Психолого-педагогічний портрет майбутнього вчителя початкової школи у світлі формування критичного мислення

доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри філологічних дисциплін Навчально-наукового інституту педагогіки і психології Державного закладу "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка" (Старобільськ, Луганська область, Україна)

Анотація

Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Professor at the Department of Philological Disciplines State Institution Luhansk Taras Shevchenko National University (Starobilsk, Luhansk region, Ukraine)

Key words: critical thinking, future teachers of primary school, professional training, higher educational establishment, psychological and pedagogical portrait.

Постановка проблеми. Всесвітня глобальна інформатизація сучасного суспільства спричинює зміни не тільки у галузі виробництва, але і в освіті. Все більш необхідною стає підготовка майбутніх фахівців, здатних вже нині адекватно працювати з інформацією, усвідомлювати наявність когнітивних викривлень та уявлень про ті чи інші явища, уникати маніпуляцій і догматизму, вміти відрізняти фейки від істинної інформації, робити адекватні висновки, відповідально вирішувати питання тощо, тобто критично розмірковувати. На майбутніх учителів, окрім обов'язку самими володіти цими вміннями та навичками роботи з інформацією і критично мислити, покладено обов'язок - навчити цьому майбутнє покоління громадян України. Особлива відповідальність лягатиме на майбутніх учителів початкової школи (далі - МУПШ), адже саме вони закладатимуть підвалини критичного мислення (далі - КМ) майбутніх громадян нашої країни, що визначатиме вектор її розвитку. А формування вміння критично мислити потрібно розпочинати із модернізації системи професійної підготовки цих фахівців.

Аналіз досліджень. Проблема розвитку КМ здобувачів нині привертає значну увагу науковців. Зокрема, вивченню різних аспектів проблеми формування КМ в освітньому процесі присвячено дослідження фахівців із психології та педагогіки (С. Гончаренко, Є. Ільїн, А. Кожевнікова, Г. Костюк, Н. Кузьміна, А. Кузьмінський, З. Курлянд, В. Омельяненко, І. Підласий, О. Сорокоумова, А. Щербакова); проблеми формування КМ здобувачів різних освітніх ступенів розглянуто у студіях вітчизняних і зарубіжних дослідників (І. Загашев, С. Заїр-Бек, М. Кларін, І. Муштавинська, О. Пометун, С. Терно, С. Тягло та інші).

Мета роботи - розкриття психолого-педагогічного портрету МУПШ у світлі формування критичного мислення.

Виклад основного матеріалу. Перш ніж навчити МУПШ розвивати критичне мислення у прийдешніх поколінь, потрібно сформувати таке мислення у нього. Ефективним інструментом для цього, на нашу думку, є розроблена нами система формування критичного мислення майбутніх учителів початкової школи під час професійної підготовки. Таку систему ми визначаємо як цілісну, упорядковану, взаємозумовлену сукупність компонентів (ціле-результативного, теоретико-методологічного, суб'єкт-суб'єктного, змістово-технологічного, діагностичного), що взаємодіють між собою, уможливлюючи впровадження технології розвитку КМ (К. Мередіт, Д. Стіл, Ч. Темпл) як головного чинника його формування під час професійної підготовки МУПШ (Починкова, 2021: 7).

Під МУПШ як під суб'єктами суб'єктсуб'єктного компонента системи ми розуміємо осіб, які вступили до ЗВО на спеціальність "Початкова освіта" ОС "бакалавр" денної форми навчання. Важливим кроком є узагальнена характеристика МУПШ, яка у науковій літературі визначається як "портрет майбутнього вчителя початкової школи".

B. Давидов, М. Дьяченко, С. Єфіменко, І. Зимня, Є. Ільїн, Р. Каламаж, Л. Кандибович, Г Костюк, О. Леонтьєв, С. Максименко, А. Маслоу, О. Матласевич, В. Мерлін, У. Нікітчук, І. Пасічник, А. Петровський, К. Платонов, Л. Подоляк, К. Роджерс,

C. Рубинштейн, В. Савчин, О. Скрипченко, В. Соловієнко, В. Юрченко, Л. Столяренко, Я. Стреляу, К. Фріт, D. Halpern та інші) щодо дослідження особистості МУПШ дозволили нам виділити основні складники його психолого-педагогічного портрета - узагальнені характеристики особистості МУПШ, які найбільше впливають на процеси планування та організації процесу формування КМ у МУПШ. До них належать психолого-педагогічна і соціальнопрофесійна характеристики.

Докладніше здібності та особистісні якості сучасного педагога розкрито у його професіограмі. У працях педагогів (В. Загвязинський, І. Ісаєв, І. Котова, В. Крутецький, Н. Кузьміна, С. Максимюк, Л. Подимова, В. Сластьонін, Є. Шиянов та інших) репрезентовано такі якості особистості: 1) суспільної спрямованості (науковий світогляд, потреби передової людини, громадянська зрілість та активність, обізнаність із подіями світового і місцевого життя, загальнолюдські моральні риси та якості, прагнення до висот своєї професії, загальна ерудиція, начитаність); 2) професійно-педагогічної спрямованості (компетентність, захопленість професією, висока професійна працездатність, любов до дітей, гуманне ставлення до них, уміння вести психолого-педагогічні спостереження, вивчати учнів і дитячі колективи, вимогливість до себе і до учнів, наполегливість, цілеспрямованість, справедливість, тактовність, витримка, терплячість, самовладання, педагогічний такт, чуйність, щирість, самокритичність, скромність, самооцінка, винахідливість, твердість і послідовність у словах і діях, педагогічна уява, оптимізм, комунікативність, виразна мова, зібраність, акуратність і зовнішня охайність).

Розкрити соціально-професійний портрет МУПШ повно ми не можемо без урахування поглядів батьків і дітей на вчителів початкової школи. У цьому аспекті ми звернули увагу на статтю Р Тищенка "Яким має бути сучасний учитель", у котрій представлено думки журі конкурсу Global Teacher Prize Ukraine. До складу журі входять працівники освіти, психологи, учні школи та інші, тому ці думки можна вважати думками суспільства, зокрема батьків і дітей, яких ми теж залучили до об'єкт-суб'єктного компонента, на вчителя початкової школи. Отже, З. Литвин, голова громадської спілки "Освіторія", організаторка премії Global Teacher Prize Ukraine, визначає такі риси: любов до дітей, здатність відійти від авторитарного формату і бути на рівні із дітьми, уміти гейміфікувати освіту та зробити її міждисциплінарною, вміти навчити дітей бути гнучкими у змінах і легко адаптуватись, уміти навчатися протягом усього життя, бути зразком для дітей. Н. Мосейчук, телеведуча, кураторка проєкту Global Teacher Prize Ukraine від медіапартнера "1+1" уважає, що сучасний учитель початкової школи має бути сприйнятливим до новітніх технологій у школі, зокрема до інтеграції, і не тільки сприймати цю технологію, але й активно впроваджувати її у процес навчання, що сприятиме формуванню всебічно розвиненого учня, "який міг би застосовувати знання і з математики, і з біології, і з української мови". П. Хобзей (на той час заступник міністра освіти і науки України) головну місію вчителя вбачає в умінні мотивувати учня до розвитку, до знання предмета, до пізнання світу; водночас учитель має любити свою працю, бути відповідальним і відкритим до світу. Окрім того, він наголошує на зміні ролі сучасного вчителя початкової школи: із ретранслятора знань на невидимого організатора освітнього процесу, в якому діти самі пізнають світ, водночас учитель залишається лідером. О. Елькін, натхненник та організатор руху EdCamp в Україні, вважає, що сучасний учитель має сам бути учнем, що дасть змогу впроваджувати зміни в освіті, постійно змінюватись і розвиватися; також звернено увагу на те, що сучасні методи навчання мають відійти від фронтального навчання і ретрансляції знань, оскільки soft skills сучасного вчителя - це вміння працювати у команді, вирішувати проблеми і знаходити творчі рішення; завдання вчителя - не просто передавати знання, а бути фасилітатором, модератором, помічником задля того, щоб навчити дітей самостійно здобувати інформацію (Тищенко). Звернемо увагу на абсолютно справедливу думку О. Елькіна про те, що сучасні вчителі "готують дітей до тих професій, які нині можуть навіть не існувати, а головний тренд у сучасній освіті - це зміна людей, які починають працювати вчителями". П. Пшенічка, переможець премії Global Teacher Prize Ukraine 2017, виокремлює найрізноманітніші навички, однак насамперед учитель має бути особистістю і "чудово знати свій предмет, позитивно ставитися до дітей і мати внутрішній стрижень", а відповіді на сучасні питання освіти можна знайти у працях Платона і Аристотеля. С. Ройз, дитячий і сімейний психолог, авторка книг і семінарів із дитячої психології, уважає, що вчитель має бути глибоким, оскільки він працює зі своїм світом, живим, емоційним; мати контакт зі своєю внутрішньою дитиною; бути авторитетним, але не авторитарним; мати високий рівень адаптивності та стресостійкості; бути життєстійким (резилентним). Освіта ж, на думку психологині, має кристалізувати компетенції і створювати умови для розвитку особистості дитини, враховуючи особливості роботи мозку (знання із нейропсихології - прим. авт.). В. Фречка, випускник школи, автор проєкту ROLF'S (технології створення паперу з опалого листя), головною якістю вчителя вважає гнучкість, уміння застосовувати інновації та вміти доносити інформацію до дітей, не боятися змінюватися. А. Бобровська, учениця 10-го класу, учасниця популярного teenгурту Open Kids, наголошує, що вчителі мають бути сучаснішими, добрими та розуміти дітей, уміти підтримувати емоційний зв'язок із ними, цікавитися новими тенденціями в освіті та у світі, мати спільну мову з учнями (Тищенко).

- зміни людей, які починають працювати, ми внесемо корективи: головний тренд сучасної освіти

- це зміна підготовки людей, які працюватимуть учителями.

Отже, визначаючи МУПШ головним об'єктом дослідження і розуміючи під ними осіб, які вступили до ЗВО на спеціальність "Початкова освіта" ОС "бакалавр" денної форми навчання, ми розкрили їхній психолого-педагогічний портрет на підставі психолого-педагогічних і соціально-професійних рис. Визначення психолого-педагогічних рис здійснено на підставі структури особистості за К. Платоновим і відповідно до біологічно зумовленої підструктури. МУПШ - це переважно дівчата студентського віку (від 17-18 до 21-22 років), яким притаманний один із чотирьох видів темпераменту: сангвінік, холерик, меланхолік, флегматик; психофізіологічні дані (фізичне і статеве дозрівання; добре розвинені активність, сила, витривалість) у них досягли піку, а на психосоціальному рівні у них відбуваються зміни світогляду, орієнтація на вибір супутника життя; вони здійснили свій професійний вибір, є зрілими у розумовому і моральному плані; підструктури форм відображення МУПШ мають високорозвинені психічні процеси: мислення, пам'ять, сприйняття, відчуття, емоційно-вольові прояви тощо; підструктури досвіду: у МУПШ наявна певна сума знань відповідно до шкільної програми, проте відсутня система, і вони не володіють методами їх систематизації; здатні до самостійної роботи, мають високий рівень культури, що базується на ціннісних орієнтаціях; підструктури спрямованості особистості: МУПШ мають глибоку мотивацію до навчання, в якій здійснено професійний вибір; студенти у своїх діях і прагненнях опираються на цінності; прагнення, бажання, інтереси, схильності, ідеали, світогляд, переконання, моральні риси МУПШ тісно пов'язані із набутим досвідом; вони здатні до здобуття професійних знань, умінь і навичок; підструктури характеру і здібностей: МУПШ мають певний склад характеру із тією чи тією акцентуацією, а також загальні і спеціальні здібності до майбутньої професійної діяльності.

Висновки

Портрет МУПШ ґрунтується на психолого-педагогічних і соціально-професійних характеристиках. До психолого-педагогічних характеристик ми віднесли психологічну структуру особистості, вимоги до психолого-педагогічної підготовки МУПШ, виокремлені у науковій психолого-педагогічній літературі.

У свою чергу, соціально-професійні риси вчителя визначено на підставі наукової літератури та аналізу репрезентації думок батьків і дітей, які також є суб'єктами суб'єкт-суб'єктної взаємодії. До таких рис ми відносимо якості суспільної і професійно-педагогічної спрямованості особистості. Серед них значна кількість якостей притаманна особистості, яка критично мислить: опора на моральні цінності, критичність розмірковування, чітка громадянська позиція тощо.

Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у розкритті компонентів системи формування КМ МУПШ під час професійної підготовки.