Моделювання навчально-професійних ситуацій у процесі розвитку методологічної культури майбутніх соціальних педагогів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МОДЕЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНИХ СИТУАЦІЙ У ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ

Стрілець-Бабенко Олена Володимирівна, кандидат педагогічних наук,

доцент, старший викладач кафедри психології та соціальної роботи, Центральноукраїнський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Анотація

У процесі професійної підготовки соціальних педагогів реалізуються завдання їх підготовки до розв'язування складних спеціалізованих задач та прикладних проблем соціальної сфери, у тому числі управління процесами, що мають місце в індивідуальному розвитку особистості, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов. Більш коректному та ефективному вирішенню проблем, що виникають у професійній діяльності соціального педагога, сприяє сформована методологічна культура, як культура наукового мислення, що спирається на методологічні знання та досвід рефлексивної діяльності.

На думку автора ефективним методом розвитку методологічної культури майбутніх соціальних педагогів є моделювання навчально-професійних ситуацій. Навчально-професійні ситуації розробляються на основі реальних ситуацій професійної взаємодії соціального педагога з учасниками освітнього та виховного процесу.

У статті визначені ознаки моделювання навчально-професійних ситуацій у підготовці майбутніх соціальних педагогів: цілеспрямована діяльність на усвідомлення студентами суті професійних ситуацій, потреби у детальному аналізі всіх обставин професійної ситуації, визначенні педагогічної задачі та альтернатив її розв'язання; наявність моделі професійної діяльності соціального педагога в залежності від закладу освіти чи напряму соціально-педагогічної діяльності; наявність прикладу ситуації з описом потреби, процесу або результату діяльності з практики роботи соціального педагога; самостійне вивчення і обговорення ситуації студентами під керівництвом викладача; колективне вироблення рішень, одне з яких чи декілька є оптимальним; спільна мета при виробленні рішень; наявність системи групового оцінювання діяльності; наявність керованої емоційної напруги студентів.

Представлена сукупність навчально-професійних ситуацій для формування у майбутніх фахівців умінь аналізу конкретних ситуацій професійної взаємодії, формулювання педагогічних задач, прогнозування результативності педагогічної взаємодії із визначенням позитивних та негативних наслідків.

Ключові слова: майбутні соціальні педагоги, методологічна культура, моделювання, навчально-професійні ситуації, педагогічна задача.

Abstract

Strilets-Babenko Olena Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, docent, Senior Teacher of Psychology and Social Work Department of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University.

MODELING OF EDUCATIONAL AND PROFESSIONAL SITUATIONS IN THE PROCESS OF DEVELOPING THE METODOLOGICAL CULTURE OF FUTUTE SOCIAL WORK TEACHERS.

In the process of professional training of social work teachers, the tasks of training them to solve complex specialized tasks and applied problems of the social sphere are implemented including the management of processes that take place in the individual development of the personality, which are characterized by the complexity and uncertainty of conditions. A more specific and effective solution to the problems arising in the professional activity of a social work teacher is facilitated by a formed methodological culture, as a culture of scientific thinking, based on methodological knowledge and experience of reflective activity.

According to the author, an effective method of developing the methodological culture of future social work teachers is the modeling of educational and professional situations. Educational and professional situations are developed on the basis of real situations of professional interaction of a social work teacher with participants of educational process.

The article identifies the features of modeling educational and professional situations in the training of future social work teachers: purposeful activity on students' awareness of the essence of professional situations, the need for detailed analysis of all the circumstances of the professional situation, defining pedagogical problem and alternatives for its solution; the presence of a model of professional activity of a social work teacher depending on the educational institution or the direction of social and pedagogical activity; the presence of an example of the need, process or result of an activity from the practice of a social work teacher's activity; independent study and discussion of the situation under the guidance of the teacher; collective development of solutions, one or more of which are optimal; common goal when making decisions; availability of a group performance evaluation system; presence of controlled emotional tension of students.

A set of educational and professional situations is presented for the formation of future specialists' skills in analyzing specific situations of professional interaction, forming pedagogical problems, predicting the effectiveness of pedagogical interaction by determining positive and negative consequences.

Keywords: future social work teachers, methodological culture, modeling, educational and professional situations, pedagogical problem.

Постановка проблеми

Професійна підготовка майбутніх фахівців є цілеспрямованою, свідомо організованою та динамічною взаємодії всіх учасників освітнього процесу з метою набуття студентами професійної компетентності для реалізації в майбутній професійній діяльності її функцій. Зокрема, соціальні педагоги повинні бути готовими до реалізації таких виробничих функцій:гностичної, комунікативної, організаторської, діагностичної, прогностичної, посередницької, охоронно-захисної, попереджувально-профілактичної, соціально-терапевтичної, корекційно-реабілітаційної.

Як відзначається у Стандарті вищої освіти України підготовки фахівця спеціальності 231 Соціальна робота, майбутні фахівці повинні бути готовими до розв'язування складних спеціалізованих задач та прикладних проблем соціальної сфери, у тому числі управління процесами, що мають місце в індивідуальному розвитку особистості, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов [1]. У контексті розв'язання професійних задач, що характеризуються невизначеністю умов важливим є формування таких загальних і спеціальних компетентностей: здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми; здатність приймати обґрунтовані рішення; здатність діяти соціально відповідально та свідомо; здатність прогнозувати перебіг різних соціальних процесів; здатність оцінювати соціальні проблеми, потреби, особливості та ресурси клієнтів; здатність розробляти шляхи подолання соціальних проблем і знаходити ефективні методи їх вирішення.

Соціальний педагог постійно вирішує завдання, що виникають у тих чи тих професійних ситуаціях, що часто характеризуються суперечливістю та невизначеністю. Більш коректному вирішенню проблем, що виникають у професійній діяльності соціального педагога, сприяє сформована методологічна культура, як культура наукового мислення, що спирається на методологічні знання та досвід рефлексивної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологічна культура фахівця розглядається дослідниками як цілісне багаторівневе і багатокомпонентне утворення у структурі особистості вчителя, соціального працівника [2], як утворення, що визначає особливості мислення та світогляду, охоплює методологію професійного мислення та здатність до науково-педагогічного пізнання та діяльності, інтегрує цілісне усвідомлення змісту професійної діяльності, системи загальнолюдських і професійних цінностей [3], як провідна характеристика особистості вчителя, що реалізується як динамічна система педагогічних цінностей, творчих способів педагогічної діяльності та особистих досягнень педагога у створенні зразків педагогічної практики [4], як особлива культура наукового мислення вчителя, форму педагогічної самосвідомості [3].

Дослідниця процесу формування методологічної культури майбутніх учителів О. Лаврентьєва виокремлює такі його закономірності: актуалізація методологічної свідомості через осмислення суперечностей у системах знань; рефлексивна діяльність щодо аналізу й самоаналізу професійно-педагогічної діяльності чи окремих її складників; усвідомленість знань про природу, суспільство, людину у взаємозв'язку із їх цінносно-орієнтованим застосуванням у практичній діяльності; зумовленість рівня методологічної культури мірою особистісного включення в неї особистості [3].

Досліджуючи процес розвитку методологічної культури майбутніх соціальних працівників як складника процесу формування їх професіоналізму, В. Кравцов визначає такі умови його ефективності: методологізація професійної діяльності соціального працівника, підвищення пізнавальної самостійності, культури розумової праці; ініціювання у майбутнього соціального працівника методологічної рефлексії через моделювання професійної діяльності; розвиток соціокультурного середовища професійної діяльності на засадах національної та професійної культури; активізація науково-дослідної роботи майбутнього соціального працівника [2].

Для досягнення поставленої мети формування професіоналізму майбутнього соціального педагога в цілому та розвитку його методологічної культури використовуються різноманітні методи навчання, як традиційні, так й інноваційні. Ефективним методом є моделювання професійних ситуацій. Професійні ситуації під час навчання майбутніх фахівців у нашому досвіді трансформуються у навчально-професійні, що є складником контекстної моделі навчання, відповідно до якої засвоєння абстрактних знань як знакових систем накладається на професійну діяльність, здійснюється послідовне, систематичне наближення студентів до певного роду діяльності, здійснюється трансформація навчально-пізнавальної діяльності в квазіпрофесійну, навчально-професійну та професійну [6].

Доцільність використання навчально-професійних ситуацій у професійній підготовці майбутніх фахівців, розвитку їх методологічної культури випливає із обґрунтування задачного підходу до діяльності, відповідно до якого всю діяльність суб'єктів навчання потрібно описувати та проектувати як систему процесів розв'язування різноманітних задач із урахуванням ієрархічної системи цілей навчання; при цьому задачі розглядаються як особливий вид систем, коли в кожній ситуації виокремлюються системи, що є задачами, а також системи, які забезпечують розв'язування цих задач, вказують кількісні та якісні характеристики виділених задач, а також засоби і способи їх розв'язування [7].

Питанням використання професійних ситуацій у підготовці майбутніх учителів, соціальних педагогів, фахівців інших спеціальностей присвячені дослідження В. Бондаря, Н. Волкової, Є. Лодатко, О. Дубасенюк та О. Вознюка, О. Матвієнко, Л. Мільто, І. Осадченко, Ю. Сурміна, В. Чернобровкіна та ін.

Мета статті представити досвід використання моделювання навчально-професійних ситуацій у процесі розвитку методологічної культури майбутніх соціальних педагогів.

Виклад основного матеріалу

Навчально-професійні ситуації розробляються на основі реальних ситуацій професійної взаємодії соціального педагога з учасниками освітнього та виховного процесу. Професійні ситуації виникають як результат взаємодії педагога з вихованцями, дітей між собою та з їхнім оточенням, відрізняються неоднозначністю і варіативністю подальшого розгортання. Кожна професійна ситуація може розвиватися за своєю логікою, розглядатися як якісно інша система, що визначається ієрархією чинників, які на неї впливають, хоча учасниками ситуації є одні й ті ж особи. Особливістю професійної ситуації є й те, що в одних і тих же зовнішніх обставинах за участі одних і тих же осіб вона може змінюватися залежно від цілей, яких прагнуть досягти її учасники. В одній і ті й же професійній ситуації взаємодії соціального педагога із учасниками освітнього процесу педагог може формулювати різні цілі діяльності, тобто можуть визначатися різні педагогічні задачі.

Навчально-професійна ситуація відрізняється від реальної ситуації тим, що у реальній ситуації педагог бере безпосередню участь в її аналізі та реалізації прийнятого рішення, а в навчально-професійній ситуації студенти беруть участь лише в аналізі цієї ситуації, а не в реалізації запропонованих варіантів дій для розв'язання педагогічної задачі у реальних умовах освітнього та виховного процесу. Студенти можуть лише пробувати виконувати педагогічні дії в ході ділових ігор, тобто в умовах змодельованих, а не реальних ситуацій. Крім цього, у навчально-професійній ситуації, у більшості випадків, особливо на початкових етапах професійної освіти, вже сформульована педагогічна задача, тоді як у реальних ситуаціях педагог повинен сам визначати стратегічну та тактичну задачі.

Спираючись на загальні ознаки методу аналізу ситуацій, що представлені у роботах О. Дубасенюк та О. Вознюк [8], Л. Мільто [9], І. Осадченко [10], Ю. Сурміна [11] нами визначені такі ознаки моделювання навчально-професійних ситуацій у підготовці майбутніх соціальних педагогів: цілеспрямована діяльність на усвідомлення студентами суті професійних ситуацій, потреби у детальному аналізі всіх обставин професійної ситуації, визначенні педагогічної задачі та альтернатив її розв'язання; наявність моделі професійної діяльності соціального педагога в залежності від закладу освіти чи напряму соціально-педагогічної діяльності; наявність прикладу ситуації з описом потреби, процесу або результату діяльності з практики роботи соціального педагога; самостійне вивчення і обговорення ситуації студентами під керівництвом викладача; колективне вироблення рішень, одне з яких чи декілька є оптимальним; спільна мета при виробленні рішень; наявність системи групового оцінювання діяльності; наявність керованої емоційної напруги студентів.

Ми пропонуємо сукупність навчально-професійних ситуацій для формування у майбутніх фахівців умінь аналізу конкретних ситуацій професійної взаємодії, формулювання педагогічних задач, прогнозування результативності педагогічної взаємодії із визначенням позитивних та негативних наслідків.

На початковому етапі з метою усвідомлення майбутніми фахівцями потреби в аналізі конкретних ситуацій, формулюванні педагогічної задачі пропонуємо таку навчально-професійну ситуацію.

До соціального педагога звертаються батьки-вихователі сім'ї, в якій є 3 рідних та 4 прийомних дітей. Прийомний хлопець середнього шкільного віку не піддається вихованню, знущається над братами і сестрами, схожий на інтроверта. По відношенню до прийомних батьків дуже нечасто виявляє ніжність. Про його біологічних батьків нічого невідомо. Це продовжується майже рік. Батьки-вихователі просять дати пораду, що робити у цій ситуації.

Соціальний педагог міркує: «Чому батьки-вихователі звертаються до мене з таким проханням? Можливо, їм не вистачає досвіду виховання підлітків, потрібно порадити ознайомитися з досвідом виховання підлітків у схожих сім'ях? Якщо це триває вже рік, то може порадити, щоб повернули хлопця до інтернату? Можливо варто пошукати і передати в іншу сім'ю тимчасово на виховання? А може ще порадити один метод налякати поліцією і в'язницею? Можна порадити залучати підлітка до спільних справ, які є важливими для його життєдіяльності, з іншими дітьми сім'ї. Спробую поставити батькам-вихователям декілька запитань щодо їхнього бачення причин такої поведінки підлітка, ставлення рідних дітей до нього, які методи виховання вони використовували, з якими результатами. Залежно від відповідей на ці питання буду по черзі пропонувати різні варіанти дій й оцінити їх позитивні та негативні наслідки з погляду впливу на підлітка, на рідних та прийомних дітей, на батьків-вихователів тощо. Найкраще, щоб батьки-вихователі прийняли самостійне рішення із урахуванням всіх можливих результатів своїх дій, досягнення як тактичних, так і стратегічних цілей виховання.»

Це опис професійної ситуації. Студентам необхідно в цій ситуації виконати навчальне завдання: зіставити міркування соціального педагога із послідовністю аналізу професійної ситуації, що містить такі основні етапи: 1) діагностика проблемної ситуації на основі опису реального та потрібного стану об'єкта, їх порівняння; 3) визначення педагогічної задачі; 4) пропонування різних варіантів розв'язування педагогічної задачі; 5) передбачення ефективності запропонованих способів розв'язування педагогічної задачі із вказівкою на можливі наслідки; 6) узагальнення оптимальних варіантів розв'язання педагогічної задачі, визначення умов ефективного застосування та обмежень обраного варіанту розв'язання педагогічної задачі; 7) самооцінка ходу та результату аналізу професійної ситуації.

Завершується виконання цього завдання узагальненням понять «професійна ситуація» та «педагогічна задача», відповіддю на питання, чому потрібно вміти детально аналізувати професійні ситуації.

Важливим аспектом використання навчально-професійних ситуацій у професійній освіті майбутніх соціальних педагогів є формування уміння обирати вид аналізу залежно від навчального та професійного завдання. Для досягнення цієї мети ми пропонуємо опис різноманітних професійних ситуацій, в яких педагог уже визначив педагогічну задачу. Прикладом є така професійна ситуація. Марія, учениця четвертого класу виховується бабусею, тому що мама і тато поїхали працювати за кордон. Останні декілька днів у дівчинки погіршилися стосунки з однокласницями. Учителька Ірина Олегівна повідомила соціальному педагогу, що Марія хизується перед дівчатками новими речами: мобільним телефоном, сукнею, черевичками, іграшками. Соціальний педагог поставила перед собою завдання: на основі виявлення особливостей матеріального стану сім'ї Марії та інших сімей, стосунків, що склалися в них, використати цю ситуацію для проведення з учнями класу ряду бесід, що спрямовані на виховання культури поведінки, а з батьками дітей на формування відповідального батьківства.

На основі ознайомлення з такими професійними ситуаціями студентам пропонується встановити відповідність між завданнями, які вирішуються у процесі їх аналізу, та різними видами аналізу конкретних ситуацій: проблемного, системного, причинно-наслідкового, праксеологічного, аксіологічного, прогностичного та рекомендаційного аналізів, визначити, які з наведених прикладів аналізу проведено ефективно, а які потребують доповнення чи змін. професійна ситуація соціальний працівник

Узагальненням проведеної роботи із зіставлення відповідності між завданнями та видами аналізу є формулювання тверджень щодо доцільності використання не одного виду аналізу, а їх сукупності, із урахуванням значної кількості обставин протікання конкретної ситуації.

На наступному етапі пропонуємо навчально-професійні ситуації, завданнями яких є формулювання стратегічних і тактичних педагогічних задач. Виконання завдань відбувається за допомогою вправи «Кошик ідей», в ході якої після слухання чи спостереження за конкретною ситуацією студенти протягом однієї хвилини повинні записати на аркуші паперу формулювання педагогічної задачі, що потрібно вирішити у цьому випадку, задачі, яка першою виникла у процесі сприймання ситуації. Заповнені аркуші складаються у «кошик». У подальшому запропоновані педагогічні задачі зачитуються у довільному порядку, у процесі групового обговорення складається перелік тактичних цілей, яких необхідно досягти у конкретній ситуації у найближчій перспективі та є складниками стратегічних педагогічних задач. При цьому встановлюється зв'язок між досягненням тактичних і стратегічних педагогічних задач, впливом розв'язання тактичних задач на вирішення довготривалих педагогічних задач.

Продовженням цієї вправи є вправа «Дерево рішень», що передбачає визначення суті проблеми, яка є в описаній ситуації, педагогічну задачу та можливі шляхи її розв'язання з погляду оцінки позитивних наслідків та ризиків, які виникають в результаті різних дій для досягнення сформульованої педагогічної задачі. При цьому необхідно дотримуватися такої послідовності дій: 1) визначити, з ким працювати, що формувати, розвивати, як формувати, розвивати, в якій послідовності, якими засобами і методами; 2) оцінити можливі результати та наслідки, як позитивні, так і негативні, реалізації запропонованої програми діяльності; 3) вибрати оптимальну програму діяльності.

Виконання цієї вправи пропонуємо у груповій роботі залежно від способів вирішення проблеми (за характером перетворення системи, чи ступенем конструктивності). Наприклад, одна група пропонує структурні способи вирішення проблеми, що змінюють структуру об'єкта, процесу; друга група функціональні, що призводять до змін функцій; третя група структурно-функціональні, що орієнтуються на зміну структури та функції. При цьому всі групи можуть подавати свої способи, котрі принципово вирішують проблеми чи оптимально вирішують проблеми без негативних наслідків. В іншому випадку можуть пропонувати шляхи ліквідації проблеми. Завершальним етапом є рефлексія: завдяки чому вдалося швидко пропонувати варіанти дій у різних професійних ситуаціях.

На основі виконання таких завдань у майбутніх соціальних педагогів доцільно розвиваються уміння обрання розв'язку педагогічної задачі із ряду можливих і відомих та обґрунтування свого вибору.

З метою підготовки майбутніх соціальних педагогів до управління процесами, що мають місце в індивідуальному розвитку особистості, ефективним є самостійне моделювання студентами професійних ситуацій.

Підготовку студентів до такого виду діяльності розпочинаємо з визначення вимог до професійних ситуацій у практичній діяльності соціального педагога: ситуація повинна відповідати тактичним та стратегічним цілям розвитку особистості; цілі мають бути реалістичними і значущими для всіх учасників виховного процесу; ситуація має містити суперечність, яка може бути розв'язаною з урахуванням тимчасових обмежень, наявності ресурсів в усіх учасників виховного процесу; ситуація повинна бути спрямована у майбутнє; ситуація повинна віддзеркалювати реальні проблеми, що можуть виникати у процесі професійної діяльності соціального педагога.

При створенні професійних ситуацій можна скористатися такими прийомами: повідомлення інформації, яка містить суперечність; створення умов для учасників виховного процесу, в яких у них виникає потреба в оволодіння новими знаннями чи уміннями; повідомлення фактів, що викликають непорозуміння; звернення до життєвого досвіду; спонукання до вибору, захисту чи аргументації поглядів; створення ситуації успіху, що спрямована на актуалізацію в особистості дієвої спроможності, позитивного ставлення до певних дій та процесів.

Створення професійних ситуацій відбувається письмово у процесі індивідуальної роботи, а на наступному етапі студенти залучаються до взаємного рецензування запропонованих ситуацій. При цьому пропонується студентам стати на місце того учасника виховного процесу, на якого спрямована професійна ситуація. Потім наступає стадія саморецензування: прочитавши й оцінивши роботу товариша, кожен студент повертається до власної роботи і пише на неї саморецензію. На наступній стадії студент отримує рецензій на свою роботу і повинен відповісти на неї. Після цього кожен студент, з огляду на недоліки, виявлені у власній роботі, а також зауваження, зроблені товаришем, повинен внести зміни у запропоновані професійні ситуації, що спрямовані на індивідуальний розвиток особистості у соціально-педагогічному процесі.

Ми вважаємо, що ефективність моделювання діяльності фахівця через використання навчально-професійних ситуацій значно підвищується за умови формування у студентів рефлексивної поведінки, як центрального ланцюга осмислення студентом себе як суб'єкта педагогічної діяльності, оцінки власних дій, засобів і способів, які використовуються, з точки зору відповідності їх вимогам до професійної діяльності сучасного педагога.

Після аналізу будь-якої навчально-професійної ситуації студенти можуть закінчити речення, що характеризують рівень володіння уміннями аналізу професійних ситуацій, визначення педагогічних задач та вибору оптимальних способів їх розв'язання: «Я знаю, що...»; «Я можу пояснити...»; «Я розумію...»; «Я вмію зробити...»; «Я перевіряю..»; «Я намагаюсь..»; «Я відчуваю, що мені потрібно.» та ін.

Продовженням цього завдання є пропозиція вибрати із запропонованого переліку ті уміння, які формуються у студентів у процесі рефлексії своєї діяльності при аналізі конкретних ситуацій, формулювання педагогічних задач, виборі оптимальних способів їх розв'язання. Перелік умінь: уміння зіставляти умови та цілі діяльності; уміння виявляти засоби і способи перетворення об'єкта, визначати їх достатності для досягнення мети; вміння виділяти свої власні дії; вміння зіставляти свої дії з певним зразком, алгоритмом; бачити у професійній ситуації проблему і оформлювати її у вигляді педагогічної задачі; аналізувати і акумулювати у своєму досвіді кращі зразки професійної діяльності; оцінювати педагогічні факти та явища об'єктивно та неупереджено. Під час виконання цього завдання рекомендуємо скористатися відомою схемою доведення: «Теза, яку доводите. Аргумент для доведення. Приклад для підтвердження. Висновок».

Виконувані таким чином завдання сприяють розвитку компонентів методологічної культури: рефлексивності, професійно-особистісного та ціннісно-смислового потенціалів майбутніх соціальних педагогів.

Висновки

Системне застосування навчально-професійних ситуацій, що передбачає ознайомлення із загальним алгоритмом аналізу професійних ситуацій, визначення педагогічних задач, пошуку альтернатив їх розв'язання, визначення можливих наслідків, сприяє оволодінню методами наукового пізнання, розвитку здатності до критичного аналізу професійної діяльності, формуванню інтеріоризованих педагогічних та загальнолюдських цінностей, що є складниками методологічної культури майбутніх фахівців.

Література

1. Стандарт вищої освіти України. Рівень вищої освіти: перший (бакалаврський). Ступінь вищої освіти: бакалавр. Галузь знань: 23 Соціальна робота. Спеціальність: 231 Соціальна робота. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishcha-osvita/zatverdzeni% 20standarty/2019/04/25/231-Sotsial.robota-bakalavr-VO.18.01.pdf

2. Кравцов В. О. Розвиток методологічної культури майбутнього соціального працівника. Наукові записки [Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Серія: Педагогічні науки. 2021. Випуск 197. С. 124-129.

3. Лаврентьєва О. О. Розвиток методологічної культури майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки: теоретико-методичний аспект: монографія. Київ: КНТ, 2014. 454 с.

4. Городиська О. Методологічна культура як важливий чинник становлення сучасного вчителя іноземної мови. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2019. Вип. 27. С. 358-361.

5. Вознюк Л. Методологічна культура вчителя: проблеми формування та розвитку. Педагогіка вищої та середньої школи. 2016. Вип. 3. С. 131-143.

6. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. М.: Высшая школа, 1991. 207 с.

7. Балл Г. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогика, 1990. 184 с.

8. Дубасенюк О. А., Вознюк О. В. Професійно-педагогічні задачі: типологія та технологія розв'язання: навчальний посібник. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. 272 с.

8. Мільто Л. О. Методика розв'язання педагогічних задач: навч. посібник. Харків: РанокНТ, 2004. 152 с.

10. Осадченко І. І. Теорія і практика ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учитлів початкової школи: монографія. Умань: ПП Жовтий, 2012. 414 с.

11. Сурмін Ю. П. Кейс-стаді: архітектура і можливості.К.: Навч.-метод. центр «Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2012. 336 с.

References

1. Standartvyshchoiosvity Ukrainy. Rivenvyshchoiosvity: pershyi (bakalavrskyi). Stupinvyshchoiosvity: bakalavr. Haluzznan: 23 Sotsialnarobota. Spetsialnist: 231 Sotsialnarobota.[Standard of higher education of Ukraine. Level of higher education: thefirst (Bacherlor's). Degree of higher education: Bachelor. Branch of knowledge: 23 Socialwork. Specialty: 231 Socialwork].Retrievedfrom: https://mon.gov.ua/storage/app/media/vishchaosvita/zatverdzeni%20standarty/2019/04/25/231-Sotsial.robota-bakalavr-VO.18.01.pdf

2. Kravtsov V. O. (2021) Rozvytok metodolohichnoi kultury maibutnoho sotsialnoho pratsivnyka. [Development of methodological culture of the future social worker]. Naukovizapysky [Tsentralnoukrainskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni VolodymyraVynnychenka]. Seriia: Pedahohichninauky-AcademicNotes [Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University]. Series: PedagogicalSciences, 197, 124-129.

3. Lavrentieva O. O. (2014) Rozvytok metodolohichno i kultury maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh dystsyplin u protsesi profesiinoi pidhotovky: teoretyko-metodychnyi aspekt. [Development of methodological culture of future Natural Science steachersinthe process of profession altraining: theoretical and methodical aspect].Kyiv: KNT, 454.

4. Horodyska O. (2019) Metodolohichna kultura yak vazhlyvyi chynnyk stanovlennia suchasnoho vchyteliaino zemnoimovy. [Methodological cultureasanim portant factor of modern English language teacher becoming].Pedahohichnaosvita: teoriiaipraktyka-Pedagogical education: theory and practice, 27, 35 8-3 61.

5. Vozniuk L. (2016) Metodolohichna kultura vchytelia: problemy formuvannia ta rozvytku. [Methodologicalcultureoftheteacher: problems of formation and development]. Pedahohikavyshchoi ta serednoishkoly-Higher and secondary school pedagogics,3, 131-143.

6. Verbitskiy A. A. (1991) Aktivnoeobuchenievvyissheyshkole: kontekstnyiypodhod. [Activetraininginhigher school: contextual approach], M.: Vyisshayashkola, 1991. 207 с.

7. Ball G. (1990) Teoriyauchebnyihzadach: Psihologo-pedagogicheskiyaspekt. [Theory of educational problems: Psychological and pedagogical aspect]. M.: Pedagogika. 184 с.

8. Dubaseniuk O. A., Vozniuk O. V. (2010)Profesiino-pedahohichnizadachi: typolohiia tatekhnolohiia rozviazannia [Professionalandpedagogicalproblems: typologyandsolution technology]. Zhytomyr: Vyd-voZhDUim. I. Franka, 272.

9. Milto L. O. (2004) Metodykarozviazanniapedahohichnykhzadach [Method sofsolvingpedagogicalproblems]. Kharkiv: RanokNT, 152.

10. Osadchenko I. I. (2012) Teoriia i praktyka sytuatsi inohonavchannia u pidhotovtsimaibutnikhuchytlivpochatkovoishkoly. [Theory and practice of situational learning in the training of future primary school teachers]. Uman: PP Zhovtyi, 414.

11. Surmin Yu. P. (2012)Keis-stadi: arkhitektura i mozhlyvosti. [Case-study: architectureand opportunities]. K.: Navch.-metod. tsentr «Konsortsiumizudoskonalenniam enedzhment-osvity v Ukraini», 336.

Размещено на Allbest.ru