Професійне становлення майбутнього фахівця-психолога на етапі навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра психології та педагогіки

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Професійне становлення майбутнього фахівця-психолога на етапі навчання

Горіна Ольга Теофілівна

кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

Актуальність роботи визначається необхідністю якісної підготовки майбутнього фахівця-психолога. У професійному становленні велике значення має активність самої особистості. Суб'єктивна активність людини визначається системою сформованих потреб, мотивів, інтересів, орієнтацій без яких не можуть бути інші компоненти активності, в першу чергу мотиви, що є складовою будь-якої діяльності.

Особливе місце в професійному становленні людини займає етап професійного навчання, який відбувається, як правило, у навчальному закладі. Етап професійного становлення у виші являє собою складний процес, психологічний зміст якого полягає в особистісному розвитку людини в умовах спеціально організованої навчальної діяльності. Результатом цього етапу мають стати сформовані загальні та спеціальні компетентності, соціально значущі особистісні якості, професійна спрямованість та готовність до вдосконалення себе, як майбутнього фахівця.

Вступ до вищого навчального закладу може бути травматичним досвідом для деяких молодих людей, зважаючи на два основних аспекти: особливості вікового періоду та зміну вимог до особистості під час адаптації до студентського життя. Перший рік у вищому навчальному закладі збігається з віковою кризою переходу молодої людини до ранньої дорослості. Студент це вже остаточно сформована особистість, яка починає самостійне життя в соціумі. Основними завданнями цього періоду є досягнення ідентичності, що містить когнітивно-емоційну єдність уявлень про себе та своє місце в світі, соціально-психологічна адаптація та встановлення близьких міжособистісних стосунків.

Однак в процесі соціально-психологічної адаптації на початку навчання, при двосторонній взаємодії студента в новому оточенні, відбуваються зміни особистості в психіці, її нормах, правилах, цінностях.

Ключові слова: адаптація, стреси, дистанційне навчання, мотивація.

Horina Olga Teofilivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Psychology and Pedagogy, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs

PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF THE FUTURE PSYCHOLOGIST AT THE EDUCATION STAGE

Abstract

The relevance of the work is determined by the need for high-quality training of the future psychologist. In professional formation, the activity of the individual is of great importance. The subjective activity of a person is determined by the system of formed needs, motives, interests, orientations without which there cannot be other components of activity, primarily motives, which are a component of any activity.

A special place in the professional formation of a person is occupied by the stage of professional training, which usually takes place in an educational institution. The stage of professional development in higher education is a complex process, the psychological meaning of which is the personal development of a person in the conditions of specially organized educational activities. The result of this stage should be the formation of general and special competences, socially significant personal qualities, professional orientation and readiness to improve oneself as a future specialist.

Entering a higher education institution can be a traumatic experience for some young people, due to two main aspects: the peculiarities of the age period and the change in demands on the personality during adaptation to student life. The first year in a higher educational institution coincides with the age crisis of a young person's transition to early adulthood. A student is a fully formed individual who begins an independent life in society. The main tasks of this period are the achievement of identity, which includes cognitive-emotional unity of ideas about oneself and one's place in the world, social-psychological adaptation and establishment of close interpersonal relationships.

However, in the process of socio-psychological adaptation at the beginning of studies, with two-way interaction of the student in a new environment, changes in the personality, its norms, rules, and values occur.

Keywords: adaptation, stress, distance learning, motivation.

Вступ

Постановка проблеми. Вимоги часу під впливом соціально- економічних, суспільно-політичних змін актуалізують проблему становлення майбутніх молодих фахівців-психологів на етапі професійного навчання. Деяка частина молодих людей боїться такого важливого етапу в своєму житті по причині відповідальності до самого себе та вимог, які ставить до здобувачів вища освіта в процесі професійного навчання.

Щось нове - завжди стрес. Під стресом Г. Сельє розумів систему реакцій організму як відповідь на будь-яку вимогу до нього, яка спрямована на створення адаптації чи пристосування організму до труднощів [8,с.16]. Існує два види стресу: евстрес та дистрес.

Евстрес являє собою більш позитивну ланку стресу, яка стимулює і при якому активуються пізнавальні процеси та процеси самопізнання, усвідомлення дійсності. Це стан, внаслідок якого підвищується функціональний резерв організму, відбувається його адаптація до стресового фактору. Цей вид стресу включає в себе всі реакції організму, які забезпечують термінову адаптацію людини до нових умов. Він дає можливість уникнути неприємної ситуації, боротися або пристосовуватися. Таким чином, евстрес - це механізм, що забезпечує виживання людини. Однак такий стан може бути і небезпечним, якщо затягнеться на тривалий період.

Насправді стрес - нормальна реакція організму на всі зовнішні і внутрішні подразники, а також різні фактори ризику, які повсякденно присутні в звичайному житті людини. Будь-яка людина в своєму житті неодноразово відчуває так званий корисний стрес, але навіть не помічає цього. Евстрес допомагає в тій чи іншій ситуації, подолавши її, відчувати себе сильніше, підвищує психологічну і фізичну витривалість [10].

Натомість дистрес навпаки, негативний вид стресу, котрий призупиняє процеси які провокує евстрес. Дистрес - стан, при якому людина не в змозі повністю адаптуватися до стресових ситуацій та спричинених ними наслідків і проявляє дезадаптивну поведінку.

Дистрес може виявлятися у 2-х варіантах - гострому та хронічному. У гострому варіанті надмірно сильний стресор викликає величезний викид катехоламінів і глюкокортикоїдів, надмірне підвищення кров'яного тиску, і різке падіння імунітету.

У хронічному варіанті стресор призводить до гострого виснаження гормонів, що служить причиною важкої депресії.

Не лише перші дні студентства виявляються складними, загальний страх - перша сесія. Це доволі тривалий період, котрий включає в себе саму підготовку та участь в заліково-екзаменаційному підсумковому контролі.

Коли людина довго піддається стресу негативними наслідками є:

- поява серцево - судинних захворювань;

- порушення сну, що є особливо актуальною проблемою студентів, та може проявлятися у вигляді безсоння чи надмірної сонливості.

Стреси підривають імунітет, роблять організм більш уразливим до інфекцій, чим можна пояснити часті хвороби у студентському віці. Головне завдання і мета студента - професійне навчання, підготовка до фахової діяльності. Але борги по навчанню актуальна тема для всіх здобувачів вищої освіти. Через об'єктивні та суб'єктивні причини, несвоєчасне виконання та здача завдань відповідно до навчального плану та видів виконаних самостійних, індивідуальних робіт, створюються проблеми, які мають негативні психологічні наслідки.

Порушення термінів виконання завдань, здачі підсумкового контролю, накопичують велику кількість навчального матеріалу, який потребує виконання та засвоєння. Щоб цього не траплялось, психологи моделюють життєві, навчальні ситуації, які допомагають студентам об'єктивно підходити до процесу учіння та дотримуватися методичних вказівок, рекомендацій щодо вивчення базових та навчальних дисциплін за вибором з даної спеціальності 053 «Психологія».

Якщо, наприклад, на меті стоїть самостійно доповнити знання отримані на аудиторних заняттях з навчальної дисципліни «Загальна психологія», автор Варій М.Й. 968 с., легше кожного дня опрацьовувати по 10-20 сторінок для успішної підготовки до підсумкового контролю, ніж «за одну ніч» весь теоретичний матеріал.

Це важлива порада яка полегшить студентові на етапі адаптації використовувати сформовані навички та мотивацію. Мотивація, як сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, спонукає молоду людину спрямовувати свою діяльність на досягнення певної мети.

Поряд з іншими формами соціальної дійсності (культури, науки, релігії), освіта переживає складні, неоднозначні часи. В такі кризові періоди суспільство висуває більш високі вимоги до освіти, яка виконує соціальне замовлення щодо підготовки фахівців, котрі мають отримати глибокі, стійкі знання у своїй професійній сфері, швидко орієнтуватися в мінливих умовах життєдіяльності, швидко навчатися та перенавчатися, бути готовими до соціальних контактів - спілкування з іншими людьми.

професійний фахівець психолог навчання

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасні суспільно-політичні процеси прискорюють проведення реформи освіти всіх рівнів та оновлення форм навчання на основі інформаційно-комп'ютерних технологій. Мобільність в поширенні інформації, розвиток мережі Інтернет, спілкування в online режимі, розміщення інформації на Інтернет-сайтах створюють умови для оновлення освітньої діяльності, підвищення її ефективності та отримання якісних знань здобувачами.

Як вітчизняні так і зарубіжні вчені розглядають якість освіти як багатопланову категорію та віддають перевагу критеріям в основі яких прагнення до вдосконалювання навчання, досягнення конкретних цілей формування соціально-психологічних особливостей особистості молодих фахівців, як очікуваних результатів освітньої діяльності [1, с.79].

Деякі дослідники віддають перевагу критеріям, заснованим на відстеженні когнітивних результатів освіти: ступеня досягнення конкретних цілей навчання, психічних особливостей (Д.Ш. Матрос, Д.М. Полев, Н.Н. Мельникова), вважаючи, що основною метою є як інтелектуальне (розумове) виховання так і соціально-психологічні особливості молодих фахівців [1, с.77].

За останні десятиліття з'явились праці, присвячені саме образу майбутнього фахівця. Найбільш відомі монографія К. Абульханової та Т. Берєзіної, В. Зінченка [Шевченко]. Автори досліджують прояви «образу Я» й особливості життєдіяльності в контексті поєднання часу, використання набутого досвіду минулого, орієнтування на майбутнє через самосвідомість, самодисципліну [6, с.8].

Самодисципліна, самосвідомість - важливі особистісні риси, які мають певні психологічні характеристики та об'єм необхідних ресурсів для саморозвитку на етапі професійного становлення в процесі навчання.

Психологічні ресурси особистості студента важливі на етапі навчання як засоби подолання стресу про що в своїх дослідженнях висвітлювала Н.Є. Водоп'янова.

Психологічний ресурс авторкою визначається «як внутрішні і зовнішні змінні, що сприяють психологічній стійкості у стресогенних ситуаціях; емоційні, мотиваційно-вольові, когнітивні і поведінкові засоби, які людина актуалізує для адаптації до різноманітних екстремальних ситуацій, це інструменти, які застосовуються для конструктивної трансформації несприятливих умов» [3].

Психологічні ресурси занадто індивідуальні атрибути та здібності, які дозволяють людині через умови, потреби та власні пізнавальні можливості підтримувати і розвивати особистісну мобільність і забезпечувати особисте самовдосконалення.

Найбільш важлива роль психологічних ресурсів будь-якої особистості проявляється за несприятливих або невизначених обставин. Вони є складним змістовним явищем і їх динамічний характер опосередковується предметом життєвих потреб, таких як будь-який вид діяльності, соціалізації та адаптації, вирішення питань самореалізації, мотивація на самовдосконалення.

Більшість психологів-науковців до зовнішніх ресурсів особистості відносять: соціальну, психологічну підтримку, соціальний статус, хобі, сім'ю, друзів. І виділяють властивий людині особистісний потенціал через самоповагу, самоконтроль, життєві цінності, оптимізм, бажання, віру, уявлення про майбутню професію, тощо. Також, що важливо для студента - першокурсника знайти способи поповнення особистісного психологічного ресурсу. Практичні психологи на тренінгах, практичних заняттях рекомендують студентам обговорювати і вирішувати проблеми з комфортними людьми, дотримуватися режиму та правил виконання обов'язків, завдань освітньої діяльності, враховувати свої пізнавальні здібності та фізичні можливості.

Психологічний ресурс студента - це не постійна, а короткочасна складова особистості, рівень якої залежить від особистісних потреб, індивідуальних особистісних можливостей, уявлення про майбутню професійну діяльність.

Вітчизняний науковець Н.Шевченко розглядає важливість уявлень про професійну діяльність та необхідність усвідомленого визначення своєї діяльності як фахівця має відбутися при виборі вишу, спеціальності та на етапі адаптації в освітньому середовищі.

В процесі професійного становлення під час навчання майбутніми фахівцями поступово усвідомлюється образ майбутньої професійної діяльності, яке «реалізує стійке, відрефлексоване ставлення суб'єкта до вибраного ним способу реалізації професійних можливостей. Функція особистісної рефлексії полягає в ідентифікації суб'єкта професійної діяльності з обраною альтернативою здійснення діяльності, яка забезпечує реалізацію професійних смислових ставлень» [10, с.174].

Мета статті - дослідити професійну підготовку студентів на етапі навчання становлення майбутнього фахівця-психолога на етапі навчання

Виклад основного матеріалу

Емпіричне дослідження було проведено в двох групах студентів-першокурсників. Проведено опитування всіх студентів. Це дозволило порівняти особливості адаптаційного процесу в різних групах. Предметом уваги були організаційні та соціально-психологічні проблеми. Серед організаційних виділялись труднощі навчального характеру, які виникають у першокурсників через різницю в особливостях учбового процесу школи і ВНЗ. Насамперед, це брак вмінь: самостійно працювати, конспектувати, розподіляти час, увагу, тощо. Також серед проблем були проблеми психологічного характеру. Перш за все, це стресовий, чи, навіть, кризовий стан, першокурсника. Це його емоційні переживання і спроби зняти тягар емоцій в спілкуванні. Вагомим залишається вплив рівня мотивації до навчання в університеті і за обраним фахом. Саме це є поштовхом до переходу від навичок шкільного навчання до культури студентської праці.

Рівень труднощів, в академічних групах психологів- першокурсників відрізнявся. Зміст труднощів, за результатами опитування складають, насамперед:

- адаптація до вимог викладачів - 46 %;

- перехід до дистанційної форми навчання - 36 %;

- великий обсяг самостійної роботи - 18%.

Серед емоцій, характерних для періоду адаптації, біля третини першокурсників відмічають внутрішню напругу, невпевненість у власних силах та емоційну насиченість подіями. Спостерігаються труднощі зосередженості, підвищена тривожність та порушення сну. Відбувається перегляд власної самооцінки.

В цей період майже 80% студентів хвилювалися за результати навчання. Кожен п'ятий порівнював себе з іншими, один з шести усвідомлював необхідність взяти відповідальність на себе, а кожен четвертий думав, що "якось все владнається". Це свідчить, що якісних змін у звичках із вступом до ВНЗ не відбулося.

На запитання які самостійно механізми вибирали студенти для подолання психологічних проблем на етапі професійного навчання, відповіді були наступні:

- 62 % використовували набуті навички освітньої діяльності;

- 25% зберігали тісні зв'язки з батьками;

- 13% (в основному юнаки), проявляли ініціативу згуртованості академічної групи.

Серед варіантів відповідей значна частина студентів проблему намагалися вирішити в процесі комунікації як з однокурсниками так і з науково-педагогічними працівниками.

Мотивація навчання є досить значущим фактором процесу адаптації, тому бажання вчитися саме в цьому навчальному закладі і саме по цій спеціальності підтвердили 70% опитаних першокурсників. 18 % відповідей набрав варіант "Дуже хотів одержати вищу освіту незалежно від учбового закладу". В цьому випадку про бажання оволодіти конкретними фаховими знаннями, для майбутньої роботи, не йшлося. Майже 10% визнають, що хотіли б вчитися в своєму місті, поруч з батьками. Оскільки вибирали ВНЗ та спеціальність під впливом батьків та друзів.

Були незначні відсотки тих, що вибрали варіант "Просто розумів, що потрібна вища освіта, диплом". Ще 0,9% вчитися не люблять, але їм потрібен диплом. Тобто, більше першокурсників до навчання відносяться як до необхідності, і мають досить глибокі мотиви до здобуття вищої освіти за певним фахом. Але це бажання не завжди підкріплюється рівнем підготовки та навичками до навчання у ВНЗ.

Серед причин, які заважають адаптуватись до навчання називають:

- неорганізованість через надмірну самостійність - 34%;

- велике навантаження - 28%;

- недостатній інтерес до обраної спеціалізації - 12%;

- невміння розподіляти час - 26%.

Спроба визнати власну провину, це, по суті, форма психологічного захисту, яка ніяких конструктивних наслідків не передбачає. Студент вважає, що якби він не лінувався, то добре б вчився. Справжні причини труднощів, необхідність якісної зміни стилю роботи залишаються неусвідомленими.

Відбувається загроза зниження самооцінки особистості, яку суб'єктивно студент не хоче визнати. А причини цього в тому, що його навчальна робота за принципами шкільної освіти виявляється недостатньо ефективною і раціональною у ВНЗ.

Напруга і втома, це наслідок декількох факторів, в тому числі й недостатньої результативності зусиль, які не адекватні новим вимогам навчання, не слід забувати й про невміння розподіляти час.

Що на думку студентів могло б допомогти їм швидко освоїтися у ВНЗ?

55% студентів називають підготовчі курси до вступу;

35 % соціально-психологічне консультування;

10% організація профорієнтаційної інформації.

Серед суто навчальних проблем від яких залежить професійна підготовка на етапі навчання. студенти називають:

- необхідність оновлення навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін;

- використання літературних джерел за фахом;

- практичні заняття з практичними психологами різних напрямів діяльності;

- індивідуальне та групове конспектування науково-педагогічними працівниками під час аудиторного та дистанційного навчання.

Перспективи продовження досліджень та розвідок у даному напрямку.

Недостатньо висвітленими в науковій психолого-педагогічній літературі залишаються питання пізнавально-інформаційнго пристосування студентської молоді до освітнього середовища в умовах надзвичайних ситуацій та війни; психологічних змін особистості студента за дистанційної форми навчання; засвоєння нових норм співжиття; реалізаця своїх пізнавальних здібностей, індивідуальних можливостей для самореалізації в академічній групі, ВНЗ.

Висновки

Проблема професійної підготовки майбутнього фахівця з психології знаходиться в площині навчальних дисциплін психологія праці, педагогічна та вікова психологія, психологія особистості. Це обумовлює наявність різних аспектів професійного становлення особистості, які виявляють складність цього психологічного феномену. Етап навчання у навчальному закладі має певні відмінності у порівнянні з іншими: він є власно першим у конкретно-професійному плані становлення майбутнього фахівця, який ще не навчався професії і не має будь-якого професійного досвіду. Тому на етапі навчання, у процесі формування професійної самосвідомості уявлення майбутніх фахівців щодо професії, майбутньої професійної діяльності, мають бути більш дослідженими відповідно до вимог часу.

Ефективним засобом успішної підготовки студентів до професійної діяльності на етапі навчання є дистанційна освіта на основі інформаційно-комунікаційних технологій. При правильній організації, підібрані форми і методи навчання сприятимуть диференціації та індивідуалізації майбутніх фахівців.

Література

1. Горіна О.Т. Формування професійних компетентностей здобувачів першого бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності «Психологія» Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка 1(26) 2021. Мелітополь. 2021, С.77-85.

2. Варій М.Й. Загальна психологія: підручник для студ. психол. і педагог. 2-ге видан., випр.і доп. Київ: Центр учбової літератури. 2007. 968 с.

3. Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Синдром вигорання: діагностика і профилактика: монографія. 2009. 336 с.

4. Дистанційне навчання як сучасна освітня технологія [Електронний ресурс]: матеріали міжвузівського вебінару (м. Вінниця, 31 березня 2017 р.) / відп. ред. Л.Б.Ліщинська. Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ. 2017.102 с.

5. КОНЦЕПЦІЯ розвитку дистанційної освіти Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на період 2020 - 2025 роки. Схвалено й1Вченою радою Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 28.05.2020 р., протокол №9.

6. Лич О.М. Особливості життєдіяльності відповідно до сприйняття часу особистістю. Прикладні проблеми психології та соціальної роботи. Зб.наук.праць. Сєверодонецьк: Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля. № 3(56) 2021. Т.1. с.7.

7. Михайлова Н.О., Кохан О.М. Використання технологій дистанційної освіти для підвищення ефективності навчального процесу у вищій школі. Вища освіта в контексті інтеграції до європейського освітнього простору. Київ. 2019.

8. Наугольник Л. Б. Психологія стресу: підручник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с.

9. Шевченко Н.Ф. Становлення професійної свідомості практичних психологів у процесі фахової підготовки: Монографія. Київ: Міленіум, 2005. 298 с. 10. uk.m.wikipedia.org.

References

1. Gorina, O.T. (2021). Formuvannja profesijnih kompetentnostej zdobuvachw pershogo bakalavrs'kogo rivnja vishho'i' osvrii spedarnosti «Psihologya» [Formation of professional competences of the first bachelor's level of higher education major "Psychology" Scientific]. Naukovij vіsnikMehtopol's'kogo derzhavnogo pedagogіchnogo umversitetu. Serija: Pedagogіka - Bulletin of the Melitopol State Pedagogical University. Series: Pedagogy, 1(26) 2021,77-85 [in Ukrainian].

2. Varij, M.J. (2007). Zagal'napsihologrja [Generalpsychology]. (vol. 1-2). Ki'i'v: Centr uchbovo'i' Hteraturi [in Ukrainian].

3. Vodop'janova, N.E., Starchenkova, E.S. (2009). Sindrom vigoranija: dіagnostika і profilaktika [Burnout syndrome: diagnosis and prevention] [in Ukrainian].

4. Lіshhins'ka, L.B.(2017). Distandjne navchannja jak suchasna osvdnja tehnologrja [Distance learning as a modern educational technology]. Vrnnicja: VTEI KNTEU [in Ukrainian].

5. KONCEPCIJa rozvitku distandjnoti osvdi Dmpropetrovs'kogo derzhavnogo umversitetu vnutrishmh sprav na period 2020 - 2025 roki [CONCEPT of distance education development of the Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs for the period2020-2025] [in Ukrainian].

6. Lich, O.M. (2021). Osoblivosti zhitt^dyal'nosti vіdpovіdno do sprijnjattja chasu osobististju [Peculiarities of daily life according to the individual's perception of time]. Prikladn problemi psihologn ta sodal'not: roboti - Applied problems of psychology and social work, 3(56) 2021, 1, 7 [in Ukrainian].

7. Mihajlova, N.O., Kohan, O.M. (2019). Vikoristannja tehnologj distancijnot: osvtii dlja pіdvishhennja efektivnosti navchal'nogo procesu u vishhij shkoh. Vishha osvtta v konteksti mtegracn do єvropejs'kogo osvtin'ogo prostoru [The use of distance education technologies to increase the effectiveness of the educational process in higher education. Higher education in the context of integration into the European educational space}. Ki'i'v [in Ukrainian].

8. Naugol'nik, L. B. (2015). Psihologija stresu [Psychology of stress]. L'viv: L'vivs'kij derzhavnij universitet vnutrishnih sprav [in Ukrainian].

9. Shevchenko, N.F. (2005). Stanovlennja profesijno'i svidomosti praktichnih psihologiv u procesi fahovo'i pidgotovki [Formation of professional consciousness of practical psychologists in the process of professional training]. Kiiv: Milenium [in Ukrainian].

10. Retrieved from uk.m.wikipedia.org [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru