Проєктна діяльність - перспективна складова освітнього процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра природничих дисциплін

Харківської гуманітарно-педагогічної академії

Проєктна діяльність - перспективна складова освітнього процесу

Молчанюк Ольга Василівна,

доктор педагогічних наук, доцент

Пальчик Оксана Олександрівна,

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто проєктну діяльність, як перспективну складову освітнього процесу. Проаналізовано теоретичні основи проєктування педагогічного процесу. Наголошено на тому, що специфічною діяльністю майбутнього педагога є освітня, творча (проєктна, конструктивно-проєктувальна діяльність тощо), практична, позааудиторна діяльність тощо. Зроблено акцент на проєктну діяльність майбутнього педагога. Схарактеризовано головну мету проєктування, яка полягає у створенні технології, що забезпечує розвиток учасників освітнього процесу, робить його оптимальним і дієвим. Зазначено, що діяльність педагогічного проєктування складається з таких етапів: створення нормативної моделі навчання; формування нормативної моделі навчання одного з навчальних предметів; відтворення проєкту курсу навчання; опис курсу навчання; створення заключного проєкту. Від побудови проєкту педагогічної системи залежить результативність освітнього процесу, якість знань, рівень мотивації й рівень пізнавальної активності учасників процесу. Зазначено, що створення проєкту має бути підкорене реальним потребам, інтересам і можливостям здобувачів вищої освіти. Створення проєкту з початку і до кінця передбачає різні види діяльності здобувачів вищої освіти - планування, захист гіпотез, моделювання, пошук і добір навчальних матеріалів, вибір форми та засобу представлення кінцевого результату проекту, втілення проекту в життя. Обґрунтовано, що діяльність з проектування - це процес раціонального пізнання світу, процес власних відкрить, які впливають на розвиток інтелекту особистості. Викладач е творцем системи проектно-пошукової діяльності здобувачів вищої освіти, а це дасть можливість їм стати активними творцями, а не пасивними слухачами. Зроблено висновок, що досвід проектної діяльності е внутрішнім результатом, який у майбутньому перетвориться на компетенції й цінності.

Ключові слова: діяльність; проектна діяльності; проектування; проект; функції педагога.

PROJECT WORK AS A PROMISING COMPONENT IN EDUCATIONAL PROCESS

Olha Molchaniuk, Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor,

Oksana Pal'chyk, Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor,

Sciences Department Kharkiv Humanitarian-Pedagocial Academy

ABSTRACT

The article considers project work as a promising component of the educational process. The theoretical bases of designing pedagogical process are analyzed. It is emphasized that the specific activities of future teachers are educational, creative (project, constructive-design activity, etc.), practical, extracurricular activities, etc. The emphasis is on the project work of future teachers. The main purpose of projecting is characterized, which is to create a technology that ensures development of participants in educational process and makes it optimal and effective. It is noted that pedagogical projecting consists of the following stages: creating a normative model of teaching; forming a normative model of teaching one of the subjects; reproducing the project of a training course; describing the course; creating the final project. The effectiveness of educational process, the quality of knowledge, the level of motivation and the level of cognitive activity of students depend on constructing a project of pedagogical system. It is noted that a project should be subordinate to real needs, interests and opportunities of students. Creating a project from beginning to end involves different activities of higher education - planning, hypothesis defense, modeling, searching and selecting educational materials, choosing forms and means of presenting the final result of the project, implementating the project. It is substantiated that projecting is a process of rational cognition of the world, a process of discoveries that influence the development of a person's intellect. The teacher creates the system of project and research activities of students, thus making them active creators, not passive students. It is concluded that project experience is an internal result, which in the future will turn into competencies and values.

Keywords: activity; project work; projecting; project; functions of a tacher.

ПРОЕКТНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ - ПЕРСПЕКТИВНАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА

АННОТАЦИЯ

В статье рассмотрена проектная деятельность, как перспективная составляющая образовательного процесса. Проанализированы теоретические основы проектирования педагогического процесса. Отмечено, что специфической деятельностью будущего педагога является образовательная, творческая (проектная, конструктивно-проектная деятельность и т.д.), практическая, позааудиторная деятельность и т.д. Сделан акцент на проектную деятельность будущего педагога. Дана характеристика главной цели проектирования, которая заключается в создании технологии, которая обеспечивает развитие участников образовательного процесса, делает его оптимальным и действенным. Отмечено, что деятельность педагогического проектирования состоит из таких этапов: создание нормативной модели учебы; формирование нормативной модели образования одного из образовательных предметов; воссоздание проекта образовательного курса; описание образовательного курса; создание заключительного проекта. От построения проекта педагогической системы зависит результативность образовательного процесса, качество знаний, уровень мотивации и уровень познавательной активности участников процесса. Отмечено, что при создании проекта должны быть отражены реальные потребности, интересы и возможности соискателей высшего образования. Создание проекта от начала и до конца предусматривает разные виды деятельности соискателей высшего образования - планирование, защита гипотез, моделирование, поиск и отбор учебных материалов, выбор форм и средств презентации конечного результата проекта, воплощение проекта в жизнь. Обоснованно, что проектная деятельность - это процесс рационального познания мира, процесс собственных открытий, которые влияют на развитие интеллекта личности. Преподаватель является творцом системы проектно-поисковой деятельности соискателей высшего образования, что дает возможность им стать активными творцами, а не пассивными слушателями. Сделан вывод, что опыт проектной деятельности является внутренним результатом, который в будущем превратится в компетенцию и ценность.

Ключевые слова: деятельность; проектная деятельность; проектирование; проект; функции педагога.

проєктний освітній педагогічний

ВСТУП / INTRODUCTION

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку педагогічної освіти важливе значення надається процесу оптимального вибору методів, форм і засобів впливу на особистість, що сприяє формуванню цілісної системи універсальних знань, умінь і навичок, а також досвіду самостійної різнопланової діяльності й особистої відповідальності здобувачів вищої освіти, тобто ключових компетентностей, якими визначається сучасна якість освіти.

Основна мета сучасної системи педагогічної вищої освіти - оріентація на підготовку конкурентоспроможного фахівця, здатного відповідально здійснювати професійну діяльність тощо.

Посилаючись на вищезазначене, запевняємо, що мета педагога мае бути акцентована на зміні майбутнього фахівця в інтелектуальній та діево-практичній сферах. При цьому діяльність педагога, що прийняв таку цільову установку, піддаеться кардинальній реорганізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений аналіз праць Л. Біди, І. Зязюна, Г. Пономарьової та інших засвідчив, що діяльність - це форма активного, творчого ставлення людини до навколишнього світу й самої себе з метою таких змін, перетворень, які б сприяли покращенню життя. На підставі аналізу досліджень учених зазначаемо той факт, що ефективність діяльності педагога досягаеться завдяки оптимальному рівню інтелектуального розвитку; цілісному, когнітивному стилю з високим показником диференціації; гнучкості мислення; активності, високому темпу реакції; емоційній стійкості; високому рівню саморегуляції тощо.

Зазначаемо, що специфічною діяльністю майбутнього педагога е освітня, творча (проєктна, конструктивно-проектувальна діяльність тощо), практична, позааудиторна діяльність тощо. Зробимо акцент на проектну діяльність майбутнього педагога.

Проектування в загальному його розумінні - це науково обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об'єкта або якісно нового стану існуючого прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об'єкта, стану чи процесу в єдності зі шляхами його досягнення [5].

В основі проєктування лежить усвідомлення певної навчальної інформації, але цей процес потребує організації, моделювання, тому що складно помічати основні й поточні цілі та завдання, віднаходити шляхи їх вирішення, обирати оптимальні при наявності альтернативи.

Теоретичні основи проєктування педагогічного процесу висвітленню у працях П. Атаманчука, В. Безрукової, І. Волкова, В. Галузинського, О. Киричука, В. Краєвського, О. Лігоцького, Є. Суркова, Г. Сухобської та інших учених. Психолого-педагогічне проєктування навчання як теоретична система виходить із позицій, розроблених В. Бондарем, В. Давидовим, Г. Кіт, Ю. Машбицем, І. Підласим, Г. Щедровицьким та іншими. Концепція проєктування навчання розглядається як особливий вид групової діяльності: власне навчальна (управлінська) й учіння.

Загальні питання соціального проєктування вивчали М. Аітов, Т. Антонюк, Ю. Ємельянов, М. Лапін, Ж. Тощенко. Проєктування педагогічних систем внутрішньошкільного управління розглянуто у працях С. Гільманова, Ю. Лівшиць, О. Моїсеєва, Т. Сущенко. Питанням проєктування засобів для управління навчальною і навчально-творчою діяльністю присвячені роботи Л. Закоти, В. Костіної, Л. Ричкової, В. Сипченка, К. Яресько.

Ю. Кулюткін та В. Онушкін зробили спробу дати визначення проєктування педагогічної діяльності. Вони вважають, що проєктування педагогічної діяльності передбачає побудову можливої моделі взаємодії з учнями, коректування якої здійснюється на основі педагогічного передбачення, прогнозування процесу взаємодії та його результатів. В. Безруковою підготовлено посібник з проєктивної педагогіки для системи профтехосвіти. Процес проєктування пов'язують також із педагогічною діяльністю, оскільки деякі вчені (В. Загвязинський, В. Кан-Калик, В. Краєвський, М. Поташник та інші) розкривають функції педагога (інформаційної, комунікативної, організаторської, конструктивної, прогностичної тощо), обґрунтовують важливість проєктивних знань, умінь і навичок [5].

На основі теорії педагогічного управління (В. Сластенін, Л. Спірін, Г. Сухобська та інші) психолого-педагогічне проєктування розглядається як важливий елемент управлінської діяльності педагога як керівника.

Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні думки, про те, що проєктна діяльність є перспективною складовою освітнього процесу.

Відовідно до поставленої мети у статті поставлено такі завдання: проаналізувати психолого-педагогічну літературу щодо організації проєктної діяльності в закладах освіти; здійснити аналіз досліджень учених, стосовно визначення етапів проєктної діяльності; довести що система проєктування є динамічною організаційно-педагогічною системою (як процес і як результат).

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ / THE THEORETICAL BACKGROUNDS

За організації проєктної діяльності здобувачів вищої освіти передбачається реалізація дидактичної, пізнавальної, розвивальної і виховної мети, що конкретизується відповідними завданнями.

Отже, аналізуючи вищезазначене, можна сформулювати головну мету проектування. Вона полягає у створенні технології, яка забезпечує розвиток учасників освітнього процесу, робить його оптимальним і дієвим.

Із нашого погляду, у вищезазначеному аспекті важливо свідчити не просто мету, а про мету - мотивів особистості. У процесі проектування важливо задовольнити пізнавальний інтерес, самореалізуватися, досягти певного успіху в діяльності, причому відчуття досягнення успіху в більшості випадків переважає над пізнавальними мотивами.

Проектування становить багатостадійний (багатоетапний) динамічний, послідовний процес, що відбувається в часі.

Як зазначають більшість учених, діяльність педагогічного проєктування складається з таких етапів: створення нормативної моделі навчання; формування нормативної моделі навчання одного з навчальних предметів; відтворення проєкту курсу навчання; опис курсу навчання; створення заключного проєкту [1], [2], [5].

І. Шапошнікова пропонує технологію навчання здобувачів вищої освіти проєктної діяльності, у якій виділяє такі етапи [6, с. 59]: планування - формування навичок створення плану майбутньої діяльності навчання; формування навичок побудови проєкту майбутнього заняття як сукупності сконструйованих навчальних ситуацій; конструювання прогностичної моделі спільної діяльності учасників освітнього ролцесу (мікро-діяльності).

Переважна більшість авторів виділяють три об'єкти педагогічного проектування: педагогічна система; педагогічний процес; педагогічна ситуація. Учені пропонують такі етапи і форми педагогічного проектування: педагогічне моделювання (створення моделі) - розробка цілей (загальної ідеї), створення педагогічних систем, процесів або ситуацій і загальних шляхів їх досягнення; педагогічне проектування (створення проекту) - подальша розробка створеної моделі й доведення її до рівня практичного застосування; педагогічне конструювання (створення конструкта) - подальша деталізація створеного проекту, яка наближає його до використання в конкретних умовах реальними учасниками виховних відносин.

Отже, аналіз етапів педагогічного проектування доводить, що головними в даній діяльності е етапи моделювання, проектування й конструювання, що наближае його до рівня технології.

Спираючись на досвід В. Безрукової, В. Беспалька, І. Лернера, В. Краевського та інших авторів, В. Костіна розробила технологію педагогічного проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю особистості [4, с. 66].

Під час проектування зазначених засобів автор виділяе такі етапи проектної діяльності: аналогізування - діяльність, спрямована на пошук аналога майбутньої моделі; моделювання - діяльність, яка передбачае створення моделі на основі аналога; конструювання - діяльність, що зумовлюе виникнення конкретного засобу на основі розробленої моделі управління навчально-пізнавальною діяльністю особистістю, що можна використовувати в педагогічному процесі.

Аналізуючи зазначені етапи педагогічного проектування, ми маемо можливість стверджувати, що система проектування е динамічною організаційно-педагогічною системою (як процес і як результат). З нашого погляду, в закладі вищої освіти проектування як процес, передбачае низку послідовних етапів, а результатом цього процесу е розроблений проект.

Отже, на підставі досвіду В. Безрукової, В. Беспалька, В. Краевського, В. Костіної, О. Петрова та інших учених нами розроблено технологію проектування засобів оптимізації освітнього процесу у закладі вищої освіти, що передбачае відображення певної послідовності етапів проектної діяльності педагога. З нашого погляду, для забезпечення кожного етапу педагог-дослідник мае володіти спеціальними прийомами навчання тощо. Проектування завжди передбачае використання широкого спектра проблемних, дослідницьких, пошукових методів, які спрямовані на реальний практичний результат.

Під час проектування обов'язковим є: наявність проблеми, яка вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку рішення; теоретична, практична, пізнавальна значимість передбачуваних результатів; структурування змістової частини проекту з указівкою поетапних результатів; використання дослідницьких методів; захист і реалізація проекту.

З позицій кібернетики проектування - це керований процес, отже, система проектування є керованою організаційно-педагогічною системою. Мета її полягае у створенні й реалізації оптимального процесу навчання, побудованому на суб'ект-суб'ектній взаемодії. Зазначена взаемодія породжуе колективне мислення, систему комунікативних процесів. У результаті чого зворотний зв'язок е не просто констатаціею та обговоренням помилок, невдач здобувача вищої освіти, але, насамперед, позитивною програмою, оріентованою на зміну самооцінки особистості, його інтересів у напрямі відповідного самовираження та об'еднання в колектив для спільної діяльності.

Результатами педагогічного проектування мае бути не той об'ект або суб'ект, який мае бути створений або сформований, а лише його проект у вигляді концепцій розвитку закладу вищої освіти, плану діяльності.

Поняття проекту в різних дослідженнях, моделях та стандартах може трактуватись з урахуванням різних аспектів, позицій. В широкому сенсі, під проектами можна вважати будь-яку діяльність, яка призводить до певних змін. Науковці зазначають, що поняття проекту може мінятись залежно від визначених завдань, запланованих результатів, секторів економіки тощо.

Проект - це унікальна сукупність скоординованих дій (робіт) з певними початком та закінченням, що здійснюеться певною особою або організаціею для досягнення певної мети у заздалегідь визначені термін, витрати та параметри виконання (Британський стандарт BS 6079-1:2000); проект - це особлива форма здійснення цілеспрямованих змін, яка передбачае що ці зміни повинні бути реалізовані в рамках певних обмежень за строками, вартістю та характеристиками очікуваних результатів (А. Товб, Г. Цинес); проект - це цілеспрямоване, заздалегідь розроблене та заплановане створення або модернізація фізичних об'ектів, технологічних процесів, технічної та організаційної документації для них, матеріальних, фінансових, трудових та інших ресурсів, а також управлінських рішень і заходів з їх виконання (І. Мазур, В. Шапіро, Н. Ольдерогге); проект - це певне завдання з визначеними вихідними даними та необхідними результатами (цілями), що обумовлюють спосіб її рішення (кодекс знань про управління проектами) тощо.

Аналізуючи, найбільш поширені визначення поняття «проект» можна виділити такі основні критерії, які покладені в їх основу: проект як певний тривалий процес; процес як сукупність певних дій; проект як певний вид діяльності; проект як певне підприємство.

Специфічними особливостями сучасного проекту е: педагогічний проект передбачає єдність теорії і практики організації процесу навчання; проект мае фіксувати доступний рівень виконання відповідних дій; в основі педагогічного проектування лежить особистісно розвивальна взаємодія, що оптимізуе процес учасників освітнього процесу.

Від побудови проекту педагогічної системи залежить результативність освітнього процесу, якість знань, рівень мотивації й рівень пізнавальної активності учасників процесу. Створення проекту мае бути підкорене реальним потребам, інтересам і можливостям здобувачів вищої освіти. Окрім того створення проекту з початку і до кінця передбачае різні види діяльності здобувачів вищої освіти - планування, захист гіпотез, моделювання, пошук і добір навчальних матеріалів, вибір форми та засобу представлення кінцевого результату проекту, втілення проекту в життя. Здобувачі вищої освіти обов'язково повинні бути співавторами проекту. Діяльність з проектування - це процес раціонального пізнання світу, процес власних відкрить, які впливають на розвиток інтелекту особистості. Викладач е творцем системи проектно- пошукової діяльності здобувачів вищої освіти, а це дасть можливість їм стати активними творцями, а не пасивними слухачами.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ / RESEARCH METHODS

Для вирішення поставленої мети використано аналітичні методи: історико-логічний - під час вивчення теоретичних основ проблеми дослідження; теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, класифікація й узагальнення інформації з філософської, психологічної, педагогічної літератури та методичних джерел в аспекті досліджуваної проблеми з метою формування його концептуальних положень; систематизація й узагальнення власного педагогічного досвіду, моделювання, на підставі яких сформовано власний погляд на поставлену проблему; емпіричні (опитування, педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, інтерв'ювання, дискусія) тощо.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ / RESEARCH RESULTS

Проєктна діяльність майбутніх педагогів сприяє формуванню таких універсальних навчальних дій:

а) проєктувальні - осмислювання завдання, планування етапів майбутньої діяльності, прогнозування її результатів і наслідків;

б) дослідницькі - самостійний пошук необхідної інформації в енциклопедіях, у бібліотечних каталогах, в Інтернеті, пошук інформації, якої немає в педагога-керівника проєкту, фахівця, структурування інформації, визначення головного;

в) кооперативні - взаємодія з учасниками проєкту, надання взаємодопомоги в групі при виконанні завдань, пошук компромісного рішення;

г) комунікативні - уміння слухати й розуміти співрозмовників, доповідачів, вступати в діалог, ставити запитання, брати участь у дискусії, виражати себе;

д) експериментальні - організація робочого місця, добір необхідного встаткування, добір і підготовка матеріалів, проведення власного експерименту, спостереження за його перебігом, вимір параметрів, осмислення й аналіз отриманих результатів;

е) рефлексивні - осмислення власної діяльності (її процесу та проміжних результатів), здійснення самооцінки;

ж) репрезентаційні - побудова усного повідомлення звіту про проведену роботу, вибір різних засобів унаочнення під час виступу, навички монологічного мовлення, відповіді на незаплановані питання.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ / CONCLUSIONS AND PROSPECTS FOR FURTHER RESEARCH

Проєкт виступає тим засобом, за допомогою якого може здійснюватися регулювання та контроль за перебігом освітньої діяльності здобувачів вищої освіти.

Очевидно, що проєктування обов'язково охоплює всі компоненти педагогічної системи від мети, змісту, принципів, методів, форм, видів навчання, завершуючись цілісним педагогічним процесом. Щоб активно брати участь у проєктуванні та реалізації на практиці нових методів і форм, необхідно вміти аналізувати наукову інформацію про якість функціонування будь-якої системи навчання і виховання.

Зовнішній результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Досвід проєктної діяльності є внутрішнім результатом який у майбутньому перетвориться на компетенції й цінності.

Перспективи подальших досліджень. Досліджувана проблема є багатоаспектною й не вичерпується пропонованою працею. Перспективним, на наш погляд, є вивчення питань класифікації сучасних освітніх проєктів за основними критеріям, а також типових умов, які дозволять відрізняти їх один від одного.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

[1] Л. С. Василевська, «Проектна діяльність методиста як засіб удосконалення професійної майстерності педагогів», Наукові записки Ніжинського держ. ун-ту ім. Миколи Гоголя. Серія: Психолого- педагогічні науки, № 6, с. 162-168, 2012. [Електронний ресурс]. Доступно: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nzspp 2012 6 32.pdf

[2] І. Г. Ермаков, С. М. Шевцова, Метод проектів у контексті життєвих результатів діяльності учнів. Проектна діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал, теорія і практика: наук.-метод. посіб.; С. М. Шевцової, І. Г. Ермакова, О. В. Батечко, В. О. Жадька; Ред. Київ, Україна: Департамент, 2008, 520 с.

[3] С. С. Ізбаш, «Проектна діяльність як фактор соціально-професійної адаптації студентів педагогічного університету»: дис. канд. наук: 13.00.04; Мелітопольський держ. пед. ун-т. Мелітополь, 2007, 290 арк.

[4] В. В. Костіна, «Педагогічне проектування засобів управління навчально-пізнавальною діяльністю старшокласників»: дис. канд. наук: 13.00.09. Харків, 2002, 161 с.

[5] О. В. Молчанюк, «Проектування засобів оптимізації процесу навчання з природничих дисциплін у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації»: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук: 13.00.09; Волинський держ. ун-т ім. Л. Українки. Луцьк, 2005, 20 с.

[6] І. М. Шапошнікова, «Підвищення ефективності підготовки майбутніх вчителів початкової школи до проектування уроку»: дис. канд. наук: 13.00.01. Київ, 1993, 149 с.

REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)

[1] L. S. Vasylevska, «Proektna diialnist metodysta yak zasib udoskonalennia profesiinoi maisternosti pedahohiv», Naukovi zapysky Nizhynskoho derzh. un-tu im. Mykoly Hoholia. Seriia: Psykholoho-pedahohichni nauky, № 6, s. 162-168, 2012. [Elektronnyi resurs]. Dostupno: http://nbuv.gov.ua/j- pdf/Nzspp 2012 6 32.pdf

[2] I. H. Yermakov, S. M. Shevtsova, Metod proektiv u konteksti zhyttievykh rezultativ diialnosti uchniv. Proektna diialnist u litsei: kompetentnisnyi potentsial, teoriia i praktyka: nauk.-metod. posib.; S. M. Shevtsovoi, I. H. Yermakova, O. V. Batechko, V. O. Zhadka; Red. Kyiv, Ukraina: Departament, 2008, 520 s.

[3] S. S. Izbash, «Proektna diialnist yak faktor sotsialno-profesiinoi adaptatsii studentiv pedahohichnoho universytetu»: dys. kand. nauk: 13.00.04; Melitopolskyi derzh. ped. un-t. Melitopol, 2007, 290 ark.

[4] V. V. Kostina, «Pedahohichne proektuvannia zasobiv upravlinnia navchalno-piznavalnoiu diialnistiu starshoklasnykiv»: dys. kand. nauk: 13.00.09. Kharkiv, 2002, 161 s.

[5] O. V. Molchaniuk, «Proektuvannia zasobiv optymizatsii protsesu navchannia z pryrodnychykh dystsyplin u vyshchykh navchalnykh zakladakh I--II rivniv akredytatsii»: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. nauk: 13.00.09; Volynskyi derzh. un-t im. L. Ukrainky. Lutsk, 2005, 20 s.

[6] I. M. Shaposhnikova, «Pidvyshchennia efektyvnosti pidhotovky maibutnikh vchyteliv pochatkovoi shkoly do proektuvannia uroku»: dys. kand. nauk: 13.00.01. Kyiv, 1993, 149 s.

Размещено на Allbest.ru