Оновлення змісту ОК підготовки майбутніх педагогів професійного навчання сільськогосподарського профілю з урахуванням інноваційних процесів у сільськогосподарському виробництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Кафедра професійної освіти та технологій сільськогосподарського виробництва

Оновлення змісту ОК підготовки майбутніх педагогів професійного навчання сільськогосподарського профілю з урахуванням інноваційних процесів у сільськогосподарському виробництві

Маринченко Євгеній Олегович

доктор філософії, старший викладач

Ситніков Олег Миколайович

аспірант кафедри

Кучер Олег Анатолійович

аспірант кафедри

Анотація

освітній навчальний педагог пізнавальний

У статті розкрито питання оновлення змісту ОК підготовки майбутніх педагогів професійного навчання сільськогосподарського профілю з урахуванням інноваційних процесів у сільськогосподарському виробництві.

Проведено аналіз освітніх програм, навчальних планів та робочих навчальних програм дисциплін фахової підготовки педагога професійного навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Криворізького державного педагогічного університету, Української інженерно-педагогічної академії, Хмельницького національного університету, Національного університету «Чернігівській колегіум» імені Т.Г. Шевченка.

В процесі дослідження було здійснено контекстний аналіз змісту окремих тем дисциплін «Сільськогосподарські та меліоративні машини», «Трактори та автомобілі», «Агрономія», «Основи фермерського господарства», «Машини та машиновикористання на переробних підприємствах».

Елементи проблемності в освітньому процесі ґрунтуються на системі проблемних ситуацій, нами запропонований механізм залучення до їх вирішення складається з виникнення пізнавальної потреби, на основі якої з'являється пізнавальна активність, що є засобом для її задоволення, та пізнавальний інтерес як мотив цієї активності.

Реалізуючи технологію створення ситуації пізнавальної суперечки під час вивчення фахових дисциплін, проєктували розвиток у студентів інтересу до інноваційної діяльності.

Підведено підсумки що ефективне формування готовності майбутнього педагога професійного навчання до інноваційної діяльності у сільськогосподарському виробництві потребує комплексного підходу до реалізації розробленої методики, спрямованої на постійне інтегрування інновацій сільськогосподарського виробництва в освітні програми та зміст фахових дисциплін.

Ключові слова: підготовка, готовність, методика, інноваційна діяльність, сільськогосподарське виробництво.

Marynchenko Yevhenii Olegovych Doctor of Philosophy, senior lecturer of the Department of Vocational Education and Technologies of Agricultural Production, Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko

Sytnikov Oleg Mykolayovych Graduate student of the Department of Vocational Education and Technologies of Agricultural Production, Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko

Kucher Oleh Anatoliyovych Graduate student of the Department of Vocational Education and Technologies of Agricultural Production, Hlukhiv National Pedagogical University named after Oleksandr Dovzhenko

Update of the content of the training of future teachers of professional education of the agricultural profile taking into account innovative processes in agricultural production

Abstract

The article discusses the issue of updating the content of the OK for the training of future teachers of professional training in the agricultural profile, taking into account innovative processes in agricultural production.

An analysis of the educational programs, curricula and work curricula of the disciplines of professional training of teachers of professional training of Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, Kryvyi Rih State Pedagogical University, Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy, Khmelnytskyi National University, Chernihiv Collegium National University named after T.G. Shevchenko.

In the course of the research, a contextual analysis of the content of individual topics of the disciplines "Agricultural and reclamation machines", "Tractors and cars", "Agronomy", "Basics of farming", "Machines and machine use at processing enterprises" was carried out.

The problematic elements in the educational process are based on the system of problem situations, the mechanism of involvement in their solution proposed by us consists of the emergence of a cognitive need, on the basis of which cognitive activity appears, which is a means for its satisfaction, and cognitive interest as a motive for this activity.

By implementing the technology of creating a situation of cognitive conflict during the study of professional disciplines, we designed the development of students' interest in innovative activities.

It is concluded that the effective formation of the readiness of the future teacher of professional training for innovative activities in agricultural production requires a comprehensive approach to the implementation of the developed methodology aimed at the constant integration of agricultural production innovations into educational programs and the content of professional disciplines.

Keywords: preparation, readiness, methodology, innovative activity, agricultural production.

Постановка проблеми

На даному етапі розвитку вищої освіти віддається перевага оновленню освітнього процесу, який має бути соціальним і особистісним одночасно. Тому особлива увага приділяється переосмисленню організації та змісту освітнього процесу закладів вищої освіти на засадах інноваційних технологій. Однією з ефективних умов досягнення мети сучасного розвитку конкурентоздатної, творчої особистості, спроможної до самовизначення, самореалізації та самовдосконалення є залучення здобувачів вищої освіти до інноваційної діяльності. На відміну від традиційних заходів, які спрямовані на передачу здобувачам вищої освіти готового соціального досвіду, інноваційна діяльність здобувачів вищої освіти дає змогу найбільш повно врахувати здібності, потреби та їх наміри. Саме окреслені проблеми спонукали нас до всебічного вивчення питання впровадження і поширення інноваційної діяльності галузей сільськогосподарського виробництва у освітньому процесі закладів вищої освіти.

Метою статті є теоретичне обґрунтування та дослідження проблеми оновлення змісту ОК підготовки майбутнього педагога професійного навчання до інноваційної діяльності у сільськогосподарському виробництві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Основні теоретичні та методологічні положення, пов'язані з розкриттям сутності й змісту інновацій, інноваційних процесів та інноваційної діяльності, особливостями і закономірностями їх прояву в сільськогосподарському виробництві, досліджено в працях науковців: В. Андрійчука, Н. Василенка, О. Гапченка, О. Дація, В. Денисюка, М. Кропивка, М. Маліка, Л. Малишевої, А. Михайлова, О. Нужної, Т. Орової, П. Саблука та ін.

Виклад основного матеріалу

Аналіз освітніх програм, навчальних планів та робочих навчальних програм дисциплін фахової підготовки педагога професійного навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Криворізького державного педагогічного університету, Української інженерно-педагогічної академії, Хмельницького національного університету, Національного університету «Чернігівській колегіум» імені Т. Г. Шевченка уможливив виділення тих дисциплін, які мають об'єктивно закладені можливості для формування в майбутнього педагога професійного навчання готовності до інноваційної діяльності у сільськогосподарському виробництві. Це «Трактори та автомобілі», «Сільськогосподарські та меліоративні машини», «Агрономія», «Основи фермерського господарства», «Вступ до спеціальності», «Машини та машиновикористання на переробних підприємствах».

Контекстний аналіз змісту визначених дисциплін засвідчив, що питання інноваційних процесів у сільськогосподарському виробництві висвітлено недостатньо і потребує модернізації. Зокрема, необхідність зазначеного пояснюється такими аргументами: у закладах вищої освіти педагоги професійного навчання сільськогосподарського профілю продовжують вивчати: сільськогосподарські та меліоративні машини, які вже давно звільнили поле (сівалки СЗ-3,6, СУПН-8, комбайни Нива СК-5, ДОН-1500, картоплесаджалки КС-4 і КС-4Т та ін.), засоби та прилади діагностики, які неповністю відповідають новим вимогам діагностики двигунів та сільськогосподарської техніки, ремонт та експлуатацію автомобілів ЗІЛ 130, ГАЗ 53, тракторів Т 40, ЮМЗ 6кл, які не використовуються на сучасних підприємствах, зняті з виробництва і є не продуктивними та ін.

Оновлення програм фахових дисциплін спроєктовано шляхом доповнення їх питаннями, які розкривають зміст інновацій сільськогосподарського виробництва, та додавання тем узагальненого характеру, які з урахуванням специфіки дисциплін мають стати системотвірними, спрямованими на засвоєння майбутнім педагогом професійного навчання нових або більш продуктивних високоврожайних сортів, поголів'я худоби, елітного насіння, високопродуктивних сільськогосподарських машин і агрегатів тощо.

В процесі нашого дослідження було здійснено контекстний аналіз змісту окремих тем дисциплін «Сільськогосподарські та меліоративні машини», «Трактори та автомобілі», «Агрономія», «Основи фермерського господарства», «Машини та машиновикористання на переробних підприємствах».

Оптимізувавши виклад тем навчальних програм за рахунок міжпредметних зав'язків, ми спроєктували нові теми до дисциплін:

Агрономія:

«Нульові технології вирощування зернових, зернобобових та технічних культур, їх економічне оцінювання»; «Інтенсивні технології вирощування зернових, зернобобових та технічних культур, їх економічне оцінювання»; «ЄМ - технології в рослинництві»; «Нанотехнології в рослинництві».

Машини та машиновикористання на переробних підприємствах: «Сучасне обладнання для утримання ВРХ за технологіями Західної Європи»; «Сучасне обладнання для утримання свиней Impiahti Zootecnicle Costruzioni Prefabricate» (Італія), «Egeberg Maskinfabric» (Данія), «Big Dutchman» (Німеччина) та ін.»; «Сучасне обладнання для утримання птиці»; «Сучасні підходи до роздавання кормів для ВРХ та свиней»; «Аналіз роботи сучасних доїльних установок для доїння в доїльних залах» [5].

За зазначеним підходом було спроєктовано засвоєння майбутнім педагогом відомостей про кормороздавач КТУ-10А, роздавач-змішувач причіпний РСП-10, кормороздавач-подрібнювач-змішувач «КИС-8», міксер-кормороздавач Cormorant, кормозмішувач-роздавач DeLaval, кормозмішувач-роздавач Solomix 2; обладнання для дорощування поросят, обладнання для утримання підсисних свиноматок, яке випускається фірмами: «Impiahti Zootecnicle Costruzioni Prefabricate» (Італія), «Egeberg Maskinfabric» (Данія), «Big Dutchman» (Німеччина), «West Totalbyg Aarup» (Данія), групою європейських компаній «ACO funki», «Weda-Damman & Westsrkamp Gmbh» (Німеччина), «VDL Agrotech» (Голландія), «Schauer» (Німеччина) та ін.

Оновлення змісту дисципліни «Трактори та автомобілі» пов'язано з акцентом на трактори «Агромаш» серії Т, трактори «Agrofarm», трактори «JOHN DEERE», трактори «STEIGER» [5].

Зазначимо, що пізнавальна діяльність здобувачів освіти визначається способом її зовнішньої організації - видами навчальних занять (лекції, лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття; консультації).

Види навчальних занять визначають педагогічні організаційні форми у виші.

Для емоційного стимулювання навчання майбутнього педагога професійного навчання до інноваційної діяльності у сільськогосподарському виробництві наряду з традиційними формами обґрунтованим є використання нетрадиційних.

За своєю структурою нетрадиційні організаційні форми не відповідають загальноприйнятим нормам.

В умовах ЗВО основним способом подання навчального матеріалу є лекція. Лекція - це систематичний, послідовний виклад навчального матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методів науки [3].

Під час проведення традиційної лекції основну роль виконує педагог, а під час нетрадиційної - головний акцент перенесено на інтеграцію інтелектуально-емоційних зусиль лектора та здобувачів освіти. У зв'язку з останнім відбувається значна активізація навчально-пізнавальної діяльності суб'єктів освітнього процесу. Ми спроєктували такі нетрадиційні лекції: лекція-брейнстормінг, або мозкова атака; проблемна бінарна лекція, лекція- провокація і т. д.

Так, основою бінарної лекції, яку ще називають «лекція вдвох (на двох)», є діалогічне спілкуванні декількох викладачів. Можна застосувати такий підхід, коли існують різні підходи до певних проблемних питань, і тому в кожного є своя точка зору, свої позиції, які й відстоюються. Під час зазначеної лекції найповніше реалізуються міжпредметні зв'язки, наприклад, між дисциплінами «Паливо та мастильні матеріали» і «Трактори та автомобілі». Практично це нагадує засідання круглого столу. Проведення такої лекції вимагає високого рівня імпровізації зі сторони двох лекторів, а їхні виступи мають бути природними і невимушеними. Обґрунтованим методичним прийомом є введення одним викладачем несподіваної, нової для іншого лектора інформації (у нашому випадку це інноваційні процеси у сільськогосподарському виробництві), на яку той повинен реагувати із залученням до обговорення і активної взаємодії здобувачів освіти [1].

Практичні заняття будуються на основі теоретичних знань, що студенти отримують під час лекцій. Вони розвивають у майбутнього педагога професійного навчання технічне мислення, формують навички обговорення науково-технічних новацій.

Саме поняття «практичне заняття» багатоваріантне і охоплює такі види занять: семінарське заняття, практикум тощо. Під час аудиторних практичних занять у здобувачів освіти формуються вміння застосування набутих знань на практиці. Загалом на практичних заняттях відбувається логічне продовження засвоєння інновацій сільськогосподарського виробництва, розпочате на лекціях.

Практичні та лабораторні заняття з фахових дисциплін в аспекті нашого дослідження були спрямовані насамперед на розвиток умінь використання знань з інноваційних технологій у сільськогосподарському виробництві під час виконання завдань до них: уміння здійснювати діагностику та ремонт сучасної сільськогосподарської техніки, контроль інноваційних виробничих і технологічних процесів, їх організацію, планування тощо. Також обговорювалися особливості інновацій у сільськогосподарському виробництві, зверталася увага на їх важливість для розвитку народного господарства, відбувалося відпрацьовування проєктно-дослідницьких умінь цілепокладання та планування, вивчався алгоритм дій із розв'язання технічних задач, формувалися вміння розв'язувати проблемні ситуації тощо [5].

Під час формування готовності майбутнього педагога професійного навчання до інноваційної діяльності у сільськогосподарському виробництві чільне місце належить педагогічним технологіям, побудованим на елементах проблемності.

Елементи проблемності в освітньому процесі ґрунтуються на системі проблемних ситуацій. Механізм залучення до їх вирішення складається з виникнення пізнавальної потреби, на основі якої з'являється пізнавальна активність, що є засобом для її задоволення, та пізнавальний інтерес як мотив цієї активності [6].

Традиційні технології базуються на пояснювально-ілюстративних та репродуктивних методах, завдяки застосуванню яких в освітньому процесі транслюються знання та формуються вміння, необхідні для подальшої інноваційної діяльності; а також відбувається налаштування здобувачів освіти на результативну навчально-пізнавальну діяльність. Упровадження означених методів в освітній процес має супроводжуватися врахуванням підготовки здобувачів освіти до подальшого залучення до проблемно-пошукової діяльності, що лежить в основі інноваційної діяльності.

Наприклад, під час вивчення дисциплін «Трактори і автомобілі», «Сільськогосподарські та меліоративні машини» пропонуємо студентам у певній послідовності низку завдань (табл. 1-2).

Таблиця 1

Таблиця 2

Завдання 2

У першому завданні зображена (табл. 1) - жатка, її можна побачити на малюнку (тобто зорова модель). Студенти, які опанували теоретичний та практичний блок матеріалу під час лекційних та лабораторних занять з дисциплін «Трактори і автомобілі», «Сільськогосподарські та меліоративні машини», одразу можуть розпізнати деталі іскрової запальної свічки, назвати їх, охарактеризувати їх призначення, вказати, для якої культури призначено жатку, представлену на малюнку.

На відміну від першого та другого завдань третє (табл. 2) не має схеми чи зображення, і студентам потрібно вказати правильні відповіді, ґрунтуючись на раніше засвоєних у процесі лекційного викладу та виконання лабораторних робіт знаннях.

Окрім вербального спілкування та демонстрування прикладів професійних ситуацій, ми використовували схеми, технологічні карти тощо.

Використовуючи метод проблемного викладу навчального матеріалу, викладач не здійснює його пояснення, а ставить проблему, формує пізнавальне завдання, показує спосіб вирішення питання, і студенти стають співучасниками наукового пошуку [2]. Такий підхід позиціонуємо як підготовчий до залучення до проєктно-дослідницької діяльності з проблематики інновацій у сільськогосподарському виробництві.

Реалізуючи технологію створення ситуації пізнавальної суперечки під час вивчення фахових дисциплін, проєктували розвиток у студентів інтересу до інноваційної діяльності.

Суперечка є обговоренням будь-якого питання навчального матеріалу. Її використання дозволяє навчити обміну думками між тими, хто навчає, та тими, хто навчається, розвиває вміння аналізу й аргументації власних точок зору, поваги до думки інших. Під час суперечки студенти взаємно збагачуються навчальною інформацією. Одні з них усвідомлюють, що ще не все знають, і це спонукає їх до заповнення прогалин, інші відчувають задоволення від того, що знають більше за інших, і прагнуть до подальшого вдосконалення. Наприклад, під час вивчення теми «Порівняльна оцінка двигунів різних типів» дисципліни «Трактори та автомобілі» студентам пропонувалося здійснити порівняльний аналіз сучасних дизельного та інжекторного двигунів.

Для полегшення процесу порівняння дизельних та інжекторних двигунів пропонуємо студентам скористатися наочними посібниками (моделями і розрізами двигунів, схемами двигунів, таблицями технічних характеристик та діаграмами показників двигунів). При цьому доцільно застосувати технічні засоби навчання тощо.

Висновки

Ефективне формування готовності майбутнього педагога професійного навчання до інноваційної діяльності у сільськогосподарському виробництві потребує комплексного підходу до реалізації розробленої методики, спрямованої на розвиток мотивації в майбутнього педагога професійного навчання до інноваційної діяльності у сільськогосподарському виробництві; постійного інтегрування інновацій сільськогосподарського виробництва в освітні програми та зміст фахових дисциплін підготовки майбутніх педагогів професійного навчання сільськогосподарського профілю.

Література

1. Marynchenko Yevhenii. Pedagogical Conditions of Forming the Readiness of the Future Teacher of Professional Training for Innovative Activity in Agricultural Production. Traektoria Nauki = Path of Science. Section “Education”. 2020. Vol. 6. No 10. Pр. 4009-4017.

2. Варій М.Й., Ординський М.Й. Основи психології і педагогіки: навч. посіб. Київ, 2007. 376 с.

3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / гол. ред. С. Головко. Київ, 1997. 376 с.

4. Ігнатенко Г.В., Маринченко Є.О. Інноваційні технології у підготовці майбутніх педагогів професійного навчання сільськогосподарського профілю: навч.-метод. посіб. Суми: Видавець Вінніченко М.Д., 2021. 172 с.

5. Маринченко Є.О. Інноваційні підходи у підготовці викладачів професійної освіти в освітньому просторі європейських країн. Порівняльна професійна педагогіка. 2017. Вип. 7 (2). С. 81-86.

6. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник. Київ, 2003. 295 с.

References

1. Marynchenko, Yevhenii (2020). Pedagogical Conditions of Forming the Readiness of the Future Teacher of Professional Training for Innovative Activity in Agricultural Production. Traektoriia Nauki = Path of Science. Section "Education", 6, 10, 4009-4017 [in English].

2. Varii, M.Y., Ordynskyi, M.Y. (2007). Basics ofpsychology and pedagogy [Basics ofpsychology and pedagogy]. Kyiv [in Ukrainian].

3. Goncharenko, S.U. (1997). Ukrainian Pedagogical Dictionary [Ukrainian Pedagogical Dictionary]. Kyiv [in Ukrainian].

4. Ignatenko, G.V., Marynchenko, E.O. (2021). Innovative technologies in the training of future teachers of professional training in the agricultural profile [Innovative technologies in the training of future teachers of professional training in the agricultural profile]. Sumy: Publisher Vinnichenko M.D. [in Ukrainian].

5. Marynchenko, E.O. (2017). Innovative approaches in the training of teachers of professional education in the educational space of European countries Innovative approaches in the training of teachers of professional education in the educational space of European countries [Innovative approaches in the training of teachers of professional education in the educational space of European countries]. Comparative professional pedagogy - Comparative professional pedagogy, 7 (2), 81-86 [in Ukrainian].

6. Sheyko, V.M., Kushnarenko, N.M. (2003). Organization and methodology of scientific and research activity [Organization and methodology of scientific and research activity]. Kyiv, 2003 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru