Ресурсно-орієнтована методика розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ресурсно-орієнтована методика розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України"

Едуард Бородай

Полтавський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки

Наталія Кононец

Вищий навчальний заклад Укоопспілки "Полтавський університет економіки і торгівлі"

Костянтин Гуз

Полтавська академія неперервної освіти імені М.В. Остроградського

Олександр Костевський

Луганський національний університет імені Тараса ШевченкаАнотація

У статті автори презентують ресурсно-орієнтовану методику розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України" та результати її експериментальної перевірки у системі неперервної педагогічної освіти. Лідерську компетентність учителя предмета "Захист України" потрактовано як готовність до ефективної лідерської діяльності під час реалізації здоров'язбережувальних технологій, до управління військово-прикладною діяльністю школярів, до лідерської позиції під час орієнтації учнівської молоді на захист України від окупантів, складниками якої є сукупність взаємопов'язаних компонентів (особистісно-мотиваційний, діяльнісно-поведінковий, інформаційно-комунікативний та результативно-цільовий компоненти).

Ключові слова: ресурсно-орієнтоване навчання, методика, лідерська компетентність, учитель, захист України

BORODAI E.

Poltava regional territorial center for recruitment and social support, Ukraine

KONONETS N.

University of Ukoopspilks "Poltava University of Economics and Trade", Ukraine

HUZ K.

Poltava Academy of Continuing Education M.V. Ostrogradsky, Ukraine

KOSTEVSKYI O.

Luhansk Taras Shevchenko national University, Ukraine

RESOURCE-ORIENTED METHODOLOGY FOR DEVELOPING LEADERSHIP COMPETENCE OF TEACHERS OF THE SUBJECT "DEFENSE OF UKRAINE"

In the article authors present the resource-oriented methodology for the development of leadership competence of teachers of the subject "Defense of Ukraine" and the results of its experimental testing. Leadership competence of the teacher of "Defense of Ukraine" is interpreted as readiness for effective leadership in the implementation of health technologies, to manage military- applied activities of students, to a leadership position in the orientation of students to protect Ukraine from occupiers, which are a set of mutual related components (personal-motivational, activity-behavioral, information-communicative and result-target components). Resource-oriented methodology for the development of leadership competence of teachers of the subject "Defense of Ukraine" authors consider as a set of organizational and methodological conditions - specific interrelated factors (goals, content, forms and methods of activity, leadership communication in the student body, internal and external resources, etc.), necessary for the systematic impact on the personality of teachers in order to develop in the process of continuing pedagogical education their leadership competence. The article presents the results of a local pedagogical experiment, which showed positive dynamics - a decrease in the number of teachers of "Defense of Ukraine", who demonstrated a low level of leadership competence in all components, a significant increase in intermediate and high levels.

Keywords: resource-based learning, methodology, leadership competence, teacher, defense of Ukraine

Постановка проблеми. В умовах російсько-української війни проблема розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України" є актуальною, оскільки зумовлюється швидкозмінними перетвореннями, які відбуваються в суспільно-політичній, економічній, культурній, соціальній, освітній галузях України, зокрема, у галузі військової підготовки української молоді. Особливим пріоритетом українського сьогодення у сфері освіти постає формування сучасних учителів предмета "Захист України", здатних розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі середньої освіти, військово-патріотичного виховання, військово-прикладної підготовки, здатних надати учням украй необхідні знання та уміння для оборони країни, навчити їх діяти в надзвичайних ситуаціях. Вочевидь, сучасний учитель предмета "Захист України" є авторитетною серед учнівської молоді особистістю, що зорієнтовує свою навчально-виховну, організаційно-методичну, фізкультурно-оздоровчу, військово-прикладну, управлінську діяльність на усвідомлення ними важливості захищати рідну Україну. Він має усвідомлювати важливість бути лідером для своїх вихованців у процесі військово-патріотичного виховання, формування у школярів військово-прикладних навичок, мотивації до захисту різної землі від російських окупантів. Це, безумовно, актуалізує пошук ефективних методик розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України". захист педагогічний освіта

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить, що проблемам формування лідерської компетентності педагогів приділяється значна увага. Так, науково-педагогічні та практичні підходи до формування складників лідерської компетентності учителів досліджено в роботах таких науковців, як Т. Бондар (2012), С. Дубяга (2010), Л. Литвинюк (2012), Н. Мараховська (2009), Ю. Шевченко (2010) та ін. Різні аспекти проблематики розвитку лідерства та формування лідера висвітлювали у своїх працях Є. Барань (2012), Л. Бізо (2012), І. Ібрагімова (2012), О. Кікоть (2012), С. Нестуля (2019), О. Романовський (2017), Т. Федорів (2012) та ін. Разом із тим, потребують подальшого вивчення проблеми відбору методів ефективного розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України" у системі неперервної педагогічної освіти. Тож авторами поставлено мету - розробити експериментальну ресурсно- орієнтовану методику розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України".

Досягненню мети сприяв використаний комплекс методів дослідження: теоретичних - аналіз науково-методичної літератури з питань розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України", для визначення ступеня розробленості, порівняння і зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, розгляду теоретичних питань із метою визначення поняття "лідерська компетентність учителя предмета "Захист України"" та його компонентно-структурного аналізу; систематизація й узагальнення наукових положень для обґрунтування організаційно-методичних умов розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України"; емпіричних - спостереження, бесіда, анкетування; дослідно-експериментальна робота для перевірки ефективності ресурсно- орієнтованої методики розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України".

Виклад основного матеріалу. Контекст нашого дослідження дає нам можливість розглядати лідерську компетентність учителя предмета "Захист України" як готовність до ефективної лідерської діяльності під час реалізації здоров'язбережувальних технологій, до управління військово-прикладною діяльністю школярів, до лідерської позиції під час орієнтації учнівської молоді на захист України від окупантів, складниками якої є сукупність взаємопов'язаних компонентів: особистісно-мотиваційний, діяльнісно- поведінковий, інформаційно-комунікативний та результативно-цільовий компоненти (рис. 1).

Рис. 1. Компоненти лідерської компетентності учителя предмета "Захист України"

Особистісно-мотиваційний компонент характеризується базовими лідерськими якостями особистості (відкритість, неупередженість, ініціативність, упевненість, відповідальність, ентузіазм тощо), його системою мотивів, цінностей, умінь свідомо контролювати результати своєї лідерської діяльності; діяльнісно-поведінковий компонент відбиває систему знань про лідерство та навички лідерської поведінки вчителя предмета "Захист України", отримані в ході навчання (стилі лідерства, груповий підхід до реалізації завдань, котрі постають перед учителем захисту України, незалежність і самостійність у прийнятті рішень, прояв лідерської позиції під час організації фізкультурно-оздоровчої та військово-прикладної роботи зі школярами тощо); інформаційно-комунікативний компонент віддзеркалює здатність вчителя предмета "Захист України" до лідерського спілкування з учнями під час мотивації до захисту України від окупантів, до проведення інформаційно-просвітницьких івентів у цьому контексті; результативно-цільовий компонент визначається сукупністю якостей вчителя предмета "Захист України", що дозволяють йому досягати поставлених цілей (цілеспрямованість, орієнтація на результат фізкультурно-оздоровчої та військово-прикладної діяльності, управління учнівським колективом, інформацією й розвитком здатності в учнів обороняти рідну Україну тощо).

Ресурсно-орієнтовану методику розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України" розглядаємо як комплекс організаційно-методичних умов - специфічних взаємопов'язаних факторів (мети, змісту, форм та методів діяльності, лідерської комунікації в учнівському колективі, внутрішніх та зовнішніх ресурсів тощо), необхідних для здійснення системного впливу на особистість учителів з метою розвитку в процесі неперервної педагогічної освіти їх лідерської компетентності.

Аналітичне осмислення наукового доробку вчених (В. Балюк (2020), Г. Волохова (2015), О. Кащенко (2015), В. Кирпенко (2015), Н. Кононец (2020), О. Нестуля (2018), С. Нестуля, (2018), В. Романчук (2015), С. Романчук (2015), С. Федак (2015) та ін.) дає нам можливість визначити низку організаційно-методичних умов, упровадження яких у систему неперервної педагогічної освіти сприятиме підвищенню рівня розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України". До таких умов, на нашу думку, належать:

1) посилення мотивації учителів предмета "Захист України" до вивчення основ лідерства;

2) проведення для учителів предмета "Захист України" тренінгу "Ефективне лідерство у професійній діяльності вчителя захисту України";

3) забезпечення й координація індивідуальної траєкторії розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України".

Досліджуючи проблему розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України" у контексті парадигми ресурсно-орієнтованого навчання (resource-based learning) (Kononets, Grynova, Zhamardiy, Mamon, Liulka, 2020) як комплексу форм, методів та засобів навчання, націлених, насамперед, на цілісний підхід до організації освітнього процесу в системі неперервної педагогічної освіти, який зорієнтований на тренінг здібностей самостійного й активного перетворення інформаційного середовища шляхом пошуку і практичного застосування інформаційних ресурсів з метою отримання знань про класичні і сучасні концепції лідерства та застосування ефективних методик відповідно різних стилів лідерства, формування лідерських умінь та навичок, які забезпечують здатність учителів бути лідером- професіоналом під час професійної діяльності, ми визначили реалізаційні механізми методики розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України", складниками якої є низка таких методів навчання: метод рольової гри, метод порівняння, метод інформування, метод дискусії, метод системного аналізу, SWOT-аналізу, мозкового штурму, мікрофон, Jigsaw, "Коло ідей", "діамант 9", метод кейсів, воркшопів, метод рефреймінгу, метод освітніх, військово-прикладних та фізкультурно-оздоровчих проєктів, сфокусованої бесіди, пошуку консенсусу, метод модерації, метод інтервізії, індивідуальний та колективний майндмеппінг, метод кайдзен тощо (Балюк, 2020; Гуз, Кононец, 2021; Кононец, 2012; Нестуля, Нестуля, Кононец, 2018). Відтак, процес викладання низки семінарів кафедри методики змісту освіти Полтавської академії неперервної освіти імені М.В. Остроградського, які опосередковано торкаються проблеми розвитку лідерської компетентності учителів ("Зміст освіти та освітні практики Нової української школи", "Системне забезпечення якості освіти в закладах загальної середньої освіти", "Психолого-педагогічні аспекти організації навчальної взаємодії в освітньому процесі", "Формування адаптаційних механізмів в учасників освітнього процесу як один із аспектів створення безпечного середовища" тощо), а також тренінгу "Ефективне лідерство у професійній діяльності вчителя захисту України", зміст якого безпосередньо спрямований на розвиток лідерської компетентності, базувався на використанні вище зазначених методів.

Зупинимось на деяких методах, які були реалізовані у межах ресурсно-орієнтованої методики.

Метод проєктів. Під час тренінгу "Ефективне лідерство у професійній діяльності вчителя захисту України", педагогам пропонувалися до виконання різні проєкти, які класифіковано за: домінуючою у проєкті діяльністю (дослідницька, пошукова, творча, рольова, інформаційно-прикладна); предметно- змістовою складовою (монопроєкти, тобто проєкти у межах однієї дисципліни або міжпредметні проєкти); характером координації проєкту (з відкритою координацією або з прихованою координацією); кількістю учасників проєкту (індивідуальний, груповий, масовий); терміном виконання проєкту - короткотривалий (заняття), середньо тривалий (від тижня до місяця), довготривалий (декілька місяців). Так, було визначено орієнтовну тематику проєктів: "Лідерство у роботі вчителя захисту України", "Лідерство вчителя захисту України у соціальних мережах", "Стилі лідерства у професійній діяльності в галузі військово-патріотичного виховання учнівської молоді", "Лідерство в організації військово- прикладної роботи", "Розвиток лідерських якостей під час військових ігор", "Лідерська управлінська парадигма у військово-патріотичному вихованні школярів", "Організація і методика військово- прикладної підготовки старшокласників: формування лідерського світогляду педагогів" та ін. Ключовою умовою реалізації таких проєктів була орієнтація на:

1) використання групових (або масових) проєктів з домінуючою рольовою діяльністю учителів захисту України;

2) розроблення та виконання лише одного проєкту упродовж проходження тренінгового курсу (довготривалий проєкт терміном в 2 місяці);

3) результат - інформаційний продукт, який має отримати група слухачів: івент (спеціальний медійний захід військово-патріотичної тематики), що уможливлює відслідкувати поведінку кожного з членів групи у ході певної діяльності.

Таким чином, під час роботи над проєктами учителі захисту України опановували різні методики, які сприяли формуванню їх лідерської компетентності, як-от рольові ігри, дискусії, воркшопи, SWOT-аналіз, мозкового штурму, мікрофон, Jigsaw, "Коло ідей" тощо.

Варто відмітити, що під час реалізації цих проєктів від учителів захисту України вимагалося: активно долучатися до участі у проєктній діяльності; працювати консультантами, організаторами, тренерами, едвайзерами під час проведення різноманітних заходів у межах проєктів з учнями шкіл міста Полтави; пропагувати ідеї лідерства серед учнівської молоді у ході набуття військово-прикладних умінь і навичок (участь в обговореннях, конференціях, створення постів в соціальних мережах тощо); планувати, розробляти та реалізовувати власні проєкти, спрямовані на запровадження нових військово-патріотичних ініціатив; брати участь у розробці методичних матеріалів з проблем лідерства, брати участь у різноманітних заходах, присвячених лідерству у педагогічній діяльності вчителя захисту України.

Метод воркшопів. Це метод динамічного навчання учителів захисту України, яке відбувається завдяки їх власній активній роботі під керівництвом викладачів-тренерів (Нестуля, Нестуля, Кононец, 2018). Акцент при його реалізації здійснюється на отримання учителями динамічного знання - живе знання, яке вони отримують у процесі творчості, експериментування, високого ступеня самостійності. При цьому учителі захисту України самостійно визначають цілі навчання, розділяють з викладачем-тренером відповідальність за свій освітній процес, самоосвіту і розвиток лідерської компетентності. Слід зазначити, що методика проведення воркшопів як певного міксу теоретичних презентацій, практичних дій та дискусій із запропонованої тематики та відібраних питань стосовно контексту "учитель захисту України як лідер", дозволяла вирішували справді унікальні завдання, до яких відносимо:

- генерацію та втілення нових ідей (воркшоп є майданчиком для реалізації нових ідей у проєктах військово-прикладної та фізкультурно-оздоровчої тематики);

- активізацію командної роботи в групах (зміцнення "командного духу" на довірі, особистісних взаєминах, симпатіях, де багато нововведень, творчості, вражень, задоволення від виконаної роботи - розробити та реалізувати різні форми та види військово-прикладної, фізкультурно-оздоровчої роботи, підготувати та провести сучасний урок захисту України тощо);

- забезпечення інтерактиву у межах роботи над проєктом та під час івенту (наприклад, формується графік івенту на сайт, блог, або сторінку у соціальних мережах, для цього випускається новина з інтерактивним написом "пред'явник пароля має право участі на воркшопі");

- посилення інтересу до лідерства (воркшоп, безумовно, здатний підвищити інтерес до тренінгу "Ефективне лідерство у професійній діяльності вчителя захисту України" та до лідерства загалом);

- підвищення мотивації до формування лідерської компетентності як організаторів, так і учасників, якими є вчителі захисту України (одна група слухачів може виступати як організатори, інша - як учасники);

- оперативність зворотного зв'язку, завдяки чому учасники діалогу під час воркшопів краще пізнають один одного;

- забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку лідерської компетентності учителів захисту України (воркшоп під час тренінгу "Ефективне лідерство у професійній діяльності вчителя захисту України" здатний регулювати специфічні запити й очікування окремих слухачів або їх груп);

- застосування нових методик (воркшоп - це інструмент впровадження нових методик, який дає хороший імпульс в роботі);

- реалізацію методу кайдзен (всі разом до постійного покращення та вдосконалення, розвиток різних умінь, навичок, лідерської компетентності);

- реалізацію методичного міксу під час проведення воркшопу (метод порівняння, метод інформування, метод дискусії, метод системного аналізу, SWOT-аналізу, мозкового штурму, мікрофон, Jigsaw, "Коло ідей", "діамант 9", метод кейсів, сфокусованої бесіди, пошуку консенсусу, метод модерації, індивідуальний та колективний майндмеппінг);

- динаміку розвитку (постійний розвиток лідерської компетентності).

Загалом, використовуючи у процесі формування лідерської компетентності вчителів захисту України методику воркшопів, ми зорієнтовували слухачів на колективні творчі справи, бо це, насамперед, вияв життєво-практичної позиції вчителя-лідера, покращення процесу навчання, сприятливе середовище для набуття навичок лідерської поведінки, можливостей демонстрації умінь та лідерських якостей, це сукупність певних дій на загальну користь, радість і успіх.

Метод інтервізії, детально схарактеризований у працях Т. Даниленко, О. Зайченко, Н. Софій та Т. Шоутена, теж заслуговує на особливу увагу у контексті підвищення ефективності процесу формування лідерської компетентності учителів захисту України (Шоутен, Даниленко, Зайченко, Софій, 2009). У контексті реалізації нашої методики метод інтервізії (презентація особистого досвіду з точки зору лідерства) було використано у такому форматі. Спочатку були організовані зустрічі слухачів з лідерами Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, місцевого самоврядування міста Полтава, вчителями захисту України, котрі позиціонують себе лідерами у військово-прикладній та військово-патріотичній роботі з школярами міста, яким пропонувалося поділитися власним досвідом "Чи вважаю я себе лідером і чому"?, обговорити проблемні питання, наприклад, мотиви, стимули, комунікації, створення команди, участь у громадському житті школи, міста, як впливає статус лідера на особисте та професійне життя, які виникають проблеми у спілкуванні з послідовниками тощо. Досить цікавим способом мотивації слухачів була демонстрація професійних портфоліо запрошених гостей у вигляді презентацій, відеороликів чи сайтів, які висвітлювали низку досягнень під керівництвом лідера, власних здобутків, його ділової активності у професійній діяльності та інших сферах. Після цього слухачам пропонувалося провести інтервізію самостійно, обравши для цього тему "Чи хочу я бути лідером і чому" та провівши обговорення, використовуючи наступні кроки: сформулювати запитання для уточнення ситуації "Я хочу бути лідером"; намагатися висловити думки, отримати ідеї щодо факторів, які вплинули на створення цієї ситуації; впевнитися, що це не випадковість; лише після такого ґрунтовного аналізу перейти до формулювання альтернативних рішень; підсумувати результат обговорення і коротко сформулювати набутий досвід.

Наприкінці було проведено обговорення інтервізії зі всією групою. Під час обговорення акцентовано увагу на такі моменти: Чи було обговорення спрямоване на лідерську діяльність у рамках професії вчителя захисту України? Чи ефективним був зворотній зв'язок? Чи відбувся пошук нових альтернативних рішень? Чи хочете ви бути лідером і що вас до цього може спонукати? У якості обов'язкового звіту з інтервізії слухачам було запропоновано оформити його у вигляді короткого резюме: чи отримали ви відповіді на свої запитання, що корисного ви взяли для себе, мотивація та демотивація лідерства, з ким би ви хотіли обговорити питання лідерства у професійній діяльності вчителя захисту України, плюси та мінуси інтервізії.

У результаті спостереження за перебігом інтервізії було зафіксовано, що організовані зустрічі з лідерами Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, місцевого самоврядування міста Полтава, вчителями захисту України та власне сама інтервізія зі слухачами спричинили усвідомлення значимості лідерської поведінки в їх життєдіяльності та професії вчителя.

Метод рольової гри. Так, під час проведення рольової гри "Геній військово-прикладної роботи", метою якої було потренуватися в методах переконання, лідерських навичках, розвинути творче мислення, вміння бачити різноманітні підходи до вирішення проблем, а також розібратися в собі, зрозуміти природу своїх лідерських якостей, потренуватися в процесі вести лідерське спілкування, тренер курсу мав застосувати не лише уміння організувати проведення гри, але й уміння модерувати її хід, використати різноманітні способи комунікації, створити ситуацію успіху. Суть гри: тренер курсу готує до гри непрозорий мішок, в який будуть покладені конверти; кожен учасник дістає із мішка один конверт, у якому вказано один із видів військово-прикладної роботи. Завдання - презентувати групі цей вид, запропонувавши не менше п'яти його реальних переваг найбільш ефективним способом. Наприкінці гри важливим дидактичним етапом є обговорення: Чому навчила гра? Чий досвід виявився найбільш вдалим? Кому із колег ви би запропонували змінити стратегію маркетингу і чому? Чиї ідеї вам найбільш запам'ятались і чому?

Варто зазначити, що проведення такої гри може бути здійснено як в аудиторії, так і при проведенні дистанційного заняття, а також і в реальних умовах (в школі разом з учнями, на вулиці тощо).

Експериментальна перевірка ресурсно-орієнтованої методики розвитку лідерської компетентності учителів захисту України здійснена в 2 етапи (рис. 2) за допомогою локального педагогічного експерименту упродовж 1 семестру 2021-2022 навчального року. Для участі в експерименті обрано 75 учителів предмета "Захист України" шкіл Полтави та Полтавської області, які дали згоду на участь в апробації ресурсно-орієнтованої методики розвитку лідерської компетентності на базі Полтавської академії неперервної освіти імені М.В. Остроградського та Полтавського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На кожному етапі було вирішено поставлені нами наукові завдання, ґрунтуючись на відповідних методах наукових досліджень.

Рис. 2. Етапи локального педагогічного експерименту

Експериментальна перевірка розробленої методики засвідчила, що у цілому рівень розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України" зріс після упровадження запропонованих організаційно-методичних умов (таблиця 1).

Таблиця 1

Динаміка змін у рівнях розвитку лідерської компетентності учителів предмета "Захист України"