Сучасні підходи до методики викладання дисциплін педагогічного напряму: інтеграція кліпового мислення

Размещено на http://allbest.ru

Сучасні підходи до методики викладання дисциплін педагогічного напряму: інтеграція кліпового мислення

Ільченко А.М. Ільченко Алла Михайлівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри гуманітарних і соціальних дисциплін, Полтавський державний аграрний університет, Факультет обліку та фінансів, Кафедра гуманітарних і соціальних дисциплін, Немеш В.І. Немеш Вячеслав Іванович аспірант кафедри психології, Університет Сучасних Знань, Тогачинська О.В. Тогачинська Ольга Василівна кандидат сільсько-господарських наук, доцент кафедра екологічної безпеки та охорони праці, Національний університет харчових технологій

Анотація

Стаття присвячена детальному аналізу кліпового мислення, дослідженню його впливу на когнітивний стиль майбутніх фахівців педагогічного профілю. На основі наукових досліджень зроблено висновок, що поступово спостерігається тенденція посилення цього явища серед здобувачів вищої освіти.

З'ясовано, що кліпове мислення означає процес відображення багатьох різноманітних властивостей об'єктів без урахування зв'язків між ними. Визначено головні характеристики кліпового мислення, а саме: фрагментарний інформаційний потік, алогічність, повна різнорідність інформації, яка змінюється з високою швидкістю та зазнає динамічних переключень між інформаційними фрагментами. Доведено, що кліпове мислення не формує цілісної картини сприйняття навколишнього середовища. кліповий мислення когнітивний вчитель

Також пояснено, що кліпове мислення відрізняється від традиційного (теоретичного) мислення та обумовлює особливості засвоєння навчального матеріалу студентами закладів вищої освіти педагогічного профілю. У статті з'ясовано, що кліпове мислення впливає на пошук та вироблення ефективних підходів до методики викладання дисциплін педагогічного напряму. Визначено, що сучасні підходи до методики викладання дисциплін педагогічного профілю діляться на короткострокові (негайні) та довгострокові (стратегічні).

Позитивні умови освітнього процесу, де здійснюється викладання дисциплін педагогічного профілю, а також пошук дієвої методики їх викладання залежить від оптимального поєднання короткострокових та довгострокових підходів. Детально обґрунтовано риси клопового мислення у студентів-педагогів та визначено ефективні методи та прийоми навчання, які можуть використовуватися під час викладання дисциплін педагогічного профілю з їх урахуванням.

Окремо досліджено лекцію-візуалізацію, що передбачає візуальну форму подання лекційного матеріалу за допомогою технічних засобів, опорних схем чи таблиць, іншого ілюстративного матеріалу з використанням так званих аттракторів.

Ключові слова: кліпове мислення, дисципліни педагогічного напряму, підходи, методика викладання, лекція-візуалізація.

Abstract

Modern approaches to teaching methodology of pedagogical disciplines: integration of clip thinking

Ilchenko Alla Mykhailovna PhD (Pedagogics), Associate Professor of the Department of Humanitarian and Social Disciplines, Faculty of Accounting and Finance, Poltava State Agrarian University

Nemesh Viacheslav Ivanovych Postgraduate student of the Department of Psychology, University of Modern Knowledge

Tohachynska Olha Vasylivna Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor, Department of Environmental Safety and Occupational Health, National University of Food Technologies

The article concerns the detailed analysis of clip thinking, investigates its influence upon cognitive style of future experts of pedagogical profile. On the basis of scientific literature, we came to the conclusion that a number of students with clip thinking is gradually increasing. We found that clip thinking means the process of reflection of different qualities of objects when the relations between them are not considered. Main characteristics of clip thinking were determined. They are the following: fragmentation information flow, illogicality, existing variety of information changing rapidly and facing dynamic switching between these information fragments. We proved that clip thinking does not form comprehensive picture of environment. We also explained that clip thinking differs from traditional (theoretical) thinking and substantiates certain peculiarities of perception of educational material by students of higher educational establishment of pedagogical profile. The article states that clip thinking impacts upon search and development of efficient approaches to teaching methodology of pedagogical disciplines. We found that modern approaches to teaching methodology of pedagogical disciplines are divided into short-term (immediate) and long-term (strategic). Positive conditions for educational process where pedagogical disciplines are taught and search for efficient teaching methodology depend on optimal combination of short-term and long-term approaches. We described in details features of clip thinking among students-pedagogues. Also, we outlined the most efficient methods and techniques used in the process of teaching of pedagogical disciplines taking into consideration the phenomenon of clip thinking and its features. Besides we studied visualization lecture that means visual form of presenting educational material with the use of technical educational aids, supporting schemes or tables, other illustrations where so-called attractors are applied.

Keywords: clip thinking, pedagogical disciplines, approaches, teaching methodology, visualization lecture.

Вступ

Постановка проблеми. Вимоги до сучасного педагога обумовлені новими трансформаціями в системі освіти, змінами освітньої парадигми, новітніми підходами та методами підготовки майбутніх фахівців. Під час здійснення професійної діяльності викладач вирішує велику кількість організаційних, педагогічних, психологічних та дидактичних завдань. Сьогодні освітній процес у вищій школі ускладнений багатьма об'єктивними факторами, а саме: пандемією коронавірусу, яка змінила життя суспільства та вплинула на організацію навчання у закладах вищої освіти (далі - ЗВО), і повномасштабною збройною агресією російської федерації проти України, що змусила всіх учасників вирішувати не лише освітні, а й безпекові завдання. Проте і пандемія, і війна не змінили головний орієнтир освітнього процесу ЗВО, що спрямований на досягнення педагогічної інтенції - підготовку майбутнього фахівця. Навіть навпаки, в нових умовах це питання є особливо гострим, оскільки вимагає формування такого фахівця, який володіє новими якостями та компетенціями і який готовий виконувати існуючі завдання якісно і швидко.

Однією з таких труднощів є посилення ролі інформаційних технологій, в результаті чого суттєво змінюються когнітивні механізми здобувачів освіти, їхні пізнавальні процеси та способи сприйняття, зазнають трансформації методи аналізу та переробки інформації, а також з'являються нові способи здійснення комунікації.

Сьогоднішні здобувачі вищої освіти по-іншому засвоюють навчальний матеріал у порівнянні зі своїми попередниками. Це явище називається «кліпове мислення» і означає передачу інформації за допомогою рухомого зображення, що доповнюється звуками. Кліпове мислення детально вивчається вітчизняними та зарубіжними науковцями, а в окремих дослідженнях таке мислення називають однією з головних причин змін, які відбуваються в системі освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Низка вітчизняних та зарубіжних вчених досліджували окремі особливості кліпового мислення у здобувачів вищої освіти (Д. Алшрайдех, С. Баранник, В. Єхалов, Ю. Мельник, О. Мохначов, Л. Овчаренко, Б. Панджайтан, М. Поленкова, В. Приймак, І. Романюта, О. Руденко, Ю. Солона, М. Хасібуан, Ю. Ходикіна, О. Шестопалова та ін.). Питання розробки підходів до методики викладання фахових дисциплін вивчали С. Баранник, В. Єхалов, Ю. Мельник, В. Седінкін, І. Романюта (для студентів-медиків), Ю. Солона (для майбутніх учителів біології), Ю. Ходикіна, В. Приймак, М. Поленкова, О. Руденко (для майбутніх викладачів психолого-педагогічних дисциплін), Д. Алшрайдех (для майбутніх вчителів іноземної мови), О. Шестопалова та Т. Гончарова (для майбутніх вчителів природничих дисциплін). Проте з урахуванням збільшення кількості здобувачів вищої освіти з кліповим мисленням щороку, проблема вироблення нових підходів до методики викладання дисциплін педагогічного напряму є актуальною і потребує детального дослідження.

Мета статті полягає в аналізі кліпового мислення та врахуванні його сутнісних особливостей для вироблення нових підходів до методики викладання навчальних дисциплін педагогічного напряму.

Виклад основного матеріалу

«Кліповість» означає процес відображення багатьох різноманітних властивостей об'єктів без урахування зв'язків між ними. В освітньому процесі така характеристика має фрагментарний інформаційний потік, алогічність, повну різнорідність інформації, яка змінюється з високою швидкістю та зазнає динамічних переключень між інформаційними фрагментами. Окрім того, кліпове мислення не провокує цілісної картини сприйняття навколишнього середовища [1]. Здобувачі вищої освіти схильні отримувати інформацію через наочну демонстрацію матеріалу, проте їм важко виокремити раціональну інформацію серед загальних положень, що забирає багато часу під час роботи зі спеціальною літературою. Здобувачі вищої освіти краще розуміють матеріал, який вивчають разом з викладачами, ніж той, що можуть отримувати через інтернетні ресурси. Кліпове мислення переважно наділяють негативними характеристиками, трактуючи його як поверхневе, вибіркове чи стереотипне сприйняття інформації [2, 3, 4]. Це пов'язано з тим, що викладачі вимагають від них вивчати першоджерела, навчальну літературу, конспектувати та аналізувати спеціальну інформацію. А сучасні студенти хочуть, щоб навчальна інформація надавалася їм у звичній стислій формі за допомогою презентацій, тез лекцій, опорних схем, малюнків тощо [2].

У процесі вивчення дисциплін педагогічного напряму здобувач вищої освіти, який володіє кліповим мисленням, не може якісно та детально проаналізувати отриману інформацію та ґрунтовно її зрозуміти через фрагментарні та вибіркові знання. Деякі науковці описують [1], що у сьогоднішніх здобувачів вищої освіти виникають труднощі під час підготовки до занять, а також у них спостерігається домінування короткочасного запам'ятовування навчального матеріалу як власного відчуття, що є причиною труднощів під час виконання завдань продуктивної спрямованості. Також варто зазначити, що ці особливості недостатньо враховуються під час розробки освітніх програм, вдосконалення методики викладання навчальних дисциплін, написання сучасних посібників та підручників.

Окремі дослідники виділяють і позитивні моменти [1, 6]: кліпове мислення виконує захисну функцію, що допомагає пропустити вторинну чи непотрібну інформацію, та дає можливість швидко досягнути освітнього результату на основі отриманих стислих даних.

Такі характеристики впливають на освітній процес, змушуючи викладачів шукати нові підходи до його трансформації. На основі аналізу наукових праць [1, 5, 6], можемо здійснити компаративний аналіз традиційного (теоретичного) та кліпового мислення, а також проаналізувати особливості навчання за умови, що здобувачі вищої освіти володіють одним із зазначених типів мислення (табл. 1).

Таблиця 1.

Аналіз типів мислення та їх вплив на освітній процес

У будь-якому випадку кліпове мислення стає невід'ємним компонентом, який характеризує сучасний етап розвитку інформаційного суспільства та який, з огляду на ці обставини, потребує окремого ґрунтовного дослідження для ефективної інтеграції в освітній процес.

На думку С. Баранника [2], найчастіше нарікають на здобувачів вищої освіти ті викладачі, вивчення дисциплін яких пов'язане з опрацюванням значних обсягів словесних текстів.

Це ж саме ми можемо сказати про традиційні лекційні заняття, які передбачають, що студент буде уважно слухати виступ викладача протягом довгого часу, не відволікаючись і засвоюючи великі обсяги інформації. Очевидно, що традиційні методи викладання, у тому числі й педагогічного напряму, провокують виникнення серйозних труднощів серед здобувачів вищої освіти, що навчаються в рамках іншого когнітивного стилю. У зв'язку з цим, виникає необхідність вироблення ефективних підходів до викладання дисциплін педагогічного напряму.

Аналіз наукових праць [1, 7, 8] дає нам можливість поділити всі існуючі підходи до методики викладання таких дисциплін на дві групи: короткострокові (негайного застосування) та довгострокові (стратегічні) (рис.).

Короткострокові підходи вимагають негайного застосування та стосуються швидкої перебудови освітнього процесу з урахуванням нових вимог.

Сюди віднесемо: інтегрування інноваційних інструментів та методів (наприклад, інтерактивних методів, ігор та проектно-ігрових прийомів, групового навчання) [2, 1]; розподілення навчального матеріалу на блоки для кращого засвоєння [2]; раціональна зміна видів діяльності на занятті [1, 8]; багаторазове повторення вивченого матеріалу та обов'язкове підведення підсумків в кінці заняття, логічно пов'язуючи усі інформаційні блоки [2, 3]; розробка навчальних посібників та підручників нового формату з попередньою переробкою інформації [2, 6]; використання елементів кліпової презентації нового матеріалу (графіки, схеми, таблиці та ін.) для досягнення високого рівня ефективності навчання, подолання стереотипів літературної мови та концентрації на нелінійному чи відкритому досвіді здобувачів вищої освіти, що є типовим для кліпового мислення [1]; використання інформаційно-комунікаційних технологій, у тому числі для повсякденного спілкування поза навчальним процесом за допомогою таких застосунків як WhatsApp, Telegram, Instagram, Facebook, Twitter тощо [9], використання лекцій-візуалізацій та інтерактивної дошки [10, 11], імплементація коротких тематичних відеосюжетів (до 4 хвилин) на занятті [9, 11, 12, 13], часта зміна джерел інформації [1, 12], імплементація окремих методів роботи з текстами (формування алгоритму відповіді на порівняння та інші логічні операції, заповнення опорних таблиць зі змістовими прогалинами, знаходження в тексті змістових одиниць, складання планів до текстів, тезисне оформлення, застосування креалізованих текстів, складання кластерів, виокремлення головного в тексті) [1].

Рис. Класифікація підходів до методики викладання дисциплін педагогічного напряму з урахуванням кліпового мислення

Очевидно, що в перспективі кількість здобувачів вищої освіти з кліповим мисленням у ЗВО буде тільки збільшуватися. У зв'язку з цим слід спланувати перехід до довготривалих рішень - імплементації стратегічних підходів, орієнтованих на поступову трансформацію освітнього процесу. До таких підходів належать: створення альтернативних освітніх програм [2]; зміни структури надання інформації [1, 2]; науковість змісту навчання [1]; переформатування посібників та підручників у цифрову форму, що будуть містити багаторівневу структуру для систематизації раніше отриманих знань [2]; відмова від тотального тестування як умови перевірки знань та перехід до комплексних логічних завдань, що потребують відповіді одразу на декілька дисциплін [3], а у випадку проведення тестування рекомендовано використовувати комп'ютери та спеціальне програмне забезпечення [1]; розробка та імплементація методів підвищення мотивації до навчання [8]; ефективна організація позааудиторної роботи, яка спрямована на вивчення додаткового матеріалу або вправляння професійно необхідних навичок [14]; використання технології горизонтального навчання, який означає двостороннє взаємне навчання, що передбачає обмін знаннями, ідеями, навичками між тими, хто навчається [15]; розробка та впровадження технології «перевернутого класу» [14]; розробка відеокурсів [11]; впровадження дистанційного навчання [16]; використання елементів гейміфікації [8].

Такі підходи створять альтернативу, яка дозволить здобувачам вищої освіти засвоїти навчальну дисципліну швидше і якісніше.

Традиційною формою навчання у ЗВО є лекція, за допомогою якої викладач здійснює виклад навчального матеріалу в систематичній і послідовній формі, сконцентрований, в основному, навколо фундаментальних засад науки [8, 10]. Зважаючи на особливості когнітивного стилю сучасних студентів, лекція-візуалізація - саме та форма навчання, яка буде створювати найбільшу кількість труднощів для людей з кліповим мисленням [10; 17]. Тому під час підготовки лекційного заняття, слід врахувати всі особливості аудиторії та попередити можливі помилки. Проаналізуємо таку підготовку більш детально.

Перш за все, викладачу необхідно звернути увагу, що основним способом подачі інформації під час є вербальний (написаний текст, усний виступ), а також ілюстративний матеріал (фотографії, таблиці, схеми, інформаційні блоки тощо). Викладач, який викладає дисципліни педагогічного напряму для здобувачів вищої освіти з кліповим мисленням повинен активно використовувати дієвий вид лекцій - лекція-візуалізація. Такий вид лекції передбачає візуальну форму подання лекційного матеріалу за допомогою технічних засобів, опорних схем чи таблиць, іншого ілюстративного матеріалу. Під час проведення лекції-візуалізації слід подавати інформацію, використовуючи два способи - вербальний та ілюстративний, поєднуючи їх з так званими аттрактори. Найбільш типовими є такі поєднання: 1) ілюстрації + надписи; 2) повний вербальний текст + ілюстрація без надпису; 3) стислий вербальний текст + ілюстрації з надписами.

Узагальнюючи матеріал, варто проаналізувати основні риси кліпового мислення та можливі методи організації навчального процесу (табл. 2).

Таблиця 2.

Основні риси кліпового мислення здобувачів вищої освіти та методи, які застосуються під час викладання дисциплін педагогічного профілю

Висновки

Таким чином, у ході дослідження ми дійшли таких висновків: 1) майбутнім фахівцям педагогічного профілю, як і студентам інших спеціальностей, притаманне кліпове мислення; 2) поступово спостерігається тенденція посилення цього явища серед здобувачів вищої освіти; 3) кліпове мислення означає процес відображення багатьох різноманітних властивостей об'єктів без урахування зв'язків між ними. Головними характеристиками кліпового мислення є фрагментарний інформаційний потік, алогічність, повна різнорідність інформації, яка змінюється з високою швидкістю та зазнає динамічних переключень між інформаційними фрагментами. Окрім того, кліпове мислення не формує цілісної картини сприйняття навколишнього середовища; 4) кліпове мислення відрізняється від традиційного (теоретичного) мислення та обумовлює особливості засвоєння навчального матеріалу студентами ЗВО педагогічного профілю; 5) кліпове мислення впливає на вироблення ефективних підходів до методики викладання дисциплін педагогічного напряму; 7) сучасні підходи до методики викладання дисциплін педагогічного профілю можна поділити на короткострокові (негайні) та довгострокові (стратегічні). Їх оптимальне поєднання створює умови для ефективної методики викладання дисциплін педагогічного профілю.

В подальшому планується дослідити розробку завдань для ефективного контролю засвоєння знань з дисциплін педагогічного профілю.

Література

1. Солона Ю. А. Розроблення підходів щодо трансформації «кліпового» мислення майбутніх учителів біології способами організації навчально-дослідницької діяльності у фаховій підготовці. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 13, Т. 1. С. 156-163.

2. Баранник С. І., Єхалов В. В., Романюта І. А., Лященко П. В. Інтеграція «кліпового мислення» в сучасну медичну освіту. Південноукраїнський медичний науковий журнал. 2018.№ 19. С. 8-12.

3. Мохначов О. В., Овчаренко Л. К. Кліпове мислення й особливості сприйняття інформації як одна з головних проблем сучасної освіти. Реалії, проблеми та перспективи вищої медичної освіти: Матеріали навч.-наук. конф. з міжнар. участю, 25 бер. 2021 р. Полтава, 2021. С. 170-180.

4. Melnyk Yu. B., Yekhalov V. V., Sedinkin V. A. The Role and Influence of “Clip Thinking” on the Educational Process in Medical Education. Interdisciplinary Journal of Virtual Learning in Medical Sciences. 2020. № 11(1). Р. 61-64.

5. Alshraideh D. S. EFL Learners' and Teachers' Perception toward the Use of Online Videos in EFL Classes. Arab World English Journal. 2021. № 12(1). Р. 215-228.

6. Shestopalova O. P., Goncharova T. Yu. The phenomenon of “clip thinking” in the educational and cognitive activities of students of natural and physical-mathematical educational profile. Journal of Physics: Conference Series. 2022. № 2288. URL: https://iopscience.iop.org/article/10.1088/1742-6596/2288/1/012036/pdf

7. Ходикіна Ю. Ю., Приймак В. М., Поленкова М. В., Руденко О. В. Феномен кліпового мислення у контексті формування професійної компетентності майбутніх викладачів психолого-педагогічних дисциплін. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 2022. № 1(6). С. 360-369.

8. DeMonte J., Coggshall J. New Collaborations, New Approaches: Research for Improvement in Teacher Preparation. Washington: American Institute for Research, 2019. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED585531.pdf

9. Panjaitan B. R., Hasibuan M. I. Exploring Students' Perception and Use of Movie Clips to Enhance Students' Participation in English Classroom. Journal of English Teaching and Learning Issues. 2022. № 5(1). Р. 17-30.

10. Руденко Ю. Лекція-візуалізація як форма психолого-педагогічного супроводу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2019 № 2(65). С. 242-247.

11. Lestari N. Improving the Speaking Skill by Vlog (video blog) as Learning Media: The EFL Students Perspective. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences. 2019. № 9(1). Р. 915-925.

12. Stanciulescu A., Castronovo F., Oliver J. Assessing the impact of visualization media on engagement in an active learning environment. International Journal of Mathematical Education in Science and Technology. 2022. URL: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/ 0020739X.2022.2044530?needAccess=true

13. Zhang G., Zhu Z., Zhu S., Liang R., Sun G. Towards a better understanding of the role of visualization in online learning: A review. Visual Informatics. 2022. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2468502X22000924

14. Han Han, Rokenes F. M. Flipped classroom in teacher education: a scoping review. Frontiers. 2020. № 12. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/feduc.2020.601593/full

15. Бхіндер Н. В. Горизонтальне навчання як організаційно-педагогічна інновація в процесі професійної підготовки прикордонників у Республіці Індія. Науковий вісник Льотної академії. Серія: Педагогічні науки. 2018. № 3. С. 201-205.

16. Kozak N. Rudynskyi O. Kozak D. Pilot study applying distance learning during continuous professional development of military doctors in Ukrainian Military Academy. current aspects of Military Medicine. 2021. № 28(1). Р. 10-23. URL: https://doi.org/10.32751/2310-4910- 2021-28-1-01

17. Мантуло Н. Б., Полежаев Ю. Г. Формування соціокультурної компетенції в процесі навчання ділової іноземної мови: аксіологічний підхід. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя. Класичний приватний університет, 2014, № 39 (92) С. 284 - 289.

References

1. Solona Yu. A. Rozroblennia pidkhodiv shchodo transformatsii «klipovoho» myslennia maibutnikh uchyteliv biolohii sposobamy orhanizatsii navchalno-doslidnytskoi diialnosti u fakhovii pidhotovtsi [Development of approaches to transformation of «clip» thinking of future teachers of biology using techniques of organization of scientific and research activity in the professional training]. Innovatsiina pedahohika - Innovative pedagogics. 2019. № 13(1). P. 156-163. [in Ukrainian]

2. Barannyk S. I., Yekhalov V. V., Romaniuta I. A., Liashchenko P. V. Intehratsiia «klipovoho myslennia» v suchasnu medychnu osvitu [Integration of «clip thinking» in modern medical education]. Pivdennoukrainskyi medychnyi naukovyi zhurnal - South-Ukrainian medical scientific journal. 2018. № 19. P. 8-12. [in Ukrainian]

3. Mokhnachov O. V., Ovcharenko L. K. Klipove myslennia i osoblyvosti spryiniattia informatsii yak odna iz holovnykh problem suchasnoi osvity [Clip thinking and peculiarities of perception of information as a main problem of modern education]. Realities, problems and prospects of higher medical education: Proceedings of educational and scientific conference with international attendance, 25 Mar. 2021. Poltava, 2021. P. 170-180. [in Ukrainian]

4. Melnyk Yu. B., Yekhalov V. V., Sedinkin V. A. The Role and Influence of “Clip Thinking” on the Educational Process in Medical Education. Interdisciplinary Journal of Virtual Learning in Medical Sciences. 2020. № 11(1). Р. 61-64.

5. Alshraideh D. S. EFL Learners' and Teachers' Perception toward the Use of Online Videos in EFL Classes. Arab World English Journal. 2021. № 12(1). Р. 215-228.

6. Shestopalova O. P., Goncharova T. Yu. The phenomenon of “clip thinking” in the educational and cognitive activities of students of natural and physical-mathematical educational profile. Journal of Physics: Conference Series. 2022. № 2288. URL: https://iopscience.iop.org/ article/10.1088/1742-6596/2288/1/012036/pdf

7. Khodykina Yu. Yu., Pryimak V. M., Polenkova M. V., Rudenko O. V. Fenomen klipovoho myslennia u konteksti formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh vykladachiv psykholoho-pedahohichnykh dystsyplin [Phenomenon of clip thinking in the context of formation of professional competence of future teachers of psychological and pedagogical disciplines]. Perspektyvy ta innovatsii nauky - Prospects and innovations of science. Series «Psychology», Series «Pedagogy», Series «Medicine»). 2022. № 1(6). Р. 360-369. [in Ukrainian]

8. DeMonte J., Coggshall J. New Collaborations, New Approaches: Research for Improvement in Teacher Preparation. Washington: American Institute for Research, 2019. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED585531.pdf

9. Panjaitan B. R., Hasibuan M. I. Exploring Students' Perception and Use of Movie Clips to Enhance Students' Participation in English Classroom. Journal of English Teaching and Learning Issues. 2022. № 5(1). Р. 17-30.

10. Rudenko Yu. Lektsiia-vizualizatsiia yak forma psykholohi-pedahohichnoho suprovodu formuvannia profesiino-metodychnoi spriamovanosti maibutnikh vykhovateliv zakladiv doshkilnoi osvity [Vizualization lecture as a form of psychological and pedagogical support of formation of professional and methodical orientation of future teachers of pre-school educational establishments]. Naukovyi visnyk MNU imeni V. O. Suhomlynskoho - Scientific bulletin of Mykolaiv National University named after V. O. Sukhomlynskyi. Pedagogical sciences. 2019. № 2(65). P. 242-247. [in Ukrainian]

11. Lestari N. Improving the Speaking Skill by Vlog (video blog) as Learning Media: The EFL Students Perspective. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences. 2019. № 9(1). Р. 915-925.

12. Stanciulescu A., Castronovo F., Oliver J. Assessing the impact of visualization media on engagement in an active learning environment. International Journal of Mathematical Education in Science and Technology. 2022. URL: https://www.tandfonline.com/doi/pdf/ 10.1080/0020739X.2022.2044530?needAccess=true

13. Zhang G., Zhu Z., Zhu S., Liang R., Sun G. Towards a better understanding of the role of visualization in online learning: A review. Visual Informatics. 2022. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2468502X22000924

14. Han Han, Rokenes F. M. Flipped classroom in teacher education: a scoping review. Frontiers. 2020. № 12. URL: https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/feduc.2020.601593/full

15. Bhinder N. V. Horizontalne navchannia yak orhanizatsiino-pedahohichna innovatsiia v protsesi profesiinoi pidhotovky prykordonnykiv u Respublitsi Indiia [Horizontal learning as organizational and pedagogical innovation in the process sof professional training of border guards in the Republic of India]. Naukovyi visnyk Liotnoi akademii - Scientific bulletin of Flight Academy. Series: Pedagogical sciences. 2018. № 3. С. 201-205. [in Ukrainian]

16. Kozak N. Rudynskyi O. Kozak D. Pilot study applying distance learning during continuous professional development of military doctors in Ukrainian Military Academy. Current Aspects of Military Medicine. 2021. № 28(1). Р. 10-23. URL: https://doi.org/10.32751/2310-4910-2021-28-1-01

17. Mantulo N. B., Polezhaev Y. G. Formation of sociocultural competence in the process of learning a business foreign language: an axiological approach. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools. Zaporizhzhia. Classical Private University, 2014, No. 39 (92) P. 284 - 289.

Размещено на Allbest.ru