Особливості використання інформаційно-цифрових технологій вчителями початкової школи в роботі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості використання інформаційно-цифрових технологій вчителями початкової школи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі

Світлана Лупінович, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри; Ірина Лапшина, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методик навчання, Хортицька національна академія

Анотація

У статті розкрито роль використання інформаційно-цифрових технологій не лише в роботі з дітьми з нормотиповим розвитком, а й в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. Представлено важливість та практичну значущість сформованої у вчителів початкової школи інформаційно-цифрової компетентності. Визначено загальнодидактичні та специфічні інформаційно-цифрові технології в роботі в інклюзивному середовищі, а саме: технології загального та спеціального призначення, технології комунікаційного супроводу, інформаційно-технологічні засоби доступу.

Проведено дослідження особливостей використання інформаційно-цифрових технологій вчителями початкової школи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі шляхом використання авторської карти спостереження. На підставі порівняльного аналізу результатів сформованості інформаційно-цифрових компетентностей вчителів початкової школи в типових класах та класах з інклюзивним навчанням з'ясовано, що рівень сформованості інформаційно-цифрових компетентностей у вчителів, які працюють з дітьми із особливими освітніми потребами, значно вище, ніж у вчителів, які працюють з дітьми із нормотиповим розвитком.

Розроблено методичні рекомендації щодо використання інформаційно-цифрових технологій вчителями початкової школи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. Завдяки їх використанню у практиці навчально-корекційної діяльності у компенсаційних, комунікаційних та дидактичних цілях учні із особливими освітніми потребами повноцінно та активно включаються в освітній процес та реалізують індивідуальні освітні стратегії. Акцентовано увагу на найпріоритетнішому напрямі діяльності, що полягає в здійсненні фасилітативного методичного супроводу та підтримки вчителів початкової школи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. Наступним кроком у підвищенні рівня якості освіти та освітньої діяльності дітей із особливими освітніми потребами є оновлення програм для учнів із особливими освітніми потребами, які мають стати частиною інваріантної складової базового навчального плану початкової освіти.

Ключові слова: початкова школа, інклюзивне середовище, діти із особливими освітніми потребами, інформаційно-цифрові компетентності.

Abstract

Features of use of information and digital technologies by primary school teachers in working with children with special educational needs in an inclusive environment

Svitlana Lupinovych, candidate of pedagogical sciences, associate professor, head of the Department; Iryna Lapshyna, candidate of pedagogical sciences, associate professor Department of Pedagogy and Teaching Methods Khortytsia National Academy

The article reveals the role of using information and digital technologies not only in working with children with normotypical development but also in working with children with special educational needs in an inclusive environment. The importance and practical significance of the information and digital competence formed by primary school teachers are presented. General didactic and specific information and digital technologies in work in an inclusive environment are defined, namely: general and special purpose technologies, communication support technologies, information and technology means of access.

A study of the peculiarities of the use of information and digital technologies by primary school teachers in working with children with special educational needs in an inclusive environment by using the author's observation map was conducted. On the basis of a comparative analysis of the results of the formation of information and digital competencies of primary school teachers in typical classes and classes with inclusive education, it was found that the level of formation of information and digital competencies among teachers who work with children with special educational needs is significantly higher than among teachers, who work with children with normotypical development.

Methodological recommendations have been developed for the use of information and digital technologies by primary school teachers in working with children with special educational needs in an inclusive environment. Thanks to their use in the practice of educational and correctional activities for compensatory, communication, and didactic purposes, students with special educational needs are fully and actively included in the educational process and implement individual educational strategies. Attention is focused on the most priority area of activity, which consists of the implementation of facilitative methodical support and support of primary school teachers in working with children with special educational needs in an inclusive environment. The next step in improving the quality of education and educational activities of children with special educational needs is the updating of programs for students with special educational needs, which should become an invariant component of the basic curriculum of primary education.

Keywords: primary school, inclusive environment, children with special educational needs, information and digital competencies.

Постановка проблеми

У наш час інформаційне середовище досягло неймовірних розмірів і проникло в усі сфери людської діяльності. В сучасному світі людина кожного дня має доступ до величезного об'єму інформації, значуща частина якої подається у цифровому вигляді. Інформація, подана шляхом використання технологій, стала звичною частиною сучасного життя будь-якої людини. Людство оточило себе постійним споживанням інформації. Майже в кожному домі є комп'ютери та телевізори. Майже кожен ходить постійно з телефоном, а інколи і не з одним. На роботі, вдома чи в дорозі люди постійно споживають інформацію з безлічі її джерел. Оскільки прогрес не зупиняє свого розвитку вже складно уявити собі хоч якусь галузь людської діяльності в якій би не було обміну інформацією завдяки цифровим технологіям. Тому і в навчанні спостерігається тенденція до використання цифрових та інформаційно-цифрових технологій (Т. Вакалюк, М. Бойко, Г. Генсерук, О. Спірін, Dr. P. Bican).

Такі технології дають можливість полегшити роботу над структуруванням інформації, над її пошуком, зберіганням та обробленням. У процесі навчання все більше спостерігається проблема того, що дітям стає нудно вчитися за старими уявленнями. Їхню увагу все більше займають гаджети. Тепер для навчання постає нова проблема: зробити його цікавішим для дітей. Ця проблема вирішується шляхом залучення інформаційно- цифрових технологій у процес навчання. Але це не єдина їх користь. Шляхом їх залучення можливо полегшувати процес модифікації та адаптації навчального матеріалу для дітей особливим освітніми проблемами (М. Бойко, Г. Генсерук, Н. Морзе, Н. Дементієвська).

Останні кілька років стали переламними у сфері освіти. Через пандеміюта обмеження спричинені нею людство зіштовхнулося з проблемою дистанційного навчання, де інформаційно-цифрові технології стали ключовими у наданні освітніх послуг. Але при звичайному навчанні в закладах освіти все одно необхідність у інформаційно-цифрових технологіях не пропадає. Однак досвід дистанційного навчання дав великий поштовх у підвищенні інформаційно-цифрової компетентності вчителів.

Оскільки робота в інклюзивному середовищі завжди передбачає урахування особливих освітніх потреб усіх дітей в класі, то постає проблема того, як реалізується цей підхід із використанням інформаційно-цифрових технологій. Отже проблема стану використання інформаційно-цифрових технологій вчителями початкової школи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі є досить поширеною.

Саме тому тема вивчення особливостей використання інформаційно- цифрових технологій вчителями початкової школи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі є дуже актуальною.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

У роботах учених висвітлюються різноматні аспекти інноватики освітньої системи та діяльності педагогів, серед яких: доцільність упровадження в освітній процес закладів спеціальної та загальної середньої освіти комп'ютерних технологій обґрунтовують у своїх дослідженнях учені (Б. Айзенберг, О. Белоножко, Т. Дегтяренко, О. Качуровська, О. Кукушкіна, О. Легкий, С. Миронова, Н. Савенок, Д. Солпитер, І. Холковська, Л. Черкасова, М. Шеремет, А. Юдилевич та ін.); теоретико-методологічні аспекти формування інформаційної компетентності (Н. Баловсяк, Л. Васильєва, О. Зайцева, С. Зільберман, І. Зимня, О. Іванова, Н. Насирова, С. Тришина, М. Холодна, Н. Яциніна та ін.); дидактичні та методичні доробки застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті - у працях Є. Вінниченка, О. Вітюка, М. Жалдака, О. Жильцова, О. Кукушкіної, В. Кухаренка, Н. Морзе, Т. Олійник, Ю. Рамського, О. Співаковського та ін.; психолого-педагогічний аналіз основних аспектів використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі (В. Безпалько, Т. Зайцева, В. Зінченко, Ю. Машбиць та ін.).

Мета статті - дослідити та розкрити особливості використання інформаційно-цифрових технологій вчителями початкової школи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі.

Виклад основного матеріалу

Інформаційно-цифрова компетентність вчителів початкової школи при використанні інформаційно-цифрових технологій реалізується не лише в роботі з дітьми з нормотиповим розвитком, ай в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. Однак в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами вчителям потрібно оволодіти ще й додатковими компетентностями. За результатами дослідження науковці Н. Горішна та Ю. Запорожченко виділяють такі додаткові (специфічні) інформаційно-цифрові компетентності, що необхідні у роботі в інклюзивному середовищі, як: «модифікація компонентів навчального плану, включаючи зміст, методи навчання й оцінювання успішності, інтегруючи інформаційно-цифрові технології з врахуванням освітніх потреб учнів»; «підвищення рівня інформаційно- цифрової компетентності педагогів інклюзивної освіти, їх обізнаності щодо можливостей використання нових технологій у педагогічній взаємодії з дітьми з особливими потребами» [2, С. 33; 3, С. 142].

Такі додаткові компетенції легко пов'язати із пунктом з професійного стандарту України за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» від 23.12.2020 р. № 2736-20. У пункті № 5 «Перелік трудових функцій (професійних компетентностей, що входять до них)» зазначено пунктом В1 - інклюзивна компетентність [4]. Так у підпунктах В1.1.-В1.3. чітко прописано наступне: «В1.1. Здатність створювати умови, що забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища; В1.2. Здатність до педагогічної підтримки осіб з особливими освітніми потребами; В1.3. Здатність забезпечити в освітньому середовищі сприятливі умови для кожного учня, залежно від його індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів» [4].

Спираючись на це В. Пасічник та Т. Шестакевич, у сумісному дослідженні, до специфічних інформаційно-цифрових технологій у роботі в інклюзивному середовищі відносять наступне: «технології загального призначення (мультимедійні навчальні середовища, інтернет-системи управління навчанням, довідкові онлайн-ресурси, мобільні застосунки тощо); технології спеціального призначення (спеціалізовані програми відповідно до особливих освітніх потреб, наприклад, комп'ютерна програма для комунікації для дітей з порушеннями аутистичного спектру, навчальний програмно- апаратний комплекс для колективної роботи для дітей з інтелектуальними порушеннями тощо); технології комунікаційного супроводу (комп'ютерні тренажери для вивчення української жестової мови, альтернативні комунікаційні системи тощо); інформаційно-технологічні засоби доступу (читачі екрану, нотатники та дисплеї, які працюють зі шрифтом Брайля, принтери що друкують шрифтом Брайля, засоби доступу для осіб з обмеженням рухової функції, транслятори усного мовлення у текст та транслятори тексту в усне мовлення, засоби запису та субтитрування, технології комунікаційного супроводу та інформаційно-технологічні засоби доступу тощо)» [5, С. 173].

Таким чином, у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами з'являються специфічні умови використання інформаційно-цифрових технологій, що виражаються у додаткових інформаційно-цифрових компетенціях, якими необхідно володіти вчителю.

Отже, інформаційно-цифрові технології в освітньому середовищі є практично значущими. Ці технології різноманітні, та можуть застосовуватися у безліч способів. Саме тому вони надають можливість зробити процес навчання більш ефективним та цікавим для дітей. Інформаційно-цифрові технології з легкістю спрощують багато аспектів у поданні інформації та перевірки її засвоювання здобувачами освіти. До того ж вони допомагають в адаптації та модифікації навчального матеріалу до потреб дітей. Саме тому інформаційно-цифрова компетентність вчителів початкових класів має бути на високому рівні, аби мати можливість користуватися усіма благами інформаційно-цифрових технологій.

Для вивчення особливостей використання інформаційно-цифрових технологій вчителями початкової школи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі було проведене констатувальне дослідження. Вибірку становили дві групи: вчителі, що викладають у молодших класах з інклюзивним навчанням в складі шести осіб; вчителі, що викладають у типових молодших класах в складі шести осіб.

Констатувальний експеримент проведено із використанням авторської карти спостереження, розробленої на основі критеріїв, прописаних у професійному стандарті України за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» від 23.12.2020р. №2736-20 [4]. Дослідження складалося із двох блоків

Програма констатувального етапу експерименту представлена в таблиці 1.

В дослідженні першим був застосований блок 1 «Стан сформованості інформаційно-цифрових компетентностей вчителів початкової школи в інклюзивному середовищі». За допомогою цього блоку було отримано відомості про те, на якому рівні сформовані у вчителів початкових класів інформаційно-цифрові компетентності для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, та з якою частотою використовуються ці компетентності в практичній роботі вчителів. Отримані дані було розподілено на рівні: високий, середній та низький (рис. 1).

Таблиця 1

Рис. 1. Результати дослідження стану сформованості інформаційно-цифрових компетентностей вчителів початкової школи в інклюзивному середовищі

Наступним у дослідженні був блок 2. За допомогою даного блоку було отримано відомості про рівні сформованості практичних умінь і навичок застосування вчителями молодших класів інформаційно-цифрових технологій у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами. Результати дослідження рівнів якості використання вчителями молодших класів інформаційно-цифрових технологій подано на рис. 2.

Рис. 2. Результати дослідження рівнів якості використання вчителями молодших класів інформаційно-цифрових технологій

Оскільки професійні практичні уміння та навички базуються на професійних компетенціях, з дослідження другого блоку видно закономірні ISSN2695-1592 (Online) результати. Майже всі вчителі, що викладають у типових класах (83,33 %) мають майже не сформовані практичні уміння та навички застосування інформаційно-цифрових технологій для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Однак серед вчителів, що викладають у класах з інклюзивним навчанням, більше чверті (33,3 4%) мають середній рівень сформованості цих умінь та навичок. Це свідчить про недостатню сформованість рівня якості використання інформаційно-цифрових технологій у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Отже, дослідивши результати констатувального дослідження, спостерігаємо вплив стану сформованості інформаційно-цифрових компетентностей на рівень якості використання вчителями молодших класів інформаційно-цифрових технологій. За результатами констатувального експерименту виявлено, що чим краще сформовані професійні інформаційно- цифрові компетентності, тим кращі результати при застосуванні практичних умінь та навичок, та навпаки. Особливо це помітно на середніх рівнях, бо показники змінюються вдвічі в обох випадках. Таким чином, цілком очевидно, що раціональне використання новітніх інформаційно- комунікаційних технологій залежить від професійної компетентності, зокрема інформаційно-технологічної компетенції педагога, його вміння впроваджувати ці технології в систему навчання кожного учня з особливими освітніми потребами.

Практична значущість використання інформаційно-комунікаційних технологій вчителями початкової школи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі полягає в тому, що їх можна використовувати в якості компенсаторного, комунікаційного та дидактичного засобу.

Так, Л. Борисенко виокремлює такі шляхи використання інформаційно- комп'ютерних технологій у практиці навчально-корекційної діяльності молодших школярів із особливими освітніми потребами, зокрема [1, С. 27]:

- у компенсаційних цілях (використання інформаційно-комп'ютерних технологій в якості технічної допомоги, підтримки, часткової компенсації або заміщення відсутніх природних функцій, що дозволяє молодшим школярам із особливими освітніми потребами повноцінно долучатись до процесів спілкування й взаємодії);

- у комунікаційних цілях (допоміжні прилади і програмне забезпечення, альтернативні форми зв'язку, що полегшують або уможливлюють комунікацію у більш зручний спосіб, специфічний для кожного виду функціонального обмеження);

- у дидактичних цілях (сприяють диференціації, задоволенню індивідуальних потреб, особистісному розвитку дітей із особливими освітніми потребами, розкриттю їх здібностей, повноцінній інклюзії, включенню в освітнє й суспільне середовище) [1, С. 27].

Варто зауважити, що засоби інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема асистивні технології та допоміжне програмне забезпечення, доцільно добирати з урахуванням специфіки функціональних обмежень функції. Педагогічно виважене й доцільне використання інформаційно-комунікаційних технологій дозволить учням із особливими освітніми потребами повноцінно включитися в освітній процес, розвивати прийнятні для них індивідуальні освітні стратегії.

Враховуючи результати констатувального експерименту та практичну значущість використання інформаційно-комунікаційних технологій, одним із пріоритетним напрямом діяльності є здійснення фасилітативного методичного супроводу та підтримки вчителів початкової школи в роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. З цієї метою доцільно організувати для них супервізії, які б сприяли опануванню вчителями інформаційно-цифровими компетентностями, що в свою чергу сприятиме зростанню якості використання ними інформаційно-цифрових технологій в освітньому процесі. При організації супервізійного навчання акцент також необхідно зробити і на залученні батьків дітей із особливими освітніми потребами як активних учасників команди супроводу до використання інформаційно-комп'ютерних технологій вдома. Особливо актуальним це постало в період дистанційного навчання.

Наступним кроком у підвищенні рівня якості освіти та освітньої діяльності дітей із особливими освітніми потребами є застосування інформаційно-комунікаційних технологій. Відтак, набуває актуальності оновлення програм для учнів із особливими освітніми потребами, які мають стати частиною інваріантної складової базового навчального плану початкової освіти. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у компенсаційних, дидактичних і комунікаційних цілях забезпечить підтримку інклюзивного навчання.

вчитель інклюзивний інформаційний супровід

Висновки та перспективи подальших досліджень

Таким чином, використання інформаційно-комунікаційних технологій як засобу підтримки корекційно-розвиткового навчання у поєднанні з традиційними методиками корекції порушень сприятиме формуванню у дитини адаптивних навичок; забезпечуватиме їх реабілітацію учнів; відкриватиме шлях до вирішення питань постійного контролю за діями в процесі корекції, активізації компенсаторних механізмів людини. Складовими коригувального впливу інформаційно-комунікаційних технологій на учнів із особливими освітніми потребами виступали завдання, які спрямовані були на створення принципово нових байпасних (обхідних) шляхів у процесі формування, розвитку й удосконалення корегованих функцій, на розширення використання збережених у дитини аналізаторних систем, на створення вчителем ситуацій спілкування й мовлення дітей із особливими освітніми потребами. Зазначені положення роблять інформаційно-комунікаційні технології важливим засобом підтримки корекційно-розвиткового навчання.

Література

1. Борисенко Л.Л. Впровадження засобів ІКТ в інклюзивну освіту. Система надання освіти дітям з особливими потребами в умовах сучасного навчального закладу : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Лисичанськ 14 грудня 2016 року). Лисичанськ : ВП «ЛИК ЛНУ» - Лисичанськ : ФОП Пронькіна К.В. 2016. С. 26-28.

2. Горішна Н.М. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні дітей з особливими освітніми потребами: переваги та обмеження. Практичні комунікаційні кейси в інклюзивному освітньому середовищі : матеріали всеукраїнської науково-практ. конф., м. Київ, 22 лист. 2019 р. Київ : Київський університет ім. Б. Грінченка, 2019. С. 27-39.

3. Запорожченко Ю.Г. Використання засобів ІКТ для підвищення якості інклюзивної освіти. Інформаційні технології в освіті. 2013. Т. 15. С. 138-145.

4. Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 23.12.2020 № 2736-20 «Про затвердження професійного стандарту за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)»».

5. Пасічник В., Шестакевич Т. Інформаційні та комунікаційні технології інклюзивного навчання в Україні. Інноваційні комп'ютерні технології у вищій школі: матеріали дев'ятої науково-практ. конф., м. Львів. Львів, 2017. С. 171-176.

References

1. Borisenko L.L. (2016). Vprovadzhennja zasobw IKT v mkljuzivnu osvіtu [mplementation of ICT tools in inclusive education]. Proceedings from: Vseukrams'ka naukovo-praktychna konferentsiia «Sistema nadannja osvtti dltjam z osoblivimi potrebami v umovah suchasnogo navchal'nogo zakladu» - The All-Ukrainian Scientific and Practical Conference «The system of providing education to children with special needs in the conditions of a modern educational institution». (pp. 26-28). Lisichans'k: VP «LPK LNU» - Lisichans'k: FOP Pron'kina K.V. [in Ukrainian].

2. Gorishna N.M. (2019). Vikoristannja іnformacіjno-komunіkacіjnih tehnology u navchann ditej z osoblivimi osvhmmi potrebami: perevagi ta obmezhennja [The use of information and communication technologies in the education of children with special educational needs: advantages and limitations]. Proceedings from: Vseukrams'ka naukovo-praktychna konferentsiia «Praktichm ^mu^kad-jm kejsi v mkljuzivnomu osvhn'omu seredovishhU - The All-Ukrainian Scientific and Practical Conference «Practical communication cases in an inclusive educational environment». (pp. 27-39). Kii'v: Kiivs'kij umversitet Im. B. Grinchenka [in Ukrainian].

3. Zaporozhchenko Ju.G. (2013). Vikoristannja zasobrv IKT dlja pіdvishhennja jakosti іnkljuzivnoї osvhi [Using ICT tools to improve the quality of inclusive education]. Іnformacіjnі tehnologn v osviti - Information technologies in education, 15, 138-145 [in Ukrainian].

4. Nakaz Mіnіsterstva rozvitku ekonomіki, torg^U ta sd's'kogo gospodarstva Ukrami «Pro zatverdzhennja profesynogo standartu za profesyami «Vchitel' pochatkovih klasU zakladu zagal'no'i.' seredn'o!.' osvhi», «Vchitel' zakladu zagaTno^ seredn'o!.' osvhi», «Vchitel' z pochatkovo!.' osvhi (z diplomom molodshogo specіalіsta)»». [Order of the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine "On the approval of the professional standard for the professions "Teacher of primary classes of a general secondary education institution", "Teacher of a general secondary education institution", "Teacher of primary education (with a junior specialist's diploma)"".]. (n.d). [in Ukrainian].

5. Pasichnik, V., Shestakevich, T. (2017). Informacijni ta komunikacijni tehnologi'i inkljuzivnogo navchannja v Ukraini [Information and communication technologies of inclusive education in Ukraine]. Proceedings from: Vseukrams'ka naukovo-praktychna konferentsiia «Innovacijni komp'juterni tehnologi'i u vishhij shkoli» - The All-Ukrainian Scientific and Practical Conference «Innovative computer technologies in higher education». (pp. 171-176). L'viv. L'viv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru