Щодо інноваційного та науково-метричного викладання юридичних дисциплін за мультимедійними технологіями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський факультет Одеського державного університету внутрішніх справ

Щодо інноваційного та науково-метричного викладання юридичних дисциплін за мультимедійними технологіями

Новіков Микола Михайлович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри загальноправових та соціально-гуманітарнихдисциплін

Васта Валерія Володимирівна, викладач кафедри загальноправових та соціально-гуманітарнихдисциплін

м. Херсон, Україна

Анотація

У цій статті показано, як історичне, науково-метричне, параметральне, методичне та в інший спосіб можливе застосування сучасних мультимедійних технологій у сфері навчально-наукової юриспруденції. Актуальними в роботі є традиційний та інноваційний підходи до системи юридичного технологічного навчання, за науковим його обґрунтуванням, що використовується в контексті просвітницьке- правовиховного стилю викладання у закладах вищої юридичної освіти та виявляється корисним, тобто фахове-діловим, перманентне-потужнішим юридичним заходом мультимедійне-правового подання, пізнання, засвоєння та застосування тематичних правових положень юриспруденції.

Вважаємо, що за допомогою досліджуваних сучасних мультимедійних технологій збагачується, вдосконалюється та усебічне покращується українська, європейська та світова освітня системи об'єктивного пізнання юридичної дійсності у галузях міжнародного, європейського та національного права України, національного права багатьох інших країн.

Природно, це робить традиційне навчання цікавішим, веселішим, популярнішим, науково-ефективнішим, наприклад, за допомогою інноваційних технологій, з приводу чого «юриспруденція, як фрактальна (геометрична) множинність правових принципів, правил, форм, функцій та концепцій розквітне у якості модульного і модельного регулятора механізму правового регулювання (далі - МПР) важливіших суспільних відносин».

Отже, проблема традиційного підходу до наукового, метричного та методичного і параметрального пізнання юриспруденції полягає в застосуванні сучасних інноваційних мультимедійних технологій. Проаналізуємо сутність наукової метричності пізнання, яке полягає в статичності (фундаментальна наука) та динамічності (прикладна наука) обігу наукової інформації за наукометричними показниками, в нашій інтерпретації це: 1) за індексом цитування, показником значущості праць вченого щодо публікацій та їхнього використання на практиці (Індекс Хірша: h-index) [1]; 2) за ефективністю та результативністю наукової, наукометричної, методологічної діяльності закладу вищої освіти (далі -ЗВО), яка формується: а) за наступництвом поколінь; б) за дієвістю наукових правничих шкіл; в) за дієвістю методологічних шкіл у сфері юриспруденції; г) за результатами юридично-клінічної роботи та ефективністю безоплатної правової допомоги; в) за активною участю науково-педагогічного складу ЗВО та здобувачів в нормотворчому, законотворчому та кодифікаційному процесах опосередковано; г) за умовами поповнення наукометричних баз даних; 3) Імпакт-фактор (IF) - формальний чисельний показник інформаційної значимості наукового журналу щодо посилань на видання за попередні 2-3 роки. «Вважається, що чим вище значення імпакт- фактору, тим вищі наукова цінність та авторитетність журналу» [1]; 4) за єдиною реферативною базою даних і наукометричною платформою видавничої корпорації Elsevier створено: а) станом на січень 2013 р. Scopus, який містив понад 50 млн. записів (близько 2 млн. додається щорічно), тобто на січень 2022 року у базі даних за нашими підрахунками є близько 70 млн. проіндексованих наукових праць та їхніх видань; б) потужну співпрацю з більше ніж 5 000 видавництв; в) розповсюджено 340 книжкових серій та 4,9 млн. праць науково-практичних конференцій; г) хронологічне охоплення статей-з 1823 р.; д) хронологічне охоплення наукометричного апарату - з 1996 р. Досліджуваний апарат бази даних забезпечує облік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють та характеризують фахову статистику їх цитування [1].

Таким чином, наукометричність в юриспруденції за допомогою мультимедійності дозволяє нам швидко ефективно та якісно готувати на базі сенсу та змісту конференцій, що відбуваються у закладах освіти: 1) проекти законів, чи їх аналізованих частин; 2) програми гармонізації відповідних відносин, в тому числі, з протидії певним видам правопорушень; 3) правозастосовну практику реалізації норм законів. Це здійснюється з метою стабілізації правовідносин, захисту інтересів фізичних та юридичних осіб, створенню правопорядку, законності, справедливості, гуманізму, формуванню безпеки миру, безпеки людства, економічної, екологічної безпеки на нашій планеті Земля.

Ключові слова: Scopus; наукометрична платформа; Імпакт-фактор (ІФ або IF); наукове метричне пізнання; наукове, методичне і параметральне пізнання; юриспруденція, як фрактальна множинність; просвітницьке-правовиховний стиль викладання; традиційний та інноваційний підходи до системи юридичного технологічного навчання; навчально-наукова юриспруденція.

Abstract

ON INNOVATIVE AND SCIENTIFIC-METRIC TEACHING OF LEGAL DISCIPLINES IN MULTIMEDIA TECHNOLOGIES

Novikov Mykola Mykhailovych,

Candidate of Law, Associate Professor, Associate Professor of General Law and socio-humanitarian disciplines (Kherson faculty of Odessa State University of Internal Affairs, Kherson, Ukraine)

Vasta Valeriia Volodymyrivna,

Teacher of General Law

and socio-humanitarian disciplines

(Kherson faculty of Odessa State University of Internal Affairs, Kherson, Ukraine)

This article shows how historical, scientific-metric, parametric, methodological and other possible applications of modern multimedia technologies in the field of educational and scientific jurisprudence. Relevant in the work are traditional and innovative approaches to the system of legal technological education, according to its scientific justification, which is used in the context of educational and legal style of teaching in higher legal education and is useful, i.e. professional-business, permanent-powerful legal event multimedia-legal presentation, knowledge, assimilation and application of thematic legal provisions.

We believe that the research of modern multimedia technologies enriches, improves and comprehensively improves the Ukrainian, European and world educational systems of objective knowledge of legal reality in the fields of international, European and national law of Ukraine, national law of many other countries.

Naturally, this makes traditional learning more interesting, fun, popular, scientifically effective, for example, through innovative technologies, so that “jurisprudence, as a fractal (geometric) set of legal principles, rules, forms, functions and concepts flourishes as a modular and model regulator of the mechanism of legal regulation (MPR) of important public relations”.

Thus, the problem of the traditional approach to scientific, metric and methodological and parametric knowledge of jurisprudence is the use of modern innovative multimedia technologies.

Let's analyse the essence of scientific metrics of cognition, which consists in static (basic science) and dynamism (applied science) circulation of scientific information on scientometrics indicators in our interpretation is: 1) citation index Hirsch: h-index [1];

on the efficiency and effectiveness of scientific, scientometrics, methodological activities of the institution of higher education (hereinafter - HSE), which is formed: a) by succession of generations; b) the effectiveness of scientific schools; c) the effectiveness of methodological schools; d) based on the results of legal and clinical work and the effectiveness of free legal aid; c) with the active participation of the scientific and pedagogical staff of the Free Economic Zone and applicants in the rule-making, law-making and codification processes; d) under the conditions of replenishment of scientometrics databases;

Impact factor (IF) - a formal numerical indicator of the informational significance of a scientific journal on references to publications for the previous 2-3 years. “It is believed that the higher the value of the impact factor, the higher the scientific value and credibility of the journal” [1]; 4) according to the single abstract database and scientometrics platform of the publishing corporation Elsevier created: a) as of January 2013 Scopus, which contained more than 50 million records (about 2 million are added annually), i.e. in January 2022 in the database for our estimates are about 70 million.

Indexed scientific works and their publications; b) strong cooperation with more than 5,000 publishing houses; c) 340 book series and 4.9 million papers of scientific and practical conferences were distributed; d) chronological coverage of articles - since 1823; e) chronological coverage of the scientometrics apparatus - since 1996. The researched apparatus of the database provides accounting of publications of scientists and institutions in which they work and characterizes the professional statistics of their citation [1].

Thus, scientometrics with the help of multimedia allows us to quickly and efficiently and efficiently prepare on the basis of the meaning and content of conferences held in educational institutions: 1) draft laws or their analysed parts; 2) programs for harmonization of relevant relations, including counteraction to certain types of offences; 3) law enforcement practice of implementing the rules of law. This is done in order to stabilize legal relations, protect the interests of individuals and legal entities, create law and order, law, justice, humanism, the formation of peace, peace, humanity, economic and environmental security on our planet Earth.

Key words: Scopus; scientometrics platform; Impact factor (IF or IF); scientific metric knowledge; scientific, methodological and parametric knowledge; jurisprudence as a fractal plurality; educational-legal-educational style of teaching; traditional and innovative approaches to the system of legal technological training; educational and scientific jurisprudence.

Постановка проблеми та її зв'язок із важливими науковими програмами, чи практичними завданнями.

Отже, інноваційні мультимедійні технології (далі - ІМТ) визнаються багатьма науковцями у якості «цілеспрямованого процесу наукового пізнання сенсу та змісту юриспруденції з систематичного та послідовного її впровадження у практику оригінальних, новаторських способів, засобів, інших провідних методологічних розробок» [2] щодо кропіткої комплексної педагогічної та юридичної діяльності. ІМТ, на нашу думку, охоплюють конгломерат потенціальних прагматичних, парадигмаль- них фахових рішень юридично-педагогічного спрямування на одержання очікуваних позитивних результатів правового просвітництва, правовиховання з охопленням значної кількості сучасних поколінь народонаселення у багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні.

Основою правового просвітництва та правовиховання в системі загальнолюдських цінностей виступає на міжнародному рівні «Загальна декларація прав людини» (1948 рік, Паризький конгрес ООН); Європейська конвенція «Про захист прав людини і основоположних свобод» (1950 рік, Рим, Рада Європи); на національному рівні Конституція України (1996 рік, Київ, Верховна Рада України); Закон України «Про безоплатну правову допомогу» та багато інших; а також, наприклад, Указ Президента України «Про Національну програму правової освіти населення» (2001/992). Окреслені декларації, конвенції, закони та укази є корисними у системі правового регулювання з належного захисту інтересів людини і громадянина на вище зазначених правових рівнях.

Відомо, пізнанню юриспруденції не завжди вистачає креативності, і концепцію правознавства іноді дуже важко зрозуміти без відповідної підготовки. Це, як правило, робить юридичне навчання з проблематикою його опанування трохи «складним і нуднуватим» процесом. У супереч заявленому, позитивні думки викликає фільм-комедія (США) «Білявка в законі» режисера Р. Лукетіча [3]. В ньому показане, як студентка Ель Вудс (Reese Witherspoon) готує себе за фахом юриста у провідному освітянському закладі. Вона проходить навчання, практику, відточує свою юридичну термінологію, використовує логічне мислення... Це в подальшому за сюжетом позитивне впливатиме на хід судового розслідування та розкриття тяжкого злочину.

В контексті досліджуваної теми, припускаємо, що традиційному навчанню іноді бракує інноваційних ресурсів, мультимедійних технологій, сучасних правових знань, вмінь та навичок у сфері юриспруденції, а головне, фахівців - правознавців, що кваліфіковане вирішують юридичні проблеми на практиці. Тому, інноваційні ресурси та мультимедійні технології, певним чином, ускладнюють навчальний процес з опанування юриспруденцією, збагачують ІМТ науковістю, швидкістю, відтворюваністю, технічною готовністю до деталізації з одного боку, а з іншого - в повній мірі до опанування комі і' ютерними та Інтернет - ресурсами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковане розв'язання сучасних технологічних проблеми, тобто виокремлення невирішених раніше її частин щодо науково-метричних, параметральних та методичних засад з позиції педагогічне-правового викладання за ІМТ, з приводу чого створено і опрацьовано цю статтю про деякі науково-метричні та методичні засади викладання юридичних дисциплін за ІМТ.

Вважаємо, що за допомогою досліджуваних ІМТ, науково-педагогічні працівники - правники в навчальному процесі формують «юридичний смак» та фахове ставлення здобувачів до міжнародного, європейського права та законодавства України, конкретної галузі національного права, а також навчальної дисципліни і самого викладача. Наприклад, з повагою згадують випускники професорів О.М. Бандурку, В.В. Копейчи- кова, І.М. Погрібного, О.Ф. Скакун, Г.Х. Яворську та ін. Зазначені науковці стверджували, що мультимедійна візуалізація та ІМТ сприяють: 1) зміцненню і розширенню професійної пам'яті здобувачів; 2) засвоєнню значної кількості та якості правової, а також супутньої інформації, корисної для опанування темою; 3) підвищенню рівня їх правової культури з подальшою професійне - правовою модуляцією правомірної поведінки суб'єктів права [4].

Таким чином, поєднання правової теорії з практикою її застосування в навчальному процесі шляхом використання комп'ютерних технологій зі своєчасним висвітленням подій, корисних за конкретною темою, що явно спрощує роботу науково-педагогічного працівника - правника в подаче навчального матеріалу будь - якої форми заняття: 1) аналізом історичної або сучасної проблеми; 2) формуванням широти правового світогляду; 3) створенням логічних науково - методичних та науково - метричних засад їх правового вирішення. Це належним чином актуалізує питання комп'ютеризації вищої правової освіти в ЗВО, якої приділяли належну увагу наступні науковці - правники: В.М. Галунько, О.Л. Жильцов, А.С. Морозов, С.В. Діденко, М.П. Пихтін, О.М. Соловей, М.І. Шерман та ін. Цій важливій проблемі пильну увагу приділяють не лише науковці - правники, а й освітяни, психологи, політтехнологи, соціологи тощо [4; 2].

Втім, в контексті загального розвитку юридичної освіти, стратегії єдиного осві- тянське-правового простору, конкретного їхнього прогнозування щодо результатів правового регулювання, планування процесів модуляції правових шляхів та проектування результатів відповідних освітянських цілей юридичних стандартів. До них належать: 1) концепції правової та педагогічної освіти; 2) освітні закони; 3) освітні системи та гуманістична концепція освіти з її перманентністю; 4) правові системи юриспруденції та гуманістичні її концепції з подальшою потужною перманентністю. Вважаємо, це сприяє висвітленню науково-метричних та методологічних засад викладання юридичних дисциплін за ІМТ.

Аналізована нами статистика показує, що кожен викладач знає, як відбувається сприйняття, обробка, аналіз та запам'ятовування інформації. Якщо інформація сприймається тільки слухом, засвоюється 20% її обсягу; якщо лише за допомогою зору, запам'ятовується 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання «включення» слухового й зорового каналів інформації, здобувач спроможний засвоїти до 60% інформації, що позитивне. Втім, застосування мультимедіа дає змогу об'єднати текст, звук, графічне зображення, відео зображення, анімацію (мультиплікацію) [5;1]. Таким чином, використання мультимедіа значно сприяє засвоєнню навчальної, наукової інформації кожним здобувачем на провідних засадах ІМТ.

Спрощено, мета дослідження полягає у систематичному використанні комп'ютера, мультимедійних презентацій на лекціях, семінарах, практичних заняттях, застосовуючи інформаційно-аналізовану динаміку, статику, релаксацію. Таким чином, формується могутність юридичної думки, здійснюється належна реалізація наступних науково-навчальних завдань:

підвищення якісного рівня використання наочності за наскрізною тематикою; інноваційний юридичний навчання освіта

зростання продуктивності заняття за рахунок «виокремлення основних положень теми та її основних елементів, чи другорядності»; 3) зміцнення та поглиблення міжпред- метних зв'язків на підставі єдності використання понятійне-правового апарату; 4) спільності засад ІМТ; 5) сталості елементів МПР у правовій системі держави; 6) користування сучасними матеріалами Інтернет-сайтів: Верховної Ради України, Конституційного суду України, Вищих спеціалізованих судів (з питань інтелектуальної власності; анти- корупційний суд); Вищого господарського суду, Вищого адміністративного суду України та ін. «Лігою і Закон», задля одержання автентичного, нормативно-делегованого та казуального тлумачення норм органами слідства, дізнання, правосуддя, використання інформації ЗМІ; 7) застосуванню відео програм «Час суду», «Місце злочину», «Секретні матеріали» та ін. відео-програми, відео-конференції, семінари, круглі столи тощо.

Об'єктом дослідження цієї статті є відносини науково-метричного, науково-методичного, параметрального та мультимедійного забезпечення процесу викладання юридичних дисциплін у ЗВО, на конференціях, семінарах, круглих столах за допомогою ІМТ. Предметом дослідження є деякі науково-метричні, методичні засади викладання юридичних дисциплін за мультимедійними технологіями. Вважаємо, що використання ІМТ, в тому числі й презентацій є доцільним на будь-якому етапі вивчення дисципліни і при будь-якій формі заняття: 1) під час пояснення нового матеріалу; 2) його закріплення, чи повторення; 3) консультування перед екзаменом; 4) при здійсненні самоконтролю, самоосвіти.

Отже, методологія організаційної, наукової, метричної, методичної, параметраль- ної та мультимедійної діяльності викладачів ЗВО полягає в тому, що на основі відповідних принципів, вимог, приписів, прийомів, способів, операцій та комбінацій, ними забезпечується успішне вирішення пізнавальних і практичних проблем: 1) систематичне накопичення знань, вмінь, навичок; 2) сприяння оптимальному функціонуванню, розвитку та удосконаленню тих чи інших правових явищ; 3) здійснення наукового пошуку; 4) формування метричності та параметральності наукових цінностей у процесі здійснення ІМТ; 5) здійснення наскрізного, протягом теми, спостереження за її актуальністю, теоретичною, практичною значущістю, її обгрунтованістю, вмотивованістю та цілеспрямованістю.

Таким чином, початком роботи над презентацією у стилі ІМТ необхідно досягти повного розуміння того, про що йтиметься у вирішенні пізнавальне - практичних проблем на теоретично-прикладному рівні. Отже, презентація повинна бути стислою, доступною, композиційно завершеною.

Виклад змісту матеріалу дослідження та його основні результати. Сучасна вища юридична освіта в Україні постійно оновлюється на провідних та ефективних науково-методичних, метричних та параметральних засадах міжнародної та європейської науково-педагогічної інтеграції за позитивно функціонуючою кредитно-модульною системою навчання та належного правового виховання здобувачів, як майбутніх фахівців-правників, захисників вітчизни та справжніх правоохоронців. Вважаємо, актуальність теми підтверджується багаточисельністю міжнародних науково-практичних конференцій, що відбуваються, наприклад, в Одеському державному університеті внутрішніх справ та його складових (ХФ ОДУВС - 26.11.2021 року пройшла Міжнародна науково-практична конференція в м. Херсоні: «Міжнародні та національні аспекти вдосконалення правоохоронної та судово-експертної діяльності в умовах глобалізації». Доповіді учасників цієї конференції присвячені міжнародним та національним засадам формування сучасних напрямків ефективної діяльності правоохоронної системи).

Отже, 23.12. 2021 року, також відбулася у м. Одеса Міжнародна наукова конференція: «МОРСЬКА БЕЗПЕКА БАЛТО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ» за участю: 1) Інституту законодавства Верховної Ради України; 2) Ради національної безпеки і оборони України; 3) Одеського державного університету внутрішніх справ; 4) Військової академії (м. Одеса); 5) Національної академії Служби безпеки України; 5) Одеського національного морського університету; 6) Національного університету водного господарства та природокористування; 7) Інституту кримінального права і прикладної кримінології (м. Кишинів); 8) Седлецького природничо-гуманітарного університету (Польща); 9) Гданської академії фізичного виховання та спорту імені Єнджея Сня- децького (Польща); 10) Центру українсько-європейського наукового співробітництва: ВИКЛИКИ ТА ЗАГРОЗИ.

Втім, результати наукової діяльності представників вище зазначених суб'єктів спрямовані на створення належної морської безпеки Балто-Чорноморського регіону через удосконалення суб'єктно-об'єктних відносин, українського законодавства, зміцнення міжнародних, міжурядових договорів щодо здійснення морської безпеки у досліджуваному регіоні та між європейськими країнами, провідними країнами світу, наприклад, США, Канада тощо.

Таким чином, міжнародні, європейські, національні, регіональні конференції, семінари та круглі столи провідних наукових, навчальних ЗВО і державних установ реально сприяють науково-педагогічній інтеграції через збір, обробку, аналіз наукової, оборонної, економічної, а також правової інформації, яка певним чином проникає у міжнародне і європейське право та законодавство різного роду країн, наприклад, України, тим самим вдосконалюється механізм правового регулювання, поліпшується національно-правова, європейське-правова та міжнародно-правова системи регулювання суспільних відносин через фахове зростання науковців - правників за єдністю правових форм, функцій, стилю правового життя державно-правових систем, правових сімей на підставі ІМТ, щодо зростання правової свідомості та правової культури індивідів.

Кількісні та якісні характеристики національного законодавства природно удосконалюють обороноздатність нашої країни, сприяють формуванню міжнародних, європейських та загальнонаціональних безпекових, в тому числі й, морських безпекових, заходів щодо створення новітніх технологій для здійснення оборонної, правозахис- ної, правоохоронної сфер з належного захисту українського, європейського, світового співтовариства на засадах гуманізму, природної територіальної цілісності країн, справедливості, економічної та політичної дієвості з протидії кримінальним, адміністративним, цивільно-правовим і дисциплінарним правопорушенням в людському середовищі, а головне з усунення військово-морських, територіальних конфліктів.

Загальновідомо, що мультимедіа визначається, як будь-яка комбінація змістовного тексту, поєднання графічної динаміки та статики існуючих процесів, звукового підґрунтя, сприйняття відео сюжетів та мультиплікаційної анімації. Таким чином, досліджувана мультимедіа може бути доставлена користувачеві за допомогою електронних або цифрових засобів Інтернет-керування та користування, з невизначеною (або визначеною) кількістю абонентів. Втім, щоб створити належний мультимедійний проект, потрібно володіти творчими, технічними, організаторськими, діловими та професійно - правовими здібностями, тобто розумітися на юриспруденції, педагогіці, традиційних та інноваційних технологіях.

Вважаємо, що з прогресом сучасних технологій ХХІ століття у нашому світі швидко змінюється обсяг теоретично-прикладних знань, вмінь та навичок, особливо у сфері юриспруденції за ІМТ, а здобуття професіоналізму фахівця-правника, витікає з багаторазовості відточених повторень щодо реалізації правових знань, майстерності засвоєння вмінь та формування навичок. За освітою ХХ століття студентське середовище було значно пасивнішим. Отже, використання ІМТ у сфері правової освіти значно зросло за останні 20 років ХХІ століття і за існуючими програмами та планами Інтернет - ресурсів активно розвивається за допомогою: 1) МІА-Освіта, яка процвітає у вишах і «представляє собою інформаційно-аналітичну систему управління навчальним процесом» у ЗВО, що дозволяє підвисити якість освітянських послуг та рівень розвитку наукової діяльності [6]; 2) ZOOM - програма дозволяє організовувати, створювати та проводити on-line конференції, що особливо позитивне для навчального дистанційного процесу пізнання будь-якої юридичної дисципліни [7]; 3) рейтингові системи оцінювання [8; 9].

Сутність означених ресурсів полягає в інтенсифікації навчального процесу та підвищення якості підготовки майбутніх фахівців - правників: 1) шляхом підвищення мотивації здобувачів до свідомо-активного навчання; 2) до здійснення систематичної, самостійної здобувацької навчальної праці протягом кожного семестру та особистої здобувацької відповідальності за результати навчання; 3) демонстрації навчальних програм за галузями правознавства на «YouTube» [8; 9], де наживо можна побачити відомих представників юридичної спільноти. Наприклад, докторів юридичних наук, професорів, Галунька Валентина Васильовича, Рабіновича Петра Моїсейовича, Пет- кова Валерія Петровиа та багатьох інших, які безпосередньо використовують ІМТ в «YouTube».

Втім, за допомогою досліджуваних мультимедійних технологій надається та використовується багато ресурсів щодо сучасного навчання, яке може бути цікавим і захопливим. Це також допомогає здобувачам повністю зрозуміти предмет наукового, лекційного, тематичного навчання, який вони опановують за сферою правознавства. Таким чином, за допомогою ІМТ сучасна освітня система поступово і систематично перетворюється на набагато кращу, ефективнішу за традиційну навчально-пізнавальну систему.

Тому, наприклад, параметральність юриспруденції, з позиції науки, визначає потужну юридичну силу правових явищ, які функціонують: 1) у просторі; 2) за часом;

колом осіб; 4) за предметом правового регулювання; 5) за умовами фрактальної (геометричної) множинності щодо правових принципів, правил, форм, функцій та концепцій модульного і модельного регулювання суспільних відносин в історичному та сучасному аспектах. Зазначені параметри (виміри) використовуються переважно в юриспруденції.

Вважаємо, що конкретизуючи юридичні властивості і мультимедійні правила, з відображенням правового буття, збагачується й досліджується система мультимедійних технологій. ІМТ у процесі перманентного формування, подання і обґрунтування сенсу і змісту аналізованої конкретної теми, сприяють ефективності науково-метричних та параметральних засад міжнародної, європейської та національної науково-педагогічної інтеграції.

Продовжуючи конструктивне дослідження в цій роботі традиційного та інноваційного підходів до системи юридичного технологічного навчання, за науковим його обґрунтуванням, що використовується в контексті просвітницьке-правовиховного стилю викладання у ЗВО, що виявляється корисним, тобто фахове-діловим, пер- манентне-потужнішим юридичним заходом мультимедійне-правового подання, пізнання, засвоєння та застосування тематичних правових положень юриспруденції.

Вважаємо, що за допомогою досліджуваних сучасних мультимедійних технологій збагачується, вдосконалюється та усебічне покращується українська, європейська та світова освітня системи об'єктивного пізнання юридичної дійсності у галузях міжнародного, європейського та національного права України, національного права багатьох інших країн.

Природно, це робить традиційне навчання цікавішим, веселішим, популярнішим, науково-ефективнішим, наприклад, за допомогою інноваційних технологій, з приводу чого «юриспруденція, як фрактальна (геометрична) множинність правових принципів, правил, форм, функцій та концепцій розквітає у якості модульного і модельного регулятора механізму правового регулювання (МПР) важливіших суспільно-правових відносин».

Отже, проблема традиційного підходу до наукового, метричного та методичного і параметрального пізнання юриспруденції полягає в застосуванні сучасних інноваційних мультимедійних технологій. Проаналізуємо сутність наукової метричності пізнання, яке полягає в статичності (фундаментальна наука) та динамічності (прикладна наука) обігу наукової інформації за наукометричними показниками в нашій інтерпретації це: 1) за індексом цитування, показником значущості праць вченого щодо публікацій та їхнього використання на практиці (Індекс Хірша: h-index) [6]; 2) за ефективністю та результативністю наукової, наукометричної, методологічної діяльності закладу вищої освіти (далі - ЗВО), яка формується: а) за наступництвом поколінь; б) за дієвістю наукових шкіл; в) за дієвістю методологічних шкіл; г) за результатами юридично-клінічної роботи та ефективністю безоплатної правової допомоги; д) за активною участю науково-педагогічного складу ЗВО та здобувачів в опосередкованому нормотворчому, законотворчому та кодифікаційному процесах; е) за умовами поповнення наукометрич- них баз даних; 3) за Імпакт-фактором (ІФ або IF), який представляє собою формальний чисельний показник інформаційної значимості наукового журналу щодо посилань на видання за попередні 2-3 роки. «Вважається, що чим вище значення імпакт-фактору, тим вищі наукова цінність та авторитетність журналу» [6]; 4) за єдиною реферативною базою даних і наукометричною платформою видавничої корпорації Elsevier створено: а) станом на січень 2013 р. Scopus, який містив понад 50 млн. записів (близько 2 млн. додається щорічно), тобто на січень 2022 року у базі даних за нашими підрахунками є близько 70 млн. проіндексованих наукових праць та їхніх видань; б) потужну співпрацю з більше ніж 5 000 видавництв; в) розповсюджено 340 книжкових серій та 4,9 млн. праць науково-практичних конференцій; г) хронологічне охоплення статей - з 1823 р.; д) хронологічне охоплення наукометричного апарату - з 1996 р. Досліджуваний апарат бази даних забезпечує облік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють та характеризують фахову статистику їх цитування [6; 7; 8].

Таким чином, наукометричність за допомогою мультимедійності дозволяє нам швидко ефективно та якісно готувати на базі сенсу та змісту конференцій, що відбуваються у закладах освіти: 1) проекти законів, чи їх аналізованих частин; 2) програми гармонізації відповідних відносин, в тому числі, з протидії певним видам правопорушень; 3) правозастосовну практику реалізації норм законів. Це здійснюється з метою стабілізації правовідносин, захисту інтересів фізичних та юридичних осіб, створенню правопорядку, законності, справедливості, гуманізму, формуванню безпеки миру, безпеки людства, економічної, екологічної безпеки на нашій планеті Земля.

Список використаних джерел

1. Гуржій А. М., Гуревич Р. С., Коношевський Л. Л., Коношевський О. Л. Мультимедійні технології та засоби навчання. Навчальний посібник / за ред. академіка НАПН України Гуржія А. М. Вінниця : Нілан-ЛТД, 2017. 556 с.

2. Білявка в законі. Фільм - комедія режисера Р. Лукетіча

3. Бученко І.В. Застосування мультимедійних презентацій в навчальному процесі.

4. Генсерук Г. Р., Бойко М. М. Цифрові технології як засіб підвищення якості освітнього процесу закладу вищої освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи. 2020. № 5. С. 110-111.

5. Воротникова І. П., Якубов С. В. Упровадження дистанційних технологій у навчальновиховний процес загальноосвітніх навчальних закладів. К.: Київ. Ун-т ім. Б. Грінченка, 2017. 140 с.

6. Рейтингова система оцінювання успішності студентів з навчальних дисциплін

7. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014.

8. Мірошниченко В.М. Застосування мультимедійних технологій у навчанні студентів мовних спеціальностей. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Педагогічні науки. 2017. Вип. LXXVIII. Том. 3. С. 210-213.

9. Пилипенко В.Ю. Потенціал мультимедійних технологій у навчальному середовищі. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2013. № 2 (55). С. 156-168.

10. Булгаков В. В., Антомонов М.Ю. Мультидисциплінарні індекси цитування - ефективний інструмент оцінки наукового знання у XXI сторіччі. Гігієна населених місць. 2013. Вип. 61. С. 415-424.

11. Попов М. Застосування сервісів наукометричних баз для самопозиціювання науковця. Актуальні проблеми державного управління. 2021. Вип. 2. С. 39-45.

12. Жабін О. Консолідація показників українських учених, представлених у міжнародних наукометричних системах. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2020. Вип. 60. С. 200-211.

Размещено на Allbest.ru