Застосування інформаційно-комунікаційних технологий в освітній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування інформаційно-комунікаційних технологий в освітній діяльності

Каденюк Олександр Степанович доктор історичних наук, професор, професор кафедри права, професійної та соціально-гуманітарної освіти, Подільський державний університет

Анотація

В статті розглянуто сучасні інформаційно-комунікаційні технології та принципи їх застосування в освітній діяльності. Значну увагу приділено новим технологіям, які працюють на базі розподілених архітектур і використовують різноманітні комбінації технологій для обробки електронної інформації. Доведено, що інформаційні технології є невід'ємною частиною сучасного світу, вони значною мірою визначають подальший економічний та суспільний розвиток людства.

У цих умовах революційних змін вимагає й система навчання. Зроблено висновок, що актуальність даного питання має місце у сучасному освітньому середовищі, адже нині якісне викладання дисциплін не може здійснюватися без використання засобів і можливостей, які надають комп'ютерні технології та Інтернет. У статті ставиться завдання обґрунтувати основні напрями використання інформаційно-комунікаційних технологій як засобу управління якістю освіти. Зазначено, що світова практика розвитку та використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті демонструє тенденцію до зміни традиційних форм організації освітнього процесу в умовах інформаційного суспільства. А це в свою чергу змінює зміст освіти, методики та дидактичні підходи. Інформатизація освіти вимагає впровадження у вищу освіту інноваційних за змістом методів, засобів та форм професійної підготовки майбутніх фахівців нової формації, створення потужної інформаційної інфраструктури у вищих навчальних закладах з розвиненим інформаційно-комп'ютерним навчальним середовищем, впровадження Інтернет-технологій, електронного навчання, комунікаційних мереж (глобальних, національних, локальних). Одними із ефективних інструментів управління якістю освіти є засоби інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують реалізацію новітніх дидактичних систем, зокрема, дистанційної освіти, мережних освітніх ресурсів.

Ключові слова: освіта, іноваційні методи навчання, комунікація.

KadeniukOleksandrStepanovychDoctorofHistoricalSciences, Professor, ProfessoroftheDepartmentoflaw, professionaland social-humanitarian education, PodilskyStateUniversity

DIDACTICS IN THE CONTEXT OF INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES

Постановка проблеми

інформаційно-комунікаційна технологія управління освіта

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності науково-педагогічних працівників є невід'ємним складником їх фахової підготовки і набуває особливої актуальності в сучасних умовах стрімкого розвитку цифрової світової економіки, оскільки здатність до використання цифрових технологій у професійній діяльності забезпечує можливість професійного успіху в інформаційному суспільстві

Інформаційні та комунікаційні технології на основі систем телекомунікації у всьому світі визнані ключовими технологіями ХХІ століття, що на найближчі десятиріччя будуть основними двигунами науково-технічного прогресу. Інформатизація освіти є частиною цього глобального процесу. Актуальною проблемою сьогодення є розробка таких освітніх технологій, які здатні модернізувати традиційні форми навчання з метою підвищення рівня навчального процесу у вищому навчальному закладі. Світова практика розвитку та використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті демонструє тенденцію до зміни традиційних форм організації освітнього процесу в умовах інформаційного суспільства. А це в свою чергу змінює зміст освіти, методики та дидактичні підходи. Інформатизація освіти вимагає впровадження у вищу освіту інноваційних за змістом методів, засобів та форм професійної підготовки майбутніх фахівців нової формації, створення потужної інформаційної інфраструктури у вищих навчальних закладах з розвиненим інформаційно- комп'ютерним навчальним середовищем, впровадження Інтернет-технологій, електронного навчання, комунікаційних мереж (глобальних, національних, локальних).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Одними із ефективних інструментів управління якістю освіти є засоби інформаційно-комунікаційних технологій, які забезпечують реалізацію новітніх дидактичних систем, зокрема, дистанційної освіти, мережних освітніх ресурсів. Тому дослідження можливостей ІКТ у контексті управління якістю освіти є одним із пріоритетних напрямів дидактики. З огляду на актуальність питання, воно отримало розвиток у наукових працях відомих дидактів. У наукових дослідженнях С. П. Атаманчука визначена актуальність створення та запровадження методичної систем з використанням еталонних вимірників навчальних досягнень, як ефективного механізму управління навчально-пізнавальною діяльністю [1]. Дидактичні засади використання інформаційно-комунікаційних технології' при вивченні навчальних предметів сформульовані в працях М. І. Шута, Ю. О. Жука [2], В. О. Балюк, Н.В. Кононец [3].Разом з тим, актуальними є питання використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій в управлінні освітою, які потребують подальшого вивчення та обґрунтування.

Метою статті є визначення умов формування інформаційно- комунікаційної компетентності викладачів в освітньому середовищі. Завдання дослідження полягає в тому щоб сприяти процесу формування інформаційно- комунікаційної компетентності у майбутніх фахівців завдяки розробці навчально-методичного забезпечення, а також у формуванні інформаційно- комунікаційної компетентності здобувачів освіти. У процесі дослідження було застосовано компетентнісний, ресурсно-орієнтований, інтегрований та системний методи.

Виклад основного матеріалу

У сучасному розумінні інформаційна освітня технологія - це педагогічна технологія, яка використовує спеціальні способи, програмні та технічні засоби (кіно-, відео-, аудіозасоби, комп'ютери, телекомунікаційні мережі) для роботи з інформацією. Узагальнено, основні інформаційні технології, що використовуються в процесі викладання можна поділити на три категорії:

інтерактивні (аудіовізуальні носії);

комп'ютерне навчання (включаючи засоби мультимедіа);

засоби телекомунікації (відеоконференції, форуми тощо).

Отже, сучасними світовими тенденціями розвитку інформатизації освіти є:

створення єдиного освітнього простору;

активне запровадження нових засобів та методів навчання, що орієнтовані на використання інформаційних технологій;

синтез засобів та методів традиційного та комп'ютерного навчання;

створення системи випереджаючої освіти.

виникнення нового напрямку діяльності викладача - розробка інформаційних технологій навчання та програмно-методичних комплексів; зміна змісту діяльності викладача: з «репродуктора» знань до розробника нової технології (що з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншого - потребує високого рівня технологічної та методичної підготовки).

формування системи безперервного навчання як універсальної форми діяльності, що спрямована на постійний розвиток особистості протягом всього життя.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій не зводиться до простої заміни "паперових" носіїв інформації електронними. Інформаційно- комунікаційні технології дають можливість поєднувати процеси вивчення, закріплення і контролю засвоєння навчального матеріалу, які за традиційного навчання частіше всього є розірваними. Інформаційні технології дають можливість у більшій мірі індивідуалізувати процес навчання, зменшуючи фронтальні види робіт і збільшуючи частку індивідуально-групових форм і методів навчання. Також інформаційні технології сприяють підвищенню мотивації до навчання, розвитку креативного мислення, дозволяють економити навчальний час; інтерактивність і мультимедійна наочність сприяє кращому представленню, і, відповідно, кращому засвоєнню інформації.

Разом з тим, інформаційно-комунікаційні технології не витісняють традиційні методи і прийоми, вони дозволяють наблизити методику навчання до вимог сьогодення. З цією метою здійснюється розширення використання в освітній галузі нових інформаційних освітніх технологій, які базуються на сучасній комп'ютерній базі, нових інтерактивних методах: комп'ютерні навчальні програми, технічні засоби навчання на базі аудіо-відеотехніки, дистанційні засоби навчання, телеконференції тощо. Варто звернути увагу на те, яке обладнання мають ваші студенти, який стан цього обладнання, скільки людей користується цим обладнанням, чи є у них смартфони, чи мають брати- сестри, що навчаються, також окреме обладнання чи загальне обладнання. Який Інтернет є у сім'ї не лише тоді, коли ним користується одна людина, але й всім, хто працює в Інтернеті. Ці міркування дуже важливі, оскільки вони надають інформацію про те, які типи навчальних занять в Інтернеті студенти можуть робити поза закладами вищої освіти, а також дозволяють чесно розробляти та обґрунтовувати планування завдань або матеріалів для тих студентів, які не в змозі виконати всю роботу в Інтернеті

Актуальність інформаційних освітніх технологій зумовлена тим, що вони вдосконалюють систему освіти і роблять ефективнішим навчальний процес. Сьогодні найбільше розповсюдження отримали комп'ютерні навчальні програми, зокрема, комп'ютерні підручники, діагностично-тестові системи, лабораторні комплекси, експертні системи, бази даних, консультаційно- інформаційні системи, прикладні програми, які забезпечують обробку інформації.

Між тим, провідні світові тенденції активізації аудиторної роботи студентів за рахунок використання ІКТ насьогодні зароджуються в лабораторіях та формуються у провідних університетах світу. Виходячи з цього, можна визначити дві групи тенденцій: сформовані сучасні та перспективні, тобто які насьогодні лише формуються - тенденції майбутнього. Планування та організація роботи у випадку дистанційного навчання є дуже важливим елементом. Насправді це половина успіху в навчанні, якщо студенти добре організують своє навчання. Спільний освітній простір, безсумнівно, допоможе їм у цьому, тобто місце, де відбуватимуться зустрічі і де ми будемо збирати матеріали, посилання, вкладення, інформацію та календар. Це дає вам відчуття безпеки та закріплення. Крім того, додайте посилання у цей простір, якщо ви ведете блог, веб-сайт або онлайн-колекцію матеріалів, де розміщуєте матеріали для студентів. Важливо, щоб студентам не доводилося боротися, щоб з'ясувати, що їм потрібно знати і робити. Варто це обговорити, показати, презентувати та отримати відгук студентів на тему.

Практично у всіх провідних університетах світу під час проведення аудиторних занять активно використовуються Facebook та Twitter для забезпечення продуктивної дискусії, підвищення рівня взаємодії в межах студентського колективу. Це особливо актуально при проведенні занять в аудиторіях з великою кількістю студентів, де відсутня можливість вислухати думку кожного під час проведення інтерактивних занять. За рахунок використання можливостей даних мереж кожен студент має спроможний прийняти участь в розв'язанні поставлених питань шляхом здійснення записів з поясненнями та постановки питань через Facebook та Twitter, що відображається на екрані, отже ця інформація стає загальнодоступною, відображає активність студента та сприяє творчому пошуку.

Інтерактивне спілкування під час аудиторних занять за допомогою смартфонів та ноутбуків. Активізує процес взаємодіє в аулиторії під час проведення семінарів, лекцій, презентацій. З розвитком соціальних засобів масової інформації, зокрема Twitter та блоги, backchannel забезпечує документацію таких подій, як, наприклад, конференц-сесії, щоб студенти мали можливість не тільки приймати практичну участь, але й продовжувати навчатися після закінчення аудиторної роботи.

В сучасних умовах є доцільним використання і мобільних засобів зв'язку не тільки у дистанційній але й в аудиторній роботі [4]. Планшети під час аудиторної роботи використовуються для пошуку в інтернеті необхідної інформації та з метою коллаборації, а за рахунок спеціальних додатків та вебсервісів мобільні пристрої використовуються для здійснення опитувань (тобто за необхідності вони використовуються як «клікери»). Отже як викладачі, так і студенти мають можливість самостійно створювати та використовувати як в аудиторії, так і поза її межами, інтерактивний навчальний контент [5].

Тому важливим є впровадження синхронних та асинхронних методів навчання, тому що стосунки в Інтернеті так само важливі для студентів, як і стосунки поза мережею. Для цього слід використовувати такі платформи, як Microsoft Teams, GoogleClassroom, Zoom, для проведення онлайн-занять. Однак, неохідно враховувати технічні можливості всіх студентів. Найкращий спосіб - проводити половину занять синхронно, а іншу частину - асинхронно, враховуючи ситуацію студентів, їх технічні можливості та сімейні ситуації. Варто використовувати такі інструменти, як Moodle, Padlet, Wakelet або Flipgrid, щоб дати студентам змогу виконувати завдання протягом певного часу. Для групових проектів студенти можуть використовувати інструменти для асинхронної співпраці, такі як робота над спільним документом, презентацією, колекцією або дошкою. Онлайн навчання дає змогу студентам вчитися з різною швидкістю. Водночас це можливість дати студентам право голосу та право вибору, як вони хочуть навчитися або виконати дане завдання. Наше завдання - створити багато шляхів для вибору студентів.

Для цього важливо продумати обсяг навчального матеріалу та спосіб його подання і організацію навчального процесу. Науково-педагогічному працівнику слід враховувати, що занадто багато інформації студентами сприймається обмежено. Коли ми отримуємо багато інформації, наш мозок повинен ігнорувати частину, щоб обробити решту, згідно з "теорією когнітивного навантаження", теорія навчання, яка стверджує, що людина може досягнути оптимального рівня засвоєння матеріалу лише при умові забезпечення адекватного навантаження на її оперативну пам'ять. Теорія допомагає зрозуміти, як саме люди отримують знання і розробляти ефективні навчальні стратегії. Була розроблена і сформульована австралійським нейрофізіологом Д. Свеллером [6]. Варто створити короткі відеоматеріали для студентів, що представляють найважливіший зміст або інструкції з використання інструментів чи додатків, враховуючи використання обох каналів для отримання та обробки інформації з робочої пам'яті: каналу візуального зображення та вербальної / слухової обробний канал. Для викладача це означає створення матеріалу, що включає голос, текст та елементи зображення. Такі можливості надають такі інструменти, як Prezi, Loom, Nearpod.

Комплекс апаратних засобів, необхідних для забезпечення інтерактивного навчання, як правило, складається з комп'ютера, інтерактивної дошки, мультимедійного проектора та пристроїв зв'язку (Веб-камера, система передачі даних, адаптер тощо). До складу комплекса може також входити пристрій тактильного введення даних (інтерактивний безпровідний планшет; інтерактивний рідинокристалічний дисплей (інтерактивна графічна панель), об'єднуючий в собі функції монітора і цифрового планшета; система інтерактивного опитування - пульти, безпровідні мікрофонні системи) і система звукового супроводу.

Інтерактивні електронні дошки використовують, як правило для відображення візуальної та інтерактивної інформації, для колективної співпраці та відображення її результатів, за допомогою інтерактивних безпровідних планшетів студенти можуть відповідати на запитання викладача, ставити свої запитання, брати участь в процесі обговорення. Таким чином, між викладачем і студентами виникає інтерактивний діалог, що значно підвищує рівень сприйняття і розуміння матеріалів заняття. Якщо студент працює біля дошки, то викладач може вільно переміщатися по аудиторії і вносити корективи за допомогою безпровідного планшета.

Для великих аудиторій, як правило, застосовують інтерактивний рідинокристалічний дисплей, який об'єднує в собі функції монітора і цифрового планшета. Для контролю знань використовують безпровідні пульти [7]. Під час заняття викладач ставить запитання, а студенти відповідають на них простим натисненням на кнопки пульта. Результати опитування зберігаються і відображаються в режимі реального часу. Після закінчення заняття результати опитування можна експортувати в MS Excel або інший програмний продукт і проводити аналіз.

Використання безпровідних мікрофонних систем дозволяє студентам чути викладача, що сприяє концентрації уваги на занятті, підвищує ефективність процесу навчання.

Всі компоненти, які входять до складу комплексу апаратних засобів можуть працювати як єдине ціле, так і незалежно один від одного.

Практично у всіх провідних університетах світового класу активно використовують саме комплекси інтерактивних засобів навчання. Використання їх у процесі навчання дозволяє значно підвищити рівень взаємодії між викладачем і студентом. Однак, педагогічно доцільним, дидактично обґрунтованим є застосування сучасних засобів навчання тільки тоді, коли викладач знає особливості засобу навчання, має навички управління цим засобом. Наприклад в Мічиганському университетіфункционирует Центр по дослідженням в галузі навчання та викладання (CRLT), який здійснює не лише дослідження, але й надає допомогу та організує навчання викладачів [8]. Подібні курси з підвищення кваліфікації для науково-педагогічних працівників діють і в Україні, які організовуються Міністерством науки і освіти України “DISTANCE LEARNING TOOLS ON THE EXAMPLE OF ZOOM AND MOODLE PLATFORMS”[9].

Висновки

Оскільки, застарілі методи та засоби навчання не відповідають нинішнім вимогам і не підлягають тенденціям стрімкого розвитку науково-технічного прогресу, то це спонукає до впровадження інноваційних методів навчання та використання й адаптування цих технологій в навчальний процес. Особливо ця проблема гостро постає при формуванні професійних умінь та навичок, оскільки для ефективнішого їх засвоєння, навчальний процес вимагає використання великої кількості наочних матеріалів, та інтерактивних засобів, які в свою чергу позитивно сприяють покращенню досягненню навчальної мети.

Література

1. Балюк В. О., Кононец Н. В., Сучасні підходи до розроблення електронних освітніх ресурсів для формування цифрової компетентності майбутніх економістів. Комп'ютер у школі та сім'ї. 2019. No 4(156), с. 15-21.

2. Атаманчук П. С. Технологічні аспекти управління результатами навчання фізики // Збірник наукових праць Км'янець-Подільського державного педагогічного університету. К.- П., 2000, Вип. 8, с. 4-13.

3. Мультимедійні системи як засоби інтерактивного навчання : посібник / ав.: Жалдак М.І, Шут М. І., Жук Ю. О. та ін. ; за ред.: Жука Ю. О. К. : Педагогічна думка, 2012. 112 с.

4. http://www.iktogskole.no/wp-content/uploads/2011/02/ipadasapedagogicaldevice-110222.pdf

5. http://vido.com.ua/news/view/uchiebnik-xxi-vieka-viersiia-dlia-ipad/1781

6. Sweller J. "Cognitiveloadtheory//Psychologyoflearningandmotivation. -- AcademicPress, 2011. Т. 55. с. 37-76.

7. http://www.cmu.edu/teaching/technology/whitepapers/ClassroomResponse_Nov07.pdf

8. http://www.crlt.umich.edu/tstrategies/tstt.php

9. O. KadeniukTheacademicsubject “history” intheworldviewfohttp://zeszyty- naukowe.wsa.edu.pl/rmation ofthemodernstudents. ZeszytyNaukoweNr 86. 2022. p. 145-155. http://zeszyty-naukowe.wsa.edu.pl/download/Bezpieczenstwo-ZN-86-2-2022.pdf http://zeszyty- naukowe .wsa.edu.pl/

References

1. Baljuk, V. O., Kononec, N. V. (2019). SuchasmpіdhodidorozroblennjaelektronnihсвуйтЕresurswdljaformuvannjacifrovo'ikompetentnostimaibutmhekonomіstіv [Modernapproachestothedevelopmentofelectroniceducationalresourcesfortheformationofdigitalcompetenceoffutureeconomists]. Komp'juter u shkolitasim't - Computerinschoolandfamily, 4(156), 15-21 [inUkrainian].

2. Atamanchuk, P. S. (2000). Теїіпоіоуісіїпіaspektiupravilnniarezul'tataminavchannjafiziki [Technologicalaspectsofphysicslearningresultsmanagement]. Zbirniknaukovihprac'Km'janec'-Podil's'kogoderzhavnogopedagogichnogouniversitetu - Collectionofresearchpapersof Kmyanets-Podilskyi StatePedagogicalUniversity, 8, 4-13 [inUkrainian].

3. Zhaldak, M.I, Shut, M. I., Zhuk, Ju. O. taіп. (2012). Mul'timediinisistemijakzasobiinteraktivnogonavchannja [Multimediasystemsasmeansofinteractivelearning]. K. : Pedagogkhnadumka [inUkrainian].

4. www.iktogskole.noRetrievedfrom http://www.iktogskole.no/wp-content/uploads/2011/02/ ipadasapedagogicaldevice- 110222.pdf

5. vido.com.uaRetrievedfrom http://vido.com.ua/news/view/uchiebnik-xxi-vieka-viersiia- dlia-ipad/1781

6. Sweller, J. (2011). Cognitiveloadtheory//Psychologyoflearningandmotivation. AcademicPress, 55, 37-76 [inEnglish].

7. www.cmu.eduRetrievedfrom http://www.cmu.edu/teaching/technology/whitepapers/ ClassroomResponse_Nov07.pdf

8. www.crlt.umich.eduRetrievedfrom http://www.crlt.umich.edu/tstrategies/tstt.php

9. Kadeniuk, O. (2022). Theacademicsubject “history” intheworldviewofthemodern

students. ZeszytyNaukowe, 86,145-155. Retrievedfrom http://zeszyty-naukowe.wsa.edu.pl/

download/Bezpieczenstwo-ZN-86-2-2022.pdf http://zeszyty-naukowe.wsa.edu.pl/ [inEnglish].

Размещено на Allbest.ru