Нормативно-законодавчі документи стандартизації професійної підготовки вчителя інформатики у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Нормативно-законодавчі документи стандартизації професійної підготовки вчителя інформатики у закладах вищої освіти

Н.С. Павлова

Проаналізовано нормативно-законодавчі документи, які окреслюють процедури стандартизації професійної підготовки вчителя у закладах освіти. Розглянуто: професійний стандарт за професіями "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти", "Вчитель закладу загальної середньої освіти", "Вчитель початкової освіти"; Стандарт фахової передвищої освіти зі спеціальності 014.09 Середня освіта (за предметними спеціальностями) галузі знань 01 Освіта/Педагогіка освітньо-професійного ступеня "фаховий молодший бакалавр"; Державний стандарт базової середньої освіти. Зроблено висновок, про те, що ототожнення стандарту із параметрами, що приймаються за державну норму освіченості фахівця, дозволяє визначити структуру і зміст освітнього процесу, обсяг навчального навантаження, рівень професійної підготовки здобувача освіти та здобуту ним кваліфікацію. Звернено увагу на співпрацю закладів вищої і середньої освіти, які наділені однаковим ступенем довіри до здобувача освіти, як до особистості і як до майбутнього фахівця. Розкрито цінність професійного стандарту вчителя через загальні, спеціальні і предметні компетентності, а також виділення в переліку спеціальних компетентностей - професійної, зміст якої визначається предметною галуззю, посадовими обов'язками і функціями фахівця. Зміст професійної компетентності вчителя описано через вирішувані ним типові професійні завдання. Для досягнення цілей дослідження узагальнено перелік здатностей і обізнаності вчителя інформатики на основі професійного стандарту освіти, стандарту фахової передвищої освіти, стандарту базової середньої освіти. Як актуальну проблему, відзначено відсутність оновлених стандартів бакалаврського і магістерського рівнів спеціальності 014.09 Середня освіта (Інформатика). Зроблено висновок, що процедури стандартизації освіти є складними і комплексними, відповідно, розробка стандартів (за предметними спеціалізаціями) є неоднозначною. Системоутворювальним нормативно-законодавчим документом названо професійний стандарт, який містить вимоги до знань, умінь, професійно значимих якостей і компетентностей фахівця та є основою для розроблення й впровадження низки інших документів, зокрема, стандартів освіти, на основі яких у свою чергу розробляються освітньо-професійні програми.

Ключові слова: професійний стандарт вчителя, стандарт освіти; кваліфікація "вчитель інформатики", майбутній вчитель інформатики; професійні компетентності вчителя інформатики; освітньо-професійна програма.

Постановка проблеми

Сучасний етап розвитку освіти характеризується стандартизацією, що є процедурою розроблення, обґрунтування і затвердження взаємодіючих стандартів. Уведення в дію стандартів, апробація освітньо-професійних програм (ОПП) навчальних планів дозволяє говорити про дослідницько-експериментальний характер професійної підготовки вчителя у ЗВО. Процедури стандартизації освіти зумовлені потребою зберегти і примножити національні освітні традиції, урегулювати автономію ЗВО, підвищити якість надання ними освітніх послуг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

законодавчий професійна підготовка вчитель

Питання стандартизації вітчизняної освіти вивчали на глобальному рівні С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.І. Луговий, Н.Г. Ничкало, Л.П. Пуховська та ін. Окремі теоретико-практичні аспекти нормативних документів і їх упровадження у процес професійної підготовки фахівців висвітлено у наукових працях В.Є. Бахрушина, Л.М. Гриневич, М.Н. Гришина, І.Б. Жиляєва, Н.В. Дупак, В.В. Ковтунця, В.Ю. Бикова, С.А. Калашнікової, Ю.М. Рашкевича, О.М. Слюсаренко, І.І. Смагіна та ін. Методологічні та прикладні напрями створення стандартів досліджувалися В.І. Байденком, А.І. Валицькою, К.В. Корсаком, П.Г. Лузаном, Н.В. Морзе, В.Л. Петренком та ін. Так необхідність оновлення професійної підготовки вчителя інформатики через розроблення й упровадження стандартів, що відображають якісні результати освітнього процесу в термінах професійних компетентностей, висвітлена І.С. Войтовичем [1: 15]. Вчений веде мову про результати навчання, виділяючи досягнення особистісного і професійного розвитку здобувача освіти, про його навчальну діяльність з урахуванням конкретних умов педагогічної праці. Л.В. Гриневич зазначає, що необхідно "гармонізувати підготовку вчителів з новими державними стандартами" і підготувати їх "до нових методик викладання" [3].

Метою статті є аналіз нормативно- законодавчих документів професійної підготовки вчителя інформатики, які визначають процедуру стандартизації освіти, а також виділення їхніх особливостей і встановлення між ними взаємозв'язку.

Виклад основного матеріалу

В оприлюднених науково-методичних працях розкрито феномен стандартизації освіти шляхом представлення офіційно встановлених нормативних документів, серед яких:

а) професійний стандарт, що містить визначені роботодавцями вимоги до кваліфікації фахівця, опис компетентностей, трудових функцій та інших особливостей, які є підґрунтям для формування професійних кваліфікацій;

б) стандарт освіти, у якому описано очікуваний результат навчання за відповідним рівнем Національної рамки кваліфікацій, зміст і цілі професійної підготовки у закладах освіти.

Сутність стандартизації, як процедури запровадження норм освіти, полягає, перш за все: у визначенні мети навчання, у яку закладено кваліфікаційні характеристики і яку можна реалізувати різними дидактичними процесами; у дидактичних змінах, які визначають цілі навчання, освітній процес і розвиток студента як фахівця. Розроблені окремо для бакалаврського і магістерського рівнів у межах кожної спеціальності, стандарти використовуються для оцінювання якості освітніх послуг, організації навчання і діагностування результатів. Ототожнення стандарту із параметрами, що приймаються за державну норму освіченості фахівця, дозволяє визначити зміст освітнього процесу, обсяг навчального навантаження, рівень професійної підготовки здобувача освіти, а загалом, усвідомити багатофункціональність цього нормативного документу.

Ми дотримуємося думки С.І. Стрілець, яка порівняла стандарт освіти із "обов'язковим ядром змісту", який не підпорядковує освітній процес шаблону, а, навпаки, відкриває перспективи для оновлення змісту навчання, створення варіативних програм і різноманітних технологій учіння [8: 70]. Узагальнені роз'яснення щодо впровадження стандартів у діяльність ЗВО представлено у монографічному дослідженні [5]. Стандарт освіти визначено різновекторно, а саме, як: організаційно-нормативну основу розвитку освітньої системи; системно-визначальну основу для формування змісту освіти (забезпечує безперервність і наступність навчання); організаційно-методичну базу (розробка загальноосвітніх і ОПП та інших документів) [5: 20].

На сьогодні впроваджено низку нормативних документів, які є освітніми орієнтирами, зокрема: Професійний стандарт вчителя, Державний стандарт загальної середньої освіти, Державний стандарт професійно-технічної освіти, Стандарт фахової передвищої освіти. Такі документи формуються з урахуванням міжнародного і вітчизняного досвіду й затверджуються Міністерством освіти і науки (МОН) України за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти. Наступний крок у формуванні власного бачення процедури стандартизації процесу професійної підготовки вчителя інформатики вбачаємо в аналізі розроблених і впроваджених в освіту стандартів.

Системоутворювальним чинником реформи освіти є побудований на основі компетентнісного підходу професійний стандарт. У ньому представлено вимоги до змісту праці, кваліфікації і компетентностей фахівця, які співвідносяться з рівнями Національної рамки кваліфікацій. Загалом, цей документ нормалізує співпрацю між роботодавцями і ЗВО як двома рівноправними партнерами, які наділені однаковим ступенем довіри до здобувача освіти, як до особистості і як до майбутнього фахівця.

Інша цінність документу полягає у визначенні компетентностей: загальних, що є здатністю індивіда здійснювати різні види діяльності, ефективно розв'язувати проблеми; спеціальних - їх набуває студент під час засвоєння змісту певної освітньої галузі на всіх етапах навчання у ЗВО; предметних - їх формує здобувач освіти, вивчаючи ту чи іншу дисципліну ОПП. Можна сказати, що у документі систематизовано вимoги дo змiсту oсвiти й результатів навчання у вигляді професійної ідентичності майбутнього фахівця. У переліку спеціальних компетентностей, пріоритетними є професійні, які визначаються предметною областю, посадовими обов'язками і виробничими функціями фахівця. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя інформатики, спирається на знання з інформатики, як фундаментальної науки і як шкільної дисципліни, а також на обізнаність з теорії та методики навчання інформатики, опанування якими відбувається під час загальнонаукової, предметної і психолого-педагогічної підготовки.

Із метою отримання зворотнього зв`язку від вчителів щодо застосування професійного стандарту освітніми установами було проведене на державному рівні опитування, результати якого оприлюднено і відображено на сайтах цих установ (https://cutt.ly/mK9iyHy).

Таким чином, професійний стандарт вчителя є одним із основних нормативних документів, який містить вимоги до знань, умінь, професійно значущих якостей фахівця, разом з цим - є основою для розроблення низки інших документів, зокрема стандарту освіти. Стандарт освіти констатує вимоги до особистості здобувача як до педагога, регламентує навчання та є передумовою його професійного розвитку і становлення за предметними спеціалізаціями. Зміст стандарту може змінюватися з урахуванням потреб суспільства, закладів вищої і середньої освіти, рекомендацій науково- педагогічних працівників. Як приклад, розглянемо професійний стандарт за професіями "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти", "Вчитель закладу загальної середньої освіти", "Вчитель початкової освіти" [6]. Значущість документу розкривається в описі загальних і професійних компетентностей вчителя, узагальненні його професійної діяльності через перелік трудових функцій, серед яких: планування і здійснення освітнього процесу з предмету вивчення; створення інформаційного освітнього середовища з урахуванням запитів та інтересів здобувачів освіти у загальноосвітніх закладах середньої освіти (ЗЗСО); проведення досліджень як власних, педагогічних, так і з залученням учнів до дослідницької діяльності; рефлексія та професійний саморозвиток; професійне спілкування з колегами та представниками інших галузей знань; узагальнення і презентація власного педагогічного досвіду.

У межах кожної трудової функції вказано компетентності вчителя, які визначають його здатність професійно приймати рішення і діяти. В описі змісту функцій покладено ідеї щодо зміни діяльності тих, хто навчається, і тих, хто навчає, зокрема, акцентується увага на тому, щоб традиційна для вчителя «трансляція знань» переросла у процеси, які налаштовують учнів осягати знання під час власної пізнавальної активності. Зупинимося на першій трудовій функції вчителя, для успішного виконання якої він повинен володіти предметно-методичною компетентністю [6]. Згадана компетентність відображається здатністю вчителя: моделювати зміст навчання, спираючись на обов'язкові навчальні результати; формувати і розвивати в учнів предметні компетентності; добирати і використовувати ефективні методики й технології навчання і розвитку особистості; розвивати в учнів критичне мислення засобами предмету вивчення; оцінювати результати навчання на засадах компетентнісного підходу.

Розширити ці описи варто переліком здатностей вчителя, які, на нашу думку, є важливими: володіти глибокими знання з психології, педагогіки, предмету вивчення як фундаментальної науки і як шкільного предмету, усвідомлювати потребу в їх систематичному оновленні; виважено і доцільно інтегрувати зміст предмету і різні види навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти у ЗЗСО; виховувати в учнів ціннісні ставлення до предмету вивчення.

Не викликає сумніву, що, студент, який здобуває кваліфікацію "вчитель інформатики", перш за все, повинен бути обізнаним щодо: загальних і предметних компетентностей учня, окреслених інформатичною освітньою галуззю; результатів навчання за державними стандартами і типовими навчальними програмами; змісту шкільного курсу інформатики (ШКІ) за різними навчальними програмами та його інтеграції з іншими предметами, що вивчаються у ЗЗСО; методик і технологій моделювання змісту навчання на основі лінійно-концентричної моделі її вивчення; форм, методів, технологій і засобів навчання учнів з урахуванням їхніх вікового та індивідуального розвитку; налагодження комунікації з учасниками освітнього процесу та представниками інших галузей знань; технічних засобів кабінету інформатики, програмного забезпечення загального і спеціального призначення; "навчання впродовж життя", стратегії особистісного і професійного розвитку.

Виділені вище здатності та обізнаності дають змогу студенту, як майбутньому вчителю, відповідати вимогам, які відображені в описі кваліфікації, а також компетентно виконувати професійну діяльність, наприклад: розв'язувати практичні завдання в галузі середньої освіти; навчати і розвивати учнів засобами ШКІ; здійснювати педагогічну діяльність, вивчаючи й узагальнюючи вітчизняний і зарубіжний досвід та вибудовуючи власний стиль у професії.

Застосування професійного стандарту окреслюється тим, що він є підґрунтям у питаннях: розробки й акредитації ООП

Середня освіта (за предметними спеціалізаціями); самооцінювання студентів; підсумкової атестації студентів, які завершують навчання у ЗВО. Використання професійного стандарту можна описати так - "як для оцінювання професійної діяльності вчителя, так і для його професійного розвитку" [3]. Найвагомішу цінність професійного стандарту вбачаємо у визначені обов'язкових вимог до професійної підготовки здобувача освіти в цілому чи до її окремих компонентів, зокрема. Незважаючи на те, що стандарт сформований з урахуванням міжнародного і вітчизняного досвіду, його зміст може корегуватися з урахуванням потреб суспільства, закладів вищої і середньої освіти, рекомендацій досвідчених науково-педагогічних працівників.

Процедура стандартизації освіти передбачає розробку державних стандартів освіти для кожного рівня освіти. Нормативні документи визначають професійну підготовку майбутнього вчителя на бакалаврському і магістерському освітньому рівні, які відрізняються один від одного вимогами до знань та умінь студента, сформованою здатністю до виконання діяльності за спеціальністю. Причому другий рівень є логічним продовженням попереднього, передбачаючи розширення сфери професійної діяльності фахівця. Підкреслюючи гнучкість системи освіти та адаптацію освітнього процесу до потреб студентів і регіонального ринку праці, стандарти освіти надають ЗВО повноваження розробляти ОПП та навчально-методичні матеріали за певною спеціальністю відповідного освітнього рівня.

У Стандарті фахової передвищої освіти зі спеціальності 014.09 Середня освіта (за предметними спеціальностями) галузі знань 01 Освіта/Педагогіка освітньо- професійного ступеня "фаховий молодший бакалавр", який затверджено і введено у дію наказом МОН України від 21.09.2021 р. міститься перелік загальних і фахових компетентностей, програмних результатів навчання та інших професійних характеристик, якими має володіти здобувач освіти [7]. У стандарті, з одного боку, представлено мету навчання, досягнення якої повинно бути першочерговим завданням, а з іншого - описано результат, що зіставлений із метою і досягається через вивчення дисциплін загального і професійного блоку ОПП, посилення міждисциплінарної взаємодії. Беручи до уваги тематику дослідження, звернемося до здатностей вчителя, якими він має володіти:

- використовувати знання наукових фактів, концепцій, теорій, принципів, методів інформатики і методики її навчання;

- розв'язувати задачі ШКІ різного рівня складності й формувати відповідні вміння в здобувачів освіти;

- мотивувати учнів до навчальної, пізнавальної і дослідницької діяльності відповідно до індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів кожного, з дотриманням правил й рекомендацій щодо їх здоров'язбереження;

- добирати й використовувати ІКТ в освітньому процесі та в позакласній роботі, аналізувати й оцінювати доцільність та ефективність їх застосування.

Студент, який здобув кваліфікацію "вчитель інформатики" повинен: розуміти і реалізовувати сучасні методики й технології навчання інформатики, вирішуючи педагогічні, методичні та організаційно-управлінські завдання; застосовувати міжпредметні зв'язки та інтеграцію змісту різних освітніх галузей в освітньому середовищі; виважено і доцільно використовувати дидактичний потенціал сучасних засобів навчання, у тому числі із застосуванням ІКТ та хмарних технологій; добирати ефективні стратегії комунікації з колегами й представниками інших галузей знань; оцінювати власну педагогічну діяльність та навчальні досягнення учнів відповідно до певних критеріїв з використанням ІКТ (ведення електронних форм документації, в тому числі електронного журналу і щоденників учнів). Не можемо залишити поза увагою: уміння розробляти, досліджувати, реалізовувати мовами програмування алгоритми розв'язання задач з інформатики; здатність використовувати програмні засоби загального та спеціального призначення для розв'язання прикладних задач з інформатики, математики та інших дисциплін; уміння розв'язувати задачі ШКІ різного рівня складності та формувати відповідні вміння в учнів.

Досліджуючи структуру i змiст сучасних стандартiв вищoї oсвiти, І.С. Войтович висловлює думку про те, що їх багатoцiльoве викoристання пoвинно задoвольняти вимoги всiх учасників прoцесу пiдгoтoвки фахiвця [2: 21]. Учений веде мову про: рoбoтoдавцiв (як замoвників); здобувачів вищої освіти (як тих, хто навчається, здійснюючи самooцiнювання й побудову власних траєктoрiй навчання); академiчну спільноту ЗВО (для визначення змiсту oсвiти i рoзрoблення ОПП, навчальних програм), oргани управлiння oсвiтoю (для кoнтрoлюючих функцiй); незалежні агенцiї (для мoнiтoрингу якoстi oсвiти).

Провідним у дослідженні процедури стандартизації освіти є вивчення змісту поняття "кваліфікація". Єдиного змістового наповнення цього терміну немає. Національна рамка кваліфікацій розрізняє освітню і професійну кваліфікації. Перша є сукупністю встановлених стандартом освіти і здобутих особою результатів навчання й компетентностей, а друга - стандартизованими результатами навчання і компетентностей, що дають змогу індивіду виконувати професійну діяльність, розв'язувати складні спеціалізовані задачі в обраній галузі знань. Кваліфікація вчителя описується професійною компетентністю, що представлена сукупністю ключових (розв'язування типових педагогічних задач), базових (відображають педагогічну діяльність за спеціальністю) і спеціальних (своєрідність предметної галузі) компетентностей, які забезпечують мобільність фахівця. Кодифікація за Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій" дозволяє розглядати кваліфікацію, яку здобуває студент за спеціальністю 014.09 Середня освіта (Інформатика) в угрупуваннях.

Із метою визначення змісту професійної підготовки майбутнього вчителя інформатики варто брати до уваги, на наш погляд, мету інформатичної освітньої галузі, що представлена у Державному стандарті базової середньої освіти [4]. Метою інформатичної освітньої галузі є формування особистості, здатної використовувати цифрові пристрої і технології для розвитку, творчого самовираження, власного й суспільного добробуту із застосуванням критичного мислення, навичок безпечної й відповідальної діяльності в інформаційному суспільстві. У документі представлено компетентнісний потенціал ШКІ переліком компетентностей і описом їх змісту через уміння, обов'язкові результати навчання учнів.

В освітньому процесі для майбутніх учителів інформатики, які навчаються за ОПП 014 Середня освіта (Інформатика) Рівненського державного гуманітарного університету на бакалаврському (https://cutt.ly/9ZsTVqZ) і магістерському (https://cutt.ly/eZsYObr) рівнях враховано вимоги, окреслені у нормативних документах: обов'язкова і варіативна складова ОПП відповідають запитам вищої освіти, ЗЗСО й студентів; підтримується професійна співпраця професорсько-викладацького колективу ЗВО, студентів, педагогів ЗЗСО; студенту надається можливість обирати дисципліни із вибіркового компонента і побудувати на цій основі індивідуальну освітню траєкторію навчання; концентрується увага на предметній, психолого-педагогічній обізнаності через загальні й професійні компетентності та очікувані результати навчання, беручи до уваги не лише навчання, а і всебічний розвиток студента; відображено динамічність навчання і перспективи майбутнього вчителя через формування професійних знань, вмінь, досвіду і розвитку професійно значущих особистісних якостей.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Системоутворювальним нормативно-законодавчим документом є професійний стандарт, який містить вимоги до знань, умінь, професійно значимих якостей і компетентностей фахівця та є основою для розроблення й впровадження низки інших документів, які регламентують реформу освіти, зокрема, стандартів освіти, на основі яких у свою чергу розробляються ОПП. Процедури стандартизації освіти є складними і комплексними, відповідно, розробка стандартів за предметними спеціалізаціями є неоднозначною. Основною проблемою є відсутність оновлених Стандартів бакалаврського і магістерського рівнів спеціальності 014.09 Середня освіта (Інформатика).

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні змісту ОПП за якими навчаються майбутні учителі інформатики у вітчизняних і зарубіжних закладах вищої освіти.

Размещено на Allbest.ru