Універсальні навички (Soft Skills): теорія та практика опанування здобувачами вищої освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут спецзв'язку та захисту інформації

НТУ КПІ імені Ігоря Сікорського”, доцент, Києво-Могилянська школа врядування імені Андрія Мелешевича

Універсальні навички (Soft Skills): теорія та практика опанування здобувачами вищої освіти в Україні

Синицина Наталія Георгіївна кандидат наук з державного управління, доцент, доцент спеціальної кафедри

м. Київ



Анотація

У другій декаді 21 століття Україна разом з усім світом увійшла у період четвертої промислової революції. Цей період, крім економічних соціальних та політичних чинників можна охарактеризувати суттєвими змінами ринку праці. ці зміни, зокрема, ставлять умови і до системи вищої освіти, яка традиційно готує кваліфікованих фахівців у різних галузях.

Актуальність даної статті полягає в тому, що в ній розглянуто питання формування універсальних (гнучких, м'яких) навичок (далі - Soft Skills) здобувачів вищої освіти.

На відміну від професійних навичок (далі - Hard Skills), які характеризують спеціальні та технічні навички, Soft Skills обумовлюють здатність фахівця працювати в особливих умовах, адаптуватись у колективі, виявляти лідерські якості, формувати власну думку або приймати рішення тощо.

Саме розвиток Soft Skills дає можливість студенту розвинути не тільки свої професійні якості, але й самореалізуватися як людина, фахівець, особистість.

У статті досліджено загальнодержавну проблему підготовки кадрів, здатних по закінченню навчання приймати виклики сучасного суспільства та ринку праці, бути готовими до змін, вміти адаптуватися та виконувати завдання діяльності в умовах, що швидко змінюються, примати рішення та нести за них відповідальність. Саме таких кадрів недостатньо сьогодні в Україні.

На основі щорічних “Звітів про майбутнє роботи” (“The Future of Jobs Report”) Всесвітнього економічного форуму в Давосі проаналізовано, які саме вимоги ставлять сучасні роботодавці до працівників.

Розглянуто основний перелік навичок 21 століття, а саме універсальних навичок (Soft Skills), найбільш затребуваних на ринку праці.

На основі власного досвіду автора показано форми та методи опанування студентами універсальними навичками під час навчального процесу.

Рекомендовано використання Європейського словника навичок і компетенцій DISCO для розширення переліку Soft Skills, які можуть бути опановані майбутніми фахівцями.

Надано пропозиції стосовно запровадження Soft Skills у навчальний процес закладів вищої освіти, а також організацію навчання науково- педагогічних працівників закладів вищої освіти з питань опанування універсальними навичками.

Ключові слова: вища освіта, модернізація освіти, компетентнісний підхід, універсальні навички, професійні навички, вимоги роботодавців, ринок праці/



Abstract

Sinitsyna Nataliya Georgievna Candidate of Sciences in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of the Special Department, Institute of Special Communications and Information Protection, Ihor Sikorsky National Technical University of Ukraine, Associate Professor, Andriy Meleshevich Kyiv-Mohyla School of Government, Kyiv

UNIVERSAL SKILLS (SOFT SKILLS): THEORY AND PRACTICE OF MASTERY BY STUDENTS OF HIGHER EDUCATION IN UKRAINE

In the second decade of the 21st century, Ukraine, along with the rest of the world, entered the period of the fourth industrial revolution. This period, in addition to economic, social and political factors, can be characterized by significant changes in the labor market. these changes, in particular, set conditions for the system of higher education, which traditionally prepares qualified specialists in various fields.

The relevance of this article lies in the fact that it examines the issue of the formation of universal (flexible, soft) skills (hereinafter - Soft Skills) of students of higher education.

In contrast to professional skills (hereinafter - Hard Skills), which characterize special and technical skills, Soft Skills determine the ability of a specialist to work in special conditions, adapt in a team, show leadership qualities, form one's own opinion or make decisions, etc.

It is the development of Soft Skills that gives the student the opportunity to develop not only his professional qualities, but also self-realization as a person, specialist, and individual.

The article examines the nationwide problem of training personnel capable of accepting the challenges of modern society and the labor market after graduation, being ready for changes, being able to adapt and perform tasks in rapidly changing conditions, making decisions and being responsible for them. Such personnel are not enough in Ukraine today.

On the basis of the annual "Reports on the future of work" ("The Future of Jobs Report") of the World Economic Forum in Davos, it was analyzed exactly what requirements modern employers set for employees.

The main list of skills of the 21st century, namely universal skills (Soft Skills), most in demand on the labor market, is considered.

Based on the author's own experience, the forms and methods of mastering universal skills by students during the educational process are shown.

It is recommended to use the DISCO European Dictionary of Skills and Competencies to expand the list of Soft Skills that can be mastered by future specialists.

Proposals have been made regarding the introduction of Soft Skills into the educational process of higher education institutions, as well as the organization of training of scientific and pedagogical workers of higher education institutions on mastering universal skills.

Keywords: higher education, modernization of education, competence approach, soft skills, hard skills, employer requirements, labor market.



Постановка проблеми. Останні кілька років геополітичні проблеми у світі, як от пандемія коронавірусу, а тепер і війна в Україні ставлять перед вітчизняною системою вищої освіти досить серйозні виклики, відбувається її випробування на стійкість, готовність до змін, адаптивність та стресостійкість. При чому ці випробування стосуються абсолютно всіх учасників освітнього процесу від міністра до студента. Мова йде і про переорієнтацію навчання з очного на дистанційне або змішане, і про підготовленість науково-педагогічних працівників до нових, часто екстремальних умовах, і про забезпечення практичної складової навчання, про його організацію і ще про безліч проблем, які постали перед закладами вищої освіти. професійний навичка лідерський

Але є проблема, яка потребує особливої уваги всіх освітян. Це проблема опанування здобувачами вищої освіти, а також і науково-педагогічними працівниками універсальними, або їх іще називають гнучкими, м'якими навичками - Soft Skills, які ще називають навичками 21 століття.

Саме модернізація вищої освіти ставить завдання опанування її здобувачами не тільки професійними або жорсткими навичками (Hard Skills) але й універсальними або м'якими навичками, тобто Soft Skills. Саме це є однією з ознак переорієнтації навчання з урахуванням компетентнісного підходу, визначеного Законом України про вищу освіту.

На сьогодні ситуація з опануванням професійними навичками у підготовці фахівців з вищою освітою є досить позитивною, чого не скажеш про універсальні навички. Проблема полягає в тому, що більшість навчальних планів підготовки фахівців спрямована на здобуття саме професійних навичок, а частіше на опанування певного обсягу професійних знань та умінь і майже не враховує міжпредметних або загальних навичок, які можуть знадобитися фахівцю у професійній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти формування універсальних навичок фахівців розглядали у своїх публікаціях Л. Калініна, К. Коваль, А. Ковальчук, О. Петрук, К. Сурнін, С. Мороз, А. Гараха, О. Семеног, О. Попова, О. Кондрицька та інші науковці.

Аналіз публікацій науковців за кілька останніх років показав, що питання формування універсальних навичок розглядалися, але більшість з них акцентували увагу на специфіці підготовки фахівців конкретної спеціальності. Також розглядалися різні аспекти формування окремих універсальних навичок, у той час як проблема має розглядатися комплексно, оскільки майбутній фахівець має володіти певним набором універсальних навичок, що значно підвищить його конкурентоспроможність на ринку праці і дозволить підвищити професійну компетентність.

Мета статті - дослідити сучасний стан та досвід опанування здобувачами вищої освіти універсальних навичок та компетенцій Soft Skills у контексті європейських стандартів, а також надати рекомендації стосовно запровадження компетентнісного підходу у систему вищої освіти України з урахуванням накопиченого досвіду з цього питання.

Виклад основного матеріалу. Актуальність даної теми полягає в необхідності переорієнтації сучасної освіти України на європейські стандарти освіти.

Виклики сучасності полягають в тому, що на сьогоднішній день є необхідність навчати здобувачів вищої освіти не тільки професійним навичкам, але й давати їм навички роботи в будь-яких умовах, розуміти потреби дня, давати розуміння того, яким чином можна застосувати свої творчі здібності, використати отримані знання та врешті-решт виконати нестандартні завдання діяльності.

Власне, мова йде про застосування методів навчальної діяльності, визначених таксонометрією Блума, а саме її когнітивних рівнів: знання, розуміння, використання, аналіз, оцінювання, синтез.

На думку автора, сучасна модернізація системи вищої освіти саме і полягає в тому, що надзвичайно актуальним є перехід від традиційної схеми навчання, в якій перевага надається отриманню здобувачами вищої освіти знань, часто застарілих, які визначені програмами навчання, до сучасної системи навчання, що передбачає крім отримання знань опанування усіма когнітивними рівнями, якими має володіти фахівець з вищою освітою, професіонал.

Особливої значущості набуває тема здобуття універсальних навичок у сучасних реаліях, які визначаються особливостями ринку праці, в умовах боротьби за обмежені вакансії в період економічного спаду, військового стану та суттєвого збільшення конкуренції за вільні робочі місця.

З огляду на тему даної публікації цікавою видається науково- аналітична записка Міністерства освіти і науки України «Стан науково- інноваційної діяльності в Україні у 2020 році», в якій зазначається, що у другій декаді 21 століття світ і разом з ним і Україна увійшли в період четвертої промислової революції, який можна охарактеризувати наступним чином.

По-перше, закінчується етап широкого впровадження інформаційно- комунікаційних технологій (далі - ІКТ) та настає етап освоєння технологій, що використовують переваги нових технологій, таких як штучний інтелект, інтернет речей, блокчейн технології, 5G, 3D друк, генна інженерія, нанотехнології та використання дронів.

По-друге в усьому світі застосовується індекс готовності до передових технологій. У доповіді ЮНКТАД (United Nations Conference on Trade and Development - орган Генеральної асамблеї ООН з торгівлі та розвитку) про технології та інновації 2021 року під назвою “Вскочити на технологічну хвилю інновації зі справедливістю” визначається п'ять її складових: впровадження інформаційно-комунікативних технологій, людські ресурси, дослідження та розробки використання в промисловості, доступ до фінансів [1].

За даними ЮНКТАД Україна має досить високий рейтинг за такими складовими як рівень освіченості (навичок) населення та дослідницької активності (кількість патентів та публікацій), частки високих технологій у промисловому виробництві, разом з тим - низький рейтинг за рівнем інфраструктури ІКТ та доступністю приватних компаній до кредитів [1].

По-третє, велика увага розвитку майбутнього ринку праці у світі приділяється в останні десятиліття Всесвітнім економічним форумом у Давосі (далі - ВЕФ). Зокрема, щороку за результатами дискусій та опитувань найбільших у світі роботодавців публікуються звіти “Майбутнє роботи” (The Future of Jobs Report).

Так у звіті “Майбутнє роботи 2018” надаються такі ключові висновки:

нові технології змінюють потребу в професіях і навичках

третині працівників доведеться перевчатись вже до 2022 року

баланс людина/роботи по виконанню роботи від поточних 71/29 % зміниться на 58/42 %.

74% роботодавців ставлять “місцеві таланти” на перше місце при виборі місця ведення бізнесу [2].

У 2019 році у Давосі ключовою темою стала “глобалізація 4.0.” - формування глобальної архітектури в епоху четвертої промислової революції. На цьому форумі обговорювалися питання розвитку ринків і цифрової економіки, поширення крипто валют і кібербезпека.

В рамках Всесвітнього економічного форуму 2020 стартували два глобальні проекти за якими передбачалося посадити 1 мільярд дерев на планеті, а також охопити навчанням 1 млрд людей професійним навичкам, необхідним в часи четвертої промислової революції.

На жаль, пандемія коронавірусу зашкодила реалізації цих програм, але сподіваємось, що вони рано чи пізно будуть виконані. На цьому ж форумі обговорювалися також питання професійного розвитку і майбутнє ринку праці в умовах пандемії. Слід зауважити що за результатом опитування роботодавців, 55% з них заявили, що готові перевести своїх працівників на дистанційну роботу, а по завершенні пандемії дистанційна робота буде продовжена [3].

Цікаво, що за результатами обговорення на ВЕФ 2020 року, уже не третина, а 50% усіх працівників потребуватимуть підвищення кваліфікації після впровадження технологій у розвиток.

У наступні п'ять років список навичок, яких потребують роботодавці, очолювали критичне мислення та вміння розв'язувати проблеми. Серед необхідних якостей працівників було названо, крім попередньо сформульованих, навички самоконтролю, активне навчання, стійкість, стресостійкість та гнучкість.

Також, за оцінками учасників форуму, до 2025 року 85 мільйонів робочих місць можуть втратити роботу внаслідок змін у розподілі праці між людьми та машинами. У той же час з'явиться 97 мільйонів нових робочих місць, які будуть більш адаптовані до нового розподілу праці між людьми, машинами та алгоритмами. Щоправда, вже на форумі 2021 року, присвяченому подоланню економічної кризи, пов'язаної з пандемією коронавірусу було проголошено, що внаслідок пандемії та карантинних обмежень світова економіка втратила 225 млн робочих місць - таких масштабів скорочень світ не зазнавав останні 75 років.

Війна в Україні додала ще більшої економічної та геополітичної нестабільності та суттєвих змін на ринку праці, обговоренню цих питань переважно був присвячений ВЕФ 2022 року.

Таким чином, за останні роки значно змінилася парадигма оновлення ринку праці, а відтак і вимоги, яким мають відповідати сучасні фахівці. Вітчизняна ж вища освіта традиційно продовжує “накачувати” студентів знаннями та давати певні практичні уміння, які у найближчому майбутньому безнадійно застаріють, якщо вже не застаріли.

Серед реалій сучасної системи вищої освіти в Україні можна назвати в контексті даного дослідження наступне.

Здобуття професійних знань та умінь стоять на першому плані, тобто жорсткі навички Hard Skills переважають у процесі навчання майбутніх фахівців на відміну від універсальних навичок, володіння якими вимагає сучасний ринок праці та наполягають більшість роботодавців. За останніми опитуваннями 84 % роботодавців налаштовані на швидку цифровізацію робочих процесів, включаючи значне розширення віддаленої роботи - з можливістю перевести 44% робочої сили на постійну дистанційну роботу.

Майбутнє роботи вже наступило для переважної більшості робочої сили в Інтернеті.

Кількість осіб, які за власною ініціативою шукають можливостей для навчання в Інтернеті, зросла в чотири рази, у п'ять разів збільшився рівень надання роботодавцями можливостей онлайн-навчання своїм працівникам і в дев'ять разів зросла кількість учнів, які отримують доступ до Інтернету навчання через державні програми [4].

Аналогічну картину ми спостерігаємо останнім часом і в Україні, адже практично все підвищення кваліфікації працівників, зокрема і освітян, переведено у дистанційний формат.

Якщо традиційно система вищої освіти орієнтувалася на здобуття знань та їх перевірку, на даний час підготовка професіоналів вимагає здобуття переліку компетенцій (загальних та професійних), визначених стандартами вищої освіти по кожній конкретній спеціальності, а також перелік цих компетенцій для кожної дисципліни окреслюється в силабусі дисципліни. Таким чином, на початку вивчення дисципліни встановлюється перелік компетенцій зі стандарту, які здобувачі вищої освіти мають отримати та продемонструвати після її завершення.

Тобто, мова йде не про засвоєння знань та їх демонстрацію (хоча і це важливо), а про здобуття умінь та навичок для професійної реалізації цих знань, а саме Soft Skills, універсальних навичок.

Проблема полягає в тому, що хоча у сучасних стандартах вищої освіти і передбачений розділ “загальні компетенції” як результат навчання, у цьому розділі зазвичай вказують довільний перелік навичок, не об'єднаних метою отримання фахівцями сучасних універсальних навичок та таксонометрії Блума, про які буде сказано нижче.

Когнітивні рівні опанування (за Блумом), які по висхідній визначаються як знання, розуміння, використання, аналіз, оцінювання та синтез, на нашу думку мають важливе значення при плануванні навчального процесу, адже враховуючи ці рівні, планування процесу навчання стає більш цілеспрямованим і різноманітним за формами і методами. І якщо до знань та розуміння питань, як правило, не виникає, то вже з рівня використання знань у здобувачів вищої освіти вже виникають труднощі, не говорячи вже про рівні аналізу, оцінювання та синтезу.

На даний час в освіті немає чітко визначених інструментів, які допомогли б викладачу перевірити уміння чи навички курсанта, що демонстрували б його навички аналізу, синтезу чи оцінювання тієї предметної сфери, яку він вивчив. Тобто рівень знання та розуміння зазвичай перевіряється шляхом тестування, контрольних робіт, участі у семінарських заняттях, а вищі когнітивні рівні як правило не застосовуються та не перевіряються під час навчального процесу.

Щоправда, краще справи йдуть із використанням отриманих знань, оскільки це відбувається під час проведення практичних та лабораторних занять та їх оцінювання. Саме на практичних та лабораторних заняттях студенти демонструють здобуті ними професійні навички (або Hard Skills). Трохи більше опанування професійними навичками студенти демонструють при виконанні курсових робіт або кваліфікаційної (дипломної) роботи.

Зовсім інші результати можна спостерігати в опануванні універсальними (soft skills) компетенціями.

Опитування роботодавців останніх років показують, що більшість з них разом з наявністю жорстких, професійних компетенцій хочуть бачити у претендентів на вакансії досить великий перелік універсальних або функціональних компетенцій, факт володіння якими ЮНЕСКО та Європейська комісія визначають як «функціональна грамотність» (functional literacy).

На думку експертів, найбільш затребуваними найближчі 5-10 років будуть універсальні навички, які характеризують сучасного фахівця у будь- якій галузі:

Комплексне багаторівневе рішення проблем (Complex problem solving)

Критичне мислення (Critical thinking)

Креативність в широкому сенсі (Creativity)

Уміння управляти людьми (People management)

Взаємодія з людьми (Coordinating with others)

Емоційний інтелект (Emotional intelligence)

Формування власної думки та прийняття рішень (Judgment and decision-making)

Клієнтоорієнтованість (Service orientation)

Уміння вести переговори (Negotiation)

Гнучкість розуму (Cognitive flexibility) [2].

Розглянемо їх більш докладно, проаналізувавши, яким чином та за допомогою яких форм та засобів навчання можна їх розвинути.

Комплексного багаторівневого рішення проблем потребують сучасні завдання діяльності у багатьох галузях. Прості завдання мають зазвичай визначений алгоритм, що стосується складних завдань, а особливо завдань, що не мають готового рішення, тут потрібні якраз такі навички. Фахівець, який здатен комплексно вирішувати виробничі потреби буде завжди затребуваним і матиме більшу ціну на ринку праці. Про це свідчить опитування роботодавців у багатьох країнах світу.

Досвід автора у викладанні різних предметів як на бакалаврських, так і на магістерських програмах свідчить про те, що студентам можуть бути запропоновані завдання у вигляді кластерів, аналітичних записок, створення власних нестандартних рішень у розв'язанні запропонованих проблем. Такі завдання зазвичай дуже зацікавлюють студентів та мотивують їх до отримання нових універсальних навичок.

Критичне мислення в наш час інформатизації та діджиталізації суспільства є корисною навичкою, яка дає можливість не тільки критично ставитися до отриманої інформації, але й аналізувати її, робити власні висновки. Критичне мислення також дозволяє за допомогою аналізу та оцінювання отриманої інформації синтезувати (продукувати) нові ідеї та рішення, тим самим розширювати свої світоглядні функції та підвищувати свій професійний рівень.

Розвиток критичного мислення необхідний при вивченні будь-якої навчальної дисципліни, особливо це стосується роботи з інформацією отриманою з різних джерел, уміння її аналізувати та відокремлювати правдиву інформацію від фейків.

У навчальному процесі така навичка може бути отримана за допомогою аналізу різноманітної інформації, проведення дискусій або в обговоренні проблемних питань. Гарні результати в роботі з інформацією і розвитку критичного мислення дають ігрові форми навчання, зокрема гра “Сім капелюхів” або “Світове кафе”.

Для розвитку креативності під час проведення практичних занять з різних дисциплін автор пропонував для спільного обговорення проблемну ситуацію, яка розглядалася студентами з різних точок зору та рекомендувалися шляхи її розв'язання, аж до найсміливіших припущень. Під час інших практичних занять студентам пропонувалось в малих групах сформулювати проблему і обговорити її спочатку між собою, а потім винести на спільне обговорення, результатом якого були аргументовані висновки. Крім того ігрові форми навчання дають студентам навички роботи в малих групах, командної роботи та формування спільних висновків.

Уміння управляти людьми та взаємодія з людьми це не тільки про уміння керувати. Власне тут мова йде про навички комунікації з іншими людьми, вміння знаходити спільну мову, встановлювати емпатію, мотивувати себе та інших до результативної роботи.

На думку автора, найкращим навчанням управління людьми та взаємодії є особистий приклад викладача під час навчальних занять. Взаємоповага, партнерські стосунки між студентами та викладачами, вільне обговорення різноманітних питань а також демонстрація лідерських якостей разом з товариською атмосферою під час проведення лекцій та практичних занять дають можливість студентам не тільки проявити себе, але й визначити, хто з них є потенційним лідером.

Про емоційний інтелект останнім часом говорять та пишуть дуже часто, існує безліч курсів, тренінгів, публікацій, які стосуються цього питання. Очевидно, що з емоційним інтелектом не народжуються, його потрібно розвивати, але мало хто знає, яким чином це зробити, наприклад, під час навчальних занять. Тут у нагоді можуть стати такі форми навчання як брейн-стормінг (мозковий штурм) або case-study (ситуаційні завдання) з наступним обговоренням їхніх результатів, формулюванням спільних висновків, аргументацією прийнятого рішення.

На думку автора, це одна з найбільш активних та ефективних форм, які дозволяють розвивати універсальні навички студентів. Емоційний інтелект ще іноді називають інтуїцією, яка в основі має певний досвід. Можна погодитися з цією думкою, якщо взяти до уваги той факт, що інтуїція разом з навичками формування власної думки та прийняття рішень може суттєво підвищити результативність праці, а фахівець. який готовий приймати управлінські рішення та брати на себе відповідальність за них зазвичай досить швидко просувається по кар'єрних сходах.

Наступними універсальними навичками, які є перспективними у контексті розвитку ринку праці у наступні 5-10 років, є, на думку експертів СЕФ, клієнтоорієнтованість та уміння вести переговори [2].

Уже зараз ми бачимо стрімке зростання сфери послуг, особливо стрімко з початком пандемії коронавірусу, а тепер і війни в Україні, поширюються різноманітні інтернет-послуги та продажі і частка їх буде постійно зростати. Зважаючи на величезну кількість пропозицій, споживачі без сумніву будуть обирати ті послуги і товари, в яких краще буде організовано сервіс. До речі, це твердження стосується і освітніх послуг, тобто їх споживачі обиратимуть той заклад освіти (чи то дошкільної, чи середньої, чи професійної або вищої), де будуть найкращі умови і результати навчання, тобто якісний сервіс.

Уміння ж вести переговори потрібно не тільки на дипломатичному рівні, як традиційно вважалось. Фахівець, який володіє навичками ведення переговорів, зможе успішно пройти співбесіду при прийомі на роботу, знайти інвестора для стартапу, скоординувати роботу кількох робочих груп, залучити до співпраці найкращих фахівців та й загалом стати успішною людиною, оскільки вмітиме досягати своєї мети.

І останньою із десяти названих вище універсальних навичок є гнучкість розуму, або когнітивна гнучкість, яку, на думку автора, можна також асоціювати з адаптивністю, тобто здатністю швидко переключатися з одного виду діяльності на інший, обмірковувати кілька завдань одночасно, бачити комплексне рішення проблеми, тобто працювати ефективно, незважаючи на внутрішні та зовнішні умови. Очевидно, що працівник з когнітивною гнучкістю розуму буде цінним придбанням будь-якого роботодавця.

Прикладом формування когнітивної гнучкості може служити одне із завдань, за яким студентам було запропоновано зняти короткий відеоролик за однією з тем навчальної дисципліни, при чому творчість і фантазія не обмежувались. Результатом виконання цього завдання стала досить велика кількість навчальних роликів за участю студентів, зроблених досить креативно, перегляд яких був дуже цікавим для всіх, сприяв закріпленню навчальних матеріалів, а в майбутньому буде використовуватись викладачем як допоміжний навчальний контент.

Слід зауважити, що з 2016 року, коли вперше у Давосі постали питання вимог роботодавців до професійних навичок працівників у світі, перелік основних вимог практично не змінювався, тобто вони і досі залишаються актуальними.

У контексті даного дослідження слід зазначити, що вітчизняна система вищої освіти не стоїть осторонь вищезгаданих процесів. Так 5 травня 2021 року Рада виконавчих директорів Світового Банку затвердила проєкт “Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів” який передбачає надання позики Україні обсягом 200 мільйонів доларів на підтримку реформ у сфері вищої освіти України. Узгоджений проєкт набув чинності у грудні 2021 року і має тривати 5 років до грудня 2026 року.

Цим проєктом передбачається забезпечення відповідності навичок та знань випускників закладів вищої освіти очікуванням роботодавців, вимогам ринку праці та суспільства загалом, подолання викликів в освітньому секторі, спричинених пандемією коронавірусу, а також забезпечення стійкості освітньої системи, створення умов для безперервності освітнього процесу в умовах карантинних обмежень [4].

На жаль, війна в Україні корінним чином змінила плани освітян але сподіваємось, що проєкт врешті-решт запрацює і буде завершеним.

Подані у даній публікації універсальні навички здобувачів вищої освіти є достатньо узагальненими, оскільки в Європейському освітньому просторі вже досить давно існує європейський словник навичок та компетенції DISCO.

DISCO, Європейський словник навичок і компетенцій, -- це онлайн- тезаурус, який наразі охоплює понад 104 000 термінів навичок і компетенцій і приблизно 36 000 прикладів фраз. Доступна одинадцятьма європейськими мовами, DISCO є однією з найбільших колекцій у своєму роді на ринку освіти та праці.

Тезаурус DISCO пропонує багатомовну та рецензовану термінологію для класифікації, опису та перекладу навичок і компетенцій. Він сумісний з такими європейськими інструментами, як Europass, ESCO, EQF і ECVET, і підтримує міжнародну порівнюваність навичок і компетенцій у таких програмах, як особисті резюме та електронні портфоліо, оголошення про роботу та відповідність, а також описи кваліфікації та результатів навчання [5].

Під час викладання різних дисциплін автор виділяла певну частину навчального часу на ознайомлення студентів з Європейським словником навичок і компетенцій. Результатом цього ознайомлення стали складені студентами особисті стратегії розвитку Hard Skills та Soft Skills на найближчі п'ять років, а також отримані ними інструменти для подальшого професійного та особистісного розвитку.

Важливим чинником отримання здобувачами вищої освіти універсальних навичок є і те, що більшість науково-педагогічних працівників не приділяють достатньої уваги їх формуванню, вважають це в кращому разі побічним результатом навчання.

Саме тому необхідно на рівні Міністерства освіти і науки України, а також на рівні кожного закладу вищої освіти всіляко пропагувати серед науково-педагогічних працівників опанування навичками 21 століття, тобто універсальними навичками, від яких залежатиме і професійний розвиток, і кар'єра і самоусвідомлення молодої людини.



Висновки

Досвід роботи автора як у гуманітарних так і у технічних закладах вищої освіти показує, що формуванню універсальних навичок у гуманітарних закладах освіти приділяється більше уваги, у той час як при здобутті технічних спеціальностей основна увага приділяється саме професійній складовій навчання.

Таким чином можна стверджувати, що серед перспектив розвитку вищої освіти в Україні є впровадження компетентнісного підходу на основі крос-галузевої спеціалізації, а саме не тільки опанування майбутніми фахівцями жорстких або професійних навичок Hard Skills, але й здобуття ними універсальних навичок, які ще називають навичками 21 століття або Soft Skills.

Мова йде про запровадження міжпредметних, міждисциплінарних та культурних зв'язків, які допоможуть майбутнім фахівцям опановувати не тільки свою конкретну спеціальність, а й суміжні спеціальності, а також бути готовими до перекваліфікації в найближчому майбутньому. Саме цим цілям і будуть слугуватимуть універсальні навички. Крім отримання знань та умінь, визначених стандартом у кожній спеціальності, потрібно при підготовці фахівців враховувати також формування універсальних навичок, які і під час навчання і у подальшому житті та професійній діяльності сприятимуть більш повноцінній та ефективній реалізації професіоналів майбутнього.

Таким чином, запровадження у навчальний процес різних форм та методів навчання, на відміну від традиційних лекцій, семінарських та практичних занять, було зорієнтованим на здобуття студентами універсальних навичок, зробило процес навчання більш насиченим та крос-галузевим та сприяло мотивації студентів до розвитку, адаптації до сучасних умов та викликів ринку праці.



Література

1. Стан науково-інноваційної діяльності в Україні у 2020 році: науково- аналітична записка. К.: УкрІНТЕІ, 2021,

2. Звіт "Майбутнє роботи" (The Future of Jobs Report 2018).

3. WEF. The Future of Jobs Report 2020.

4. Проєкт «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів».

5. Європейський словник навичок та компетенцій (DISCO).

References

1. Stan naukovo-innovatsiinoi diialnosti v Ukraini u 2020 rotsi: naukovo-analitychna zapyska. K.: UkrINTEI, 2021 ( The state of scientific and innovative activity in Ukraine in 2020: a scientific and analytical note.).

2. Zvit "Maibutnie roboty" (The Future of Jobs Report 2018).

3. WEF. The Future of Jobs Report 2020.

4. Proiekt «Udoskonalennia vyshchoi osvity v Ukraini zarady rezultativ». (Ukraine - Improving Higher Education for Results Project).

5. Yevropeiskyi slovnyk navychok ta kompetentsii (DISCO) (DISCO, the European Dictionary of Skills and Competences).

Размещено на Allbest.ru

...