Розвиток креативності: підготовка майбутніх вчителів початкових класів до занять з технологічної та мистецької освітніх галузей

Тягур Василь Михайлович,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та психології,

м. Берегове

Анотація

Реформування української освіти ставить нові вимоги до розвитку і формування особистості. В цьому процесі не останнє місце займає Нова українська школа, починаючи з початкових класів, основні завдання якої розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини. Цьому сприяє розвиток творчості і креативності. Розвиток цих здібностей не можливий без підготовки відповідних педагогічних кадрів закладами вищої освіти та зумовлює зростання зацікавленості до проблеми розвитку креативності майбутніх вчителів початкових класів.

Оскільки, з досліджень видно, що креативність і творча діяльність є взаємопов'язаними поняттями то її розвиток у майбутніх вчителів початкових класів можливий у процесі підготовки до занять з технологічної та мистецької освітніх галузей, які самі по собі пов'язані з творчістю і креативністю.

Важливу роль у цьому розвитку відіграє сучасний викладач, який проводячи перегляд існуючих програм, підбір та формування навчального матеріалу, проведення занять, активно впроваджуючи принципи практичності, проблемності, творчого підходу, сам повинен бути креативною особистістю, щоб власним прикладом стимулювати студентів до креативності.

Проведення тренінгів, організація роботи над проєктами, підбір та виконання творчих, винахідницьких завдань, використання міжпредметних зав'язків, розробка виробів для молодших школярів, і розробка технології для виготовлення певного виробу, дизайнерські завдання з проєктування, розробка методик окремих видів завдань для учнів початкової школи, допомагають студентам усвідомити власну креативність, шляхи її формування, необхідність її вдосконалення і розвитку. З цією метою для студентів повинно бути організоване сприятливе навколишнє середовище.

Розвиток креативності сприяє формуванню креативної компетентності, яка повинна стати невід'ємною частиною професійної освіти майбутнього педагога. Креативна компетентність майбутніх педагогів початкової школи при підготовці до занять з технологічної та мистецької галузей полягає в тому, що процесі практичної та майбутньої професійної діяльності, креативність проєктується на учнівську діяльність, а це сприятиме вирішенню виробничих, технологічних, конструкторських та інших завдань, виконання яких, спонукає до творчого, нестандартного підходу, а, можливо, і вибору учнями майбутньої професії.

Ключові слова: креативність, розвиток креативності, особистість, професійна підготовка, майбутні вчителі початкових класів, технологічна та мистецька освітні галузі.

Abstract

Tiahrt Vasyl Mykhailovych Candidate Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department Pedagogy and Psychology Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education, Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education, Berehove

Development creativity: preparation of future primary class teachers to take classes in Branch technological and art educations

The reform of Ukrainian education sets new requirements for the development and formation of personality. In this process, not the last place is occupied by the New Ukrainian School, starting from the primary grades, whose main task is to reveal and develop the abilities, talents and capabilities of each child. This contributes to the development of creativity and creativity. The development of these abilities is not possible without the training of appropriate pedagogical personnel by institutions of higher education and leads to an increase in interest in the problem of creativity development of future primary school teachers.

Since research shows that creativity and creative activity are interrelated concepts, its development in future primary school teachers is possible in the process of preparing for classes in technological and artistic educational fields, which in themselves are related to creativity and creativity.

An important role in this development is played by a modern teacher who, reviewing existing programs, selecting and forming educational material, conducting classes, actively implementing the principles of practicality, problem-solving, and a creative approach, must be a creative person in order to stimulate students to creativity by his own example.

Conducting trainings, organization of work on projects, selection and implementation of creative, inventive tasks, use of cross-curricular activities, development of products for younger students, and development of technology for the manufacture of a certain product, design tasks, development of methods of certain types of tasks for elementary school students, help students realize their own creativity, the ways of its formation, the need for its improvement and development. For this purpose, a favorable environment should be organized for students.

The development of creativity contributes to the formation of creative competence, which should become an integral part of the professional education of the future teacher. The creative competence of future primary school teachers in preparing for classes in technological and artistic fields is that in the process of practical and future professional activity, creativity is projected onto student activity, and this will contribute to the solution of production, technological, design and other tasks, the implementation of which encourages to a creative, non-standard approach, and, perhaps, to the students' choice of a future profession.

Keywords: creativity, development of creativity, personality, professional training, future teachers of primary classes, technological and art educations branches.

Основна частина

Постановка проблеми. Сучасні суспільні соціально-економічні перетворення ставлять нові вимоги до формування особистості, яка повинна бути творчо активною, здатною ефективно, нестандартно вирішувати різні життєві ситуації та завдання. У Новій українській школі особлива увага звертається на особистісно-орієнтовану модель освіти. Місія Нової української школи - допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини [1], не залишаючи поза увагою розвиток творчості та креативності. Адже, «потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати середня школа України» [1]. І ця підготовка у загальноосвітній школі повинна проводитися з початкових класів, яка в основному базується на відповідну підготовку кадрів.

Важливу роль у розвитку творчих здібностей і креативності відіграють вчителі початкових класів, а тому, саме на їх якісну підготовку, необхідно звернути особливу увагу, особливо, при підготовці до занять з технологічної та мистецької освітніх галузей, які у своїй сутності повинні бути проявом творчості і креативності.

Виникає потреба у застосуванні креативних форм, методів навчання, які розвивають здатність до оригінальної думки та креативної дії при підготовці до викладання у технологічній та мистецькій галузях. Тому одним із пріоритетних напрямів політики України є турбота про обдаровану та талановиту молодь, у тому числі й студентів педагогічних закладів освіти, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток [2].

У звіті про майбутнє професій («Майбутнє робочих місць 2020») на Давоському економічному форумі у 2020 році було визначено головні навички, які слід формувати, щоб задовольнити виклики сьогодення: 1) комплексне розв'язування задач (ComplexProblemSolving); 2) критичне мислення (Сгійсаі Thinking); 3) креативність (Creativity); 4) управління людьми (PeopleManagement); 5) кординація діяльності з іншими (CoordinatingwithOthers); 6) емоційний інтелект (EmotionalIntelligence); 7) складання суджень та ухвалення рішень (JudgmentandDecisionMaking); 8) клієнтоорієнтованість (ServiceOrientation); 9) ведення перемовин (Negotiation); 10) когнітивна гнучкість (CognitiveFlexibility) [3]. Серед цього переліку, на одному з перших місць, ми бачимо і креативність.

За прогнозами експертів зміна топ-10 навичок для професій 25 року відбудеться так: 1) аналітичне мислення та інноваційність; 2) активне навчання та стратегії навчання; 3) розв'язання складних проблем; 4) критичне мислення та аналіз; 5) креативність, оригінальність та ініціативність; 6) лідерство та соціальний вплив; 7) використання технологій, моніторинг та контроль; 8) створення технологій та програмування; 9) витривалість, стійкість до стресів та гнучкість; 10) логічна аргументація, розв'язання проблем та формування ідей [3]. Як бачимо, і в цьому переліку присутня креативність та перелік розширено використанням та створенням технологій.

Англійський вчений, педагог, експерт та консультант з питань розвитку креативності, систем освіти, автор багатьох книг сер Кен Робінсон виступав за трансформацію застарілої індустріальної освітньої системи, пропонуючи високоперсоніфікований, органічний підхід, який спирається на сьогоднішні безпрецедентні технологічні та професійні ресурси з метою залучення до цього процесу всіх студентів, розвиваючи в них любов до навчання та даючи їм змогу протистояти справжнім викликам двадцять першого століття [4]. Він говорив: «Креативність зараз настільки ж важлива в освіті, як і грамотність. Ми повинні ставитися до неї з таким же статусом» [5].

Нові погляди на вищу освіту полягають у цілеспрямованому розкритті та розвитку креативного потенціалу майбутнього фахівця. Психологами встановлено, що шаблонні, стандартні знання, факти не сприяють формуванню самостійності студентів, послаблюють їхню внутрішню мотивацію і призводять до незатребуваності потенціалу особистості. Саме тому у навчальному процесі пріоритетними виступають розвиток творчих здібностей, формування креативного мислення, які відповідають завданням підготовки сучасного спеціаліста початкової школи. Як не найкраще, для цього підходить процес підготовки здобувачів освіти до занять з технологічної та мистецької освітніх галузей, який сам по собі вимагає творчості, а відповідно і креативності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В освіті поняття креативність зустрічається досить часто. Багаторазово використовуючи та повторюючи його на практиці у освітньому процесі, ми не уточнюємо, що маємо на увазі під самим поняттям.

Креативність, не дивлячись на різні точки зору, на вільне трактування цього поняття, розглядається як суспільний феномен з якого інтерес для вивчення більшості дослідників становить його соціальний компонент.

Відомо, що поняття креативність походить від латинського слова (лат. сгеаііо - створення) - здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації [6, с. 225]. Це одна з інтелектуальних здібностей, властивостей особистості, значення якої можна передати як: задумане - творче мислення; створене, народжене - практичний результат. Сам термін «креативність», у 1922 році, було вжито психологом Д. Сімпсоном уперше, а введено у 1937 році американським психологом Гордоном Олпортом як психологічний термін для заміни таких термінів, як інноваційний дух, творчість, винахідливість і талант.

Останнім часом дослідження креативності іноземними вченими проводились у різних напрямках: Д. Богоявленська, Дж. Гілфорд, Є. Ільїн, А. Маслоу, В. Моляко, С. Сисоєва, Р. Стернберг, П. Торренс та ін. досліджували загальні основи креативності; Г. Альтшуллер, Е. де Боно, Дж. Гілфорд, О. Лук, О. Матюшкін, В. Моляко, П. Торренс та ін. цікавились особливостями механізмів розвитку креативного мислення; С. Голлан, Р. Кеттел, Д. Мак-Кіннон, К. Робінсон та ін. досліджували мотивації креативної діяльності та їх особливості, Г. Айзенк, Д. Векслер, Р. Стернберг та ін. вивчали креативність як інтелектуальну діяльність; Л. Гольдштейн, А. Маслоу, К. Роджерс та ін. знаходили зв'язки креативності і самоактуалізації; В. Пятруліс аналізував вплив креативності на творчу продуктивність науковців.

Почали виявляти інтерес до цієї тематики і вітчизняні дослідники. Такі педагоги і вчені, як О. Антонова, В. Мадзігон, С. Максименко, С. Сисоєва, А. Сологуб, В. Тименко та ін. досліджують креативну концепцію освіти, І. Брикова, І. Вахович, О. Дорошенко, С. Киризюк, В. Куриляк, Т. Мачача, В. Павленко, О. Сакало, О. Чуль та ін. займаються різними напрямами розвитку креативності, О. Войтенко, К. Шмідт, О. Яковлєва вивчають креативність як прояв власної індивідуальності.

Саме зростання останнім часом інтересу до розвитку творчих особистостей, в тому числі і під час підготовки педагогів, які в свою чергу здатні на розробку додатків і програм, що сприяють обдарованості, можуть ефективно та творчо працювати, стимулює ріст зацікавленості до проблеми розвитку креативності майбутніх вчителів початкових класів, дослідження та розв'язання якої на даний час в Україні є недостатньою, як у теоретичному, так і у методологічному аспектах.

Мета статті - дослідження креативності та визначення можливостей розвитку креативності для підготовки майбутніх вчителів початкових класів до занять з технологічної та мистецької освітніх галузей.

Виклад основного матеріалу. Креативність можна розглядати як повну протилежність стандартного шаблонного мислення. Креативне мислення змінює хід думок від банального вирішення проблем, завдань та нудного, звичного погляду на речі та народжує оригінальні ідеї їх вирішення

Слід врахувати, що розглядаючи креативність як здатність до творчості, здатність неформально, нестандартно мислити і відповідно до цього діяти, особливу увагу слід звернути на розвиток уяви. Цей психічний процес є невід'ємним компонентом будь-якої творчої діяльності людини, її поведінки в цілому, її розумового розвитку та розумової діяльності.

З визначення Р. Кириченка випливає, що креативність є особистісна якість, яка базується на потенційних можливостях кожної людини, актуалізації не усвідомленої потреби бути неповторною індивідуальністю, вільною своєю творчістю приєднуватись до загального через власні продукти креативності, гармонійно сполучати індивідуальні і соціально значущі інтереси [7, с. 188].

Науковець С. Максименко розглядаючи креативність говорить про те, що «…вже сама по собі дана особистість є результатом та продуктом творчості. І нужда, втілена у ній, має величезний креативний потенціал» [8, с. 64]. Далі він зазначає, що «…креативність є глибинною, первісною і абсолютно природною ознакою особистості - це є вища форма активності, яка створює і залишає слід, втілюється. З іншого боку, креативність означає прагнення виразити свій внутрішній світ…. Вона творить не тільки зовнішній світ, але й свій власний (внутрішній)» [8, с. 65].

У цілому, креативність є такою загальною властивістю особистості, яка виражається у здатності знаходити рішення у нестандартних ситуаціях протягом свого життя та реалізується лише за сприятливих умов середовища на високому рівні в різних сферах людської діяльності, проявляючись у процесі творчої діяльності як здатність породжувати різноманітні, соціально важливий, оригінальні продукти і ефективні шляхи їх застосування.

В. Павленко зазначає, що «Креативність і творча діяльність є взаємопов'язаними поняттями. Творча діяльність є фундаментом, передумовою розвитку креативності, метою розвитку особистості..Розвиток креативності пов'язаний із створенням нового, оригінального продукту в процесі навчально-творчої діяльності» [9, с. 124] та робить висновки, що креативність є не тільки психологічним, але й педагогічним явищем, тому що від механізмів, які сприяють розвитку креативності, залежить активність особистості й результативність. [9, с. 129]

А. Маслоу визначає креативність як свободу, спонтанність, самоактуалізацію та інші риси, які дозволяють особистості найбільш повно реалізувати свій потенціал. Він вважає, що завдяки самоактуалізації особистість проявляє інтегрованість і долає розсіяність. Завдяки проявам самоактуалізації особистість стає більш відкритою суспільству, досконалішою і спонтанною, з вищим почуттям гумору, трансцендентною і незалежною від нижчих потреб. Креативність є однією з важливих характеристик самоактуалізації. Учений розглядає креативність як якість особистості, яка може мати прояв на будь - якому етапі життя. Відповідно до його теорії, креативність - це якість, яка властива всім із народження, але яка може бути втрачена, здебільше, під впливом середовища [10].

Не дивлячись на те, що поняття креативності і творчості дуже близькі за своїм змістом вони мають відмінності саме у значенні своєї мотивації. Натхнення та здібності особистості, її настрій та емоції є головною основою творчої діяльності, а для креативності, можна стверджувати, основою є прагматизм, який полягає у корисності отриманого продукту. Тобто, креативність це здатність людини створювати щось нове саме з певною визначеною метою, пов'язана з її інноваційною і творчою діяльністю в різних напрямах створення задуманих, відмінних від інших типових продуктів.

Сутність засвоєння та отримання компетентностей технологічної та мистецької освітніх галузей полягають у тому, що у процесі проектно-технологічної та предметно мистецької діяльності у учнів початкових класів формуються знання і уміння, досвід, здатності до розуміння і творчого самовираження у предметно-перетворювальній діяльності, у сфері музичного, образотворчого та інших видів мистецтва, що формується під час сприймання та створення, виготовлення мистецьких та технологічних виробів, а це в свою чергу спонукає до креативної діяльності, сприяння розвитку якої повинен забезпечити педагог, якого готують сучасні заклади вищої освіти.

За визначенням науковця О. Антонової креативність виступає як творчі можливості людини, що можуть виявлятися в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість загалом або її окремі сторони. ЇЇ правильніше визначати не стільки як певну творчу здібність або їх сукупність, скільки як здатність до творчості, здатність породжувати незвичні ідеї, відходити від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації. Вчена розглядає креативність як найважливіший і відносно незалежний чинник обдарованості [11, с. 28].

Тому головною метою педагогічної освіти нині стає підготовка компетентного, кваліфікованого, креативного випускника, який здатний не лише застосовувати на практиці знання, вміння і навички, а й приймати оригінальні та нестандартні рішення в ситуаціях, що виникають у професійній діяльності, що розглядаємо як особисті креативні якості педагога, спроможного діяти в умовах, які висуває до нього нова українська школа [2, с. 92].

У сучасній освіті креативність педагога виступає як один з провідних факторів успішності навчання. Креативність стає тією якістю, що забезпечує особистості можливість адаптуватися до мінливих умов життя і є запорукою успіху людини у професійній діяльності. Креативність є також важливим чинником розвитку особистості, що визначає її готовність змінюватися і відмовлятися від стереотипів [12]. Тобто, сучасний викладач який готує студентів до проведення занять з предметів технологічної та мистецької освітніх галузей сам повинен бути креативною особистістю, відійти від шаблонного мислення та подання навчального матеріалу. Проведення навчальних занять повинне бути не схоже одне на одне, а уникаючи формальності, ґрунтуватися на досвіді та креативності самого викладача для підвищення зацікавленості, якості в навчанні цих предметів. Все це вимагає від викладача аналіз та перегляд існуючих програм, новий підхід до підбору матеріалу лекцій та проведення практичних занять з предметів технологічної та мистецької освітніх галузей, щоб власним прикладом стимулювати студентів до креативності.

Проводячи дослідження розвитку невербальної креативності студентів як складової їх пізнавальної активності науковець Т. Тернавська стверджує, що розвиток креативної особистості студента залежить від успішності поєднання у навчальній діяльності у вищій школі принципів практичності, проблемності, творчого підходу з боку викладача та навчальної мотивації студентів [13].

До складових креативного викладання предметів технологічної та мистецької освітніх галузей також можна віднести подачу сучасного навчального матеріалу в широкому контексті, використання метафор, аналогій для встановлення міжпредметних зв'язків, постійну зміну видів діяльності, варіювання темпу викладання, демонстрацію впевненості, заохочення до активної, емоційної взаємодії [14, с. 9]. Хорошого результату для розвитку креативності студентів у процесі навчання та підготовки до проведення занять з предметів технологічної та мистецької освітніх галузей дають тренінги або заняття з елементами тренінгу, які сприятимуть формуванню у студентів уявлення про креативність, її роль у житті людини. Вони допоможуть учасникам тренінгу усвідомити власну креативність шляхи її формування, необхідність її вдосконалення і розвитку. Це все сприятиме усвідомленню різних перешкод прояву креативності (наприклад: нейротизм, тривожність та ін.), знаходженню шляхів їх подолань, а також розвитку особистості (незалежності, вмотивованості, самоактуалізації та ін.) її творчих здібносте й і уяви, гнучкості мислення, навичок спілкування, соціальній сміливості.

У одній з своїх робіт В. Павленко звертає увагу на те, що нові цінності та орієнтири освіти (індивідуально-особистісний підхід у навчанні, суб'єкт - суб'єктні відносини вчителя та учнів тощо), а також сучасні досягнення науки багато в чому визначають вибір технологій, яким педагоги все частіше віддають перевагу на цьому етапі розвитку освіти [15, с. 184-196].

На думку науковця Т. Любарта поняття «креативність» несе в собі ідею експериментування з новими, отриманими в процесі творчості, результатами. «Креативність - це здатність генерувати нові ідеї в межах тематики. Ці результати мають бути новими в тому сенсі, що вони повинні виходити за рамки копіювання того, що вже існує» [16 с. 340]. Тому, працюючи з студентами потрібно не обмежувати їх у діяльності чи «польоті ідей», а спрямовувати їх зусилля на використання своїх ідей в різних варіантах розробок, виробів, що сприяє створенню нових форм, технологічних прийомів, а можливо і технологій в цілому. З цією метою доцільна організація роботи над проєктами, яка є цікавим, дієвим методом навчання чудово розвиваючи креативне мислення студентів. Вона, мотивуючи до навчання, допомагає виявленню у запропонованих проєктах наявних проблем та загроз, сприяє процесу відбору та відкидання різноманітних концепцій, прийняттю рішень, обміну досвідом і навчанню в команді, створенню та впровадженню технологій та технік, розробці виробів, мистецьких творів та розвитку, в тому числі, й креативності. Ця робота може бути актуальною на будь-якому занятті та при вивченні будь-якої теми та дає отримати декілька варіантів вирішення проблеми кожний з яких може мати право на втілення у життя.

Це підтверджує і визначення К. Шмідта, за якою креативність важлива людська якість - це винахідливість, генерування, продукування нових цінних ідей та концепцій або здатність придумати декілька рішень проблемних питань, яка характеризує діяльність суб'єкта, в результаті якої виникає новий продукт. Креативність може проявлятися по різному, в тому числі, на високому рівні в різних сферах людської діяльності упродовж усього життя [17, с. 8-10].

Особливу увагу при виконанні завдань слід звернути на використання гаджетів, як джерел підказки готових ідей. Використання готових ідей, підказок закриває шляхи розвитку креативності. Використання комп'ютерних, цифрових технологій допустиме для виконання проєктів, планування, створення наочного чи навчального матеріалу. Креативність проявляється в успішному здійсненні трьох фаз - вмінні самостійно бачити і ставити проблеми, знаходити їх рішення і творчо втілювати їх у конкретному продукті: технічному об'єкті, творі декоративно-прикладного мистецтва, малюнку та ін. Кожен студент, як креативна людина, повинен вкладати задатки свого творчого потенціалу у всі види діяльності, а особливо під час діяльності пов'язаної з технологічною та мистецькою освітніми галузями.

Однією з найбільш популярних технологій креативної освіти, особливо серед вчителів початкової школи, є теорія рішення винахідницьких задач (ТРВЗ). Автор ТРВЗ (Г.С. Альтшуллер) [9, с. 120-131]. А тому, при підготовці майбутніх вчителів до проведення занять з предметів технологічної та мистецької освітніх галузей слід звертати увагу на організацію роботи з створення та вирішення винахідницьких завдань. Це можуть бути і розробка виробів для молодших школярів, і розробка технології для виготовлення певного виробу, і дизайнерські завдання з проєктування. Ці завдання студенти можуть вирішувати як індивідуально так і у групах по двоє-троє працюючи над проєктом. Це дасть змогу не тільки засвоювати і реалізовувати сучасні технології виготовлення виробів, створення мистецьких творів, використовуючи найоптимальніші для цього можливості при створенні нових, оригінальних продуктів, а й засвоювати і розробляти навчальні технології під час проектування занять.

Для студентів можна давати завдання розробляти методику окремих видів завдань, що пропонуються учням початкових класів у процесі навчання розглянутих освітніх галузей, аналізувати, вносити пропозиції у розробку систем навчальних завдань, які реалізують етапи: актуалізації опорних знань та способів дій учнів, створення й розв'язування проблемної ситуації, ознайомлення з орієнтувальною основою дії, формування розумових дій, безперервного повторення тощо, не забуваючи враховувати вікові особливості та можливі індивідуальні відмінності учнів під час добору змісту, методів, засобів і форм навчання освітніх галузей. Все це допоможе у майбутній професійній діяльності реалізовувати доцільні методи, форми й засоби навчання підібрані, впроваджені з врахуванням креативного підходу та забезпечувати взаємодії під час освітнього процесу, у тому числі і зворотного зв'язку під час проектування діяльності учнів початкових класів та вчителя на уроці, позакласних заняттях.

Хорошої результативності при розвитку креативності можна досягнути за допомогою творчих завдань із доповнення, трансформації малюнку щоб змінити тематику, образ, об'єкт тощо, або створення макетів на основі поєднання готових форм, геометричних тіл. Розвивають фантазію та креативність і завдання з придумування історій підтвердження яких або їх персонажів втілюються у виробах. Підчас роботи над творчими завданнями, проведення і виконання творчих, креативних робіт необхідно створити умови які надихають на роботу.

Креативність є саме тією властивістю особистості, яка актуалізується лише тоді, коли це дозволяє сприятливе навколишнє середовище. Феномен креативності має беззаперечну якість - схильність людини до

різностороннього, багатогранного творчого мислення, відчуття навколишнього світу, дії. У процесі її формування відбувається злиття свідомості і підсвідомості. Тому роботи, як аудиторні так і позааудиторні, краще проводити у спеціально обладнаних приміщеннях, творчих лабораторіях, які забезпечують комфортні умови роботи, в тому числі і застосування різних пристроїв та інструментів.

Не можна не погодитися з твердженням О. Войтенка, що креативність може виявлятися в однієї й тієї ж людини в різних видах діяльності та розглядається не як єдиний фактор, а як сукупність різних умінь та здібностей, кожне з яких може бути виражене різною мірою в тієї чи іншої індивідуальності їх [18, с. 18]. Тому одним з головних завдань викладача при підготовці студентів до проведення занять з предметів технологічної та мистецької освітніх галузей виявити у них відповідні творчі вміння сформувати розвинути та закріпити їх.

Щоб стати креативним необхідно формування навичок, які потребують відповідного багаторазового тренування. Чим більше буде проведено вправ з пошуку незвичного у стандартному, тим більш гнучким буде мислення, що приведе з більшою ймовірністю до генерування нових нестандартних ідей.

Крім того, розвиток креативності при підготовці майбутніх вчителів початкових класів до занять з технологічної та мистецької освітніх галузей може бути ефективною лише за умови, що проєктувальники навчального процесу та його учасники розуміють взаємозв'язки самої креативності та технологічного, мистецького навчання. Крім цього їм необхідне і розуміння, що таке навчання повинно підтримуватися цифровими інструментами, які значно розширюють можливості подання матеріалу, збільшують його об'єм, надають можливості збільшення варіативності як завдань так і способів виконання, що підвищує можливості вибору креативного вирішення.

Український вчений В. Моляко виділяючи сім ознак креативності: оригінальність, евристичність, фантазію, активність, сконцентрованість, чіткість, чуттєвість, вважає однією з самих основних якостей креативної особистості прагнення до оригінальності, до нового, заперечення звичного, а також високий рівень знань, умінь аналізувати явища, порівнювати їх, стійкий інтерес до певної роботи, порівняно швидке та легке засвоєння теоретичних і практичних знань у цій галузі, систематичність і самостійність у роботі [19, с. 25-31].

У процесі розвитку креативності при підготовці майбутніх вчителів початкових класів до занять з технологічної та мистецької освітніх галузей у них розвиваються інтелектуальні здібності, розширюються знання, змінюється стиль мислення, розвивається особистість, зростає мотивація, змінюється навколишнє середовище.

Таким чином, вже з відомих тверджень, можна зробити висновок, що розвиток креативності проходить на основі загальної обдарованості студента, а під впливом мікросередовища і наслідування формується система вмотивованості і особистісних властивостей, що приводять до перетворення загальної обдарованості в актуальну креативність, або їх синтезу. Саме креативність орієнтує студентів на творчість і самоактуалізацію, психологічно готує до інноваційної професійної діяльності, а креативні люди менш схильні до професійного «вигорання», оскільки їх особистісна діяльність спрямована на розвиток системи професійної та особистісної самореалізації.

Висновки. Сьогодні важливою складовою навчання в освітньому процесі стають вивчення студентами способів розвитку креативності, знання її механізмів та методології, формування умінь, необхідних для цієї діяльності. У зв'язку з цим потрібні радикальні зміни як у схемі пізнавальної діяльності, у її змісті, методах, засобах навчального середовища, з урахуванням психологічних особливостей особистості кожного студента, тобто, переорієнтації освітньої діяльності на особистісно-зорієнтовану, а формування креативної компетентності повинно стати невід'ємною частиною професійної освіти майбутнього педагога. Для цього студентам необхідно враховувати та впроваджувати креативний підхід під час добору змісту, методів, засобів і форм навчання освітніх галузей, як у процесі навчання так і майбутній професійній діяльності, що сприятиме її гнучкості, варіативності, інноваційності.

Значущість наявності креативної компетентності є для майбутніх педагогів початкової школи при підготовці до занять з технологічної та мистецької галузей полягає в тому, що процесі практичної та майбутньої професійної діяльності креативність проєктується на учнівську діяльність. Це сприятиме вирішенню виробничих, технологічних, конструкторських та інших завдань, виконання яких спонукає до творчого, нестандартного підходу, а можливо і вибору учнями професії, яка вимагає реалізації творчо-продуктивних здібностей, розробку нового продукту, програмного забезпечення, моделі виробництва тощо.

Література

1. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. ухвалений рішенням колегії МОН України 27.10.2016https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna % 20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

2. Бурчак С.О. Креативність майбутнього вчителя в загальній теорії творчості: теоретичний аспект. Теорія і методика професійної освіти. 2019.Т. 1: Загальна педагогіка та історія педагогіки. Інноваційна педагогіка. Вип. 18. С. 91-95.

3. Всесвітній економічний форум: майбутнє професій і 10 топ-навичок для 2025 року. URL: https://osvitanova.com.ua/posts/4427-vsesvitniiekonomichnyi-forum-maibutnie-profesii-i-10-top-navychok-dlia-2025-roku

4. Robinson Ken, Aronica Lu. Creative schools: the grassroots revolution that's transforming education. New York: Viking, 2015. 292 p.

5. Robinson Ken. «Do schools kill creativity? TED Talk». TED.com Cited on March 21, 2015. https://carta.fiu.edu/gsc-creative/2015/03/21/creativity-is-as-important-as-literacy/

6. Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник. Харків: Прапор, 2007. 640 с.

7. Кириченко Р.В. Особливості розвитку креативності майбутніх педагогів. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка. Київ: ДІЇ «Інформаційно-аналітичне агентство», 2013. Том Х: Психологія навчання. Генетична психологія. Медична психологія. Вип. 25. С. 185-193.

8. Максименко С.Д. Генеза здійснення особистості. Київ: Видавництво ТОВ «КММ», 2006. 240 с.

9. Павленко В.В. Креативність: сутнісна характеристика поняття. Креативна педагогіка: [наук.-метод. журнал]. Житомир: Академія міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся», 2016. Вип. 11. С. 120-131.

10. Maslow Abraham H. The Farther Reaches of Human Nature Paperback. Penguin / Arkana; 1st edition, 1993. 432 р.

11. Антонова О.Є. Сутність поняття креативності: проблеми та пошуки. Теоретичні і прикладні аспекти розвитку креативної освіти у вищій школі: [монографія] /

за ред. О.А. Дубасенюк. Житомир: Вид-во ім. І. Франка, 2012. С. 14-41.

12. Дімітрова-Бурлаєнко С.Д. Ґенеза поняття «креативна компетентність» у контексті психолого-педагогічних досліджень. Педагогіка та психологія: зб. наук. пр. / ред.: І. Ф. Прокопенко, С.Т. Золотухін; Харків. нац. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. 2017. Вип. 58. С. 3-14.

13. Тернавська Т.А. Вивчення розвитку невербальної креативності як складової пізнавальної активності студентів університету. Проблеми емпіричних досліджень у психології. Вип. 1. Київ: Гнозис, 2008. С. 10-16.

14. Каракатсаніс Т.В. Розвиток креативності майбутніх учителів початкових класів у педагогічних коледжах Великої Британії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04. Запоріжжя, 2014. 20 с.

15. Павленко В.В. Суб'єкт-суб'єктна взаємодія у навчально-виховному процесі Польщі. Людинознавчі студії: зб. наук. праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Педагогіка» / ред. кол. М. Чепіль (гол. ред.) та ін. Дрогобич: Вид. відділ ДДПУ імені Івана Франка. Вип. 2/34. 2016. С. 184-196.

16. Lubart T. Children's creative potential: an empirical study of measurement issues / T. Lubart, C. Pacteau, A.Y. Jacque, X. Caroff // Learning and Individual Differences. 2010. №20. Р. 388-392.

17. Szmidt K.J. ABC kreatywnosci. Difin, Warszawa, 2010. S. 8-10.

18. Войтенко О.В. Розвиток творчих здібностей школярів на уроках літератури. Педагогіка та психологія: зб. наук. пр. Харків: ХДПУ, 1997. С. 17-21.

19. Моляко В.О. Психологічна готовність до творчої праці. Київ: Знання УРСР, 1989. 36 с.

References

1. Nova ukrainska shkola. Kontseptualni zasady reformuvannia serednoi shkoly. ukhvalenyi rishenniam kolehii MON Ukrainy 27.10.2016 [New Ukrainian school. Conceptual principles of secondary school reform. adopted by the decision of the board of the Ministry of Education and Culture of Ukraine on October 27, 2016]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ storage/ app/media/ zagalna % 20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

2. Burchak S.O. (2019) Kreatyvnist maibutnoho vchytelia v zahalnii teorii tvorchosti: teoretychnyi aspekt. Teoriia i metodyka profesiinoi osvity [Creativity of the future teacher in the general theory of creativity: theoretical aspect. Theory and methodology of professional education] Zahalna pedahohika ta istoriia pedahohiky. Innovatsiina pedahohika. - General pedagogy and history of pedagogy. Innovative pedagogy, 1 (18), 91-95 [in Ukrainian].

3. Vsesvitnii ekonomichnyi forum: maibutnie profesii i 10 top-navy chok dlia 2025 roku [World Economic Forum: Future of Professions and Top 10 Skills for 2025]. (n.d.). osvitanova.com.ua. Retrieved from https://osvitanova.com.ua/posts/4427-vsesvitniiekonomichnyi-forum-maibutnie-profesii-i-10-top-navychok-dlia-2025-roku [in Ukrainian].

6. Shapar V.B. (2007) Suchasnyi tlumachnyi psykholohichnyi slovnyk [Modern explanatory psychological dictionary]. Kharkiv: Prapor. - Kharkiv: Prapor, 640 p. [in Ukrainian].

7. Kyrychenko R.V. (2013) Osoblyvosti rozvytku kreatyvnosti maibutnikh pedahohiv [Features of the development of creativity of future teachers]. Aktualni problemy psykholohii: zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka. Kyiv: DP «Informatsiino-analitychne ahentstvo» - Actual problems of psychology: a collection of scientific works of the Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk. Kyiv: State Enterprise «Information and Analytical Agency». Psykholohiia navchannia. Henetychna psykholohiia. Medychna psykholohiia - Psychology of Education. Genetic psychology. Medical psychology, X (25), 185-193. [in Ukrainian].

8. Maksymenko S.D. (2006) Heneza zdiisnennia osobystosti [The genesis of the realization of personality]. Kyiv: Vydavnytstvo TOV «KMM». - Kyiv: «KMM» LLC Publishing House, 240 p. [in Ukrainian].

9. Pavlenko V.V. (2016) Kreatyvnist: sutnisna kharakterystyka poniattia [Creativity: an essential characteristic of the concept]. Kreatyvnapedahohika: [nauk.-metod. zhurnal]. Zhytomyr: Akademiia mizhnarodnoho spivrobitnytstva z kreatyvnoi pedahohiky «Polissia» - Creative pedagogy: [scientific method. magazine]. Zhytomyr: Polissya Academy of International Cooperation in Creative Pedagogy, 11, 120-131. [in Ukrainian].

11. Antonova O. Ie. (2012) Sutnist poniattia kreatyvnosti: problemy ta poshuky. Teoretychni i prykladni aspekty rozvytku kreatyvnoi osvity u vyshchii shkoli: [monohrafiia] / za red. O.A. Dubaseniuk [The essence of the concept of creativity: problems and searches. Theoretical and applied aspects of the development of creative education in higher education: [monograph] / edited by O.A. Dubasenyuk]. Zhytomyr: Vyd-vo im. I. Franka. - Zhytomyr: Publication named after I. Franka, 14-41. [in Ukrainian].

12. Dimitrova-Burlaienko S.D. (2017) Geneza poniattia «kreatyvna kompetentnist» u konteksti psykholoho-pedahohichnykh doslidzhen [The genesis of the concept of «creative competence» in the context of psychological and pedagogical research]. Pedahohika ta psykholohiia: zb. nauk. pr. / red.: I.F. Prokopenko, S.T. Zolotukhin; Kharkiv. nats. ped un-t im. H.S. Skovorody - Pedagogy and psychology: coll. of science publisher / editor: I.F. Prokopenko, S.T. Zolotukhin; Kharkiv. national ped. University named after H.S. Skovorody, 58, 3-14. [in Ukrainian].

13. Ternavska T.A. (2008) Vyvchennia rozvytku neverbalnoi kreatyvnosti yak skladovoi piznavalnoi aktyvnosti studentiv universytetu [Studying the development of non-verbal creativity as a component of cognitive activity of university students]. Problemy empirychnykh doslidzhen u psykholohii. Vyp. 1. Kyiv: Hnozys - Problems of empirical research in psychology. Kyiv: Gnosis, 1, 10-16. [in Ukrainian].

14. Karakatsanis T.V. (2014) Rozvytok kreatyvnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv u pedahohichnykh koledzhakh Velykoi Brytanii: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: 13.00.04 [Development of creativity of future primary school teachers in pedagogical colleges of Great Britain: autoref. thesis for obtaining sciences. candidate degree ped. Sciences: 13.00.04.]. - Zaporizhzhia, 20 p. [in Ukrainian].

15. Pavlenko V.V. (2016) Subiekt-subiektna vzaiemodiia u navchalno-vykhovnomu protsesi Polshchi [Subject-subject interaction in the educational process of Poland]. Liudynoznavchi studii: zb. nauk. prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia «Pedahohika» / red. kol. M. Chepil (hol. red.) ta in. Drohobych: Vyd. viddil DDPU imeni Ivana Franka - Humanities studies: coll. of science works of Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University. Series «Pedagogy» / ed number M. Chepil (chief editor) and others. Drohobych: Ed. Department of the Ivan Franko State University of Applied Sciences, 2 (34), 184-196. [in Ukrainian].

17. Szmidt K.J. (2010) ABC kreatywnosci [ABC of creativity]. Difin, Warszawa, 8-10. [in Poland].

18. Voitenko O.V. (1997) Rozvytok tvorchykh zdibnostei shkoliariv na urokakh literatury [Development of creative abilities of schoolchildren in literature lessons]. Pedahohika ta psykholohiia: zb. nauk. pr. Kharkiv: KhDPU - Pedagogy and psychology: coll. of science pr. Kharkiv: KhDPU, 17-21. [in Ukrainian].

19. Moliako V.O. (1989) Psykholohichna hotovnist do tvorchoi pratsi [Psychological readiness for creative work]. Kyiv: Znannia URSR - Kyiv: Knowledge of the Ukrainian SSR, 36 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru