Діагностика пізнавального інтересу учнів до самостійного читання художніх творів та дитячої періодики у початковій школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Діагностика пізнавального інтересу учнів до самостійного читання художніх творів та дитячої періодики у початковій школі

Кирилович Олена Феліксівна старший викладач кафедри теорії та методики початкової освіти, заступник декана факультету європейської освіти, Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука, м. Рівне

Анотація

Навчання дітей навичкам читання повинно бути на основі виникнення та розвитку інтересу до читання. У процесі навчальної діяльності особливе значення набуває проблема формування та пробудження інтересу до читання. Читання - це індивідуальний та складний процес роботи із текстом. Уроки літературного читання відіграють важливу участь у вирішенні проблеми формування інтересу до читання та пробудження любові до художнього слова. У початковій школі потрібно розвинути сильні навички усвідомленого та виразного читання. Розвинений читацький інтерес допомагає розвивати мовлення, пізнавати навколишній світ і людські відносини. У статті було здійснено діагностику пізнавального інтересу учнів до самостійного читання художніх творів та дитячої періодики у початковій школі. Виокремлено критерії і показники активізації пізнавального інтересу молодших школярів:пізнавальна самостійність, пізнавальний інтерес, повнота та мобільність знань, умінь та навичок. На основі аналізу показників у галузі пізнавальної самостійності та інтересу, сформованості навчальних знань, умінь та навичок визначено чотири рівні пізнавального інтересу молодших школярів: високий, достатній, середній, початковий. Було визначено, що в учнів домінує байдуже ставлення до уроків української мови і літературного читання, що свідчить про відсутність інтересу учнів до цього предмету. Діагностика пізнавального інтересу молодших школярів теж показала невисокі результати досягнень учнів за означеними критеріями, тому необхідно впроваджувати у навчальний процес комплекс спеціально розроблених завдань, спрямованих на розвиток пізнавального інтересу учнів у процесі навчання рідної мови.

Ключові слова: читацький інтерес, учні початкової школи, художня література, навички, навчальна діяльність, здібності.

Kyrylovych Olena Feliksivna Senior lecturer of the Department of Theory and Methodology of Primary Education, deputy dean of the Faculty of European Education, Academician Stepan Demianchuk International University of Economics and Humanities, 4, Rivne

DIAGNOSTICS OF STUDENTS' COGNITIVE INTEREST IN INDEPENDENT READING OF ARTISTIC WORKS AND CHILDREN'S MAGAZINES IN PRIMARY SCHOOL

Abstract. Teaching children reading skills should be based on the emergence and development of interest in reading. In the process of educational activity, the problem of formation and awakening of interest in reading acquires special importance. Reading is an individual and complex process of working with the text. Literary reading lessons play an important role in solving the problem of developing interest in reading and awakening love for the artistic word. In elementary school, you need to develop strong skills in conscious and expressive reading. A developed reading interest helps to develop speech, learn about the surrounding world and human relations. The article diagnosed the cognitive interest of students in independent reading of works of art and children's periodicals in primary school. The criteria and indicators of activation of cognitive interest of younger schoolchildren are singled out: cognitive independence, cognitive interest, completeness and mobility of knowledge, abilities and skills. Based on the analysis of indicators in the field of cognitive independence and interest, formation of educational knowledge, abilities and skills, four levels of cognitive interest of younger schoolchildren were determined: high, sufficient, average, elementary. It was determined that students are dominated by an indifferent attitude towards the lessons of the Ukrainian language and literary reading, which indicates the lack of interest of students in this subject. Diagnostics of the cognitive interest of younger schoolchildren also showed low results of students' achievements according to the specified criteria, therefore it is necessary to introduce into the educational process a set of specially developed tasks aimed at developing the cognitive interest of students in the process of learning their native language. читацький інтерес самостійний урок

Keywords: reading interest, primary school students, fiction, skills, educational activity, abilities.

Постановка проблеми

Молодший шкільний вік є часом активного розвитку дітей як читачів. Завдяки процесу формування читацького інтересу діти молодшого шкільного віку пізнають минуле, сьогодення та майбутнє світу і вчаться аналізувати. Діти ніколи не вигадають свої власні оповідання, якщо вони не читали хоча б одного. Однак однією з актуальних проблем сучасного українського суспільства полягає в тому, що сучасні діти мало читають, надаючи перевагу іншим видам дозвільної діяльності. У XXI столітті досить інтенсивно йде процес трансформації, принципового переструктурування читацьких практик сучасних дітей, змінюються основні характеристики дитячого читання: статус читання, тривалість, характер, способи роботи з друкованими та електронними текстами, репертуар читання дітей, читацькі уподобання. Г.-А. Б. Мельничук зазначає, що складність процесів, що відбуваються в читанні, і відзначають ряд факторів, що впливають на нього:

- економічна ситуація в країні, яка вплинула на соціальне розшарування в суспільстві;

- реформа системи освіти, перебудова навчальних програм, збільшення навчального навантаження;

- низький рівень усвідомлення підростаючим поколінням важливості процесу читання;

- розвиток нових моделей і напрямів застосування засобів масової інформації та способів електронної комунікації;

- стан бібліотечної справи в країні [1, с. 195].

Таким чином, актуальність досліджуваної проблеми зумовлена тим, що в умовах інформатизації та інтелектуалізації суспільства, переходу на електронні носії інформації, йде процес зниження інтересу до читання та книги як духовної та соціокультурної цінності, тому необхідним є пошук ефективних методів розвитку пізнавального інтересу учнів до самостійного читання художніх творів та дитячої періодики у початковій школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема формування пізнавальної інтересу досліджувалась такими видатними педагогами як А. Дістервег, Я. Коменський, І. Песталоцці, В. Сухомлинський, К. Ушинський. Розглядається вона і у дослідженнях сучасних вчених, зокрема: О.Жоржик, О.Савченко, І. Шамової, Л. Шушори та інших. Проблема формування потреби до читання розглядається в працях І. Богосвятської, О. Вахрамєєвої, Т. Карнаух, Л. К. Стевенюк, О. Товстої, Трунової. Незважаючи на значну кількість праць з окресленої проблеми, проблема щодо пошуку ефективних методів формуваня пізнавального інтересу учнів до самостійного читання художніх творів та дитячої періодики у початковій школі залишається відкритою.

Метою статті є здійснити діагностику пізнавального інтересу учнів до самостійного читання художніх творів та дитячої періодики у початковій школі.

Виклад основного матеріалу

Сучасна педагогіка розглядає ««пізнавальний інтерес» не тільки як інтерес учнів до навчальних предметів, а й розуміє його більш широко: як інтерес до життя, до історії, до культури, до іншої людини - інтерес як основу нових досягнень протягом усього життя людини, насиченою розумовою діяльністю. В даний час феномен пізнавального інтересу оголошується не тільки областю вивчення дидактики, а й проголошується важливим предметом дослідження теорії виховання» [2, с.23].

З точки зору Г. І. Щукіної, «пізнавальний інтерес - це вибіркова спрямованість особистості, звернена до області пізнання, до її предметної сторони і самого процесу оволодіння знаннями» [5]. У поняття «формування інтересу до читання» О. Тимофєєва вкладає цілісний процес виховання, формування етичних і естетичних властивостей особистості читача [3, с. 9].

І. Тихомирова говорить про те, що читацький інтерес проявляється в наступному:

1) у позитивному ставленні до читацької діяльності («люблю читати»);

2) зацікавленості конкретними книгами («хочу ці книги почитати»);

3) у захопленості процесом читання («не можу відірватися від книги»);

4) у прагненні поділитися радістю з іншими від спілкування з книгою («хочу, щоб інші про цю книгу дізналися») [4, с. 15].

Спираючись на дослідження Г. Щукіної, додамо, що інтерес до читання стимулює формування і прояв творчих здібностей учнів, прагнення і самовираження, що вимагає використання наступних показників:

1) прояв і розвиток літературно-творчих здібностей і умінь дитини («люблю писати, складати вірші»);

2) здатність до рефлексії, до співпереживання (проявляється в театральних іграх, в творах, обговореннях);

3) здатність оцінювати твори на основі вищих духовних цінностей (проявляється в обговореннях, творах);

4) збільшенні якості та кількості прочитаних книг [6, с. 42].

Метою констатувального експерименту була діагностика пізнавального інтересу учнів на уроках української мови і літературного читання. Завданнями констатувального експерименту були: виокремити критерії і показники сформованості пізнавального інтересу молодших школярів; виявити рівні сформованості пізнавального інтересу молодших школярів.

Експериментальне дослідження проводилось упродовж 2021-2022 навчального року у 4-х класах. Експериментом було охоплено 40 учнів (20 учнів експериментальної і 20 учнів контрольних груп), 8 педагогів початкової школи.

Аналіз та узагальнення результатів теоретичних та емпіричних досліджень з проблеми формування пізнавального інтересу, дозволили нам виділити критерії, які стали основою для розробки діагностичних методик виявлення рівнів сформованості пізнавального інтересу молодших школярів.

Серед таких критеріїв ми виділили наступні: пізнавальна самостійність, пізнавальний інтерес, повнота та мобільність знань, умінь та навичок. Кожний з критеріїв конкретизується своїми показниками, проілюстрованими у таблиці 1.

Таблицяі.

Критерії і показники активізації пізнавального інтересу молодших школярів

З метою діагностики пізнавального інтересу за критерієм «пізнавальна самостійність» упродовж тижня ми впроваджували у навчальний процес виконання учнями на кожному уроці самостійних завдань. Крім правильності виконання завдання, ми брали до уваги такі риси учнів, як самостійність, здатність до самоконтролю та самоорганізованості, враховували працездатність молодших школярів.

Наступним критерієм пізнавального інтересу нами визначено зацікавленість школярів до уроків української мови і літературного читання, для діагностики якого нами було використано метод узагальнення незалежних характеристик і метод анкетування (учителів та учнів) з метою визначення у молодших школярів їхнього ставлення до уроків української мови і літературного читання. Метод узагальнення незалежних характеристик полягав у тому, що своє ставлення до уроків рідної мови демонструє учень, потім свою думку щодо цього висловлює учитель і один з батьків дитини, після чого експертом підсумовуються загальні результати і робляться висновки.

Результати анкетування показали наступне ставлення учнів до рідної мови (табл. 2.).

Аналіз результатів, проілюстрованих у таблиці, свідчить про те, що в учнів домінує байдуже ставлення до уроків української мови і літературного читання, що свідчить про відсутність інтересу учнів до цього предмету. Зауважимо, що активно-позитивне ставлення до навчання рідної мови нами охарактеризовано високим рівнем пізнавального інтересу; позитивне - достатній рівнем, байдуже - середнім, негативне і вкрай негативне - початковим.

Таблиця 2.

Ставлення учнів початкових класів до уроків української мови і літературного читання (у %)

З метою визначення повноти та мобільності знань, умінь та навичок у контрольних та експериментальних класах були проведені серії діагностуючих завдань. Результати виконання яких засвідчили різний рівень засвоєння навчального матеріалу і високу стабільність розподілу учнів за рівнями, визначеними за показниками в галузі пізнавального інтересу.

На основі аналізу показників у галузі пізнавальної самостійності та інтересу, сформованості навчальних знань, умінь та навичок ми визначили чотири рівні пізнавального інтересу молодших школярів.

Перший (високий) рівень - це діти з високим інтелектуальним розвитком, до навчальної діяльності їх спонукає здебільшого пізнавальний інтерес, вчаться з бажанням, охоче виконують вправи з логічним навантаженням, ці учні вміють працювати самостійно і швидко.

Другий (достатній) рівень - це учні з достатнім загальним розумовим розвитком. Темп виконання навчальних завдань дещо повільніший, ніж у дітей високого рівня. Діти вчаться з бажанням, однак іноді не проявляють належної старанності при вивченні тем, які їх мало цікавлять.

Третій (середній) рівень - це учні з достатнім загальним розумовим розвитком. Темп виконання навчальних завдань середній. У самостійній роботі немає системи, тому в таких учнів може різко змінюватись рівень засвоєння матеріалу від «4» до «12», і такі учні потребують різних мір допомоги.

Третій (початковий) рівень - це молодші школярі з низьким рівнем пізнавального інтересу. Вони швидко втомлюються, мають нестійку увагу. У них недостатньо розвинена здатність до абстрагування, низький рівень логічного мислення. У таких учнів у перші дні проявляється інтерес до навчання, але щоб цей інтерес не згас, учитель має систематично працювати з ними.

Узагальнені результати констатувального експерименту нами відображено у таблиці 3.

Таблиця 3.

Результати діагностики пізнавального інтересу молодших школярів (контрольні та експериментальні групи)

Як свідчать дані таблиці, найкращі результати учні продемонстрували за критерієм пізнавального інтересу:25% молодших школярів характеризуються високим рівнем за означеним критерієм, 37,5% - достатнім, 17,5 - середнім і 20 % - початковим.

Щодо повноти та мобільності знань, умінь та навичок ми в результаті констатувального експерименту отримали такі результати:показники високого рівня становлять 10% за означеним критерієм, 37,5 % - достатнього, 25% - середнього і 27,5% - початкового.

Натомість викликають стурбованість показники пізнавальної самостійності: лише 12,5% респондентів відзначено високим рівнем за цим критерієм, натомість 30% з них перебувають на початковому рівні.

Висновки

результати констатувального експерименту свідчать про недостатню педагогічну компетентність учителів з питань впровадження завдань, спрямованих на розвиток пізнавального інтересу учнів на уроках української мови і літературного читання. Діагностика пізнавального інтересу молодших школярів теж показала невисокі результати досягнень учнів за означеними вище критеріями.

Отже, необхідно впроваджувати у навчальний процес комплекс спеціально розроблених завдань, спрямованих на розвиток пізнавального інтересу учнів у процесі навчання рідної мови.

Література:

1. Мельничук Г.-А. Б. Нові форми та методи розвитку інтересу до читання у студентів медичного університету. 2015. С. 194-202. ЦКЬ: https://core.ac.uk/outputs/ 73907280 (дата звернення 10.08.2022).

2. Олесь Н. М., М. О. Моклюк. Пізнавальний інтерес, його структура та класифікація. Сучасні досягнення вітчизняних вчених у галузі педагогічних та психологічних наук: матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, Україна, 6-7 березня 2020 року). Київ: ГО «Київська наукова організація педагогіки та психології», 2020. Ч. 1. С. 82-85.

3. Тимофеева Е. Н. Изучение биографии как способ развития интереса учащихся к чтению художественных произведений : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 - теория и методика обучения и воспитания (по областям и уровням образования). СПб., 2011. URL:http://www.dissercat.com/ content/ izuchenie-biografii-pisatelya-kaksposob-razvitiya-interesa-uchashchikhsya-k-chteniyu-khudoz (дата звернення 16.08.2022).

4. Тихомирова И. И. Интерес, или сила, влекущая к чтению. Школьная библиотека. 2004. № 2. С. 20-24.

5. Щукина Г. И. Активизация познавательной деятельности учащихся вучебном процессе. М.: Просвещение, 1979. 160 с.

6. Щукина Г. И. Актуальные вопросы формирования интереса в обучении. М., 1984. 192 с.

References:

1. Melnychuk, G.-A. B. (2015). Novi formy ta metody rozvytku interesu do chytannya u studentiv medychnoho universytetu [New forms and methods of developing interest in reading among medical university students]. Retrieved from https://core.ac.uk/outputs/73907280 [in Ukrainian].

2. Oles, N. M. & Moklyuk, M. O. (2020). Piznaval'nyy interes, yoho struktura ta klasyfikatsiya [Cognitive interest, its structure and classification]. Modern achievements of domestic scientists in the field of pedagogical and psychological sciences: materials of the international scientific and practical conference (Kyiv, Ukraine, March 6-7, 2020). Kyiv: NGO "Kyiv Scientific Organization of Pedagogy and Psychology", 82-85 [in Ukrainian].

3. Tymofeeva, E. N. (2011). Izucheniye biografii kak sposob razvitiya interesa uchashchikhsya k chteniyu khudozhestvennykh proizvedeniy [Studying biography as a way of developing students' interest in reading works of art]. Extended abstract of candidate's thesis. St. Petersburg. Retrieved from http://www.dissercat.com/ content/ izuchenie-biografii-pisatelya- kaksposob-razvitiya-interesa-uchashchikhsya-k-chteniyu-khudoz [in Russian].

4. Tikhomirova, I. I. (2004). Interes, ili sila, vlekushchaya k chteniyu [Interest, or the force that draws you to reading]. School library, 2, 20-24 [in Russian].

5. Shchukina, G. I. (1979). Aktivizatsiya poznavatel'noy deyatel'nosti uchashchikhsya vuchebnom protsesse [Activation of cognitive activity of students in the educational process]. Moscow: Prosveschenie [in Russian].

6. Shchukina, G. I. (1984). Aktual'nyye voprosy formirovaniya interesa v obuchenii [Current issues of interest formation in education]. Moscow: Prosveschenie [in Russian].

Размещено на Allbest.ru