Аналіз комунікативної діяльності учасників освітнього процесу М(Ф)ЗВО залежно від форми навчання

Розгляд формування системи комунікацій та специфіки спілкування учасників освітнього процесу у системі вищої медичної освіти. Визначення психологічних особливостей комунікативної діяльності та міжособистісної взаємодії викладачів і студентів університету.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.02.2023
Размер файла 17,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ М(Ф)ЗВО ЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМИ НАВЧАННЯ

Власенко О.М.

Микитенко П.В.

Кучеренко І.І.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Київ, Україна

Вступ

Комунікації та й загалом, система взаємовідносин між викладачем та студентом може розглядатись як один із основних інструментів побудови освітнього процесу. Актуальність вирішення проблем комунікацій, сьогодні, є гострою як ніколи. Зазначимо, що за час карантинних заходів, які тривали майже два роки, в університеті було реалізовано інформаційно-освітнє середовище, використання якого покликане об'єднати всіх учасників освітнього процесу та забезпечити потреби як викладачів, так і студентів у навчальних ресурсах і матеріалах. Однак виклики сьогодення, які постали після повномасштабного вторгнення країни агресора, перед медичною системою освіти потребують ґрунтовного аналізу освітнього процесу та відповідно зумовлюють до пошуку нових адекватних педагогічних підходів. Комунікація окрім передачі даних в часі і просторі від реципієнта до комуніканта (викладач студент) є системою взаємовідносин та спілкування між основними учасниками освітнього процесу. Тому доцільне дослідження не тільки на предмет: за допомогою яких цифрових технологій здійснюється комунікація під час змішаного навчання, а й самого характеру комунікації між викладачем та студентами.

Мета: Дослідження комунікативних аспектів у системі вищої медичної освіти, а також визначення психологічних особливостей міжособистісної взаємодії викладачів та студентів медичного університету.

Матеріали і методи: Для виконання поставлених завдань було використано теоретичні та емпіричні методи наукових досліджень, а саме: бібліосемантичний метод для вивчення психолого-педагогічної, наукової літератури з питань формування системи комунікацій та особливостей спілкування учасників освітнього процесу; анкетування з метою аналізу комунікативної діяльності у системі вищої медичної освіти.

У дослідженні брало участь 1535 студентів. Анкету було надано у вигляді Google Forms. Посилання на опитувальник було розміщено у вільному доступі в соціальних мережах та поширено в месенджерах. Дослідження проведено протягом жовтня-листопада 2022 року.

Результати

У залежності від рішення адміністрації та студентів, в університеті, можлива реалізація змішаної форми навчання, коли певна кількість студентів у групі навчаються аудитрно, а інші дистанційно, або при перебуванні групи на самоізоляції у зв'язку з підтвердженням випадку захворювання на COVID-19 вся група переходить на дистанційне навчання. Варто зазначити, що технології дистанційного навчання, надають далеко не рівнозначні можливості, наприклад для формування практичної складової фахової компетентності майбутнього лікаря. Тому в умовах коли доступ до отримання практичних навичок частково обмежений, передача від викладача особистого практичного досвіду є підґрунтям для формування фахової компетентності студентів М(Ф)ЗВО. І вдало реалізована стратегія комунікації між викладачем та студентом має задовольняти дві умови, по-перше це оперативна передача даних, по-друге ці дані мають бути повні, достовірні та вичерпні.

З метою аналізу комунікативної діяльності та міжособистісної взаємодії викладачів та студентів в університеті було проведено анонімне он-лайн опитування студентів. Серед опитаних: 22,67 % чоловіки та 77,33 % жінки. Відсоток студентів, які навчаються за дистанційною формою навчання 39,54 %, за аудиторною 30,88 %, за змішаною 29,58 %. Після проведення анкетування були здобуті такі Результати: На запитання «Чи вважаєте Ви за доцільне активне використання елементів дистанційного навчання навіть при аудиторній формі навчання?» було отримано такі відповіді: 71,73 % респондентів вважають за доцільне, 9,84 % не доцільно та 18,44 % студенів не визначились з відповіддю. При цьому, якщо диференціювати респондентів за формою навчання, то різниця в думці студентів відрізняється: 76,61 % студентів дистанційної форми навчання вважають за доцільне, в противагу, студенти змішаної форми навчання 70,7 %, аудиторної форми навчання -66,46 %. Відповідаючи на запитання «Як Ви ставитесь до використання засобів онлайн комунікації під час відвідування занять у змішаній формі (коли в групі є студенти, котрі навчаються аудиторно і дистанційно на одному занятті)?», думка студентів розділилась: 67,75 % вказали, що позитивно, 15,9 % вказали, що негативно та 16,35 % не визначились з відповіддю. Як і у відповідях на попереднє запитання, різниця досягнута за рахунок відмінності думок студентів дистанційної (78,81 % вказали, що позитивно), змішаної (66,08 % вказали, що позитивно) та аудиторної (61,6 % вказали, що позитивно) форми навчання. Аналізуючи обставини, які найчастіше негативно впливають на організацію дистанційного навчання, та опираючись на відповіді респондентів можна констатувати, що у 7,36 % це відсутність необхідного технічного забезпечення, у 62,93 % відсутність постійного доступу до глобальної мережі інтернет, у 1,95 % відсутність необхідних навичок, у 5,28 % недостатня самоорганізація, у 7,43 % ризик необ'єктивного оцінювання та у 15,05 % це інші причини. До інших обставин можна віднести такі, як: різне ставлення викладачів до студентів, які навчаються за аудиторною та дистанційною формою навчання; повітряні тривоги; відсутність прямої комунікації з викладачем у необхідний момент; недостатня організація під час планування он-лайн зустрічей. Варто зазначити, що 54,53 % респондентів вказали, що організатором он-лайн зустрічей під час занять є викладач, 37,07 % організатором є староста, 8,4 % інше (студенти, лаборанти). На запитання «Чи однаково зручно Вам комунікувати з викладачем у залежності від форми навчання: дистанційно(онлайн) чи аудиторно?» отримано такі відповіді: 64,95 % респондентів вказали, що однаково, 22,74 % вказали, що існують певні труднощі та 12,31 % респондентів не визначились з відповіддю. Зокрема, 72,65 % студентів дистанційної форми навчання вказали, що їм однаково зручно комунікувати з викладачем, поряд з 56,54 % студентів аудиторної форми навчання та 66,44 % змішаної форми навчання. Аналізуючи думку студентів з приводу того, чи враховується їх точка зору під час організації занять за змішаною формою можна констатувати, що 56,22 % вважають, що враховується, 17,46 % не враховується, 26,32 % було складно відповісти на це запитання. Відповідаючи на запитання «Чи виникали у Вас проблеми із засвоєнням нових знань, умінь та навичок при переході з аудиторного на дистанційне навчання?» 52,18 % опитаних вказали, що «ні, не виникали», 31,66 % «Так, виникали», 16,16 % «Складно відповісти». При цьому 42,19 % студентів аудиторної форми навчання вказали, що виникали, і тільки 22,41 % студентів дистанційної та 33,04 % змішаної форми навчання. На запитання «Як швидко Ви реагуєте на прохання викладачів щодо дистанційного навчання (наприклад, виконуєте завдання, надсилаєте виконані завдання)?» було отримано, такі відповіді: 60,39 % «у зазначений час», 29,71 % «впродовж дня», 9,45 % «впродовж тижня» та 0,46 % «не реагую».

За результатами аналізу використання ресурсів для організації он-лайн зустрічей під час навчальних занять можна констатувати, що: Zoom на першому місці, GoogleMeet та Skype відповідно другому та третьому місцях. Щодо програмних засобів та навчальних платформ: Likar_NMU на першому, Google Classroom на другому, YouTube на третьому місці, на четвертому такі як: 3d атласи, PubMed, Spacemed, Prometheus, Osmosis, Lecturio. Поміж месенджерів, які використовуються під час навчання для комунікації з викладачем, студенти вказали, що на 1му місці Viber, 2му -Telegram, 3му email, 4му WhatsApp. А для комунікації між студентами застосовуються: 1му місці Telegram, 2му Viber, 3му Instagram, 4му Diskord, 5му email. До проблем, які найчастіше виникають при комунікації з викладачам респонденти віднесли: поганий стільниковий зв>язок, відключення світла, відсутність підключення до глобальної мережі Інтернет, недостатню самоорганізованість, відсутність прямої комунікації з викладачем. Зауважимо, що чим тіснішими є комунікаційні зв'язки та міжособистісна взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу тим збільшується рівень його результативності. Комунікаційний зв'язок викладача та студента не обмежується лише науковою та навчальною діяльністю, він зумовлюється характером особистості як викладача, так і студента, їхнім прагненням до взаємодії та співпраці, оскільки комунікація в цьому випадку розглядається як спілкування. комунікативний міжособистісний університет медичний

Висновки

Результат освітнього процесу у закладі вищої освіти значною мірою визначається характером міжособистісної взаємодії між викладачами й студентами, організацією комунікації між ними. При цьому викладач є основною ланкою в системі формування фахових компетентностей студентів М(Ф)ЗВО, не залежно від форми навчання студентів. Під час змішаного чи дистанційного навчання переважає опосередковане електронне спілкування. Аналізуючи відповіді студентів на запитання анкети, можна констатувати, що виникає недостатність в безпосередньому спілкуванні між викладачем та студентом, яке надає можливість миттєво обговорити та вирішити актуальні проблемні питання. Ставлення студентів до вивчення дисципліни формується не лише на основі змісту лекційних, чи практичних матеріалів, методів та засобів, які використовуються викладачем, значною мірою впливає сама особистість викладача, його організованість та ставлення до студентів. Тому в умовах, коли поєднуються різні форми навчання, дуже важливими є організаторські й комунікативні вміння для викладача М(Ф)ЗВО.

Перспективи подальших досліджень полягають у виявлення педагогічних умов формування комунікативних умінь викладачів та студентів з використанням цифрових технологій в умовах дистанційного та змішаного навчання.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.