Українські народні традиції та звичаї як засіб національного виховання молодших школярів в умовах НУШ

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Українські народні традиції та звичаї як засіб національного виховання молодших школярів в умовах НУШ

Коваль Тетяна Василівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методики початково го навчання, Педагогічний факультет

Анотація

У сучасному світі відродження національної освіти неможливе без формування національної самосвідомості, любові до рідної землі, свого народу, виховання духовної культури особистості, патріотизму, моральності, толерантності, за допомогою колективних справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне виховання, відродження культури, традицій. Сучасну освіту важливо підпорядковувати системі національних інтересів, цінностям духовного скарбу українського народу - національним звичаям і традиціям.

Протягом багатьох віків український народ створив традиції, які тільки притаманні українському народу. Джерелом українських традицій є народна педагогіка, яку невипадково називають усною традиційною фольклорною материнською школою, яка покликана формувати духовні цінності у людини.

Виховувати національно свідомих громадян України слід розпочинати з молодшого шкільного віку (від 6 до 10 років), оскільки це віковий етап, на якому закладаються і культивуються основи багатьох психічних якостей особистості, її ціннісні орієнтації. Відомий психолог, Л. Виготський, зазначав, що саме в молодшому шкільному віці починає складатися самооцінка дитини, яка опосередковує її ставлення до себе, інтегрує досвід її діяльності та спілкування з іншими людьми. Оскільки у цьому віці дитина починає усвідомлювати себе як представника певної нації, цей період є сензитивним для формування національної свідомості молодших школярів.

Ключові слова: національне виховання, традиції, звичаї, молодші школярі, НУШ.

Koval Tetiana Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Methods of Primary Education, Faculty of Pedagogy, National University M. Drahomanova

UKRAINIAN FOLK TRADITIONS AND CUSTOMS AS A MEANS OF NATIONAL EDUCATION OF JUNIOR SCHOOLCHILDREN IN THE CONDITIONS OF THE NEW UKRAINIAN SCHOOL

Abstract

In the modern world the revival of national community is impossible without forming of national consciousness, love to native land, people, education of spiritual culture of personality, patriotism, morality, tolerance, by means of collective businesses, to participating in the measures, orientated on patriotic education, revival of culture, traditions. Modern education it is important to subordinate to the system of national interests, values of spiritual treasure of the Ukrainian people - national customs and traditions.

During many centuries the Ukrainian people created traditions that only inherent to the Ukrainian people. The source of Ukrainian traditions is folk pedagogics that nonrandom name verbal traditional folklore maternal school, what called to form spiritual values for a man.

Educating nationally conscious citizens of Ukraine should be started from primary school age (from 6 to 10 years old), as this is the age stage at which the foundations of many mental qualities of a person and their value orientations are laid and cultivated. According to L. Vygotsky, a child's self-esteem begins to form at the primary school age, which mediates his attitude towards himself, integrates the experience of his activities and communication with other people. Since at this age the child begins to realize himself as a representative of a certain nation, this period is sensitive for the formation of national values in pupils.

Keywords: national upbringing, traditions, customs, younger schoolchildren, New Ukrainian School.

Постановка проблеми. Початкова школа є першим ступенем обов'язкової загальної освіти, тим фундаментом, який відповідно до вікових особливостей та державного стандарту формує життєво необхідні компетенції, закладає у свідомості дитини моральні цінності та якості особистості, її світогляд. На думку В. Матящука головним завданням закладів освіти є положення про те, що «потрібно так будувати виховну діяльність, щоб приклади авторитетних учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму». Для учнів важливо навчитися глибоко розуміти історію свого народу, особливості національної ідентичності, адже «завдання педагогів полягає в тому, щоб слова «Україна», «патріотизм» не були пустими, а набували для дитини особливого сенсу, тобто сприймалися «не лише розумом, а й серцем» [9].

Важливим напрямом національного виховання в НУШ є прилучення молодших школярів до витоків народної педагогіки. Адже народ завжди турбувався про те, щоб дитина зростала здоровою фізично, засвоювала морально-етичні закони, ставала духовно багатою, оволодівала народною культурою, зростаючи щирими патріотами свої держави. Правильно організований процес виховання засобами народної педагогіки формує повноцінну цілісну особистість, індивідуальність, яка високо цінує свою громадянську, національну і особистісну гідність, совість і честь.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні науковці розглядають використання народних традицій в освітньому середовищі як проблему соціокультурного розвитку дитини, забезпечення єдності освіти і національної культури, гуманізації виховання, що утверджує право в різнобічному особистісному розвитку на вітчизняних культурних засадах (І. Бех, О. Вишневський, П. Кононенко О. Рудницька, Г. Тарасенко, Т. Усатенко, В. Шинкарук та інші). На сучасному етапі проблемі питання національної самосвідомості присвячено праці таких авторів, як С. Бевзенко, І. Голубенко, Г. Донченко, Є. Пасічник, З. Старкова, В. Онищук. Розробка проблеми національно-патріотичного виховання молоді відображена в дисертаціях М. Качура, Л. Кулішенка, І. Лебедя та ін.

Мета статті - розкрити та обґрунтувати вагомість психолого- педагогічного потенціалу українських народних традицій та звичаїв для виховання дітей молодшого шкільного віку в НУШ.

Виклад основного матеріалу. Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов'язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача молодому поколінню соціального досвіду, багатої духовної культури народу, його національної ментальності, спорідненості світогляду і, на цій основі, формування якостей особистості громадянина України, які забезпечують національну самобутність, розвинену духовність, моральну, мистецьку, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і талантів.

Національно-патріотичне виховання у Новій українській школі реалізується через освітні галузі: мовно-літературна, природнича, соціальна і здоров'язбережувальна, громадянська та історична, мистецька та галузь фізичної культури, у змісті яких найбільше закладено патріотично ціннісної інформації.

Важливим аспектом національно-патріотичного виховання є повага та любов до державної мови. На уроках української мови та літературного читання вчитель звертає увагу учнів на багатство і милозвучність української мови, захоплює дітей її красою, пробуджує любов до рідного слова, прагнення вивчати українську мову, пояснює значення української мови для становлення незалежної самостійної держави України, роль української мови як державної. Значну увагу на таких уроках вчитель приділяє використанню малих фольклорних форм (загадок, лічилок, мирилок, приказок і прислів'їв, народних прикмет), пояснюючи дітям усе багатство і розмаїття народної творчості. Отже, мовне середовище повинно впливати на формування учня-громадянина, патріота України.

Аналізуючи підручник для 1 класу Українська мова. Буквар (Вашуленко, Вашуленко, 2018) [4] і Українська мова. Читання 2 класу (Богданець- Білоскаленко, 2019) [2] відзначимо, що тематика літературних творів відображає різні сторони життя і діяльності людини, сприяє розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей, вихованню найкращих почуттів: любові до рідної землі, мови, природи, шанобливого ставлення до батьків, людей старшого покоління, національних традицій свого народу та культури інших народів. У підручнику подаються народні прикмети, пов'язані з природою, господарською діяльністю людини; вивчається усна народна творчість, у якій оспівуються рослини, якими прикрашали садибу (калина, верба, чорнобривці, мальви), якими лікувалися (звіробій, подорожник, татарське зілля, чебрець та ін.); вивчається походження назва міста (села), вулиці, український побут та звичаї у рідному краї. Молодші школярі знайомляться з особливостями народного костюма, пам'ятками старовини рідного краю, державними, народними та релігійними святами (День Незалежності, Святого Миколая, Новий Рік, Різдво Христове, Великдень та ін.).

Під час реалізації природничого напряму на уроках «Я досліджую світ» вчитель виховує в учнів дбайливе відношення до природних багатств, повагу до праці і традицій народу, любов до рідного краю і своєї Батьківщини. Використовуючи джерела народної мудрості на уроках «Я досліджую світ», вчитель поглиблює та розширює знання дітей про навколишній світ, розвиває допитливість і кмітливість. Пісні, легенди й повір'я засвідчують поетичне сприймання навколишнього світу.

Важливе значення на таких уроках має використання народного календаря. Народний календар місяць за місяцем, тиждень за тижнем, нерідко день за днем передбачає відповідно до конкретних умов даного регіону всі сторони і види хліборобської праці, особливості життя, зміни в природі (це функція календаря як прогностика). Особливе місце в народному календарі займають дати, пов'язані з релігійними святами: День Св. Миколая, Щедрий Вечір, Святвечір, Різдво, Водохреща, Стрітення, Великдень, Івана Купала, Покрови Матері Божої та інші [1]. Народний календар передбачає і такі дати й урочистості, що мають регіональний характер у зв'язку з певними природними умовами, історичними подіями в минулому, специфічними видами трудової діяльності. Беручи активну участь у підготовці та відзначенні свят, звичаїв і обрядів народного календаря, учні проймаються глибокими патріотичними почуттями, життєстверджуючим оптимізмом, почуттям господаря рідної землі. При цьому вони успішно оволодівають трудовими вміннями і навичками, народною мораллю, естетикою, побутовою культурою, нормами поведінки.

Реалізуючи громадянський та історичний напрям вчитель виховує дітей у дусі глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності. Завдання вчителя полягає у тому, щоб слова «Україна», «патріотизм» набували для дитини особливого сенсу. Вивчаючи державні символи України, вчитель виховує повагу до Конституції держави, законодавства, Герба, Прапора, Гімну.

З перших днів навчання, молодші школярі на уроках «Я досліджую світ» вивчають такі теми, як: «Рід. Родина. Родовід», де учні із задоволенням виготовляють «Родинне дерево», яке означає, що учні відшукали родинні корені; «Я живу у місті. Громадські місця»; «Святковий календар весни. Великдень»; «Твоя країна - Україна»; «Символи держави»; «Я маю право на права»; «Ми всі різні, а світ у нас один» [5].

На уроках математики в початковій школі вчитель може активно застосовувати краєзнавчий матеріал. Краєзнавчі завдання можуть бути різного змісту: завдання, що містять історичні дані; завдання про тварин і рослини рідного краю; завдання про річки, озера, моря рідного краю.

Вирішуючи такі завдання у дітей не тільки розширюється кругозір, вони також знайомляться з історією рідного краю, його флорою та фауною.

Уроки фізичного виховання в початковій школі побудовані на традиціях народної фізичної культури, яка полягає в тому, щоб відроджуючи народні ігри та забави, видозмінювати та пристосовувати їх до сьогодення. На уроках фізичної культури народна гра як засіб патріотичного виховання набуває особливого значення. Її виховна сила в русі, якого так потребує дитячий організм, в словах-переконаннях, що промовляються самими учасниками гри та наставником. Коли діти стають героями гри, вони щиро вірять в авторитет свого героя, його чесність, справедливість того, про що він говорить (гра «Їду на Січ», «Запорожець на Січі», «Силачі» та ін.).

Образотворче мистецтво є тим соціальним надбанням кожної нації, в якому знаходять відображення світогляд, традиції, художні та моральні цінності, історія країни та народу, що живе в ній. Під час ознайомлення молодших школярів з творами образотворчого мистецтва в учнів формується світогляд, національна свідомість, естетичні ідеали, моральні цінності, патріотичні та трудові якості особистості. На уроках з мистецтва учні вивчають тему: «Мандри Країною Мистецтв. Українська народна мелодія». Під час вивчення цієї теми діти знайомляться з народними музичними інструментами (бандура, сопілка, бубон та ін.), народними мелодіями («Щедрівочка щедрувала», «Веснянки» та ін.), українськими народними піснями («Два півники», «Вийди, вийди, сонечко» та ін.) [7].

Для того щоб, виховати справжніх громадян своєї держави, потрібно цілеспрямовано і систематично формувати навчанні й вихованні молодших школярів елементи національної самосвідомості особистості на основі народних звичаїв, традицій, усної народної творчості. Саме усна народна творчість допомагає розвивати у дітей почуття національної самосвідомості. Школярі дізнаються про характерні риси українського народу та його традиції. Важливим фактором при використанні українських національних традицій у вихованні є такі методи, форми і прийоми роботи: бесіди, спостереження, розповіді, конкурси, свята, розваги, екскурсії.

Слід звернути увагу дітей молодшого шкільного віку на об'єкти, розташовані на найближчих вулицях: школа, кінотеатр, пошта, аптека тощо, розповісти про їх призначення, підкреслити, що все це створено для зручність людей. Поступово розширюється коло об'єктів, з якими знайомляться молодші школярі - це район і місто в цілому, його пам'ятки, історичні місця. Дітям розповідають, на чию честь вони побудовані [12].

Для цього потрібні екскурсії містом, на природу, спостереження за роботою дорослих, де кожна дитина починає усвідомлювати, що праця об'єднує людей, вимагає від них злагодженості, взаємодопомоги, знання своєї справи. І тут великого значення набуває ознайомлення дітей з народними промислами краю, народними умільцями.

Найкращі пам'ятки фольклору зберігаються в казках, легендах, епосах, прислів'ях, приказках, які створив сам народ. Вони відображають народні звичаї, традиції, передбачають цілеспрямоване виховання та навчання молоді. традиція школа виховання патріотичний

Багато традицій та обрядів пов'язано з народними іграми, які створені народом так само, як казки, приказки, загадки. Вони передаються з покоління в покоління. В їх змісті відбито національну психологію кожного народу. Народні забави та ігри становлять досить великий розділ народної педагогіки й охоплюють найрізноманітніші її аспекти: народознавчий, мовленнєвий, природничий, пізнавальний, розважальний тощо. Народні ігри супроводжують свята та національні обряди, у їх змісті відбиті сезонні явища, звичаї, пов'язані з хліборобською та землеробською працею. За допомогою народних ігор діти опановують перші елементи грамотності, вони розвивають мовлення, виховують любов до рідного слова і своєї землі [3].

На активність виникнення і розвитку традицій значний вплив має конкретна історична епоха чи її період. Вони актуалізують свою, відповідну до потреб часу, систему звичаїв, обрядів, норм, свят, ритуалів, яка є продуктом суспільних відносин людей і невід'ємним компонентом національної культури на всіх етапах її розвитку. Традиції формуються в залежності від системи господарювання та соціальної культури суспільства. Отже, традиції, звичаї, обряди та свята - необхідний елемент соціального і особистого життя людини.

У кожного народу історично склалася власна система національно- культурних традицій, що ґрунтується на міцних підвалинах менталітету нації, надбаннях минулих епох і сучасності, яка забезпечує підростаючому поколінню найбільш сприйнятливий шлях пізнання: від національного - до загальнолюдського, планетарного. Проте обов'язково з почуттям любові до свого рідного і близького.

Педагогічна сутність національно-культурних традицій полягає у відтворенні в наступних поколінь того кращого, що вироблено українським народом упродовж усієї історії свого існування. Отже, виховання учнів початкових класів на національно-культурних традиціях українського народу забезпечує їх прилучення до високих духовних і матеріальних надбань свого народу, засвоєння і примноження кращих звичаїв, моральних норм, естетичних цінностей та інших елементів культурної спадщини, кращих психічних якостей українського народу, специфіки його емоційної та інтелектуальної сфери, що зберігаються нацією, розвиваються і передаються протягом століть.

Найбільш ефективним чинником виховання поваги і любові до Батьківщини є національно-культурні традиції українського народу. Прийдешній день України повністю залежить від того, як ми сьогодні сформуємо у молоді громадянську позицію, почуття патріотизму, єдності її з рідним народом [8].

Тому, виховуючи на традиціях, прагнемо сформувати у молодого покоління вірність ідеалам побудови в Україні демократичної, правової держави, горде почуття належності до українського народу, стимулювати національне пробудження, відродити громадянське сумління і національний обов'язок. Доводимо глибинний зв'язок національного з духовністю особистості, інтелектуальною зрілістю і красою. У цьому полягає мета виховання молоді на національно-культурних традиціях українського народу.

Таким чином, традиції - це самобутнє культурно-історичне явище. Вони складають ту основу, на якій базується єдність усіх поколінь українського народу, і навіть більше - єдність усіх етносів, що населяють Україну. Традиції забезпечують формування вірності Вітчизні і національним вартостям, а через них - і вічним загальнолюдським цінностям.

Разом з цим, національно-культурні традиції нашого народу - це вклад української нації в загальнолюдську скарбницю духовності, в світову культуру.

Висновки

Національні традиції - це святість певного народу, те, чим він користується в своїй життєдіяльності. В. Сухомлинський писав: «Душа не може жити без святині. Щось для людини стає дорогим і непорушним, невикорінним і незнищенним». Видатний педагог вдумливо говорить, що людська душа для нього, неначе родюче поле, на якому потрібно виростити пшеничний колос. «Не будеш орати землю й зрошувати її потом, запліднювати турботами і тривогами, - йоле буде пустирем, а на пустирі виросте чортополох». Далі він пише: «Я тридцять три роки працюю в школі, і тридцять три роки мені не дає спокою думка: як створити людину з багатою, щедрою, благородною душею, готовою віддати свої багатства людям?» [11].

Педагог переконливо доводить, що все залежить від учителя. «Альфою і омегою моєї педагогічної віри є глибока віра в те, що людина є така, яке в неї уявлення про щастя. В. Сухомлинський впевнений, що вихователь є творцем людської душі, плугатарем і сіячем, він формує уявлення про щастя. Якщо йому не вдалося посіяти справді людське насіння щастя, то в душі може утвердитися інша святиня. Він називав народні традиції «живим, вічним джерелом педагогічної мудрості», «зосередженням духовного життя народу». Таким чином, ритуали, звичаї, обряди, норми, свята, ідеали мають у своїй основі народні святині, вони об'єднують минуле і майбутнє народу, утверджують в душах нинішнього покоління віковічні традиції рідного народу, інтегрують певну спільність людей у високорозвинену сучасну націю: Через систему традицій кожний народ відтворює себе, свою духовну культуру, свій характер і психологію у своїх дітях [11].

Отже, в основі понять «народ», «нація» лежать стійкі віковічні традиції - трудові, моральні, естетичні. Тому залучення молодших школярів до національних традицій має не лише педагогічне, а й глибоке соціальне значення для відродження українських традицій та звичаїв.

Література

Басюк Н. Орієнтири вчителя у моральному вихованні молодших школярів // Рідна школа. - 2007. - № 2. - С. 30-34.

Богданець-Білоскаленко Н. І. Українська мова та читання: підручник для 2 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-хчастинах). Київ: Грамота, 2019..

Варава Н. М. Національно-патріотичне виховання учнівської молоді засобами позашкільної освіти / Н. Варава // Вихов. робота в шк. - 2016. - № 11.- С. 6-9.

Вашуленко М. С., Вашуленко О. В. Українська мова. Буквар: підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах). Київ: Освіта, 2018.

Відмиш, Л. І. Система національного виховання: шляхи та засоби реалізації [Текст] / Л. І. Відмиш// Виховна робота в школі. - 2011. - № 8. - С. 7-9.

Калініченко О. В. Мистецтво : підруч. інтегрованого курсу для 1 класу закладів заг. середньої освіти / О. В. Калініченко, Л. С. Аристова. -- Київ : Видавничий дім «Освіта», 2018. -- 128 с. : іл.

Колісніченко В. М. Символи держави і народу [Текст] : школа патріотичного виховання / В. М. Колісніченко // Позакласний час. - 2015. - № 1. - С. 5-8.

Лютко, О. Формування аксіосфери школяра в контексті пріоритетів національного виховання / О. Лютко // Вихов. робота в шк. - 2015. - № 1. - С. 2-11.

Матящук, В. П. Сучасне патріотичне виховання в школах України / В. П. Матящук. - Тернопіль : Мандрівець, 2014. - 383 с.

Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. URL: http://dpl.in.ua/index.php/vykhovna-robota/ natsionalno-patriotychne-vykhovannia/metodychni-rekomendatsii-shchodo-natsionalno-patriotychnoho vykhovannia-u-zahalnoosvitnikh-navchalnykh-zakladakh (дата звернення: 22.07.2022).

Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський ; [вступ. ст. В. Ф. Шморгуна]. - Київ : Рад. шк., 1978. - 264 с.

Церковна Г. Формування в учнів початкової школи національних та духовних цінностей українського народу / Г. Церковна // Початкова школа : наук.-метод. журн. - 2015. - № 11. - С. 24-25.

References

Basyuk N. (2007) Oriyentyry vchytelya u moral'nomu vykhovanni molodshykh shkolyariv [Teacher's orientations in the moral education of younger schoolchildren] Ridna shkola, 2, 30-34 [in Ukrainian].

Bohdanets-Biloskalenko, N. I. (2019). Ukrainska mova ta chytannia [Ukrainian language and reading]. Kyiv: Hramota [in Ukrainian].

Varava N. M. (2016) Natsional'no-patriotychne vykhovannya uchnivs'koyi molodi zasobamy pozashkil'noyi osvity [National and patriotic education of school youth by means of extracurricular education] Vykhov. robota v shk. 11, 6-9 [in Ukrainian].

Vashulenko, M. S. & Vashulenko, O. V. (2018). Ukrainska mova. Bukvar [Ukrainian language. Bookmaker]. Kyiv: Osvita [in Ukrainian].

Vidmysh, L. I. (2011) Systema natsional'noho vykhovannya: shlyakhy ta zasoby realizatsiyi [System of national education: ways and means of implementation] Vykhovna robota v shkoli, 8, 7-9 [in Ukrainian].

Kalinichenko, O. V. & Arystova, L. S. (2018). Mystetstvo [Art]. Kyiv: Osvita [in Ukrainian].

Kolisnichenko V. M. (2015) Symvoly derzhavy i narodu [Symbols of the State and the People] Pozaklasnyy chas, 1, 5-8 [in Ukrainian].

Lyutko, O. (2015) Formuvannya aksiosfery shkolyara v konteksti priorytetiv natsional'noho vykhovannya [Formation of the schoolboy's axiosphere in the context of priorities of national education] Vykhov. robota v shk, 1, 2-11[in Ukrainian].

Matyaschuk, V. P. (2014). Suchasne patriotychne vykhovannya v shkolakh Ukrayiny [Modern patriotic education in schools in Ukraine] Ternopil: Mandrivets [in Ukrainian].

Metodychni rekomendatsii shchodo natsionalno-patriotychnoho vykhovannia na urokakh v pochatkovii shkoli [Guidelines for National-Patriotic Education in Primary School]. Retrieved from http://www.lyceum.univer.kharkov.ua/index.php/ua/uchebno-vospitatelnaya rabota-2/natsionalno- patriotichne-vikhovannya/1222-metodichni rekomendatsiji-shchodo-natsionalno-patriotichnogo- vikhovannya-na-urokakh v-pochatkovij-shkoli [in Ukrainian].

Sukhomlynskyi, V.O. (1976). Batkivska pedahohika [Parental pedagogy]. Kyiv: Radianska shkola. Vols 1-5. Vol. 5 [in Ukrainian]

Tserkovna H. (2015) Formuvannya v uchniv pochatkovoyi shkoly natsional'nykh ta dukhovnykh tsinnostey ukrayins'koho narodu [Formation of national and spiritual values of the Ukrainian people in primary school] Pochatkova shkola, 11, 24-25 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru