Готовність майбутніх учителів-філологів до використання мультимедійних технологій: сутність та структура

Значення професійної діяльності вчителів філологічних дисциплін у контексті викликів сьогодення. Аналіз варіантів підходів до трактування сутності, структури, типів феномену "готовність". З’ясування теоретичної, особистісної, ситуаційної сфери готовності.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.02.2023
Размер файла 24,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ: СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА

Желанова Вікторія В'ячеславівна, доктор педагогічних наук, професор,

професор кафедри освітології та психолого-педагогічних наук,

Київський університет імені Бориса Грінченка

Анотація

Актуальність поданої статті зумовлена двома об'єктивними обставинами, а саме: 1) зростанням ролі філологічної освіти у контексті викликів сьогодення, оскільки саме вчителі філологічних дисциплін формують мовну особистість, як носія певного етносу, культури й цінностей, здатного до комунікації в національному та міжкультурному середовищі; 2) інноваційні виміри розвитку сучасної вищої освіти, а також тенденції сучасного суспільства, пов'язані з мультимедійною насиченістю його базових сфер, детермінують необхідність й доцільність формування готовності майбутнього вчителя філолога до використання в майбутній професійній діяльності мультимедійних технологій. У статті проаналізовано варіанти підходів до трактування сутності, структури, типів феномену «готовність». З'ясовано теоретичну, особистісну й ситуаційну сфери готовності. Представлено трактування понять «мультимедіа», «мультимедійні технології». Визначено готовність майбутнього вчителя-філолога до застосування мультимедійних технологій як інтегроване професійно-особистісне утворення, що містить багатопланову систему знань, умінь та навичок, а також якостей та психологічних станів, що уможливлюють ефективне використання мультимедійних технологій у процесі професійної діяльності. Представлено низку наукових позицій щодо трактування структури готовності. Обґрунтована структура готовності майбутнього вчителя-філолога до застосування мультимедійних технологій, що містить мотиваційно-ціннісний (мотиви й цінності, що є стимулами й орієнтирами у використанні мультимедійних технологій); когнітивний (знання тенденцій сучасної філологічної освіти, потенціалу й інструментарію мультимедійних технологій, вікових особливостей учнів у контексті їх впровадження); організаційно-координаційний (використання нових інформаційних технологій у процесі викладання філологічних дисциплін закладу середньої освіти, координація самостійного використання мультимедійних технологій учнями) компоненти.

Ключові слова: готовність, типи готовності, мультимедійні технології, готовність вчителя-філолога до використання мультимедійних технологій, структура готовності майбутнього вчителя-філолога до використання мультимедійних технологій.

Abstract

Zhelanova Viktoriia Viacheslavivna Doctor of Pedagogical Sciences, professor, Professor of Department of Education, Psychological and Pedagogical Sciences of Borys Grinchenko Kyiv University.

THE FORMATION OF READINESS OF THE FUTURE PHILOLOGIST TEACHERS FOR THE USING OF MULTIMEDIA TECHNOLOGIES: ESSENCE AND STRUCTURE.

The relevance of the presented article is determined by two objective circumstances, namely: 1) the growing role of philological education in the context of today's challenges, since they are the teachers of philological disciplines who form a linguistic personality as a carrier of a certain ethnicity, culture and values, capable of communication in a national and intercultural environment; 2) innovative dimensions of the development of modern higher education, as well as the trends of modern society, related to the multimedia saturation of its basic spheres, determine the necessity and expediency of forming the readiness of the future teacher of philology to use multimedia technologies in the future professional activity. The article analyses a variety of approaches to the interpretation of the essence, structure, and types of the "readiness" phenomenon. The theoretical, personal and situational spheres of readiness have been clarified. The interpretation of the concepts "multimedia", "multimedia technologies" is presented. The readiness of the future philologist teacher to use multimedia technologies as an integrated professional and personal education, which contains a multifaceted system of knowledge, skills and abilities, as well as qualities and psychological states that enable the effective use of multimedia technologies in the process of professional activity, is determined. Several scientific positions on the interpretation of the readiness structure are presented. The structure of the future philology teacher's readiness to use multimedia technologies, which contains motivational and value (motives and values that are incentives and guidelines in the use of multimedia technologies); cognitive (knowledge of trends in modern philological education, potential and tools of multimedia technologies, age characteristics of students in the context of their implementation); organizational and coordination (use of new information technologies in the process of studying philological disciplines at a secondary educational institution, coordination of the independent use of multimedia technologies by students) components.

Keywords: readiness, types of readiness, multimedia technologies, readiness of a philology teacher to use multimedia technologies, structure of readiness of a future philology teacher to use multimedia technologies.

Постановка проблеми

У контексті викликів сьогодення особливого значення набуває професійна діяльність вчителів філологічних дисциплін, оскільки саме вони формують мовну особистість, як носія певного етносу, культури й цінностей, здатного до комунікації в національному та міжкультурному середовищі. Варто відзначити, що, з одного боку, володіння рідною мовою, певними мовленнєвими уміннями та навичками, сформованість культури мовлення є суттєвою складовою національно-культурної ідентичності особистості, що набула актуальності й важливості в сучасних умовах, з іншого боку, у зв'язку з вимушеним переселенням громадян України, зростає доцільність вивчення іноземної з метою ефективної адаптації та комунікації з представниками інших культур. Тобто зазначені об'єктивні обставини зумовлюють необхідність оновлення професійної підготовки майбутніх учителів-філологів. Ураховуючи інноваційні виміри розвитку сучасної вищої освіти, а також тенденції сучасного суспільства, пов'язані з мультимедійною насиченістю його базових сфер, предметом поданого дослідження обрано аспект визначення сутності та структури готовності майбутнього вчителя філолога до використання мультимедійних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Філософські засади сучасної філологічної освіти обґрунтовано в студіях В. Андрущенка, М. Бахтіна, В. Біблера, В Кременя, П. Флоренського. Соціолінгвістичні та лінгводидактичні аспекти філологічної освіти розкрито в працях Л. Базель, О. Бігіч, М. Вашуленка, Л. Мацько, Л. Морської, М. Пентелюк. Різні аспекти формування професійної компетентності та готовності вчителів-філологів до професійної діяльності розкрито в студіях О. Горошкіної, М. Севастюк, О. Семеног, Т. Семенюк, В. Стрельникова. Проблема формування мовноціннісних орієнтацій, національно-мовної свідомості, мовного смаку, мовних здібностей порушується в роботах Н. Дикої, Л. Мацько, Л. Скуратівського, Г. Шелехової. Існує певний варіатив досліджень щодо різних аспектів професійної готовності мабутнього вчителя, а саме: до педагогічного аналізу (В. Чайка), до професійного спілкування (Л. Савенкова), до освоєння передового педагогічного досвіду (О. Ярошенко), до педагогічної взаємодії (М. Виєвська), до роботи з сім'єю (С. Корнієнко, О. Семиног), до інноваційної (К. Макагон) та дослідницької (О. Дубасенюк) педагогічної діяльності. Освітній потенціал мультимедійних засобів розкривається в працях Б. Андерсена, К. Брінк, Н. Вінера, П. Уейл, Дж. Росс. Проблему застосування мультимедійних технологій в системі вищої освіти порушують О. Бондаренко, В. Заболотний, В. Імбер, О. Коношевський. Різні питання впровадження мультимедіа в професійну підготовку майбутнього педагога вивчали С. Давидова, М. Захаревич, О. Кучай. Логіку проектування мультимедійних технологій обґрунтували О. Мокрогуз, Л. Ястребов. Використання мультимедійних технологій в закладах середньої освіти досліджували А. Голобородько, Л. Ілійчук, Ю. Коломієць, Г. Кравцов, М. Синиця, К. Чапель. Проте при такій широкій дослідженості певних напрямів філологічної освіти, професійної готовності, а також різних питань мультимедійної проблематики, проблема готовності майбутнього-вчителя філолога до використання мультимедійних технологій є дослідженою лише аспектно.

Мета статті полягає у визначенні сутності та структури готовності вчителя-філолога до використання мультимедійних технологій в майбутній професійній діяльності.

Виклад основного матеріалу

Визначимося з базовими поняттями поданої статті, якими є «готовність», «мультимедійні технології».

Варто відзначити, що феномен «готовність» є одним з найбільш широко досліджуваних у психолого-педагогічній теорії. При цьому відомі різні підходи до визначання змісту, а також структурних компонентів готовності особистості до професійної діяльності, а саме поняття «готовність» розглядається:

- як наявність здібностей (Б. Ананьєв, С. Рубінштейн);

- як новоутворення (Л. Виготський, Д. Ельконін);

- як психічний стан особистості (А. Капська, О. Мороз, В. Сластьонін).

- як якість особистості (К. Платонов);

- як «ансамбль», синтез властивостей особистості (В. Крутецький);

- як передумова цілеспрямованої діяльності, її реалізації, стійкості та ефективності (К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, Л. Кандибович).

Відтак сучасні дослідники дотримуються наукової думки, що готовність є інтегрованою якістю, яка містить щонайменше теоретичну та прикладну сфери.

Науковці також виокремлюють різні види готовності, а саме:

- психологічну, науково-теоретичну, практичну, психофізіологину, фізичну (В. Сластьонін);

- тривалу та короткочасну (Н. Левітов, А. Пуні, М. Дьяченко, Л. Кандибович).

При цьому М. Дьяченко та Л. Кандибович розглядають психологічну готовність як істотну передумову цілеспрямованої діяльності, як стійку характеристику особистості, що містить позитивне відношення до професійної діяльності; мотивацію, здібності, темперамент, риси характеру, адекватні вимогам професії, а також необхідні знання, вміння, навички, стійкі професійно важливі особливості сприйняття, мислення, емоційних та вольових процесів. Короткочасну готовність, або стан готовності науковці розглядають як «кожний раз створюване функціональне вістря довготривалої готовності, що підвищує її дієвість» [4, с.278].

Сучасні вітчизняні науковці розглядають професійно-педагогічний контекст феномену готовність й визначають її як-от:

- інтегровану якість особистості, спрямовану на адекватну реакцію щодо можливості ситуативного вирішення універсальних освітніх завдань із допомогою активізації і застосування набутої у навчально-виховному процесі системи компетенцій (Ю. Пелех) [6, с. 22];

- інтегральне, ієрархічне утворення особистості педагога, що характеризується сформованою суб'єктною позицією, обізнаністю у закономірностях та способах організації взаємодії, комунікативною відкритістю, здатністю до рефлексивного управління (О. Лінник) [5, с. 127-128].

І. Дичківська, розглядаючи готовність до інноваційної педагогічної діяльності, визначає її як «особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії» [3, с. 277].

Отже аналіз зазначених джерел дає підстави розглядати готовність розглядається у трьох площинах, а саме: 1) теоретичній; 2) особистісній; 3) ситуаційній.

Відтак, беручи до уваги окреслені вище теоретичні позиції, тлумачимо професійну готовність майбутнього педагога як інтегроване особистісне утворення, що містить багатопланову систему професійних знань, умінь та навичок, а також якостей та станів.

Далі визначимо свої позиції щодо розуміння феномену «мультимедіа».

У тлумачному словнику української мови подається його трьох компонентне визначення, а саме:

1) мультимедіа це комп'ютерні технології, які дозволяють гнучко керувати потоками різноманітної інформації текстами, графічними зображеннями, музикою, відеозображенням;

2) мультимедіа це органічне поєднання за допомогою комп'ютера аудіо-, відео-, текстової і графічної інформації, якою можна маніпулювати, створюючи на її основі новий інтелектуальний продукт (приклади практичного застосування мультимедіа: підручники, мультимедіа газети, мультимедіа журнали, мультимедіа книги (електронні книги);

3) мультимедіа це носії інформації, що дозволяють зберігати значні обсяги даних і забезпечувати досить швидкий доступ до них [7].

Отже, базуючись на зазначених позиціях, будемо трактувати феномен мультимедіа як сукупність сучасних інформаційних технологій, що базуються на використанні різновидів програмного забезпечення та технологічних й технічних засобів з метою комплексного впливу на мотиваційно-ціннісну, когнітивну, емоційну сфери здобувачів освіти, що є одночасно читачем, слухачем, глядачем.

Поділяючи позиції В. Бикова, мультимедійні технології, тлумачимо як сукупність прийомів, методів, способів, що дозволяють за допомогою технічних і програмних засобів персонального комп'ютера обробляти, зберігати, передавати інформацію, представлену в різних формах (текст, звук, графіка, відео, анімація) з використанням інтерактивного програмного забезпечення [1].

Таким чином, готовність майбутнього вчителя-філолога до застосування мультимедійних технологій визначаємо як інтегроване професійно-особистісне утворення, що містить багатопланову систему знань, умінь та навичок, а також якостей та станів, що уможливлюють ефективне використання мультимедійних технологій у процесі професійної діяльності.

Далі з'ясуємо структуру готовності майбутнього вчителя-філолога до застосування мультимедійних технологій. Варто відзначити, що існує достатньо велика кількість наукових підходів до розв'язання проблеми структури готовності.

На думку І. Дичківської готовність до інноваційної діяльності містить такі компоненти:

- усвідомлення потреби запровадження педагогічних інновацій у власній педагогічній практиці;

- інформованість про новітні педагогічні технології, знання новаторських методик роботи;

- зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик;

- налаштованість на експериментальну діяльність;

- здатність до подолання труднощів, пов'язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності;

- володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій та розроблення нових [3].

Підкреслимо, що ця позиція є суттєвою у контексті нашого дослідження, оскільки, мультимедійні освітні технології відносяться до інноваційних. вчитель філологічний готовність особистісний

В. Биков розглядає структуру готовності у форматі структури відповідної функціональної психологічної системи, що містить наступні компоненти:

- мотиви і цілі діяльності;

- інформаційна основа діяльності;

- програма діяльності;

- блок прийняття рішення;

- підсистема професійно важливих якостей особистості [1].

Є доцільною позиція Р. Гуріна щодо виокремлення в структурі готовності майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи таких компонентів, як-от:

- адаптивно-мотиваційний сприяє усвідомленню значення й особистісного ставлення студентів до впровадження нових інформаційних технологій в освіту та їх спрямованість на застосування у майбутній діяльності;

- планово-змістовий вимагає від студентів наукового підходу, а саме: вмінь висувати гіпотезу, припускати добір і структурування навчального матеріалу за допомогою нових інформаційних технологій;

- організаційно-координаційний, спрямований на активне використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи, а також орієнтування на самостійне здобуття знань;

- контрольно-оцінний (передбачає оперативний контроль і забезпеченість засобів нових інформаційних технологій, подання навчальної інформації та діагностику її засвоєння) [2].

Дещо відмінним є підхід В. Уруського, який виокремлює такі компоненти готовності до професійної діяльност, як-от:

- мотиваційний компонент як сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням педагогічної діяльності;

- когнітивний компонент, пов'язаний з пізнавальною сферою людини, являє

- собою сукупність знань, необхідних для продуктивної педагогічної діяльності;

- операційний компонент сукупність умінь та навичок практичного вирішення завдань у процесі педагогічної діяльності;

- особистісний компонент, тобто сукупність особистісних якостей, важливих для виконання професійної діяльності [8].

Таким чином, вивчення різних наукових позицій щодо структури готовності уможливило обґрунтування й визначення компонентів готовності вчителів-філологів до використання мультимедійних технологій, а саме: мотиваційно-ціннісного, когнітивного, організаційно-координаційного.

При цьому мотиваційно-ціннісний компонент містить такі складники, як-от:

- мотиви вибору професії вчителя-філолога й задоволеність нею;

- стійкий інтерес до професійної діяльності;

- установку на продуктивне спілкування з учнями;

- потяг до створення інноваційного освітнього середовища як сфери вивчення філологічних дисциплін;

- високий емоційно-вольовий тонус, прагнення і здатність до подолання труднощів, що виникають в процесі використання мультимедійних технологій;

- комплекс уявлень про себе як професіонала (професійна Я концепція);

- ціннісне ставлення до учня як значущого іншого.

Когнітивний компонент готовності вчителів-філологів до використання мультимедійних технологій представлений сукупністю наступних знань:

- знання щодо використання лінійних (передбачають послідовну, від початку і до кінця демонстрацію матеріалу, при якій є відсутньою взаємодія) й нелінійних (передбачає процес інтеракції, тобто можливість здобувачів освіти взаємодіяти з поданою інформацією, або з певним засобом відображення мультимедійних даних) засобів мультимедіа;

- знання вікових особливостей впливу мультимедійних технологій на процес сприймання особистості, зокрема, на його зоровий, слуховий, інтелектуальний, емоційний, естетичний типи.

Організаційно-координаційний компонент готовності вчителів-філологів до використання мультимедійних технологій містить такі уміння:

- уміння підготувати презентацію у форматі Prezi, SWAY;

- уміння створювати текстові документи, таблиці за допомогою сервісу Google Docs, малюнки, діаграми;

- уміння розробляти інтелектуальні карти (англ. Mind map) за допомогою сервісів CmapTools, FreeMind, Xebece, Microsoft Visio, Aibase, Lucidchart.

- уміння використовувати Інтернет-технології, локальні мережі, бази даних;

- уміння здійснювати діагностичні процедури (Google анкети, тестування);

- уміння пошуку необхідної інформації в мережі Інтернет;

- уміння використовувати у процесі освіти готові електронні підручники, енциклопедії, навчальні програми, демонстраційні програми;

- уміння координації самостійного використання мультимедійних технологій учнями.

Висновок

Таким чином, професійна підготовка майбутніх учителів-філолологів є важливою складовою вищої освіти, оскільки формування мовної особистості, як носія певного етносу, культури й цінностей, здатного до комунікації в національному та міжкультурному середовищі є суттєвим завданням сучасної філологічної освіти. При цьому вагомим аспектом підготовки вчителя-філолога у ЗВО є формування його готовності до використання мультимедійних технологій в майбутній професійній діяльності. Цей напрям освіти вчителів-філологів набуває особливої ваги у вимірах інноваційності сучасної вищої освіти. З'ясовано, що готовність майбутнього вчителя-філолога до застосування мультимедійних технологій є інтегрованим професійно-особистісним утворенням, що містить багатопланову систему знань, умінь та навичок, а також якостей та психологічних станів, що уможливлюють ефективне використання мультимедійних технологій у процесі професійної діяльності. Структура готовності майбутнього вчителя-філолога до застосування мультимедійних технологій містить мотиваційно-ціннісний (мотиви й цінності, що є стимулами й орієнтирами у використанні мультимедійних технологій); когнітивний (знання тенденцій сучасної філологічної освіти, потенціалу й інструментарію мультимедійних технологій, вікових особливостей учнів у контексті їх впровадження); організаційно-координаційний (використання нових інформаційних технологій у процесі вивчення філологічних дисциплін закладу середньої освіти, координація самостійного використання мультимедійних технологій учнями) компоненти [9]. Подальшого вивчення потребує аспект проблеми, пов'язаний з розглядом інструментарію формування готовності майбутнього вчителя-філолога до використання мультимедійних технологій.

Література

1. Биков В.Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія. Київ: Атіка, 2009. 684 с.

2. Гурін Р. С. Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04. Одеса, 2004. 21 с.

3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. Київ: Академвидав, 2004. 352 с.

4. Дьяченко М. И., Кандыбович Л.А. Психология высшей школы: учеб. пособ. для вузов. Минск: БГУ, 1978. 279 с.

5. Ліннік О. О. Майбутній учитель як суб'єкт педагогічної взаємодії: підготовка до співробітництва з молодшими школярами: монографія. Київ: Слово, 2014. 304 с.

6. Пелех Ю. В. Теоретико-методичні засади ціннісно-смислової готовності майбутнього педагога до професійної діяльності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2004. 30 с.

7. Тлумачний словник української мови. Портал української мови та культури. Словник.иа URL: https://slovnyk.ua/index. php?s1=1&s2=0 (дата звернення: 09.10.2022).

8. Уруський В. І. Формування готовності вчителів до інноваційної діяльності: метод. посіб. Тернопіль: ТОКІППО, 2005. 96 с.

9. Полєжаєв Ю.Г. Культурна грамотність як лінгводидактична категорія. Педагогічні науки теорія, історія, інноваційні технології. Суми: Вид-во Сум ДНУ імені А. С. Макаренка, 2021, № 10. С.147-157.

References

1. Bykov V.Yu. (2009). Modeli orhanizatsiinykh system vidkrytoi osvity: monohrafiia [Models of organizational systems of open education: monograph]. Kyiv: Atika [in Ukrainian].

2. Hurin R. S. (2004). Pidhotovka maibutnoho vchytelia humanitarnoho profiliu do zastosuvannia novykh informatsiinykh tekhnolohii u navchalnomu protsesi zahalnoosvitnoi shkoly [Preparation of the future humanities teacher for the use of new information technologies in the educational process of the secondary school]. [Extended abstract of candidate's thesis]. Odesa [in Ukrainian].

3. Dychkivska I. M. (2004). Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii [Innovative pedagogical technologies]. K: „Akademvydav” [in Ukrainian].

4. Diachenko M. Y. (1978). Psykholohyia vbisshei shkolbi [Psychology of High School]. Mynsk: Yzd-vo BHU [in Russian].

5. Linnik O. O. (2014). Maibutnii uchytel yak sub'iekt pedahohichnoi vzaiemodii: pidhotovka do spivrobitnytstva z molodshymy shkoliaramy: monohrafiia [The future teacher as a subject of pedagogical interaction: preparation for cooperation with younger schoolchildren: monograph]. K.: Slovo [in Ukrainian].

6. Pelekh Yu. V. (2010). Teoretyko-metodychni zasady tsinnisno-smyslovoi hotovnosti maibutnoho pedahoha do profesiinoi diialnosti [Theoretical and methodological principles of the value-meaning readiness of the future teacher for professional activity]. [Extended abstract of Doctor's thesis]. Kyiv [in Ukrainian].

7. Tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy. Portal ukrainskoi movy ta kultury. Slovnyk.ua [Explanatory dictionary of the Ukrainian language. Ukrainian language and culture portal. Dictionary.ua]. Retrieved from https://slovnyk.ua/index. php?s1=1&s2=0 [in Ukrainian].

8. Uruskyi V. I. (2005). Formuvannia hotovnosti vchyteliv do innovatsiinoi diialnosti [Formation of teachers' readiness for innovative activities]. Ternopil: TOKIPPO [in Ukrainian].

9. Polezhaev Yu.G. Cultural literacy as a linguistic didactic category. Pedagogical sciences, theory, history, innovative technologies. Sumy: Publishing House of Sumy DPU named after A.S. Makarenko, 2021, No. 10. P.147-157.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.