Психологічні особливості дистанційного навчання в підготовці майбутніх психологів

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://allbest.ru

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Ольга Васильєва

кандидат педагогічних наук, доцент

Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Україна

PSYCHOLOGICAL FEATURES OF DISTANCE LEARNING IN THE PREPARATION OF FUTURE PSYCHOLOGISTS

PhD of Pedagogical Science, Associate Professor

Izmail State University of Humanities, Ukraine

ABSTRACT

The article highlights the problem of effective use of remote learning in higher education institutions. The essence of the concept of remote learning, remote technologies are revealed. Psychological and pedagogical aspects of remote learning and its role in optimizing the training of future psychologists in higher education are described. It is proved that remote learning can take different forms, characterized by the separation in space or time of student and teacher, other students and learning materials and the interaction between student and teacher, other students and learning materials using one or more technologies. The psychological aspects of remote learning are specified in order to optimize the process of training future psychologists in higher education. Carried out the psychological analysis of advantages and problems of introduction of remote education in the educational process arising in the course of professional training of the future specialist in the conditions of remote learning. It is noted that the leading psychological and pedagogical conditions for the introduction of remote learning are: a sufficient level of computer literacy of teachers and students; availability of appropriate material and technical base; modeling of the educational environment, which includes effective mechanisms of practice-oriented approach. It is proved that remote learning is an urgent problem of today, which cannot completely replace face-to-face communication, but requires the transformation of scientific and methodological approaches to its implementation. The study offers recommendations for the organization of quality educational process in higher education in conditions of remote learning, in particular: the organization of psychological and pedagogical support for students in remote learning in order to individualize the educational process of higher education; taking into account the opportunities and prospects for the development of information and educational environment in the training of future professionals; use of mixed form - remote and full-time training in the process of training psychologists, taking into account the needs of students and the goals of professional education in the implementation of remote technologies; creation of a positive motivational and emotional environment in the organization of communication, interaction with the student in terms of remote learning; increasing the motivation of students to study in conditions of remote education as a resource of individual and professional self-realization; formation of psychological readiness of teachers and students to expand educational opportunities with the use of remote technologies(systematic training of scientific and pedagogical staff to organize and conduct classes online; involving students in independent design of their own learning activities, effective monitoring of student learning outcomes, etc.).

Key words: institution of higher education, remote learning, practical psychologist, professional training, remote technologies. educational process.

дистанційна освіта майбутні психологи навчальний процес

Постановка проблеми. Трансформаційні процеси у вищій школі об'єктивно прискорили запровадження дистанційних форм освіти. Зростання ролі професіоналізму в сучасних умовах реформування вищої освіти потребує пошуку шляхів удосконалення освітнього середовища, підвищення його ефективності та зміни парадигми саморозвитку й самоактуалізації конкурентоздатної особистості відповідно до вимог розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Наслідки пандемії, що стали джерелом серйозних змін системи вищої освіти, обумовили необхідність пошуку нових технологій і підходів до організації та проведення занять в умовах онлайн-освіти, запровадження сучасних і ефективних інформаційно-комунікативних технологій, широкого використання форм дистанційної освіти зокрема. Провідне значення дистанційного навчання в освітньому процесі вищої школи вимагає перегляду організації навчального процесу, самостійної роботи студентів, запровадження різноманітних способів отримання інформації, переусвідомлення ролі викладачів та ін. Виходячи з актуальності проблеми професійної підготовки майбутнього фахівця, питання розробки та організації системи дистанційного навчання у закладі вищої освіти є пріоритетним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема дистанційної освіти, яка є формою навчання поряд з очною, вечірньою, заочною та екстерном не є новою для України. У науковій теорії та практиці технічні та організаційні проблеми функціонування дистанційної освіти досліджували відомі зарубіжні і вітчизняні вчені. Проблемі розвитку дистанційної освіти присвячені роботи таких зарубіжних вчених, як Д. Берон, Б. Вілліс, Д. Кларк, К. Лейн, І. Мейснер, М. Г. Мур, Б. Холмберг, Мл. Ал. Х. Теріс, М. Томпсон, Г. Рембл та ін.

У наукових джерелах розглянуто теоретико-методологічні аспекти основних категорій, пов'язаних з предметом нашого дослідження, зокрема: сутність та термінологічні характеристики понять (О. Андреєв Н. Клокар, В. Кухаренко, В. Овсянников, Н. Сиротенко, Н. Сороко, П. Стефаненко та ін); процес індивідуалізації навчання (Ю.Бабанський, Д. Ельконін, О. Пехота, П. Сікорский); особливості його дидактичного і методичного забезпечення (М. Вінницька, Є. Гаєвська, Є. Дмитрієва, Е. Полат, A. Татенова, В. Тихомирова); мотивація студентів до навчання за допомогою дистанційних засобів (С. Зайцев, Г. Нікітіна, В. Ковальов); оцінка ефективності навчання з використанням дистанційних технологій, організація дистанційного навчання (В. Вишнівський, М. Гніденко, Г. Гайдур, О. Ільїн, І. Захарова, Ю. Капустін, М. Потєєв, І.Роберт та ін), психологічні засади (М. Жалдак, Ю. Машбиць, М. Смульсон).

Таким чином, незадоволенність якістю освіти на практиці, перспективність впровадження дистанційного навчання переконує в тому, що проблема вивчення психологічних аспектів дистанційного навчання з метою оптимізації процесу підготовки майбутніх психологів у вищій школі залишається недостатньо висвітленою. В якості пріоритетної для дослідження заявляє про себе проблема оптимизації процесу індивідуального навчання, забезпечення психологічного комфорту учасників освітнього процесу, актуалізації позитивних мотивів до навчання. Отже, науковий і практичний характер дистанційного навчання визначає актуальність досліджуваної проблеми.

Мета дослідження - розкрити психолого-педагогічні аспекти дистанційного навчання та його роль в оптимізації професійної підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. З метою визначення сутності даного терміну і аналізу ролі дистанційного навчання в оптимізації процесу професійної підготовки майбутніх психологів у вищій школі, розглянемо концептуальні категорії. Провідними поняттями термінологічного апарату постають «дистанційне навчання» і «дистанційні технології». Аналіз наукових фондів із цього питання дозволяє стверджувати, що поняття «дистанційне навчання» до сьогодні не віднайшло єдності попри розробленість в наукових джерелах.

Так на думку О. Андрєєва дистанційне навчання базується на використанні традиційних, інформаційних технологій та їх технічних засобів, що застосовуються для самостійного вивчення навчального матеріалу, діалогового обміну між викладачем та учнем, причому процес навчання у загальному випадку некритичний до розташування у просторі та в часі, а також до конкретної освітньої установи (Андреев, 2020).

З'ясовано, що основу дистанційного навчання становить індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій (Кухаренко, 2012), (Прибилова, 2013), (Штихно, 2016).

Погоджуючись з думкою В. Вишнівського, М. Гніденко, Г. Гайдур, О. Ільїна, які розглядали дистанційне навчання як сукупність інформаційних технологій, що забезпечують доставку здобувачу вищої освіти основного обсягу навчального матеріалу, зазначимо, що сучасні дослідники одноголосні в тому, що дистанційне навчання створює нові можливості для інтерактивної взаємодії здобувачів освіти і викладачів у процесі навчання; самостійної роботи із засвоєння навчального матеріалу; а також оцінювання їхніх знань та умінь у процесі навчання (Вишнівський, Гніденко, Гайдур, Ільїн, 2014),

Узагальнення основних теоретичних аспектів щодо застосування дистанційних технологій в психолого-педагогічній літературі дозволяє стверджувати, що технологія дистанційного навчання - сукупність методів і засобів навчання та управління, що забезпечують проведення навчального процесу на відстані на основі використання сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій (Васильченко, 2010: 50).

Отже, на основі отриманих результатів можна стверджувати, що дистанційне навчання приймає різні форми, характеризується поділом у просторі або в часі студента та викладача, інших студентів та навчальних матеріалів та взаємодією між студентом та викладачем, іншими студентами та навчальними матеріалами з використанням однієї або кількох технологій.

Запровадження дистанційної форми навчання дозволило використати непередбачувану ситуацію як стартову платформу для змін в організаційних підходах до професійної підготовки майбутнього фахівця, інноваційні технології навчання (тренінги, вебінари, інтерактивні лекцій, групові дискусії, психологічних дебати тощо).

Водночас варто зосередити особливу увагу саме на вдосконаленні прикладної підготовки до професійної діяльності в умовах дистанційного навчання майбутніх психологів, які повинні володіти не лише відповідними теоретичними знання, певними професійно значущими якостями особистості, а й здобути фахові вміння та практичні навички. Відтак дистанційні технології, на відміну від традиційного навчання, створюють новий рівень інтерактивної взаємодії викладачів і студентів в системі онлайн, організації та управління самостійною діяльністю здобувачів, спрямованої на опанування ними практичного досвіду професійної діяльності, закладеного у змісті навчання.

Зауважимо, що умовою ефективного застосування дистанційного навчання постає дотримання основних дидактичних принципів, зокрема: науковості, зв'язку навчання з життям, наочності, доступності, систематичності, диференціації й індивідуалізації навчання, активності та ін. Слід відзначити, що концептуальна основа дистанційного навчання суб'єктів освітніх закладів полягає в конструюванні двобічного інтегративного навчального процесу. Саме на етапі академічного навчання у вищій школі студенти активно залучаються до діалогічної взаємодії максимально наближеної до традиційної, реальної. Так синхронне навчання, перевага якого полягає у збільшенні інструментарію, завдяки якому студент має можливість задавати питання, уточнювати інформацію, коментувати і виконувати завдання викладача, передбачає навчання онлайн в режимі реального часу (Жалдак, Машбиць, Смульсон, 2012).

Запровадження дистанційного навчання орієнтоване на те, що підготовка фахівця у вищій школі спрямована на розвиток професійної компетентності та формування власної особистості, що обумовлює створення сприятливого психологічного клімату, розвиток творчої індивідуальності студента в освітньому процесі вищої школи.

Таким чином, важливо враховувати завдання психолого-педагогічної підтримки дистанційного навчання, зокрема:

- аналіз комунікативного середовища та можливих ресурсів дистанційного навчання;

- виявлення особливостей особистості та потенціалу розвитку психічних властивостей та якостей, а також особливостей міжособистісних відносин усіх учасників навчального процесу закладу вищої освіти;

- інформування про психологічні проблеми, що супроводжують дистанційне навчання;

- розробка програм адаптації суб'єктів навчального процесу в закладі вищої освіти до умов дистанційного навчання з урахуванням індивідуальних психологічних особливостей індивіда.

На основі теоретичного пошуку й аналізу досвіду освітнього середовища вищої школи виокремимо переваги дистанційного навчання, зокрема: підвищення самостійності процесу засвоєння знань, умінь, навичок, доступність інформації та її критичне осмислення, високий рівень самоорганізації, дисципліни та відповідальності студентів, уміння самостійно планувати учбову діяльність, керувати власним часом, вибирати найбільш оптимальні режими навчання, економити час на пересуванні, наполегливість, установка на внутрішній контроль за «відкладеним» режимом контролю викладача, готовність до зміни звичних способів та форм навчальної активності («технологічна гнучкість»), інтерактивність, орієнтація на паритетні стосунки у спілкуванні з викладачем та іншими студентами, цілеспрямованість та висока внутрішня мотивація на досягнення успіху ін. (Стефаненко, 2002), (Полат, 2005), (Штихно, 2016).

Узагальнення одержаних результатів дозволяє зробити висновок, що висока внутрішня мотивація самостійної навчальної діяльності майбутнього фахівця постає основним принципом в організації дистанційного навчання у вищій школі. Встановлено, що інтерес входить до мотиваційної сфери і обумовлює якість засвоєння. Сучасні вчені називають мотивацію «запускним механізмом» самостійної роботи студента, а процесуальна мотивація виявляється в змістовному «енергетичному» ядрі структури, від якого залежить стійкість та особливості її змін (Зимня, 2004: 282).

Проте на думку Н. Клокар, можливість навчатися у зручний час може перетворитися на постійну прокрастинацію, а не на систематичне навчання. Автор наголошує, що реалізація дистанційної форми вимагає особливої самоорганізованості, системності та вміння розрахувати власний час та обумовлює високий рівень у набутті професійних знань (Клокар, 2012: 38).

Зазначимо, що особистий тайм-менеджмент постає вагомою стороною подальшої професійної діяльності тому потребує усвідомленого підходу до його формування.

Так, В. Прибилова переконана, що дистанційна освіта позитивно впливає на студента, збільшує його творчий та інтелектуальний потенціал за рахунок самоорганізації, прагнення до знань, уміння володіти комп'ютерною технікою і самостійно приймати відповідальні рішення (Прибилова, 2013: 31).

Слід також відзначити, що реалізація сучасної системи дистанційного навчання вимагає запровадження комп'ютерних навчальних програм та сучасних телекомунікацій з метою створення інформаційного освітнього середовища, що забезпечує інтерактивну взаємодію, орієнтовану на самостійну роботу студентів з матеріалами інформаційної мережі. Так враховуючи, що технічне питання організації учбової діяльності в університеті можливе лише за наявності якісного зв'язку і можливості підключитися до Інтернету, ефективність навчання залежить від підготовки адаптованої онлайн платформи з мінімальною кількістю технічних проблем щодо її використання (Артюшина, Романова, Слатвінська, 2015).

Як свідчить практика освітнього середовища закладу вищої освіти досягнення ефективності дистанційного навчання в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців обумовлено передусім навчально-методичним забезпеченням. Складовою інформаційного порталу закладу вищої освіти постає електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) - дидактична система, в якій з метою створення умов для педагогічної активності, інформаційної взаємодії між викладачами та студентами інтегруються прикладні програмні продукти, бази даних, а також інші дидактичні засоби і методичні матеріали, що забезпечують та підтримують навчальний процес (Гуревич, 2013).

З метою підвищення якості освітнього процесу вищої школи студенти забезпечуються електронними навчальними посібниками та підручниками, мультимедійними та інформаційно-довідковими матеріалами з усіх навчальних дисциплін, підготовленою психологічної медіатекою (навчально-пізнавальні, науково-популярні фільми з психології) (Грушина, 2016).

Особливого значення набуває прийняття інноваційних рішень щодо розробки та адаптування навчальних програм та навчальних курсів, методичних матеріалів з різних аспектів навчання, методичних посібників до дистанційного навчання, інформаційно-довідкових матеріалів, системи посилань на друковані та електронні літературні та наукові джерела, електронні бібліотеки та інші освітні та наукові ресурси, розміщені у мережі Інтернет, розробку моделей комплексної діагностики результатів засвоєння курсу з врахуванням акмеологічних закономірностей.

Розробка психологічного компонента навчальних курсів вимагає використання методу моделювання життєвих ситуацій, технологій акцентуації уваги, методик стимулювання систематичності навчальної діяльності студентів, зокрема різних форм для закріплення, самоконтролю, контролю та оцінки отриманих знань (тести, вправи, творчі, індивідуальні та групові завдання та ін.) і спрямована не лише засвоєння професійних знань, а й на формування практичних навичок та особистісно-значущих якостей майбутнього психолога.

З метою унеможливлення формалізації дистанційного навчання, заповнення прогалин у знаннях, відповідей на запитання студентів щодо виконання курсових та кваліфікаційних робіт, проходження навчальних та виробничих практик передбачені групові та індивідуальні інтернет-консультації з викладачами, відеоконференції, що дозволить відновити «живі», групові форми соціальної взаємодії, здійснити ефективне керівництво навчальною діяльністю майбутніх фахівців та ефективний зворотний зв'язок.

Разом з тим системна підготовка науково-педагогічних кадрів передбачає методичну роботу з викладачами щодо застосування сучасних компьютерних технологій у навчальному процесі, створення ЕУМК, розробки методик організації та проведення занять в онлайн форматі і проводилась за допомогою відеосемінарів та інтернет-конференцій.

Проведений психологічний аналіз наукових праць та практика діяльності вищих навчальних закладів дозволяє виокремити недоліки, що виникають в процесі професійної підготовки студента в умовах дистанційного навчання: залежність від наявності відповідної матеріально-технічної бази; недостатній рівень комп'ютерної грамотності як студентів так і викладачів, психологічні бар'єри у суб'єктів освітнього процесу, психологічна непідготовленість студентів до самостійної роботи (недотримання дедлайнів при виконанні завдань, збільшення питомої ваги неавторського матеріалу у виконаних завданнях), виявлення і врахування особливостей перцептивних процесів у людини в роботі з комп'ютером («ефект пересичення») та ін. (Ахмад, 2012), (Кухаренко, 2012), (Жалдак, Машбиць, Смульсон, 2012).

Аналіз психологічної складової дистанційного навчання у підготовці майбутніх фахівців вказує на необхідність модернізації освітнього процесу вищої школи, оскільки сучасні технології можуть розширювати можливості професійної підготовки майбутнього фахівця так й перешкоджати в цьому процесі. Узагальнюючи результати досліджень зазначимо, що провідними психолого-педагогічними умовами запровадження дистанційного навчання постають: достатній рівень комп'ютерної грамотності викладача і студентів; наявність відповідної матеріально-технічної бази; моделювання освітнього середовища, яке включає дієві механізми практично-орієнтованого підходу. Пошук способів оптимального впровадження дистанційного навчання дозволяє підвищувати цілеспрямованість і послідовність навчального процесу у вищій школі, сприяти його психологічній безпеці, доступності, мобільності та оптимізації структурно-організаційних механізмів.

Водночас, результати дослідження свідчать про те, що дистанційне навчання є актуальною проблемою сьогодення, не може повністю замінити повноформатного очного спілкування в підготовці майбутніх фахівців, а потребує трансформації науково-методологічних підходів до його запровадження.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. Виходячи з вищезазначеного, можемо стверджувати, що організація якісного освітнього процесу передбачає реалізацію низки завдань, зокрема:

- організацію психолого-педагогічної підтримки студентів в умовах дистанційного навчання з метою індивідуалізації освітнього процесу вищої школи;

- врахування можливостей та перспектив розвитку інформаційно-освітнього середовища в професійній підготовці майбутнього фахівця;

- використання змішаної форми - дистанційного та очного навчання в процесі підготовки психологів;

- врахування запитів студентів та цілей професійної освіти у запровадженні дистанційних технологій;

- створення позитивного мотиваційно-емоційного середовища в організації комунікації, взаємодії зі студентом в умовах дистанційного навчання;

- підвищення мотивації студентів до навчання в умовах дистанційного освіти, як ресурсу індивідуальної та професійної самореалізації;

- формування психологічної готовності викладачів та студентів до розширення освітніх можливостей з використанням дистанційних технологій (системна підготовка науково-педагогічних кадрів до організації та проведення занять в онлайн форматі; залучення студентів до самостійного конструювання власної учбової діяльності; ефективний моніторинг навчальних результатів студентів та ін.). Перспективи подальших досліджень вбачаємо в обґрунтуванні та розробці технології психологічного супроводу процесів особистісно-професійного розвитку студентів в умовах дистанційного навчання, зокрема студентів з обмеженими можливостями.

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Андреев А.А. Дистанционное обучение: сущность, технология, организация. М.: Изд-во МЭСИ, 2000. 350 с.

Ахмад І.М. Дистанційне навчання студентів ВНЗ. Збірник наукових праць «Теоретичні питання культури, освіти та виховання». КНЛУ. Вип. № 45, 2012. 188с.

Васильченко Л.В Створення навчально-методичних комплексів дистанційного навчання: Методичні рекомендації. Запоріжжя : ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2010. 124 с.

Грушина І.В. Теоретичні та методологічні основи використання дистанційних технологій в контексті змішаного навчання. Наукові записки. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Вип. 10 (1). Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Вінниченка, 2016. С. 28-34.

Гуревич Р.С. Інтерактивні технології навчання у вищому педагогічному навчальному закладі : навч. посібник / Р.С. Гуревич, М.Ю. Кадемія, Л.С. Шевченко. Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2013. 309 с.

Дистанційне навчання: психологічні засади : монографія / М.Л. Смульсон, Ю.І. Машбиць, М.І. Жалдак та ін.; за ред. М.Л. Смульсон. Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. 240 с.

Закон України «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» Наказ МОН № 466 від 25.04.2013 року.

Зимняя И.А. Педагогическая психология. Москва : Логос, 2004. 354 с.

Клокар Н. Методологічні основи запровадження дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації. Шлях освіти. 2012. № 4 (46).С. 38-41.

Кухаренко В.М. Про систему дистанційного навчання у відкритому дистанційному курсі. Інформаційні технології в освіті. Випуск 11. 2012. С. 32-42.

Організація дистанційного навчання. Створення електронних навчальних курсів та електронних тестів: навч. посібн. / В.В. Вишнівський, М.П. Гніденко, Г.І. Гайдур, О.О. Ільїн. К. : ДУТ, 2014. 140 с.

Полат Е.С. Дистанционное обучение / Е.С. Полат, М.В. Моисеева, А.Е. Петров. 3-е изд., перераб. и доп. Москва : Владос, 2005. 192 с.

Прибилова В.М. Проблеми та переваги дистанційного навчання у вищих навчальних закладах України. Проблеми сучасної освіти. 2013. № 4. С. 27-37.

Стефаненко П.В. Дистанционное обучение в высшей школе : моногр. Донецк: ДОННТУ, 2002. 397 с.

Штихно Л.В. Дистанційне навчання як перспективний напрям розвитку сучасної освіти. Молодий вчений. 2016. № 6 (33). C. 489-493.

АНОТАЦІЯ

У статті висвітлено проблему ефективного використання дистанційної форми навчання у закладах вищої освіти. Розкрито сутність поняття дистанційне навчання, дистанційні технології. Охарактеризовано психолого-педагогічні аспекти дистанційного навчання та його роль в оптимізації професійної підготовки майбутніх психологів у закладах вищої освіти. Доведено, що дистанційне навчання може приймати різні форми, характеризується поділом у просторі або в часі студента та викладача, інших студентів та навчальних матеріалів та взаємодією між студентом та викладачем, іншими студентами та навчальними матеріалами з використанням однієї або кількох технологій. Конкретизовані психологічні аспекти дистанційного навчання з метою оптимізації процесу підготовки майбутніх психологів у вищій школі. Проведено психологічний аналіз переваг та проблем впровадження дистанційної освіти в навчальному процесі, що виникають в процесі професійної підготовки майбутнього фахівця в умовах дистанційного навчання. Зазначено, що провідними психолого-педагогічними умовами запровадження дистанційного навчання постають: достатній рівень комп'ютерної грамотності викладачів і студентів; наявність відповідної матеріально-технічної бази; моделювання освітнього середовища, яке включає дієві механізми практично-орієнтованого підходу. Доведено, що дистанційне навчання є актуальною проблемою сьогодення, яке не може повністю замінити повноформатного очного спілкування, а потребує трансформації науково-методологічних підходів до його запровадження. У дослідженні запропоновано рекомендації щодо організації якісного освітнього процесу у вищій школі в умовах дистанційного навчання, зокрема: організацію психолого-педагогічної підтримки студентів в умовах дистанційного навчання з метою індивідуалізації освітнього процесу вищої школи; врахування можливостей та перспектив розвитку інформаційно-освітнього середовища в професійній підготовці майбутнього фахівця; використання змішаної форми - дистанційного та очного навчання в процесі підготовки психологів, врахування запитів студентів та цілей професійної освіти у запровадженні дистанційних технологій; створення позитивного мотиваційно-емоційного середовища в організації комунікації, взаємодії зі студентом в умовах дистанційного навчання; підвищення мотивації студентів до навчання в умовах дистанційного освіти, як ресурсу індивідуальної та професійної самореалізації; формування психологічної готовності викладачів та студентів до розширення освітніх можливостей з використанням дистанційних технологій (системна підготовка науково- педагогічних кадрів до організації та проведення занять в онлайн форматі; залучення студентів до самостійного конструювання власної учбової діяльності, ефективний моніторинг навчальних результатів студентів та ін.).

Ключові слова: заклад вищої освіти, дистанційне навчання, практичний психолог, професійна підготовка, дистанційні технології, освітній процес.

Размещено на Allbest.ru