Цифрове освітнє середовище у викладанні англійської мови професійного спрямування онлайн та оффлайн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Цифрове освітнє середовище у викладанні англійської мови професійного спрямування онлайн та оффлайн

Сергєєва Галина Анатоліївна,

кандидат філологічних наук, доцент, старший викладач

м. Харків

Анотація

У статті досліджуються актуальні питання викладання іноземних мов в епоху інформатизації освіти та особливостей використання цифрових технологій при вивченні англійської юридичної мови в онлайн та оффлайн режимі. В центрі уваги статті знаходяться окремі аспекти проблеми використання сучасних інформаційних технологій при вивченні іноземної мови. Зокрема досліджується проблема застосування цифрових технологій при вивчення іноземної мови професійного спрямування у закладах вищої освіти, яке відбувається в різних режимах і форматах, характерних для реалій сьогоднішнього часу. Згадане питання розглядається в аспекті організації цифрового освітнього середовища та трансформацій методики та підходів до викладання іноземних мов, які відбуваються в умовах дистанційного навчання онлайн в синхронному та асинхронному режимах. Висловлюється погляд на цифрові технології, як на важливий елемент сучасного освітнього середовища, оскільки вони продукують зміни архітектури освітнього середовища, зміни принципів навчання, ролі учасників освітнього процесу, появу нових форм та методів викладання навчальних дисциплін. В роботі ставиться питання щодо необхідності наукового обґрунтування доцільності застосування тих чи інших інструментів в конкретній навчальній ситуації. Мета роботи - проаналізувати існуючі підходи до застосування інформаційних технологій у викладанні англійської мови в ситуаціях як онлайн, так і офлайн навчання, а також розглянути окремі аспекти використання цифрових технологій, засновуючись на практичному досвіді викладання англійської юридичної мови. Увага приділена також проблемі вибору методів, прийомів та інструментів для організації та проведення занять з англійської мови в онлайн режимі, а також доцільності використання цифрових технологій під час аудиторних занять в режимі оффлайн. Зроблено висновок, що організовуючи навчальну діяльність студентів і обираючи інструменти, методи і прийоми викладання іноземної мови, що відповідають поставленим навчальним цілям, слід брати до уваги та застосовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології.

Ключові слова: викладання іноземних мов професійного спрямування, цифрові технології, цифрове освітнє середовище, SAMR-модель, гібридне навчання.

Abstract

Serhieieva Halyna Anatoliivna, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Senior Lecturer, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv

Digital educational environment in ESP teaching online and offline

The article deals with the topical issues of teaching foreign languages in the era of informatization of education and the peculiarities of the use of digital technologies while studying Legal English in online and offline mode. The article focuses on certain aspects of the problem of modern information technologies usage in learning foreign languages. In particular, the problem of the digital technologies applying while studying a foreign language for professional purposes in higher education institutions, which takes place in different modes and formats in the present time realities, is investigated. This issue is considered in the aspect of organizing a digital educational environment and transformations of methods and approaches to teaching foreign languages taking place in the context of online distance learning in synchronous and asynchronous modes. A view is expressed that digital technologies is an important element of the modern educational digital environment, as they change the structure of the educational environment, the principles of learning, the roles of the educational process participants, the emergence of new forms and methods of teaching disciplines. The paper raises the question of the need for scientific substantiation of applying certain tools in a particular educational situation. The purpose of the work is to analyze the existing approaches to the use of information technology in teaching English in both online and offline learning situations, as well as to consider certain aspects of the use of digital technologies basing on the practical experience in teaching Legal English. Attention is also paid to the problem of choosing the appropriate methods, techniques and tools to organize and conduct English classes online, as well as of using digital technologies during offline classes. It is concluded that while organizing students' learning activities and choosing tools, methods and techniques for teaching a foreign language which meet the set educational goals, one should take into account and apply modern information and communication technologies.

Key words: teaching foreign languages for professional purposes, digital technologies, digital educational environment, SAMR-model, blended learning.

Основна частина

Постановка проблеми. На розвиток соціуму впливають різноманітні чинники, серед яких є й глобальні, що спричиняють зміни світового масштабу, зокрема такі, як епідемії та війни. Такі події, з одного боку, безперечно, призводять до негативного впливу на всі сфери людського життя та мають далекосяжні наслідки, такі як втрата людського капіталу, руйнування, деградація в економічній, суспільній, культурній та інших сферах життя держави, суспільства, громадян, у тому числі й освітній. Однак, в той же час, саме такі кризові ситуації, коли цивілізація веде боротьбу за своє подальше фізичне існування, і викликають миттєву реакцію людства, спрямовану на пошуки шляхів подолання кризи в усіх цих сферах. Замість зупинки розвитку, навпаки спостерігається прогрес в різноманітних сферах життя.

Насамперед це стосується стрімкого розвитку науки і технологій, які міцно поєднані з освітою. Поєднання освіти і технологій є найважливішим складником та рушійною силою прогресивних змін у житті людства. Дослідники звертають увагу на безпосередній взаємозв'язок між освітою і технологією, який, на їхню думку, полягає в тому, що освіта є основою для створення технологій, які в свою чергу є основою прогресу в технологічному забезпеченні освітнього процесу [1, с. 16]. Погоджуючись із зазначеною тезою та спираючись на власний практичний досвід, висловимо думку, що цифрові технології, на наш погляд, продукують зміни архітектури освітнього середовища, зміни принципів навчання, ролі учасників освітнього процесу, появу нових форм та методів викладання навчальних дисциплін. Це стосується, безперечно, всіх галузей науки та навчання, однак в цій праці в центрі уваги будуть окремі аспекти проблеми використання сучасних інформаційних технологій при вивченні іноземної мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальні питання зазначеної наукової проблематики висвітлюються у роботах багатьох дослідників, зокрема різні її аспекти досліджували Годованець Н.І. [2], Грицюк О.М., Кузнєцова О.М., та інші. Науковці в свої розвідках спрямовують зусилля на дослідження різноманітних теоретико-наукових та прикладних аспектів застосування інформаційних технологій в освіті, пошуку найефективніших методів застосування технологій, у тому числі й у викладанні іноземних мов. Останнім часом чільне місце серед питань, що є предметом наукового інтересу в розвідках як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників в галузі лінговодидактики, займають хмарні технології, різноманітні цифрові інструменти та застосунки [3, с. 67-68].

Огляд літератури з цього питання дає підстави стверджувати, що переважна більшість дослідників звертають увагу на переваги застосування цифрових технологій у навчальному процесі і лише окремі з них окреслюють певні проблеми і недоліки та ставлять питання про необхідність наукового обґрунтування доцільності застосування тих чи інших інструментів в конкретній навчальній ситуації. Про це неодноразово згадувалось в попередніх дослідженнях Отже, вважаємо, що дослідження зазначеної тематики є актуальним в першу чергу з практичної точки зору. Насамперед, маємо на увазі аспекти методики навчання іноземних мов із застосуванням інноваційних технічних інструментів, зокрема вивчення іноземної мови професійного спрямування у закладах вищої освіти, яке відбувається в різних режимах і форматах, що є характерним для реалій сьогоднішнього часу.

Мета статті - проаналізувати існуючі підходи до застосування інформаційних технологій у викладанні англійської мови в ситуаціях як онлайн, так і офлайн навчання. Також розглянемо окремі аспекти використання цифрових технологій, засновуючись на практичному досвіді викладання англійської юридичної мови.

Виклад основного матеріалу. Проблема застосування методів використання інноваційних технологічних рішень у навчанні англійської мови фахового спрямування, зокрема LegalEnglish, є важливою і, водночас, мало дослідженою тематикою. Викладання фахової мови має значні відмінності від загального навчання іноземної мови, що особливо актуалізувалось останніми роками у зв'язку зі змінами концептуальних засад освіти загалом, і вищої освіти зокрема. Означені зміни стали реакцією на потреби ринків праці до кваліфікації випускників закладів вищої освіти і відобразилися на поглибленні профілізації навчання та компетентністному підході. Це означає, що саме формування компетентності повинно бути результатом навчання конкретної начальної дисципліни, а отже компетентності є основою проектування змісту освіти в програмах навчальних дисциплін.

Оскільки метою навчання є формування іншомовної комунікативної компетентності фахівця конкретної галузі, зокрема навичок здійснення професійної комунікації англійською мовою, викладання іноземної мови фахового спрямування потребує врахування багатьох чинників. Серед них, дослідники називають, зокрема розуміння мети навчального курсу, правильний вибір матеріалу для аудиторної та самостійної роботи студента, вибір відповідних методів та видів навчальної діяльності студентів в конкретній групі [4, с. 85]. В іншомовній підготовці студентів-юристів комунікативний компонент особливо важливий і є невід'ємною складовою професійної компетентності майбутнього фахівця, оскільки їх професійна діяльність передбачає вміння ясно і чітко висловлювати думки, переконувати, аргументувати, брати участь у діалозі, тощо.

Слід зазначити, що застосування хмарних технологій дійсно вирішує багато проблем, починаючи з доступу до аутентичних навчальних матеріалів і використання реального мовного середовища для організації комунікативної діяльності студентів, до значного розширення можливості практичного втілення задекларованих педагогічною наукою та нормативними документами, що регулюють сферу освіти, принципів та підходів до викладання. Серед них є як давні, але модернізовані принципи, такі як принцип наочності / візуалізації та створення ситуацій реального спілкування, так і ті, що ввійшли в обіг в сфері освіти порівняно недавно, але їх ефективна реалізація, на наш погляд, відбулась саме завдяки використанню технічних інновацій у викладанні іноземної мови. В цьому контексті, вважаємо, можна назвати принципи особистісно-орієнтованого або студенто-центричного навчання, а також принципи індивідуалізації, диференціації та автономізації навчального процесу.

Серед різноманітних сучасних інформаційних технологій, які постійно розвиваються, даючи поштовх розвитку освітніх технологій, велика їх кількість використовується саме для вивчення іноземної мови. Основою всіх сучасних технологій є комп'ютер, функцію якого сьогодні можуть виконувати інші стаціонарні або мобільні пристрої, такі як ноутбук, смартфон, смартборд та інші високотехнологічні дивайси, які мають доступ до Інтернет-мережі, можуть містити різноманітні застосунки та використовувати можливості хмарних технологій. Протягом тривалого часу, починаючи з часів, коли було винайдено комп'ютер та вперше застосовано його в сфері викладання іноземних мов у 1960-х роках, відбувається безперервний та інтенсивний розвиток цих технологій, що сприяє підвищенню якості, модернізації та оптимізації навчального процесу і є важливим чинником створення якісно нового освітнього середовища, яке сьогодні називають цифровим. Дослідники розділяють цей період на три етапи. Характеристикою кожного з них, на їхню думку, є зміна підходів до застосування комп'ютера у вивченні іноземних мов, а також розширення форм та видів навчальної діяльності із застосуванням інформаційно-комп'ютерних технологій [5, с. 34].

Третій етап, що триває на з 1990-х років характеризується появою мережі Інтернет, різноманітних мультимедійних засобів та програмного забезпечення для вивчення іноземних мов. Очевидно, що інформаційні технології такого рівня могли виконувати лише допоміжні, суто утилітарні функції, зокрема як джерело аутентичного навчального контенту, додаткового навчального матеріалу, тощо. [6, с. 216]. Тобто, використання таких інструментів не дозволяло викладачеві створити повноцінне віртуальний освітній простір, який би функціонував як єдина система, прискорюючи та покращуючи якість всіх етапів педагогічного процесу: ознайомлення, засвоєння і контролю. Тим більше рівень розвитку тогочасних технологій не дозволяв навіть думати про дистанційну взаємодію учасників навчального процесу.

Важливою і багато в чому визначальною характеристикою сучасного цифрового світу став розвиток хмарних технологій, які все більше і більше застосовуються в сфері вищої освіти, оскільки можуть використовуватись в різних режимах навчального процесу і мають дуже широкий функціонал, що дозволяє вирішувати різноманітні, нестандартні завдання та використовуватись для різних цілей та в різноманітних формах віртуальної навчальної діяльності. Ефективність застосування хмарних технологій в навчальному процесі була доведена експериментальним шляхом у дослідженні, проведеному в групах студентів-юристів [3]. Дослідження продемонструвало, що використання застосунку Quizletпри вивченні термінологічної лексики студентами-юристами в різних режимах, одна з дотриманням певного алгоритму виконання різних видів завдань через певні проміжки часу, як під час аудиторної роботи, так і в позааудиторний час, зручний для студента,

Незважаючи на те, що цифрові технології, про які йшла мова вище, існують вже певний час, однак до недавнього часу, вони недостатньо активно застосувались викладацькою спільнотою в сфері вищої світи України. Основною причиною, яка мотивувала викладача звертатись до застосування таких технологій у навчальному процесі, на наш погляд, була в першу чергу необхідність пошуку ефективних засобів організації навчання студентів в позааудиторний час, зокрема самостійної роботи, а також, певною мірою, з метою підвищення рівня мотивації, а отже і продуктивності роботи студентів під час аудиторних занять. Арсенал таких інструментів був обмеженим і, очевидно, не був частиною системного освітнього простору.

Сьогодні, на наш погляд, можемо говорити про початок наступного етапу, що тривав кілька років у всьому світі з початку протиепідемічних заходів, а в Україні, нажаль, продовжується і зараз. Цей період характеризується стрімким підвищенням інтересу багатьох викладачів, зокрема в Україні, до цифрових технологій. Це пояснюється раптовістю переходу до викладання онлайн, що до цього моменту не було в Україні масовим явищем, а отже не всі викладачі виявилися достатньо готовими до викладання онлайн. Проблема полягала в тому, що спочатку викладачі почали опановувати відеоінструменти, через посередництво яких відбувались онлайн заняття, зокрема ZOOM, і основним предметом обговорень були саме технічні моменти його застосування, а не методика викладання онлайн. Було таке уявлення, що це таке саме заняття тільки на відстані. Мало хто розумів тоді, що викладання онлайн передбачає не просто зміну локації учасників навчального процесу, але й трансформацію всього навчального процесу, зміну підходів, відбору навчальних матеріалів, які підходять для навчання онлайн, зміну технології оцінювання, пошук нових форм організації взаємодії і комунікації в онлайн-аудиторії.

Отже, перехід від традиційного заняття в аудиторії потребує переосмислення підходів до планування заняття онлайн, методики та технологій викладання, відбору навчального матеріалу, форм організації різних видів навчальної діяльності, тощо. Постало багато питань, стосовно того, що робити з підручником, як вбудовувати його в онлайн-заняття і чи потрібно це робити, як модифікувати навчальний матеріал чи змінити формулювання завдань, щоб вони спрацювали так, як були задумані і досягли поставленої навчальної мети. Окремою проблемою є забезпечення активної участі студентів в навчальних активностях на онлайн-занятті та взаємодію учасників освітнього процесу. Отже, освітяни почали шукати ефективні інструменти організації онлайн-занять серед величезної кількості наявних платформ та застосунків, що мають різні цілі і особливості використання. Це мало свій позитивний ефект, який відобразився у зміні способу бачення та підходів багатьох педагогів до планування занять, а також сприяв різкому підвищенню цифрової грамотності викладацького складу університетів.

В цій ситуації можна використати методику «пристосування», тобто спробувати організувати традиційні види та форми аудиторної діяльності, знайшовши цифрові інструменти, які допоможуть це зробити. Дослідники рекомендують використовувати наступний алгоритм, який можна розглядати як інвентаризацію. Першим кроком треба проаналізувати, як відбувається навчання у вашому фізичному класі, в аудиторії, скласти список видів діяльності, які ви використовуєте і звертатись до нього при плануванні онлайн-занять. Визначте, що буде синхронно, а що асинхронно. Оскільки мова йде про навчання дорослих, то можна рекомендувати віднести до асинхрону все, що не потребує безпосередньої взаємодії з викладачем або з іншими студентами. Потім подумайте про технічні засоби, які є у вашому розпорядженні, і оцініть використання технологій за допомогою SAMR - моделі. Вона означає «substitution» - заміщення (технологія є інструментом, який безпосередньо замінює традиційну технологію, без функціональних змін), «augmentation» - доповнення (технологія є інструментом, який безпосередньо замінює традиційну технологію pвнесенням необхідного функціонального покращення), «modification» - модифікацію (технологія дозволяє суттєво переробити завдання), «redefinition» - формулювання нового завдання (технологія дозволяє створювати нове завдання, яке без застосування технологій було би неможливим). Перші два пункти відносяться до вдосконалення навчальної діяльності, два наступних - до трансформації навчальної діяльності. Ця модель допомагає замислитися над тим, як можна використовувати інструменти, які є в розпорядженні викладача, щоб допомогти студентам найефективніше досягти їхніх цілей [7].

Однак, все ж таки, видається, що пік зацікавленості викладачів іноземних мов цифровими технологіями та різноманітними навчальними платформами для створення віртуальних груп, які могли б допомогти організувати ефективну взаємодію зі студентами та спростити комунікацію зі студентами в режимі реального часу та ефективно організувати навчальний процес, незалежно від місця знаходження студентів або викладача, часу, коли у студента є можливість навчатись, тощо, на наш погляд, прийшовся на період початку війни, коли, організація навчання ґрунтувалась на реаліях життя і необхідно було враховувати безліч різноманітних обставин, чинників і нюансів, а в обіг ЗВО були введені поняття «синхронного» та «асинхронного» навчання. Досвід створення такого освітнього онлайн-середовища, де відбувається дистанційна комунікація між учасниками навчального процесу саме під час дистанційної форми навчання в синхронному та асинхронному режимах, а тому числі і для проведення онлайн-занять у формі відеоконференцій описана нами в попередніх розвідках [6, с. 218-219].

Серед питань, які, на наш погляд заслуговують на увагу дослідників, слід звернути увагу на проблему поєднання в аудиторії традиційних форм аудиторної роботи та цифрових технологій, в широкому розумінні цього терміну. Це питання обов'язково актуалізується одразу після повернення до традиційної роботи в аудиторії. При цьому переважна більшість викладачів вже призвичаїлась і захопилась різноманітними інструментами, що створюють інтерактивне заняття в онлайн. З одного боку таке поєднання не є новим для сучасної методики, де його позначають терміном гібридне навчання (blendedlearning). Однак, слід звернути увагу на те, що, по-перше, в науці по-різному розуміють і інтерпретують цей термін. А по-друге, існують і різні підходи до реалізації цієї навчальної технології. Також, якщо розглядати таке навчання як поєднання технологій онлайн та офлайн заняття, немає ґрунтовних лінгводидактичних досліджень використання цифрових технологій під час аудиторного заняття, визначеної методики застосування цих технологій в аудиторії, чи це потрібно, чи допомагають цифрові інструменти та додатки досягати певної мети заняття, чи вони є просто розважальним елементом заняття. Так, звісно, студентам може подобитись ігровий контент, однак, чи є це нашою метою розважати студентів, чи перед нами на занятті стоять зовсім інші завдання. Тобто треба визначити, чи є конкретна технологія, яку ви плануєте використати на занятті дійсно навчальною технологією, чи обґрунтованим є час, який витрачається на її застосування її освітній цінності, тощо.

Однак, не можна ігнорувати цю проблему, оскільки за час дистанційного навчання цифрові технології стали вже невід'ємною частиною заняття з іноземної мови, що повернутись до попереднього стану, на наш погляд неможливо, тому висловимо певні думки і застереження. По-перше, серед технологій є такі, що вже не вважаються чимось особливим на занятті, наприклад перегляд відео на YouTube, використання презентаційних слайдів, інтерактивної дошки, тощо. Однак, якщо мова йде про використання таких застосунків як, наприклад, Kahoot, Padlet, або інших ігрових технологій можуть займати багато часу і це часто означає, що урок зривається. У той же час, зазначимо, що подібні технології ефективно застосовуються в аудиторній роботі, зокрема в США.

До того ж викладання англійської мови професійного спрямування - це достатньо творча сфера, і, щоб бути ефективними ми можемо втілювати свої власні творчі ідеї, моделювання реальних ситуацій фахової комунікації, без використання технологій, або використавши незначну їх кількість. Можна експериментувати з підручником, адаптувати завдання до конкретної групи, змінювати їх для конкретних цілей, тощо. Робота викладача - викладати мову, в нашому випадку юридичну, з конкретною метою, яка полягає в досягненні результатів навчання, які виражені в термінах компетенцій. Досвід, методична підготовка, творчі навички викладача дадуть йому змогу зовсім не використовувати технології.

Отже, переважну кількість цифрових технологій доцільніше використовувати за межами аудиторних занять. З цього, доречи, і виникла ідея «перевернутого уроку», яка пов'язала роботу, яку учні виконують вдома з роботою на занятті. За цією технологією це дві частини одного цілого - навчального заняття. Технології тут відіграють дуже важливу роль, вони пов'язують те, що студенти роблять в аудиторії та поза її межами. А роль викладача тут, по-перше, навчити користуватись технологіями, а по-друге, застосовувати цифрові технології, щоб зробити домашнє завдання більш цікавим, а також використовувати технології, щоб, по-перше не дублювати домашнє завдання на занятті, а також щоб тісніше пов'язати завдання, які студенти виконують в позааудиторний час і в аудиторії, при цьому не дублюючи домашні завдання в аудиторії. Цифрове освітнє середовище також є важливим для ефективної організації самостійної роботи, що було предметом наших попередніх досліджень.

Висновки. Проблема використання цифрових технологій в закладах вищої освіти для викладання фахової іноземної мови, незважаючи на значний інтерес науковців, в багатьох аспектах є ще недостатньо дослідженою. В цій галузі лінгводидактики залишається багато питань, що потребують відповідей, які би ґрунтувалися на науково-теоретичних дослідження та практичному досвіді викладання іноземної мови професійного спрямування в різних режимах і форматах. Серед нагальних питань є аспекти, що потребують ґрунтовних лінгводидактичних досліджень. Особливу зацікавленість викликають питання, пов'язані з використанням традиційних технологій та навчальних матеріалів на онлайн-заняттях, а з іншого боку проблема доцільності використання певних цифрових технологій на аудиторному занятті в синхронному режимі.

Література

1. Грицюк О.С. Інформаційні технології в українській освіті: шляхи впровадження світового досвіду. Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. Серія: Педагогічні науки. Випуск 2/2018 (109). Частина 2. Кривий Ріг, 2018. С. 15-20. DOI: 10.30929/1995 - 0519.2018.2.p2.15-20

2. Годованець Н.І. Використання сучасних інформаційних технологій при вивченні іноземної мови. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка, соціальна робота. Випуск 35. Ужгород, 2015. С. 48-50.

3. Holubnycha, L., Kostikova, I., Kravchenko, H., Simonok, V., & Serheieva, H. (2019) Cloud Computing for University Students' Language Learning. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 11 (4), 55-69. doi: https://doi.org/10.18662/rrem/157.

4. Ryzha A., Krasilnikova O. Interactive teaching methods as an effective tool of foreign language acquisition. «Young Scientist». №2.1 (78.1). February, 2020. P.85-87

5. Sharma P., Barret B. Blended Learning. Oxford: Macmillan, 160 p.

6. Сергєєва Г.А. Комп'ютерні технології та онлайн компонент у викладанні іноземної мови. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми та перспективи розвитку»: Зб. наук. праць. Переяслав, 2020. Вип. 64. С. 216-219 URL: http://confscience.webnode.com.ua

7. Laura Edwards. How do we teach when teaching online. URL: https://sandymillin.wordpress.com/ 2020/04/28/how-do-we-teach-when-teaching-online-guest-post/

References

1. Hrytsiuk O.S. (2018). Informatsiini tekhnolohii v ukrainskii osviti: shliakhy vprovadzhennia svitovoho dosvidu. [Information technologies in Ukrainian education: ways to implement world experience]. Visnyk KrNU imeni Mykhaila Ostrohradskoho. Seriia: Pedahohichni nauky. - Bulletin of the Mykhailo Ostrohradsky KrNU. Series: Pedagogical Sciences. Issue 2/2018 (109). Part 2. Kryvyi Rih, 2018. С. 15-20. DOI: 10.30929/1995 - 0519.2018.2.p2.15-20 [in Ukrainian]

2. Hodovanets N.I. (2015). Vykorystannia suchasnykh informatsiinykh tekhnolohii pry vyvchenni inozemnoi movy. [The use of modern information technologies in learning a foreign language]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pedahohika, sotsialna robota. - Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Pedagogy, social work. Issue 35. Uzhhorod, 2015. P. 48-50. [in Ukrainian]

3. Holubnycha, L., Kostikova, I., Kravchenko, H., Simonok, V., & Serheieva, H. (2019). Cloud Computing for University Students' Language Learning. Revista Romaneasca pentru Educatie Multidimensionala, 11 (4), 55-69. doi: https://doi.org/10.18662/rrem/157.

4. Ryzha A., Krasilnikova O. (2020). Interactive teaching methods as an effective tool of foreign language acquisition. «Young Scientist». №2.1 (78.1). February, 2020. P.85-87

5. Sharma P., Barret B. Blended Learning. Oxford: Macmillan, 160 p.

6. Serhieieva H.A. (2020) Komp'iuterni tekhnolohii ta on-lain komponent u vykladanni inozemnoi movy. [Computer technologies and online component in foreign language teaching]. Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii «Vitchyzniana nauka na zlami epokh: problemy ta perspektyvy rozvytku» - Materials of the All-Ukrainian scientific-practical Internet conference «National science at the turn of the epochs: problems and prospects of development»: Collection of scientific works. Pereiaslav, 2020. Issue 64. P. 216-219 URL: http://confscience.webnode.com.ua [in Ukrainian]

7. Laura Edwards. How do we teach when teaching online. URL: https://sandymillin.wordpress.com/ 2020/04/28/how-do-we-teach-when-teaching-online-guest-post/

Размещено на Allbest.ru