Особливості формування офіцера Збройних Сил України – національного патріота в системі військової освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Особливості формування офіцера Збройних Сил України - національного патріота в системі військової освіти

Бондаренко Олександр Вікторович,

кандидат педагогічних наук, полковник

м. Київ

Анотація

Національно-патріотичне виховання особового складу ЗСУ як компонент загального виховного процесу є системною та цілеспрямованою діяльністю органів державної влади і місцевого самоврядування, органів військового управління, а також громадських організацій патріотичного спрямування з формування високої патріотичної свідомості, почуття вірності своїй Вітчизні, готовності до виконання конституційного обов'язку щодо її захисту. Патріотичне виховання передбачає формування у громадян відповідного комплексу особистісних якостей, соціально значущих мотивів поведінки, гармонійного поєднання державних та особистих інтересів, подолання негативних процесів і явищ у Збройних Сил України.

Національно-патріотичне виховання в процесі професійної підготовки офіцерів Збройних Сил України полягає у формуванні у військовослужбовців національної свідомості, почуття патріотизму, поваги до Конституції та законів України на засадах духовності й моральності, популяризації духовно - культурної спадщини українського народу, активізації взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування, засобів масової інформації та зв'язків із громадськістю, соціальної активності та відповідальності за поставлені завдання, готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності й територіальної цілісності України.

Формування патріотичних якостей офіцера є складовою загального процесу формування особистості офіцера, військовослужбовця та громадянина, але має й певні особливості (військово-професійна спрямованість, інституційний характер, цілісність, планомірність, багатоплановість, постійність і послідовність здійснення).

Педагогізація військового навчально-виховного середовища вищих військових навчальних закладів передбачає, насамперед, орієнтацію освітнього процесу на підготовку не просто військового професіонала, а й організатора, педагога, психолога; у структурі діяльності офіцера Збройних Сил України присутні психолого-педагогічні знання, навички й вміння, які тісно переплітаються з військово-фаховими спеціальними.

Ключові слова. офіцер Збройних Сил України - національний патріот, патріотичне виховання у вищих військових навчальних закладах.

Abstract

патріотичний виховання збройний офіцер

Bondarenko Oleksandr Viktorovych Candidate of Pedagogical Sciences, Colonel, Taras Shevchenko Kyiv National University Military Institute, Kyiv,

Peculiarities of the formation of an officer of the Armed Forces of Ukraine - a national patriot in the system of military education

National-patriotic education of the personnel of the Armed Forces as a component of the general educational process is a systematic and purposeful activity of state and local self-government bodies, military administration bodies, as well as public organizations of a patriotic direction to form a high patriotic consciousness, a sense of loyalty to the Motherland, readiness to fulfill the constitutional duty to protect it. Patriotic education involves the formation in citizens of an appropriate set of personal qualities, socially significant motives for behavior, a harmonious combination of state and personal interests, overcoming negative processes and phenomena in the Armed Forces of Ukraine.

National-patriotic education in the process of professional training of officers of the Armed Forces of Ukraine consists in the formation of national consciousness, a sense of patriotism in servicemen, respect for the Constitution and laws of Ukraine on the basis of spirituality and morality, popularization of the spiritual and cultural heritage of the Ukrainian people, activation of the interaction of state authorities, local self-government, mass media and public relations, social activity and responsibility for assigned tasks, readiness to fulfill the duty to protect the independence and territorial integrity of Ukraine.

The formation of patriotic qualities of an officer is a component of the general process of formation of the personality of an officer, serviceman and citizen, but it also has certain features (military-professional orientation, institutional character, integrity, planning, multi-planning, constancy and consistency of implementation).

Pedagogization of the military educational and educational environment of higher military educational institutions presupposes, first of all, the orientation of the educational process to the training of not just a military professional, but also an organizer, teacher, psychologist; in the structure of activity of an officer of the Armed Forces of Ukraine, there are psychological and pedagogical knowledge, skills and abilities that are closely intertwined with military and professional special.

Keywords. an officer of the Armed Forces of Ukraine - a national patriot, patriotic education in higher military educational institutions.

Основна частина

Постановка проблеми. Лейтмотивом пропонованого дослідження, присвяченого формуванню офіцера Збройних сил України - національного патріота, могло би бути висловлювання відомого вітчизняного педагога В. Сухомлинського: «Не можна забувати, що особливо сильно і яскраво патріотичні почуття й переконання виражаються в силі духу, у волі людській тоді, коли Батьківщина в небезпеці, в годину найтяжчих випробувань. Тому ми, освітяни, подумки вимірюючи вихованість своїх вихованців, зобов'язані виходити з критерію: а як би повелася ця людина на полі бою?» [10, с. 192].

Головною метою вищої військової освіти сьогодні є сприяння становленню офіцера - національного патріота, високого професіонала своєї справи, що уміє самостійно ставити й розв'язувати професійні проблеми в так званому суспільстві ризику [3; 6; 8]. Відповідно правильно організоване виховання має підготувати людину до трьох головних ролей у житті - громадянина, працівника, сім'янина.

Аналіз останніх досліджень і публікацій публікацій. Загальні підходи до формування і розвитку особистості майбутніх офіцерів Збройних Сил України ґрунтовно розкриваються в працях науковців С. Бурого, А. Зельницького, О. Колісника, А. Кучерявого, О. Прохорова, В. Рижикова, О. Сафіна, В. Ягупова та інших педагогів і психологів

Ідея патріотизму і проблеми патріотичного виховання завжди привертали і привертають увагу науковців, державних діячів, діячів літератури і мистецтва усіх країн світу. Особливої актуальності ця ідея набувала в історії народів, які тривалий час вели і ведуть боротьбу за незалежність і суверенітет. Невипадково, що проблеми патріотичного і військово-патріотичного виховання знайшли своє відображення у працях видатних українських мислителів, насамперед М.І. Грушевського, М.І. Костомарова, А.С. Макаренка, Г.С. Сковороди, В.О. Сухомлинського, К.Д. Ушинського, Л. Українки, І.Я. Франка, Т.Г. Шевченка та ін.

Аналіз робіт військових науковців, а саме: О. Маслія, С. Мотики, В. Маслова, В. Рижикова, Л. Петько, Г. Яблонської свідчить про неперервні пошуки шляхів удосконалення процесу формування військовослужбовців нового типу - патріотів держави.

Мета статті - на основі соціально-філософського аналізу теорії і практики патріотичного виховання визначити сутність і зміст та Особливості формування офіцера Збройних сил України - національного патріота в системі військової освіти у період навчання у вищих військових навчальних закладах.

Виклад основного матеріалу. Необхідність нової парадигми військової освіти зумовлена зміною характеру суспільного устрою, його економіко - технологічної бази, суттєвим уточненням мети соціального й освітнього поступу, якісними та кількісними змінами у військово-освітньому просторі, появою якісно нових вимог до професійного рівня підготовленості військових фахівців. Її необхідність також детермінована потребою розроблення концептуальних засад процесу реформування всієї системи військової освіти (далі - СВО), переосмислення попереднього досвіду її створення з урахуванням сучасних реалій. Розроблена парадигма військової освіти базується на розумінні природи людини як центру соціальної культурно - освітньої реальності, на кардинальному переосмисленні сенсу самої освітньої діяльності майбутнього військового фахівця. Вона ґрунтується на гуманістичному розумінні ідеалів освіченості військового фахівця, способів соціокультурного спадку й адаптації та покликана до життя новими типами взаємовідносин суб'єктів освітнього процесу, а також низкою інших чинників [3].

У ході професійної підготовки військових фахівців до виховної діяльності у військових підрозділах, на думку Ю. Корнійчука [5, с. 146], варто враховувати кілька головних принципів, які детермінують реформування військової сфери, а саме [5]:

1) окреслення сучасного світу як інформаційного суспільства, де відбувається постійне швидке оновлення соціальної і професійної інформації. Тому головним є не стільки сприйняття й засвоєння інформації, скільки аналітико-синтетичні операції з нею, вміння розв'язувати нові нестандартні ситуації, у тому числі й виховного характеру, вміння помічати закономірності розвитку ситуацій виховного характеру, знаходити взаємозв'язки, бачити проблему цілісно;

2) тлумачення сучасної військової ситуації як інтеграційної, яка вимагає реалізації спільних зусиль усіх військових фахівців та військовослужбовців строкової служби задля досягнення результату. У зв'язку з цим, суттєвим є цілісний процес виховання у військових підрозділах, спрямований на досягнення зазначеної спільної мети;

3) в умовах сучасної ситуації, яка окреслюється як загальнокризова, постмодерністська (що характеризується розмитістю аксіологічних пріоритетів і норм), важливим є створення сталої системи цінностей військовослужбовця, що потребує морально-психологічного забезпечення військової служби й відповідної організації виховного процесу з боку професійно підготовлених офіцерів.

Педагогізація освітнього процесу у ВВНЗ та ВНП ЗВО полягає в тому, що весь зміст освіти має бути спрямований на формування нової парадигми професійного мислення офіцера, вираженої в усвідомленні комплексності своїх професійних функцій. Відповідно, педагогізація освітнього середовища ВВНЗ та ВНП ЗВО є провідним чинником формування виховного середовища, яке, на підставі наукового аналізу джерел, можемо окреслити як самоорганізовану відповідно до цілей виховання систему зовнішніх впливів на майбутніх офіцерів, яка детермінує організаційний порядок, спосіб життя, види діяльності курсантів, оцінку рівня їх готовності до виховної діяльності [5, с. 141-143].

Концепції модернізації освіти в різних країнах світу об'єднує процес зміни освітньої парадигми, під якою розуміють початкову концептуальну модель постановки проблем та їх розв'язання за допомогою певних засобів і методів. Нова освітня парадигма зорієнтована на формування ключових компетенцій військового фахівця як результату освіти в сукупності його мотиваційно-ціннісних і когнітивних складників. В умовах швидкоплинних змін у соціальній, політичній, правовій, економічній і виробничо-технічних сферах життя ВВНЗ та ВНП ЗВО покликаний не тільки дати професійні знання, навички і уміння а й сформувати низки професійно значущих і соціально необхідних особистих якостей (компетенцій) військового фахівця [6].

Серед базових компетентностей офіцера ЗСУ можна назвати такі: культура системного професійного мислення, комунікативна культура, вміння працювати в команді, толерантність, прагнення до самоосвіти й саморозвитку, відповідальність, організаторські та лідерські якості, стійкість до постійних змін соціального і природного середовища, гнучкість і креативність мислення, духовність, оптимальний стиль професійної поведінки, вміння представляти свої особові і професійні якості, культура здорового способу життя [1].

Аналіз тенденцій розвитку вищої військової освіти у світі свідчить про те, що підвищення її якості та ефективності залежить не стільки від начальних планів і кількості аудиторних годин, скільки від особи викладача, здатного втілювати свої установки, знання, навички і уміння у творчий потенціал курсантів. Природно, розвиток продуктивної навчальної діяльності, креативності й автономії суб'єкта навчання вимагає, щоб викладач сам володів чітко вираженою педагогічною індивідуальністю, креативністю, здатністю до гнучкої професійної поведінки, творчого пошуку і професійного самовдосконалення [7; 8].

Як зауважує Т. Десятов, актуальність проблеми модернізації освіти дорослих зумовлена новими вимогами до освіти в контексті інтенсивних соціально-економічних трансформацій та курсу демократизації України відповідно до європейського суспільства. В умовах зростання ролі знань і технологій у житті суспільства та інтенсифікації процесів глобалізації, інтеграції та інформатизації потребує вдосконалення система дорослої освіти. У цьому контексті особливу увагу дослідник приділяє професійній освіті, зокрема, проблемам суті компетентнісного підходу в організації навчання та перенавчання дорослих, а також запозичення закордонного передового досвіту та практики щодо вітчизняної підготовки й перепідготовки дорослого населення [2, с. 185-188].

У контексті зазначеного вище необхідною умовою і засобом самовдосконалення особи офіцера ЗСУ вбачається його постійна рефлексія своєї професійної діяльності. Розвиток професійної рефлексії, адекватної самооцінки стає сьогодні одним із пріоритетних завдань професійної підготовки й підвищення кваліфікації викладачів, без розв'язання якого навряд чи можлива будь-яка істотна модернізація вищої військової освіти. Як інструмент вимірювання рівня сформованості професійно значущих якостей особи викладача, ключових компетенцій, розвитку його оцінної для рефлексії свідомості необхідно широко використовувати розроблені в педагогічній деонтології і психології діагностичні методики та технології.

Національно-патріотична підготовка проводиться у Збройних Силах України з метою:

- формування в особового складу державницького світогляду та національної самосвідомості, які базуються на знанні військовослужбовцями історичних процесів національного державотворення та бойових традиціях українських військових формувань та сучасних Збройних Сил України;

- впровадження в систему навчання та виховання особового складу національно-патріотичних цінностей, ідей вірності Військовій присязі, бойовим традиціям, гордості за належність до Збройних Сил України;

- своєчасного доведення до особового складу актуальної інформації про діяльність керівництва держави та військового командування, спрямованої на зміцнення обороноздатності країни;

- формування морально-психологічних мотиваційних основ службової діяльності та цільової спрямованості підготовки військовослужбовців до виконання завдань щодо захисту національних інтересів;

- утвердження засад діяльності Збройних Сил України та формування довіри до керівництва держави, відповідних командирів (начальників) [4].

В. Сухомлинський писав: «Гуманність неможлива без чуйності до людини. Любити все людство простіше, аніж одну людину. Допомогти одній людині важче, аніж заявити: «Я люблю свій народ»». Кожен, хто вступає в життя, повинен бути не тільки чудовим умільцем, майстром, виробником матеріальних цінностей, а й душевною, небайдужою людиною. Визначені В. Сухомлинським найважливіші норми моральності не втратили своєї актуальності й у наші дні [10, с. 196].

У ЗСУ діє багато різних способів нормативної регуляції поведінки військовослужбовців, які можна класифікувати за декількома ознаками. Це, насамперед, розмежування інституційних та неінституційних регулятрів діяльності. До першого типу регуляції діяльності належить право, а також різні адміністративні та організаційні норми, статути, інструкції тощо [9].

Важливі морально-педагогічні норми взаємовідносин офіцера ЗСУ з підлеглими в його службово-педагогічній діяльності знайшли відбиття і одержали своє юридичне закріплення у військових статутах. Так, у статті 50 «Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України» сказано, що «відносини між військовослужбовцями повинні ґрунтуватися на взаємній повазі, й у питаннях служби вони звертаються один до одного на «Ви»» [9, с. 17].

Науковці [2; 3; 5; 8] стверджують, що людина повинна мати відповідні якості особистості за виокремлленими напрямами, зокрема: Громадянин: виконання цивільних обов'язків - почуття обов'язку перед країною, суспільством, батьками. Почуття національної гордості та патріотизму. Повага до Конституції держави, органів державної влади, Президента країни, символів державності (герб, прапор, гімн). Відповідальність за долю країни. Дотримання демократичних принципів, дбайливе ставлення до природи. Повага до прав і свобод інших людей. Активна життєва позиція. Правосвідомість і громадянська відповідальність. Чесність, правдивість, чуйність, милосердя. Відповідальність за свої справи і вчинки. Інтернаціоналізм, повага до народів інших країн.

Працівник: дисциплінованість і відповідальність. Працездатність і організованість. Загальні, спеціальні та ідеологічні знання. Суспільно - політичні знання. Творче ставлення до праці. Наполегливість, прагнення швидко і якісно виконати доручену справу. Професійна гордість, повага до майстерності. Свідомість, ввічливість, акуратність. Досвід трудової діяльності. Емоційна виробнича культура. Естетичне ставлення до праці, життя, діяльності. Колективізм, вміння працювати разом. Ініціативність, самостійність. Готовність багато і плідно працювати на благо країни, суспільства. Діловитість і заповзятливість. Відповідальність за результати праці.

Сім'янин: працьовитість, відповідальність, тактовність, ввічливість, культура спілкування. Вміння тримати себе в суспільстві. Охайність. Духовність. Основи гігієнічних навичок. Здоров'я, звичка до активного способу життя. Вміння організовувати та проводити дозвілля. Різнобічна освіченість. Знання правових норм, законів. Знання практичної психології, етики, естетики. Уміння виховувати дітей. Готовність вступити в шлюб і виконувати сімейні обов'язки. Повага до своїх батьків, старих людей та інші відповідні якості [132; 133].

Слід зауважити, що повага - одна з найважливіших вимог моральності, яка передбачає таке ставлення до людей, в якому практично (у відповідних діях, мотивах, а також у соціальних умовах життя) визнається гідність особистості. Поняття «повага», що склалося в моральній свідомості суспільства, передбачає справедливість, рівність прав, забезпечення свободи, довір'я до людей, уважне ставлення до їхніх переконань, прагнень а також співчуття, ввічливість, делікатність, скромність [68, с. 124].

Висновки. Підсумовуючи сказане у науковій статті, можемо зробити висновки, що національно-патріотичне виховання військовослужбовців є інтегральною системою, пріоритетним складником виховання особового складу ЗСУ, в основу якого покладено формування в особового складу патріотизму як однієї з найвищих духовних цінностей, що проявляється в самовідданій любові громадянина до своєї Батьківщини, усвідомленій потребі та прагненні зміцнювати й захищати її.

Відповідно до такого розуміння патріотичних якостей особистості, завдань і специфіки військово-професійної діяльності офіцерського складу, патріотичні якості офіцера - це інтегративні якості, що відображають ставлення до Батьківщини, культури і традицій, історії і національно - історичних цінностей народу, традицій і цінностей усіх поколінь захисників Батьківщини, повну ідентичність з народом і військово-професійною спільнотою, виявляються у виконанні свого громадянського і військового обов'язку, готовності і здатності до самопожертви заради захисту свободи, незалежності і територіальної цілісності країни, її національних інтересів.

Література

1. Бондаренко О.В. Виховання патріотизму української молоді в історичній ретроспективі. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2016. №6. Режим доступу: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2016_6_4.

2. Десятов Т.М. Тенеденції розвитку освіти дорослих: європейський досвід. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи. 2014. №1. С. 182-190.

3. Інноваційні педагогічні технології та методики в освітньому процесі військових навчальних закладів провідних країн-членів НАТО і України: колективна монографія / за заг. ред. В.С. Рижикова. Київ: НДЦ ВІКНУ, 2018. 320 с.

4. Інструкція з організації національно-патріотичної підготовки у Збройних Силах України. НАКАЗ Генерального штабу Збройних Сил України 28 березня 2017 року м. Київ №108. Режим доступу. https://dovidnykmpz.info/wp-content/uploads/2018/07 / Наказ-ГШ- №108-Інструкція-Н111 l.pdf

5.81. Корнійчук Ю.Г. Моделювання професійної підготовки фахівців в умовах євро інтеграційних процесів: колективна монографія. Житомир: Вид. О.О. Євенок, 2019. С. 139-155.

6. Маслій О.М. Удосконалення національної системи вищої військової освіти за досвідом підготовки військових фахівців сухопутних військ провідних армій країн-членів НАТО. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Педагогіка, 2019. Вип. 2. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2019_2_15.

7. Рижиков В.С. Значення професійних якостей в цільовій моделі навчально-виховного процесу підготовки військових. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: соціальна робота. 2017. №2, С. 61-64.

8. Рижиков В.С. Патріотичне виховання як невід'ємний складник формування готовності майбутнього офіцера - захисника Української держави. Інноваційна педагогіка: науковий журнал. 2019. Одеса, №16 т. 1., С. 120-124.

9. Статути Збройних Сил України. Київ: Видавництво «Варта», 2004. 499 с.

10. Сухомлинский В.А. Воспитание коллективизма у школьников. Москва, 1956.

References

1. Bondarenko, O.V. (2016). Vihovannja patriotizmu ukra'ins'ko'i то^і v щигіЛпр retrospektm [The education of patriotism of Ukrainian youth in historical retrospect.]. V^nik Nacіonal'noї akademii Derzhavno'i prikordonno'i sluzhbi Ukrami - Bulletin of the National Academy of the State Border Service of Ukraine, 6. Retrieved from http:// nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2016_6_4 [in Ukrainian].

2. Desjatov, T.M. (2014). Tenedencii rozvitku osviti doroslih: evropejs'kij dosvid [Trends in the development of adult education: European experience]. Osvita doroslih: teorija, dosvid, perspektivi - Adult education: theory, experience, perspectives, 1, 182-190 [in Ukrainian].

3. Rizhikov, V.S. (2018). Innovacijnipedagogichni tehnologii ta metodiki v osvitn'omuprocesi vijs'kovih navchal'nih zakladiv providnih krain-chleniv NATO i Ukraini [Innovative pedagogical technologies and methods in the educational process of military educational institutions of the leading NATO member countries and Ukraine]. Kiiv: NDC VIKNU [in Ukrainian].

4. NAKAZ General'nogo shtabu Zbrojnih Sil Ukraini «Instrukcija z organizacii nacional'no-patriotichnoi pidgotovki u Zbrojnih Silah Ukraini. NAKAZ General'nogo shtabu Zbrojnih Sil Ukraini» [ORDER of the General Staff of the Armed Forces of Ukraine «Instructions on the organization of national-patriotic training in the Armed Forces of Ukraine»]. dovidnykmpz.info Retrieved from https://dovidnykmpz.info/wp-content/uploads/2018/07/Nakaz-GSh-N2l08-Instrukcija-NPP.pdf [in Ukrainian].

5. Kornijchuk, Ju. G. (2019). Modeljuvannjaprofesijnoi pidgotovki fahivciv v umovah evro integracijnihprocesiv [Modeling professional training of specialists in the conditions of European integration processes]. Zhitomir: Vid. O.O. Cvenok [in Ukrainian].

6. Maslij, O.M. (2019). Udoskonalennja nacional'noi sistemi vishhoi vijs'kovoi osviti za dosvidom pidgotovki vijs'kovih fahivciv suhoputnih vijs'k providnih armij krain-chleniv NATO [Improvement of the national system of higher military education based on the experience of training military specialists of the ground forces of the leading armies of NATO member countries]. Visnik Nacional'noi akademii Derzhavnoi prikordonnoi sluzhbi Ukraini. Serija: Pedagogika - Bulletin of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: Pedagogy, 2. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadped_2019_2_15 [in Ukrainian].

7. Rizhikov, V.S. (2017). Znachennja profesijnih jakostej v cil'ovij modeli navchal'no - vihovnogo procesu pidgotovki vijs'kovih [The value of professional qualities in the target model of the educational process of military training]. VisnikKiivs'kogo nacional'nogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka: social'na robota - Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University: social work, 2, 61-64 [in Ukrainian].

8. Rizhikov, V.S. (2019). Patriotichne vihovannja jak nevid'emnij skladnik formuvannja gotovnosti majbutn'ogo oficera - zahisnika Ukrains'koi derzhavi [Patriotic education as an integral component of the formation of the readiness of the future officer - defender of the Ukrainian state]. Innovacijnapedagogika - Innovative pedagogy, 16, 1, 120-124 [in Ukrainian].

9. Statuti Zbrojnih Cil Ukraini [Statutes of the Armed Forces of Ukraine]. Kiiv: Vidavnictvo «Varta» [in Ukrainian].

10. Suhomlinskij, V.A. (1956). Vospitanie kollektivizma u shkol'nikov [Education of collectivism among schoolchildren]. Moskva [in Russian].

Размещено на Allbest.ru