Освітньо-виховна роль участі студентської молоді в реалізації громадських проєктів для вразливих верств населення

Candidate of Sciences in Pedagogy, Associate Professor at the Department of Theory and History of State and Law, Constitutional Law Chernihiv Polytechnic National University (Chernihiv, Ukraine)

Educational and formative role of the student youth engagement in implementation of social projects for vulnerable groups of population

The paper presents the study ofthe importance ofcivic education ofthe student youth and getting them prepared to civic activism through engagement in social projects. The essence of social activism of the youth, formation and development of their professional or civic competence has been revealed. Based on sociological researches, the reasons of passivity and low social mobility of the youth, which do not allow them to fully unlock their leader and personal potential, have been determined. The paper highlights the role of educators of higher educational institutions in formation of social and human values in the student youth, their psychological training in assisting vulnerable groups of population. The research substantiates the importance of educational andformative aspect of the process of civic awareness formation in the student youth. While determining and studying the content of main forms of the student youth engagement in implementation of social projects, social and personal effects of such activity have been identified. It has been established that in the absence of new forms and methods adequate to the today's development of the informational globalized world, engagement of the youth in implementation of social projects becomes almost impossible, and therefore, the educators have to master advanced information technologies, as well as new forms of work with the youth on principles of respect, cultural, and professional determinism.

The efficient forms and methods of engaging students in project activity have been considered using case study of the years long activity of civil-society and socially important projects implementation, the activity held in the Chernihiv National University of Technology.

The student youth is the future intellectual and professional elite, formation of which is impossible without development ofprofessional, psychological, and social competencies, that, in its turn, requiring development of their civic activism in course of their engagement in various social projects.

Key words: activism of the youth, vulnerable groups of population, social projects, civic education, social mobility, student youth.

Основна частина

студентський громадський виховання освітній

Постановка проблеми. Розбудова демократичної незалежної України неможлива без участі в цьому процесі такої особливої соціально-демографічної групи, як студентська молодь. Завдяки своїй динамічності й мобільності вона завжди ставала локомотивом прогресивних змін і перетворень у суспільстві. Сучасній студентській молоді притаманна інформаційна мобільність, незаангажованість, суспільна чутливість, громадянський оптимізм, але певною мірою і соціальна пасивність і розгубленість, що підтверджується багатьма соціологічними дослідженнями. Доведено, що саме в стінах закладів вищої освіти студенти набувають почуття громадянськості через отримання знань щодо держави, своїх прав та обов'язків як громадянина, активної участі в житті навчального закладу, заходах громадських організацій, різноманітних студентських об'єднань, студентському самоврядуванні, соціальних проєктах, волонтерстві тощо.

Важливо виховувати в студентської молоді суспільну чутливість і небайдужість до проблем соціуму, особливо вразливих верств населення. Значну роль у цьому процесі мають відігравати викладачі, які все активніше долучаються до соціально-значущих проблем через проєктну діяльність на місцевому рівні. Тому дослідження форм, методів, особливостей залучення студентської молоді до організації та реалізації локальних громадських проєктів, що формують у них громадянську свідомість, професійні компетентності, потребу в громадській діяльності для власної самореалізації, є актуальними й необхідними для оперативної відповіді на глобальні, національні й місцеві суспільні виклики.

Аналіз досліджень. Питанням розвитку активності молоді в цілому й студентства зокрема приділяють постійну увагу українські й закордонні науковці й практики, які досліджують це явище через призму філософських, психологічних, соціокультурних, політико-правових, соціологічних, соціально-економічних та освітньо-виховних підходів.

У філософській площині знаковими є дослідження Л. Архангельського, В. Водоп'янова, В. Горділова, Г Зикова, І. Кона, А. Коробейнікова, А. Міхеєва, В. Овчиннікової, В. Ушакова, І. Христової та інших. Розкривають специфічні особливості соціальної активності Є. Ануфрієв, О. Бєлих, О. Клюєва, Р. Косолапова, О. Куценко, М. Лукашевич, В. Піддубний, М. Руткевич, Ю. Саєнко, В. Скуратівський, В. Смірнова, В. Судаков, А. Старшинова, М. Туленков та інші; особливості розвитку соціальної активності студентської молоді представлені в працях Л. Антілогової, Є. Мануйлова й інших; соціологічний розріз соціальної активності наявний у роботах О. Валуйського, Н. Венедиктової, Я. Левченко, А. Норець, О. Олійника, М. Яковенко й інших. Значним здобутком педагогічної науки є фундаментальні дослідження розвитку соціальної активності науковців Ш. Амонашвілі, Я. Корчака, В. Сухомлинського й інших, а психологічні проблеми виховання молодої людини й громадянина представлені в працях Л. Божович, А. Ковальова, О. Леонтьєва, А. Петровського, С. Рубінштейна й інших.

У вужчому розумінні поняття «громадська активність» досліджується Д. Акімовим, Т Безверхою, М. Боришевським, С. Рябовою, М. Головатим, Л. Корінною, Т. Саврасовою-В'юн та іншими.

Для розкриття соціальної активності молоді доцільно використовувати інтеграційний підхід - поєднання досягнень вітчизняної та західної наукових шкіл, що найповніше дозволить встановити специфічні особливості процесу становлення громадянськості й соціальної активності студентської молоді. Проте в інформаційному глобалізованому світі принципи й методи дослідження розвитку соціальної активності студентської молоді потребують постійного оновлення та удосконалення, а в освітньо-виховному процесі вони стають першочерговою задачею.

Мета статті. Розкриття теоретико-методологічних засад формування соціальної активності в студентської молоді, визначення ефективних освітньо-виховних підходів для формування та посилення їхньої мотивації до громадської активності й усталення громадянськості через залучення до реалізації громадських проєктів.

Виклад основного матеріалу. Соціально - педагогічне дослідження змісту, складових та особливостей формування та розвитку соціальної активності студентської молоді потребує релевантных аналітичних і соціологічних досліджень. Це питання розглядають багато наукових шкіл у всьому світі на основі філософських, педагогічних, соціальних, психологічних, управлінських, економічних, правових і глобалізацій - них підходів. Розбудова незалежної демократичної України змінила стереотипи мислення, поведінкові моделі й ціннісні установки декількох поколінь, серед яких молодь відіграє пріоритетне значення під час дослідження соціуму в транзитній країні.

Насамперед для досягнення мети нашого дослідження необхідно визначитися з такими поняттями, як «активність особистості», «соціальна активність», «громадянська активність», «громадянськість», «молодь» і «студентська молодь».

Громадська активність, на думку Т Саврасової - В'юн, розглядається як ставлення людини до життя суспільства в дії, її суспільно корисній діяльності, участі в громадських рухах, у зміні наявних і створенні нових форм соціального життя (Саврасова - В'юн, 2011: 32). Громадська активність дозволяє людині впливати на життя соціуму, водночас задовольняючи не тільки власні потреби й інтереси, але й інтереси окремих груп та об'єднань, до яких вона причетна, надаючи користь суспільству відповідно до своїх морально-етичних принципів. У громадській активності О. Лісовець виділяє чотири компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, емоційно-оцінювальний і поведінко - вий (Лісовець, 2012: 19).

Маємо зазначити, що ряд вчених розглядають громадську активність як одну з форм соціальної активності, що є цілком доречним (Ципко, 2016: 189). Громадянськість особистості - це системна властивість, що інтегрує суспільно значущі якості, які вона отримує в процесі своєї життєдіяльності - взаємодії з іншими, регуляції поведінки, самоактуалізації та самореалізації (Чернуха, 2017: 23). Підвалинами громадянськості виступає моральна й правова культура людини, яка своєю чергою характеризується почуттям власної гідності, внутрішньою свободою особистості, дисциплінованістю, повагою та довірою до інших громадян і до державної влади. Тобто громадянин є особистістю, що виконує свої обов'язки, гармонійно поєднуючи патріотичні, національні й інтернаціональні почуття (Гончаренко, 2011: 75).

Визначенню поняття «молодь» притаманні еволюційні зміни. Так, В. Лісовський у 1968 р. надає йому таке значення: покоління людей, які проходять стадію соціалізації, засвоюють освітні, професійні, культурні й інші соціальні функції.

І. Кон надав терміну подальшого розвитку, визначаючи молодь як соціально-демографічну групу зі своїми віковими характеристиками, особливостями соціального положення, що зумовлюють соціально-психологічні властивості, які детерміновані соціально-історичною природою, суспільним устроєм, культурою та притаманними певному суспільству закономірностями соціалізації (Лісовський, 1996: 268).

Студентська молодь розглядається багатьма науковцями як окрема суспільно диференційована соціально-демографічна спільнота, яка визначається специфічними фізіологічними, психологічними, культурно-освітніми, когнітивними властивостями, що неухильно розвиваються та сприяють самовираженню її внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей (Крисюк, 2009: 230).

Важливо відзначити, що соціалізація студентської молоді відбувається в певному середовищі, яке характеризується системою соціально-пси - холого-педагогічних умов, якість яких впливає на отримання соціального досвіду, засвоєння певних норм, властивих суспільству цінностей, способу життя. За таких умов молодь знаходить своє покликання, обирає способи самовираження, самопізнання, самоусвідомлення, самовдосконалення, самореалізації.

- соціальному - належності студента до певної соціальної (академічної) групи, що проявляється через виконання ним функцій майбутнього фахівця;

- психологічному - поєднанні психічних процесів, станів і певних властивостей особистості (характер, темперамент, спрямованість, здібності), що впливають на прояв психічних процесів і психічних станів;

- біологічному - поєднанні в особі типу нервової діяльності, будови аналізаторів, безумовних рефлексів, соматичного типу, психомоторики, фізичного стану тощо (Винославська, 2005: 68).

Важливість студентського періоду полягає в розвитку його основних соціогенних особистісних потенцій, а саме: формуванні професійних, світоглядних і громадських якостей майбутнього фахівця; розвитку професійних здібностей як передумови подальшої самостійної професійної творчої діяльності; становленні інтелекту й стабілізації рис характеру; перетворенні мотивації та всієї системи ціннісних орієнтацій; формуванні соціальних цінностей у зв'язку з професіоналізацією. Тобто, навчання у вищому навчальному закладі є важливим етапом соціалізації студента як особистості (Виноградова, 2007: 153).

Роль закладів вищої освіти в успішній соціалізації студента полягає в створенні відповідних умов - максимальному включенні його в розви - вальні ситуації, активувальне середовище, створенні можливостей для відкритості під час спілкування та навчання, правильного проживання нового досвіду, здатності до адекватної самооцінки й аналізу, рефлексії своїх переживань і саморегуляції діяльності. Тому налаштування освітнього процесу має бути динамічним, адекватним викликам часу, містити постійну зміну форм і методів навчання та залучення студентської молоді до соціальної активності.

Регулярні соціологічні опитування на предмет громадянської, соціальної та політичної активності молоді показує її низький рівень. Так, за результатами соціологічного опитування «Молодь України - 2017» тільки 9,3% молодих людей постійно стежать за політичним життям в Україні й 22,4% відстежує головні події в політичному житті країни, а майже третина молоді (32,1%) вказує про відсутність інтересу до політичних процесів в Україні. Серед головних чинників «аполітичності» сучасної молоді виступають: недовіра політикам і владі (48%), зневіра щодо важливості своєї громадянської позиції (30,1%) та низька самооцінка власної політичної культури (23,6%).

Водночас громадянська активність сучасної молоді більшою мірою реалізована в облаштуванні простору своїх населених пунктів (31,3%) та організації суспільного життя у своїй спільноті (12,2%). Також 44,3% молоді готова долучитися до громадських колективних ініціатив і 8% молоді готова особисто взяти на себе ініціативу з організації громадських ініціатив у житті свого міста/ селища / села/ області/вулиці/будинку. Попри це, значна частина молодих людей не відчуває себе здатними впливати на ті події та процеси, що відбуваються нині в країні (48%), а також у населеному пункті, в якому вони мешкають (30,3%). Найбільша довіра в молоді проявляється до волонтерських організацій та об'єднань, релігійних установ та організацій, Європейського Союзу, громадських об'єднань і місцевих органів влади (Молодь України, 2007: 64).

Прикладом такої роботи є інноваційна діяльність у Чернігівському національному технологічному університеті, викладачі якого активно долучені до конкурсів громадських проєктів та їх реалізації. Так, у 2017 р. і 2018 р. реалізовано громадські проєкти Бюджету участі м. Чернігова «Культурно-просвітницький центр для внутрішньо переміщених осіб «Наша сила в єдності», а у 2020 р. - «Культурно-просвітницький центр для вразливих верств населення «Наша сила в єдності». Реалізація цих проєктів потребувала залучення студентської молоді для організаційної, комунікаційної та технічної допомоги. Особливо значущу допомогу надали студенти під час проведення двох соціологічних опитувань серед мешканців Чернігова різних вікових груп на предмет встановлення відношення чернігівців до внутрішніх переселенців та оцінки внутрішньопереміщеними особами своїх проблем, становища й самовідчуття під час проживання в чернігівській громаді.

Студенти надавали вагому організаційну, комунікаційну й інформаційну допомогу під час організації та проведення різноманітних май - стер-класів, тренінгів, круглих столів, культурних і туристично-екскурсійних заходів для дорослих і дітей внутрішньопереміщених осіб і вразливих верств населення. Особливо корисною для студентів була практика спілкування та робота з дітьми внутрішніх переселенців. Завдяки їй вони опановували азами педагогічної та виховної майстерності.

Іншим цікавим проектом, що реалізується в Чернігівському національному технологічному університеті із залученням для його реалізації багатьох студентів різних спеціальностей, є «Голос жінки має силу-2019» та «Програма з відновлення миру і діалогу для внутрішньо переміщених жінок «Голос жінки має силу 2020» для встановлення в суспільстві гендерної рівності як важливої умови сталого розвитку країни. Цінність цього проєкту для студентської молоді полягає в можливості їх безпосередньої участі в різноманітних школах з блогерства, відеоблогерства, лідерства, розв'язання конфліктів, тренінгів, семінарів, загальноміських заходів тощо. Школи блогерства надають студентам неоціненні знання щодо ведення власних блогів, де вони можуть проявити свою громадянську позицію.

Висновки. На основі проведеного дослідження щодо освітньо-виховної ролі участі студентської молоді в реалізації громадських проєктів різного спрямування, в тому числі й вразливих верств населення, можна зробити такі висновки:

- участь молоді в громадських проєктах підвищує їхню соціальну активність і громадянськість, формує здібності емпатії та надає ряд фахових компетенцій;

- панівна роль у залученні студентів до про - єктної діяльності належить викладачам вищих навчальних закладів, їхній власній активності, компетентності й сучасності.

- здійснювати систематичну інформаційно-просвітницьку роботу зі студентами для формування активної соціальної та громадянської позиції;

- неухильно підвищувати рівень науково - методичної та інноваційної викладацької підготовленості викладачів закладів вищої освіти для тісної громадської роботи зі студентами;

- постійно вдосконалювати педагогічні технології залучення студентів до соціально-громадської та проєктної діяльності.

Список використаних джерел

1. Виноградова В.Є. Проблеми соціалізації студентської молоді. Соціальна психологія. Київ: Український центр політичного менеджменту, 2007. С. 150-154.

2. Винославська О.В. Психологічні особливості студентської групи. Практична психологія та соціальна робота. 2005. №7. С. 65-70.

3. Гончаренко С. У Український педагогічний словник / за ред. С.В. Головко. Київ, 1997. 206 с.

4. Енциклопедія сучасної України. URL: http:// _www.esu.com.ua/search_articles.php (дата звернення: 09.06.2020).

5. Крисюк Г Я. Психологічні особливості соціалізації студентської молоді. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г С. Костюка НАПНУ / за ред. С.Д. Максименка. Київ, 2009. Т. 10. Ч. 1. С. 229-238.

6. Лісовець О.В. Дослідження громадської активності сучасної студентської молоді. Наукові записки Ніжинського університету ім. Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. Ніжин: НДУ, 2012. Вип. 2. С. 18-22.

7. Молодь України - 2017. Результати соціологічного дослідження. Тернопіль: ТОВ «Терно-граф», 2017. 72 с.

8. Саврасова-В'юн Т.О. Наукові підходи щодо вивчення феномена громадянської активності. URL: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Sup/2011.pdf (дата звернення: 11.06.2020).

9. Социология молодежи / под ред. проф. В.Т. Лисовского. Санкт-Петербург: СПбГУ, 1996. 460 с.

10. Ципко С.Ю. Громадська активність студентської молоді: проблематика соціологічного аналізу. Релігія та Соціум. 2016. №3-4. С. 89-197.

11. Чернуха Н.М. Інтеграція виховних соціальних впливів суспільства у формуванні громадянськості учнівської молоді: автореф. дис…. д-ра пед. наук: 13.00.05 «Соціальна педагогіка». Луганськ, 2007. 45 с.

References