Перифразові номінації як засіб емоційно-образного висловлення думки: лінгводидактичний аспект

Ivanna STRUK,

PhD of Philology, Professor, Assistant at the Department of Modern Ukrainian language Yuriy Fed'kovych Chernivtsi National University (Chernivtci, Ukraine)

Значну роль у виробленні в школярів уміння емоційно виражати думки може відіграти опрацювання на позакласних заняттях у випускних класах та з метою підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання такого засобу образності, як перифраза. Серед виражальних засобів мови (метафора, епітет, порівняння, гіпербола, фразеологічний зворот та ін.) їй належить помітне місце. І. Кобилянський перифразою називає метафоризоване сполучення слів, яке має одну чи кілька рис предмета, ознаки, дії, слугує засобом їх образно описової характеристики і є контекстуальним синонімом до слова, яке є основним їх найменуванням (Кобилянський І. Ю.:1986, с. 51). Наприклад: Тихо-тихо стікає на землю зерно - перестояні сльози степів, тихотихо бредуть на схід солдати, прислухаючись, чи, не подасть десь зцілющого голосу вода (М. Стельмах). Саме такого погляду будемо дотримуватись і ми у своєму дослідженні.

Поняття про перифразу за шкільною програмою учні спеціально не вивчають, вони ознайомлюються лише з окремими перифрастичними зворотами в процесі вивчення фразеологічного багатства мови. Тому заняття лінгвістичного гуртка доцільно розпочати вступним словом. Увагу учнів слід звернути на те, що поряд з фразеологізмами, які є стійкими одиницями мови (типу альфа і омега, зарубати на носі, через терни до зірок), широко вживаються й перифрастичні звороти (співачка досвітніх огнів - Леся Українка; корабельний край - Миколаїв; серце України - Київ; солона роса - сльози; люди в білих халатах - лікарі, сталеві воїни - захисники Азов- сталі). Перифрази, хоча й близькі до фразеологізмів, але ними ще не стали й не входять до фразеологічних словників.

Учитель-словесник повинен розкрити механізми утворення перифраз і значення, якого вони набувають внаслідок цього процесу. Також необхідно звернути увагу учнів на те, що в основі перифрази лежить метафора - переосмислення прямого значення слова або групи слів, наприклад: Доки ще Україна Словом святим жива, І Матвієнко Ніна - Янгол земний - співа! (З журн.). Є. Регушевський підкреслює, що більшість перифраз виникає на метафоричному ґрунті. Проте, на його переконання, не слід плутати метафору із перифразою. Дослідник зазначає: „Метафори - це явище поетики художнього твору, а перифрази - специфічне явище лексико- фразеологічної системи мови” (Регушевський Є. С.:1984, с. 41).

Перифраза - це сполучення двох або більше повнозначних слів (світова павутина - соціальні мережі). На відміну від фразеологізмів, які формуються в мові впродовж тривалого часу, перифрастичний зворот нерідко виникає відразу, загалом як реакція на факти конкретної дійсності, як результат образно-метафоричного бачення явищ (наприклад: український екстрим - Буковель; співаючий ректор - Михайло Поплавський).

Учитель має наголосити на тому, що значення перифрастичного звороту реалізується лише в контексті (на відміну від більшості фразеологізмів). Встановленню значення звороту може безпосередньо сприяти так зване слово-ключ, або слово - основна назва предмета, явища, дії, синонімом до якої виступає перифраза. Наприклад: Ранок був, як після градобою. Сапери-підривники закладали під ворожі доти десятки кілограмів толу, і залізобетонні ведмеді з веселим ревом піднімалися з землі і майже цілі ставали на диби, розчепіривши покручені лапи залізних кріплень (О. Гончар). Зміст перифрази іноді залежить від дуже широкої контекстної ситуації або має омонімічний характер (пор.: біле золото - бавовник, хутро, енергія води, цукрова сировина, сніг).

Перифрастичні звороти - одне з джерел поповнення синонімічного багатства мови (наприклад, п'єса «Наталка Полтавка» - праматір українського театру, народна першоп'єса, найулюбленіша п'єса українського народу (О. Гончар).

У перифразі розкривається світосприймання не тільки автора, а й читача, їх оцінка об'єктивної дійсності. У ній виявляється прагнення мовців до максимально образного, емоційного, барвистого викладу думки.

Потрібно звернути увагу учнів і на те, що не кожне описове словосполучення (навіть метафоричного характеру) є завжди вдалим (наприклад, нафтові королі - буровики; сіра наволочка - хмара тощо). Варто акцентувати увагу гуртківців і на тому, що перифрастичний зворот характерний для всіх функціональних стилів, але найповніше він виявляє свої образно-експресивні можливості в мові художньої літератури та публіцистики. Як приклад використання перифрази в тканині художнього твору вчитель може навести початок першого розділу роману Івана Багряного «Тигролови», у якому автор порівнює потяг зі страшним драконом:

Шістдесят коробок-вагонів - шістдесят суглобів у дракона. Спереду вогненноока голова - велетенський двоокий циклоп - надпотужний паротяг «Й.С.» (Йосиф Сталін). Ззаду - такий же надпотужний паротяг «Ф.Д.» (Фелікс Дзержинський). На тендері прожектор - довгий вогненний хвіст. Біля кожного вагона - щетина багнетів. Наїжився ними дракон, мов їжак... Ні, мов дракон! І гнався зі скреготом.

Шістдесят суглобів у дракона - то шістдесят рудих домовин, і в кожній з них повно проглинених жертв, повно живих мертвяків. Крізь заґратовані діри дивилися тоскно грона мерехтливих очей, - дивились крізь темряву десь на утрачений світ, десь туди, де лишилась країна, осяяна сонцем, де лишилась Вітчизна, озвучена сміхом дитинства і юності рано одтятої, де лишилася мати... родина... дружина... Мерехтіли грона очей і летіли десь у темряву чорну, у прірву. Ними натоптане черево вщерть у дракона. І тягне їх циклопічний «Й. С.», і підпихає їх демон «Ф. Д.».

В цілому ж - то є етап , то є «ешелон смерті», - етапний ешелон ОГПУ - НКВД.

На гуртку учні виступають з короткими повідомленнями про перифрастичні звороти, зокрема можуть підготувати доповідь-презентацію або блог про використання цих зворотів у публіцистиці.

Для повідомлення можна запропонувати такий матеріал:

Перифраза застосовується у мові художньої літератури, у науковому, публіцистичному, розмовному та інших стилях. Дуже часто, використовується цей образний засіб у публіцистиці. У книжці О. Гончара «Письменницькі роздуми» із 64 заголовків статей 22 - перифрастичні звороти. Наводимо лише деякі з них: Безсмертний полтавець - І. Котляревський, Перший симфоніст української прози - Панас Мирний, Учитель з Ічні - С. Васильченко, Голос ніжності і правди - В. Сосюра.

Відкриває книжку стаття «Безсмертний полтавець». Уже буквально перший абзац цієї статті - наглядна ілюстрація до того, наскільки часто, стилістично ефективно, образно переконливо письменник використовує перифразу:

«Іван Петрович Котляревський належить до тих довгожителів планети, які разом із витворами свого духу впевнено переступають грані сторіч, далеко йдуть за межі їм відміряного часу. Два століття живе на світі безсмертний автор «Енеїди» й «Наталки Полтавки», поет, веселий мудрець, що в ньому мовби уособився оптимізм народу, його дужий, непідвладний смуткові дух, патріотичне почуття, обдарованість, моральна чистота».

У цій самій статті знаходимо такі образні вислови, що характеризують І. Котляревського: славний полтавець; перший український класик; веселий автор «Енеїди»; веселий і життєстійкийгеній. Образно, емоційно, урочисто звучать перифрази до поеми «Енеїда» - весняна повінь народної мови, побутопис з бурхливим летом уяви, начало фольклорне й книжне, поєднання реалізму з фантастикою, мистецький експеримент Котляревського. Легендарну Марусю Чурай О. Гончар називає українською Сафо, мандрівних бурсаків - неспокійними інтелектуалами своєї доби. Роблячи екскурс в історію українського народу, підкреслюючи нелюдське становище кріпаків, письменник для їх зображення використовує такий перифрастичний зворот, як раби, прикуті до поміщицької землі.

Цими прикладами, звичайно, не вичерпуються всі перифрази статті «Безсмертний полтавець». Одначе вони - яскраве свідчення того, що перифраза є одним з виразних художньо-зображувальних засобів, якими широко послуговується українська публіцистика.

Відомості про перифразу на гуртку можна закріпити відповідними вправами, як-от:

1. З'ясуйте, кого з видатних історичних осіб, діячів літератури й культури стосуються наведені перифрази.

Залізний Кулак, Сталевий Молот, Кіт, залізна леді, королева попмузики, «Золота рибка», любителька капелюшків, Чорний лебідь, Український Рембрандт, Дочка Прометея, буковинський Шуберт, Орфей української журналістики, неко- ронований король України, вічний революціонер.

Довідка: Мадонна, Маргарет Тетчер, Володимир Кличко, Тарас Шевченко, Віталій Кличко, Михайло Грушевський, Катерина Осадча, Катерина Кухар, Володимир Івасюк, Яна Клочкова, Георгій Гонгадзе, Левко Лук'яненко, Леся Українка, Олександр Усик.

2. Замініть назви територіальних одиниць (країн, міст) відповідними перифразами.

Україна, Китай, Англія, Ізраїль, Єгипет, Грузія, Нідерланди, Фінляндія, Аргентина, Київ, Чернівці, Львів, Одеса, Миколаїв, Крим, Париж, Рим, Нью-Йорк, Чикаго, Відень, Прага, Афіни.

Довідка: Країна трьох морів, Серце Європи, Столиця моди, Маленький Париж, Південна Пальміра, Країна тюльпанів, Країна пірамід, Піднебесна імперія, Туманний альбіон, Вічне місто, Золотоверхий, Сонячний півострів, Столиця вальсу, Столиця демократії, Місто кави, Місто кораблів і наречених, Земля срібла, Велике яблуко, Країна цариці Тамари і Святої Ніно, Місто вітрів, Країна тисячі озер, Містична столиця Європи.

3. У поетичних рядках знайдіть перифрази, з'ясуйте їх значення і стилістичну функцію.

1. І жах, і кров, і смерть, і відчай, /1 клекіт хижої орди, /Маленький сірий чоловічок / Накоїв чорної біди. / Це звір огидної породи, / Лох-Несс холодної Неви (Л. Костенко). 2. На Аскольдовій могилі / Український цвіт! - / По кривавій по дорозі /Нам іти у світ (П. Тичина). 3. Буковино, земле моя, моя Буковино - / Вірна дочка, краща квітка в вінку України (Н. Люлька). 4. Я знаю Вас, нащадки запорожців, / Я вірю вам і низько б'ю чолом (Олександр Олесь). 5. Куди ж поділа, степова Елладо, / Варязьку сталь і візантійську мідь? (Є. Маланюк). 6. Я той, що греблі рвав. / Я не сидів у скелі, /Коли дуби валились вікові (Леся Українка). 7. І радісним буремним громом / Спадають з неба блискавиці, / Тарасові провісні птиці - / Слова шугають над Дніпром (В. Стус). 8. Айстри задумані, квіти останнії, /осені пізньої сльози багрянії... (В. Сосюра). 9. Сади будинків - цегляний едем, / де лагідно мовчать скульптурні звірі, / де ранні позивні тремтять в ефірі,-- / ми їх на мову птаства покладем (Ю. Андрухович). 10. Кобзарю, / знаєш, / нелегка епоха / оцей двадцятий невгомонний вік (Л. Костенко).

4. Пригадайте, для яких відомих українських письменників використовують наведені перифрази.

Український Сократ, зачинатель нової україн- ськоїлітератури, батько української прози, основоположник нової української літератури, автор першого україномовного історичного роману, основоположниця дитячої української прози, колосальне всеобіймаюче око України, корифей української прози, український Мойсей, великий Сонцепоклонник, гірська орлиця, майстер психологічної новели, «Чи не єдиний мужчина на всю соборну Україну», співець краси, український Гейне, автор першого українського фантастичного роману, сонячний кларнетист, Максим Золоте Серце, основоположний справжньої української прози, український соловейко, «Університет на дому», король українського тиражу, український Рембо, класик світового кінематографа, солов'їне серце України, патріарх української літератури, один з найвидатніших новелістів української літератури, «Різьбяр власного духу», вічний єретик, «Цариця поезії в Україні», письменник-емігрант, імператор залізних строф.

Довідка. Іван Котляревський, Леся Українка, Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Панас Мирний, Павло Тичина, Григорій Сковорода, Володимир Винниченко, Ліна Костенко, Іван Франко, Володимир Сосюра, Ольга Кобилянська, Олесь Гончар, Іван Драч, Пантелеймон Куліш, Богдан-Ігор Антонич, Василь Стус, Василь Стефаник, Григорій Квітка-Основ'яненко, Микола Вороний, Олександр Олесь, Микола Хвильовий, Валер'ян Підмо- гильний, Остап Вишня, Михайло Коцюбинський, Максим Рильський, Олександр Довженко, Андрій Малишко, Іван Багряний, Іван Нечуй-Левицький, Євген Маланюк, Григір Тютюнник,

5. Визначте, з якою метою в текстах використовуються перифрази. Чи зміниться тональність речення, якщо замінити перифрастичний вислів на слово в прямому значенні?

1. Історія з «привидом Києва» надзвичайно проста, хоча можна назвати її й інформаційною спецоперацією. 2. Синьоока Волинь - край озер і річок, які вважають одними з найчистіших у Європі, край дрімучих лісів, неполоханих звірів і птахів. 3. Прикарпаття гуцули називають «Серцем Карпат». 4. Однак «батько» Appleне відмовляється повністю від свого дітища, він надалі очолюватиме раду директорів компанії, контролюючи її подальші дії. 5. Українські «вуха, лапи, ніс» - найкращі. 6. Розповіддю про долю українських Ромео і Джульєтти розпочинаємо публікацію творів учасників всеукраїнського учнівського конкурсу 7. Місто гріхів. На світло неонових вогнів Лас-Вегас щороку приймає понад 37 млн туристів... 8. Окрилений першими мистецькими успіхами, Микола Глущенко перебирається до Мекки мистецтва - Парижа. 9. Незабаром його фірму купила інша китайська компанія. Відтоді представники бізнесу Піднебесної часто зустрічаються із західними босами на конференціях по всьому світу. 10. Хтось анонсував своє «свято життя» місяцями, а хтось потай брав шлюб подалі від людських очей.

6. З'ясуйте якими перифразами називають людей різних професій та сфер діяльності.

Лікарі, волонтери, пожежники, письменники, черниці, вчителі, хокеїсти, охоронці, боксери, художники, перукарі, геологи, прикордонники.

Довідка: гіппократи, Христові невісти, вогне- борці, чародії слова, люди в зелених кашкетах, хлопці в камуфляжі, сівачі «розумного й вічного», люди доброї волі, майстри ключки й шайби, розвідники підземних надр, майстри шкіряної рукавички, майстри пензля, майстри помазка, бритви і ножиць.

7. Замініть перифрастичні звороти словами та словосполученнями з довідки.

Солодка хвороба, Небесна сотня, чума ХХІ століття, Чорна п'ятниця, мова Шиллера та Ґете, зелена вулиця, красне письменство, дзеркало душі, божі віконця, основа життя, зелений змій, соснова сльоза.

Довідка: загиблі учасники Революції Гідності, цукровий діабет, онкологія, безперешкодний шлях, вода, всесвітній день розпродажів, література, бурштин, німецька мова, очі, зірки, телевізор, алкоголь.

Висновки

Отже, відомості про перифразу, опрацьовані на заняттях з позакласної роботи, допоможуть глибше усвідомити учням виражальні можливості слова, повніше засвоїти лексичне і фразеологічне багатство української мови та ґрунтовніше підготуватися до підсумкової атестації у випускних класах закладів загальної середньої освіти.

Список використаних джерел

перифраза лінгводидактичний позакласна робота

1. Зайцева В. В. Перифрастичні одиниці та метонімічні перенесення в газетному тексті. Дослідження з лексикології і граматики української мови : зб. наук. праць / за ред. проф. Д. Х. Баранника. 2010. Вип. 9. С. 78-88.

2. Кобилянський І. Ю. Перифраза як засіб емоційно-образного висловлення думки. Українська мова і література в школі. 1986. № 1. С. 51-55.

3. Коломієць М. П., Регушевський Є. С. Короткий словник перифраз /за ред. Пилинського М. М. Київ,1985. 152 с.

4. Регушевський Є. С. Перифрази в українській мові. Українська мова і література в школі. 1984. № 4. С. 41-42.

5. Словник медійних перифразів ХХІ століття / уклад. : Я. В. Козачок, В. М. Васильченко, І. А. Костюк [та ін.]. Київ : НАУ, 2014. 152 с.

REFERENCES

1. Zaytseva V. V. Peryfrastychni odynytsi ta metonimichni perenesennya v hazetnomu teksti [Perihrasis units and metonymic transfers in newspaper text]. Doslidzhennya z leksykolohiyi i hramatyky ukrayins'koyi movy : zb. nauk. prats' / za red. prof. D. KH. Barannyka. 2010. Vyp. 9. S. 78-88. [in Ukrainian].

2. Kobylyans'kyy I. YU. Peryfraza yak zasib emotsiyno-obraznoho vyslovlennya dumky [Periphrasis as a means of emotional and figurative expression of thought]. Ukrayins'ka mova i literatura v shkoli. 1986. № 1. S. 51-55. [in Ukrainian].

3. Kolomiyets' M. P., Rehushevs'kyi YE. S. Korotkyy slovnyk peryfraz [Short dictionary of periphrasis] /za red. Pylyns'- koho M. M. Kyiv,1985. 152 s. [in Ukrainian].

4. Rehushevs'kyi YE. S. Peryfrazy v ukrayins'kiy movi [Periphrases in the Ukrainian language]. Ukrayins'ka mova i literatura v shkoli. 1984. № 4. S. 41-42. [in Ukrainian].

5. Slovnyk mediynykh peryfraziv XXI stolittya [Dictionary of media pariphrases of the 21st century] / uklad.: YA. V. Kozachok, V. M. Vasyl'chenko, I. A. Kostyuk ta in. Kyiv : NAU, 2014. 152 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru