Допрофільна підготовка учнів в освітньому середовищі ліцею

Размещено на http://www.allbest.ru/

Допрофільна підготовка учнів в освітньому середовищі ліцею

Л.Й. Соколюк,

Р.К. Романюк,

С.Ю. Шевчук

Анотація

У статті представлено результати наукового аналізу поняття допрофільної підготовки як системи психолого-педагогічної, інформаційної та організаційної діяльності в базовій школі, що покликана повною мірою забезпечувати реалізацію інтересів, нахилів і здібностей учнів. Встановлено, що допрофільна підготовка є підґрунтям для вибору профілю і місця навчання, створює передумови для життєвого і професійного самовизначення, реалізації потенціалу особистості, є запорукою здійснення успішної реформи старшої профільної школи. Підкреслюється важливість наскрізної професійної орієнтації на усіх ланках освітнього процесу не лише психологами і класними керівниками, а й учителями біології та основ здоров'я, зокрема при вивченні вищої нервової діяльності людини; розділу "Психічна і духовна складова здоров'я" у 8-му і 9-му класах. Досліджено професійні нахили та моніторинг сформованості професійних інтересів учнів 8-х класів Житомирського міського ліцею № 1 Житомирської міської ради за допомогою диференційно-діагностичного опитувальника Є. Клімова, методики діагностики професійної спрямованості особистості Б. Басса та авторської анкети для учнів. Встановлено, що третина ліцеїстів 8-х класів мотивована на здобуття майбутньої професії, професійний розвиток та вдосконалення; переважаюча більшість учнів визначилася з майбутнім профілем навчання; проте виявлено відсутність єдиної спрямованості професійних інтересів і різноманітність професійних типів учнів, особливо в групах майбутнього математичного профілю навчання.

Узагальнено практичний досвід організації допрофільної підготовки в освітньому середовищі ліцею. Описано методику проведення дослідницького тренінгу з біології, який сприяє пізнанню власного темпераменту та співвідношення своїх можливостей, схильностей з наступною освітою і майбутньою професією. допрофільний педагогічний учень

Ключові слова: допрофільна підготовка, профорієнтаційна робота, професійне самовизначення, тренінг, вчитель біології та основ здоров'я.

Постановка проблеми. Сучасна система освіти перебуває на шляху стрімкого впровадження реформ Нової української школи - ключового напряму освітніх змін України [2]. У нормативно- законодавчих документах України взято курс на профільне навчання, що передбачає реальне і планомірне оновлення школи старшого ступеня, її реформування у самостійну трирічну інституцію з двома основними напрямами - академічним (зорієнтованим на поглиблене вивчення циклу окремих предметів і продовження навчання у вищій школі) і професійним (поєднує базову освіту і здобуття спеціальності, зорієнтованим на ринок праці). Допрофільна підготовка та профільне навчання мають бути організовані таким чином, щоб оптимально знаходити баланс між інтересами, нахилами, здібностями, можливостями кожного учня та запитами суспільства, вимогами сучасного ринку праці.

Науковці, управлінці у сфері освіти, педагоги-практики підкреслюють важливу роль допрофільної підготовки і профорієнтаційної роботи, розглядають їх запоруку здійснення успішної реформи старшої школи. Допомога учню у виборі індивідуальної освітньої траєкторії та майбутньої професії дедалі частіше стає не лише обов'язком шкільного психолога, але й вчителя-предметника та класного керівника. Саме тому готовність до здійснення профорієнтаційної роботи та допрофільної підготовки в школі стає важливою складовою професійної компетентності сучасного учителя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про інтенсивність наукового пошуку вирішення проблем допрофільної підготовки та профорієнтаційної роботи в школі. Психологічному супроводу організації допрофільної підготовки в базовій школі та профільного навчання старшокласників присвячені роботи С. Максименко [8], О. Титаренко, К. Стояновської [15]. Питання психoлoгo-пeдaгoгiчного aспeкту гoтoвнoстi учня дo нaвчaння у прoфiльних клaсaх бioлoгiчнoгo спрямувaння розкрито у роботі С. Сябрo [16], а педагогічні умови підготовки старшокласників до вибору професії в умовах профільного навчання стало предметом дослідження Л. Турчини [18]. Проблема готовності учителів до здійснення профорієнтаційної роботи, допрофільної підготовки учнів, роботі у профільній школі розкрита у монографіях О. Блажка (на прикладі вчителів хімії) [1] та Р. Романюк (вчителів біології) [13].

Питанню організації шкільного центру допрофільної підготовки, профільного навчання і профорієнтації присвячено дослідження Л. Липової зі співавторами

[7]. Методологія профорієнтаційної роботи в школі була предметом наукового пошуку В. Рогози [12]. У дослідженнях Л. Лазаренко [6], Г. Холод [20], Л. Швачич [21] та ін. обґрунтовано необхідність профорієнтаційної роботи, починаючи з 5- го класу.

Крім того, нещодавно (2021) Українським Інститутом розвитку освіти за підтримки Європейського Союзу в рамках програми ЄС "EU4Skills: кращі навички для сучасної України" було винесено на громадське обговорення концепцію "Професійна орієнтація в Новій українській школі" [5]. У документі зазначено, що попри велику потребу і розуміння важливості профорієнтаційної роботи учнями, батьками, вчителями, керівниками ЗЗСО, сьогодні відсутня системна діяльність з даного питання, недостатній кадровий і ресурсний потенціал для її реалізації, застарілі неефективні форми і методи профорієнтації. Автори Концепції пропонують новий підхід через наскрізну професійну орієнтацію у Новій українській школі на всіх рівнях повної загальної середньої освіти; введенню окремого профорієнтаційного курсу в базовій та профільній школі (наприклад, 8 і 10-й класах); практику та волонтерство на робочих місцях; підкреслюють необхідність підготовки кваліфікованих профорієнтаційних радників та/або спеціально підготовлених учителів, психологів тощо [5: 13-16]. Подібна система вже багато років поспіль ефективно діє в розвинених країнах зарубіжжя [9; 18; 25; 26], проте, на жаль, не стала нормою у вітчизняних закладах освіти.

Незважаючи на розуміння важливості допрофільної підготовки, більшість науково-педагогічних досліджень з даного напрямку носить теоретичний характер. Профорієнтаційна робота здійснюється сьогодні в українських ЗЗСО безсистемно і переважно в випускних класах, що не є достатньо ефективним.

Основною метою статті є узагальнення практичного досвіду організації допрофільної підготовки в освітньому середовищі ліцею (на прикладі Житомирського міського ліцею №1 Житомирської міської ради).

Виклад основного матеріалу дослідження. Поняття "допрофільна підготовка" у вітчизняній педагогічній науці з'явилося у 2003 році з прийняттям "Концепції профільного навчання у старшій школі" [3] й отримало розвиток у подальших редакціях цього документу.

Допрофільна підготовка - це компонент профільного навчання основної школи (переважно 8-9 класи); система психолого- педагогічної, інформаційної та організаційної діяльності, що покликана повною мірою забезпечувати реалізацію інтересів, нахилів і здібностей учнів за рахунок відповідних змін у структурі, змісті, завданнях та організації процесу навчання. Допрофільна підготовка забезпечує наступність між базовою та старшою школою. Вона є підґрунтям для вибору профілю, напряму і місця навчання, створює передумови для життєвого і професійного самовизначення, реалізації потенціалу особистості на основі психолого-педагогічного супроводу [4]. Як зазначають працівники служб зайнятості, оптимальним для людини є поєднання кількох складових: "я хочу", "я можу", "я вмію і знаю", "потрібно в даний момент". Випускники шкіл мають здійснити свідомий, зважений вибір професії, розуміючи перспективи, які дає завершення того чи іншого рівня освіти і співвідносячи це зі своїми можливостями, уміннями, здібностями тощо.

Дослідження останніх років стверджують про необхідність впровадження пропедевтичного етапу допрофільного навчання, починаючи з 5- го класу. Так, Л. Швачич пропонує допрофільну підготовку здійснювати в два етапи. Перший етап (5-7-й класи) має на меті формування профільних інтересів учнів через розвиток мотивів пізнання, свідомого вибору рівня і напряму навчальної діяльності. Провідну роль відіграють тут різноманітні форми позакласної роботи (гуртки, предметні тижні, конкурси, турніри тощо). На другому етапі (8-9-й класи) відбувається становлення профільних намірів. Провідну роль відіграють шкільні предмети та курси за вибором, факультативи, реалізація їх прикладної спрямованості, збагачення профорієнтаційним змістом [21]. Подібна періодизація запропонована у дослідженнях Л. Лазаренко [6].

У роботі Г. Холод запропоновано три етапи допрофільної підготовки: пропедевтичний (5-й, 6-й, початок 7-го класу), основний (кінець 7-го, 8-й, початок 9-го класу) та коригувальний (кінець 9-го класу). Дослідниця вважає, що під впливом освітнього процесу, позакласної виховної роботи до кінця 7- го класу в учня відбувається самоідентифікація, формується уявлення про власні інтереси, здібності, можливості, орієнтири щодо майбутньої професії. Це дозволяє правильно обрати курси за вибором, факультативи, вивчення яких впродовж 8-9 класів дозволить прийняти остаточне рішення щодо вибору профілю навчання [20].

У Концепції професійної орієнтації в Новій українській школі підкреслюється важливість наскрізної професійної орієнтації на усіх ланках освітнього процесу (від початкової і до старшої школи). Автори вважають за необхідне вводити відповідні теми до освітніх програм, здійснювати спеціальну підготовку вчителів-предметників, класних керівників та/або психологів, соціальних педагогів до профорієнтаційної діяльності. Це дозволить встановити зв'язок між навчальними дисциплінами та професійними кластерами, досліджувати попит на певні спеціальності на регіональному та місцевому ринках праці, знайомитися з успішними у професії людьми, прикладами вдалої професійної кар'єри тощо [5: 15-17].

Погоджуємося з попередніми авторами і вважаємо, що допрофільна підготовка є важливою складовою професійної орієнтації, а ключовою віковою групою для її проведення є учні 8-9-тих класів. Закладами освіти України накопичено чимало вдалого досвіду практичної

реалізації допрофільної підготовки школярів. Серед таких освітніх установ - Житомирський міський ліцей № 1 Житомирської міської ради, де навчаються учні 8-11-х класів. Це один із кращих освітніх закладів не лише Житомирщини, але й України, що потрапив в перші 50 закладів у рейтингу "ТОП-200 шкіл України за результатами ЗНО 2021". Вступ до ліцею здійснюється на конкурсній основі, учні мають високий рівень мотивації до навчання, ознайомлені з майбутніми профілями старшої школи - математичним та іноземної філології. Допрофільна підготовка учнів 8-9-х класів здійснюється за двома спрямуваннями - поглибленим вивченням предметів математичного або суспільно- гуманітарного циклу, що логічно забезпечує наступність профілів навчання. Вважаємо, що дослідження професійних нахилів учнів та моніторинг сформованості їх професійних інтересів дозволяє ефективно здійснювати психологічний супровід учнів до усвідомленого вибору профілю в старшій школі, а в перспективі - до майбутньої професії. Окрім значимості шкільного психолога у виборі майбутньої освітньої траєкторії ліцеїста, провідна роль, на нашу думку, належить класному керівнику, а також учителю біології та основ здоров'я. У системі організації психологічного супроводу допрофільної підготовки учнів важливим є аналіз практичного компоненту предметів, конкретних тем, при вивченні яких можна впроваджувати елементи самопізнання, дослідження особистісної сфери учнів задля усебічного розвитку та правильного вибору майбутньої професії, орієнтуючись на власні здібності та інтереси, а не на бажання чи очікування інших - друзів, батьків, учителів.

Дослідження професійних нахилів та інтересів учнів здійснювалося нами під час позакласної роботи протягом 2021- 2022 н.р. Вибірку склали 90 учнів 8-х класів Житомирського міського ліцею № 1 Житомирської міської ради (01 і 03 групи математичного профілю, 02 група філологічного профілю, по 30 учнів кожна) [11]. Після цього було проведено уроки-тренінги з біології, котрі сприяли пізнанню власного темпераменту та співвідношення своїх можливостей, схильностей з наступною освітою і майбутньою професією.

Дослідження було проведено за такими методиками:

1) диференційно-діагностичний опитувальник Є. Клімова [19]; онлайн доступ https://kariera.in.ua/vibrati- profes%D1%96yu/viznachiti- sxiln%D1%96st/;

2) методика діагностики професійної спрямованості особистості (автор Б. Басс) [11];

3) анкета для учнів "Зацікавлення у професійному самовизначенні" [19].

Результати дослідження. Здійснено аналіз результатів анкетування за трьома вище згаданими методиками.

1) аналіз результатів психодіагностичного дослідження за методикою "Диференційно- діагностичний опитувальник Є. Клімова" свідчить про різноманітність виборів типів професій учнями різних допрофілів навчання (рис. 1). Зокрема, серед учнів 01 групи було виявлено різноманітність професійних типів учнів та відсутність єдиної спрямованості професійних інтересів групи (рис. 1). Серед учнів 02 групи найбільша кількість учнів (40%) характеризується яскраво вираженою схильністю до професій типу "Людина - художній образ", що цілком очікувано та прогнозовано для навчання учнів у філологічній профільній групі, а також 30% респондентів віддають перевагу "Людина - людина". Ліцеїсти 03 групи також не мають єдиної спрямованості професійних інтересів за типами професій у групи, проте по 31,2% учнів віддає перевагу професіям "Людина - людина", "Людина - природа", 25% - "Людина - художній образ" і критично мало (1 респондент) обрав сферу "Людина - техніка" (рис. 1).

Подібний результат, ймовірно, пов'язаний з недостатньо сформованою мотивацією до продовження навчання в математичному класі та обрання майбутньої професії у сфері, що вимагає знань у точних науках. Діагностика показала необхідність здійснення системи психологічного супроводу в групах майбутнього математичного профілю навчання (01 та 03). Вважаємо, що однією із причин відсутності єдиної спрямованості професійних інтересів є те, що частина старшокласників, яка зорієнтована на майбутні медичні, аграрні, ветеринарні, біотехнологічні, спортивні та ін. професії, обирає математичний профіль вимушено, за відсутності у ліцеї класів природничого спрямування.

2) аналіз опитування за методикою діагностики професійної спрямованості особистості Б. Басса дозволяє проаналізувати рівень зрілості особистісних професійно зорієнтованих мотивів вибору майбутнього профілю навчання старшої школи. Так, результати ліцеїстів 01 групи свідчать про те, що 50% школярів мають спрямованість на спілкування, 26,7 - зорієнтовані на справу та професійні компетентності, 23,3% мають спрямованість на себе. Схожі результати ліцеїстів 02 групи, які поглиблено вивчають предмети суспільно-гуманітарного циклу (56,7% мають спрямованість на спілкування, 26,7 - на справу, 16,7 - на себе). Щодо результатів опитування 03 групи, то вони налаштовані на власне майбутнє: 40% респондентів - на справу і розвиток професійних компетентностей, 33,3 - на спілкування і 26,7% - на себе. Узагальнені результати діагностики спрямованості особистості ліцеїстів представлено на рис. 2.

Отже, дані результати свідчать про переважну орієнтацію учнів на спілкування (47%), прагнення підтримувати стосунки з людьми, орієнтацію на соціальне схвалення, залежність від групи, потребу в емоційних стосунках, що відповідає віковим психологічним особливостям. Позитивно, що майже третина учнів (31%) мотивована на здобуття майбутньої професії, на професійний розвиток та вдосконалення. Вони зацікавлені у виконанні завдань, зорієнтовані на співпрацю, прагнуть відстоювати власну думку в інтересах загальної справи, корисну для досягнення спільної мети. Частина учнів (22%) все ще орієнтуються на себе, турбуються про пряме винагородження та задоволення, проявляють схильність до суперництва, тривогу, прагнення до влади, що не створює умов для повноцінного розкриття особистості для усвідомленого вибору майбутнього профілю навчання, оскільки особисті проблеми є визначальні, а конфлікти заважають самопізнанню та саморозвитку.

3) авторська анкета "Зацікавлення у професійному самовизначенні", стала допоміжним чинником, що дозволяє дослідити ступінь визначеності учнів з майбутньою професією, профілем навчання та чи мають стійкі інтереси до вивчення окремих предметів.

Результати анкетування свідчать, що учні 01 групи виявляють інтерес до вивчення предметів природничо- математичного циклу, мистецтва, технічних предметів. Лише 6 учнів вказали одну професію, з якою вже визначилися в майбутньому, 13 - вказували або декілька професій, або лише сферу знань, з якою ця професія пов'язана, решта 11 учнів взагалі не визначилися з майбутньою професією. Подібна тенденція спостерігається й у виборах майбутнього профілю навчання старшої школи. Більшість (16 осіб) обирає математичний профіль навчання, шестеро

- по декілька профілів навчання, серед яких і математичний, по троє учнів хотіли б вчитися на філологічному, природничому профілі або поки не змогли визначитись.

Анкетування учнів 02 групи, свідчить про інтерес до предметів філологічного спрямування та мистецтва. Стосовно готовності до вибору профілю навчання, то 27 учнів готові зробити вибір одного, в даному випадку філологічного профілю навчання, що корелює з попередніми результатами психодіагностики учнів 02 групи. Решта - ще визначаються, обираючи кілька варіантів. Щодо вибору професії, то 9 учнів визначилися, шестеро вагаються, зазначаючи декілька професій, решта - не зазначають навіть сферу діяльності.

Аналіз анкет учнів 03 групи свідчить про інтерес учнів до предметів природничо-математичного циклу та мистецтва. Щодо вибору профілю навчання, то 16 учнів бачать своє майбутнє на математичному профілі, п'ятеро зазначали по два профілі, серед яких і філологічний, ще стільки ж обрали природничий напрям, четверо учнів не визначилися з цим питанням. Стосовно вибору професії, то лише 12 учнів визначились з майбутньою професією, 10 учнів не визначились, 8 - обрали по декілька можливих варіантів свого професійного майбутнього.

Узагальнені результати ліцеїстів 8-х класів щодо вибору профілю навчання і професійного майбутнього представлено на рис. 3, 4. результатів анкетування учнів, можемо констатувати, що відсоток учнів, які не визначились з майбутнім профілем навчання старшої школи та здійснили неоднозначний вибір, вказавши декілька можливих варіантів складає близько 22%, решта 78% чітко вказали майбутній профіль навчання, що корелює з результатами попередніх психодіагностичних досліджень. Проте вибір майбутньої професії викликає у восьмикласників значні труднощі.

У Концепції "Професійна орієнтація в Новій українській школі" справедливо наголошується, що у закладах освіти має бути запроваджена системна професійна орієнтація, яка допоможе в прийнятті свідомих рішень про майбутнє навчання та напрями професійного розвитку. Це бажання висловлюють 88% учнів, 92% батьків, підтримують 95% керівників закладів освіти та 86% учителів [5: 6]. Одним із шляхів такої роботи є наскрізна професійна орієнтація під час вивчення шкільних предметів.

Проаналізувавши зміст програмового матеріалу з предметів "Біологія" та "Основи здоров'я" у 8-9-х класах, ми визначили теми і розділи, що мають найбільший профорієнтаційний потенціал, спрямованість на самопізнання та вивчення особистісних рис і здібностей. Зокрема, це тема "Вища нервова діяльність" за навчальною програмою з біології 8-го класу та розділ "Психічна й духовна складові здоров'я" за програмою з основ здоров'я 8-го та 9-го класів. Програмовий матеріал спрямований на орієнтацію та усвідомлення учнями ролі самовиховання у формуванні та розвитку особистості; значення особистісних рис темпераменту і характеру для виконання певної діяльності; значення пам'яті для інтелектуального розвитку людини та успіху у певних видах діяльності; причини індивідуальних особливостей поведінки людини; розуміння значення самопізнання та самовивчення особистості як важливої складової у прийнятті рішення щодо вибору професії [10].

Навчальні програми містять практичні роботи, котрі є складовою їх діяльнісного компоненту. Так, при вивченні біології у 8- му класі є дослідницький практикум для учнів "Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту", який можна проводити з профорієнтаційною метою за допомогою інтерактивних та тренінгових методів взаємодії. Навчальною програмою з основ здоров'я у 9-му класі передбачено практична робота "Виявлення професійних схильностей" та міні-проект "Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації" та/або екскурсія в центр зайнятості населення.

З метою апробації ефективності різних форм допрофільної підготовки та професійної орієнтації учнів, нами було проведено дослідницький практикум - тренінг "Як впливає наш тип темпераменту на професійний вибір?" Відповідно до організації освітнього процесу у ЖМЛ № 1 ЖМР навчальний предмет "Біологія" проводяться парами, що дозволяє впроваджувати елементи тренінгу, інтерактивні методи навчання учнів, диспути, кейс-методи, рольові й ділові ігри, аналіз історій та життєвих ситуацій, вправи для розвитку критичного мислення, арт-терапевтичні техніки, методи проєктної діяльності учнів тощо. (При відсутності такої можливості, можна провести інтегрований парний урок біології та основ здоров'я). У таблиці 1 коротко наведено структуру заняття.

Дослідницький практикум-тренінг: "Як впливає наш тип темпераменту на професійний вибір?" було впроваджено в Житомирському міському ліцеї № 1 після дослідження професійних нахилів учнів 8-х класів. Варто зазначити, що дана форма роботи з учнями підліткового віку сприяє кращому засвоєнню матеріалу, має практичну, дослідницьку спрямованість, допомагає налагодити тісну взаємодію між учасниками тренінгу, покращує групову динаміку, формує товариські стосунки між учнями, а також орієнтує учасників тренінгу на індивідуальну спрямованість дослідницького компоненту.

Учні із задоволенням виконували вправи та завдання, були активними, логічно обґрунтовували свої думки, відстоювали свою точку зору, креативно презентували свої групові роботи. Творчі завдання мотивували учнів, вчили критично мислити, аналізувати та вирішувати запропоновані завдання на основі власного досвіду, спостережень та набутих знань. У кінці практикуму-тренінгу ліцеїстам пропонувалось заповнити анонімну анкету- рефлексію, що включала три питання: який вплив на Вас мав тренінг? Чи дізналися Ви більше про свій тип темпераменту з тренінгу? Чи зможете Ви використовувати отримані знання з тренінгу в майбутньому?

Аналіз результатів рефлексії учнів, дозволив оцінити значення тренінгу та його вплив на рівень поінформованості ліцеїстів про типи темпераменту і можливості застосувати набуті знання у майбутньому, під час вибору сфери професійної діяльності. Показово те, що 91% учасників тренінгу (82 учні) відзначили, що рівень їхньої обізнаності у типах темпераменту після відвідування тренінгу підвищився, а 86,7% учасників тренінгу (78 учнів) вказали в анкеті-рефлексії, що використовуватимуть отримані знання та вміння у майбутньому, що є чудовим результатом досягнення мети тренінгової роботи. Також учасники тренінгу зазначали, що групова взаємодія позитивно вплинула на них, дозволила краще познайомитися та зрозуміти один одного.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок

Отже, допрофільна підготовка і професійна орієнтація повинні відбуватися комплексно і наскрізно, шляхом введення відповідних тем до освітніх програм, а також здійснення психологічних діагностичних досліджень учнів 8-9-х класів. Перспективним при вивченні біології та основи здоров'я є застосування тренінгових технологій навчання, впровадження елементів самопізнання, дослідження особистісної сфери учнів задля правильного вибору профілю навчання у старшій школі та майбутньої професії. Потребує подальшого розвитку проблема створення окремого профорієнтаційного інтегрованого курсу за вибором у 8-му або 9-му класі, спрямованого на самопізнання власних професійних схильностей та фізичних, психічних, інтелектуальних вимог до представників різних професій.

Перспективою для подальших досліджень є підготовка тьюторів, фасилітаторів, фахівців з професійної орієнтації в школі, котрі допоможуть старшокласникам у правильному здійсненні професійного і життєвого вибору.

Размещено на Allbest.ru