Тестування як засіб контролю та розвитку компетенцій студентів спеціальності "Геодезія"

Виклад основного матеріалу

Насамперед необхідно зазначити, що в сучасному світі психологічним і соціальним запитом студентів є мовна комунікація, тому що вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням є досить складним процесом, що потребує індивідуального підходу до кожного, більше часу для засвоєння матеріалу.

У студентів початкових і старших курсів з'являються деякі психологічні особливості, що відрізняють навчання минулих років. Мислення студента спеціальності «Геодезія» набуває емоційного характеру, а інтелектуальна діяльність пов'язана з його самовизначенням і бажанням розвиватися у професії. Психологічні особливості розвитку студента проявляються в усіх аспектах його навчальної діяльності. У цей період для студента важливе не засвоєння окремих фактів чи деталей, а розуміння сутності, конкретних дій або загальної схеми діяльності (Баранова, 2002: 13).

Перед учителями постає мовленнєве завдання, а також комунікативна мотивація, яку треба забезпечити для ініціативної участі студента у спілкуванні.

На старших курсах систематизується й узагальнюється мовний досвід студентів, набутий ними на попередніх ступенях вивчення мови. Методи і види навчальної діяльності все більше набувають форм, наближених до реальних умов спілкування. Широко використовуються творчі, проєктні, групові, інтерактивні форми роботи студентів. Зміст освіти диференціюється відповідно до профілю навчання (Гальскова, 2000: 50).

Отже, головними аспектами в навчанні іноземної мови за професійним спрямуванням є усвідомлення психологічних особливостей віку та формування і розвиток у студентів мовної компетентності як головної умови подолання мовленнєвого бар'єра.

Контроль допомагає вчителю визначити:

1) ступінь засвоєння матеріалу;

2) прогалини у знаннях з окремих тем;

3) оцінити свою роботу, знайти в ній недоліки і виправити;

4) своєчасно звернути увагу на неправильне розуміння матеріалу;

5) перевірити вміння застосовувати набуті знання;

6) перевірити повноту знань тощо.

Зазначимо такі види контролю на заняттях іноземної мови за професійним спрямуванням, як:

- контроль говоріння (перевіряються навички опанування мовленнєвих механізмів, правильність і змістовність висловлювань);

- контроль читання та письма (читання перевіряється в розумінні тексту і техніки читання в голос, а письмо - правильним написанням диктанту тощо);

- контроль аудіювання (контроль розуміння прослуханого тексту).

Щоби перевірити ефективність викладання, засвоєння матеріалу, незрозумілі для студентів теми, рівень їхньої освіти, у всьому світі використовують різні методи контролю знань і оцінювання.

Реалізація контролю в навчанні іноземної мови за професійним спрямуванням проводиться різними методами, але тестування є більш доречним методом перевірки студентських знань. Тест також є хорошим елементом для підкріплення набутих знань (Гривко, 2015: 134).

Розрізняють такі види контролю вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням умзакладі вищої освіти:

1. Попередній контроль, коли перевіряється вихідний рівень підготовки, тобто ступінь засвоєння програми з іноземної мови за професійним спрямуванням. Поточний контроль, тобто контроль умінь і навичок, набутих після проходження деякої частини лексичного і граматичного матеріалу. Він здійснюється періодично протягом усього процесу навчання у виші.

2. Поточний або підсумковий контроль, який зазвичай проводиться після вивчення розділу підручника. Результати такого контролю дозволяють коригувати подальший перебіг навчального процесу.

3. Підсумковий контроль, який проводиться зазвичай після завершення навчання протягом семестру, у період екзаменів.

Усний контроль, або опитування, є найбільш поширеною формою контролю знань, умінь і навичок студентів. Під час такого опитування викладач отримує широкі можливості для вивчення індивідуальних особливостей засвоєння студентом навчального матеріалу, виявлення найбільш важливих для кожного виду мовленнєвої діяльності якостей: мовної реакції, мовної автоматизації, ситуативності мовлення (Логвина, 2012: 45).

Зазвичай контроль проводиться у вигляді бесіди, під час якої викладач ставить питання і чекає на відповідь учня. Буває він і у вигляді розповіді або повідомлення учня на певну тему, а також у вигляді пояснення якої-небудь події або явища.

Щоб індивідуальні опитування не призводили до тривалої пасивності всієї групи студентів, питання повинні бути чіткими і конкретними, які охоплюють основний досліджуваний матеріал.

Тривалість індивідуального опитування не повинна перевищувати чотирьох хвилин. Фронтальне опитування зазвичай пов'язане з повторенням раніше пройденого або нещодавно пройденого матеріалу. Питання і відповіді в разі такого опитування мають бути короткими, щоб залучити до роботи всіх студентів групи. Специфіка письмового контролю знань, умінь і навичок з іноземної мови за професійним спрямуванням полягає в його економічності - перевіркою водночас охоплені всі студенти (Олейникова, 2010:15).

За такого контролю в письмових роботах студентів легше кваліфікувати помилки.

Тестовий контроль, на відміну від традиційного опитування та письмового контролю, завжди припускає деяке вимірювання. Тому оцінка, яка виставляється за підсумками тестування, вирізняється об'єктивністю, незалежністю від можливого суб'єктивізму викладача, коли буде виставлена оцінка, деякою мірою заснована на враженні того, хто навчає, його особистих симпатіях чи антипатіях стосовно студента.

Такий контроль може служити хорошим засобом діагностики труднощів мовного матеріалу для студентів, мірою визначення ефекту навченості, способом прогнозування успішності чи неуспішності навчання.

Контроль часто ототожнюється з формалізованої перевіркою або тестуванням. Однак формальний контроль (наприклад, у формі проміжного тесту або підсумкового іспиту) не єдиний його вид (Черноватий, 2013: 230).

Не менш важливий також неформальний (або поточний) контроль, який триває на занятті та під час виконання домашніх завдань. Крім того, можна використовувати тести й оцінювати те, як вони виконуються. Однак практично не використовується можливість залучення студентів до цього процесу. Самоконтроль, як показує досвід, здатний не тільки доповнити й уточнити судження вчителя про те, як відбувається навчання, а й істотно вплинути на ставлення студентів до навчання і формального контролю.

Повернемося до формального підходу та зазначимо, що тести й іспити, які реалізують формальний контроль, призначаються, з одного боку, для оцінки того, як ті, кого навчають, уміють виконувати специфічні комунікативні завдання, тобто наскільки вони володіють мовою, що вивчається, а з іншого - для оцінки того, наскільки навчальний курс відповідає цілям, які ставилися під час його розроблення.

Є чотири основні типи тестів, що реалізують формальний контроль, і особливе призначення кожного з них. Саме їхнє особливе призначення (або головна функція) дозволяє розрізнити один тип тесту від іншого. Однак кожен із них може мати й інші завдання. Так, перші три типи тестів можуть бути спрямовані на виявлення слабких сторін студентів.

Власне діагностичні тести варто застосовувати дуже обережно. Необхідно прагнути до того, щоб такі тести не чинили негативного впливу на навчальний процес, бо, як показує практика, вони нерідко створюють атмосферу напруженості, а часом і недовіри. Зупинимося докладніше на перших трьох типах тестів, що дозволяють здійснювати формальний контроль (Голуб, 2008: 170).

1. Установчі тести проводяться перед початком навчання і виконують три функції, як-от: а) визначення рівня володіння іноземною мовою учнями; б) діагностування вад володіння мовою (результати тесту варто розглядати з конструктивних позицій, а саме використовувати, наприклад, для визначення характеру і змісту курсу іноземної мови за професійним спрямуванням); в) розподіл студентів по групах. Варто зазначити, що тест - це не єдиний засіб діагностування потреб студентів у вивченні іноземної мови за професійним спрямуванням, хоча він може надати інформацію не тільки про те, чого учневі бракує, але і який потенціал може бути задіяний.

2. Тести успішності вивчення курсу іноземної мови за професійним спрямуванням знайомі вчителеві найкраще, оскільки вони будуються на досліджуваному матеріалі, допомагають здійснювати проміжний контроль, що забезпечує зворотний зв'язок, такий необхідний для оптимізації навчального процесу та вдосконалення курсу.

3. Тести володіння мовою покликані реалізувати підсумковий контроль. Це зазвичай співвіднесені із критерієм тести. Їхня мета полягає в тому, щоб показати, наскільки учні навчилися вирішувати комунікативні завдання мовою, що вивчається, що необхідно їм для продовження навчання на більш високому рівні. Яскравим прикладом таких тестів є іспит IELTS (International English Language Testing System), що оцінює здатність іноземних студентів навчатися у виші в англомовному середовищі.

Щоби вчасно виявляти незрозумілі для студентів теми, підсумовувати їх, перевіряти закріплення матеріалу й оцінювати освітню діяльність, було створено особливі методи контролю, серед яких тестування (Олейникова, 2010: 18).

Тестування у процесі навчання англійської мови є важливим показником щодо виявлення рівня досягнень студентів, їхніх здібностей, проблем у розумінні будь-яких тем тощо.

У навчанні іноземних мов найчастіше застосовується саме лінгводидактичне тестування.

Лінгводидактичний тест - це підготовлений відповідно до певних вимог комплекс завдань, які дозволяють виявити в учасників тестування рівень їхньої лінгвістичної і комунікативної компетенції, оцінити результати тестування за заздалегідь виведеними критеріями.

Серед основних показників якості лінгводидактичного тесту такі:

1. Валідність - характеристика тесту, яка показує, що саме визначає тест, наскільки ефективно він це робить. Валідність тесту означає його придатність для визначення рівня володіння певними іншомовними мовленнєвими навичками і вміннями.

Отже, головна відмінна риса тесту полягає в тому, щоб давати кількісну інформацію про якість засвоєння. Водночас він надає можливість перевірити великий об'єм вивченого матеріалу малими порціями та проаналізувати опанування матеріалу більшістю студентів.

Висновки

У підсумку можемо констатувати, що контроль як складова частина навчального процесу використовується тоді, коли потрібно встановити, як учні використовують мову, яку вивчають, наскільки вони просунулися у вивченні, або діагностувати наявні в них проблеми, забезпечити їм необхідний зворотний зв'язок.

Контроль часто пов'язаний з оцінкою різних чинників, що впливають на навчальний процес: сформульованих у програмі цілей, проєктування курсу, матеріалів, методики роботи вчителя і процедур самого контролю. Він є одним з основних джерел інформації про те, що відбувається в навчальному процесі.