Формування національної та громадянської свідомості здобувачів початкової освіти засобами педагогічного краєзнавства

Стаття присвячена розробленню шляхів удосконалення засобів педагогічного краєзнавства, які використовуються в формуванні національної та громадянської свідомості молодших школярів. Актуальність проведеного дослідження зумовлена важливістю виховання в підростаючого покоління ціннісного відношення до людини, сім'ї, Батьківщини, готовності діяти самостійно, вміння відстоювати свою позицію.

Such methods as analysis, synthesis, induction and deduction were used for the study. The article for the first time shows practical solutions to improve the means of pedagogical local history, providing the formation of national and civic consciousness in younger students.

As a result of the study the essence of the concepts of "national consciousness", "civic consciousness" and "local history" is established. The peculiarities of the formation of national and civil consciousness are determined: ideological, socially useful orientation and research character. The problems hindering this process were identified. They include imperfect means of pedagogical local history, insufficient extracurricular activities, lack of cooperation between parents and educational institutions, low qualifications of teachers of local history. The ways to overcome them are determined: the use of effective methods and forms, organization of extracurricular activities in schools, establishing cooperation with parents, improving the qualifications of teachers of local history.

The practical value of the study lies in the possibility to use the results obtained by educational institutions and local history circles.

Key words: national and civic consciousness, means of pedagogical local history, patriotism, local history clubs.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасний період в українській історії характеризується усвідомленням необхідності виховання патріотичного, відданого загальнодержавній справі - зміцнення країни, компетентного громадянина з активною громадянською позицією. Він повинен сприймати долю Вітчизни як свою особисту, усвідомлювати відповідальність за сьогодення та майбутнє своєї країни. Для виховання такого громадянина потрібно озброїти школярів глибокими та міцними знаннями про національні та громадянські цінності, забезпечити готовність до суспільно-значущої діяльності.

Саме в початковій школі закладаються основні моральні цінності, норми поведінки, починається формування особистості, що усвідомлює себе частиною суспільства та громадянином своєї Батьківщини. Розвиваються комунікативні здібності дитини, які дозволяють їй інтегруватися до спільноти, сприяють формуванню вміння вирішувати конфліктні ситуації через діалог. національний школяр краєзнавство україна

Молодший шкільний вік характеризується мотиваційною готовністю до прийняття зовнішнього впливу, позитивним ставленням до даного впливу та наявністю потреби у досягненнях у конкретній галузі знань чи діяльності. Вважається, що цей вік є найбільш сприятливим для емоційно-психологічного впливу на дитину, тому що образи сприйняття яскраві та сильні, і тому вони надовго залишаються у пам'яті.

Основною функцією педагога є створення сприятливих умов для формування у молодших школярів уявлень про людину як частину громадянського суспільства, про її права та відповідальність перед оточуючими, позитивного досвіду спільної діяльності з дорослими та однолітками, виховання поваги до традицій свого народу, любові до Батьківщини. Це неможливо зробити без використання ефективних педагогічних засобів, таких як засоби краєзнавства.

Аналіз досліджень. Формування національної та громадянської свідомості вивчалося багатьма вітчизняними та зарубіжними дослідниками. Так, цьому питанню в своїх роботах приділяли увагу Стельмахович М. Г (1997), Луховицький В. (2008), Зимняя І. А. (2002) та інші. Однак залишається невирішеним формування національної та громадянської свідомості здобувачів початкової освіти засобами педагогічного краєзнавства. Саме тому це питання потребує поглибленого вивчення.

Мета статті - розробити шляхи удосконалення засобів педагогічного краєзнавства з метою формування національної та громадянської свідомості здобувачів початкової освіти.

Виклад основного матеріалу

Молодший шкільний вік - період дитинства, етап розвитку дитини, який відповідає періоду навчання у початковій школі (6,5-10,5 років). З приходом дитини до школи відбувається перебудова всієї системи її відносин з дійсністю, вона починає здійснювати суспільно значущу та суспільно-оцінювальну діяльність (Эльконин, 2007: 384). Молодший шкільний вік є початком суспільного буття дитини як суб'єкта діяльності (Зимняя, 2002: 384). У процесі цієї діяльності відбувається накопичення знань про життя суспільства, взаємовідносини між людьми, про свободу вибору того чи іншого способу поведінки. Щоб діяльність мала запланований результат у формуванні національної та громадянської свідомості молодшого школяра, її потрібно розумно направити дорослому, тобто педагогу. Таким чином, основною функцією педагога є створення сприятливих умов для формування в нього національної та громадянської свідомості.

Римаренко Ю. в «Малій енциклопедії етнодержавознавства» визначає суть національної свідомості, як сукупність уявлень про соціальні вартості, норми, що є визначальним для віднесення особистості до національної спільноти українців (Римаренко, 1996: 942). Людина зі сформованою національною свідомістю розуміє, що вона є часткою українського народу та носієм національних цінностей, які склалися впродовж століть в процесі історичного становлення нації. В свою чергу, громадянська свідомість - це сукупність уявлень про громадянство, перспективи розвитку суспільства, усвідомлення причетності до його долі. Це усвідомлення громадянином пріоритету спільних інтересів країни, всього народу, а не приватних інтересів окремих груп. В сучасних умовах формування національної та громадянської свідомості неможливе без урахування менталітету кожного народу, його традицій, звичаїв та цінностей.

Розвиток людини, пізнання світу, становлення світогляду, формування установок, цінностей, ідеалів починається з сім'ї, оточення, місцевості, де вона народилася та виросла. З цього виплаває, що повноцінне виховання патріота, який пишається своєю країною та прагне до її процвітання, неможливе без серйозної та глибокої краєзнавчої роботи. Вона є основою та необхідним етапом у формуванні патріотичних почуттів, які притаманні людині зі сформованою національною та громадянською свідомістю.

У сучасній літературі краєзнавство визначено як галузь людської діяльності, яка спрямована на всебічне вивчення краю та сукупність знань про край: його географію, історію, економіку та інші сфери життєдіяльності (Кушнаренко, 2007: 502).

Поняття «краєзнавство» в педагогічну літературу запровадив Уланов В. Я. у роботі «Досвід методики історії у початковій школі» 1914 року. До цього вживалися терміни «родинознавство» та «батьківщина», з яким Ушинський К. Д. пов'язував вивчення рідної мови, географії та історії (Стель- махович, 1997: 232). Краєзнавство спирається на знання, що об'єднує багато наукових дисциплін, тому можна виділити кілька галузей (розділів) краєзнавства. Найбільш оптимальним є розподіл на історичне, географічне, соціально-економічне та культурологічне краєзнавство.

У всіх вищезгаданих напрямах краєзнавчої діяльності є загальний предмет вивчення - рідний край. Тим не менш, кожен розділ має свої об'єкти вивчення, що передбачає особливі форми краєзнавчої роботи. Вони наведені в Табл. 1.

Таблиця 1

Основні галузі краєзнавства та об'єкти їх вивчення

Примітка: систематизовано авторами на основі (Голубко, Качараба та ін., 2005:9)

Таким чином, краєзнавство відіграє суттєву роль в формуванні національної та громадянської свідомості здобувачів початкової освіти. Його значення в освіті полягає в наступному:

1) краєзнавство дає можливість дітям самим побачити безкраї простори Батьківщини: природу, пам'ятки, а також «доторкнутися до неї руками та відчути серцем»;

2) краєзнавство виховує інтерес до минулого через вивчення культури, побуту та історії, знайомство із цікавими людьми, перспективами розвитку суспільства;

3) краєзнавство вчить виявляти активну громадянську позицію, протистояти нетерпимості (Луховицкий, 2008:32).

Отже, до особливостей формування національної та громадянської свідомості засобами педагогічного краєзнавства можна віднести її ідейність, суспільно-корисну спрямованість та дослідницький характер.

Нормативно-правове регулювання, яке є основою формування національної та громадянської свідомості підростаючого покоління, - це важливий елемент національної безпеки, який впродовж тривалого часу знаходиться на периферії державної політики. Незважаючи на виклики та потреби українського суспільства, досі немає системного документа, який би міг врегулювати цю сферу.

Актуальність цього питання почала зростати в 2014 році, тобто з моменту військової агресії на українських територіях. В 2015 році Міністерством освіти на науки України (МОН) був виданий Наказ Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно- патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (Про затвердження Концепції, 2015).

Наступним не менш важливим кроком держави стало створення структурного підрозділу з питань національно-патріотичного виховання у складі Міністерства науки і спорту України, який діє і до сьогодні. В 2020 році було затверджено Постанову №932 «Про затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки (Про затвердження плану, 2020).

Патріотичному вихованню та, відповідно, формуванню національної та громадянської свідомості сприяють і інші законодавчі акти (Національно-патріотичне виховання, 2022). Серед них необхідно відзначити такі: Закон України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ «Про громадянство України» (Про громадянство, 2001); Закон України від 6.03.2003 № 602-IV «Про Державний Гімн України» (Про Державний гімн, 2003); Закон України від 9.04. 2015 № 315-VIII «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років» (Про увічнення перемоги, 2015); Закон України від 09.04.2015 № 317-VIII «Про засудження комуністичного і націонал-соці- алістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» (Про засудження, 2015); Указ Президента України від 13.11.2014 № 872 «Про День Гідності та Свободи» (Про День Гідності, 2014); Указ Президента України від 13.11.2014 № 871 «Про День Соборності України» (Про День Соборності, 2014); Указ Президента України від 14.10.2014 № 806 «Про День захисника України» (Про День захисника, 2014).

Варто зазначити, що відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання, передбачається взаємодія між кількома відомствами: Міністерством культури, Міністерством оборони, Міністерством освіти та науки тощо. Важливу роль відіграє Міністерство освіти та науки, адже формування національної та громадянської свідомості в сучасних умовах неможливе без зміни підходів до навчального процесу (Яких кроків, 2021), удосконалення методів формування національної та громадянської свідомості учнів молодшої школи.

На сьогоднішній день основне навантаження з реалізації завдань, пов'язаних з формуванням національної та громадянської свідомості здобу- вачів початкової освіти засобами педагогічного краєзнавства, взяли на себе гуртки краєзнавчого напряму, які переважно працюють в центрах дитячої та юнацької творчості.

Ці гуртки розширюють та поглиблюють знання з історії, народознавства, природничих дисциплін, формують громадян незалежної демократичної держави, виховують в дітей дбайливе ставлення до природи, духовних надбань українського народу та загальнолюдських цінностей. Згідно з даними Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді, в 2019 році в Україні діяло 13695 гуртків (туристсько-спортивних, туристсько-краєзнавчих, військово-патріотичних та юних туристів-краєзнавців). В 2020 році їх кількість зменшилась та становила 12161 гуртків краєзнавчого спрямування (Плани, 2020). Дані за 2021-2022 рік відсутні, але й так зрозуміло, що у зв'язку з російським вторгненням на територію України, частина гуртків зупинила свою роботу.

Безумовно, що робота краєзнавчих гуртків має важливе значення в формуванні національної та громадянської свідомості, однак це не означає, що школа не повинна брати в цьому ніякої участі.

Можна сказати, що в Україні створені передумови для оновлення змісту та технологій патріотичного виховання, без якого неможливе формування як національної, так і громадянської свідомості. Однак є низка проблем, які гальмують цей процес та потребують негайного вирішення.

1. Недосконалість методів формування національної та громадянської свідомості здобувачів початкової освіти засобами педагогічного краєзнавства. Формування національної та громадянської свідомості молодшого школяра засобами педагогічного краєзнавства неможлива без використання ефективних методів. Доцільно використовувати групи методів, що подані в Табл. 2.

Таблиця 2

Методи та їх практичне використання

Примітка: складено авторами

2. Відсутність ефективних форм формування національної та громадянської свідомості молодшого школяра засобами педагогічного краєзнавства. Провідною формою є урок. Програмою Нової української школи (НУШ) не передбачений окремий предмет «Краєзнавство». Однак деякі теми цього предмету розглядаються в інтегрованому предметі «Я досліджую світ». Цього матеріалу недостатньо для повноцінного вивчення предмету, який сприяє формуванню національної та громадянської свідомості. Великий потенціал мають інтегровані уроки, головна перевага яких полягає в тому, що вони сприяють пізнанню явища або предмета, що вивчається, з різних сторін. Задоволенню потреби молодшого школяра в розвитку інтелектуальної, емоційної та інших сфер допомагає проведенню інноваційних уроків, таких як уроки-ігри, уроки-змагання, уроки мудрості, уроки мужності; уроки, що ґрунтуються на імітації діяльності установ та організацій.

Недостатня позакласна діяльність. Крім краєзнавчих гуртків, які працюють в центрах дитячої на юнацької творчості, необхідно організовувати позакласну діяльність в школах, яка має велике значення у формуванні національної та громадянської позиції молодшого школяра засобами краєзнавства. Її форми досить різноманітні: (колективна творча діяльність, екскурсії, круглі столи, конференції, шкільні наукові товариства, олімпіади, змагання, пошукові та наукові дослідження, соціально значущі практики і т. д.). Колективна творча діяльність дає можливість взаємозбагачення; сприяє розвитку кожного учня; створює умови для виховання колективних почуттів, світогляду; навичок колективної діяльності; допомагає включити молодшого школяра до кола інтересів дорослих, формує основи активної позиції громадянина України. Ігрові форми (імітації, змагання, рольові та ділові ігри, ігрові ситуації) сприяють створенню емоційної атмосфери занять, підвищення пізнавальної активності молодших школярів, розкриття їх творчих здібностей. Вивчення рідного краю емоційно переживається дитиною, зміцнює та розвиває почуття любові до Батьківщини. Цьому сприяють різноманітні форми роботи з краєзнавства (краєзнавчі гуртки, туристична робота, польова робота, конкурси, збір матеріалу для краєзнавчого музею, музею школи, виставки тощо).