Самостійна робота з використання франкомовного пісенного матеріалу в процесі підготовки майбутніх бакалаврів філології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

Кафедра французької філології

Самостійна робота з використання франкомовного пісенного матеріалу в процесі підготовки майбутніх бакалаврів філології

Князян Маріанна Олексіївна

доктор педагогічних наук, професор

Панченко Інна Володимирівна

кандидат філологічних наук, доцент

Весна Тетяна Василівна

кандидат філологічних наук, доцент

Анотація

самостійний робота філолог заняття

У статті розкриваються функції та методичні прийоми самостійної роботи майбутніх філологів з використання пісенного матеріалу на заняттях французької мови. Самостійна робота студентів є видом їхньої навчальної діяльності, який має на меті формування здатності мислити абстрактно, оволодівати сучасними знаннями, швидко й ефективно опрацьовувати та використовувати нову інформацію, виявляти проблеми та розробляти ефективні підходи до їх вирішення. Ця робота сприяє формуванню та розвитку здатності до аналізу, систематизації та інтерпретації мовних і літературних фактів, оволодіння спеціальною термінологією для розв'язання проблем у сфері філології, здійснення лінгвістичного, літературознавчого, перекладознавчого аналізу текстів, навчання учнів лінгвістичних норм та видів комунікативної діяльності.

Пісня є словесно-музичним твором, призначеним для співу, унікальність котрого визначається поєднанням поезії та музики, а також здатністю віддзеркалювати різноманітні сфери життя людини та соціуму. Пісенний матеріал зосереджує пісні, які використовуються викладачем на заняттях з французької мови відповідно до певної теми та з метою формування мовних знань й комунікативних умінь здобувачів вищої освіти.

Функціями самостійної роботи з використання пісенного матеріалу на заняттях з французької мови є зняття психологічних бар'єрів, отримання емоційного задоволення; активізація пізнавальних мотивів студентів; формування у них фонетичних, граматичних, лексичних знань, умінь в аудіюванні, говорінні, читанні, письмі; розширення країнознавчих знань; ознайомлення з актуальними проблемами життя носіїв французької мови, що дає можливість виховувати толерантність, повагу; розвиток уміння оцінювати естетичну довершеність пісні як музичного твору, виховання естетичного смаку, почуття прекрасного. Розроблена система методичних прийомів самостійної роботи з використання пісенного матеріалу зосереджувала пошукові та творчі завдання. Етапами формування умінь у рецептивних видах діяльності були інтродукційний, рецептивний та аналітичний.

Ключові слова: самостійна робота, пісня, бакалавр, філологія, завдання, творчість, пошук.

Kniazian Marianna Oleksiivna Doctor of Pedagogical Sciences, Full Professor in the Department of French Philology, Odessa I. I. Mechnikov National University

Panchenko Inna Volodymyrivna Doctor of Philosophy in Linguistics, Associate Professor in the Department of French Philology, Odessa I. I. Mechnikov National University

Vesna Tetiana Vasylivna Doctor of Philosophy in Linguistics, Associate Professor in the Department of French Philology, Odessa I. I. Mechnikov National University

Independent work on the use of french language song material in the process of training future bachelor of philology

Abstract

The article reveals the functions and methodological techniques of independent work of future philologists on the use of song material in French language classes. Independent work of students is a type of their educational activity, which aims to form the ability to think abstractly, master modern knowledge, quickly and effectively process and use new information, identify problems and develop effective approaches to their solution. This work contributes to the formation and development of the ability to analyze, systematize and interpret linguistic and literary facts, mastering special terminology for solving problems in the field of philology, carrying out linguistic, literary, translation analysis of texts, teaching students linguistic norms and types of communicative activities.

A song is a verbal and musical work intended for singing, the uniqueness of which is determined by the combination of poetry and music, as well as the ability to reflect various spheres of human life and society. The song material concentrates the songs used by the teacher in the French language classes according to a certain topic and with the purpose to form language knowledge and communication skills of students of higher education.

The functions of independent work on the use of song material in French language classes are such as removing psychological barriers, obtaining emotional satisfaction; activation of internal motives of students; formation of their phonetic, grammatical, and lexical knowledge; skills in listening, speaking, reading, writing; expanding the country studies knowledge of future philologists; familiarization with the actual problems, and lifestyle of French speakers, which makes it possible to cultivate tolerance, respect; development of the ability to evaluate the aesthetic perfection of a song as a musical work, education of aesthetic taste, sense of beauty. The developed system of methodical methods of independent work on the use of song material focused search and creative tasks. The stages to form the skills in receptive activities were introductory, receptive and analytical.

Keywords: independent work, song, bachelor, philology, task, creativity, search.

Постановка проблеми

Пріоритетним завданням сучасної вищої освіти є формування здатності особистості майбутнього фахівця до самостійного вирішення проблем, котрі постають у його професійній діяльності, виявляючи при цьому творчість, інноваційність, критичність мислення, здатність до наукового пошуку. У цьому аспекті питання забезпечення ефективності самостійної роботи набуває неабиякої значущості, а з огляду на актуальність підготовки конкурентоспроможних бакалаврів філології, які володіють декількома іноземними мовами й готові до перекладацької, навчально- виховної, культурно-просвітницької діяльності, відрізняються високим рівнем сформованості соціокультурної, комунікативної, науково-пізнавальної компетентностей, ця проблема набуває першочергової важливості.

Слід наголосити, що результативність самостійної роботи здобувачів вищої освіти суттєво залежить від їхньої зацікавленості змістом цієї роботи, отож використання пісенного матеріалу, який завжди викликає великий інтерес у молоді, є важливим прийомом створення пізнавальної мотивації вивчення іноземних мов, зокрема французької.

Ця проблема пов'язана з такими важливими науково-практичними завданнями, як-от активізація формування загальних та спеціальних компетентностей, передбачених освітніми програмами підготовки бакалаврів філології, розширення їхньої лінгвокраїнознавчої ерудиції, формування моральних цінностей, розвиток особистісних якостей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивчення наукових джерел свідчить про те, що дослідження цієї проблеми відбувалося переважно в аспекті висвітлення змісту, структури, функцій та методів самостійної роботи здобувачів вищої освіти на заняттях з іноземних мов [1], [2], [3].

Утім, проблема організації самостійної роботи саме з використання пісенного матеріалу на заняттях з французької мови у закладах вищої освіти потребує більш ґрунтовного висвітлення.

Мета статті - дослідити особливості самостійної роботи з використання пісень у ході професійної підготовки майбутніх бакалаврів філології, у яких французька мова є першою або другою іноземною мовою.

Завданнями статті є розкриття функцій самостійної роботи з використання пісенного матеріалу; висвітлення системи методичних прийомів самостійної роботи; аналіз результатів апробації розробленої нами експериментальної системи методичних прийомів на базі факультету романо-германської філології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

Виклад основного матеріалу

Самостійна робота здобувачів вищої освіти є таким видом їхньої навчально-пізнавальної діяльності, який має на меті формування здатності мислити абстрактно, оволодівати сучасними знаннями, швидко й ефективно опрацьовувати та використовувати в практичних ситуаціях нову інформацію, виявляти проблеми та проводити пошук ефективних підходів щодо їх вирішення. Окреслена робота в ракурсі професійної підготовки саме бакалаврів філології сприяє формуванню та розвитку здатності до аналізу, систематизації та інтерпретації мовних і літературних фактів, оволодіння спеціальною термінологією для розв'язання проблем у сфері філології, здійснення лінгвістичного, літературознавчого, перекладознавчого аналізу текстів, навчання учнів лінгвістичних норм та всіх видів комунікативної діяльності, планування та проведення серії уроків та позааудиторної роботи.

Наголосимо й на тому, що унікальність пісні полягає в поєднанні поезії та музики, з одного боку, а з іншого - відображення широкої палітри сфер життєдіяльності суспільства, отож використання пісенного матеріалу в якості змісту самостійної роботи здобувачів вищої освіти дозволяє значно збагатити їхній індивідуальний лексико-граматичний фонд, розширити знання історії, традицій, культурної спадщини різних народів.

Провідними функціями самостійної роботи з використання пісенного матеріалу, на наш погляд, є такі, як-от зняття психологічних бар'єрів, остраху в процесі вивчення французької мови, отримання емоційного задоволення; активізація внутрішніх (пізнавальних) мотивів здобувачів вищої освіти; формування у них фонетичних, граматичних, лексичних знань; умінь в аудіюванні, говорінні, читанні, письмі; розширення країнознавчих знань майбутніх бакалаврів філології, поглиблення розуміння культурних особливостей носіїв французької мови; ознайомлення з актуальними переживаннями, проблемами, стилем життя носіїв французької мови, що дає можливість виховувати толерантність, емпатію, повагу тощо; розвиток вміння оцінювати естетичну довершеність пісні як музичного твору, виховання естетичного смаку, почуття прекрасного.

Насамперед, зупиняючись на аналізі першої з визначених функцій самостійної роботи, акцентуємо на можливості зняття напруги студентів у ході вивчення французьких пісень, остраху зробити помилку у відтворенні їхнього змісту. Окрім цього, завдяки музичному супроводу здобувачі вищої освіти отримують своєрідний позитивний заряд, що дозволяє краще інтеріоризувати лінгвістичний матеріал.

Окрім цього, майбутні бакалаври філології отримують й емоційне задоволення від прослуховування та виконання пісень, реалізації власних творчих можливостей протягом самостійної роботи. Надзвичайно важливим є те, що, отримуючи емоційне задоволення, вони поглиблюють певні соціокультурні знання, які позитивним чином впливають на подальший професійний саморозвиток.

Аналіз другої з окреслених вище функцій самостійної роботи з використання пісенного матеріалу переконує в тому, що ця робота слугує створенню й підтримці пізнавальної мотивації здобувачів вищої освіти. Саме наявність інтересу до змісту навчальної діяльності дозволяє ефективно засвоювати правила вимови, граматичні форми, лексичні одиниці, спонукає до активної франкомовної мовленнєвої діяльності. Наголосимо на тому, що студенти, котрі зацікавлені предметом і процесом пізнання, відчувають емоційне піднесення на заняттях, активно виявляють інтелектуальну ініціативу, прагнуть досягти найбільшого з можливого протягом навчання у закладі вищої освіти.

Слід, на нашу думку, звернути увагу на той факт, що відсутність пізнавальної мотивації, котра створюється завдяки використанню пісенного матеріалу, може спричинювати втому, втрату інтересу до навчання. На цьому тлі здобувачі вищої освіти переорієнтовуються на отримання суто формального успіху (позитивних оцінок).

Переходячи до аналізу третьої функції пісенного матеріалу, акцентуємо на його потенціалі у формуванні мовних та мовленнєвих знань та вмінь, оскільки слухова та зорова презентація тексту пісні сприяє більш успішному засвоєнню інформації, її подальшому запам'ятовуванню та використанню.

Пісні, котрі здобувачі вищої освіти систематично вивчають як з викладачем на заняттях з французької мови, так і самостійно, дозволяють їм постійно розширювати знання цієї мови. З огляду, наприклад, на постійне оновлення лексичного фонду будь-якої мови, важливим є те, що пісні зосереджують лексичні одиниці, котрі вживаються у французькій мові сьогодення, або були у використанні декілька десятиліть тому, що сприяє формуванню лінгвістичної компетентності студентів.

Розкриваючи четверту функцію самостійної роботи з використання пісенного матеріалу має сенс зазначити про те, що, оскільки зміст пісень відображає важливі події у країнах народів, мова яких вивчається, здобутки цих народів, то ця робота є важливим чинником розширення країнознавчих знань майбутніх бакалаврів філології. Більше того, оволодіння культурою спілкування в суспільстві, що також може бути проаналізована на заняттях з французької мови з використанням пісень, сприяє формуванню прагматичної компетентності здобувачів вищої освіти. Аналіз фонетичних особливостей вимови у процесі виконання пісень, граматичних форм, лексичних одиниць, котрі вживаються для передачі змісту пісенного твору, дозволяє поглиблювати мовну ерудицію майбутніх фахівців-філологів.

Характеризуючи п'яту функцію, наголосимо на тому, що самостійна робота з використання франкомовних пісень слугує вихованню у здобувачів освіти емпатії, співчуття, толерантності, взаємної поваги. Підкреслимо й те, що пісні відображають настрій, бажання, мрії, переконання людей. Це дозволяє порівнювати себе з персонажами пісенних творів, відчувати разом з ними щастя, радість, біль, піднесення, гордість за достойні вчинки тощо.

Щодо шостої функції має сенс акцентувати на такому: використання пісенного матеріалу як змісту самостійної роботи забезпечує розвиток умінь студентів оцінювати естетичну довершеність пісні, відчувати її красу, тобто відбувається виховання естетичного смаку у майбутніх бакалаврів філології. Здобувачі вищої освіти вже на початковому етапі навчання мають змогу ознайомитися з найкращими взірцями французького пісенного мистецтва, творчими досягненнями видатних композиторів, поетів - авторів пісень, співаків.

Розроблена система методичних прийомів самостійної роботи з використання пісенного матеріалу зосереджувала пошукові та творчі завдання, класифіковані відповідно до таких основних етапів формування умінь у рецептивних видах мовленнєвої діяльності, як-от інтродукційного (який мав місце до початку прослуховування пісні / читання її тексту); рецептивного (котрий передбачав сприйняття пісні на слух та/або зорово); аналітичного (що спрямовував на проведення аналізу змісту пісні). Конкретизуємо, що на інтродукційному етапі студенти в ході виконання пошукових завдань самостійної роботи мали знайти інформацію щодо того, коли була написана пісня, хто її виконав уперше, якою була реакція слухачів. Протягом аналітичного етапу майбутні бакалаври філології визначали час, місце, в якому розгорталися події пісні, характеризували сферу діяльності персонажів, їхні інтереси, вчинки, наміри тощо.

Натомість, задля досягнення спонтанного характеру мовлення здобувачів вищої освіти саме в продуктивних видах (говорінні та письмі) було доцільним упроваджувати творчі завдання з формування у майбутніх бакалаврів умінь самостійно висловлюватися з критичною оцінкою змісту пісенного матеріалу.

Наприклад, творче завдання на базі пісні Джо Дассена «Привіт» («Salut») орієнтувало здобувачів вищої освіти на те, щоб підготувати відповідь жінки, до якої звертався персонаж пісні. При цьому студенти мали обґрунтувати, чому вона відповіла саме так, а не інакше. Викликало жвавий інтерес й творче завдання на висунення гіпотез про майбутнє життя цього персонажа. Не менш активуючим виявилося й творче завдання на розробку програми фонетичного конкурсу для учнів середньої школи з французької мови, котрий передбачав й виконання пісні «Salut».

Слугувало актуалізації пізнавальних мотивів й творче завдання на визначення тих стилістичних засобів, котрі розкривають почуття героїв пісні «Слова, слова» («Paroles, paroles») у виконанні Даліди та Алена Делона. Студенти на базі цієї пісні схарактеризували власний емоційний стан в період розлуки з коханою людиною. Неабиякий інтерес здобувачів освіти спричинило творче завдання на аналіз майбутніх стосунків між персонажами пісні, ймовірних причин їхнього розлучення, можливих ситуацій їхнього примирення, зближення.

Самостійна робота з використання пісні «Закохана жінка» («Une femme amoureuse») у виконанні Мірей Матьє передбачала впровадження творчого завдання, у форматі якого студенти мали уявити та схарактеризувати чоловіка, котрому присвячена ця пісня (його вік, освіту, професію, інтереси тощо), та його можливу реакцію на цю пісню.

Серед найбільш ефективних творчих завдань із самостійної роботи з використання пісні Джо Дассена «Якби тебе не існувало» («Et si tu n'existais pas») слід назвати такі, як-от

описати той кадр (берег океану, вулиця, парк, будинок), в якому чоловік міг би висловити жінці звернення, представлене в пісні «Et si tu n'existais pas»;

уявити та схарактеризувати власну реакцію за умов, якби до Вас звернулися з такими словами, як у тексті пісні;

репрезентувати те, яким чином, на Вашу думку, склалися стосунки між персонажами пісні (чоловіком і жінкою, якій й адресована сама пісня);

розкрити, яким чином особистість може робити вигляд, що є сама собою, використовуючи вирази з тексту пісні («faire semblant d'etre moi», «je ne serais pas vrai», «le secret de la vie»);

написати аналітичне есе про традиції вираження свого кохання в різних культурах;

організувати в поліетнічному класі на базі загальноосвітньої або спеціалізованої школи дискусію, котра передбачала взаємообмін інформацією про особливості спілкування між чоловіком та жінкою в сім'ї (стереотипи, які існують у суспільстві, приклади, виховний вплив батьків на молоде покоління, характер взаємодії між поколіннями та інше);

розробити програму для учнів середньої та старшої школи конкурсу презентацій про традиції проведення весілля в різних країнах світу.

Розроблені та впроваджені методичні прийми вплинули на динаміку формування мовних знань майбутніх бакалаврів філології та їхніх комунікативних умінь. З метою забезпечення чіткої, коректної перевірки ефективності створеної системи методичних прийомів самостійної роботи з використання пісенного матеріалу було організовано експериментальну роботу в три етапи: констатувальний, формувальний, контрольний.

Метою констатувального етапу було виявлення інтересу здобувачів вищої освіти до французьких пісень, потенціалу цього пісенного матеріалу у формуванні мовних знань та комунікативних умінь, а також рівень сформованості у студентів цих знань та вмінь. Задля цього були проведені бесіди зі студентами щодо таких аспектів означеної проблеми, як-от вияв інтересу до французької пісні, яким музичним жанрам майбутні бакалаври філології віддають перевагу, хто із французьких виконавців їм подобається найбільше, чи є, на думку студентів, педагогічно доцільним використовувати пісенний матеріал на заняттях з французької мови задля формування знань та вмінь майбутніх фахівців.

Окрім цього, нами були розроблені тести, котрі допомогли оцінити рівень сформованості фонетичних, граматичних, лексичних знань, а також умінь в аудіюванні, говоріння, читанні, письмі до початку та після проведення формувального експерименту.

Метою формувального етапу було впровадження розробленої нами системи методичних прийомів самостійної роботи з використання пісенного матеріалу.

Метою контрольного етапу експерименту було проведення повторного тестування здобувачів вищої освіти, вивчення й пояснення змін, отриманих нами в процесі експериментальної роботи.

Наголосимо, що до експериментальної роботи були залучені здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня 1-2 курсів навчання відділення французької філології (у яких першою іноземною мовою була саме французька) та відділення англійської філології (у яких французька мова виступала другою іноземною).

Є доцільним висувати такі важливі показники сформованості знань, вмінь та компетентностей особистості майбутнього професіонала, як повнота, правильність, широта, системність. Для діагностики мовних знань та комунікативних умінь особливо важливим був критерій правильності, котрий передбачав відповідність знань істині, положенням, які існують в лінгвістичній науці. Щодо правильності комунікативних вмінь здобувача вищої освіти, слід зазначити про необхідність коректного, чіткого вживання мовних феноменів. Не менш значущим був й критерій повноти, що свідчить про вичерпність відповіді студента, її всебічність.

Отже, артикуляційні, лексичні, граматичні знання, а також уміння в аудіюванні, говорінні, читанні й письмі були оцінені нами згідно з критеріями правильності й повноти. Результати тестування дозволили визначити такі основні рівні сформованості окреслених знань та вмінь: високий, при якому відсутні помилки, відповідь є вичерпною, охоплює всі необхідні деталі; достатнім, коли характер відповіді майбутнього бакалавра філології відображає основні подробиці, деталі, при цьому є наявними не більше двох незначущих помилок; середній, за якого студент демонструє обмежене висвітлення деталей відповіді, в ній наявні чотири помилки; низький, котрий відображає неповну відповідь з певною кількістю помилок (шість-сім).

Отож, використовуючи зазначені вище рівні сформованості знань та вмінь здобувачів вищої освіти, нами був організований констатувальний експеримент, у результаті якого виявлено переважно низький та середній рівні володіння мовними знаннями та комунікативними вміннями до початку впровадження системи методичних прийомів самостійної роботи з використання пісенного матеріалу, та достатній і високий - після закінчення експерименту.

Зокрема дослідження рівня сформованості артикуляційних знань показало, що високий рівень не мав жоден з респондентів до початку експерименту. По 28% студентів продемонстрували достатній та низький рівні, а у 44% здобувачів вищої освіти був виявлений середній рівень володіння цими знаннями. При цьому, контрольне тестування, проведене після завершення експериментальної роботи, засвідчило зростання кількості здобувачів вищої освіти з високим рівнем: їх була майже третина (35%). У половини респондентів (49%) був виявлений достатній рівень сформованості артикуляційних знань, та лише у 16 % виявлено низький рівень, що переконує в ефективності розроблених нами методичних прийомів на базі пісенного матеріалу.

У аспекті сформованості граматичних знань має сенс зазначити, що ніхто із здобувачів вищої освіти не продемонстрував високий рівень до початку формувального експерименту, а після його закінчення таких студентів стало вже 28%. Достатній рівень показали 30% респондентів до початку впровадження методичних прийомів самостійної роботи з активного використання пісенного матеріалу й 37% - після завершення нами цієї роботи. Зменшилася на 7% й кількість студентів із середнім рівнем сформованості граматичних знань (до початку експерименту їх було 42%, стало - 35%). За результатами контрольного тестування не виявлено жодного респондента з низьким рівнем володіння цими знаннями, підкреслимо поряд з цим, що до початку експерименту їх було 28%.

Вивчення рівня сформованості лексичних знань засвідчило те, що до початку експерименту було лише 7% студентів з високим рівнем, але їхня кількість після завершення експериментальної роботи значно збільшилася (їх стало 35% респондентів). Достатній рівень показала третина студентів (31%) до початку формувального експерименту й 35% - після його проведення; середній рівень продемонстрували відповідно 41% та 30% здобувачів вищої освіти. Якщо до початку формувального експерименту низький рівень був виявлений майже у кожного п'ятого респондента (21%), то після закінчення експериментальної роботи цей рівень сформованості лексичних знань не продемонстрував жоден із студентів.

Переходячи до аналізу результатів діагностування вмінь здобувачів вищої освіти в аудіюванні, наголосимо, що до початку формувального експерименту жоден з респондентів не показав високий рівень сформованості цих умінь, проте після його проведення їх стало 28%. Кількість респондентів з достатнім рівнем також змінилася: було 35% студентів, стало 30%, що пов'язуємо з переходом на високий рівень тих здобувачів, у яких цей рівень був достатнім або середнім до початку впровадження методичних прийомів самостійної роботи з використання пісенного матеріалу. Зменшилася й кількість студентів, у яких був виявлений середній рівень сформованості вмінь в аудіюванні: на початку експерименту їх було 37%, після його завершення - 28%. Удвічі зменшилася й кількість респондентів з низьким рівнем сформованості зазначених умінь (було 28%, стало - 14%).

Діагностика вмінь в говорінні до впровадження нами експериментальної системи та після проведення цієї роботи також свідчить про зростання кількості здобувачів вищої освіти з високим рівнем сформованості цих умінь. Наприклад, високий рівень до початку формувального експерименту не продемонстрував жоден з респондентів, а по його завершенні було вже 35% студентів з цим рівнем. Зменшилася кількість здобувачів вищої освіти з достатнім рівнем (від 35% до початку формувального експерименту до 28% - після його завершення), що також відображає досягнення студентами високого рівня володіння вміннями в говорінні. Значно зменшилася кількість респондентів із середнім та низьким рівнем; так, їх було до початку експериментальної роботи 42% (середній рівень) та 23% (низький рівень), а стало відповідно 23% та 14%.

Аналіз відповідей здобувачів вищої освіти в аспекті діагностики їхніх умінь у читанні показав такі результати: високий рівень був характерним лише для 7% респондентів до початку експерименту, утім після реалізації методичних прийомів самостійної роботи з використання пісенного матеріалу високий рівень продемонстрували вже 42% студентів, що засвідчує дидактичну потужність цієї системи. Збільшилася кількість респондентів з достатнім рівнем сформованості вмінь у читанні (від 28% до 37%) поряд із зменшенням кількості студентів із середнім рівнем (було 37%, стало - 21%). Слід акцентувати й на тому, що значно зменшилася кількість здобувачів вищої освіти з низьким рівнем володіння вміннями в читанні після впровадження авторської системи методичних прийомів самостійної роботи: до початку експерименту було 28% студентів з цим рівнем, а після її проведення - жодного студента.

Вивчення результатів тестування здобувачів вищої освіти в плані володіння ними вміннями письмового мовлення дозволяє стверджувати про таке: високий рівень не показав ніхто із респондентів до початку експерименту, а після впровадження в навчальний процес експериментальної системи методичних прийомів самостійної роботи з використання пісенного матеріалу їх вже було 28%. Значно зросла кількість респондентів з достатнім рівнем сформованості вмінь в письмовому мовленні: до початку експерименту було лише 14% студентів з цим рівнем, стало - 35%. Зменшилася кількість здобувачів освіти із середнім рівнем: було 28% респондентів, стало 23%. Суттєво знизилася кількість студентів з низьким рівнем сформованості умінь у письмі. Так, цей рівень був виявлений у більше ніж половини студентів (58%) до початку формувального експерименту, а після його завершення таких студентів вже виявилося лише 14%.

Висновки

Самостійна робота здобувачів вищої освіти спрямована на формування їхнього абстрактного мислення, здатності до наукового пошуку, аналізу й інтерпретації мовних і літературних фактів, навчання учнів лінгвістичних норм та комунікативної діяльності, планування навчально- виховного процесу в школі. Функціями самостійної роботи з використання пісенного матеріалу на заняттях з французької мови є зняття психологічних бар'єрів, отримання емоційного задоволення, активізація пізнавальної мотивації, формування фонетичних, граматичних, лексичних знань та вмінь в аудіюванні, говорінні, читанні, письмі, виховання толерантності, естетичного смаку, почуття прекрасного. Розробка та впровадження системи методичних прийомів самостійної роботи з використання пісенного матеріалу дозволила досягти позитивної динаміки рівнів володіння мовними знаннями та комунікативними вміннями у майбутніх бакалаврів філології. Отримані результати довели ефективність розробленої та апробованої експериментальної системи методичних прийомів самостійної роботи в ході викладання французької мови здобувачам вищої освіти першого (бакалаврського) рівня.

Перспективи дослідження полягають у розробці та апробації технологій формування загальних та спеціальних компетентностей бакалаврів філології, а також у підготовці цих фахівців до самостійної розробки методів використання пісенного матеріалу в початкових, середніх та старших класах загальноосвітньої та спеціалізованої шкіл.

Література

1. Artemenko, О. (2017). Contents and specific research activity of future teacher of philology: results of the experimental training. ScienceRise: Pedagogical Education. 5(13), 8-12. doi: 10.15587/2519-4984.2017.102440.

2. Nikolaeva, S., Zadorozhna, I., Datskiv, O. (2019). Development of Pre-Service English Teachers' Language Skills and Learner Autonomy via Blended Learning. Romanian Journal for Multidimensional Education/Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala. 11(2), 222-239. doi: https://doi. org/10.18662/rrem/126.

3. Kniazian, M., Khromchenko, O., Sushchenko, L. (2021). Development of future teachers' project competence to desing learning process of GE, ESP, LSP. The journal of teaching English for specific and academic purposes. 9(3), 495-504. doi.org/10.22190/JTESAP2103495K.

References

1. Artemenko, О. (2017). Contents and specific research activity of future teacher of philology: results of the experimental training. ScienceRise: Pedagogical Education. 5(13), 8-12. doi: 10.15587/2519-4984.2017.102440 [in English].

2. Nikolaeva, S., Zadorozhna, I., Datskiv, O. (2019). Development of Pre-Service English Teachers' Language Skills and Learner Autonomy via Blended Learning. Romanian Journal for Multidimensional Education/Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala. 11(2), 222-239. doi: https://doi.org/10.18662/rrem/126 [in English].

3. Kniazian, M., Khromchenko, O., Sushchenko, L. (2021). Development of future teachers' project competence to desing learning process of GE, ESP, LSP. The journal of teaching English for specific and academic purposes. 9(3), 495-504. doi.org/10.22190/JTESAP2103495K [in English].

Размещено на Allbest.ru