Державна політика у сфері розвитку професійної (професійно-технічної) освіти в умовах воєнного і повоєнного періодів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна політика у сфері розвитку професійної (професійно-технічної) освіти в умовах воєнного і повоєнного періодів

Романенко Євген Олександрович доктор наук з державного управління, професор, Заслужений юрист України, Президент Всеукраїнської асамблеї докторів наук з державного управління, проректор, Національний Авіаційний Університет

Анотація

Відмічено, що реформа професійної освіти необхідна для того, щоб кожен охочий міг здобути затребувану на ринку праці професію у комфортних умовах. Ще однією проблемою, яку має змінити реформа, є низький престиж та стереотип другорядності професійної освіти в суспільстві. Через це % випускників шкіл обирають вищу освіту, при цьому третина з тих, хто нині має статус безробітного - молодь до 35 років. Такий дисбаланс на ринку праці, зрештою, призводить до зменшення ефективності роботи самих закладів освіти.

20 жовтня 2021 року Уряд затвердив новий стандарт професійної освіти. Створення освітніх стандартів професійної освіти тепер базуватиметься на компетентнісному підході. Він передбачає отримання учнями ключових, загальних та професійних компетентностей, які будуть актуальними на ринку праці та сприятимуть особистісному розвитку учня. Це зазначено в новому Державному стандарті професійної освіти, затвердженому Урядом вчора, 20 жовтня 2021 року.

Зазначено, що в умовах воєнного і повоєнного періодів система підготовки кваліфікованих робітників закладами професійної (професійно-технічної) освіти потребує певних законодавчих змін. Якщо частина проблем і питань можуть бути оперативно вирішені на підзаконному рівні, шляхом ухвалення необхідних постанов Уряду і наказів міністерств, то інша частина питань і проблем можуть бути вирішені виключно шляхом внесення змін до спеціального Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту". освіта професійний технічний

Дійдено висновку, що основними проблемами у сфері розвитку професійної (професійно-технічної) освіти, які можуть поглибитися у зв'язку з воєнними подіями в Україні, є: неможливість повторного здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за публічні кошти (у той час як потреба у кваліфікованих робітниках певних професій може бути не перекрита новими вступниками, але може бути вирішена за рахунок перепідготовки чи підвищення кваліфікації колишніх учнів); відмова вступникам з інших територіальних громад у зарахуванні до закладів професійної (професійно-технічної) освіти в рамках регіонального замовлення, що фінансується за кошти місцевих бюджетів та ін.

Ключові слова: державні реформи, професійна (професійно-технічна) освіта, воєнний і повоєнний періоди, професійні компетентності, публічні кошти.

Romanenko Yevhen Oleksandrovych Doctor of Science in Public Administration, Professor, Honored Lawyer of Ukraine, President of Ukrainian Assembly of Doctors of Science in Public Administration, vice-rector, National Aviation University

STATE POLICY IN THE FIELD OF PROFESSIONAL (VOCATION- TECHNICAL) EDUCATION DEVELOPMENT IN THE CONDITIONS OF THE WAR AND POST-WAR PERIODS

Abstract. It was noted that the reform of professional education is necessary so that everyone who wants to can acquire a profession in demand on the labor market in comfortable conditions. Another problem that should be changed by the reform is the low prestige and stereotype of secondary vocational education in society. Because of this, % of school graduates choose higher education, while a third of those currently unemployed are young people under 35 years old. Such an imbalance in the labor market ultimately leads to a decrease in the effectiveness of the educational institutions themselves.

On October 20, 2021, the Government approved a new professional education standard. The creation of educational standards of professional education will now be based on the competency approach. It provides students with key, general and professional competencies that will be relevant in the labor market and will contribute to the student's personal development. This is stated in the new State Standard of Vocational Education approved by the Government yesterday, October 20, 2021.

It is noted that in the conditions of the war and post-war periods, the system of training qualified workers by professional (vocational and technical) education institutions requires certain legislative changes. If part of the problems and issues can be quickly solved at the sub-legal level, by adopting the necessary Government resolutions and orders of the ministries, then the other part of the problems and problems can be solved exclusively by making changes to the special Law of Ukraine "On Professional (Vocational and Technical) Education".

It was concluded that the main problems in the field of development of professional (professional and technical) education, which may deepen in connection with the military events in Ukraine, are: the impossibility of re-acquiring professional (professional and technical) education with public funds (while the need for skilled workers in certain professions may not be covered by new entrants, but may be solved due to retraining or upgrading the qualifications of former students); refusal of entrants from other territorial communities to enroll in professional (vocational and technical) education institutions within the framework of a regional order financed from local budgets, etc.

Keywords: state reforms, professional (vocational and technical) education, war and post-war periods, professional competences, public funds.

Постановка проблеми. Державна політика у сфері освіти відіграє вирішальну роль у забезпеченні розвитку людського капіталу та отриманні економічної вигоди у вигляді сталого зростання й конкурентної економіки, а значить суспільного та індивідуального добробуту, майбутнього процвітання та якості життя. Досягнення цих цілей потребує узгоджених політичних ініціатив, ефективних управлінських рішень та довгострокових інвестицій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Процес реалізації державних реформ у сфері розвитку професійної (професійно-технічної) освіти в Україні - - надважливий з точки зору державно-управлінського, соціально-економічного та професійно-виконавчого розвитку даної сфери. Дослідження проблематики модернізації системи професійної (професійно-технічної) освіти наділене високим рівнем суспільно-галузевої актуальності.

Мета статті: дослідити основи та закономірності державних реформ у сфері розвитку професійної (професійно-технічної) освіти в умовах воєнного і повоєнного періодів.

Виклад основного матеріалу. Очевидно, що сьогодні українська освіта не відповідає ані сучасним запитам з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані світовим тенденціям. Саме тому здійснюється системна трансформація сфери для забезпечення нової якості освіти на всіх рівнях: від дошкільної освіти - до вищої освіти та освіти дорослих.

Професійна освіта є складником української системи освіти, де людина будь-якого віку може оволодіти знаннями, уміннями і навичками за певною робітничою професією. Для того, щоб випускник закладу міг бути конкурентним на ринку праці та виконував професійні обов'язки на належному рівні, заклади професійної освіти мають надавати якісну підготовку. Через системні недостатні інвестиції в інфраструктуру та освітній процес деякі заклади мають зношене обладнання подекуди на 60%. Водночас, зміст та методики викладання не відповідають вимогам роботодавців, а співпраця закладів профосвіти, місцевої влади та бізнесу є слабкою та не системною.[1]

Повномасштабна російська агресія проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року із застосуванням сухопутних військ, авіації, ракетних систем, використання методів, що порушують закони та звичаї війни, зокрема використання касетних та фосфорних бомб, основною метою чого є знищення українських міст та цинічне вбивство мирного населення, дітей, що супроводжується надзвичайною жорстокістю та знущанням над ними з метою здійснення геноциду українського народу, Державою агресором - російською федерацією порушені основоположні принципи і норми міжнародного права та законів та звичаїв війни, що закріплені, зокрема у Статуті ООН та Женевських Конвенціях, що супроводжується постійними погрозами світові з боку росії використанням ядерної зброї, а також захопленням державою агресором українських атомних електростанцій,

Через повномасштабне вторгнення Росії понад вісім мільйонів українців були змушені покинути свої домівки в межах України. Такі дані 10 травня навела Міжнародна організація з міграції (МОМ) --спеціалізована установа ООН.[2]

Станом на 3 травня, за даними МОМ, усього майже 13,7 мільйона українців покинули свої домівки, з них за межі України виїхали понад 5,6 мільйона людей. При цьому 2,7 мільйона українців повернулись з-за кордону в Україну з початку війни. Управління верховного комісара ООН у справах біженців повідомляє що з початку повномасштабного вторгнення росії Україну покинули понад 5,8 млн осіб. При цьому майже 1,5 млн осіб повернулися в Україну. Згідно з доповіддю МОП, з 4,8 мільйона осіб, які втратили роботу, 1,2 мільйона - біженці, які втекли в сусідні країни, а 3,6 мільйона - безробітні, які проживають в Україні.[2]

Реформа професійної освіти необхідна для того, щоб кожен охочий міг здобути затребувану на ринку праці професію у комфортних умовах. Ще однією проблемою, яку має змінити реформа, є низький престиж та стереотип другорядності професійної освіти в суспільстві. Через це % випускників шкіл обирають вищу освіту, при цьому третина з тих, хто нині має статус безробітного - молодь до 35 років. Такий дисбаланс на ринку праці, зрештою, призводить до зменшення ефективності роботи самих закладів освіти.

30 березня 2021 Президент України видав Указ № 130/2021 "Про пріоритетні заходи щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти".[3] Документ має на меті сприяння модернізації системи професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до потреб ринку праці, міжнародних стандартів і практик для забезпечення реалізації права громадян на якісну та доступну професійну (професійно-технічну) освіту, а також створення умов для формування й розвитку актуальних професійних компетентностей людини для її успішної професійної діяльності та самореалізації.

Зокрема, цим указом утворена Рада з питань розвитку професійної (професійно-технічної) освіти як консультативно-дорадчий орган при Президентові України та затверджене Положення про неї.

Рада утворюється у складі голови, двох заступників голови та інших членів Ради, які беруть участь у її роботі на громадських засадах. Персональний склад Ради затверджує Глава держави.

Основними завданнями Ради є: моніторинг розвитку професійної (професійно-технічної) освіти; аналіз та удосконалення законодавства України у цій сфері; вивчення тенденцій розвитку ринку праці та прогнозування пріоритетних напрямів і шляхів розвитку освіти; розробка пропозицій щодо формування сучасних професійних компетентностей у сфері професійної (професійно-технічної) освіти тощо.

Керівникові Офісу Президента України доручається подати у двотижневий строк пропозиції щодо персонального складу Ради.[3]

20 жовтня 2021 року Уряд затвердив новий стандарт професійної освіти. [4] Створення освітніх стандартів професійної освіти тепер базуватиметься на компетентнісному підході. Він передбачає отримання учнями ключових, загальних та професійних компетентностей, які будуть актуальними на ринку праці та сприятимуть особистісному розвитку учня. Це зазначено в новому Державному стандарті професійної освіти, затвердженому Урядом вчора, 20 жовтня 2021 року.

"У цьому документі ми передбачили три ключових правила для створення якісних освітніх стандартів. По-перше, вони мають базуватись на компетентнісному підході, тобто передбачати здобуття учнями тих навичок, які є актуальними та потрібними для конкретної професії. По-друге, кожен освітній стандарт має містити чітко визначені показники ефективності навчання учня, тобто орієнтація на результат, а не процес. По-третє, нам дуже важливо, щоб автори стандартів передбачали умови для всебічного розвитку особистості", - зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Ключові компетентності, які здобуває учень закладу професійної освіти протягом навчання, є загальними для всіх рівнів освіти. Вони створюють умови для навчання особистості протягом життя. Професійні компетентності мають формуватись на основі трудових функцій, що визначені стандартом певної професії.

Новий Державний стандарт профосвіти також має оновлену структуру та змінені вимоги до освітнього рівня вступників. Крім того, він визначає коло зацікавлених сторін, які мають погоджувати створені освітні стандарти з конкретних професій. [4]

9 грудня 2021 року Уряд затвердив концепцію Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки, яка передбачає реалізацію реформи децентралізації, осучаснення змісту та якості освіти, розвиток партнерства, а також популяризацію професійної освіти. [5]

Державна цільова соціальна програма розвитку професійної (професійно- технічної) освіти на 2022 - 2027 роки (далі - Програма) спрямована на модернізацію системи професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до сучасних і перспективних потреб ринку праці, міжнародних стандартів і практик для забезпечення реалізації права громадян на якісну та доступну професійну (професійно-технічну) освіту, створення умов для формування і розвитку актуальних професійних компетентностей особи, що необхідні для її успішної професійної діяльності та самореалізації.

"Ми змінюємо підхід до профорієнтації школярів, популяризуємо професійну освіту, здійснюємо ремонт і обладнання майстерень, а також плануємо підвищення зарплат педагогам. Все це передбачається Концепцією, як і повне руйнування несправедливих стереотипів щодо закладів професійної освіти та буцімто непрестижності фахів, за якими вони готують спеціалістів. Вірю, що підтримані сьогодні системні зміни дозволять уже за кілька років гарантувати працевлаштування всіх випускників професійно-технічних закладів, а також їхню повну реалізацію як висококонкурентних фахівців на ринку праці", - зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Також Міністр наголосив, що профтехосвіта - це гарантія набуття певної спеціалізації та навичок, які дозволять студенту не лише розпочати якнайшвидше професійний шлях, але й відкривають широкі можливості кар'єрного розвитку.

У Концепції визначено проблеми сфери та шляхи вирішення: підвищення мотивації педагогів шляхом збільшення зарплат і залучення більшої кількості міжнародних партнерів.

Документ чітко визначає ключові показники ефективності сфери професійної освіти. Заклади мають виконувати державне та регіональне замовлення на підготовку робітників не менше, ніж на 95%, працевлаштування випускників має складати близько 80%, а у кожній області будуть створені центри професійної досконалості.

Важливим результатом Концепції має стати остаточна передача профтехів із державної у комунальну форму власності та розширення їхньої автономії.

Має відбутися оновлення змісту такої освіти, серед іншого шляхом розробки та затвердження нових державних стандартів, упровадження в освітній процес інноваційних технологій навчання, забезпечення здобувачів професійної освіти сучасними підручниками (посібниками) та їхніми електронними версіями.

Також має передбачатися запровадження ефективних механізмів проходження виробничого навчання, виробничої практики відповідно до актуальних вимог професійних стандартів.

Крім того, повинне відбутися оновлення програм підвищення кваліфікації для викладачів, педагогів професійного навчання, майстрів виробничого навчання таких закладів освіти, а також підвищення престижності їхньої праці, зокрема шляхом запровадження мотиваційних фінансових інструментів оплати праці.

Також уряд має опрацювати питання щодо підвищення розміру стипендіального забезпечення учнів закладів професійної (професійно- технічної) освіти.[5]

В умовах воєнного і повоєнного періодів система підготовки кваліфікованих робітників закладами професійної (професійно-технічної) освіти потребує певних законодавчих змін. Якщо частина проблем і питань можуть бути оперативно вирішені на підзаконному рівні, шляхом ухвалення необхідних постанов Уряду і наказів міністерств, то інша частина питань і проблем можуть бути вирішені виключно шляхом внесення змін до спеціального Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту".

Такими, зокрема, проблемами, які можуть поглибитися у зв'язку з воєнними подіями в Україні, є:

- неможливість повторного здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за публічні кошти (у той час як потреба у кваліфікованих робітниках певних професій може бути не перекрита новими вступниками, але може бути вирішена за рахунок перепідготовки чи підвищення кваліфікації колишніх учнів);

- відмова вступникам з інших територіальних громад у зарахуванні до закладів професійної (професійно-технічної) освіти в рамках регіонального замовлення, що фінансується за кошти місцевих бюджетів;

- відсутність законодавчої можливості створення короткострокових освітніх програм для забезпечення здобуття часткових професійних кваліфікацій;

- фінансування за рахунок публічних коштів виключно первинної професійної підготовки і неможливість забезпечення підготовки за публічні кошти перепідготовки чи підвищення кваліфікації;

- відсутність правової визначеності на законодавчому рівні того, які органи влади виконують повноваження засновників закладів професійної (професійно-технічної) освіти на певному перехідному періоді: у процесі їхньої передачі з державної власності у комунальну відповідно до статті 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік";

- відсутність будь-яких законодавчих запобіжників стосовно вільного розпорядження органами місцевого самоврядування тими закладами професійної (професійно-технічної) освіти, які були вже передані чи мають бути передані у комунальну власність відповідно до статті 27 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" тощо.

18 квітня 2022 року у Верховній Раді було зареєстровано проект Закону №7293 "По внесення змін до Закону України "Про професійну (професійно- технічну) освіту" щодо окремих аспектів підготовки кваліфікованих робітників в умовах воєнного стану та відновлення економіки".[6] 22 травня 2022 року проект Закону було прийняо у першому читанні.

При підготовці до другого читання до законопроекту від 16 народних депутатів України надійшло 28 поправок і пропозицій, з яких 11 враховано повністю, 4 враховано частково, 3 - враховано редакційно і 10 поправок відхилено.

Найбільше поправок до законопроекту стосувалось збереження у Законі гарантування робочого місця Державою випускникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти та обов'язку здійснювати у межах своїх повноважень контроль за працевлаштуванням випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, підготовка яких проводилася за державним замовленням та/або регіональним замовленням за працевлаштуванням випускників Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглянув на своїх засіданнях наполягав на збереженні тексту законопроекту у варіанті, прийнятому за основу, та вважає, що законодавство у сфері освіти повинно регулювати суспільні відносини лише у сфері освіти, а сферу зайнятості, зокрема працевлаштування випускників закладів освіти, регулює законодавство сфери зайнятості.

Так, у Кодексі законів про працю України 3 статті присвячені працевлаштуванню випускників закладів освіти, а саме:

"Стаття 5¹ . Гарантії забезпечення права громадян на працю Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України: ... надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти". Згідно зі статтею 196 підприємствам, установам та організаціям встановлюється квота відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" для працевлаштування молоді, яка закінчила або припинила навчання у закладах середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, звільнилася із строкової військової служби і вперше приймається на роботу.

"Стаття 197. Надання молоді першого робочого місця Працездатній молоді - громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у закладах середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби надається перше робоче місце на строк не менше двох років.

Молодим спеціалістам - випускникам закладів освіти державної форми власності, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями, надається робота за фахом на період не менше трьох років у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".

Закон України "Про основні засади молодіжної політики" теж регулює працевлаштування молоді:

"Стаття 22. Особливі гарантії молоді у сфері зайнятості та підприємництва

1. Держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої і вищої освіти, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби. ...

3. Держава гарантує надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам - випускникам закладів професійної (професійно- технічної), фахової передвищої та вищої освіти державної та комунальної форм власності, потреба в яких була визначена державним замовленням."

Закон України "Про зайнятість населення" статтею 14 визначає категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню:

"До категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, належать: ...

4) молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу".

Таким чином, спираючись на положення Закону України "Про зайнятість населення", Комітет пропонує привести у відповідність редакцію Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" до тексту вищезазначеного спеціального Закону щодо створення умов та сприяння працевлаштуванню випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, підготовка яких проводилася за державним або регіональним замовленням.

19 червня 2022 року Верховна рада ухвалила закон №7293. Закон передбачає:

- Дозволити здобувати професійну освіту без одночасного здобуття повної загальної середньої освіти, яку можна буде здобути безоплатно в будь-який інший час впродовж життя;

- Передбачити, що освітні програми можуть бути спрямовані на здобуття як повних, так і часткових професійних кваліфікацій, що дозволить здійснювати підготовку і перепідготовку кваліфікованих робітників за короткостроковими програмами під конкретні потреби держави у відбудові країни, та встановити можливість фінансування за публічні кошти перепідготовки чи підвищення кваліфікації робітників;

- Дозволити безоплатно впродовж життя здобувати професійну освіту за іншими професіями, але не раніше ніж через 3 роки після завершення безоплатного здобуття професійної освіти за попередньо здобутою професією, за умови наявності підтвердженого страхового стажу не менше 2 років, а також наявності вільних місць після зарахування осіб, які безоплатно здобуватимуть професійну освіту вперше;

- Встановити, що до завершення 3-річного періоду та/або за відсутності підтвердженого страхового стажу особа має право безоплатно здобувати професійну освіту за іншою професією, якщо за станом здоров'я вона втратила можливість виконувати роботу за отриманою раніше професією, або за умови запиту для невідкладного забезпечення потреб держави (регіону) у підготовці необхідних кваліфікованих робітників на умовах державного (регіонального) замовлення, чи в інших випадках, передбачених законодавством;

- Заборонити закладам професійної освіти відмовляти у прийнятті документів та у зарахуванні на навчання на умовах державного чи регіонального замовлення за відсутності реєстрації місця проживання особи на території відповідної територіальної громади;

- Установити, що до завершення процедури передачі закладів професійної освіти з державної у комунальну власність передбачені законодавством повноваження засновників закладів професійної освіти виконують місцеві органи влади, визначені рішенням КМУ;

- Визначити, що протягом 10 років з дня набрання чинності цим Законом припинення шляхом ліквідації чи реорганізації комунальних закладів професійної освіти, що були передані з державної власності у комунальну власність відповідно до статті 27 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2016 рік", відбувається лише за попереднім погодженням з МОН та Спільним представницьким органом сторони роботодавців на національному рівні.[6]

Висновки

Прийняття Закону має вирішити потребу в кваліфікованих працівниках за умов воєнного стану в Україні, покращити функціонування системи професійної (професійно-технічної) освіти, вирішити окремі проблеми, забезпечити збереження колективів педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Література

1. Реформа освіти та науки ttps://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/rozvitok-lyudskogo- kapitalu/reforma-osviti

2. Романенко Є.О. Збитки України внаслідок вторгнення Рф //Modern! aspekty vedy: XX. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. str. 14-31

3. Про пріоритетні заходи щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти: Указ Президента України від 30 березня 2021 № 130/2021

4. Про затвердження Державного стандарту професійної (професійно-технічної) освіти: Постанова Кабінету міністрів України від 20 жовтня 2021р. №1077

5. Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на 2022-2027 роки: Розпорядження Кабінету міністрів України від 9 грудня 2021 р. N 1619-р

6. Про внесення змін до Закону України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" щодо окремих аспектів підготовки кваліфікованих робітників в умовах воєнного стану та відновлення економіки: Проект Закону віл 18.04.2022 №7293

7. References:

8. Reforma osvHi ta nauki ttps://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/rozvitok-lyudskogo- kapitalu/reforma-osviti

9. Romanenko Є.О. Zbitki Ukrarni vnasbdok vtorgnennja Rf //Modern! aspekty vedy: XX. Dil mezinarodni kolektivni monografie / Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o.. Ceska republika: Mezinarodni Ekonomicky Institut s.r.o., 2022. str.14-31

10. Pro prioritetrn zahodi shhodo rozvitku profesynoii (profesіjno-tehnіchnoї) osvHi: Ukaz Prezidenta Ukrarni vіd 30 bereznja 2021 № 130/2021

11. Pro zatverdzhennja Derzhavnogo standartu profesynoii (profesіjno-tehnіchnoї) osvHi: Postanova Kabrnetu mіnіstrіv Ukrarni vіd 20 zhovtnja 2021r. №1077

12. Pro shvalennja Koncepcn Derzhavin" сП'етої sodal'ncl programi rozvitku profesynoii (profesіjno-tehnіchnoї) osvHi na 2022-2027 roki: Rozporjadzhennja Kabrnetu mіnіstrіv Ukrarni vіd 9 grudnja 2021 r. N 1619-r

13. Pro vnesennja zmrn do Zakonu Ukrarni "Pro profesynu (profesyno-tehrnchnu) osvHu" shhodo okremih aspektiv pіdgotovki kvabfikovanih шЬИшПу v umovah voєnnogo stanu ta vіdnovlennja ekonomіki: Proekt Zakonu vd 18.04.2022 №7293

Размещено на Allbest.ru