Інтеріоризація мистецтва в учнях молодшого шкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru

Інтеріоризація мистецтва в учнях молодшого шкільного віку

Артем Хохлов

аспірант кафедри педагогіки,

викладач кафедри іноземних мов та професійної комунікації, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля

Анотація

У статті встановлена роль мистецтва у всебічному розвитку особистості учня, у формуванні його естетичної свідомості, громадянських, культурних, моральних, духовних та естетичних цінностей. Пояснено тим, що в учнів саме з молодшого шкільного віку активно розвивається мислення, розумова та пізнавально-інтелектуальна діяльності. Розглянуті та узагальнені вікові особливості розвитку учнів молодшого шкільного віку, зокрема психофізіологічні (зростання росту й ваги, розвиток серця й судин, збільшення ваги лобних відділів головного мозку, зростання сили гальмування та врівноваженості, збільшення фізичної витривалості.) та психопізнавальні (формування теоретичного мислення, розвиток (само-) рефлексії, зростання довільної й словесно-логічної пам'яті, розвиток мовлення, зростання вмотивованості). Поняття «інтеріоризація» в контексті художньо-естетичної освіти дефінійоване як психолого-педагогічний термін: розглянуте не лише з точку зору психології (процес внутрішнього усвідомлення зовнішніх чинників), але й наголошено, що на уроках мистецтва учень, інтеріоризуючи різні види творчості, набуває особистіший досвід, формує засади для подальшого естетичного та всебічного розвитку. Досліджено організацію мистецької освіти й навчальний план предмета «Мистецтво» у початкових школах Німеччини на прикладі землі Саксонія, висвітлено основні форми і методи, зміст навчання.

Ключові слова: мистецтво, навчання, естетичне навчання, розвиток особистості учня, інтеріоризація, цінності. мистецтво школа учень

Artem Khokhlov

Post-graduate student of the Department of Pedagogy,

lecturer of the Department of Foreign Languages and Professional Communication Volodymyr Dahl East Ukrainian National University Severodonetsk, Ukraine,

INTERIORIZATION OF ART IN PRIMARY SCHOOL PUPILS

Abstract

The article establishes the role of art in the comprehensive development of the pupil's personality, in the formation of his aesthetic consciousness, civil, cultural, moral, spiritual and aesthetic values. This is explained by the fact that students are actively developing thinking, mental and cognitive- intellectual activity from the primary school age. The age peculiarities of development of primary school pupils are considered and generalized, in particular psychophysiological (growth of height and weight, development of heart and blood vessels, increase of weight of frontal parts of the brain, growth of inhibition and balance, increase of physical endurance) and psychocognitive (formation of theoretical thinking, development of (self-) reflection, growth of arbitrary and verballogical memory, development of speech, growth of motivation). The concept of "interiorization" in the context of artistic and aesthetic education is defined as a psychological and pedagogical term: is considered not only from the point of view of psychology (the process of internal awareness of external factors) but also emphasized that in art lessons the pupil, internalizing various types of creativity, gains personal experience, forms the basis for further aesthetic and comprehensive development. The organization of art education and the curriculum of the subject "Art" in primary schools in Germany on the example of Saxony are researched, the main forms and methods, content of education are reported.

Keywords: art, education, aesthetic education, development of the pupil's personality, interiorization, values.

Постановка проблеми. Сучасний світ виокремлюється потребами, які насамперед зосереджені на економічному, технологічному, цифровому розвитку, зменшуючи важливість розуміння художньо-естетичного розвитку особистості учнів, їхніх культурних, моральних, громадянських, естетичних та духовних поглядів, цінностей. Шкільний предмет «Мистецтво» (нім. Kunst) допомагає розпізнавати взаємозалежність світу і розвивати цінності власних дій, а також розуміння соціальної реальності. Головне завдання мистецтва -- стимулювати, розвивати й розширювати здатність учнів до сприйняття й самовираження, а також навчити їх естетично мислити й діяти. Естетичний спосіб переживання світу пов'язаний, зокрема, з індивідуальним дозріванням здатності сприймати й переживати, а також зі здатністю особисто розмірковувати над цими переживаннями. Сприйняття і відображення є безпосередньо пов'язаними і нерозривними видами діяльності. Коли учні вчяться інтерпретувати та розуміти (наприклад живопис, малюнок, скульптуру, об'єкт чи інсталяцію, архітектуру, фотографію, кіно, електронні зображення, графіті, повсякденні предмети), вони розвивають досвід, який дає їм змогу брати участь у різноманітних формах не лише мистецтва та культури минулого й сьогодення, але й критично, творчо, естетично й відповідально бути активним громадянином суспільства, який здатний його вдосконалювати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З метою дослідження та висвітлення ролі мистецтва та шкільного предмета «Мистецтво» у формуванні естетично свідомої особистості учня, були розглянуті роботи авторів від Платона, Ф. Шиллера, І. Канта, А. Дістервега, Й. Гербарта, Л. Виготського, в працях яких закладені основи розуміння естетики, художньо-естетичної освіти; до науковців сучасності В. Лозового, С. Фартінга, Е. Вагнера, Г. Шевченко, А. Ярмолюк, Т. Дуткевич, С. Смоляр, І. Рудковської, Л. Сєрих. Досліджуючи організацію мистецької освіти й навчальний план предмета «Мистецтво» у початкових школах Німеччини на прикладі землі Саксонія, проаналізовано освітні та мистецькі електронні ресурси Міністерства освіти й науки Німеччини, Культурної Ради щодо визначення ролі мистецтва в початковій школі. Спираючись на окремі частини загальної проблеми, слід підкреслити необхідність розуміння зв'язку процесу інтеріоризації та художньо- естетичного навчання для розвитку високоморальної, культурної особистості учня.

Мета статті - встановити визначення поняття «інтеріоризація» та роль мистецтва у розвитку особистості учня, дослідити організацію навчання мистецтва в школах Німеччини.

Виклад основного матеріалу. Шкільний предмет «Мистецтво» (нім. Kunst) зосереджується на сприйнятті, проектуванні та рефлексії учня, які пов'язані з художньо-естетичним розмаїттям культури та повсякденної дійсності. Уроки мистецтва роблять свій внесок у цілісний розвиток особистості, надаючи базову естетичну освіту, сприяючи її розвитку. На цьому тлі підготовка базової естетичної освіти - також у сенсі спеціальних мистецьких знань і здібностей - є передумовою для розвитку самовизначеної та естетично- свідомої особистості учня [1].

М. Фіцула зазначає, що «естетична свідомість - форма суспільної свідомості, що реалізується як художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах. Формується вона на основі естетичної практики упродовж історичного розвитку суспільства. Важливими її елементами є естетичні почуття - особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва; естетичний смак - здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного; естетичний ідеал - уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється. Саме вони обумовлюють естетику поведінки особистості - ознаки прекрасного у вчинках і діях людини (ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми)» [2, с. 293-294].

Свідоме естетичне сприйняття формує світоглядні основи дитини, її уявлення про світ, свого місця в ньому, життєві цінності та пріоритети, моральні орієнтири. Виходячи з цього, можна визначити, що «інтеріоризація», як перенесення загальних уявлень у свідомість учня, відіграє важливу роль у засвоєнні та осмисленні навчального матеріалу. Цей процес не зводиться лише до отримання інформації "ззовні" з метою зберігання "усередині" певної знакової інформації. Інтеріоризація припускає осмислене перетворення внутрішніх сенсів з подальшою їхньою імплементацією. Досліджуючи історію поняття «інтеріоризація», чітко прослідковується, що його автором вважається французький психолог П'єр Жане, але «інтеріоризацію як процес формування внутрішньої структури людської психіки через засвоєння цінностей, вростання їх в особистість розглядав Л. Виготський» [3, с. 17].

Процес інтеріоризації передусім пов'язують із психічними процесами аналізу й освідомлення інформації. Виготський, розмірковуючи про експериментальну естетику, писав, що основна помилка естетики полягає лише в естетичному задоволенні та оцінці, які ігнорують сам процес сприйняття витвору мистецтва, забуваючи, що задоволення і оцінка можуть бути випадковими, короткочасними, не нести специфічного смислу [4, с. 24]. До психологічних визначень та поглядів психолога й педагога Л. Виготського слід додати, що на уроках мистецтва через естетичне сприйняття, аналіз, усвідомлення уможливлюється розвиток в учнів морально-культурної, психоемоційної, естетичної свідомості. Зважаючи на психологічні та ед'юкаційні впливи процесу інтеріоризації під час навчання мистецтву, цей процес може бути дефінійований психолого-педагогічним.

Художньо-естетичне навчання засобами мистецтва формує в учнях молодшого шкільного віку (6-11 років) інтеріоризаційні засади для подальшого естетичного розвитку. Вказаний віковий проміжок є фундаментально важливим. Це пояснюється тим, «що саме молодший шкільний вік є періодом активного розвитку мислення. Цей розвиток полягає перш за все в тому, що виникає незалежна від зовнішньої діяльності внутрішня інтелектуальна діяльність, система власне розумових дій» [5, с. 306]. Враховуючи це, необхідно підкреслити важливість мистецтва у розвитку учнів на етапі молодшої школи.

Кожна дитина безумовно вирізняється особливостями фізичного й психічного розвитку, але й можуть бути виокремлені загальні зміни, які відбуваються при зростанні, та які мають враховуватися при навчанні, мистецтва зокрема. У період 6-11 років відбувається не лише фізичне зростання дитини, її органів, але й її працездатності, посидючості у порівнянні із дошкіллям, витривалості, самостійності, збільшення можливостей до виконання рухливих та фізичних вправ. Відбувається також соціально- психологічна адаптація, яка полягає у звиканні до нової системи правил, обов'язків, графіків навчання, входженні до нового колективу. Увага, мислення, уява, пам'ять, мовлення, зосередженість, відповідальність також підвищуються та розвиваються. Враховуючи можливі розбіжності в учнях першого й четвертого класу та кожної особистості окремо, все ж основні особливості розвитку учнів молодшого шкільного віку можуть бути узагальнені [6, с. 350-368], (Таблиця 1):

Таблиця 1.

Психофізіологічні та психопізнавальні особливості учнів молодшого шкільного віку

Враховуючи фізіологічні, психологічні, емоційно-вольові та особистісні особливості учнів, складений загальний навчальний план з предмета «Мистецтво» (нім. Kunst) для учнів початкової школи (1-4 класи) шкіл землі Саксонія Федеративної Республіки Німеччина (нім. Freistaat Sachsen), який набув чинності у 2019 році. Відповідно навчального плану простежується, що цілі та зміст навчання характеризують основні вимоги у сферах набуття знань, розвитку компетентностей, ціннісних орієнтацій. Із предметного опису випливають такі загальні цілі мистецтва:

розвиток художньо-естетичного сприйняття та здатність до використання власного досвіду;

розвиток індивідуального вираження та творчих навичок;

розвиток підходів до художньо-естетичного судження;

розвиток навичок спілкування на теми мистецтва.

Завдяки цілісному підходу предмет розширює та диференціює стосунки учнів з дійсністю. Художньо-естетичні процеси, що стимулюються в предметі мистецтва, мають елементарне значення для чуттєвої, емоційної та когнітивної сфер розвитку дитини, сприяє розвитку здатності до сприйняття та переживання, розвиває фантазію та уяву. Досліджуючи унікальність і складність творчих процесів, особливим чином розвиваються індивідуальні творчі здібності, чутливість і задоволення. Предмет допомагає виявити індивідуальні нахили і таланти, свідомо використовувати їх у рамках творчих процесів. Для учнів 1-2 класів, починаючи зі світу, в якому вони живуть і який відчувають, і через свідоме використання всіх своїх органів чуття, учні досліджують у різноманітних мистецьких і практичних видах діяльності, як вони можуть художньо формувати свій власний досвід. Зустрічаючись з різноманітними творами мистецтва з музики, літератури, театру, кіно, танцю та образотворчого мистецтва, учні отримують пропозиції щодо розвитку власних художніх ідей. У рамках художньо-естетичного навчання та виховання учні набувають відповідних віку навичок художньої виразності в плоскому та фізично-просторовому конструюванні. Крім того, вони отримують початкове уявлення про використання власного тіла як засобу вираження та творчості, а також досліджують нові сфери гри та руху.

В залежності від характеру і перебігу художньо-естетичних процесів навчальні цілі та зміст згруповані в навчальні сфери діяльності, які випливають із масштабів та специфіки процесу:

Flдchiges Gestalten - область навчальної діяльності (малювання, креслення тощо), що не потребує спеціальних додаткових речей, місця, руху;

Kцrperhaft-rдumliches Gestalten - область навчальної діяльності, яка може бути пов'язана із експериментами, ліпкою, конструюванням, вивченням внутрішніх і зовнішніх просторів, фізичних властивостей інструментів;

Aktionsbetontes Gestalten - область навчальної діяльності, яка орієнтована на дію, рух, використання власного тіла, інших предметів.

Учні 1 -2 класів в ігровій формі знайомляться з вибраними творами сучасного мистецтва та історією мистецтва. Вони обмінюються думками та оцінками всередині групи. Беручи до уваги дошкільний досвід, учні знайомляться з широким спектром медіа та відчувають свої перші мистецькі можливості. Крім того, відбувається включення комп'ютерів або мобільних цифрових пристроїв. Відповідно до навчального предметного плану мистецтва та враховуючи навчальні сфери діяльності, можна винести основні методи й засоби навчання мистецтву, які відображають його зміст:

Flдchiges Gestalten:

уявлення про матеріали та інструменти (різний папір, картон, скло, гіпс, дерево, олівці, вугілля, крейда, туш, акварель, пензлі, пальці; малювання);

ознайомлення із різними форматами зображення;

знання основних і змішаних кольорів;

знання інструментів графічного дизайну, особливо точок і ліній, а також відкриття нових символів (гра крапок і ліній);

знання простих процесів відбитку (відбитки пальцями, пензлем, штампом, натиск матеріалу, відбитки на м'якому матеріалі, піску, снігу, штампування із використанням глини);

Kцrperhaft-rдumliches Gestalten:

уявлення про властивості пластичних предметів (виготовлення простих тіл шляхом моделювання, розминання, катання, стискання із піску, глини, снігу, солоного тіста, пап'є-маше, проста цифрова фотоісторія);

експериментування матеріалами або предметами (картонні коробки, картонні рулони, блоки, пінополістирол, пробки, природні матеріали, прості музичні інструменти, іграшкові фігурки, ляльки);

вивчення внутрішніх і зовнішніх просторів і їхні функції, а також відчуття їхньої атмосфери (громадських будівель, церков, парків);

Aktionsbetontes Gestalten:

падіння, розгинання, вставання, нахили, присідання, різні положення сидячи, стрибки;

імпровізація та інсценізація в рамках обраних ігор та дій, зображення бажаних і уявних фігур, предметів, настроїв, почуттів, персонажів;

вивчення різних ефектів за допомогою макіяжу, одягання, носіння масок.

Учні 3-го класу, спираючись на різноманітний досвід, який вони вже набули, відкривають нові творчі сфери діяльності. Вони працюють творчо та все більш незалежно у відкритому процесі, завдяки чому отримують більше впевненості у своїх художніх навичках. Учні отримують базові знання для уявної організації власних образотворчих світів, набувають перших навичок оцінювати предмети повсякденного вжитку з огляду на їх спроектовану форму та їх практичну функцію та вчаться враховувати їх у простих проектних вправах. Вони сприйнятливо і продуктивно працюють із тілом і просторовими структурами і перевіряють свої виразні якості простими засобами, вміють ефективно обробляти результати роботи. У навчальному плані запропоновані наступні види діяльності:

Flдchiges Gestalten:

знання матеріалів, інструментів і практик для плоского дизайну (розширення та комбінування відомих зображення, таких як ескіз, графіка, вирізання, копіювання, фотографія);

відчуття виразності кольорів і форм (гармонія кольорів, контрасти і форми, значення кольорів в історії та повсякденному житті, градації кольору);

знання шрифту як інструменту візуального дизайну (естетичний ефект письма, письмо в повсякденному житті, мистецтві, історії, іноземних культурах, плакати, написи, вірші, прислів'я, вигадування символів і спеціального письма: монограми, таємне письмо);

уявлення про прості елементи дизайну фотографії (створення камери-обскури, порівняння різних фотографій відносно світла, тіні, відстаней);

Kцrperhaft-rдumliches Gestalten:

застосування способів досягнення художньо-естетичних ефектів у зовнішніх просторах (тематичне включення різних предметів і матеріалів, ленд-арт, урбан-арт, лабіринти);

уявлення про дизайн повсякденних предметів вжитку з огляду на їх корисну цінність, створення простих пластичних предметів;

моделювання, конструювання фігур із врахуванням форми, пропорцій, апсайклінг;

Aktionsbetontes Gestalten:

знання методів ігрової дії для прийому мистецтва в усіх сферах навчання (робота з проекціями, фольгою, слайдами, музикою, ігрові та асоціативні підходи, охоплюючи частини наприклад, літературного твору);

використання тіла і руху (робота з кольорами і формами, використання одягу, масок, макіяжу, постановка невеликих рольових ігор і діалогів, жестикуляція та міміка настроїв і почуттів, імітація фігур і форм, відтворення та обґрунтування образних ситуацій, пантоміма).

Учні 4-го класу, враховуючи свої знання та навички, набуті до цього часу та різні схильності, все більше використовують творчу свободу в художньому процесі. Вони самостійно розробляють візуальний задум і творчо його втілюють. На уроках образотворчого мистецтва учні розвивають розуміння спроектованого середовища, особливо архітектурних особливостей, щоб вони могли розпізнавати елементарні зв'язки між мистецтвом, культурою, економікою та суспільним життям. Діти розвивають критично-рефлексивне та творче поводження з різними медіа та набувають досвіду створення власних проєктів. У рамках проблемної рецепції мистецтва вони використовують комп'ютер як джерело інформації про художників і твори мистецтва. Згадані творчі прийоми також представлені у предметному плані:

Flдchiges Gestalten:

застосування графічних і кольорових елементів дизайну, а також принципів композиції зображення (кольорова гармонія, контрасти, властивості форми, засіб просторового ефекту, освітлення, затемнення, тонування, порівняння способів зображення: пейзажі, портрети, натюрморти, урбаністика);

використання графіки (або монограми, піктограми, ієрогліфи, логотипи);

критична та рефлексивна експертиза реклами, створення власних медіа-внесків (плакати, реклама, література, цифрова фотографія, слайди, копі-арт, комікси, малювання);

Kцrperhaft-rдumliches Gestalten:

розгляд різних поверхонь та форм у просторі (предметні рельєфи, фігури, творча експериментальна робота зі світлом, рухомі об'єкти у воді, вітряні дзвони, звукові скульптури);

уявлення про єдність форми та функції в архітектурному середовищі (спостереження за вибраними архітектурними елементами в (на) будівлях, розробка естетичних моделей у приватних і місцевих житлових просторах, віртуальні кімнати, SD-анімація);

Aktionsbetontes Gestalten:

застосування ігрових та асоціативних прийомів художньої рецепції (створення малюнків, аналіз цілого твору або його частини, реконструкція частин художнього твору, виявлення ідей твору і їхня театралізація);

гра з повсякденними предметами (утворення їхніх пар за певними критеріями, зміна значення предметів, гра з рухомими предметами);

постановка та імпровізація «живих образів» (робота на проекційних поверхнях, сценічна гра на вибраних творах мистецтва, проектування матеріалу на «живі скульптури») [7; 8].

Спостереження й аналіз навчального плану для початкових шкіл федеральної землі Саксонія дають змогу також звернути увагу на зв'язок та інтегрованість мистецтва із іншими предметами: музичне мистецтво, праця, етика, математика та сприяють розвитку навичок роботи із комунікативними й інформаційними засобами, формують ціннісні орієнтири особистості учня.

Висновки

Ознайомившись та дослідивши джерела інформація, предметний навчальний план на прикладі Саксонії, можна зробити висновок, що процес інтеріоризації у психолого-педагогічному визначенні відіграє важливу роль в засвоєнні та освідомленні учнями молодшого шкільного віку засобів мистецтва, адже саме при формуванні внутрішніх сенсів з'являються перспективи їхнього подальшого мистецького навчання. На етапі початкової школи закладються фундаментальні «цеглинки» у майбутню естетичну свідомість кожного учня окремо й суспільства вцілому. Різносторонність та тісний зв'язок художньо-естетичного навчання із реальністю дозволяють розуміти та й надалі досліджувати значущість мистецтва у всебічному розвитку і формуванні особистості учня. Це пояснюється тим, що через інтеріоризовані засоби мистецтва в дитині виховуються внутрішні ціннісні орієнтири, морально-культурні засади, громадянська відповідальність, естетична свідомість, бажання й можливості до саморозвитку та успішного розвитку освіченого, гуманістичного суспільства.

Література

Clemens Hцxter. Das Schulfach Kunst // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kulturrat.de/themen/kulturene-bildung/kultureUe-bildung-schule/das-schulfach-kunst/

Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К., Видавничій центр «Академія». 2002. - 528 с.

Ярмолюк А. Інтеріоризація загальнокультурних цінностей під час вивчення складного речення [Текст] / А. Ярмолюк // Українська мова і література в школі : Науково- методичний журнал. - 2017. - N 2. - С. 15-19

Выготский Л. С. Психология искусства. Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 1998.-480 с.

Смоляр С. Вікові особливості розвитку креативності дітей молодшого шкільного віку. Наукові дослідження та інновації в галузі суспільногуманітарних наук: збірник матеріалів І Всеукраїнської науковопрактичної інтернетконференції (м. Мелітополь, 24 листопада 2021 р.) / ТДАТУ: ред. кол. Ломейко О. П., Єременко О.А., Михайлов В. В [та ін.]. Частина 1. Мелітополь : ТДАТУ, 2021. С.304-307

Дуткевич Т. В. Дитяча психологія. Навч. посіб. - К.: Центр учбовової літератури, 2012. - 424 с.

Lehrplan. Grundschule. Kunst // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.schulportal.sachsen.de/lplandb/index.php?lplanid=64&lplansc=dVtGsjdahQolSBNM hLhp&token=0da2fc7bc33f730f2718fa8b7492165e

Василенко М., Горбаченко С., Слатвінська В., Чепурна О. Сценарне планування як інструмент безперервного бізнесу: web-технології (комплексний підхід). Інформаційні технології та суспільство. 2022. Вип. 2(4). С. 29-35. DOI: https://doi.Org/10.32689/maup.it.2022.2.4URL: http://joumals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/2098/2599

References

Clemens Hцxter. (2018). Das Schulfach Kunst [School subject Art]. Retrieved from https://www.kulturrat.de/themen/kulturelle-bildung/kulturelle-bildung-schule/das-schulfach- kunst/ [in German].

Yarmoliuk A. (2017). Interioryzatsiia zahalnokulturnykh tsinnostei pid chas vyvchennia skladnoho rechennia [Internalization of general cultural values while learning a complex sentence]. Ukrainska mova i literatura v shkoli - Ukrainian language and literature at school, 2, 15-19 [in Ukrainian].

Vygotskij L. S. (1998). Psihologija iskusstva [Psychology of art]. Rostov n/D: izd-vo «Feniks» [in Russian].

Smoliar S. (2021). Vikovi osoblyvosti rozvytku kreatyvnosti ditei molodshoho shkilnoho viku [Age peculiarities of creativity development of primary school children]. I Vseukrainska naukovopraktychna internetkonferentsija - The First All-Ukrainian scientific and practical internet conference (pp. 304-307). Melitopol: TDATU [in Ukrainian].

Dutkevych T. V. (2012). Dytiacha psykholohiia [Children psychology]. Kyiv, Tsentr uchbovovoi literatury [in Ukrainian].

Lehrplan. Grundschule. Kunst [Curriculum. Primary School. Art]. (n.d.). https://www.schulportal.sachsen.de. Retrieved from https://www.schulportal.sachsen.de/lplandb/ index.php?lplanid=64&lplansc=dVtGsjdahQolSBNMhLhp&token=0da2fc7bc33f730f2718fa8b74 92165e [in German].

Vasilenko M., Gorbachenko S., Slatvms'ka V., Chepurna O. Scenarne planuvannja jak mstrument bezperervnogo Mznesu: web-tehnologu (kompleksnij pMMd). Informadjm tehnologu ta suspd'stvo. 2022. Vip. 2(4). S. 29-35. DOI: https://doi.org/10.32689/maup.it.2022.2.4URL: http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/2098/2599 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru