Цифрова трансформація освіти в умовах російсько-української війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Цифрова трансформація освіти в умовах російсько-української війни

Жумбей Маріанна Михайлівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов і країнознавства, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Савчук Надія Іванівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов і країнознавства, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Філіпенко Лариса Володимирівна кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії та педагогіки професійної підготовки, Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Анотація

Стаття присвячена визначенню поточного стану цифрової трансформації освіти та можливості її удосконаленню із врахуванням російсько-української війни. Мета дослідження полягає в розробленні напрямів удосконалення освітнього процесу, які реально організувати в умовах російсько-української війни з використанням цифрових технологій. Актуальність дослідження зумовлена низкою проблем освіти, які не дозволяють використовувати набуті під час пандемії технології дистанційної освіти в умовах війни. Зокрема освітяни зіткнулися із проблемами психологічного пригнічення, технічного та енергетичного забезпечення, проблемами організації гнучкого навчального процесу. В процесі дослідження використані загальнонаукові методи пізнання, зокрема критичний аналіз літератури та досвіду організації навчання в умовах пандемії. На основі вивчення закордонної практики та синтезу інформації були запропоновані напрями цифрової трансформації освіти в умовах російсько-української війни. Результати дослідження передбачають низку рекомендацій з вдосконалення цифрової трансформації освіти на основі переходу до змішаних моделей навчання, що передбачають гнучке поєднання синхронних та асинхронних технологій освіти. Синхронні технології дозволяють вирішити проблеми мотивації учнів шляхом налагодження ефективних комунікативних зв'язків між викладачем та студентами або учнями. Асинхронні технології дозволяють організувати безперервність навчального процесу в умовах перебійної роботи енергетичних ресурсів чи проблем з технологічним забезпеченням. Щоб організувати ці заходи, необхідно змінити підходи до підготовки навчального процесу адміністрацією закладів освіти та викладачами. Зокрема, доцільно підготувати навчальні матеріали, які будуть релевантними запитам в процесі оцінювання знань учнів чи студентів. Викладачам рекомендовано мати достатньо інструментів для організації такого навчання; в межах одного закладу освіти доцільно використовувати однакові інструменти, що дозволяють організувати ефективне навчання викладачів використовувати цифрові технології на практиці. Практичне значення дослідження полягає в можливості його використання для вдосконалення освітнього процесу в умовах російсько-української війни.

Ключові слова: війна, цифрова трансформація, освітні технології, дистанційна освіта, асинхронні технології, синхронні технології

Zhumbei Marianna Mykhaylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages and Country Studies, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Savchuk Nadiia Ivanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages and Country Studies, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Filipenko Larysa Volodymyrivna Candidate of Historical Sciences, Associate Professor of the Department of Philosophy and Pedagogy of Professional Training, Kharkiv National Automobile and Highway University

DIGITAL TRANSFORMATION OF EDUCATION IN THE CONDITIONS RUSSIAN-UKRAINIAN WAR

Постановка проблеми

Студенти України навчаються в умовах кризи уже третій рік поспіль, з 2020 по 2022 роки. Якщо під час карантину освітні процеси були повністю реформовані у відповідності до потреб навчання в дистанційному форматі, щоб зменшити рівень захворюваності на СХ)УП)-19, то в 2022 році перед українським суспільством та закладами середньої та вищої освіти виникли нові загрози, які потребують новітніх підходів до організації освіти.

Основними проблемами навчання в умовах російсько-української війни є:

• психологічне пригнічення та зниження рівня мотивації під час навчання в умовах бойових дій, під час повітряної тривоги, в період відсутності технологічного та енергетичного забезпечення;

• відсутність досконалої цифрової інфраструктури в регіонах, де ведуться бойові дії, зокрема проблеми з Інтернетом;

• проблеми з енергетичними ресурсами, що унеможливлюють навчання в умовах відключення енергоносіїв;

• відсутність чіткої інформації про організацію навчального процесу в умовах недостатності енергетичних та технологічних ресурсів, що призвело до ускладнення освітнього процесу для різних учасників;

Практично уся світова спільнота за останні два роки зіткнулася із проблемами організації освітнього процесу, що стосуються карантинних обмежень пересування населення. Як результат, щоб організувати ефективне навчання, передові заклади освіти використовують дистанційну або змішану форму навчання [8]. При цьому використовується модель синхронного та асинхронного навчання.

Основними проблемами цифрових трансформацій, що відбувалися в закладах освіти, були мережеві проблеми, відсутність підготовки та недостатня обізнаність викладачів [6-7]. Внаслідок окреслених проблем знижується рівень інтересу до онлайн-освіти, інновацій, виникає багато сумнівів щодо використання онлайн-платформ та цифрових методів освіти.

Варто зазначити, що найбільш ефективно адаптувалися до освітньої кризи великі та найбільш розвинені університети завдяки успішно впровадженим цифровим трансформаціям. Такі освітні трансформації стали би взірцевими для організації проблем навчання в умовах російсько- української війни. Такі рішення вирішують низку проблем, що виникають в умовах війни, а також дозволяють організувати безперервну та ефективну освіту. Деякі із розроблених та апробованих технологій можуть успішно використовуватися для організації навчання студентів та учнів в умовах російсько-української війни. Ці технології розглянуті в даному дослідженні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Впровадження цифрових трансформацій в світні процеси є важливим полем для дослідження та дискусій у іноземній [5-13] та вітчизняній [1-4] науковій літературі. Численна кількість досліджень присвячені використанню різних платформ для забезпечення ефективної взаємодії між студентом та учнем у процесі отримання вищої освіти. Попри це невирішеними залишаються питання організації ефективної освіти із використанням цифрових технологій в умовах російсько-української війни, оскільки освітні обмеження, що виникають в умовах війни, суттєво відрізняються від тих, що виникають в умовах карантину внаслідок пандемії GQVID-19.

Мета статті - розробити напрями вдосконалення освітнього процесу в Україні шляхом цифрової трансформації, яку реально організувати в умовах російсько-української війни.

Виклад основного матеріалу

Використання цифрових технологій в освітніх процесах дозволяє вирішити низку нагальних проблем, з якими стикаються заклади освіти. Цифрові технології дозволяють використання:

1) цифрових шаблонів для різних видів традиційних занять (уроки, лекції, лабораторні заняття, робота в малих групах, індивідуальні консультації);

2) цифрових інструментів для проведення навчальних заходів в межах великих груп;

3) уніфіковані процедури надання підтримки та допомоги викладачам та студентам;

4) затвердження синхронних та асинхронних етапів навчання в межах курсу [2].

Для учнів та студентів, що працюють в умовах перебоїв технічного та енергетичного забезпечення дуже важлива організація не тільки синхронного, однак і асинхронного навчання, коли опрацювання інформації може відбуватися у доступний для учня або студента час.

Гнучкість дистанційного навчання забезпечувалася за рахунок:

1) можливості викладачів визначати, комбінувати запропоновані цифрові засоби навчання;

2) можливості викладачів та студентів асинхронно проводити окремі етапи навчальної діяльності (наприклад, перегляд презентаційних матеріалів).

Визначення моделі викладання в закладах вищої та середньої освіти вирішує деякі проблеми дистанційної освіти, оскільки процедури проведення занять, підтримки, консультацій заздалегідь визначені, а певний перелік інфраструктурних об'єктів мінімізує перешкоди та підвищує рівень динамічної взаємодії між викладачем та студентом під час кризових ситуацій.

Вирішення проблем організації освіти в умовах війни відбувається за допомогою застосування змішаної форми навчання, де дистанційна та традиційна освіта відбувається із використанням синхронних та асинхронних цифрових технологій. Розглянемо які проблеми можна вирішити за допомогою цих технологій на рис 1.

Рис.1. Використання цифрових технологій в вирішенні ключових проблем освіти в умовах війни

Однією із думок науковців є те, що освіта повинна зберігати активний мотиваційний підхід до студентів, що особливо важливо в умовах війни. Педагоги зазначають, що використання синхронної онлайн-диску сії у викладанні різних предметів задовольняє організувати учнів та студентів завдяки легкості обговорення, висловлення думок, планування завдань, можливості отримати відповіді на поставлені запитання в режимі реального часу. Навчання в такому форматі зменшує психологічний тиск на студентів, вони стають більш мотивовані до навчання, відвідуваність занять зростає [12]. Це повинні бути такі заходи, які попри дотримання карантинних та військових обмежень дозволяють зберегти бажання до навчання. Мова йде про дистанційне синхронне навчання, що вимагає зміни сприйняття інформації всіма учасниками навчального процесу [13]. Всі учасники освітнього процесу повинні працювати в наступних умовах: 1) готовність до змін; 2) обізнаність з інноваційними методами навчання та технічними засобами; 3) соціальна та адміністративна підтримка.

Саме синхронність забезпечує соціальну підтримку студентів під час війни. З використанням синхронних технологій студенти мають можливість організувати комунікації між одногрупниками, між викладачами, незалежно від того, де вони знаходяться. Серед усіх форм цифрових трансформацій у сучасній освіті позитивно оцінюється звернення до відеоконференцій. Студенти та учні також схвально оцінюють використання соціальних мереж, навчальних платформ. Позитивний результат отримала неформальна освіта (57%) та організація творчих проєктів (50%) респондентів в форматі гібридного навчання. Успіх у цьому контексті залежить від готовності студентами використовувати інновації у освітньому процесі. Головними із них є організація двосторонніх комунікацій між викладачем та студентом [10].

Перехід на екстрене дистанційне навчання, яке пов'язано із війною вимагає гнучких методів роботи, що безумовно потребує використання не тільки синхронних, але і асинхронних технологій.

Асинхронне навчання передбачає можливість вивчати дисципліни або окремі теми самостійно на основі матеріалу, який подається у такому форматі, що дозволяє опрацювати його в будь-який зручний для студента або учня час. Як правило, для організація асинхронного навчання використовуються записані відеоуроки, які можуть бути презентовані на спеціальних освітніх платформах або на сайтах соціальних мереж, що дозволяють публікацію відео, зокрема YouTube. Також асинхронне навчання передбачає можливість опрацювання текстової інформації або інформації, поданої в виді презентації чи інфографіки [3].

Наявність асортименту різних платформ дозволяє закладам освіти та викладачам отримати гнучкий і різноманітний спосіб організації навчання за допомогою комп'ютерів та мобільних пристроїв. Деякі із освітніх проєктів, окрім забезпечення можливості спілкування, дають можливість зробити лекцію цікавішою із використанням різних інструментів, методів та прийомів навчання [5,11]. В освітніх процесах передових закладів вищої освіти використовуються наступні платформи для організації навчання: Mentimeter, Kahoot, Plickers, GoSoapBox, Poll Everywhere.

В умовах організації освітнього процесу під час війни, необхідно використовувати такі освітні платформи, які реально використовувати не тільки із використанням комп'ютера або ноутбука, але і з використанням мобільного телефону, оскільки мобільні технології дозволяють користуватися інтернетом навіть за відсутності світла впродовж п'яти годин [13].

Дуже важливо, щоб викладачі надавали студентам вичерпну інформацію у формі презентації, а також текстового супроводу, що дозволить самостійно опрацювати тему. Це особливо важливо для студентів, що не мають змоги відвідувати синхронні заняття та безпосередньо спілкуватися із викладачем через технічні проблеми, чи відсутність електроенергії. Записана лекція дозволить студентові ознайомитися із інформацією у будь-який доступний для цього час [1].

Використання асинхронних технологій навчання також дозволяє удосконалити методологію оцінювання студентів. Такі технології передбачають різні варіанти опитування, які можуть бути значно ефективнішими чим звичайне тестування.

Для того, щоб організувати роботу зі студентами та викладачами використовуються наступні види опитувань:

• Опитування - тест. Цей варіант пропонує декілька варіантів відповідей. Візуально результати такого опитування можуть мати різний вигляд, а форма опитування передбачає різні види візуалізації результатів опитування.

• Опитування з відповідями. В цьому варіанті учасники самостійно можуть вводити відповіді. Прикладом такого опитування є формування хмари, де великими шрифтами підкреслюється найбільш вживані категорії та поняття.

• Опитування-погодження. Це варіант опитування, коли студенти використовують два варіанти відповіді на отримане запитання. Таке опитування дозволяє викладачеві швидко побачити, наскільки успішно є засвоєним матеріал, проаналізувати результати і акцентувати свою увагу на найбільш проблемних питаннях, за якими результати опитування є найгіршими. Такий вид опитування може швидко показати відсоток засвоєння лекційних матеріалів та організувати гнучкий спосіб навчання із акцентами на найбільш проблемних питаннях [11].

Опитування дозволяє студентам оцінити лекційний матеріал та визначити його доступність для засвоєння, а також педагогічні навики викладача. Використання такої системи опитування гармонійно вписується у процес подачі матеріалу незалежно від спеціалізації учнів студентів та теми лекції чи уроку.

Таким чином, використання синхронних та асинхронних методів навчання дозволяє організувати ефективну роботу студента та викладача в умовах війни, коли як викладачі, так і учні є обмежені в енергоресурсах та технологічному забезпеченні.

Спричинені пандемією COVID-19 зміни в освіті розглядаються як досвід з позитивними та негативними ознаками. До позитивних наслідків навчання відносять покращення самоорганізації, вільний вибір ритму навчання, поширення інтерактивних методів навчання та віртуальних технологій [4]. Також необхідно зазначити, що в багатьох закладах освіти покращилося фінансування для нових проектів, освітніх платформ, курсів спрямованих на освітню реалізацію під час пандемії COVID-19 [10]. Однак позитивні зміни в освіті відбуваеться далеко не в кожному закладі освіти, а тільки в тому, де організаційна робота е швидкою, ефективною та релевантною поточним викликам.

На практиці численна кількість закладів освіти, що зіткнулися із проблемою організації навчання в умовах обмежених енергоресурсів починаючи з жовтня 2022 року, не мають можливості забезпечити безперервний освітній процес, а тому онлайн заняття можуть не проводитися, й студенти займаються самоосвітою, використовуючи підручники у паперовому вигляді. У результаті якість знань суттєво погіршується, оскільки тільки незначна частина студентів навчилися в умовах карантину самоорганізовувати власну роботу та працювати ефективно без викладача.

Ця проблема потребує організаційного та адміністративного вирішення. Зокрема, керівникам закладів вищої освіти доцільно стимулювати викладачів до підготовки навчальних матеріалів, які можуть подаватися в асинхронному форматі. Незважаючи на єдину освітню програму, заклади освіти використовують власні методики та підходи до викладання, а тому практика показує, що для кожного навчального закладу необхідно створювати власну базу освітніх матеріалів, які будуть доступні в цифровому форматі для асинхронного навчання.

Однак численна кількість викладачів, які не мають бажання або змоги підготувати такий матеріал, все ж таки використовують для навчання готові онлайн лекції та методичні матеріали, що доступні онлайн. Основною проблемою організації такого навчання є те, що поданий викладачами матеріал в асинхронній формі частково не пересікається із матеріалом, що вимагається у процесі оцінювання знань.

Ця ж проблема стосується і організації оцінювання студентів, коли тестування складається не безпосередньо викладачем предмету, а використовується загальне тестування, складене для всіх і розміщене у відкритому доступі.

Студенти, опрацьовуючи виключно поданий матеріал викладачем, не мають змоги отримати високі бали за результатами тестування, оскільки не мають повного обсягу інформації, яка вимагається освітньою програмою. Таким чином заклади вищої освіти та заклади середньої освіти повинні сформувати передумови для формування онлайн уроків для викладачів із можливістю їх запису.

Для цього необхідно використовувати технічну можливість запису уроків для окремих груп. В подальшому такі записи формуватимуть базу знань для закладу освіти, яка буде доступна учням для самостійного вивчення. Аналогічною є підготовка текстового матеріалу із інфографікою, яка дозволила би отримати достатній матеріал, що доповнював би матеріал у підручнику, або виділяв ключові моменти, на які потрібно звернути увагу.

Для викладачів необхідно розробити інструкцію з оперативного реагування на загрози та проблеми, яка дозволила би швидко переключатися з дистанційної на очну форму навчання, з використанням синхронних чи асинхронних технологій освіти [9; 14]. Звичайно, що формування методичних матеріалів для навчання потребує затрат часу викладачів, а тому слід виконати низку наступних заходів:

• керівники закладів освіти можуть запропонувати одноразову підготовку відкритих уроків з різних тем для того, щоб один раз записати їх і в подальшому використовувати для освіти;

• для викладачів окремих закладів освіти доцільно запропонувати стандартні набори програмного забезпечення, які дозволяють швидко формувати інфографічні, текстові та відеоматеріали;

• викладачам рекомендовано пройти курс підготовки для

досконалого володіння даним програмним забезпеченням;

• закладам освіти доцільно відпрацювати різні технології оцінювання, що дозволяють удосконалити комунікативний процес між студентом та викладачем та отримувати інформацію про ефективність теми викладання;

• поряд із використанням асинхронних методів навчання, в період технологічної можливості його забезпечення, школам доцільно використовувати синхронні методи навчання, що знижують рівень психологічного тиску та тривожності серед студентів.

Висновки

Цифрові трансформації освіти в умовах російсько- української війни вимагають удосконалення інструментів та підходів до викладання із врахуванням наступних проблем: зниження мотивації та психологічна неготовність до навчання; проблеми з енергоресурсами; проблеми технологічного забезпечення; проблеми організації гнучких методів навчання. Вирішити ці проблеми можливо завдяки грамотному комбінуванні синхронних та асинхронних технологій навчання. Практика показала, що в умовах карантину наявність синхронних дистанційних методів навчання дозволяє підвищити рівень комунікації, що знижує психологічне пригнічення студентів та підвищує рівень мотивації до навчання. Разом з тим в умовах відсутності енергоносіїв або перебоїв із інтернетом, студентам рекомендовано надавати інформацію, яку можливо опрацювати в доступний час. Досвід передових закладів освіти дозволяє показати ефективність інструментів асинхронного навчання, за допомогою якого студенти мають змогу переглядати відеолекцію та використовувати текстовий або інфографічний матеріал для вивчення теми. У результаті грамотного поєднання цих ресурсів заклади вищої освіти забезпечать безперервність навчання, не знижуючи рівень знань студентів. Щоб організувати гнучкий підхід до навчання, адміністрації закладів освіти доцільно прийняти заходи з підготовки навчальних матеріалів, які будуть доступними для навчання в будь-який час. Для цього необхідно шаблонізувати моделі створення таких відеолекцій та забезпечити навчання викладачів, щоб підготовка до такого заняття не потребувала значних трудових затрат.

Література:

1. Арешонков В. Ю. Цифровізація вищої освіти: виклики та відповіді. Вісник НАПН України. 2020. №2(2). С. 1-6.

2. Духаніна Н.М., Лесик Г.В. Цифровізація освітнього процесу: проблеми та перспективи. International scientific and practical conference “Modern directions of scientific research development” (May 18-20, 2022), Chicago, USA. - Chicago: BoScience Publisher. 2022. P. 406-409. URL: https://ela.kpi.Ua/bitstream/123456789/49235/1/p.406-409.pdf

3. Ковальчук В. Синхронне та асинхронне навчання, як стратегія сучасної освіти. Управління розвитком навчального закладу. 2017. URL: https://www.researchgate.net/ publication/324136657_Sinhronne_ta_asinhronne_navcanna_ak_strategia_sucasnoi_osviti

4. Колеснікова І. В. Цифровізація освітнього процесу в закладі післядипломної педагогічної освіти. Науковий часопис Нац. пед. ун-т імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2020. Вип.78. С.117-120.

5. Arianggara A. W., Baso Y. S., Ramadany S., Manapa, E. S., & Usman A. N. Web-based competency test model for midwifery students. International Journal of Health & Medical Sciences. 2021. 4(1). 1-7.

6. Arora A. K., & Srinivasan R. Impact of pandemic COVID-19 on the teaching-learning process: A study of higher education teachers. Prabandhan: Indian journal of management. 2020. 13(4). 43-56.

7. Bui T. H., Luong D. H., Nguyen X. A., Nguyen H. L., & Ngo T. T. Impact of female students' perceptions on behavioral intention to use video conferencing tools in COVID-19: Data of Vietnam. Data in Brief, 32, 106142. 2020. https://doi.org/10.1016Zj.dib.2020.106142

8. Cicha K., Rizun M., Rutecka P., & Strzelecki A. COVID-19 and higher education: first- year students' expectations toward distance learning. Sustainability. 2021. 13(4). 1889.

9. Hariyanta D., Hermanto H., Herwin H. Distance Learning Management in Elementary Schools During the Pandemic. Jurnal Prima Edukasia. 2022. 10(2):123-129. DOI:10.21831/jpe.v10i2.47712

10. Lee J., Hong N. L., & Ling N. L. An analysis of students' preparation for the virtual learning environment. The internet and higher education. 2001. 4(3-4). 231-242. https://doi.org/10.1016/S1096- 7516(01)00063 -X

11. Mayhew E. No longer a silent partner: How Mentimeter can enhance teaching and learning within political science. 2019.

12. Moorhouse B. L. Increasing in-class participation with online tools. The Teacher Trainer. 2017.

13. Zhernova A. Information and communication technologies in higher education: toward the preparedness of the subjects of education for innovation. Scientific Research in Social and Political Psychology. 2018. 33. 172-179.References.

14. Полежаев Ю.Г. Культурна грамотність як лінгводидактична категорія. Педагогічні науки теорія, історія, інноваційні технології. Суми: Вид-во Сум ДПУ імені А. С. Макаренка, 2021, № 10. С.147-157.

References:

1. Areshonkov V. (2020). Tsyfrovizatsiya vyshchoyi osvity: vyklyky ta vidpovidi [Digitalization of higher education: challenges and answers]. Bulletin of the NAPS of Ukraine. №2(2). 1-6. [In Ukrainian]

2. Dukhanina N.M., Lesyk G.V. (2022). Tsyfrovizatsiya osvitn'oho protsesu: problemy ta perspektyvy [Digitalization of the educational process: problems and prospects]. International scientific and practical conference "Modern directions of scientific research development" (May 18-20, 2022), Chicago, USA. - Chicago: BoScience Publisher. 2022. 406-409. URL: https://ela.kpi.Ua/bitstream/123456789/49235/1/p.406-409.pdf [In Ukrainian]

3. Kovalchuk V. (2017). Synkhronne ta asynkhronne navchannya, yak stratehiya suchasnoyi osvity [Synchronous and asynchronous learning as a strategy of modern education]. Management of the development of the educational institution. URL: https://www.researchgate.net/publication/324136657_Sinhronne_ta_asinhronne_navcanna_ak_str ategia_sucasnoi_osviti [In Ukrainian]

4. Kolesnikova I. V. (2020). Tsyfrovizatsiya osvitn'oho protsesu v zakladi pislyadyplomnoyi pedahohichnoyi osvity [Digitalization of the educational process in the institution of postgraduate pedagogical education]. Scientific Journal of the National Pedagogical Dragomanov University. Series

5. Pedagogical sciences: realities and prospects. 78. 117-120. [In Ukrainian]

5. Arianggara A. W., Baso Y. S., Ramadany S., Manapa, E. S., & Usman A. N. (2021). Web-based competency test model for midwifery students. International Journal of Health & Medical Sciences. 4(1). 1-7. [In English]

6. Arora A. K., & Srinivasan R. (2020). Impact of pandemic COVID-19 on the teachinglearning process: A study of higher education teachers. Prabandhan: Indian journal of management. 13(4). 43-56. [In English]

7. Bui T. H., Luong D. H., Nguyen X. A., Nguyen H. L., & Ngo T. T. (2020). Impact of female students' perceptions on behavioral intention to use video conferencing tools in COVID-19: Data of Vietnam. Data in Brief, 32, 106142. https://doi.org/10.1016/j.dib.2020.106142 [In English]

8. Cicha K., Rizun M., Rutecka P., & Strzelecki A. (2021). COVID-19 and higher education: first-year students' expectations toward distance learning. Sustainability. 13(4). 1889. [In English]

9. Hariyanta D., Hermanto H., Herwin H. (2022). Distance Learning Management in Elementary Schools During the Pandemic. Jurnal Prima Edukasia 10(2): 123-129. DOI:10.21831/jpe.v10i2.47712 [In English] Lee J., Hong N. L., & Ling N. L. (2001). An analysis of students' preparation for the virtual learning environment. The internet and higher education. 4(3-4). 231-242. https://doi.org/10.1016/S1096- 7516(01)00063-X [In English]

10. Lee J., Hong N. L., & Ling N. L. An analysis of students' preparation for the virtual learning environment. The internet and higher education. 2001. 4(3-4). 231-242. https://doi.org/10.1016/S1096- 7516(01)00063-X [In English]

11. Mayhew E. (2019). No longer a silent partner: How Mentimeter can enhance teaching and learning within political science. [In English]

12. Moorhouse B. L. (2017). Increasing in-class participation with online tools. The Teacher Trainer [In English]

13. Zhernova A. (2018). Information and communication technologies in higher education: toward the preparedness of the subjects of education for innovation. Scientific Research in Social and Political Psychology. 33. 172-179. [In English]

14. Polezhaev Yu.G. Cultural literacy as a linguistic didactic category. Pedagogical sciences, theory, history, innovative technologies. Sumy: Publishing House of Sumy DPU named after A.S. Makarenko, 2021, No. 10. P.147-157.

Размещено на Allbest.ru