Модель формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів

Наталя Листопад

викладач дошкільних дисциплін

Комунальний заклад «Одеський

педагогічний фаховий коледж, Україна

АНОТАЦІЯ

Стаття присвячена дослідженню обґрунтування та розробки моделі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Зазначено, що інформаційно- комунікаційні технології все впевненіше проникають в усі сфери діяльності: науку, виробництво, освіту тощо, що свідчить про настання нової, інформаційної епохи. Обґрунтовано, що професійну підготовку студентів у педагогічних коледжах з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій можна розглядати як культурологічний процес, що актуалізує здатність до самовизначення особистості у величезному потоці інтернет-інформації. Моделювання дозволяло імітувати реальні системи за допомогою аналогів, які відображали властивості об 'єктів через певну систему організації та функціонування. Запропонована модель формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів є графічним зображенням мети, методологічних підходів, основних компонентів, педагогічних умов, етапів, критеріїв, показників та рівнів сформованості цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Структура моделі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів забезпечує досягнення поставлених цілей дослідження, представлена такими взаємопов'язаними блоками: мета, методологічний, структурно-теоретичний, процесуальний, методичний, діагностувально-оцінювальий блоки та результат формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Розроблена модель формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів відображає взаємозв'язок всіх виділених блоків (підсистем), забезпечує інтеграцію мети і завдань формування цифрової культури, включає зміст, форми, методи і технології процесу формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів на основі культурологічного, системного, діяльнісного підходів. Цілісність моделі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів забезпечується єдністю її структурних блоків. Метою моделі є формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Методологічний блок моделі представлено культурологічним, системний, діяльнісним підходами. Структурно-теоретичний блок моделі розкриває структуру цифрової культури студентів педагогічних коледжів яка представлена когнітивним, ціннісним і поведінковим компонентами. Процесуальний блок моделі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів розкриває педагогічні умови формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів та етапи формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів (когнітивно-збагачувальний етап; ситуативно-стимульований етап; проєктно-творчий етап). Методичний блок моделі включає змістове та організаційне забезпечення процесу формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Діагностувально-оцінювальний блок передбачає здійснення моніторингу сформованості цифрової культури студентів педагогічних коледжів у межах виділених критеріїв (інформаційний, мотиваційний, діяльнісний) та їх показників. На основі виділених критеріїв та показників охарактеризовано чотири рівні оцінювання сформованості цифрової культури студентів педагогічних коледжів - високий, достатній, задовільний та низький. Результат - сформованість цифрової культури студентів педагогічних коледжів.

Ключові слова: цифрова культура студентів педагогічних коледжів; модель формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів.

ABSTRACT

MODEL OF FORMATION OF DIGITAL CULTURE OF STUDENTS OF PEDAGOGICAL COLLEGES

Natalia Lystopad

Teacher of preschool disciplines

Municipal Institution «Odessa Pedagogical

Professional College», Ukraine

The article is devoted to the research of substantiation and development of the model of formation of digital culture of students of pedagogical colleges. It is noted that information and communication technologies are increasingly penetrating all spheres of activity: science, production, education, etc., which indicates the onset of a new, information age. It is substantiated that the professional training of students in pedagogical colleges using the possibilities of information and communication technologies can be considered as a culturological process that actualizes the ability to self-determination in a huge flow of Internet information. Simulation allowed to simulate real systems with the help of analogues, which reflected the properties of objects through a certain system of organization and functioning. The proposed model offormation of digital culture of students of pedagogical colleges is a graphic representation of the purpose, methodological approaches, main components, pedagogical conditions, stages, criteria, indicators and levels of formation of digital culture of students of pedagogical colleges. The structure of the model of formation of digital culture of students of pedagogical colleges provides achievement of the set purposes of research, presented by such interconnected blocks: purpose, methodological, structural-theoretical, procedural, methodical, diagnostic and evaluation blocks and the result of the formation of digital culture of students of pedagogical colleges. The developed model of formation of digital culture of students of pedagogical colleges reflects the relationship of all selected blocks (subsystems), provides integration of the purpose and tasks of formation of digital culture, includes the content, forms, methods and technologies of the process of digital culture formation of students of pedagogical colleges on the basis of culturological, systemic, activity approaches. The integrity of the model of digital culture formation of students of pedagogical colleges is ensured by the unity of its structural blocks. The purpose of the model is to form a digital culture of students ofpedagogical colleges. The methodological block of the model is represented by culturological, systemic, activity approaches. The structural-theoretical block of the model reveals the structure of digital culture of students of pedagogical colleges which is represented by cognitive, value and behavioral components. Procedural block of the model offormation of digital culture of students of pedagogical colleges reveals pedagogical conditions of formation of digital culture of students of pedagogical colleges and stages of formation of digital culture of students of pedagogical colleges (cognitive-enriching stage; situational-stimulated stage; project-creative stage). The methodical block of the model includes the content and organizational support of the process of forming the digital culture of students of pedagogical colleges. Diagnostic and evaluation unit involves monitoring the formation of digital culture of students of pedagogical colleges within the selected criteria (informational, motivational, activity) and their indicators. Based on the selected criteria and indicators, four levels of assessment of the formation of digital culture of students of pedagogical colleges are characterized - high, sufficient, satisfactory and low. The result is the formation of digital culture of students ofpedagogical colleges.

Key words: digital culture of students of pedagogical colleges; model of formation of digital culture of students ofpedagogical colleges.

Постановка проблеми

Інформаційно-комунікаційні технології все впевненіше проникають в усі сфери діяльності: науку, виробництво, освіту тощо, що свідчить про настання нової, інформаційної епохи. Тому інформаційне суспільство можна розглядати як етап у становленні сучасної цивілізації, що характеризується: зростанням ролі знань, інформації та технологій обробки інформації; збільшенням кількості людей, зайнятих у інформаційній сфері; збільшенням частки інформаційних продуктів та інформаційних послуг (Віттенберг, 2010). Інформаційно-комунікаційні технології якісно змінюють усі сфери життя суспільства в тому числі, освітній діяльності студентів педагогічних коледжів, а саме: швидкий розвиток сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та розширення сфери їх застосування в освітньому процесі студентів педагогічних коледжів; насичення педагогічних коледжів технічними засобами, що забезпечують реалізацію інформаційних процесів зберігання, передачі та обробки інформації; використання ресурсів глобальної інформаційної мережі Інтернет в освітньому процесі педагогічних коледжів (Дяченко, 2009).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз наукової літератури (І. Балух, Н. Баловсяк, В. Болотов, М. Головань, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, В. Жукова, С. Зелінський, О. Листопад, І. Мардарова, Н. Морзе, О. Овчарук, Л. Пєтухова, М. Рафальська, Б. Савєтов, С. Семеріков, Б. Сербін, О. Спірін, Т. Тихонова, А. Хатько, В. Шарко, С. Яшанов та ін.) дає змогу констатувати, що студенти педагогічних коледжів є найактивнішими користувачами інформаційно-пошукових та комунікативних сервісів мережі Інтернет.

Проте для цілісного наукового уявлення про дійсність необхідно визначити, що інформаційно-комунікаційні технології мають суперечливий потенціал (Л. Баєва, М. Благовещенська, Ф. Воройський, М. Жалдак, В. Іванов, В. Монахов, B. Острейковський, Н. Пунченко, Б. Савєтов, М. Скопень, І. Соколова, В. Цекановський та ін.): з одного боку, Інтернет надає широкий спектр інформаційних та комунікативних послуг, безмежну можливість споживання та обміну інформацією; з іншого боку, глобальна мережа Інтернет дозволяє студентам педагогічних коледжів, як і будь-якому іншому користувачеві, отримати можливість доступу до негативної інформації, що негативно впливає на становлення людини: у віртуальній мережі Інтернет є сайти екстремістських, терористичних організацій, а спілкування в чатах та на форумах нерідко відбувається на низькому культурному рівні, тому досить актуальною стає проблема формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Професійну підготовку студентів у педагогічних коледжах з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних технологій можна розглядати як культурологічний процес, що актуалізує здатність до самовизначення особистості у величезному потоці інтернет-інформації (Л. Баєва, І. Балух, В. Биков, Я. Булахова, О. Бондаренко, Ф. Воройський, В. Заболотний, C. Зайцева, М. Заренін, Г. Козлакова, В. Мануйлов, О. Міщенко, В. Монахов, О. Пінчук, О. Шестопал та ін.). У зв'язку з цим стає актуальним новий тип особистісної культури - «цифрова культура студентів педагогічних коледжів».

Мета роботи. Мета статті полягає в обґрунтуванні та розробці моделі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Система формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів потребує моделі, завдяки якій забезпечується формування цифрової культури. Створення моделі здійснювалося у процесі моделювання її блоків та встановленням взаємозв'язків між ними (Листопад, 2015). Отже, моделювання дозволяло імітувати реальні системи за допомогою аналогів, які відображали властивості об'єктів через певну систему організації та функціонування (Мардарова, 2012). При розробці моделі було враховано вимоги наступних принципів її побудови: принцип цілісності; принцип прогностичності; принцип динамічності, принцип єдності теорії та педагогічної практики (Княжева, 2014).

Запропонована модель формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів є графічним зображенням мети, методологічних підходів, основних компонентів, педагогічних умов, етапів, критеріїв, показників та рівнів сформованості цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Структура моделі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів забезпечує досягнення поставлених цілей дослідження, представлена такими взаємопов'язаними блоками: мета, методологічний, структурно-теоретичний, процесуальний, методичний, діагностувально-оцінювальий блоки та результат формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів.

Розроблена модель формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів відображає взаємозв'язок всіх виділених блоків (підсистем), забезпечує інтеграцію мети і завдань формування цифрової культури, включає зміст, форми, методи і технології процесу формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів на основі культурологічного, системного, діяльнісного підходів. Цілісність моделі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів забезпечується єдністю її структурних блоків.

Метою моделі є формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Ефективність досягнення поставленої мети моделі визначається реалізацією пов'язаного з нею комплексу педагогічних умов формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Відповідно до мети моделі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів, були визначені ключові завдання щодо системного формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів: визначення методологічних підходів, спрямованих на формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів; визначення основних компонентів цифрової культури студентів педагогічних коледжів; обґрунтування педагогічних умов формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів; оволодіння методами, технологіями та засобами спрямованими на формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів; визначення поетапної методики формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів; розробка критеріїв, показників та діагностичного інструментарію для визначення рівня сформованості цифрової культури студентів педагогічних коледжів.

Формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів є складним процесом, реалізація якого повинна здійснюватися на основі інтеграції різних методологічних підходів тому методологічний блок моделі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів представлено культурологічним, системний, діяльнісним підходами. Культурологічний підхід є основним у визначенні сутнісних характеристик цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Культурологічний методологічний підхід базується на усвідомленні глибокої взаємодії категорій «інформація» та «культура», інформація стає однією з основних культурних цінностей людини. Інформація утворює культурний феномен поінформованості людини, що визначається перетворенням потенційної інформації на реальні відомості та індивідуальні знання (Л. Виготський, Н. Гарашкін, П. Гуревич, О. Дахін, Д. Дегтярьов, М. Каган, С. Косян, Н. Крилова, О. Леонтьєв, А. Лурія, Т. Меняйлова, А. Рогова, С. Уфімцев, П. Флоренський, С. Щерба, та ін.).

Культурологічний методологічний підхід ґрунтується на уявленні про те, що цифрова культура є невід'ємною частиною загальної культури людини. У рамках культурологічного підходу цифрова культура формулюється як спосіб життєдіяльності людини в інформаційному суспільстві, як складова процесу формування культури людства. Такий підхід забезпечує особистісно-смисловий розвиток студентів педагогічних коледжів, підтримує індивідуальність особистості, перетворює її з пасивного об'єкта впливу культури на суб'єкта культурної творчості.

Рис. 1. Модель формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів

Відповідно, спираючись на культурологічний підхід у процесі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів, ми визначаємо світоглядні настанови, орієнтуємо на ставлення до інформації як до провідної цінності сучасної культури, орієнтуємо студента педагогічного коледжу на активну позицію творця сучасної культури.

Системний методологічний підхід формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів дозволяє забезпечити цілісність уявлення про феномен цифрова культури. В рамках системного підходу на першому рівні аналізу цифрова культура розглядається як діалектична єдність матеріальної та духовної культури, на другому - як прояв професійної культури окремих груп людей, які є представниками будь-яких професій; на третьому - як прояв професійно-педагогічної культури людей, які займаються педагогічною діяльністю (В. Афанасьєв, Л. Берталанфі, І. Блауберг, Л. Болдирєва, Ю. Боловінцев, Д. Букач, О. Крушельницька, О. Кустовська, Г. Лобастий, Б. Ломов, І. Рассоха, Н. Савельєва, Е. Юдін та ін.).

Наслідуючи висновки теоретиків, цінність системного підходу для нашого дослідження полягає в наступному: поняття, принципи та методи системного підходу дозволяють глибше проникнути в сутність процесу формування цифрової культури, отримати більш об'єктивну інформацію про його механізми; охопити значне коло проблем формування цифрової культури, встановити взаємозв'язки між цифровою культурою студентів педагогічних коледжів та цифровою культурою викладача; системний підхід дозволяє диференціювати зв'язки у системі формування цифрової культури, тим самим створити цілісне уявлення про цифрову культуру, ефективніше організувати педагогічне управління процесом формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів.

Формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів можливе лише при залученні студентів в різні види діяльності з обробки та створення інформації, тому найважливішим елементом у комплексі методологічних підходів є діяльнісний підхід (Є. Бондаревська, Л. Виготський, П. Гальперін, Ю. Громико, Н. Дюшеєва, В. Зінченко, І. Зимняя, Ю. Кузнецов, О. Леонтьєв, В. Розін, С. Рубінштейн, В. Швирев та ін.).

Діяльнісний підхід визначаємо як практико-орієнтовану тактику дослідження, яка передбачає спрямованість усіх педагогічних заходів на організацію інтенсивної діяльності, що постійно ускладняється. Виходячи із закону психології про єдність діяльності та розвитку особистості, можна сказати, що інформаційні знання, вміння та навички формуються виключно в ході творчої діяльності студентів, у процесі самостійної роботи над індивідуальними завданнями, проектами, дослідженнями.

Методологічні підходи, застосовані нами у процесі дослідження, утворюють єдиний неподільний методологічний комплекс, що дозволив визначити сутність та розробити методику формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів.

Структурно-теоретичний блок моделі розкриває особливості структури цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Спираючись на дослідження (І. Балух, Н. Баловсяк, В. Болотов, М. Головань, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, В. Жукова, С. Зелінський, О. Листопад, І. Мардарова, Н. Морзе, О. Овчарук, Л. Пєтухова, М. Рафальська, Б. Савєтов, С. Семеріков, Б. Сербін, О. Спірін, Т. Тихонова, А. Хатько, В. Шарко, С. Яшанов та ін.) структура цифрової культури студентів педагогічних коледжів представлена когнітивним, ціннісним і поведінковим компонентами. Когнітивний компонент цифрової культури студентів педагогічних коледжів представлений системою знань основних потоків інформації, сучасних інформаційних технологій та умінь застосовувати дані технології при вирішенні професійно-прикладних завдань в процесі навчання та в майбутній професійній діяльності. Даний компонент характеризує способи та засоби інформаційної діяльності та включає знання сутності та значення інформації в сучасному суспільстві, технологій, принципів збору, обробки, аналізу інформації та роботи з персональним комп'ютером, знання комп'ютерної техніки, основного програмного забезпечення, програмних продуктів та послуг, знання відмінних рис інформаційного суспільства, методів захисту інформації.

Ціннісний компонент цифрової культури студентів педагогічних коледжів включає систему ціннісних орієнтацій (пріоритет творчих методів під час виконання завдань, активний пошук способів виконання завдань, відповідальний, коректний вибір інформації тощо); мотиви у підвищенні рівня цифрової культури.

Поведінковий компонент цифрової культури студентів педагогічних коледжів відображає вміння використання інформаційно-комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності; володіння навичками роботи з програмними засобами загального та професійного призначення, здатність працювати з інформацією у глобальній мережі Інтернет, дотримання основних вимог інформаційної безпеки. Зміст поведінкового компонента цифрової культури пов'язаний з самооцінкою, саморегуляцією діяльності студентів педагогічних коледжів.

Процесуальний блок моделі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів розкриває педагогічні умови формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів та етапи формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів (когнітивно-збагачувальний етап; ситуативно-стимульований етап; проєктно- творчий етап). Аналіз наукової літератури (В. Береговий, В. Биков, І. Булах, К. Віттенберг, Р. Гуревич, С. Дяченко, М. Жалдак, М. Кадемія, І. Княжева, О. Листопад, І. Мардарова, Ю. Машбиць, Н. Морзе, В. Радаєв та ін.) та практичний досвід дозволив визначити та обґрунтувати педагогічні умови, що забезпечують результативність процесі формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів: наявність позитивних стимулів у формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів; висвітлення у змісті професійної підготовки студентів особливостей використання інформаційно- комунікаційних технологій у майбутній професійній діяльності; забезпечення персоналізації процесу формуванні цифрової культури студентів педагогічних коледжів; фасилітативна підтримка та супровід студентів у процесі формування цифрової культури.

Практикою доведено, що формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів є складним процесом, тому його реалізацію, ми організовували протягом трьох етапів: когнітивно-збагачувальному; ситуативно-стимульованому; проєктно-творчому.

Мета першого когнітивно-збагачувального етапу - формування сталої мотивації студентів педагогічних коледжів до формування цифрової культури, оволодіння засобами та способами отримання, зберігання, обробки інформації, навичками роботи з комп'ютером як засобом управління інформацією. У ході виконання завдань (мотиваційний тренінг «Формування цифрової культури», аудіопазли, відеопазли, навчальні відеокурси зі створення відеосюжетів, сценки з мультимедіа-супроводом, тренувально-комунікативні вправи з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Формування цифрової культури здійснювалось у процесі створення відео- завдань професійного спрямування, Інтернет-подорожей до країни знань, Онлайн-тестів. Результатом першого етапу реалізації моделі була розвинена у студентів педагогічних коледжів стійка мотивація до формування цифрової культури у процесі професійної підготовки, студенти оволоділи основними методами, способами та засобами отримання, зберігання, переробки інформації, навичками роботи з комп'ютером як засобом управління інформацією.

Другий (ситуативно-стимульований) етап спрямовано на розвиток у студентів педагогічних коледжів здібностей роботи з інформаційними ресурсами, практичне застосування отриманих знань в процесі професійної підготовки у педагогічному коледжі. Формування цифрової культури здійснювалася у процесі створення відеотеки фрагментів занять для дітей дошкільного віку з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та «експрес-презентацій», виконання завдання «Орієнтування в ситуації з відеокадром», створення персонального сайту. Результатом ситуативно-стимульованого етапу став розвиток практичних навичок роботи з інформаційними ресурсами, раціонально використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.

Мета третього (проєктно-творчого) етапу формуванні цифрової культури студентів педагогічних коледжів був спрямований на розвиток здатності до аналізу та оцінки власного рівня сформованості цифрової культури студентів. У ході розробки і підготовки індивідуальних і групових проєктів з проблем майбутньої професійної діяльності, виконання творчих завдань, створення дидактичних матеріалів з використанням програмного забезпечення: Microsoft Office (Microsoft Word, Microsoft PowerPoint, Microsoft Publisher); Paint, PaintNet; Windows Movie Maker, Windows Media Player, KMPlayer, Media Player Classic; Opera, Internet Explorer тощо для дітей дошкільного віку. Результат проєктно-творчого етапу - наявність умінь проводити самоаналіз та самооцінку рівня сформованості цифрової культури, використовувати інформаційно-комунікаційні технології у майбутній професійній діяльності.

Методичний блок моделі включає - змістове та організаційне забезпечення процесу формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів. Змістове забезпечення формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів (рівень освіти - фахова передвища освіта; галузь знань - 01 Освіта/Педагогіка; освітньо-професійний студень - фаховий молодший бакалавр, спеціальність - 012 Дошкільна освіта; кваліфікація - фаховий молодший бакалавр дошкільної освіти; термін навчання - 3 роки 10 місяців) включало наступні навчальні дисципліни в рамках Освітньо-професійної програми «Дошкільна освіта»: ОК 14 «Інформатика» (кількість кредитів - 3,7); ОК 20 «Вступ до спеціальності (Технологія галузі 01 Освіта/Педагогіка)» (кількість кредитів - 1,8); ОК 31 «Інформаційні технології та технічні засоби» (кількість кредитів - 1,8);

ОК 35 «Педагогіка» (кількість кредитів - 9); ОК 41 «Логопедія/Практикум з логопедії» (кількість кредитів - 1,8); ОК 52 «Навчальна (психолого-педагогічна) практика» (кількість кредитів - 7); ОК 53 «Педагогічна практика» (кількість кредитів - 17); ВК 1 «Основи корекційної педагогіка» (кількість кредитів - 2).

Формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів здійснювалося завдяки використанню таких методів, форм і прийомів навчальної роботи, як: метод проєктів; метод мультимедійних проєктів; ігрове моделювання; аудіовізуальний метод навчання; брейнстормінг («мозковий штурм»); дискусії, конференції, дискусія із запрошенням фахівців; ділова (рольова) гра; проблемний (проблемно-пошуковий) метод; робота в малих групах; тренінги індивідуальні та групові; кейс-метод (аналіз ситуацій); метод ПРЕС (від англ. Position - Reason - Explanation or Example - Summery); розробка веб-сторінок для сайтів; візуалізація навчального матеріалу, імітаційне моделювання проблем, що вивчається; програмоване навчання тощо.

Організаційне забезпечення формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів передбачало використання комп'ютерного програмного забезпечення: Microsoft

Office (Microsoft Word, Microsoft PowerPoint, Microsoft Publisher); Paint, PaintNet; Windows Movie Maker, Windows Media Player, KMPlayer, Media Player Classic; Opera, Internet Explorer тощо; засобів збереження закладок (Bibsonomy, Delicious, Symbaloo, Zeto тощо); сервісів для зберігання мультимедійних ресурсів (Picasa, SlideShare, Flicker, Scribd, iTunes, YouTube тощо); мережевих блогів (Twitter, Blog.com, Blogger, Livejournal тощо); програмного забезпеченням Вікі (Wikipedia, WikiWiki); організації спільної роботи з документами (Googledocs, Stixy, Prezi тощо); засобів дистанційної освіти: Moodle; Google Classroom; Zoom; ClassDojo; Classtime; LearningApps.org; Microsoft Teams, Google Meet, Skype тощо.

Діагностувально-оцінювальний блок передбачає здійснення моніторингу сформованості цифрової культури студентів педагогічних коледжів у межах виділених критеріїв (інформаційний, мотиваційний, діяльнісний) та їх показників. Сформованість кожного з компонентів цифрової культури студентів педагогічних коледжів перевіряли такими способами:

- інформаційний критерій - за результатами розробленого дидактичного тестового завдання «Базові педагогічні поняття цифрової культури» (за допомогою тестових завдань перевірялась повнота та міцність засвоєння знань з проблеми формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів, особливостей, розуміння можливостей застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності у закладах дошкільної освіти), Анкети «Медіа-грамотність» (Л. Матохнюк); Анкети «Комп'ютер та здоров'я» (Л. Матохнюк); контрольної роботи з базових понять цифрової культури, опитувальника «Усвідомлення сутності цифрової культури»;

- мотиваційний критерій - з використанням Методики вивчення мотивації професійної діяльності К. Замфір у модифікації А. Реана; Тесту «Виявлення домінуючого мотиву навчання»; Опитувальника «Автономність - залежність особистості у навчальній діяльності» (Г. Пригніна); Тесту «Методика на визначення спрямованості особистості» Б. Басса; Методики діагностики комунікативної соціальної компетентності М. Фетіскіна; Тесту «Мотивація до успіху», запропонованої Т. Елерсом», «Методики виявлення ціннісних орієнтацій обстежуваних М. Рокича», «Методики визначення стилю педагогічного впливу М. Амінова і Н. Шеліхової»;

- діяльнісний - за результатами Методики «Діагностика рівня сформованості та проявів компетентності в спілкуванні» В. Ряховського; Тесту-опитувальника

«Інформаційна компетентність особистості» (Ю. Максименко, Л. Матохнюк); Методики діагностики рефлексивності А. Карпова, В. Пономарьової; контрольних завдань практичної спрямованості, самооцінки сформованості базових умінь і експертної оцінки сформованості базових умінь цифрової культури.

На основі виділених критеріїв та показників охарактеризовано чотири рівні оцінювання сформованості цифрової культури студентів педагогічних коледжів - високий, достатній, задовільний та низький. Результат - сформованість цифрової культури студентів педагогічних коледжів.

Висновки та перспективи подальших розвідок

цифрова культура студент педагогічний

Таким чином, на підставі теоретичного аналізу, досвіду підготовки майбутніх вихователів в закладах фахової передвищої освіти розроблено модель формування цифрової культури студентів педагогічних коледжів, що дає змогу підготовки конкурентоспроможних педагогічних кадрів, що володіють нестандартним творчим мисленням, продуктивною діяльністю, готових застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі закладу дошкільної освіти та мають високий рівень сформованості цифрової культури.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Віттенберг К. Ю. Підготовка майбутніх вихователів засобами інформаційно- комунікаційних технологій до навчання дітей іноземних мов : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Вінниця, 2010. 20 с.

Дяченко С. В. Підготовка майбутніх вихователів до формування основ комп'ютерної грамотності старших дошкільників : автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04. Луганськ, 2009. 20 с.

Княжева І. А. Теоретико-методологічні засади розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін в умовах магістратури : автореф. дис. ... д- ра пед. наук : 13.00.08 : 13.00.04. Одеса, 2014. 45 с.

Листопад О. А. Теоретико-методичні засади формування професійно-творчого потенціалу майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів : монографія Одеса: ФОП Бондаренко М. О., 2015. 328 с.

Листопад О. А., Мардарова І. К. Модульний курс «Комп'ютерні технології в роботі з дітьми»: навчальний посібник для студентів зі спеціальності 012 «Дошкільна освіта». Одеса : Видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2019. 192 с.

Листопад О. А., Мардарова І. К. Теоретико-методичні засади формування готовності майбутніх вихователів до використання інформаційно-комунікаційних технологій в організації пізнавальної діяльності дошкільників : монографія Одеса : Букаєв Вадим Вікторович, 2021. 206 с.

Мардарова І. К. Підготовка майбутніх вихователів до використання комп'ютерних технологій в організації пізнавальної діяльності старших дошкільників : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 Одеса, 2012. 21 с.

Lystopad O. A., Mardarova I. K., Tomash Kuk Forming Students' Motivation For Creativity By Means of Edward De Bono's «Six Thinking Hats» Technique Наука і освіта : науково-практичний журнал. 2017. № 8/CLXI. С. 93-96.

Raku I. I., Lystopad O. A., Mardarova I. K. The Formation of Future Preschool Teachers' Competence Required for Using Computer Technology Наука і освіта : науково-практичний журнал. 2017. № 5/CLVIII. С. 23-26.

REFERENCES

Vittenberh K. Yu. (2010). Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv zasobamy informatsiino- komunikatsiinykh tekhnolohii do navchannia ditei inozemnykh mov [Training future educators in teaching foreign languages to children by means of information and communication technologies]. Extended abstract of candidate's thesis. Vinnytsia: VSPU. 20 р. [in Ukrainian].

Diachenko S. V. (2009). Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv do formuvannia osnov kompiuternoi hramotnosti starshykh doshkilnykiv [Training future educators in forming the basics of senior preschool children's computer literacy]. Extended abstract of candidate's thesis. Luhansk: LNU. 20 р. [in Ukrainian].

Kniazheva I. A. (2014). Teoretyko-metodolohichni zasady rozvytku metodychnoi kultury maibutnikh vykladachiv pedahohichnykh dystsyplin v umovakh mahistratury [Theoretical and methodological principles of the development of the methodical culture of the future teachers specializing in pedagogical disciplines under conditions of Master-courses]. Extended abstract of Doctor's thesis. Odesa: SUNPU. 45 р. [in Ukrainian].

Lystopad О. A. (2015). Teoretyko-metodychni zasady formuvannya profesiyno-tvorchoho potentsialu maybutnikh vykhovateliv doshkil'nykh navchal'nykh zakladiv [Theoretical and methodological principles of formation of professional and creative potential of future educators

of preschool educational institutions]. Odessa: FOP Bondarenko M. O. 328 p. [In Ukrainian].

Lystopad О. A., & Mardarova I. K. (2019). Modul'nyy kurs «Komp'yuterni tekhnolohiyi v roboti z dit'my» [Modular course «Computer technology in working with children»]. Odessa: Publisher Bukaev Vadim Viktorovich. 192 р. [In Ukrainian].

Lystopad О. A., & Mardarova I. K. (2021). Teoretyko-metodychni zasady formuvannya hotovnosti maybutnikh vykhovateliv do vykorystannya informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy v orhanizatsiyi piznaval'noyi diyal'nosti doshkil'nykiv [Theoretical and methodological principles of forming the readiness of future educators to use information and communication technologies in the organization of cognitive activity of preschoolers. Odessa: Publisher Bukaev Vadim Viktorovich. 206 p.[In Ukrainian].

Mardarova I. K. (2012). Pidhotovka maibutnikh vykhovateliv do vykorystannia kompiuternykh tekhnolohii v orhanizatsii piznavalnoi diialnosti starshykh doshkilnykiv [Training future educators in using computer technologies in the organization of senior preschool children's cognitive activity]. Extended abstract of candidate's thesis. Odesa: SUNPU. 21 p. [in Ukrainian].

Lystopad О. A., Mardarova I. K., & Kuk Т. (2017). Formuvannya motyvatsiyi uchniv do tvorchosti za dopomohoyu tekhniky «Shist' kapelyukhiv myslennya» Edvarda De Bono [Forming Students' Motivation For Creativity By Means of Edward De Bono's «Six Thinking Hats» Technique]. Nauka i osvita: naukovo-praktychnyy zhurnal Science and education: scientific and practical journal, № 8/CLXI. Р. 93-96 [In Ukrainian].

Raku I. I., Lystopad O. A., & Mardarova I. K. (2017). Formuvannya kompetentnosti maybutnikh doshkil'nykiv, neobkhidnykh dlya vykorystannya komp'yuternykh tekhnolohiy [The Formation of Future Preschool Teachers' Competence Required for Using Computer Technology]. Nauka i osvita: naukovo-praktychnyy zhurnal - Science and education: scientific and practical journal № 5/CLVIII. Р. 23-26 [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru