Досвід використання інновацій у системі вищої військової освіти України

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Досвід використання інновацій у системі вищої військової освіти України

Волошин Володимир Дмитрович кандидат педагогічних наук,

доцент, доцент кафедри вогневої та тактико-спеціальної підготовки,

м. Хмельницький

Анотація

Стаття присвячена аналізу стану вищої української військової освіти, зокрема проблемі підготовці майбутніх фахівців прикордонної служби, яка прагне розвиватись у контексті європейської, проте переживає низку складнощів та проблем.

У проблемі модернізації вищої військової освіти виокремлено питання використання інноваційних технологій.

Представлено сутність та особливості методу інтелектуальних карт.

У статті подано результати впровадження методу у мережі закладів вищої освіти правоохоронних структур та Збройних Сил України, яких в державі існує чимала кількість.

Проаналізовано використання методу інтелект-карт світовою спільнотою та, з метою здійснення порівняльного аналізу, українською освітньою системою, на прикладі вищого закладу освіти прикордонного відомства України.

Представлено фрагменти використаних інтелект-карт в освітньому процесі академії прикордонної служби протягом викладання різних навчальних дисциплін (політологічних, економічних).

На основі математичних статистичних інструментів опрацьовано результати проведених опитувань, бесід, спостережень з представленої проблеми. військовий освіта україна курсант прикордонний

Проаналізовано стан впровадження методу інтелект-карт у систему вищої військової освіти України: здійснювалось таке дослідження на основі порівняльного методу між навчальним групами курсантів академії прикордонної служби, за різними спеціальностями та протягом викладання як гуманітарних, так і спеціальних військових навчальних дисциплін.

У статті сформульовано узагальнені висновки щодо проведеного наукового дослідження, сутність яких переважно полягає у необхідності змін і перетворенні української освітньої системи з консервативної у ліберальну та демократичну, паралельно із іншими соціальними утвореннями в українському суспільстві.

Ключові слова: метод, технологія, майбутні офіцери-прикордонники, інтелект-карта, інновація, освіта.

Abstract

The experience of using innovations in the higher military education system of Ukraine

Voloshyn Volodymyr Dmytrovych Сandidate of pedagogical sciences, associate professor, associate professor of the department of fire and tactical special training, National Academy of the State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi

The article is devoted to the analysis of the state of higher Ukrainian military education, in particular the problem of training future specialists of the border service, which seeks to develop in the European context, but is experiencing a number of difficulties and problems. In the problem of modernization of higher military education, the issue of using innovative technologies is singled out. The essence and features of the method of intellectual maps are presented.

The article presents the results of the implementation of the method in the network of higher education institutions of law enforcement structures and the Armed Forces of Ukraine, of which there are a considerable number in the state. The use of the intelligence map method by the world community and, for the purpose of comparative analysis, by the Ukrainian educational system was analyzed, using the example of a higher education institution of the border department of Ukraine. Fragments of the intelligence maps used in the educational process of the border service academy during the teaching of various academic disciplines (political science, economics) are presented.

On the basis of mathematical statistical tools, the results of conducted surveys, conversations, and observations on the presented problem were worked out. The state of implementation of the intelligence map method in the system of higher military education of Ukraine was analyzed: such a study was carried out on the basis of a comparative method between educational groups of cadets of the border service academy, in different specialties and during the teaching of both humanitarian and military special educational disciplines. The article formulates generalized conclusions regarding the conducted scientific research, the essence of which mainly lies in the need for changes and transformation of the Ukrainian educational system from conservative to liberal and democratic, in parallel with other social formations in Ukrainian society.

Keywords: method, technology, future border guards, intelligence map, innovation, education.

Вступ

Постановка проблеми. Західні та азійські освітні системи формулюють перед собою мету підготувати такого фахівця, який потрібен сучасному суспільству. Освіта і технології були тими рушійними силами, які проектували відкриті політичні та економічні системи у світі. Саме такі системи функціонують в Британії, США, Південній Кореї, Японії та Сінгапурі [3]. Жодному суспільству не потрібні технології, якими не вміють користуватись її громадяни [1].

У зв'язку із цим країни Європи, Північної Америки та Тихоокеанського регіону здійснили трансформацію своїх освітніх систем. Цей досвід є надзвичайно корисним для Української держави, яка протягом 28 років знаходиться у перехідному стані розвитку. Ні політика, ні економіка не показали позитивних динамічних зрушень, оскільки освіта дає українському ринку праці необхідних фахівців.

Взагалі, освіта в Україні, є досить консервативною соціальною сферою, вона завжди важко сприймала і сприймає інновації. Водночас протягом 28 років відбулось явище, яке американський дослідник Томас Ніколс, назвав втратою поваги до фаховості та професіоналізму [15].

В українській системі вищої освіти, зокрема військової, функціонують вимоги, що не сприяють підвищенню рівня підготовки її майбутніх фахівців. Згадані вимоги та реформи носять переважно номінальний характер, як-то: необхідність певної кількості наукових публікацій, участі у міжнародних стажуваннях, вимог щодо впровадження інновацій в освітній процес [10; 11]. Нас зацікавила проблема використання методу ментальних або ще їх називають інтелектуальних карт, який є поширеним у світі, проте маловідомим в Україні [6].

Сучасна наукова література представлена чималою кількістю наукових праць, присвячених методу інтелектуальних карт. Перш за все, це праці основоположника методу ментальних карт Тоні Бьюзена [16], який започаткував не просто метод, а науковий напрям та власну наукову школу зі своїми послідовниками [14].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Здійснюючи огляд літератури з представленої проблеми, ми не ставили собі за мету зануритись в історію створення методу інтелект-карт, такого матеріалу вже створено достатньо [2]. Варто наголосити на тому, що технологія (або метод) інтелект-карт є популярною у відомих вищих навчальних закладах світу, таких як Кемрідж та Оскфорд, провідні університети США тощо [5; 13; 17]. Ще однією особливістю, яка простежується у літературних джерелах є те, що метод активно використовують в управлінській сфері, зокрема статистичні та аналітичні звіти нині подаються у формі інтелект-карт [9].

Проте найцікавішою є тенденція використання методу ментальних карт у реалізації медичної освіти. Компетентна медична освіта є запорукою здоров'я та якості життя населення країни [4; 8].

Здійснити опору на наукові джерела вітчизняних (українських) авторів ми не змогли, оскільки українські дослідження із запропонованої проблеми носять переважно оглядовий характер.

Мета статті - аналіз використання методу інтелект-карт у системі вищої військової освіти України.

Виклад основного матеріалу

Вища військова освіта в Україні потребує модернізації, оскільки за своїм змістом копіює радянську систему військової освіти, що має величезну кількість недоліків. Проте найбільшим недоліком є те, що радянська система підготовки військових офіцерських кадрів була створена за прикладом німецької, яка є ідеалістичною, на відміну від британської або навіть американської [12]. Відсутність раціоналізму у підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників призводить до появи помилкових рішень в управлінській сфері прикордонного відомства, і в кінцевому випадку до неможливості здійснити його реформування.

У керівництві сучасної прикордонної служби України було здійснено акцент, можливо у зв'язку з військовими діями, локалізованими східними територіями держави, на військовій складовій діяльності військовослужбовців-прикордонників. Усі промо ролики свідчать саме про це. На нашу думку, необхідно наголошувати та спрямовувати зусилля у підготовці майбутніх офіцерських кадрів на інтелектуальну складову їх діяльності. архітектура проектування дозвілля розважальний

Чому була зосереджена увага саме на методі інтелектуальних карт? Найважливішим завданням вищої школи є підготовка фахівця не тільки за обраним профілем (спеціальністю), а й формування в нього критичного мислення. Швидкого, якісного, раціонального, з опорою на процедури аналізу, синтезу, порівняння, класифікації та порівняння тощо. Цінність методу інтелект-карт полягає в задіяні обох півкуль головного мозку людини, що дозволяє поєднувати, на думку вчених, логічне з алогічним [7].

За логікою наукового дослідження нами проведено опитування серед представників науково-педагогічного складу Національної академії

Державної прикордонної служби України (надалі НАДПСУ), що забезпечує вищу з питань знайомства із сутністю методу інтелект-карт. В академії функціонує 25 кафедр, більшість з них забезпечують викладання військово-спеціальних навчальних дисциплін, частка - юридичних дисциплін, інші - гуманітарні. На цих кафедрах працює приблизно 370 викладачів, як військовослужбовців, так і цивільних осіб. Всіх в опитуванні ми не в змозі охопити, тому вибірка респондентів становила 107 чоловік. Результати опитування представлено на рисунку 1.

Рис. 1. Опитування представників науково-педагогічного складу НАДПСУ, щодо обізнаності із методом інтелект-карт

Слід зауважити, що були серед опитаних викладачі, які назвали метод інтелект-карт старим радянським методом сигнальних карт, що є абсолютно помилковим.

Оскільки сигнальні карти передбачають наявність на папері вже готової інформації, а інтелект-карти - здійснення наукового пошуку, створення свого варіанту навчального матеріалу.

У 2018 році в НАДПСУ відбулась всеукраїнська науково-практична конференція, яку відвідали представники різних закладів вищої освіти. Серед доповідей учасників були теми щодо впровадження інновацій в освітній процес вищої школи.

Цінним для нашого дослідження виявився досвід викладача Інституту Служби зовнішньої розвідки України, який зазначив, що 80 % навчальної інформації створено на основі інтелект-карт та ще й у програмі MindManager.

Приклад такої побудови матеріалу представлено на рисунку 2.

Рис. 2. Побудова навчального матеріалу методом інтелект-карт у програмі MindManager Інституту Служби зовнішньої розвідки України

Після такої інформації ми вирішили дослідити, які ж заклади вищої військової освіти в Україні змогли впровадити в свій освітній процес метод інтелект-карт.

Все з метою здійснення порівняльного аналізу, оскільки у системі вищої військової освіти функціонує 12 освітніх закладів (академій, університетів). На рисунку 3 представлено ключові військові заклади освіти, що впроваджують метод інтелект-карт.

Таким чином, з 12 вищих військових закладів вищої військової освіти, лише 7 здійснюють використання методу інтелектуальних карт в освітньому процесі. Цей факт свідчить про те, що інновацій повільно входять у систему вищої військової освіти.

Рис. 3. Військові заклади освіти України, що впроваджують в освітній процес метод інтелект-карт.

Зважаючи на значення методу інтелект-карт в освітньому процесі, авторський колектив НАДПСУ здійснив спробу апробувати його під час викладання курсантам-прикордонникам гуманітарних дисциплін, таких як «Політичні та економічні системи» та «Економіка підприємства», а також «Тилове забезпечення прикордонних підрозділів».

Оскільки спеціальної програми в академії не існує, в нас існували такі варіанти проведення експерименту.

Створити інтелект-карту представником науково-педагогічного складу або спільно із курсантами будувати інтелект-карту на чистих аркушах паперу, використовуючи кольорові олівці.

Приклади створених викладачами карт на рисунках 4 та 5.

Рис. 4. Початок інтелект-карти з дисципліни «Політичні та економічні системи», тема Світова економіка.

Рис.5. Початок інтелект-карти з дисципліни «Політичні та економічні системи», тема Світова економіка.

Щоб не перевантажувати представлену публікацію прикладами інтелектуальних карт, ми надали лише їх фрагменти. Більш цінними у дослідженні є результати опитувань курсантів до та після використання цього методу.

По відношенню до курсантів було застосовано метод письмового опитування - анкетування. Основними запитаннями анкети були наступні: Чи чули Ви про метод інтелект-карт? Чи відбувалось використання методу інтелект-карт протягом навчальних занять в академії? Чи прийнятний для Вас цей метод навчання? Вкажіть чи були корисними спроби застосування методу інтелект-карт під час вивчення нової теми? Чи Вам запам'ятались будь-які інновації протягом навчання в академії прикордонної служби?

Результати такого опитування показали, що здебільшого курсанти позитивно оцінили новий метод. Вибірка дослідження становила 77 респондентів (курсантів-прикордонників), це три навчальних групи (одна група пов'язана із вивченням дисципліни «Політичні та економічні системи», друга - «Економікою підприємства», третя - «Тиловим забезпеченням прикордонних підрозділів»). Розподіл позитивних результатів (з відповіддю «так») подано за п'ятьма запитаннями анкети (див. рис. 6).

Рис. 6. Результати опитувань курсантів щодо використання методу інтелект-карт в освітньому процесі

Результати проведеного із курсантами опитування свідчать про те наступне: про метод інтелект-карт переважно ніхто не чув і практично не використовував, мінімальні спроби запровадження методу сприймаються курсантською спільнотою позитивно і дають навіть успішну динаміку показників їх навчання (оцінки у журналах та фактичний рівень знань), щодо інновацій - можна констатувати, що відсоток їх використання в освітньому процесі академії незначний (25% опитаних запам'ятали наявність хоч якихось інновацій у навчанні).

Загалом, варто зауважити, що перед представниками науково- педагогічного складу постає проблема підготовки зміни освітньої парадигми, яка в свою чергу змінює підхід до освіти в цілому. Кожен курсант (а також студент у цивільному закладі вищої освіти) завдяки інформаційним технологіям має доступ до будь-якої навчальної інформації, усі розділі, теми та підручники існують в цифровому вигляді на просторах Інтернету. Тому освіта сьогодні виглядає як суб'єктивний варіант передачі інформації від викладача до курсанта. Завданням викладачів, на сьогодні, є зацікавити курсантів здійснити науковий пошук необхідних знань (інформації). Саме метод інтелект-карт є відповідним рішенням цієї проблеми.

Висновки

З проведеного дослідження можна сформулювати декілька висновків: підходи до навчання майбутніх офіцерів-прикордонників необхідно переглянути, позбутись консерватизму, спрямувати зусилля у підготовці фахівців прикордонної служби на розвиток їх критичного мислення, те, що західна освітня система сприймає як основу творчості, кмітливості, нестандартності вирішення проблем тощо. Проблемність та складність впровадження інновацій в українській вищій військовій системі освіти полягає в тому, що жодне нововведення не відбувається без ухвалення керівництва, оскільки прикордонна служба, як армія, має свою специфічну внутрішню соціальну ієрархію та закономірності функціонування. Це суттєво перешкоджає реформам в освіті, не всі керівники мали і мають відношення до освітньої діяльності.

Наші спроби щодо ознайомлення представників науково-педагогічного складу, і що найважливіше, курсантів, були мінімальними, фрагментарними. Проте навіть ці намагання довели важливість новацій та змін в освітній сфері прикордонного відомства. На нашу думку, інноваційна діяльність в академії прикордонної служби не буде швидкою та легко сприйнятою, проте її поступовість теж є позитивними ознаками щодо реформістських процесів в Україні.

Переконливість європейського досвіду та досвіду Північної Америки щодо використання методу інтелект-карт спонукає до активного його використання в Україні.

Література

1. Acemoglu, Daron; Robinson, James A. (2012). Why Nations Fail. Crown Business. ISBN 978-0307719218.

2. Brinkmann, A. (2003). Graphical knowledge display--mind mapping and concept mapping as efficient tools in mathematics education. Mathematics Education Review, 16, 35-48.

3. Chrystia Freeland. Plutocrats: The Rise of the New Global Super-Rich and the Fall of Everyone Else Published by Penguin Books, 352 Pages, USA ©2013. ISBN 9780143124061.

4. D'Antoni, A. V., Zipp, G. P., & Olson, V. G. (2009). Interrater reliability of the mind map assessment rubric in a cohort of medical students. BMC Medical Education. https://doi.org/10.1186/1472-6920-9-19.

5. Davies, M. (2010). Concept mapping, mind mapping and argument mapping: what are the differences and do they matter? Higher Education. https://doi.org/10.1007/s10734-010- 9387-6.

6. Edwards, S., Cooper, N.: Mind Mapping as a Teaching Resource. The Clinical Teacher 7(4), 236-239 (2010). DOI 10.1111/j.1743-498X.2010.00395.x

7. Eppler, M. J. (2006). A comparison between concept maps, mind maps, conceptual diagrams, and visual metaphors as complementary tools for knowledge construction and sharing. Information Visualization. https://doi.org/10.1057/palgrave.ivs.9500131.

8. Farrand P, Hussain F, Hennessy E. The efficacy of the `mind map' study technique. Medical Education.2002;36:426-31.

9. Franz, M., Lopes, C.T., Huck, G., Dong, Y., Sumer, O., Bader, G.D.: Cytoscape.js: a graph theory library for visualisation and analysis. Bioinformatics 32(2), 309-311 (2016). DOI 10.1093/bioinformatics/btv557

10. Merchie, E., & Van Keer, H. (2012). Spontaneous mind map use and learning from texts: the role of instruction and student characteristics. Procedia - Social and Behavioral Sciences. https://doi.org/10.1016Zj.sbspro.2012.12.077.

11. Rosling, H.; Rosling, O.; Rosling Ronnlund, A. (2018). Factfulness: Ten Reasons We're Wrong About the World--and Why Things Are Better Than You Think. Flatiron Books. p. 288. ISBN 9781250123817.

12. Rothstein, D., & Santana, L. (2011). Teaching students to ask their own questions.Harvard Education Letter, 27(5), 1-2.

13. Scardamalia, M., & Bereiter, C. (2006). Knowledge building: Theory, pedagogy, and technology. In K. Sawyer (Ed.), Cambridge handbook of the learning sciences (pp. 97-118). New York: Cambridge University Press.

14. Tee T. K, MNAA Mohamed S, Muhammad M, Mohamad M.M, Md Yunos J, Buzan Mind Mapping: An Efficient Technique for Note-Taking International Journal of Social. Human Science and Engineering. 2014;8:28-31.

15. Thomas M. Nichols. The Death of Expertise: The Campaign Against Established Knowledge and Why it Matters. 1st. Oxford University Press, Inc. New York, NY, USA ©2017. ISBN:0190469412 9780190469412.

16. Tony Buzan. Mind Map Handbook: The ultimate thinking tool. Published 2005 by Thorsons. 235 p.

17. Van Tassel, M. A. (2001). Student inquiry in science asking questions, building foundations and making connections. In G. Wells (Ed.), Action, talk, and text: learning and teaching through inquiry (pp. 41-59). New York: Teachers College Press.

References

1. Acemoglu, Daron; Robinson, James A. (2012). Why Nations Fail. Crown Business. ISBN 978-0307719218.

2. Brinkmann, A. (2003). Graphical knowledge display--mind mapping and concept mapping as efficient tools in mathematics education. Mathematics Education Review, 16, 35-48.

3. Chrystia Freeland. Plutocrats: The Rise of the New Global Super-Rich and the Fall of Everyone Else Published by Penguin Books, 352 Pages, USA ©2013. ISBN 9780143124061.

4. D'Antoni, A. V., Zipp, G. P., & Olson, V. G. (2009). Interrater reliability of the mind map assessment rubric in a cohort of medical students. BMC Medical Education. https://doi.org/10.1186/1472-6920-9-19.

5. Davies, M. (2010). Concept mapping, mind mapping and argument mapping: what are the differences and do they matter? Higher Education. https://doi.org/10.1007/s10734-010-9387-6.

6. Edwards, S., Cooper, N.: Mind Mapping as a Teaching Resource. The Clinical Teacher 7(4), 236-239 (2010). DOI 10.1111/j.1743-498X.2010.00395.x

7. Eppler, M. J. (2006). A comparison between concept maps, mind maps, conceptual diagrams, and visual metaphors as complementary tools for knowledge construction and sharing. Information Visualization. https://doi.org/10.1057/palgrave.ivs.9500131.

8. Farrand P, Hussain F, Hennessy E. The efficacy of the `mind map' study technique. Medical Education.2002;36:426-31.

9. Franz, M., Lopes, C.T., Huck, G., Dong, Y., Sumer, O., Bader, G.D.: Cytoscape.js: a graph theory library for visualisation and analysis. Bioinformatics 32(2), 309-311 (2016). DOI 10.1093/bioinformatics/btv557

10. Merchie, E., & Van Keer, H. (2012). Spontaneous mind map use and learning from texts: the role of instruction and student characteristics. Procedia - Social and Behavioral Sciences. https://doi.org/10.1016Zj.sbspro.2012.12.077.

11. Rosling, H.; Rosling, O.; Rosling Ronnlund, A. (2018). Factfulness: Ten Reasons We're Wrong About the World--and Why Things Are Better Than You Think. Flatiron Books. p. 288. ISBN 9781250123817.

12. Rothstein, D., & Santana, L. (2011). Teaching students to ask their own questions.Harvard Education Letter, 27(5), 1-2.

13. Scardamalia, M., & Bereiter, C. (2006). Knowledge building: Theory, pedagogy, and technology. In K. Sawyer (Ed.), Cambridge handbook of the learning sciences (pp. 97-118). New York: Cambridge University Press.

14. Tee T. K, MNAA Mohamed S, Muhammad M, Mohamad M.M, Md Yunos J, Buzan Mind Mapping: An Efficient Technique for Note-Taking International Journal of Social. Human Science and Engineering. 2014;8:28-31.

15. Thomas M. Nichols. The Death of Expertise: The Campaign Against Established Knowledge and Why it Matters. 1st. Oxford University Press, Inc. New York, NY, USA ©2017. ISBN:0190469412 9780190469412.

16. Tony Buzan. Mind Map Handbook: The ultimate thinking tool. Published 2005 by Thorsons. 235 p.

17. Van Tassel, M. A. (2001). Student inquiry in science asking questions, building foundations and making connections. In G. Wells (Ed.), Action, talk, and text: learning and teaching through inquiry (pp. 41-59). New York: Teachers College Press.

Размещено на Allbest.ru