Відображення творчої особистості майбутнього фахівця морської галузі у феномені професійного іміджу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІДОБРАЖЕННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ У ФЕНОМЕНІ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ

Надія Кічук

доктор педагогічних наук, професор Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Україна

Анотація

педагогічний судновий механік морський

У статті представлено деякі результати проведеної аналітичної роботи як узагальнення щодо здійсненого педагогічного дискурсу з проблематики взаємозв'язку, і взаємозалежності та взаємозумовленості таких явищ, як-от: «творча особистість», «професійний імідж». Акцентовано на педагогічно вмотивованому осмисленні освітнього процесу сучасного закладу, зокрема, вищої морської освіти, університетського пізнавально-розвивального середовища, студентської субкультури в якості чинників, які впливають на динаміку формування позитивного професійного іміджу майбутнього фахівця, котрий опановує професію типу «людина-техніка». Автором охарактеризовано деякі параметри, що можуть бути оцінені як значущі для професійного іміджу саме майбутніх суднових механіків на етапі набуття ними базової вищої освіти. Вища школа має вирішальний вплив на формування здобувана вищої освіти як фахівця, та природний інтерес становить саме означений етап особистісно-професійного творчого зростання. Попри підвищений інтерес сучасних дослідників до окреслених проблемних питань, ще й досі поза їхньої уваги залишається таке питання, яким же чином відображається творча особистість здобувача вищої освіти на феноменології професійного іміджу. Визначено, що творча особистість має динамічну структуру, яка виявляється зокрема у тому, що відстаючи у своєму розвитку компоненти компенсуються більш розвиненими: як і в будь-якій особистісній якості, тут є і такі складові: суть, зв'язок з іншими елементами, спрямованість, дійовість, ставлення особистості до даної якості. Якщо майбутній фахівець на етапі професійної підготовки сформувався як творча особистість, то з високим ступенем вірогідності можемо стверджувати про таке: у здобувача вищої освіти сформовані потреби до вдосконалення навчально-професійної (а згодом - і суто фахової) діяльності як відносно стійкий мотив її творчого характеру. Водночас, на погляд автора, цінність такого утворення як «творча особистість» полягає ще й у тому, що воно корелює із потребою і здатністю до самовдосконалення в напрямку повноцінної самореалізації, зокрема, в обраній професії.

Ключові слова: творча особистість, професійний імідж, професійна діяльність фахівців морського флоту.

Abstract

Creative personality reflection of future marine specialists in the phenomenon of professional image. Nadiia Kichuk, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Izmail State University of Humanities, Ukraine

Some results of the analytical work as a generalization of the pedagogical discourse on the relationship, and interdependence of such phenomena as: creative personality, professional image are presented in the article. Emphasis is placed on pedagogically motivated understanding of the educational process of a modern institution, in particular, higher maritime education, university cognitive and developmental environment, student subculture as factors influencing the dynamics of forming a positive professional image of future specialist who masters the profession of«man-technician». Some parameters that can be assessed as significant for the professional image of future marine engineers at the stage of acquiring basic higher education are characterized. Higher education has a decisive influence on the formation of the applicant as a specialist, and the natural interest is precisely the specified stage of personal and professional creative growth. Despite the increased interest of modern researchers in the outlined problematic issues, the question of how the creative personality of a higher education student reflects on the phenomenology of professional image is still left out of their attention. It is recognized that personal image is layered on professional. Instead, the peculiarities of the profession determine certain image characteristics of the future specialist, increasing his business reputation as a participant in public relations. And this, as practice shows, has a positive effect on the career growth of the specialist. It was noted that in the process of professional training in the institution of higher education of maritime profile it is fundamentally important to focus pedagogical efforts on awareness of cadets (at the level of beliefs) of the importance of such parameters of professional image: 1) demonstrate established soft skills (in particular, the ability to work in a team); 2) effective manifestation of scientific and technical style of thinking in matters of marine engineering - the basis for the presentation of their own intellectual initiative; 3) the necessary and sufficient degree of readiness for intercultural communication, the ability to professional self-realization in a multicultural society, in particular, through the mastery of professional communication skills in a foreign language and the education of tolerance.

Key words: creative personality, professional image, professional activity of marine specialists, applicants for basic higher education.

Актуальність дослідження

Проблематика творчості ніколи не зникала з видноколу професійної педагогіки через неперевершене значення впродовж життєвого шляху особистості. Джерелом віднайдення шляхів розв'язання проблеми творчості посідає доробок педагогів-класиків (А. Дистервег, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.), ідеї яких й донині підживлюють процеси модернізації підготовки фахівців у розрізі загальноприйнятої у психолого-педагогічній науці типології професій - «людина-людина», «людина-техніка», «людина-природа», «людина-знак», «людина-художній образ». Творчо використовуючи ідеї, закладені у науково-педагогічному доробку попередників, сучасні дослідники активно послуговуються ними з метою розширення наукових уявлень про природу творчості, фази творчого процесу, феноменологію творчого мислення тощо. Вчені здебільшого єдині визнанні, що саме в творчості людина формує, відтворює і розвиває себе як людину (І. Бех, І. Зязюн, В. Рибалка та ін.).

У в контексті концепції В. Моляко (Моляко, 2007) зміст поняття «творчість» складає більш чи менш гнучка система певних дій, що визначаються особистістю залежно від завдань і в яких «виявляється тенденція до суб'єктивного надання переваги одним розумовим діям перед іншими»; психологічний аспект творчості, осмислений у межах наукової школи С. Рубінштейна (Н. Брушлинський, Я. Пономарьов, Л. Попов) потрактований дещо інакше: психологічний механізм багато в чому визначає здатність особистості до «внутрішнього плану дій». Тим часом загальновизнаним є науковий висновок про своєрідний зв'язок творчого потенціалу і мислення особистості. У цьому зв'язку, як принципово важливу ми розцінюємо різницю понять «активне мислення», «самостійне мислення», «творче мислення» (В. Крутецький). Творче мислення завжди буде самостійним і активним, проте, не всяке активне є самостійним, як і не всяке самостійне мислення - творче. 

Постановка проблеми

В результаті педагогічного дискурсу, ми дійшли узагальнення, по-перше про те, що досконало творчістю можна на індивідуальному рівні. Ось чому правомірно стверджувати про взаємозв'язок, взаємозалежність і взаємозумовленість принаймні двох аспектів - особистість перетворює сама себе і, водночас, справляє перетворюючий вплив на характер своєї діяльності. Відтак актуалізується конструкт «творча особистість». По-друге, саме освіта постає чинником становлення творчої особистості її здобувача.

Якщо ж розуміти, що вища школа має вирішальний вплив на формування здобувача вищої освіти як фахівця, то природний інтерес становить саме означений етап особистісно-професійного творчого зростання.

Попри підвищений інтерес сучасних дослідників до окреслених проблемних питань, ще й досі поза їхньої уваги залишається такий аспект: Яким чином відображається творча особистість здобувача вищої освіти на феноменології професійного іміджу.

Мета статті полягає в обґрунтуванні деяких параметрів впливовості творчої особистості на важливе якісне новоутворення, яким постає в умовах університетської освіти професійний імідж, а також з'ясування тих маркерів, котрі при цьому зумовлюють фахову специфіку здобувача вищої освіти морського транспорту.

Аналіз попередніх досліджень і публікацій

Вивчення й узагальнення наукового доробку вітчизняних (О. Перелигіна, В. Роменець, О. Горовенко, В. Рибалка) та зарубіжних учених (Л. Пек, К. Текес, В. Шепель, Я. Хлавса та ін.) засвідчують про те, що означений ракурс порушеної проблеми перебуває на периферії дослідницьких пошуків. Водночас, пророблений сучасними вченими структурно-функціональний аналіз освіти (Андрущенко, 2020) та проведені нами попередні дослідження (Кічук, 2020) довели, що саме освітній процес вищої школи спроможний сформувати особистісно-професійні якості у студента, які визначають його фахову конкурентоздатність. З-поміж таких якостей чільне місце посідає творча особистість утворення, що відображає перенос зовнішніх факторів впливу у внутрішні рушійні сили механізму збагачення особистісного творчого потенціалу. Не менш вагомою якістю особистості є іміджева компетентність, як здатність до створення й спрямованої корекції продуктивного іміджу та готовність доповнювати вдалими іміджевими ознаками власно ділову репутацію.

Виклад основного матеріалу дослідження

Як зазначалось, конструкт «творча особистість» вноситься до недостатньо вивчених у професійній педагогіці. Натомість з- поміж дослідників (Н. Гузій, О. Мороз, В. Загвязинський, С. Сисоєва) домінуючою є думка про те, що формування творчої особистості (в силу своєї значущості для перспектив життєдіяльності людини) може бути віднесено до числа загальнолюдських проблем. А це дозволяє по-новому оцінити вагу наукового положення психологів про те, що проблема творчості є проблемою саморозвитку суб'єкта (Боришевський, 2010).

Наші багаторічні дослідження та саморефлексія педагогічного досвіду роботи у вищій школі дозволяє припустити, що труднощі, пов'язані з визначенням змісту поняття «творча особистість», обсягом і науковим статусом в системі інших понять та категорій зумовлене щонайменше трьома обставинами.

По-перше, дане поняття можна розглядати одночасно як категорію теорії особистості, теорії діяльності, теорії творчості і разом з тим осмислювати з позицій «якості особистості», «суб'єктної характеристики». Трудність дослідження тут пов'язана з тим, що як і будь-який творчий процес, що ним відображається, воно не є статичним і має зв'язок з підсвідомою сферою особистості (Д. Богоявленська, В. Загвязинський, Я. Пономарьов). По-друге, опубліковані наукові праці відображають цілком очевидний факт, що увагу дослідників привертає в основному характер творчої діяльності, однак, на наш погляд, це малоперспективно, адже суб'єкт цієї діяльності (як творець самого себе) вивчається при цьому принагідно. По-третє, при осмисленні поняття «творча особистість» педагогічний зміст вбачається нами в тому, що намагаючись дати йому наукове тлумачення, легко зміститися у рівнях: індивід, особистість, індивідуальність.

З урахуванням наявної у філософській і психолого-педагогічній літературі точки зору, що в основі будь-якої діяльності лежать потреби, джерела яких беруть початки з відповідних суспільних потреб, вважаємо за можливе стверджувати: потреба особистості у творчості також може бути осмислена насамперед як потреба суспільна. Через розвиток творчої особистості культивується «особистісний пласт» творчого ставлення до себе, до своєї діяльності, до соціальних запитів. Тому духовність - визначальну основу фундаментальних потреб особистості (у пізнанні, спілкуванні, самореалізації) ми розглядаємо як ядро системного утворення «творча особистість».

Констатуючи, що «творча особистість» як спеціальне наукове поняття не є усталеним, ми вважаємо за можливе викласти свою позицію у цьому питанні. Як вихідні використані такі фундаментальні положення:

- щоб виділити суть явища, важливо визначити ті зміни, які (за В. Давидовим) розкривають і пояснюють зв'язок між загальними (абстрактними) і частковими (конкретними) його виявами:

- у строго науковому смислі не слід розглядати поняття «творча особистість» і «творчий потенціал особистості» як рядоположні. Слідом за іншими дослідниками (Н. Зайцев, В. Нестеренок) ми схильні вважати творчий потенціал як реально існуючу можливість до змін;

- ядром творчої особистості можуть бути такі параметри, які, інтегруючи психологічні процеси особистості, роблять її цілісно творчою, забезпечуючи стійкість творчого характеру професійної праці; тому важливий «вихід у дослідженні за межі індивіда і розгляд його як елемента системи» (Б. Ломов);

- процес вироблення будь-якої особистісної якості починається з найпростіших елементів, які далі ускладнюються, переплітаються і, інтегруючись, визначають розвиток цієї якості.

На нашу думку творча особистість має динамічну структуру, яка виявляється зокрема у тому, що відстаючи у своєму розвитку компоненти компенсуються більш розвиненими: як і в будь-який особистісній якості, тут є і такі складові: суть, зв'язок з іншими елементами, спрямованість, дійовість, ставлення особистості до даної якості (Л. Кочетов).

Відтак у нашому розумінні, якщо майбутній фахівець на етапі університетської професійної підготовки сформувався як творча особистість, то з високим ступенем вірогідності можемо стверджувати про таке: у здобувача вищої освіти сформовані потреби до вдосконалення навчально-професійної (а згодом - і суто фахової) діяльності як відносно стійкий мотив її творчого характеру. Водночас, на наш погляд, цінність такого утворення як «творча особистість» полягає ще й у тому, що воно корелює із потребою і здатністю до самовдосконалення в напрямку повноцінної самореалізації, зокрема, в обраній професії.

Зазначене нашаровується на готовність до творчості, показниками якої є вияв оригінальності у розв'язання фахових завдань, здатність застосовувати набутий досвід в умовах невизначеності, творчий стиль мислення. Не менш суттєвим уважаємо й те, що студенту, який сформувався як творча особистість, притаманне впевненість у собі, почуття успіху, намагання підвищити впливовість та популярність серед оточуючих через доповнення вдалими іміджевими ознаками. У зв'язку із зазначеним констатуємо, що проведене дослідження та саморефлексія педагогічного досвіду засвідчують про установлені й іншими дослідниками взаємозв'язок, взаємозалежність і взаємозумовленість позитивного іміджу й успішності людини в професії (Девис, 2006; Єлізарова, 2014; Кицай, 2016; Панфилова, 2007).

Вивчення й аналіз наукового фонду з проблеми, зокрема, професійного іміджу особистості (В. Горчакова, О. Митцева, В. Штанько, О. Марченко та ін.) дозволяють зробити узагальнення відносно, з одного боку, самоцінності того враження, що створюється певної професії на оточуючих, а з іншого - щодо компонентного складу професійного іміджу; йдеться про зовнішні, внутрішні, процесуальні складники та елементи образу, котрий виникає з появою такого представника певного фаху і залишається після його зникнення (Палеха, 2005). А це вимагає цілеспрямованих педагогічних зусиль не лише суб'єктів освітнього процесу сучасного закладу вищої освіти, а й визнання важливим системне використання ресурсів навчально-професійного середовища вищої школи, студентської субкультури, стимулюючого потенціалу суспільної думки й соціуму.

Оскільки поняття «особистість» є ширшим за поняття «професія», то цілковито логічним є визнання, що особистісний імідж нашаровується на професійний. Натомість особливості професії зумовлюють певні іміджеві ознаки майбутнього фахівця, підвищуючи його ділову репутацію як учасника суспільних відносин. А це, як переконує практика, позитивно впливає і на кар'єрне зростання фахівця.

Деталізуємо означений аспект з огляду на своєрідність особистісно-професійного призначення, зокрема, представника професії типу «людина-техніка» - суднового механіка. Так, у процесі професійного навчання в закладі вищої освіти морського профілю принципово важливо сфокусувати педагогічні зусилля на усвідомлення курсантами (на рівні переконань) значущості таких параметрів професійного іміджу: 1) демонструвати сформовані м'які навички (зокрема, щодо здатності до роботи в команді); 2) дієвий вияв науково-технічного стилю мислення у питаннях морської інженерії - бази презентації власної інтелектуальної ініціативи; 3) необхідний і достатній ступінь сформованості готовності до міжкультурної комунікації, здатності до фахової самореалізації в умовах полікультурного соціуму, зокрема, через опанування умінь професійного спілкування іноземною мовою та вихованість толерантності.

Щодо останнього, то привертає увагу спеціальне дослідження, проведене О. Демченко (Демченко, 2017), адже воно присвячене вивченню важливого аспекта проблеми міжкультурного порозуміння, до прикладу, через актуалізацію іншомовної мовленнєвої діяльності студентів закладу вищої освіти морського транспорту. Додамо, що нам видається цікавим у зазначеній площині розроблений й експериментально апробований елективний навчальний курс «Професійне спілкування фахівця іноземною мовою за міжнародними стандартами безпеки у морському транспорті», котрий було втілено у бакалавраті на базі Дунайського інституту Національного університету «Одеська морська академія», Національного університету «Одеська морська академія», Державного університету інфраструктури та технологій. До того ж дослідниця акцентує на конструктивності творчих різнорівневих завдань (до прикладу «описати й пояснити англійською мовою підготовчу роботу по проходженню інспекції контролю держави порту»), міждисциплінарні практичні заняття англійською мовою (накшталт дисципліна «Навігація та лоція», «Управління судном» та інші). Запроваджені ділові та рольові ігри та методи кейсів, проведення тематичних дискусій тощо.

Водночас уважаємо конструктивною дослідницьку позицію тих науковців, які вважають за доцільне розглядати позитивну динаміку процесу формування професійного іміджу майбутніх суднових механіків і як результат інтерактивного характеру та контекстного за змістом суцільного освітнього процесу закладу вищої освіти морського профілю (Герганов, Дімоглова, 2020). Дійсно, така дослідницька позиція, з одного боку, відкриває перспективу поглиблення наукових уявлень про іміджеспрямовані педагогічні технології професійного навчання курсантів та набуття ними діджитал-компетенцій - запоруки збагачення вербального іміджу майбутнього фахівця, вміння увиразнювати образ «Я» у процесі презентації себе як конкурентоздатного на ринку працевлаштування за фахом, а з іншого, розвивати здатність курсантів до творчості, вияву, творчої уяви, оригінальності, творчого мислення і самоствердження в процесі інтерсуб'єктних відносин у студентський спільноті, що сприяє інтенсивності в побудові іміджу. До того ж, маючи взірець носія позитивного професійного іміджу в особі викладача вищої школи, керівника плавальної практики, тьютера - ефективніше відбувається процес «самотворення» та закріплення складників іміджу (підтягненість, вишукованість, важливість офіційного дрес-коду, опанування іноземної мови на рівні «незалежного користувача» та ін.).

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Як відомо, професійна компетентність, сформованість молодої людини як творчої особистості, здатність бути конкурентоспроможним у багатомовних і багатоетнічних екіпажах за сучасних умов розширення міжнародного співробітництва віднесено до пріоритетів вищої вітчизняної освіти морського транспорту (Морська доктрина України на період до 2035 року, 2009).

Дбаючи ж про набуття повноцінних наукових уявлень про особистісно-професійне становлення сучасного фахівця на етапі університетської освіти, зокрема, з огляду на соціально-педагогічну потребу в їх підготовленості до більш привабливого працевлаштування за фахом, значно підвищується дослідницький інтерес до таких явищ як «творча особистість» і «професійний імідж». Йдеться про їх взаємозв'язок, взаємозалежність, взаємозумовленість.

Перспективи подальших наукових пошуків у дослідженні порушеної проблеми лежать у площині вивчення ресурсів магістерської підготовки вітчизняних спеціалістів, здатних конкурувати на ринку праці за сучасних тенденцій Євроінтеграції та глобалізації.

Джерела і література

1. Андрущенко В. П. Феномен освіти: монографія. Суми : Університетська книга, 2020. 592 с.

2. Боришевський М.И. Дорога до себе: Від основ суб'єктності до вершин духовності: монографія. Київ: Академвидав, 2010. 416 с.

3. Герганов Л. Д., Дімоглова О. В. Особливості формування іміджу суднових механіків за результатами компонентно-структурного аналізу професійної підготовки у морських ЗВО. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 2020. Випуск 4 (133). С. 64-70.

4. Девис Ф. Создай себе имидж. Как своим видом излучать успех. Минск, 2006. 304 с.

5. Демченко О. М. Формування у курсантів умінь професійного спілкування іноземною мовою: організаційно-методичні орієнтири. методичні рекомендації. Ізмаїл: Ірбіс, 2017. 108 с.

6. Єлізарова І. О. Стиль ділового успіху: навч.посібник. Київ: Кондор, 2014. 76 с.

7. Кицай Л. І. Самомаркетинг як інструмент успішного працевлаштування та формування іміджу працівника. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 6. С. 26-31.

8. Кічук Н. В. Підготовленість фахівця до професійної рефлексії у діяльності як параметр його конкурентоздатності. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 2019. Випуск 3 (128). С. 15-19.

9. Моляко В. А. Творческая конструктология (пролегомены). Киев: Освіта України, 2007. 388 с.

10. Морська доктрина України на період до 2035 року. Постанова Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2009 року № 1307. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1108- 2018-%D0%BF#n2

11. Палеха Ю. І. Іміджологія: навч. посібник. Київ: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. 324 с.

12. Панфилова А. П. Имидж делового человека: учебное пособие. Санкт-Питербург: ИВЭСЭП, Знание, 2007. 490 с.

References

1. Andrushchenko V. P. (2020). Fenomen osvity [The phenomenon of education: monograph]. Sumy: Universytetska knyha. 592 p. [in Ukrainian].

2. Boryshevskyi, M. I. (2010). Doroha do sebe: Vid osnov subiektnosti do vershyn dukhovnosti. [The way to yourself: From the foundations of subjectivity to the heights of spirituality: monograph]. Kyiv: Akademvydav. 416 p. [in Ukrainian].

3. Demchenko O. M. (2017). Formuvannia u kursantiv umin profesiinoho spilkuvannia inozemnoiu movoiu: orhanizatsiino-metodychni oriientyry. [Formation of cadets' skills of professional communication by foreign language: guidelines]. Izmail: Irbis, 108 p. [in Ukrainian].

4. Devys F. (2006). Sozdai sebe ymydzh. Kak svoym vydom yzluchat uspekh [Create an image for yourself. How to radiate success with your appearance]. Mynsk, 304 p. [in Russian].

5. Herhanov L. D., Dimohlova O. V. (2020) Osoblyvosti formuvannia imidzhu sudnovykh mekhanikiv za rezultatamy komponentno-strukturnoho analizu profesiinoi pidhotovky u morskykh ZVO. [Peculiarities of image formation of ship engineers based on the results of component-structural analysis of professional training in maritime higher institutions]. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K.D. Ushynskoho. [Scientific Bulletin]. Odessa: South Odessa National Pedagogical University named after K.D. Ushinsky. Vypusk 4 (133). P. 64-70. [in Ukrainian].

6. Ielizarova, I. O. (2014). Styl dilovoho uspikhu [Business success style]. Navch.posibnyk [Tutorial]. Kyiv: Kondor. 76 p. [in Ukrainian].

7. Kabinetu Ministriv vid 07 Zhovtnia 2009 roku №1307 [Marine doctrine for the period till 2035 year. Regulation of the Cabinet of Ministers from 07 October 2009 №1307]. (n.d.). [in Ukrainian]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1108-2018-%D0%BF#n2

8. Kichuk N. V. (2019). Pidhotovlenist fakhivtsia do profesiinoi refleksii u diialnosti yak parametr yoho konkurentozdatnosti [Preparedness of the specialist for professional reflection in activity as a parameter of his competitiveness]. Naukovyi visnyk Pivdennoukrainskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni K. D. Ushynskoho. Vypusk 3 (128). P. 15-19. [in Ukrainian].

9. Kytsai L. I. (2016). Samomarketynh yak instrument uspishnoho pratsevlashtuvannia ta formuvannia imidzhu pratsivnyka [Self-marketing as a tool for successful employment and employee image formation]. Investytsii: praktyka ta dosvid. [Investments: practice and experience]. № 6. P. 26-31. [in Ukrainian].

10. Moliako V. A. (2007). Tvorcheskaia konstruktolohyia (prolehomeny) [Creative constructology (prolegomenos)]. Kyev: Osvita Ukrainy. 388 p. [in Russian].

11. Morska doktryna Ukrainy na period do 2035 roku. Postanova Palekha Yu. I. (2005). Imidzholohiia: navch. posibnyk. [Imageology: tutorial]. Kyiv: Vyd- vo Yevrop. un-tu. 324 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru