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичний аналіз наукових праць вітчизняних педагогів засвідчив, що вивченням різних аспектів використання інтерактивних освітніх методів займається ряд науковців: М. Бухаркіна, С. Генкал, Н. Грицай, Л. Довгопола, Г. Жирська, Л. Карамушка, Т. Коршевнюк, Н. Матяш, В. Мельник, Г. Селевко, Г. Сиротенко, Н. Побірченко, Є. Полат, О. Пометун, Л. Пироженко, Л. Рибалко, Р. Романюк, Ю. Шапран та ін.

Проблему формування в учнів предметної компетентності з біології досліджували такі вченні як: М. Бондар, Л. Ващенко, С. Генкал, Г. Жирська, Т. Коршевнюк, Н. Матяш та ін.

Мета статті - проаналізувати стан досліджуваної проблеми й експериментально перевірити ефективність упливу інтерактивних методів навчання на формування предметної біологічної компетентності (знаннєвого компоненту) в учнів старшої школи.

Виклад основного матеріалу. Сучасна освіта стоїть перед необхідністю змін традиційних форм і методів навчання на сучасні - інтерактивні, що сприятиме осмисленому засвоєнню учнями знань, умінь і навичок. Усе це стало критично значущим у сучасних умовах розвитку українського суспільства та світу. Так згідно із Законом України «Про освіту», Концепцією нової української школи ми маємо здійснити «...перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання, зорієнтованого на передачу готових знань, до особистісно-розвивального, спрямованого не тільки на засвоєння знань, а й на розвиток творчої особистості учнів - інтерактивного навчання» [6].

«Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що освітній процес відбувається лише шляхом постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють» зазначає О. Пометун [10]. Н. Коломієць інтерактивні методи навчання характеризує «.як такі, що ґрунтуються на активній взаємодії учнів і дають змогу на основі внеску кожного з них у спільну справу отримувати нові знання, організувати спільну діяльність, ідучи від окремої взаємодії двох-трьох осіб до широкої співпраці класного колективу» [7]. Отже, сутністю цієї форми навчання є взаємодія, діалог, що заперечує домінування одного учасника освітнього процесу над іншим, домінування однієї думки над іншою.

Здійснивши теоретичний аналіз науково-педагогічної літератури, інтерактивні методи навчання біології тлумачимо як активні способи взаємодії учителя та учнів і учнів між собою в освітньому процесі, у процесі використання яких здійснюється продуктивне засвоєння знань, умінь і навичок із метою формування предметної біологічної компетентності учнів у закладах загальної середньої освіти.

Згідно Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011 р.) «предметна компетентність - набутий учнями у процесі навчання предмета досвід, пов'язаний із засвоєнням, розумінням і застосуванням нових знань, виражених в здатності учня застосовувати їх в умовах конкретної ситуації, оцінці їх ролі в житті і суспільстві» [4].

Предметна біологічна компетентність - це «цілісне особистісне утворення, виражене у здатності учня застосовувати в певних життєвих ситуаціях здобуті біологічні знання, уміння та навички специфічні для біології і проявляти ціннісне ставлення стосовно збереження природи, життя, здоров'я, приймати в житті адекватне рішення і нести відповідальність за нього» [9]

Предметну компетентність більшість дидактів і методистів трактують як багатокомпонентне утворення, основними складниками якого є ціннісний (мотиваційний), знаннєвий (пізнавальний), діяльнісний (поведінковий). Так, Світлана Генкал стверджує, що «...що біологічна компетентність є багатоаспектною категорією, яка потребує інтеграцію її складових (логіко- змістову, операційну, дослідницьку, пізнавальну компетентність), тому позитивна динаміка рівнів сформованості біологічної компетентності виявляється за умов одночасного формування усіх її компонентів» [2].

У структурі предметної біологічної компетентності нами конкретизовано її компоненти: діяльнісний (опанування учнями різних видів і способів навчально-пізнавальної діяльності), знаннєвий (формування загальнобіологічних понять (клітина, організм, обмін речовин, єдність організму і середовища існування та ін.) і ціннісний (знання про значущість природи, норми ставлення до різних об'єктів і явищ соціоприродного середовища і правила взаємин із ними), що передбачені навчальною програмою «Біологія і екологія. 10-11 класи» і відображені в очікуваних результатах навчально-пізнавальної діяльності старшокласників і рівні сформованості досліджуваної якості: початковий, середній, достатній, високий.

Педагогічне дослідження упливу інтерактивних методів навчання на формування предметної біологічної компетентності (знаннєвого компоненту) старшокласників проводилося на базі ДПТНЗ «Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти» міста Переяслава впродовж 2021-2022 р.р. У педагогічному експерименті взяли участь здобувачі спеціальності «Кухар, кодитер» першого року навчання: група №10 - 30 осіб - входили до експериментальної групи (ЕГ) та група №14 - 31 особа - до контрольної (КГ), даного закладу професійно-технічної освіти.

Констатувальний експеримент включав перевірку рівнів сформованості знаннєвого компоненту предметної біологічної компетентності здобувачів освіти. Первинний зріз знань у здобувачів проводився на початку навчального 2021-2022 року. В ході експерименту проведено тестування із вступних тем курсу «Біологія і екологія».

Для визначення рівня знаннєвого компонента були використані тестові завдання різного типу. Тест складався із десяти питань, які мали на меті визначити рівень засвоєних знань із біології. У тесті були презентовані різнорівневі завдання, а саме: із відкритими відповідями та на визначення здатності учнів до аналізу і синтезу інформації.

У процесі діагностування було виявлено такі рівні сформованості досліджуваного феномену: група №10 - високий рівень мали 4 учні (13,33%), достатній - 5 учнів (16,67%), середній - 10 (33,3%) і початковим рівнем володіли 11 старшокласників (36,67%); група №14 - високий рівень мали 3 учні (9,68%), достатній - 6 учнів (19,36%), середній - 11 (35,48%) і початковим рівнем володіли 11 старшокласників (35,48%) (табл. 1).

Таблиця 1

Рівні сформованості знаннєвого компонента предметної біологічної компетентності старшокласників із курсу «Біологія і екологія» (констатувальний етап педагогічного експерименту)

Отже, можна зробити висновки про значну перевагу частки респондентів із сформованим початковим і середнім рівнями знаннєвого компонента досліджуваної якості у процесі вивчення біології, який характеризується демонстрацією фрагментарних біологічних знань.

Ефективному формуванню предметної компетентності учнів із біології насамперед сприяє освітнє середовище, яке здатне створити інтеракція або інтерактивне навчання. Принцип якого один - об'єднання індивідуальних зусиль усіх учасників освітнього процесу для досягнення спільного результату. Аналіз практики закладів загальної середньої освіти свідчить, що найбільш ефективними є такі методи інтерактивного навчання від найпростіших («Карусель», «Робота в парах» «Мікрофон») до складних («Мозковий штурм», «Коло ідей», «Прес», «Мозаїка», «Акваріум», «Ажурна пилка», «Снігова куля», «Обери позицію»), а також ситуаційні завдання, імітації, рольові ігри, дискусії, дебати тощо.

Розглянемо запропоновані нами шляхи формування знаннєвого компонента предметної біологічної компетентності старшокласників. У процесі навчання біології відповідно до тем чинної навчальної програми закладів загальної середньої освіти «Біологія і екологія. 10-11 класи» (рівень стандарту) ми активно використовували освітні інтерактивні методи, зокрема: ситуаційні завдання, «Мікрофон», «Ажурна пилка», «Метод проєктів» та ін.:

Використання ситуаційних завдань («Аналіз ситуації»):

Приклад 1. Тема 2. «Обмін речовин і перетворення енергії». «Білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, ліпіди: огляд будови й біологічної ролі» [1].

«У нашому організмі кожної секунди відбуваються численні біохімічні реакції за яких витрачаються молекули білків. Яким чином відтворюються використані білки?» Обґрунтуйте свою відповідь.

Приклад 2. Тема 3. «Спадковість і мінливість». «Закономірності мінливості (спадкової, неспадкової) людини. Мутації та їхні властивості» [1].

- «Провівши експеримент із гімалайським кроликом, який має горностаєве забарвлення хутра (весь білий, а хвіст, лапи і вуха чорні): на спинній частині тіла виголили хутро; на виголене місце приклали мішечок із льодом; на місці розміщення холоду відросло чорне хутро. Поясніть чому в кролика замість білого хутра з'явилося чорне. Обґрунтуйте свою відповідь»;

- «У мешканців Прикарпаття унаслідок дефіциту йоду в харчових продуктах спостерігається ендемічний зоб (компенсаторне збільшення щитовидної залози). Чи є дане захворювання наслідком мутації? Обґрунтуйте свою відповідь»;

- «Працівники суду звернулися за консультацією до медико-генетичної лабораторії. Розглядається справа про стягнення аліментів і необхідно встановити батьківство громадянина Х. Проведено дослідження й установлено, що в матері І група крові, у дитини - ІІ, у громадянина Х - ІІІ. Ви, як експерт, пояснюєте у суді чи може бути цей чоловік батьком дитини» [8].

- «Учні отримали завдання: визначити довжину колосків пшениці. Який метод дослідження необхідно використати здобувачам? Яке обладнання Ви їм порадите? Обґрунтуйте свою відповідь» [8].

Приклад 3. Тема 6. «Біологічні основи здорового способу життя». «Імунна система людини, особливості її функціонування. Імунокорекція. Імунотерапія. Профілактика неінфекційних, інфекційних, інвазійних захворювань людини, захворювань, що передаються статевим шляхом» [1].

- «У Вас ангіна і лікар призначає двотижневий курс антибіотиків. Через три дні лікування Ви почуваєте себе краще і припиняєте прийом антибіотиків. Поясність, на яку небезпеку Ви наражаєте свій організм у випадку повторного захворювання на ангіну? Обґрунтуйте свою відповідь»;

- «СНІД широко відомий як термінальна стадія ВІЛ-інфекції, яка характеризується патологічною втратою ваги, кишковими розладами та розумовою відсталістю. Висловіть свою думку щодо причин цього явища та пов'яжіть його з особливостями життєвого циклу ВІЛ»;

- «Для лікування захворювань, викликаних хвороботворними бактеріями, використовують антибактеріальні препарати або антибіотики. Але вживання цих препаратів може негативно позначитися на функціонуванні органів травної системи. Обґрунтуйте, чому антибіотики викликають розлад травлення і які заходи допоможуть боротися із цією проблемою».

Приклад 4. Тема 9. «Застосування результатів біологічних досліджень у медицині, селекції та біотехнології». «Застосування методів генної та клітинної інженерії в сучасній селекції. Генна інженерія людини: досягнення та ризики» [1].

«Учені усього світу одностайно визнають неймовірні можливості біотехнології у медицині, сільськогосподарському виробництві, збереженні біорізноманіття й інших сферах діяльності. Генна інженерія досягла особливого успіху в дослідженні можливості створення організмів і матеріалів із унікальними властивостями. Але незважаючи на швидке зростання та переваги цієї галузі біотехнології (наприклад, генна терапія, клонування організмів) зростає не лише кількість її прихильників, але й противників. Вони переконані, що ГМО, особливо бактерії, становлять загрозу для біосфери. Прибічники нових напрямів біотехнології впевнені, що генетично-інженерні дослідження і їх результати небезпечні для людини й інших живих організмів планети. Дайте оцінку цим поглядам і обґрунтуйте власні» [8].

Використання інтерактивного методу «Мікрофон»:

Приклад 1. Тема 1. «Вступ». «Рівні організації біологічних систем та їхній взаємозв'язок. Будова клітин прокаріотів» [1].

Так, у процесі вивчення даної теми учням пропонувалися запитання, наприклад: «Які складові містять рослинні та тваринні клітини». Для виконання даного завдання потрібно було лише перерахувати компоненти клітин: ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, пластиди, тощо.

Приклад 2. Тема 5. «Адаптації». «Основні середовища існування та адаптації до них організмів» [1].

Із метою актуалізації знань учням пропонувалося, використовуючи знання, здобуті у попередніх класах, назвати одне із середовищ існування і вказати, як певний організм адаптувався до нього (водне - риби мають тіло, вкрите слизом; наземно-повітряне - птахи й ссавці мають легені...).

Використання інтерактивного методу «Ажурна пилка» («Мозаїка», «Джигсо»):

Приклад 1. «Тема 1. Біорізноманіття». «Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції» [1].

У процесі вивчення теми «Життя у палеозойську еру» учні знайомляться із удосконаленням будови і процесами життєдіяльності організмів, що існували наприкінці палеозою. На цьому уроці перед здобувачами стоїть завдання: виявити ускладнення у будові та процесах життєдіяльності організмів, що дали змогу організмам завоювати суходіл і деякий час панувати на ньому.

Клас об'єднується у 4 експертні групи: перша виявляє удосконалення, що виникли у Вищих спорових і Голонасінних рослин; друга - у Комах; третя - у Земноводних; четверта - в Плазунів. План експертної оцінки: особливості еволюції; представники; подальша доля організмів.

Приклад звіту експертної групи:

«Удосконалення будови та процесів життєдіяльності Вищих спорових і Голонасінних: а) наявність кореня, пагона забезпечили швидке поширення по суходолу; б) утворення насіння звільнило процес розмноження від обов'язкової наявності води; в) насіння мало поживні речовини, оболонку, що захищала від несприятливих умов. Дерев'янисті вищі спорові рослини вимерли на початку пермського періоду, а деякі Хвойні та Гінкгові дали початок сучасним голонасінним рослинам» [3].

Використання інтерактивного методу проектів:

Приклад 1. Тема 2. «Обмін речовин і перетворення енергії». «Білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, ліпіди: огляд будови й біологічної ролі» [1].

Тема уроку: Біосинтез білка.

Мета: поглибити знання про біосинтез як процес засвоєння речовин, роль гена в процесі біосинтезу білка як носія спадкової інформації, розкрити сутність процесу транскрипції у ядрі.

Етап засвоєння нових знань.

Клас поділяємо на 6 груп, які готують інформаційні проєкти у вигляді презентацій на теми:

Проєкт групи № 1. Тема: «Біосинтез білка - ферментативний процес синтезу білків у клітині». Учні з'ясовують роль ДНК як носія генетичної інформації, її будови і принципу реплікації. Дають відповідь на запитання: «Яким чином генетична інформація передається від клітини до клітини (реплікація і мітоз), від організму до організму (реплікація-мейоз-запліднення), але залишає без відповіді запитання, у який же саме спосіб записана ця інформація і як вона реалізується у процесі життєдіяльності клітини чи організму?».

Проєкт групи № 2. Тема: «Генетичний код. Порівняльна характеристика білків та нуклеїнових кислот». Здобувачі розкривають поняття генетичного коду. З'ясовуть будову ДНК і РНК. Дають порівняльну характеристику білків і нуклеїнових кислот.

Проєкт групи № 3. Тема: «Властивості генетичного коду». Учні з'ясовують основні властивості генетичного коду і значення його в передачі спадкової інформації.

Проєкт групи № 4. Тема: «Ген - ділянка молекули ДНК». Здобувачі середньої освіти доводять, що ген - це ділянка молекули ДНК у якій закодована інформація про ту чи іншу альтернативну ознаку живого організму. Розкривають, що існує дві групи генів і їх функціональну роль. Дають визначення поняттям «екзон», «інтрон», з'ясовують значення цих ділянок у еволюційному процесі.

Проєкт групи № 5. Тема: «Транскрипція». Учні дають визначення молекулярно-генетичному процесу транскрипції, указують його роль у процесі передачі інформації із ядра до рибосоми. Розкривають процес утворення різновидів різних типів РНК: і-РНК, р-РНК, т-РНК, їхні функції у процесі синтезу білка.

Проект групи № 6. Тема: «Активація амінокислот. Роль т-РНКу процесі біосинтезу». Здобувані з'ясовують функціональну роль т-РНК, особливості її будови. Доводять: «Чому саме т-РНК е 60?».

Учні презентують самостійно розроблені тематики своїх проектів. Урок супроводжується демонстрацією презентацій, фрагментами відеофільмів тощо. На закріплення матеріалу учням пропонується самостійно підвести підсумки заняття і зробити висновки щодо значення процесу біосинтезу білка в природі.

Після завершення формувального експерименту було проведено контрольний зріз знань здобувачів середньої освіти: дано комплексну контрольну роботу із біології. Оцінку рівня сформованості знаннєвого компонента предметної біологічної компетентності учнів було здійснено за попередньо розробленими рівнями та їх показниками. Так, після проведення формувального педагогічного експерименту в ЕГ групі було зафіксовано значне зростання рівня знань за рахунок зниження чисельності осіб із проявами початкового й середнього рівнів сформованості досліджуваної якості: високий рівень мали 11 учнів (36,67%), достатній - 10 учнів (33,33%), середній - 8 (26,67%) і початковим рівнем володів один старшокласник (3,33%). У контрольній групі теж відбулися зміни, але незначні: високий рівень мали 5 учнів (16,13%), достатній - 8 учнів (25,81%), середній - 10 (32,26%) і початковим рівнем володіли 8 старшокласників (25,81%) (табл. 2).

Таблиця 2.

Рівні сформованості знаннєвого компонента предметної біологічної компетентності старшокласників із курсу «Біологія і екологія»

(після формувального експерименту)

Повторне дослідження знаннєвого компонента засвідчило його позитивну динаміку. Так, упровадження в освітній процес інтерактивних методів навчання спричинило суттєве зростання відсотку респондентів із проявами його високого рівня в експериментальних групах від 13,33% (до експерименту) до 36,67% (після експерименту). Зафіксовано суттєве зниження відсотку здобувачів із проявами початкового рівня (від 36,67% до 3,33%).

Результативність проведеної роботи доведена шляхом порівняння результатів констатувального й формувального експериментів. За результатами показників діаграми (див. рис. 1) варто зазначити що, на початковому рівні в ЕГ знаходиться 1 учень (3,33%), у КГ - 8 (25,81%); на середньому рівні в ЕГ - 8 (26,67%), а в КГ - 10 (32,26%); на достатньому рівні у ЕГ - 10 (33,33%), у той час як в КГ - 8 (25,81%); високий рівень показали в ЕГ 11 учнів (36,67%), а в КГ - 5 (16,13%).

Рис. 1. Динаміка сформованості знаннєвого компонента предметної біологічної компетентності старшокласників із курсу «Біологія і екологія» (у %).

Таким чином, запропонована нами методика та педагогічні умови, формування знаннєвого компонента предметної компетентності засобами інтерактивних технологій у процесі вивчення біології в закладах загальної середньої освіти є дієвою, про що свідчать результати дослідження. Інтерактивні методи навчання сприяють формуванню ключових компетентностей, одночасно розвивають комунікативні вміння і навички учнів, допомагають працювати в колективі, навчають висловлювати власну думку, прислухатися до думки однокласників. Їх використання сприяє підвищенню успішності й якості знань учнів у порівнянні із традиційними освітніми методами.

Висновки. Отже, упровадження інтерактивних методів навчання в освітній процес закладу загальної середньої освіти додає у традиційну систему вивчення біології привабливу для учнів новизну, змінюються сталі межі викладання курсу «Біологія і екологія», а найголовніше - досягнення освітніх стандартів відбувається більш ефективно та цілісно. Інтеракція передбачає залучення здобувачів середньої освіти до активного діалогу, що спрямований на перехід із зовнішнього - між учителем і здобувачем середньої освіти, так і між учнем і учнями, у внутрішній - із самим собою і з навколишнім світом. Відтак, інтерактивність, оригінальність і оперативність розглянутих освітніх методів робить їх популярними і серед учнів, і серед учителів, а в кінцевому результаті їх систематичне впровадження підвищує ефективність формування біологічної компетентності.

Література:

1. Біологія і екологія. 10-11 класи. Рівень стандарту. Навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. Біологія і екологія: Нові навчальні програми для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти (рівень стандарту, профільний рівень). Київ, 2018. С. 5-25.

2. Генкал С. Структура біологічної компетентності учнів профільних класів. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: науковий журнал. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017. № 8 (72). С. 236-246.

3. Грицай Н. Б. Інноваційні технології навчання біології: навчальний посібник. Львів: Видавництво ПП «Новий Світ-2000», 2020. 200 с.

4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 24, Інформ. Зб. М-ва освіти і науки України, 2004, 5; Офіц. Вісн. України. № 2, ч. 1. С. 49 (нова постанова № 1392 від 23 листопада 2011 р.).

5. Довгопола Л. І., Куктенко Т. Л. Формування ключових компетентностей учнів у процесі навчання біології шляхом міжпредметних зв'язків. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2022. Вип.81. С. 307-316.

6. Закон України «Про освіту» (2017 р.). [Електронний ресурс]. дата звернення грудень 1, 2022. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE% D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%C2%AB%D0% 9F%D1%80%D0%BE_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%C2%BB_(2017).

7. Коломієць Н. Інтерактивні методи навчання молодших школярів англійської мови: спроба класифікації. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, 2. 2019. дата звернення грудень 1, 2022. http://znp.udpu.edu.ua/article/view/187569.

8. Матяш Н.Ю., Коршевнюк Т.В., Рибалко Л.М., Козленко О.Г. Навчання біології учнів основної школи: методичний посібник. Київ: КОНВІ ПРІНТ, 2019. 208 с.

9. Матяш Н. Предметна (біологічна) компетентність: її прояв у результатах загальноосвітньої підготовки учнів основної школи. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка. Тернопіль, 2016. № 3. 224 с. С. 116-124.

10. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ, 2007. 144 с.

Размещено на Allbest.ru