Професійне самовизначення старшокласників у проектній діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Професійне самовизначення старшокласників у проектній діяльності

Лемко Галина Іванівна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи



Анотація

Вирішенню проблеми професійного самовизначення особистості сприяє активізація даного процесу ще під час шкільного навчання. У статті охарактеризовано проєкт як форму роботи навчального закладу щодо професійного самовизначення учнів-старшокласників.

На сьогодні в Україні відбувається відновлення запровадження проєктної технології, активного застосовування в різних навчальних закладах, наприклад в діяльності загальноосвітніх шкіл.

Вітчизняні науковці зазначають, що проєкт - це система освіти, за якою учні накопичують знання, уміння і навички під час планування та реалізації практичних завдань-проєктів, які постійно ускладнюються. Під час виконання проєкту важливе місце займає активність, ініціативність учнів та їх самостійність.

Теперішня педагогічна наука розглядає проєктне навчання як технологію інтерактивного навчання, яке на практичному рівні дозволяє забезпечувати реалізацію особистісно-орієнтованого підходу в навчанні. Суть методу проєктів полягає у стимулюванні зацікавленості учасників до означеної проблеми, оволодіння окремими знаннями та для її рішення, практичному застосуванні отриманих результатів. Водночас такий метод допускає використовувати різні форми роботи: індивідуальну, парну, групову, що сприяє налагодженню взаємин у колективі. Цінність застосування проєктного підходу в роботі зі учнями старших класів полягає в орієнтації на формування їхнього світогляду, набутті ними таких якостей, як ініціативність і відповідальність, уміння ефективно співпрацювати у групі та конструктивно контактувати з іншими, творчо виконувати означене завдання, вивчати і пояснювати факти та явища, здійснювати самостійний пошук інформації тощо. Освоєння прийомів і методів проєктування, оволодіння способами проєктного мислення дасть можливість старшокласникам сформувати особисте бачення майбуття, допоможе індивіду забезпечити можливість прямування у руслі обраного ним шляху розвитку власної індивідуальності.

Ключові слова: проект, проектна діяльність, старшокласники, професійна самовизначеність, особистість.



Abstract

Lemko Halyna Ivanivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Social Pedagogy and Social Work, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

Professional self-determination of high school students project activity

Solving the problem of professional self-determination becomes possible during school education. The article describes the project as a form of work of the educational institution regarding the professional self-determination of high school students.

Today in Ukraine the establishment of project technology, its active use in various educational institutions, for example in the activities of secondary schools, is taking place.

Ukrainian scientists note that the project is a system of education, according to which students accumulate knowledge, abilities and skills during the planning and implementation of practical tasks-projects, which are constantly getting more complicated. Activity, initiative of students and their independence during the implementation of the project are very important.

Current pedagogical science considers project learning as a technology of interactive learning, which at the practical level allows to ensure the implementation of a person-oriented approach to learning. The essence of the project method is to stimulate the interest of the participants in the specified problem, mastery of specific knowledge and practical application of the obtained results for its solution. At the same time, this method allows the use of different forms of work: individual, in pairs or group, which helps to establish relationships in the team. The value of using the project approach in working with high school students lies in the formation of their worldview, acquiring such qualities as initiative and responsibility, the ability to effectively cooperate in a group and constructively contact with others, creatively perform the specified task, study and explain facts and phenomena, carry out an independent research, etc. Mastering the techniques and methods of designing, mastering the methods of project thinking will give high school students the opportunity to form a personal vision of the future, will help the individual to on the chosen path of development of his own individuality.

Keywords: project, project activity, high school students, professional selfdetermination, personality.



Основна частина

Постановка проблеми. Підготовка молоді до вагомого вибору професії була та залишається ваговитим соціально-педагогічним завданням. У сучасних умовах професійне самовизначення є вирішальною умовою підготовки успішних, мобільних фахівців, які зможуть пристосовуватися до соціально - економічного та професійно-виробничого середовища.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомими напрацюваннями з питань професійного самовизначення особистості є дослідження К. Абульханової-Славської, Б. Ананьєва, JI. Анциферової, Л. Ботякової, О. Колесникової, Д. Мясищева, Н. Побірченко, Н. Пряжнікова, В. Синявського, А. Федоришина, І. Чечель, П. Шавіра та інших.

Мета статті полягає в обґрунтуванні проєкту як ефективного методу професійного самовизначення учнів-старшокласників.

Виклад основного матеріалу. Професійне самовизначення розглядається як спроможність суб'єкта відповідати вимогам не тільки професії, суспільства, а й собі, своєму образу «Я. Педагогічний потенціал методу проєктів у формуванні професійного самовизначення старшокласника найбільш глибоко виражається в організації пізнавальної індивідуальної діяльності, підсумком якої стає теоретичне планування, аргументований виклад та практичне втілення суб'єктом індивідуальної стратегії професійного розвитку як результату усвідомленого вибору професії та шляхів продовження освіти.

Проєктування - це науково обґрунтоване визначення системи параметрів майбутнього об'єкта або якісно нового стану існуючого проекту - прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об'єкта, стану чи процесу в єдності зі способами його досягнення [5].

Як зазначають вітчизняні дослідники, проєкт - це система навчання, за якою учні набувають знань, умінь і навичок у процесі планування та виконання практичних завдань-проектів, що постійно ускладнюються. Під час роботи за проєктом чільне місце посідає самостійність учнів та їхня активність, ініціативність, захопленість.

Проєкти можуть мати індивідуальний, груповий чи колективний характер. В основу проєктної технології покладено ідею здійснення навчання на активній основі, через самостійну і практичну діяльність учнів з урахуванням їхніх особистих інтересів [4].

Освоєння прийомів і методів проєктування, оволодіння способами проєктного мислення дозволяє старшокласникам об'єктивно виробляти власне бачення майбутнього, легше орієнтуватися у можливих змінах існуючої реальності завдяки складному комплексу впливів. В основі проєктної технології лежить інтеграція та безпосереднє застосування набутих знань учнів під час практичної діяльності. Метод проєктів - система навчання, за якою учні здобувають знання й уміння в процесі планування й виконання практичних завдань проєктів, що поступово ускладнюються [7].

Сучасна наука педагогіка розглядає проектне навчання як технологію інтерактивного навчання, що дозволяє на практичному рівні реалізовувати особистісно орієнтований підхід у навчанні. Освоєння прийомів і методів проєктування, оволодіння способами проєктного мислення дасть можливість учням-старшокласникам сформувати особисте бачення майбутнього.

Визначальною складовою проєктної технології є процес проєктування учнівського пошуку - від моделювання тренувальних умінь до постановки навчальної проблеми та її дослідження, до конструювання й визначення оптимальних шляхів її вирішення у вигляді проєкту. Результатом впровадження проєктної технології в навчальний заклад є інноваційно-розвивальне середовище, що передбачає:

• мотивацію навчальної діяльності учнів;

• проблемно-креативну спрямованість;

• інтерактивну організацію освітньої діяльності колективу закладу;

• набуття учнями знань, умінь і навичок як самостійного, так і колективного пошуку, постійну актуалізацію їх застосування;

• формування нового досвіду та розвиток необхідних психологічних якостей;

• орієнтацію на особистісний та колективний успіх [3].

Основною метою організації проєктної діяльності учнів є розвиток їх дослідницької позиції, навичок аналітичного та критичного мислення. Тому слід дати учням певну свободу в роботі: вибір теми або напряму в темі дослідження, планування етапів, вибір шляхів реалізації, зокрема й альтернативні. За умови систематичного використання навчальних досліджень праця учнів поступово перетвориться на звичну послідовність стандартних навчальних етапів. Головна перевага свободи вибору та діяльності - активізація пізнавальної активності учня, зростаюча відповідальність за особисте навчання [6].

Застосування технології проєктів дає можливість забезпечити:

• активність навіть тих учнів, які зазвичай надають перевагу мовчанню;

• розкриття учнями своїх здібностей, що формує у них упевненість в собі;

• комфортність навчання для учнів, оскільки вони перестають боятися негативної оцінки;

• удосконалення комунікативних навичок учнів, оскільки це дає змогу їм більше висловлюватись;

• розвиток у учнів низки здібностей (спільного прийняття рішень, творчого мислення тощо);

• посилення позитивної мотивації до навчання, оскільки проєкт вибирається та реалізується на основі власних інтересів, потреб та можливостей;

• формування творчого системного мислення;

• сприяння формуванню культури ділового спілкування, умінню аргументовано захищати свої позиції;

• посилення уяви, що є значним стимулом для породження нових ідей, пошуку альтернативних рішень, їх аналізу та синтезу, як основи інноваційного мислення;

• формування внутрішнього плану дій та реалізую його на практиці тощо [2].

На думку вчених, проєктне навчання стимулює та посилює позитивну мотивацію до навчання, сприяє успішному професійному самовизначенню, оскільки воно:

• особистісно орієнтоване;

• активізує безліч дидактичних підходів - навчання у процесі діяльності, сумісне навчання, мозковий штурм, рольові ігри, евристичне та проблемне навчання, дискусію, командне навчання;

• самомотивуюче, що означає посилення інтересу та залучення до роботи в міру її виконання;

• дозволяє вчитись на власному досвіді та досвіді інших безпосередньо в конкретній справі; приносить задоволення учням, які бачать продукт своєї власної праці [10].

Визначальні вимоги до використання проєктної технології:

1) наявність значущої у дослідницькому та творчому плані проблеми, що потребує інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її вирішення;

2) практична, теоретична, пізнавальна цінність передбачуваних результатів;

3) самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

4) структурування змістовної частини проекту (із поетапними результатами);

5) використання дослідницьких результатів.

Значущість методу проєктів виражається у таких ознаках навчального процесу:

• учень має можливість застосовувати знання на практиці;

• даний метод - напрям майбутньої професії учня;

• він вчить цінувати гроші, час і працю;

• метод розвиває ініціативу при активній роботі;

• він вчить хорошим діловим принципам у фінансових справах;

• дає можливість виховувати характер учня, а також чесність у стосунках з «діловим світом»;

• батьки активно залучаються по спільних зі школою справ;

• учитель стає місцевим суспільним радником [6].

На сьогоднішній день не викликає сумнівів факт, що проєктна діяльність користується значним розвиваючим потенціалом і є одним із оптимальних засобів розвитку пізнавальних інтересів учнів, адже дає можливість враховувати їх вікові та психофізіологічні особливості, приватні інтереси. Розвиток пізнавальних інтересів під час проєктної діяльності здійснюється через актуалізацію та особистісну значущість проблемної ситуації, необхідність використання різних джерел інформації та різноманітних технологій реалізації проєктного задуму, пошуку та використання різнопланового ресурсного забезпечення, прояву самостійності та ініціативності в діяльності.

Проєктне навчання спрямоване на набуття учнями нових знань на основі реальної життєвої практики, розвиток у них компетенцій у процесі проблемно зорієнтованого пошуку [2].

Проєктні технології дають можливість створити умови для розвитку інтелектуальних здібностей обдарованих дітей та брати участь у цікавій та результативній роботі всім учасникам. Механізм реалізації проєктної технології складається з таких основних компонентів:

• організація стимулюючого енерго-інформаційного простору (предметного, соціокультурного, освітнього) для розвитку потенційних можливостей дитини, її внутрішнього світу;

• організація різноманітних видів діяльності як умова самореалізації кожного учня: соціально-комунікативної, суспільно-корисної, ігрової, фізично - оздоровчої, навчально-пізнавальної, науково-дослідницької, художньо - естетичної, туристично-краєзнавчої, науково-технічної, декоративно - прикладної, еколого-натуралістичної;

• організація продуктивного спілкування як умови соціального розвитку учнів, формування позитивної «Я-концепції». Навчити учнів спілкуватися, культурі діалогу - клопітка та трудомістка діяльність, успіху якої сприяють насамперед інтерактивні форми роботи, тобто ті форми та методи, що забезпечують продуктивну реалізацію проєктної технології;

• психолого-педагогічна підтримка вирішення учнями своїх проблем, допомога їм у самопізнанні, самооцінці, самовизначенні та само актуалізації [4].

Визначальною особою в реалізації кожного проєкту є керівник-педагог, який усвідомлює соціальну відповідальність та турбується про особистісне та професійне зростання.

Задля досягнення позитивних результатів щодо реалізації методу проєктів педагогічному колективу необхідно пройти багаторівневу систему підготовки:

• інформаційно-теоретичну;

• організаційно-практичну із закріпленням та апробацією теоретичних знань на практиці;

• рефлексивну із самостійною роботою вчителів з переосмислення та творчого аналізу своєї діяльності;

• корекційну, що спрямована на поповнення знань і практичних навичок учителів для подолання наявних труднощів;

• методологічну, що передбачає підготовку педагогів-тренерів, які можуть учити інших, створювати свої майстер-класи.

Тому проєктна технологія дає можливість педагогові, застосувавши розмаїття інтерактивних вправ, змінити роль авторитарного транслятора інформації на координатора навчального процесу. Окрім того, учні здобувають знання, порівнюючи, зіставляючи, оцінюючи вчинки, стосунки людей, суспільні та культурні явища та процеси, спостерігають і роблять власні висновки. Адже нинішньому суспільству потрібна вільна, мисляча і активна особистість [9]. Метод навчальних проєктів вдало поєднується з іншими педагогічними методами та формами навчання. Проєктне навчання також сприяє інтеграції навчальної та соціально-орієнтованої діяльності, додаткової освіти.

Передумовою використання проєкту є його комплексний характер, тобто можливість охоплення цією формою роботи широкого діапазону різноманітних завдань, дій тощо.

Дослідники виокремлюють наступні позитивні сторони проєктного методу:

• забезпечення інтеграційних зв'язків між шкільними предметами;

• реалізація індивідуального та диференційованого підходу в навчанні, забезпечення можливості учням проявити власну ініціативу, розвиток творчих здібностей, підвищення рівня пізнавальної мотивації;

• побудова процесу навчання на принципах ситуації успіху, що створює сприятливе та комфортне середовище у цьому процесі;

• забезпечення можливості гнучко реагувати на зміни в системі освіти, а також одночасно використовувати різноманітні методи навчання, що підвищує якість освіти та забезпечує можливість багатофункціональної практичної підготовки учнів;

• забезпечення активізації процесу навчання на основі мотивації діяльності, повної та поетапної організації та плануванні праці, аналітичної оцінки процесу і результатів діяльності;

• формування соціально значущих якостей активної, самостійної та ділової особистості, вміння колективної діяльності та раціонального використання ресурсів; виховання поваги до праці [8].

В процесі підготовки старшокласників до професійного самовизначення слід поєднувати професійне просвітництво з навчанням школярів основам проєктної діяльності. Позитивна динаміка результатів навчання досягається через поєднання теоретичних занять з використанням практико-орієнтованих і активних методів навчання, які сприяють розвитку пізнавальної мотивації школярів.

Дослідниками виділено наступні фази розвитку ситуації проєктної діяльності:

1) аналітична фаза - характеризується здатністю старшокласника зосередитися на власному «Я» через порівняння з іншими людьми, адекватно оцінювати свій індивідуальний потенціал;

2) пошукова фаза - виникнення внутрішньої мотивації, вироблення системи особистісних смислів і цінностей, пошук свого покликання, що спрямовані на актуалізацію самооцінки як чинника професійного самовизначення;

3) стратегічна фаза - прискорений розвиток чинника конструювання, що проявляється у функції прогнозування та пошукової активності через проєктування професійного майбутнього, розробку особистого професійного плану, практичну перетворювальну діяльність за допомогою самостійної проби сил в тій чи іншій професійній сфері;

4) презентаційна фаза - стимулювання фактору свободо здатності та пов'язаної з ним функції автономності Основу проєктної діяльності на цій фазі становить ситуація самопрезентації проєкту, за допомогою якої старшокласник виконує роль безпосереднього суб'єкта проєктної діяльності, її експерта [2].

Виділяють також типові труднощі старшокласників:

• для аналітичної фази можуть бути характерні труднощі, пов'язані з обмеженістю або недостатністю рефлексивної діяльності та спілкування, за допомогою яких старшокласники отримують уявлення про себе, конструюють власну лінію поведінки і стосунки з оточенням;

• для пошукової фази розвитку ситуації проектної діяльності можуть виникнути труднощі, пов'язані із неповнотою знань старшокласників про різноманіття професій, застосуванням обмеженої кількості джерел для отримання інформації про професії, неузгодженістю уявлень про власні можливості та можливості їх розвитку відповідно до вимог професійної діяльності;

• на стратегічній фазі можуть виникати утруднення, пов'язані з розробкою індивідуального особистого професійного плану, що дозволяє здійснити професійний намір;

• під час презентаційної фази старшокласники можуть відчувати труднощі в пошуку ефективних способів самопрезентації та самореалізації, мінімізації нервово-психічної напруги в ситуації публічного виступу [10].

Проєктною діяльністю учня є форма навчально-пізнавальної активності, що полягає у мотиваційному досягненні свідомо поставленої мети зі створення учнівських творчих проектів, має комплексний характер, забезпечує активний процес дії учня з навчальним матеріалом і є засобом розвитку особистості, як суб'єкта навчання.

Профорієнтаційний проєкт визначається як процес і результат проєктування учнями стратегії свого професійного самовизначення, професійного майбутнього та кар'єри. Структурними компонентами профорієнтаційного проєкту є інваріантний компонент (актуальність проблеми вибору професії, світ професій) та варіативний компонент (професійні здібності та можливості, майбутня професія і кар'єра, виконані профпроби, готовність до професійного самовизначення, план підготовки до оволодіння професією).

Профорієнтаційні проєкти виконуються в три етапи:

• підготовчий (актуальність проблеми вибору професії, світ праці та професій, професійні здібності та можливості, майбутня професія та кар'єра);

• технологічний (виконання опису та подання профпроби);

• заключний (готовність до професійного самовизначення, план підготовки до оволодіння професією, захист проєкту, уточнення профнаміру).

Профорієнтаційний проєкт оформляється у вигляді пояснювальної записки та результату профпроби, оцінюється за такими показниками, як повнота проєкту, якість виконання кожного структурного компонента і уявлення профпроби, якість оформлення проєкту. На кожному етапі творчої проєктної діяльності вирішуються специфічні завдання з формування у старшокласників культури професійного самовизначення: підготовчий (дослідний) етап - розширення сфери професійних інтересів і формування профспрямованості; технологічний етап - оволодіння реальними трудовими вміннями і навичками; заключний етап - формування цінних мотивів вибору професії, професійної самосвідомості та адекватної самооцінки [6].

Висновки. Підсумовуючи викладене, зазначимо, що робота зі старшокласниками щодо їх професійного самовизначення є тим процесом, який потребує особливого підходу в його організації та застосуванні ефективних технологій і методик. Тому впровадження в навчально-виховний процес школи методу проєктів є необхідною умовою, що дозволить зробити цей процес результативним, захоплюючим та ефективним. Вважаємо, що метод проєктів відкриває широкі можливості в роботі загальноосвітніх навчальних закладів, адже проєктна діяльність і на професійне становлення особистості старшокласника.



Література

проектний навчання інтерактивний старшокласник

1. Буджак Т. Метод проектів як педагогічна технологія. Біологія і хімія в школі. 2001. №1.

2. Єрмаков І. На шляху до школи життєвої компетентності: проектний підхід. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико зорієнтований збірник. К., Вид-во «Департамент», 2003. 500 с.

3. Життєва компетентність особистості: Наук.-метод. посібн. / За ред. Л. Сохань, І. Єрмакова, Г. Несен. К.: Богдана, 2003. 520 с.

4. Жуковський І. Проект-гарант совместных действий. Шлях освіти. 2003. №3. С. 60-64.

5. Калініна Л., Капустеринська Т. Проект інноваційної школи: стратегічне планування, інноваціями. Х.: Основа, 2007. 96 с.

6. Киричук В., Прашко О., Смотрін О. Проектні технології загальноосвітнього навчального закладу в системі навчально-виховного процесу: Метод. посібн. / В.О. Киричук, О.В. Прашко, О.В. Смотрін, С.С. Марченко. К.: Інститут обдарованої дитини НАПН України, 2011. 72 c.

7. Логві нВ. Метод проектів у контексті сучасної освіти. Завуч. 2018. №26.

8. Онопрієнко О. Сутиісні изнаки метпро проектів: ічниричниП тспект / Ред. І. Єрааков // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірн. К.: Вид-во «Департамент», 2003. 500 с.

9. Підласий І. Діагностика та експертиза педагогічних проектів. К., 1998.

10. Професійне самовизначення учнівської молоді в умовах освітнього округу: монографія /Л. Гуцан, О. Морін, З. Охріменко, О. Пархоменко, Харків: «Друкарня Мадрид», 2016/ 220 с.



References

1. Budzhak Т. (2001). Metod proektiv yak pedahohichna tekhnolohiia [Project method as a pedagogical technology]. Biolohiia i khimiia v shkoli. No. 1. [in Ukrainian].

2. Yermakov I. (2003). Na shliakhu do shkoly zhyttievoi kompetentnosti: proektnyi pidkhid [On the way to the school of life competence: a project approach]. Metodproektiv: tradytsii, perspektyvy, zhyttievi rezultaty: Praktyko zoriientovanyi zbirnyk. K., Vyd-vo «Departament». 500 p. [in Ukrainian].

3. LSoklian. I. Ycnnakova.II. Ne s<^it (3^003). Zhyttieva kompetentnist osobystosti: Nauk.-metod. posibn [Life competence of the individual: Scientific method. manual]. K.: Bohdana. 520 p. [in Ukrainian].

4. Zliukoeskvi I. (k003) Proekt - harant sovmestnbikh deistvyi [The project is a guarantor of joint actions]. Shliakh osvity. №3. P. 60-64. [in Ukrainian].

5. Kalinina L., Kapusterynska T. (2007). Proekt innovatsiinoi shkoly: stratehichne planuvannia, innovatsiiamy [Project of the innovative school: strategic planning, innovations]. Kh.: Osnova. 96 p. [in Ukrainian].

6. Kyrychuk V., Prashko O., Smotrin O. (2011). Proektni tekhnolohii zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu v systemi navchalno-vykhovnoho protsesu: Metod. posibn. [Design technologies of a general educational institution in the system of the educational process]. K.: Instytut obdarovanoi dytyny NAPN Ukrainy. 72 p. [in Ukrainian].

7. Lohvin V. (2018). Metod proektiv u konteksti suchasnoi osvity [Project method in the context of modern education.]. Zavuch. №26. [in Ukrainian].

8. Onopri (enke Su (2003). П^гПпіsni oznakvmetodu proektiv: ікіоіпсііпті aspekl [Essential features of the project method: historical aspect]. Metodproektiv: tradytsii, perspektyvy, zhyttievi rezultaty: Praktyko-zoriientovanyi zbirn. K.: Vyd-vo «Departament». 500 p. [in Ukrainian].

9. Pidlasyi I. (1998). Diahnostyka ta ekspertyza pedahohichnykh proektiv [Diagnostics and examination of pedagogical projects]. K. [in Ukrainian].

10. Hutsan L., Morin O., Okhrimenko Z., Parkhomenko O. (2016). Profesiine samovyznachennia uchnivskoi molodi v umovakh osvitnoho okruhu: monohrafiia [Professional self-determination of student youth in the conditions of the educational district: monograph]. Kharkiv: «Drukarnia Madryd». 220 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...