Музейна педагогіка як засіб формування загальнокультурної компетентності здобувачів педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,

МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Волошина Оксана Василівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент

кафедри педагогіки, професійної освіти та управління освітніми закладами,

Дмітренко Наталя Євгеніївна доктор педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри методики навчання іноземних мов

м. Вінниця

Анотація

музейний освіта педагогіка компетентність

У статті визначено дефініцію «музейна педагогіка»; розкриті завдання музейної педагогіки, охарактеризовані моделі (європейську, англо-американську, східноєвропейську) педагогічної діяльності музеїв. У дослідженні представлено технологію розвитку загальнокультурної компетентності майбутніх учителів засобами музейної педагогіки, яка представлена такими складовими: метою навчання, дидактичними принципами; змістом, методами, засобами навчання; формами організації навчання; результатом діяльності. Орієнтиром проведення експериментального дослідження виступила розроблена авторами технологія розвитку загальнокультурної компетентності майбутніх учителів засобами музейної педагогіки; детально розкрито її складові, а саме: когнітивниий, ціннісно-орієнтаційний, комунікаційно-діяльнісний компоненти. Описані етапи (організаційний, дослідний, експозиційний, експертний) підготовки музейної експозиції здобувачами вищої освіти. Спираючись на обгрунтовану структуру загальнокультурної компетентності та її критерії розроблено показники розвитку загальнокультурної компетентності майбутніх учителів. Практично реалізовано дидактичні умови успішного розвитку загальнокультурної компетентності майбутніх учителів засобами музейної педагогіки: визначення ознак та показників розвитку всіх компонентів загальнокультурної компетентності засобами музейної педагогіки; виділення та реалізація педагогічних завдань, які сприяють розвитку кожного структурного компонента загальнокультурної компетентності; застосування системного підходу з визначенням мети, структуруванням змісту, вибором методів, засобів та форм проектування експериментальної технології; використання специфічних можливостей та освітнього потенціалу музеїв та музейної педагогіки, активних методів навчання, музейних предметів та музейного середовища, образної мови експозиції та творів мистецтва. Представлено результати експериментального дослідження, які дозволяють стверджувати про позитивну динаміку розвитку загальнокультурної компетентності майбутніх учителів засобами музейної педагогіки.

Ключові слова: загальнокультурна компетентність майбутніх учителів; музейна педагогіка; педагогічна діяльність музеїв; технологія розвитку загальнокультурної компетентності засобами музейної педагогіки.

Annotation

MUSEUM PEDAGOGY AS A MEANS OF FORMING THE GENERAL CULTURAL COMPETENCE OF PEDAGOGICAL EDUCATION APPLICANTS

Voloshyna Oksana Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Pedagogy, Professional Education and Management of Educational Institutions, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia, Ukraine

Dmitrenko Natalia Yevheniivna mDoctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Methods of Teaching Foreign Languages, Vinnytsia Mykhailo Kotsyubynskyi State Pedagogical University, Vinnytsia, Ukraine

In the study the term “museum pedagogy” was defined, the tasks of museum pedagogy were cleared up, the models (European, Anglo-American, Eastern European) of museum pedagogical activity were characterized. The research presented the technology of developing general cultural competence of prospective teachers by means of museum pedagogy, which was represented by the following components: the purpose of learning, didactic principles; content, methods, means of education; organization forms of training; the result of activity. The authors designed the technology of the development of general cultural competence of prospective teachers by means of museum pedagogy. Its components were revealed in detail, namely: cognitive, value-oriented, communication and activity components. The organizational, experimental, expositional, and expert stages were described. Based on the well-founded structure of general cultural competence and its criteria, indicators of the development of general cultural competence of prospective teachers by means of museum pedagogy were developed. Didactic conditions for the successful development of general cultural competence of prospective teachers by means of museum pedagogy have been practically implemented: 1) identification of signs and indicators of the development of all components of general cultural competence by means of museum pedagogy; 2) selection and implementation of pedagogical tasks that contributed to the development of each structural component of general cultural competence; 3) application of a systematic approach with definition of the goal, structuring of content, selection of methods, means and forms of design of experimental technology; 4) use of specific opportunities and educational potential of museum pedagogy, active learning methods, museum objects and museum environment, figurative language of exposition and works of art. The results of the experimental study were presented, which allowed affirming the positive dynamics of the development of general cultural competence of prospective teachers by means of museum pedagogy.

Keywords: general cultural competence of prospective teachers; museum pedagogy; pedagogical activities of museums; technology for the development of general cultural competence by means of museum pedagogy.

Вступ

Актуальність дослідження проблеми розвитку загальнокультурної компетентності майбутнього вчителя зумовлена соціальним замовленням освітньої системи, що вимагає підготовки творчо мислячих педагогів високого рівня культури. Зміна освітньої парадигми поставила перед педагогічною наукою проблему пошуку шляхів відповідності освітніх технологій фундаментальним основам культури як підгрунтя розвитку особистості. Відмітимо існуючу тенденцію, коли процес розвитку загальнокультурної компетентності переважно орієнтований на формування інформаційної складової компетентності, що перешкоджає інтеграції теоретичних знань та способів їх практичної реалізації.

Широкі можливості ефективного формування у майбутніх педагогів загальнокультурної компетентності закладені у музейній педагогіці, яка передбачає як навчання та виховання здобувачів освіти на музейному матеріалі, так і його теоретичне осмислення, а також підготовку фахівців, здатних вирішувати педагогічні завдання в умовах музейного середовища та освітнього закладу.

Мета статті - розкрити особливості музейної педагогіки, довести її ефективність у процесі розвитку загальнокультурної компетентності майбутнього вчителя.

Теоретичні основи

Поняття «музейна педагогіка» з'явилося на початку ХХ століття в Німеччині і пов'язане з іменами німецьких філософів-просвітників та музейних діячів - Г. Кершенштейнера, А. Ліхтварк, Г. Фрейденталь та інших. Кожен з них зробив вагомий внесок у розвиток теорії і практики музейної педагогіки в період її становлення та розвитку.

Спочатку цей термін використовували для позначення напряму діяльності, який зорієнтований на організацію співпраці з учнями. Пізніше були сформульовані положення про освітнє значення музею і запропонований новий підхід до відвідувача як до учасника діалогу. За допомогою таких «музейних діалогів» відвідувачів знайомили з експонатами музею.

Зі зростанням соціальної ролі музеїв у суспільстві у другій половині XX століття (так званий «музейний бум») музейна педагогіка стає особливою галуззю знань та досліджень.

Музейну педагогіку визнаючають як наукову дисципліну, що знаходиться на перетині музеєзнавства, педагогіки та педагогічної психології, яка займається дослідженням принципів, методів та форм реалізації освітньої діяльності музеїв, предметом якої є освітні аспекти музейної комунікації.

Завданнями музейної педагогіки є:

1. Залучення до музею та музейної культури відвідувачів з раннього віку.

2. Активізація творчих здібностей особистості та творчої діяльності у музеї. Пошук нових форм знайомства з культурною спадщиною.

3. Створення багатоступеневої системи музейної освіти (школа - музей - заклади позашкільної освіти - заклад вищої освіти).

Дослідники відзначають існування трьох моделей (європейської, англо-американської та східноєвропейської) педагогічної діяльності музеїв, що зумовлено існуванням різних освітніх парадигм та особливостями регіону.

Представники європейської моделі (німецькі вчені Falk (2013) [1]; Kun-Ott (2008) [2]; Noschka-Roos (1994) [3]; польські вчені Nadolska-Styczynska (201б) [4]; Nalaskowski (2004) [5]; Pater (2017) [б]; Ziзbinska-Witek (2011) [7]; Zdunczyk (2015) [8]; французькі вчені Dierking (1994) [9]; Fortin-Debart (1999) [10]; Rasse (1999)) [11] вважають, що головне - це занурення відвідувачів у певну історичну реальність, культурний контекст. Велике значення надається музейній цінності колекцій.

Представники англо-американської моделі ((Bennett (1995) [12]; Johnson (2009) [13]; Hooper-Greenhill (1991) [14]; Simon (2010) [15]) вважають, що педагогічна діяльність музею ґрунтується на зацікавленості відвідувачів, відсутності ретельного планування. У такому розумінні музейні заняття проводять спонтанно, зважаючи на інтереси та потреби дитини.

Східноєвропейська модель, якої дотримуються українські вчені (Біеіоіавїюуа (2003) [16]; УегЬуї^ка (2017) [17]; КашіпБка (2013) [18]; Кагашапоу (2020) [19]; КІуиеЬко (2014) [20]), визначають суттєву роль музейної дидактики у процесі організації педагогічної діяльності музеїв, постійному зв'язку музейних занять зі шкільною та університетською програмами тощо. О. Караманов вважає, що «...цей підхід побудований на засадах традиційної освітньої парадигми, уособлюває розуміння музею як своєрідного «центру знань», який пропонує відвідувачам свої думки, мотиви, установки» [19, с. 86].

Можемо констатувати, що в умовах компетентнісної парадигми освіти саме музейна педагогіка має великий потенціал для формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів.

Загальнокультурна компетентність визначається нами як інтегративна здатність особистості, обумовлена досвідом засвоєння культурного простору, рівнем навченості, вихованості та розвитку, орієнтована на використання культурних еталонів як критеріїв оцінки при вирішенні проблем пізнавального, світоглядного, життєвого, професійнопедагогічного характеру. Інтеграція культури в освіту та освіти в культуру здійснюється за допомогою цілеспрямованого процесу розвитку загальнокультурної компетентності.

Аналіз науково-педагогічної літератури та власного досвіду дозволив нам припустити, що структура загальнокультурної компетентності складається з когнітивного, ціннісноорієнтаційного та комунікативно-діяльнісних компонентів.

Методика дослідження

Представлена технологія розвитку загальнокультурної компетентності майбутнього вчителя засобами музейної педагогіки має такі складові:

1) мета навчання - розвиток загальнокультурної компетентності здобувачів вищої освіти засобами музейної педагогіки;

2) дидактичні принципи (проблемності, культуровідповідності, діалогічності, комунікативної спрямованості ціннісної орієнтації, активності, креативності);

3) зміст навчання, який визначається програмами навчальних дисциплін;

4) методи навчання (представлені в таблиці 1);

5) засоби навчання (представлені в таблиці 1);

6) форми організації навчання (представлені в таблиці 1);

7) результат діяльності, який має актуалізуватися через підвищення рівня сформованості загальнокультурної компетентності майбутніх вчителів.

Таблиця 1

Програма розвитку загальнокультурної компетентності майбутніх учителів засобами музейної педагогіки