Дистанційні освітні технології при навчанні іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дистанційні освітні технології при навчанні іноземної мови

Штурба Антоніна Олегівна викладач англійської мови, Подуфалова Катерина Юріївна викладач англійської мови, Комунальний заклад «Балтський педагогічний фаховий коледж»; Кочмар Діана Анатоліївна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов, Поченюк Яніна Вікторівна старший викладач кафедри романо-германської філології, Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем`янчука»; Костенко Наталія Іванівна кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри соціальних технологій, Вінницький соціально- економічний інститут

Анотація

У статті схарактеризовані деякі особливості сучасного дистанційного навчання, а також описані освітні технології при дистанційному навчанні іноземної мови. Обґрунтовано актуальність використання цих технологій. Автори роблять акцент на організації навчального процесу під час пандемії та на доцільності використання дистанційних освітніх технологій в цей період.

Метою авторів був розгляд розширення функцій онлайн-навчання як інструменту освітнього процесу, а також збереження та підвищення мотивації студентів до навчання у ситуації дистанційної освіти.

Запропоновано методику створення навчального віртуального середовища, що включає різні інтернет-джерела; проведення онлайн-лекцій та консультацій; розробку тестування; використання в навчанні інтеграційної моделі, конвертованої інтерактивної бази даних, а також комплексного підходу із застосуванням декількох ресурсів, як для передачі та закріплення, так і для оцінки знань.

Дистанційне навчання - це сучасна реалія, яка є важливою частиною та доповненням до традиційної форми навчання сучасного студента та розширює можливості класичного шкільного та університетського навчання.

В статті підкреслено, що в даний час, в період розвитку інформаційного суспільства, поруч із традиційними методами та технологіями навчання застосовуються сучасні інформаційні технології. Вони базуються на дистанційних формах навчання, які припускають застосування вебінарів, форумів, конференцій і тренінгів. Це дає можливість викладачам зробити процес навчання більш гнучким та особистісно-орієнтованим.

Ключові слова: COVID-19, ZOOM, методика викладання, мотивація, платформа Moodle, вебінар.

Abstract

Distance educational technologies in learning a foreign language

Shturba Antonina Olehivna English teacher, Podufalova Kateryna Yuriivna English teacher, Communal Institution «Baltic Pedagogical College»; Kochmar Diana Anatoliivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Foreign Languages, Pocheniuk Yanina Viktorivna, senior lecturer of the Department of Romance-Germanic Philology, Private Higher Educational Institution «International University of Economics and Humanities named after Academician Stepan Demyanchuk»; Kostenko Nataliia Ivanivna, Candidate of Pedagogical Sciences, Head of the Department of Social Technologies of the Vinnytsia Social and Economic Institute

The article characterizes some features of modern distance learning, as well as describes educational technologies for distance learning of a foreign language. The relevance of using these technologies is substantiated. The authors emphasize the organization of the educational process during the pandemic and the expediency of using distance educational technologies during this period. The purpose of the authors was to consider the expansion of the functions of online learning as a tool of the educational process, as well as the preservation and increase of students' motivation to study in the situation of distance education.

The method of creating an educational virtual environment, which includes various Internet sources, is proposed; conducting online lectures and consultations; development of testing; the use in education of an integration model, a converted interactive database, as well as an integrated approach with the use of several resources, both for transfer and consolidation, and for the assessment of knowledge. Distance education is a modern reality, which is an important part and addition to the traditional form of education of a modern student and expands the possibilities of classical school and university education. The article emphasizes that currently, in the period of development of the information society, modern information technologies are used alongside traditional methods and technologies of learning. They are based on remote forms of education, which involve the use of webinars, forums, conferences and trainings. This enables teachers to make the learning process more flexible and person-oriented.

Keywords: COVID-19, ZOOM, teaching method, motivation, Moodle platform, webinar.

Постановка проблеми

Пандемія 2020 року вплинула на всі аспекти нашого життя. Але найбільший удар вона завдала безпосередньо освітній сфері.

Кількість учнів і студентів, які не відвідують школи чи університети через спалах COVID-19, стрімко зростає. Уряди по всьому світу вирішили закрити навчальні заклади для стримування глобальної пандемії COVID-19.

За даними ЮНЕСКО, понад 100 країн ввели загальнонаціональне закриття шкіл, що торкнулося більше половини студентів у всьому світі. Деякі інші уряди закрили місцеві школи, і якщо ці країни також закриють школи та університети по всій країні, це порушить процес навчання мільйонів інших учнів і студентів.

В наш час пандемія ставить серйозні виклики для системи середньої і вищої освіти. Понад мільярд школярів і студентів у всьому світі постраждали від цієї кризи. Їм довелося продовжувати навчання, переходячи з традиційних форматів на нові, дистанційні. Дистанційне навчання набуло поширення саме під час пандемії. Наприклад, у Китаї 278 мільйонів учнів шкіл та університетів перейшли на онлайн-заняття. В Україні частка вчителів, які користуються онлайн-ресурсами на уроці, зросла з 64% до 85%.

В сучасному світі, в період розвитку інформаційного суспільства, поруч із традиційними методами та технологіями навчання застосовуються сучасні інформаційні технології[1; 2; 3]. Вони базуються на дистанційних формах навчання, які припускають застосування вебінарів, форумів, конференцій і тренінгів. Це дає можливість викладачам зробити процес навчання більш гнучким та особистісно-орієнтованим.

Оскільки організація дистанційного навчання значною мірою відрізняється від організації навчання у звичному для всіх очному форматі, викладачам доводиться кардинально перекроювати навчальний процес. Проте статистика показує, що кожен третій викладач практично не використовує сучасні ІКТ та соціальні сервіси мережі Інтернет у педагогічній діяльності. Відповідно, рівень володіння відповідними технологіями навчання виявляється невисоким. І для цього є кілька вагомих причин.

По перше, ефективність навчального процесу у дистанційному форматі багато в чому залежить від інформаційної інфраструктури навчального закладу: наявності власної платформи дистанційного навчання, на основі якої побудовано основні та додаткові освітні програми навчання.

По-друге, потрібна наявність електронних освітніх ресурсів, здатних задовольнити пізнавальні потреби студентів на різних етапах навчання.

По-третє, необхідно враховувати потребу у формуванні компетентності викладачів іноземної мови у сфері використання дистанційних освітніх технологій, а також у професійній перепідготовці педагогічних кадрів у цій галузі знання.

По-четверте, відсутність зворотного зв'язку зі студентами через відсутність у викладачів іноземної мови досвіду організації мережевої взаємодії та побудови інтерактивних моделей навчання.

Мета статті - розгляд розширення функцій онлайн-навчання як інструменту освітнього процесу для викладачів і студентів, а також збереження та підвищення мотивації студентів до навчання іноземної мови у ситуації дистанційної освіти.

Виклад основного матеріалу

Вивчення, удосконалення методів онлайн-навчання є актуальною темою сучасних методистів та дослідників. Про це пишуть у зарубіжній літературі. Наприклад, Luis Miguel Dos Santos [4] звертає увагу на те, що пошук оптимальних та ефективних методик та стратегій навчання є невід'ємною частиною викладання іноземних мов. У наші дні все більшої популярності набуває онлайн-навчання. Reni Puspitasari Dwi Lestariyana та Handoyo Puji Widodo [5] відзначають, що в цифрову епоху сучасні студенти мають величезний досвід активного використання цифрових технологій через такі ресурси, як Facebook, Instagram, блоги і т.д. Для них онлайн середовище є звичним.

Саме тому в наші дні дослідники звертають увагу на питання онлайн- навчання. Так, Мердок Меттью [6] відзначав, що в даний час людство переживає розвиток навчання, побудованого на сучасних технологіях. Цей вид навчання є доступним засобом поширення ідей, інновацій та освіти. На думку дослідника, «достаток варіантів пошуку інформації простимулювало рух вибухової хвилі навчання у напрямку віртуальних класів та інших подібних платформ онлайн-навчання».

Нині відбувається безперервне вдосконалення існуючих засобів дистанційного навчання. Нові форми мають ряд переваг, які, за словами, Боуена [7], призвели до значних покращень в академічній інфраструктурі та дозволили суттєво заощадити час для отримання нової інформації.

На швидкі зміни процесу навчання звертають увагу і N.P.L. Nariyati, Sudirman, N.P.A. Pratiw [8], які зазначають, що значну роль у цифрову епоху відіграють мобільні стратегії, що постійно розвиваються, що дозволяють постійно вдосконалювати процес навчання.

Chartrand R. [9] зазначає, що сучасні технології відкривають необмежений доступ до навчальних матеріалів усім охочим. Ця обставина значно полегшує освітній процес та робить його доступним широкому колу осіб.

Таку думку висловив і Nadnan Tanyeli [10]. Дослідник вважає, що використання Інтернету як інструменту навчання дозволяє зробити процес навчання більш цікавим, насамперед, для тих, хто вивчає іноземну мову. Автор звертає увагу на те, що вищі навчальні заклади все більш беруть активну участь у розробці мовних онлайн-програм.

В даний час досліджуються також питання впливу нових форм навчання на мотивацію студентів до навчання. Muhammad Dafit Pitoyo, Sumardi Abdul Asib [11] вказують, що у ХХІ столітті спостерігається тенденція до зменшення ролі традиційних форм навчання. У своєму дослідженні автори показали, що у студентів підвищився рівень мотивації до навчання, вони стали інтенсивніше вчитися після того, як пройшли ігрові тести на безкоштовній платформі для навчання Quizizz.

Дослідженням освітньої платформи Moodle займалися Sanchez R.A., Hueros A.D. [12], Machado M., Tao E. [13], Suvorov R. [14]та інші автори. Carolina Costaa, Helena Alvelosa, Leonor Teixeiraа [15] в своєму дослідженні, спрямованому на аналіз функціональних можливостей та інструментів платформи Moodle та їх використання студентами, зазначають, що дана онлайн-платформа відкриває для тих, хто навчається, багато можливостей для ефективного навчання. Так, платформа Moodle, прийнята в Університеті Aveiro (UA), містить у собі модулі, які дозволяють створювати освітні ресурси, здійснювати комунікацію між учасниками освітнього процесу, давати об'єктивну оцінку діяльності та ін.

Думку зарубіжних дослідників поділяють українські вчені Л.Власенко [16], О.Мусієнко [17]та ін. Вони розглядають проблеми дистанційного навчання в своїх працях, а також визначають дистанційне навчання як таку організацію навчального процесу, за якої викладачеві необхідно розробити навчальну програму, максимально орієнтовану на самостійність студентів і учнів. Українські дослідники в більшій мірі, ніж зарубіжні, вказують на недоліки дистанційного навчання. Вони підкреслюють, що під час дистанційної форми навчання необхідно дотримуватися особливих вимог щодо організації навчального процесу. Ці вимоги включають присутність персонального комп'ютера та доступу до мережі Інтернет. Крім того, необхідно розвивати мотивацію слухачів, тому що студенти навчаються фактично самостійно.

Особливості дистанційного навчання

Технологічний сценарій системи електронного навчання означає, що всі учасники процесу підключені до Інтернету і що вони можуть спілкуватися між собою через Інтернет. Учасники процесу дистанційного навчання це:

- викладачі, роль яких полягає в підготовці навчального матеріалу, які стежать за діяльністю студентів протягом семестру, надають їм підтримку та оцінюють їх. Викладачі можуть здійснювати свою діяльність на території навчального закладу або в деяких віддалених місцях;

- системний адміністратор дистанційного навчання, завданням якого є обробка та публікація навчальних матеріалів, адміністрування користувачів та обслуговування системи;

- студенти, завданням яких є навчання з використанням навчального матеріалу та онлайн навчальних посібників в синхронному та асинхронному режимі. Більше того, студенти мають виконати домашні завдання, перевірити знання та скласти іспити. Цю систему електронного навчання можуть використовувати як студенти традиційного навчання, так і ті, що навчаються в дистанційному форматі.

Основний навчальний матеріал, підготовлений викладачами, складається з текстів лекцій, малюнків, презентацій, аудіозаписів, відеозаписів, списку зовнішніх веб-локацій, вікторин, контрольних та екзаменаційних завдань. Усі ці компоненти становлять вхід у виробничу систему, завданням якої є підготувати навчальний матеріал у формі, придатній для опублікування на платформі дистанційного навчання. Заповнений навчальний матеріал зберігається в базі даних і є доступним для всіх авторизованих користувачів (студентів, викладачів та адміністраторів).

Під час виготовлення навчального матеріалу потрібно постійно пам'ятати, що все має бути спроектовано таким чином, щоб студент дистанційного навчання не помітив, що він/вона не в класі. Цього можна досягти лише при адекватному поєднанні аудіо/відео вмісту. Основним результатом виробництва є аудіо/відеозапис лекції, яка за бажанням студентів читається у найбільш зручний для них час. На відміну від студента традиційної освіти, студент дистанційного навчання має можливість повторювати лекцію стільки разів, скільки йому необхідно для того, щоб вивчити матеріал. І це ми вважаємо позитивною стороною дистанційного навчання.

Спілкування між викладачами та студентами також здійснюється через Інтернет. Вони мають у своєму розпорядженні синхронні та асинхронні методи. Синхронні методи включають чат та відеоконференції. Серед асинхронних методів використовуються електронна пошта та форум. Можна створити той самий аудіо/відеозапис різноманітної якості, що відповідає різним швидкостям передачі. Хоча можна працювати з меншою пропускною здатністю, мінімальна рекомендована пропускна здатність має становити 64 Кбіт/с [18].

У США багато школярів не мають комп'ютера та швидкісного інтернету. Тому деякі американські школи відправляють автобуси з точками доступу до Інтернету до своїх учнів. У Вірджинії некомп'ютеризованим школярам навіть подарували ноутбуки та планшети. Крім того, департамент освіти співпрацює з Time for Kids, Britannica і NASA, щоб запустити систему Turn to Learn, яка розповсюджує навчальний контент у друкованому вигляді [19].

Українські послуги дистанційного навчання

За звичайних умов українські послуги дистанційного навчання розвивалися насамперед як засіб додаткової освіти. Проте з початком пандемії їх почали активно впроваджувати як інструменти викладання основної освітньої програми. Для систематизації їх застосування в навчальному процесі Міністерство освіти України вивчило представлені на ринку послуги та запропонувало перелік рекомендованих послуг, з яких викладачі могли вибрати найбільш зручний для себе. Щоб допомогти школярам швидше підготуватися до іспитів, Міністерство освіти разом із партнерами також запустило супутниковий телеканал «Всеукраїнська школа онлайн» з уроками з усіх базових предметів [20].

Великий внесок в організацію дистанційних занять для українських школярів зробили ІТ-компанії, які запустили багато проектів дистанційного навчання. В Україні з'явилася онлайн-платформа, яка включає кілька сайтів та мобільних додатків для навчання. Зйомки уроків відбувалися щодня за збалансованою шкільною програмою, розробленою Міністерством освіти і науки разом із вчителями. Зйомки навчального процесу проходили в Новопечерській школі Києва.

Практика показала, що шкільні платформи дистанційного навчання відкривають можливості, які користуються попитом не лише в умовах пандемії. Звичайно, онлайн-інструменти ніколи не стануть повною заміною звичайних уроків. Проте, доповнюючи традиційні підходи, технологічні рішення можуть звільнити вчителя від рутинних обов'язків, залишаючи йому більше часу для роботи з індивідуальними особливостями та потребами кожної дитини. Крім того, сучасні технології дозволяють краще організувати навчальний процес, відкриваючи доступ до широкого спектру контенту, зокрема мультимедійного.

Вимушений перехід на дистанційне навчання ознайомив викладачів та студентів з перевагами та недоліками онлайн-інструментів. Їхнє поширення може дуже скоро досягти рівня, який за звичайних умов ми побачимо лише через два роки. За прогнозами, до 2022 року частка «шкільного сегмента» має досягти 1,5% ринку онлайн-освіти (якщо говорити про розповсюдження послуг приватного бізнесу). Але в результаті «буму» дистанційного навчання школярів у період самоізоляції ця частка може значно збільшитися [21].

Сучасна ситуація, що склалася у вищій освіті, показує, що проводити заняття із застосуванням нових інформаційних технологій стало життєво необхідним. Зазначимо, що використання у навчальному процесі онлайн- навчання зовсім не повинно виключати традиційні методи навчання, а лише доповнювати їх. Основна ціль онлайн-навчання - це формування стійкої мотивації через активну участь студентів і викладача у навчальному процесі. Забезпечувати якісне покращення результатів навчальної діяльності можна тільки при розумному поєднанні накопичених методів, особистого досвіду та сучасних технологій. Переваги онлайн навчання наочні -- це можливість диференційованого та індивідуального навчання для всіх студентів (у тому числі з обмеженими можливостями здоров'я, територіальної доступності навчання тощо); інтерактивність; якість тестів; наочність; виправданість застосування аудіо, відео; можливість використання цього виду навчання для роботи з обдарованими студентами; дистанційна участь у олімпіадах, конкурсах, конференціях.

Базуючись на отриманій інформації, ми визначили основні інноваційні характеристики онлайн-навчання, серед яких основне місце займає можливість більш повноцінного навчання поза аудиторією [18].

Акцент на повноцінність невипадковий. Повноцінність у цьому випадку має на увазі, що поза аудиторією такі види навчальної діяльності, які раніше можна було виконати лише в університеті, повноцінно реалізуються. Це стосується вивчення нового матеріалу, поточного контролю знань з отриманням оцінок та висновків, підготовки до підсумкового контролю, колективної навчальної роботи віддалених користувачів. Ці переваги дистанційної форми навчання використовуються в навчальних закладах України з кожним роком інтенсивніше.

Навчання іноземної мови в режимі дистанційної освіти

Розглядаючи методичний потенціал дистанційних освітніх технологій у лінгвістичній освіті, слід зазначити позитивні та негативні сторони використання даних технологій у освітньому процесі. Безумовно, порівняно з традиційними освітніми технологіями, дистанційні мають низку беззастережних переваг. Насамперед, за допомогою дистанційних освітніх технологій учень отримує необмежений доступ до всіх електронних освітніх ресурсів у рамках навчального курсу незалежно від його місцезнаходження та часу доби. Такий підхід є оптимальним для більшості учнів.

У практичному плані дистанційні освітні технології надають можливість здобуття освіти людям незалежно від їхнього віку, статі, національності, етнічної приналежності або стану здоров'я. Потенційно вони зрівнюють усі навчальні заклади щодо якості освіти, роблячи освіту більш доступною. Сучасні технології дозволяють швидко та ефективно перебудувати існуючі навчальні плани під нові вимоги, що визначають стратегії навчання. При необхідності зміст навчання можна доповнити актуальною інформацією.

Дистанційні освітні технології відрізняються високим ступенем мобільності в плані зворотної організації зв'язку з викладачем та іншими учасниками навчального процесу. Взаємодія з викладачем здійснюється при необхідності по кожному конкретному питанню. Викладач завжди відкритий до дискусії та коментарям. На даному етапі наявність зворотного зв'язку розглядається як одна з професійних настанов педагога, який може використовувати найефективніші методи навчання з використанням сучасних інформаційних засобів.

Під методом навчання розуміється дидактична категорія, що дає теоретичне уявлення про систему норм взаємодії викладача та студентів для досягнення спільних цілей навчання. Основною ідеєю методики онлайн- навчання іноземної мови є створення навчального віртуального середовища, що включає різні інтернет-джерела, проведення онлайн-лекцій та консультацій, розробка тестування. Складовими частинами онлайн-навчання є студенти та викладацький склад, взаємодія яких здійснюється за допомогою сучасних телекомунікаційних засобів. Важливим інтегрованим фактором системи дистанційного навчання є сукупність педагогічних методів та прийомів, які використовуються у навчальному процесі. Особлива роль в онлайн-навчанні належить веб-конференціям, під час яких всі учасники дискусії ведуть активний полілог, що має велику дидактичну цінність [17].

Для навчання іноземної мови ми пропонуємо використати комплексний підхід. Неможливо перевірити всі компетентності, необхідні для успішного складання іспиту, за допомогою одного ресурсу.

Після вивчення наочно представленого теоретичного матеріалу з лексики та граматики студентам можна запропонувати виконати різні типи завдань на закріплення отриманих навичок: наприклад, тест на «відповідність», в якому студенту пропонується підібрати правильний варіант відповіді, пересунувши слово вгору чи вниз і встановивши його напроти «своєї» пари. За допомогою цього тесту можна побудувати діалог, знайти переклад незнайомого слова, встановити граматичну відповідність частин мови в реченні і т. д. В іншому тесті «Пропуски» необхідно вписати потрібне слово у правильній граматичній формі замість пропущеного. Тут формується навичка побудови речення, тобто удосконалюється письмове мовлення.

Також запропоновано стандартний приклад тесту, у якому з кількох варіантів (множинний вибір) одним натисканням вибирається правильний. Крім того, можливість використовувати аудіофайли дозволяє студентам покращувати вимову шляхом неодноразового повторення того чи іншого звуку, слова, а також відпрацьовувати постановку наголосу та інтонаційні конструкції тощо.

Безперечною перевагою дистанційної форми навчання при вивченні іноземної мови є те, що студент сам вибирає найбільш зручний для себе час та місце вивчення теми, що важливо в ситуації, що склалася сьогодні.

Для відпрацювання навичок говоріння та аудіювання можна використовувати інтернет-платформу ZOOM. Ця платформа надає найширші можливості в організації відео-уроку:

- бачити студента (організатор має можливість включати відео у слухача);

- розділити групу по підгрупах для відпрацювання діалогів, монологічного висловлювання;

- використовувати «віртуальну» дошку;

- демонструвати екран ноутбука викладача;

- надсилати файли студентам;

- організовувати чати студентів.

На вищезгаданій платформі проводяться «аудиторні» заняття, які включають такі способи роботи, як опитування, монологічне висловлювання, бесіда. Під час уроку студенти мають можливість задавати питання викладачеві напряму.

Для успішного вивчення іноземної мови під час дистанційної форми навчання активно використовується система Moodle. На цій платформі розміщені для кожного курсу електронні освітні ресурси . Можливості цих ресурсів дуже різноманітні: від відпрацювання необхідної навички до контролю за відвідуваністю студентами вебінарів та конференцій.

На електронних ресурсах розміщені завдання, які студент зобов'язаний виконати після вебінару - так звана друга частина заняття. Можливість коригування завдань для груп різного рівня є безперечним плюсом даного ресурсу. Для контролю відвідуваності викладач розміщує посилання на вебінар у системі електронних ресурсів. Перейшовши за цим посиланням, студент опиняється на «уроці», а система «бачить» відсоток відвідуваності студентом вебінарів, таким чином мотивуючи студента не пропускати заняття.

Електронні освітні ресурси дають можливість розміщення різних типів занять. Ми рекомендуємо використовувати ці ресурси для відпрацювання навичок читання. Для кожного уроку викладач розміщує текст та тестове завдання до нього.

Платформи дистанційної освіти вже мають убудовані ресурси для створення мережевих тестів. Окремо слід виділити такі електронні ресурси для створення мережевих тестів, як Quizizz та Google Forms, що дозволяють створювати всі відомі види тестів. Позитивною стороною використання цих ресурсів є автоматизація перевірки результатів та виставлення оцінки без участі викладача. За результатам тестування у викладача є можливість зробити розвантаження статистичних даних по кожному окремому учню або групі учнів у формат MS Excel.

Сучасні дистанційні освітні технології не вимагають від викладача спеціальних навичок програмування, щоби створювати свої авторські онлайн-курси. Більшість платформ дистанційної освіти мають дружній інтерфейс і, як правило, не викликають труднощів у викладачів при взаємодії із нею.

дистанційний онлайн-навчання пандемія

Висновки

Запропонована методика онлайн-навчання студентів дозволяє забезпечити не тільки підготовку до складання іспиту або тестування, але й якісне викладання предметів в умовах будь-яких складних ситуацій (наприклад, під час пандемії).

Після трьох місяців роботи в умовах дистанційної освіти ми провели анкетування у студентів. Студентам було запропоновано відповісти на три запитання:

1. Що Вам подобається в онлайн-навчанні?

2. Що Вам не подобається в онлайн-навчанні?

3. Ваші пропозиції та побажання.

В якості переваг даного методу навчання студенти відзначили такі:

- мобільність;

- універсальність;

- можливість навчання студентів з обмеженнями можливостей здоров'я;

- можливість вибору курсів з будь-яких університетів світу та створення «своєї» додаткової програми навчання;

- навчання іноземних студентів без від'їзду зі своєї країни;

- можливість багаторазового перегляду лекцій та вебінарів;

- у майбутньому створення «всесвітнього» онлайн-університету.

Недоліки:

- відсутність безпосереднього спілкування між викладачем та студентом;

- різні часові пояси;

- завантаженість студентів збільшеними домашніми завданнями;

- необхідність суворого дотримання розкладу занять;

- необхідність мати ноутбук і швидкісний Інтернет.

Пропозиції:

- не переводити всі предмети у формат онлайн-навчання;

- для студентів, які мають слабку підготовку, перевести частину занять в онлайн-навчання з обов'язковим відпрацюванням граматичних навичок з «електронних підручників»;

- проводити онлайн-семінари з мовної підготовки у студентів, які володіють мовою на низькому рівні, що дозволить звільнити додатковий час вивчення основних предметів спеціальності;

- скласти план занять на семестр та ознайомити з ним студентів;

- для студентів просунутого рівня навчання записати лекції і відкрити доступ до них, щоб студенти могли підготуватися до онлайн-заняття заздалегідь;

- ввести в навантаження консультаційні години, на яких студенти можуть поставити запитання тощо;

- розробити особисті кабінети студента та викладача, в яких обов'язково будуть електронні журнали та чат між викладачем та студентом.

Сучасність диктує свої правила у всіх сферах діяльності.

Нам необхідно визнати, що дистанційна освіта чи онлайн-навчання стає реалією середньої та вищої школи. Проте воно вимагатиме перепідготовки викладацького складу, коригування програм навчання, оснащення шкіл і університетів сучасними засобами для дистанційного навчання, підключення IT-фахівців для створення електронних курсів, журналів, відомостей та ідентифікації учнів і студентів.

Дистанційне навчання - це сучасна реалія, без якої освіта XXI століття немислима, але необхідно зазначити, що вона може бути лише частиною або доповненням до традиційної форми навчання сучасного студента, але не заміняти її на 100%.

Незважаючи на популярність та загальне схвалення цього виду навчання, всі студенти сходяться на думці, що онлайн-навчання не зможе замінити «живого» спілкування між викладачем та студентом, створити атмосферу академічного середовища, замінити колектив та дружнє спілкування між студентами; його завдання - лише доповнити та розширити можливості класичного шкільного та університетського навчання.

Система освіти в Україні зазнає численних якісних перетворень на сучасному етапі: формуються нові цінності та переглядаються наявні форми навчання. Викладачі іноземної мови, рухаючись шляхом саморозвитку та підвищення кваліфікації, повинні активно вливатися до лав педагогічних кадрів, готових і здатних використовувати дистанційні освітні технології у навчальних цілях.

Література

1. Nerubasska A., Palshkov K., Maksymchuk B. (2020). A Systemic Philosophical Analysis of the Contemporary Society and the Human: New Potential. Postmodern Openings, 11(4), 275-292.

2. Nerubasska A., Maksymchuk B. (2020). The Demarkation of Creativity, Talent and Genius in Humans: a Systemic Aspect. Postmodern Openings, 11 (2), 240-255.

3. Onishchuk I., Ikonnikova M., Antonenko T., Kharchenko I., Shestakova S., Kuzmenko N., Maksymchuk B. (2020). Characteristics of Foreign Language Education in Foreign Countries and Ways of Applying Foreign Experience in Pedagogical Universities of Ukraine. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(3), 44-65.

4. Luis Miguel Dos Santos (2020). The Discussion of Communicative Language Teaching Approach in Language Classrooms//Journal of Education and e-Learning Research. Vol. 7, № 2. Р. 104-109.

5. Reni Puspitasari Lestariyana and Handoyo Puji Widodo (2018). Engaging young learners of English with digital stories: Learning to mean// Indonesian journal of applied linguistics. Vol. № 2. Р. 489-495.

6. Мердок Мэттью (2012). Взрыв обучения: девять правил эффективного виртуального класса: пер. с английского/Мэттью Мердок, Трейон Мюллер. М.: Альпина Паблишер, 188 с.

7. Боуэн Уильям Г. (2018). Высшее образование в цифровую эпоху/ Уильям Г. Боуэн при участии Келли Э. Лэк; предисловие Кевина М. Гатри; перевод с английского Д. Кралечкина. М.: Изд. дом «Высш. шк. Экономики», 222 с.

8. N.P.L. Nariyati, Sudirman, N.P.A. Pratiwi (2020). EFL pre-service teacher's perception toward the use of mobile assisted language learning in teaching English // International Journal of language Education. Vol. 4 № 1, Р. 38-47.

9. Chartrand R. (2016). Advantages and Disadvantages of Using Mobile Devices in a University Language Classroom//Bulletin of the Institute of Foreign Language Education. Kurume University. Vol. 23. Р. 1-13.

10. Nadiran Tanyeli (2009). The efficiency of online English language instruction on students reading skills. World Conference on Educational Sciences 2009. Procedia Social and Behavioral Sciences. P. 564-567

11. Muhammad Dafit Pitoyo, Sumardi, & Abdul Asib (2020). Gamification-Based Assessment//The International Journal of language Education. Р. 1-10.

12. Sanchez R.A., Hueros A.D. (2010). Motivational factors that influence the acceptance of Moodle//Computers in Human Behavior. Vol. 26(6). P. 1632-1640.

13. Machado M., Tao E. (2007). Blackboard vs. Moodle: Comparing User Experience of Learning Management Systems in 37th ASEE/IEEE Frontiers in Education Conference, p. 7-12.

14. Suvorov R. (2010). Using Moodle in ESOL writing classes//The Electronic Journal for English as a Second language. Vol. 14(2). P. 1-11.

15. Carolina Costaa, Helena Alvelosa, Leonor Teixeiraa (2012). The use of Moodle elearning platform: a study in a Portuguese University. Conference on ENTERprise Information Systems. Published by Elsevier Ltd. Selection and/or peer review under responsibility of CENTERIS/SCIKA - Association for Promotion. and Dissemination of Scientific Knowledge.

16. Власенко Л.В. Переваги та недоліки дистанційного навчання// Професійна підготовка педагога: історичний досвід і виклики сучасності: збірник наукових праць. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічно університету ім. І. Франка, 2013. С. 224-228.

17. Мусієнко О.Л. Дистанційне навчання у вищій школі: моделі і технологіі // Наука в інформаційному просторі : матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф.; 29-30 вересня 2019 р. В 7 т. Д-к : Біла К.О., 2019. Т. 2. С. 66-72.

18. Learning remotely when schools close: How well are students and schools prepared? Insights from PISA (2020).

19. Key country policy responses (2019)

20. Education responses to Covid-19: embracing digital learning and online collaboration. (2019).

21. COVID-19 Impact on Education. (2020)

22. Уроки онлайн. ht

23. AI-powered COVID-19 watch

References

1. Nerubasska A., Palshkov K., Maksymchuk B. (2020). A Systemic Philosophical Analysis of the Contemporary Society and the Human: New Potential. Postmodern Openings, 11(4), 275-292.

2. Nerubasska A., Maksymchuk B. (2020). The Demarkation of Creativity, Talent and Genius in Humans: a Systemic Aspect. Postmodern Openings, 11 (2), 240-255.

3. Onishchuk I., Ikonnikova M., Antonenko T., Kharchenko I., Shestakova S., Kuzmenko N., Maksymchuk B. (2020). Characteristics of Foreign Language Education in Foreign Countries and Ways of Applying Foreign Experience in Pedagogical Universities of Ukraine. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(3), 44-65.

4. Luis Miguel Dos Santos (2020). The Discussion of Communicative Language Teaching Approach in Language Classrooms//Journal of Education and e-Learning Research. Vol. 7, № 2. Р. 104-109.

5. Reni Puspitasari Lestariyana and Handoyo Puji Widodo (2018). Engaging young learners of English with digital stories: Learning to mean// Indonesian journal of applied linguistics. Vol. № 2. Р. 489-495.

6. Merdok Mettyu (2012). Vzryiv obucheniya: devyat pravil effektivnogo virtualnogo klassa: per. s angliyskogo/Mettyu Merdok, Treyon Myuller. M.: Alpina Pablisher, 188 s.

7. Bouen Uilyam G. (2018). Vyisshee obrazovanie v tsifrovuyu epohu/ Uilyam G. Bouen pri uchastii Kelli E. Lek; predislovie Kevina M. Gatri; perevod s angliyskogo D. Kralechkina. M.: Izd. dom «Vyissh. shk. Ekonomiki», 222 s.

8. N.P.L. Nariyati, Sudirman, N.P.A. Pratiwi (2020). EFL pre-service teacher's perception toward the use of mobile assisted language learning in teaching English // International Journal of language Education. Vol. 4 № 1, Р. 38-47.

9. Chartrand R. (2016). Advantages and Disadvantages of Using Mobile Devices in a University Language Classroom//Bulletin of the Institute of Foreign Language Education. Kurume University. Vol. 23. Р. 1-13.

10. Nadiran Tanyeli (2009). The efficiency of online English language instruction on students reading skills. World Conference on Educational Sciences 2009. Procedia Social and Behavioral Sciences. P. 564-567

11. Muhammad Dafit Pitoyo, Sumardi, & Abdul Asib (2020). Gamification-Based Assessment//The International Journal of language Education. Р. 1-10.

12. Sanchez R.A., Hueros A.D. (2010). Motivational factors that influence the acceptance of Moodle//Computers in Human Behavior. Vol. 26(6). P. 1632-1640.

13. Machado M., Tao E. (2007). Blackboard vs. Moodle: Comparing User Experience of Learning Management Systems in 37th ASEE/IEEE Frontiers in Education Conference, p. 7-12.

14. Suvorov R. (2010). Using Moodle in ESOL writing classes//The Electronic Journal for English as a Second language. Vol. 14(2). P. 1-11.

15. Carolina Costaa, Helena Alvelosa, Leonor Teixeiraa (2012). The use of Moodle elearning platform: a study in a Portuguese University. Conference on ENTERprise Information Systems. Published by Elsevier Ltd. Selection and/or peer review under responsibility of CENTERIS/SCIKA - Association for Promotion. and Dissemination of Scientific Knowledge.

16. Vlasenko L. V. Perevahy ta nedoliky dystantsiinoho navchannia// Profesiina pidhotovka pedahoha: istorychnyi dosvid i vyklyky suchasnosti: zbirnyk naukovykh prats. Drohobych: Redaktsiino-vydavnychyi viddil Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichno universytetu im. I. Franka, 2013. S. 224-228.

17. Musiienko O.L. Dystantsiine navchannia u vyshchii shkoli: modeli i tekhnolohii // Nauka v informatsiinomu prostori : materialy VII Mizhnar. nauk.-prakt. konf.; 29-30 veresnia 2019 r. V 7 t. D-k : Bila K.O., 2019. T. 2. S. 66-72.

18. Learning remotely when schools close: How well are students and schools prepared? Insights from PISA (2020).

19. Key country policy responses (2019)//oecd.org.

20. Education responses to Covid-19: embracing digital learning and online collaboration. (2019).

21. COVID-19 Impact on Education. (2020)//en.unesco.org.

22. Uroky onlain.

23. Al-powered COVID-19 watch//oecd.org.

Размещено на Allbest.ru

...