Використання інформаційно-комунікаційних технологій для профорієнтаційної роботи з абітурієнтами ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інформаційно-комунікаційних технологій для профорієнтаційної роботи з абітурієнтами ЗВО

Ганна Красильникова, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри; Сергій Красильников, кандидат технічних наук, доцент кафедри технологічної та професійної освіти і декоративного мистецтва, Хмельницький національний університет

Ключові слова: абітурієнт, професійна орієнтація, професійна інформація, інформаційно-комунікаційні технології, профорієнтаційна робота ЗВО.

The use of information and communication technologies for vocational guidance of university applicants

Hanna Krasylnykova, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor; Sergii Krasylnykov, Сandidate of technical sciences, Associate Professor Khmelnitskyi National University

It is proposed to build a system of vocational guidance at the university by means of constant analysis of factors and groups of influence, including identification and use of communication channels available for entrants, taking into account their psychological features of information perception. It is emphasized that the text of information and advertising materials posted on the website of the admission commission of the university should be as concise as possible, supplemented by a slide show, a short video, etc.

Key words: applicant, vocational guidance, professional information, information and communication technologies, admission commission.

Якісна підготовка майбутніх фахівців - важливий чинник відновлення України після завершення російсько-української війни. Величезний потенціал у процесах економічного розвитку держави закладений в людському капіталі - працівниках різних виробничих та невиробничих сфер української економіки. Саме умотивовані професіонали, представники різних професій і спеціальностей, будуть спроможні реалізувати плани відбудови країни, її входження до європейського простору як повноправного члена ЄС й розвитку конкурентоспроможності держави загалом. Відтак, сьогодення висуває вимоги до професіоналізму фахівця, його грамотності та зацікавленості у обраній професійній діяльності, високої професійної мобільності, компетентності, креативності. Вибір сфери діяльності багато в чому залежить від того, як людина усвідомлює та оцінює свої можливості у конкретному виді праці. Незважаючи на те, що професійна придатність людини формується в процесі практики, значення вибору професії на етапі професійної підготовки відіграє суттєву роль у формуванні особистості та її житті.

Допомогти учнівській молоді у виборі професії може професійна орієнтація. В Концепції державної системи професійної орієнтації населення це поняття тлумачиться як «науково обґрунтована система взаємопов'язаних економічних, соціальних, медичних, психологічних і педагогічних заходів, спрямованих на активізацію процесу професійного самовизначення та реалізації здатності до праці особи, виявлення її здібностей, інтересів, можливостей та інших чинників, що впливають на вибір професії або на зміну виду трудової діяльності» [3]. За змістовими напрямами функціонування професійна орієнтація має такі структурні елементи: професійна інформація, професійна консультація, професійний відбір, професійна адаптація.

Розуміння на державному рівні значущості професійної орієнтації випускників шкіл для їх самореалізації у дорослому житті засвідчено однією із стратегічних цілей «Оперативного плану МОН України на 2022 рік» - сприяти здійсненню особою свідомого, зваженого вибору професії, розуміючи перспективи, які дає завершення певного рівня освіти [2].

Під час вступної кампанії, коли заклади вищої освіти (ЗВО) займаються набором молоді на навчання за освітніми програмами (ОП) різного рівня вищої освіти (бакалаврського, магістерського, освітньо-наукового), фактично вони здійснюють професійне інформування абітурієнтів щодо особливостей майбутньої трудової діяльності з певного фаху, змісту та перспектив розвитку окремих спеціальностей і вимог до особи вступника, форм та умов оволодіння ними, можливостей професійного зростання і побудови кар'єри, що спрямоване на формування професійних інтересів, намірів та мотивації особи щодо вибору (або зміни) виду трудової діяльності, спеціальності, роботи. При цьому, від ефективності проведена вступної кампанії ЗВО, залучення на навчання талановитих потенційних абітурієнтів залежить його імідж на ринку освітніх послуг, стабільність роботи закладу освіти загалом і, зрештою, фінансування державою. Відтак, ЗВО з року в рік удосконалюють форми та методи профорієнтаційної роботі з молоддю, організовують традиційні (профорієнтаційна агітація, професійна пропаганда, поширення друкованих рекламних буклетів/ флаєрів, оголошення на телебаченні, радіо та у пресі, проведення Днів відкритих дверей тощо) та інноваційні профорієнтаційні заходи для абітурієнтів (ярмарки професій, дні науки для школярів, віртуальні екскурсії до ЗВО тощо), а в останні роки, у зв'язку з карантинними обмеженнями, що спричинила коронавірусна хвороба (Covid-19), активно використовують дистанційні технології у своїй діяльності (відео мости з абітурієнтами, онлайн конференції та ін.).

Отже, сьогодні для ЗВО надзвичайно актуальним є вибір ефективних форм та методів профорієнтаційної роботи із молоддю для залучення її на навчання з урахуванням сучасних глобалізаційних викликів та загроз, економічної ситуації в країні, інших форс-мажорних обставин, зокрема військового стану в Україні.

Теоретичні підходи до трактування поняття «професійна орієнтація» та його структури були висвітлені у працях вітчизняних дослідників Барабаша Ю, Закатнова Д., Мельника О., Піддячого М., Позінкевича Р., Сидоренка В., Синявського В., Тименка М., Федоришина Б., Янцура М. та ін. Вітчизняні підходи до періодизації професійного розвитку особистості схарактеризовані у працях Деркача А., Климова Є., Кудрявцева Т., Толочека В. та ін.; ретроспективний аналіз виникнення та розвитку професійної орієнтації як науково обґрунтованої системи представлені авторами праць Закатного Д., Остапчук Н. тощо. Вивченню активної діяльності особистості, націлену на самореалізацію та професійне самовизначення, присвячені праці Рубінштейна С., Дунаєвського Ф., Костюка Г., Вітковської О. та ін. Психолого-педагогічні та організаційні основи підготовки молоді до вибору майбутньої професії обґрунтовано в працях Атутова П., Левченка Г., Мадзігона В., Моляко В., Павлютенкова Є., Тименка М., Чистякової С., Федоришина Б. тощо.

Активні дослідження професійного (кар'єрного) розвитку молоді здійснюються у США з початку ХХ століття ученими (Д. Соненфелд, Дж. Костер, Є. Гінсберг, М. Савікас та ін.).

Мета статті -- аналіз актуальних засобів комунікації в профорієнтаційній роботі з молоддю для заохочення їх до навчання у ЗВО з урахуванням сучасних глобальних викликів та психологічних особливостей сприйняття інформації потенційними абітурієнтами.

Реформування вітчизняної професійної освіти має базуватися на науково обґрунтованій системі професійної орієнтації, створенні умов для самостійного усвідомленого вибору людиною майбутньої професійної діяльності на основі її здібностей та нахилів, інтересів та уподобань. Після набуття Україною незалежності розпочався пошук нової концепції професійної орієнтації молоді на основі впровадження профільного навчання в школі [і]. Нині слід констатувати, що рівень профілізація навчання в старшій школі постійно зростає. Так, за статистичними даними у Хмельницькій області профільним навчанням охоплено 70% загальної кількості закладів освіти, а у м. Хмельницькому - 88%. Однак, як зазначають самі автори дослідження, якість організації навчання бажає бути кращою [7]. Відтак, випускники шкіл - потенційні абітурієнти ЗВО часто не мають чіткої позиції щодо вибору майбутньої професії (спеціальності), а тому на їх рішення щодо подальшого навчання впливають подекуди чинники, які не коригуються з бажаною майбутньою професійною діяльністю, а саме, престижність вишу, його позиція у національних та міжнародних рейтингах ЗВО, наявність зручної інфраструктуру ЗВО для навчання, територіальне розташування, вартість навчання, можливість працевлаштування на вітчизняному ринку праці або закордоном.

Принагідно слід зазначити, що основна складність профорієнтаційної роботи ЗВО з потенційними абітурієнтами полягає у проведенні її в стислі терміни. Традиційно такі заходи відбуваються зі школярами випускових класів і не орієнтовані на довготривалу постійну роботу з учнями молодшої та середньої школи. Водночас, прогресивний зарубіжний досвід профорієнтаційного інформування школярів німецькими та польськими вишами свідчить, що впродовж останніх десятиліть європейські університети перейшли на програми співпраці зі школами регіонів на постійній основі. При цьому, профорієнтаційні заходи для школярів чітко диференційовані за віковою ознакою та інтересами дітей, проводяться переважно у нестандартних форматах, наприклад, «ніч науки» у Краківській політехніці, на яку діти приходять зі своїми батьками, або щотижневий обід школярів з передмістя в університетському кафе німецького університету тощо. Очевидно, результати такої роботи університетів не будуть негайними, але вони привносять стабільність у вступні кампанії закладів освіти.

Розглянемо шляхи формування контингенту майбутніх споживачів освітніх послуг на прикладі спеціальності 015 «Професійна освіта» (рис. 1).

Як видно зі схеми, контингент абітурієнтів є неоднорідним за віком, життєвим досвідом та рівнем попередньої базової освіти, що значно ускладнює профорієнтаційну роботу, потребує використання різних підходів та урахування особливостей окремих груп цільової аудиторії, у т.ч. рівень сформованості їх цифрової компетентності та інформаційної культури. Водночас, впродовж 2020-2022 років комунікативні зв'язки «ЗВО - школи» суттєво послабшали через карантинні обмеження, спричинені COVID-19.

Рис. 1. Формування контингенту абітурієнтів для навчання на різних рівнях вищої освіти (на прикладі спеціальності 015 «Професійна освіта»)