Методологічні виміри щасливого дошкільного дитинства

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У педагогічних дослідженнях категорія “щастя” вивчається через призму таких понять, як: “щастя як педагогічна категорія”, “позиція щасливої людини”, “педагогічне щастя”, “щасливий педагог”, “щаслива дитина”. Щастя досліджують О. Абраменко, Л. Варава, В. Ніснер, О. Павлова, Т. Уварова, Н. Щуркова.

І.О. Lutsenko. Methodological measurements of happy preschool childhood

Urgency of the research. Current research shows the human need for happiness, which is now being used as a tool for measuring progress of mankind. Happiness is connected to the realisation of human potential, therefore, practically all professionals whose work is related to the inner life of human beings, its course and processes are involved in the problem of highlighting the ways to achieve it.

Target setting. The methodological assertion of the importance of happy preschool childhood - as one of the values of modern preschool education - is contained in the Basic Component of Preschool Education. However, the categories, theories, principles that have a purpose - the realisation of the objective - are not revealed.

Actual scientific researches and issues analysis. In pedagogical research, the category "happiness" is studied through the prism of such concepts as "happiness as a pedagogical category", "position of a happy person", "pedagogical happiness", "happy educator", "happy child". Happiness is explored by O. Abramenko, L. Varava, V. Nisner, A. Pavlov, T. Uvarova, N. Shchurkova.

The research objective. The category of happiness is defined as a pedagogical category. At the same time, a key specialised concept has not been defined that captures the essential, significant features of an objective description of reality that meets the requirements for a happy preschool childhood.

The statement of basic material. The structural components of adult happiness are identified and specific differences between their manifestation in infants and preschool children are identified. Parents' answers to the questionnaire "When does your child feel happy?" and children's answers and drawings were analysed. The article defines the concept of "happy preschool childhood" and indicates the phenomenon of preschool child happiness, pedagogical conditions of organization of a happy course of life activity of a child in an preschool education institution.

Виклад основного матеріалу дослідження

У буденній свідомості людей під щастям розуміється певна індивідуальна суб'єктно-особистісна сукупність життєвих благ, ідеалів, цінностей. Для з'ясування можливості збігу ознак щастя в психологічній дійсності різних людей, розглянемо нормативне уявлення про щастя, подане у словниках української мови. Використання цього методу доцільно, оскільки у лексичному значенні відтворюється вже історично закріплена у свідомості людей співвіднесеність між словом і предметом, процесом, явищем позамовної дійсності; воно являє собою предметно-понятійний зміст слова. Так як поняття є результатом пізнавально-мисленнєвої діяльності, узагальнює, систематизує і класифікує інформацію, є нормативним, стале значення слова-поняття може слугувати предметом наукового вивчення і аналізу як в лінгвістиці, так і в інших науках, зокрема педагогічному дослідженні.

У Академічному тлумачному словнику щастя визначається, як:

1. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь.

2. Досягнення, успіх, удача.

3. Доля, талан [2]. Отже, щастя можна схарактеризувати як психічний стан, для якого характерні позитивно забарвлені емоційні процеси і позитивні результати життєдіяльності.

У Великому тлумачному словнику сучасної української мови представлено як значення слова щастя, так і ситуації, які сприяють його виникненню. Зокрема звертається увага на те, що щастя викликається спілкуванням з близькими, зумовлюється впливом людини, яка здатна дарувати радість, викликати почуття симпатії, любові, є можливістю що- небудь зробити або взяти участь у чомусь, знайти вихід з якого-небудь становища, ситуації, пов'язано з несподіваним успіхом. Також підкреслюється, що воно має зовнішні ознаки прояву [17]. Отже можемо зробити висновок, що витоками щастя може бути діяльність людини, збіг обставин її життя, воно виявляється як позитивна емоція - радість, стан задоволеності, натхнення. Важливу роль у виникненні відчуття щастя відіграє спілкування, взаємини, взаємодія з іншими людьми.

У словниках також подано лексичне значення прикметника “щасливий”. Слово охоплює такі семантичні відтінки значення, як:

1. Який має щастя, який зазнав щастя, радості.

2. Який приносить або приніс щастя, успіх, удачу; винятково сприятливий, радісний.

3. Якому випадає щастя, успіх, удача, якому щастить.

4. Успішний, благополучний [7].

В українській мові до прикметника “щасливий” є прислівник “щасливо”, значення якого важливо для конструювання поняття “щасливе проживання дитиною дошкільного періоду дитинства”. Проведений аналіз свідчить, що істотними ознаками щасливої людини є такі її позитивні емоційні стани і обставини, котрі можуть супроводжувати її життя, як: радість, натхнення, успіх, удача, благополуччя, сприятливі умови. Звернемо увагу й на те, що щастя визначається як стан цілковитого задоволення життям, тобто воно можливе якщо всі аспекти життя викликають позитивні відгуки людини. педагогічний цінність щасливий дошкільний дитинство

Отже в контексті забезпечення щасливого проживання дитиною певного періоду її життя, зокрема дошкільного, слід мати на увазі передусім створення винятково сприятливих умов для її благополучного життя в усіх його проявах, і всі обставини якого викликатимуть у неї радісні стани.

Цікаві факти було розкрито при вивченні етимології слова щастя. Так, з'ясовано, що первинне значення слова щастя - добра частина (частка). Реконструкція первісного значення слова дає змогу тлумачити його значення як “частка; спільна участь”; “той, хто бере участь; причетний” [11]. Відтак етимологія слова “щастя” вказує на те, що воно може тлумачитися як спільність з іншими людьми, є певною причетністю до неї. Цей аспект не включено тлумачними словниками в нормативний опис значення слова “щастя”, однак, на існування такого зв'язку вказують психологічні дослідження щастя.

Розглянемо раціонально-логічний опис феномену щастя, поданий у його визначеннях у галузевих словниках: філософському, психологічному, педагогічному. Щастя розглядається в них як категорія моральної свідомості, чуттєво-емоційна форма ідеалу людського життя, що значно розширює розуміння даного феномену.

Так, у статті для Філософського енциклопедичного словника, В. Єфименко вказує на такі загальнозначущі умови досягнення щастя, як:

а) задоволення основних матеріальних потреб;

б) повнота і осмисленість існування людини;

в) спроможність реалізувати власне уявлення про життя в ситуаціях морального вибору;

г) достатній ступінь збіжності актуального стану буття та уявлення про те, яким воно має бути;

ґ) гармонія внутрішнього світу людини і її зовнішніх стосунків [12].

З погляду психології, щастя розглядається як граничне інтенсивне переживання людиною універсальності і глибини утвердження свого буття, максимальної відповідності наявного найзаповітнішим бажанням і мріям, моральна і емоційна насолода життям. Психологи також відмежовують щастя від найвищих ступенів задоволення; принциповою відмінністю є його соціально-етичний зміст [16].

В Українському педагогічному словнику С. Гончаренко розкриває щастя як поняття моральної свідомості; стан людини, який найбільше відповідає внутрішній задоволеності повнотою й осмисленістю життя, реалізацією людського призначення [10]. Важливо, що щастя схарактеризовано не лише як певне конкретне об'єктивне положення чи суб'єктивний стан людини, а й виражає уявлення про те, якими повинні бути життя і діяльність людини і є чуттєво-емоційною формою ідеалу.

Враховуючи результати реконструкції первісного значення слова “щастя”, а також вказівки на соціально-етичні аспекти щастя, розглянемо дослідження присвячені цій проблемі, зокрема ті, в яких щастя розглядається через призму служіння іншим. Так, на зв'язок альтруїстичних мотивів і щастя вказував свого часу П.-А. Гольбах. Філософ писав про те, що робити інших щасливими - вірний спосіб бути щасливим самому, адже людина не може бути щаслива сама, для щастя їй потрібен інший. І цей інший теж має бути щасливим [9].

Альтруїстичні ідеї покладено у послідовні фази внутрішнього становлення, які виділив Тейяр де Шарден П., а саме:

а) зосередження на собі - як постійне формування своєї особистості;

б) зміщення центру на іншого - як єдина можливість розвитку тільки об'єднуючись з іншими;

в) концентрація на чомусь більшому, ніж сама людина - єдиному Людству.

У їх проходженні вчений вбачав природну лінію розвитку. Він також розкрив три форми щастя, а саме: “щастя спокою”, “щастя задоволення”, “щастя розвитку”. Спираючись на космічні закони, вчений зауважував, що з погляду науки і об'єктивно справжнім, істинним щастям буде щастя розвитку, або постійного руху [18].

На те, що відчуття щастя виникає в спільній цілеспрямованій діяльності з тими, хто вважає цю діяльність корисною і потрібною для інших, вказує М. Аргайл. Спираючись на дослідження інших вчених, М. Аргайл виділяє такі виміри щастя: приємно - неприємно (щасливий - засмучений); активація - гальмування (ступінь інтересу і збудження); глибина переживання, його інтенсивність [3].

М. Аргайл також вказує на те, що соціальні зв'язки є важливим джерелом щастя. Взаємини дарують радість, примножують щастя людини. Так, з'ясовано, що посмішка частіше виникає в присутності інших і завдяки зворотному зв'язку сприяє посиленню позитивних емоцій у людини, яка посміхається. Цінним, на наш погляд, є виявлення в процесі багатьох експериментів зв'язку між щасливим станом і альтруїзмом в прямому і зворотному зв'язку: надання допомоги іншим сприяє підвищенню настрою, і навпаки [3].

Однак, важливо, що щасливі люди роблять це не заради такого ефекту, а з прагнення збалансувати свій стан і стан людей, які потребують допомоги [22]. Такий підхід вченого, на наш погляд, узгоджується з фазами внутрішнього становлення, які виділив Тейяр де Шарден П. Зокрема зі стадією зв'язку з усіма людьми, єдиного Людства - стану, в якому одноосібне щастя стає неможливим.

Важливим аспектом розуміння психологічної природи щастя є звернення до того, як людина сприймає своє життя і ставиться до нього. Отже, як індивідуально-психологічний феномен, щастя має подвійну обумовленість: об'єктивну, що пов'язана з умовами і обставинами дійсності, і суб'єктивну - пов'язану з внутрішнім світом людини, її переживанням задоволеності своїм життям [3].

На наш погляд, певне спростування того, що щастя можна розглядати лише як індивідуально-психологічний феномен є в роботах М. Чиксентмихайі. Так, відомий психолог зауважує, що стан радості, безпосередні оптимальні переживання, які виникають в процесі повного занурення в справу - стану “потоку” (flow), люди переживають однаково, незалежно від їхніх культурних, соціальних, економічних, вікових відмінностей. Такий висновок дає підстави для створення безособистісно- об'єктивуючої моделі щастя, виділення його структурних компонентів, спільних для більшості людей.

На думку М. Чиксентмихайі, щастя не породжується подіями, які відбуваються навколо, воно залежить від того як людина їх інтерпретує, як сприймає і витлумачує їх значення особисто для себе. Отже, ключ до щастя, за М. Чиксентмихайі, це вміння контролювати себе, свої почуття, враження, знаходити радість в довколишній повсякденності, заняттях улюбленою справою, потоковій діяльності [20].

Висновок М. Чиксентмихайі про те, що стан потоку - радості, щастя породжується власними, осмисленими зусиллями узгоджується з висновком такого дослідника щастя як М. Аргайл, який вважає, що завдання посилення як власного щастя, так і щастя інших є досяжним. Це означає, що доросла людина може оволодіти мистецтвом бути щасливою, докладаючи для цього відповідні зусилля. На відміну від дорослого, щасливе проживання дитиною дошкільного дитинства з огляду на її вік, досяжне тільки завдяки цілеспрямованим зусиллям дорослих - батьків в умовах сімейного виховання і педагогів в умовах суспільної дошкільної освіти.

Для окреслення феномену “щастя дитини-дошкільника”, проведемо порівняльний аналіз компонентів щастя дорослої людини і дитини. Відобразимо результати у таблиці 1.

Таблиця 1

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

На основі виділених компонентів щастя, теоретичного та емпіричного вивчення специфічних особливостей їх прояву у дітей раннього та дошкільного віку до параметрів щасливого проживання дитиною дошкільного дитинства відносимо законодавчо-правові, соціально- психологічні, організаційно-педагогічні, педагогічні. Зокрема:

1. Реалізація системи заходів щодо охорони дитинства, зокрема: забезпечення належних умов для гарантування безпеки, охорони здоров'я, навчання, виховання, фізичного, психічного, соціального, духовного та інтелектуального розвитку дітей, їх соціально-психологічної адаптації та

2. активної життєдіяльності, зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги, свободи та рівності [13].

3. Гарантування державою прав та свобод дитини [13].

4. Визначення та дотримання психолого-педагогічних засад щасливого проживання дитини в сім'ї, організації її життєдіяльності в ЗДО.

Психолого-педагогічними умовами організації щасливого перебігу життєдіяльності дитини в ЗДО є:

- бережне ставлення до емоційного благополуччя дитини, збереження, підтримка її природної життєрадісності. наповнення дня, проведеного у закладі дошкільної освіти подіями, які викликають позитивні емоції;

- задоволення потреби у спілкуванні з дорослими, налагодження вихователями емоційно-ціннісної спільності з дітьми;

- сприяння дружнім взаєминам, спілкуванню з однолітками, виникненню у дитини почуття причетності до спільних справ, життя дитячої групи;

- створення ситуації успіху для кожної дитини;

- організація захоплюючої, відповідної віку діяльності. бережне і уважне ставлення до позитивно забарвлених емоційних станів, які її супроводжують;

- підтримка дитячої ініціативи, задумів, рішень, вчинків, які реалізують альтруїстичні мотиви, моральні цінності;

- залучення дітей до діяльності, спрямованої на спільне благо, творення добра для іншого/інших людей;

- спільний з дітьми пошук щасливих моментів у повсякденності, позитивне - оптимістичне тлумачення подій, ситуацій, які відбуваються протягом дня.

Отже, щасливе проживання дитиною дошкільного дитинства забезпечується, з одного боку, на законодавчо-правовому рівні. З іншого - шляхом гарантування державою реалізації прав і свобод дитини, забезпечення належних умов для її життєдіяльності і зростання в сім'ї. З огляду на вікові можливості, щасливе життя дитини-дошкільника можливе і досяжне лише завдяки цілеспрямованим і об'єднаним зусиллям дорослих людей: батьків і педагогів. Щасливе проживання дитини в сім'ї, перебування протягом дня в ЗДО можливе при дотриманні сукупності педагогічних умов, обов'язковому врахуванні феномену щастя дитини-дошкільника.

Перспективи подальших розвідок вбачаємо у розкритті шляхів реалізації психолого-педагогічних умов організації щасливого перебігу життєдіяльності дитини в закладі дошкільної освіти.

Список використаних джерел

1. Абраменко, Е.В. 2009. Становление позиции счастливого человека в младшем школьном возрасте.

2. Академічний тлумачний словник 1970-1980. Словник української мови.

3. Аргайл, М. 2003. Психология счастья, пер. с англ., ред. и вступ. статья к. пед. н. М.В. Кларина, Москва: Прогрес.

4. Базовий компонент дошкільної освіти 2021. Державний стандарт дошкільної освіти (нова редакція), Наказ МОН України №33 від 12.01.2021, 37 с.

5. Бакуменко, В., Князєв, В. & Сурмін, Ю. 2003. `Методологія державного управління: проблеми становлення та подальшого розвитку', Вісн. УАДУ, №2, С. 11-27.

6. Варава, Л.А. 2015. `Особливості виникнення переживання почуття щастя в дошкільному віці', Актуальні проблеми психології, Том VII: Екологічна психологія, випуск 38, С. 79-92.

7. Великий тлумачний словник сучасної мови (пЛ.).

8. Воспитание счастьем, счастье воспитания 2004. Педагогическая технология воспитания счастливого человека в школе, Феликсология воспитания: как воспитывать счастливого, авт. НЕ Щуркова, ЕП Павлова, Москва: Центр “Педагогический поиск”, 160 с.

9. Гольбах, Поль Анри 1963. Избранные произведения в 2 томах, Москва: Мысль, Серия “Философское наследие”, 395 с.

10. Гончаренко, С. 1997. Український педагогічний словник, Київ: Либідь, 374 с.

11. Етимологічний словник (n.d.). Українська публічна електронна бібліотека Горох

12. Єфименко, В 2002 - `Щастя', Філософський енциклопедичний словник, гол. редкол. В.І. Шинкарук та ін., Київ: Інститит філософії імені Григорія Сковороди НАН України.

13. Закон України “Про охорону дитинства” 2001. Документ №2402-III, Відомості Верховної Ради України (ВВР), № 30, ст. 142.

14. Зернецька, О.В. 2019. `Щастя як інтегративна цивілізаційна цінність', Ціннісний вимір розвитку цивілізацій і глобалізація, зб. наук. праць за заг. ред. О.В. Зернецької, С. 30-39

15. Ніснер, В.Б. 2011. Щастя як педагогічна категорія в історії вітчизняної освіти і виховання. Автореферат кандидата наук, НПУ імені М.П. Драгоманова, Київ, 24 с.

16. Психологічний Словник (n.d.).

17. Словопедія. Великий тлумачний словник сучасної української мови (n-d-)

18. Тейяр де Шарден, П 2011. О счастье.

19. Уварова, Т.Ю. 2013. `Деякі аспекти забезпечення виховання учня як щасливої людини', Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки, №5 (1), С. 96-103

20. Чиксентмихайи, М 2011. Поток: Психология оптимального переживания, пер. с англ., Москва: Смысл: Альпина нон-фикшн-

21. Щастя як мета, або Чи варто переглянути національну ідею? 2020 - Укрінформ: мультимедійна платформа іномовлення України.

22. Dovidio, J.F. 1984. Helping behaviour and altruism: an empirical and conceptual overview, Advances in Experimental Social Psychology, №17, р. 362-427

References

1. Abramenko, E.V. 2009. Stanovlenie pozicii schastlivogo cheloveka v mladshem

shkolnom vozraste (The formation of the position of a happy person in primary school).

2. Akademichnij tlumachnij slovnik (Academic Explanatory Dictionary) 1970-1980. Slovnik ukrayinskoyi movi.

3. Argajl, M. 2003. Psihologiya schastya (Psychology of happiness), per. s angl., red. i vstup. statya k. ped. n. MV Klarina, Moskva: Progres.

4. Bazovij komponent doshkilnoyi osviti (Basic component of preschool education) 2021.

5. Derzhavnij standart doshkilnoyi osviti (nova redakciya), Nakaz MON Ukrayini №33 vid 12.01.2021, 37 s.

6. Bakumenko, V, Knyazyev, V & Surmin, Yu 2003. `Metodologiya derzhavnogo upravlinnya: problemi stanovlennya ta podalshogo rozvitku (Methodology of public administration: problems of formation and further development)', Visn. UADU, №2, S. 11-27.

6. Varava, L.A. 2015. `Osoblivosti viniknennya perezhivannya pochuttya shastya v doshkilnomu vici (Features of the experience of happiness in preschool)', Aktualni problemi psihologiyi, Tom VII: Ekologichna psihologiya, vipusk 38, S. 79-92.

7. Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi movi (Large explanatory dictionary of modern language) (n.d.).

8. Vospitanie schastem, schaste vospitaniya (Upbringing by happiness, happiness from upbringing) 2004. Pedagogicheskaya tehnologiya vospitaniya schastlivogo cheloveka v shkole, Feliksologiya vospitaniya: kak vospityvat schastlivogo, avt. NE Shurkova, E.P. Pavlova, Moskva: Centr “Pedagogicheskij poisk”, 160 s.

9. Golbah, Pol Anri 1963. Izbrannye proizvedeniya v 2 tomah (Selected works in 2 volumes), Moskva: Mysl, Seriya “Filosofskoe nasledie”, 395 s.

10. Goncharenko, S. 997. Ukrayinskij pedagogichnij slovnik (Ukrainian pedagogical dictionary), Kiyiv: Libid, 374 s.

11. Etimologichnij slovnik (Etymological dictionary) (n.d.). Ukrayinska publichna elektronna biblioteka Goroh.

12. Yefimenko, V. 2002. `Shastya (Happiness)', Filosofskij enciklopedichnij slovnik, gol. redkol. VI Shinkaruk ta in., Kiyiv: Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini.

13. Zakon Ukrayini “Pro ohoronu ditinstva” (Law of Ukraine “On Child Protection”) 2001. Dokument № 2402-III, Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini (VVR), №30, st. 142.

14. Zernecka, O.V. 2019. `Shastya yak integrativna civilizacijna cinnist (Happiness as an integrative value of civilization)', Cinnisnij vimir rozvitku civilizacij i globalizaciya, zb. nauk. prac za zag. red. OV Zerneckoyi, S. 30-39.

15. Nisner, V.B. 2011. Shastya yak pedagogichna kategoriya v istoriyi vitchiznyanoyi osviti i vihovannya (Happiness as a pedagogical category in the history of national education and upbringing). Avtoreferat kandidata nauk, NPU imeni M.P. Dragomanova, Kiyiv, 24 s.

16. Psihologichnij Slovnik (Psychological Dictionary) (n.d.).

17. Slovopediya. Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi (Slovopedia. Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language) (n.d.).

18. Tejyar de Sharden, P 2011. O schaste (About happiness).

19. Uvarova, T.Yu. 2013. `Deyaki aspekti zabezpechennya vihovannya uchnya yak shaslivoyi lyudini (Some aspects of ensuring the education of a student as a happy person) Visnik Luganskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka. Pedagogichni nauki, №5 (1), S. 96-103.

20. Chiksentmihaji, M 2011. Potok: Psihologiya optimalnogo perezhivaniya (Stream: The Psychology of Optimal Experience), per. s angl., Moskva: Smysl: Alpina non-fkshn.

21. Shastya yak meta, abo Chi varto pereglyanuti nacionalnu ideyu? (Happiness as a goal, or Is it worth reconsidering the national idea?) 2020. Ukrinform: multimedijna platforma inomovlennya Ukrayini.

22. Dovidio, J.F. 1984. `Helping behaviour and altruism: an empirical and conceptual overview', Advances in Experimental Social Psychology, №17, p. 362-427.

Размещено на allbest.ru