Науково-дослідницька діяльність як чинник формування компетентності професійного саморозвитку майбутніх фахівців

Research activities as a factor to form the future specialists' competence of professional self-development

The article reveals the problem to form the competence of professional self-development of future specialists by means of the research activities. The aim of the article is to devise the structure of competence of the future specialist's professional self-development, the essence of “student research activities”, to define the system of organization of the research activities. The competence of professional self-development should be represented by such components as motivational, theoretical, and instrumental. The motivational component is represented by the desire of the future specialist for self-actualization, the need to realize his creative potential in the profession. The theoretical component of professional self-development competence reflects the requirements for the profession and information about the nature, strategies and techniques of self-development. The instrumental component of this competence is the ability to develop self-assessment criteria, to identify problems of self-development. The ability to study the latest achievements in the professional field, progressive experience is important. It is established that the research activities is cognitive in nature, its structure includes the actions that can be classified according to the basic stages of scientific search (definition of problem; analysis ofscientific sources; argumentation of approach to solving the problem; selection of research methods; organization of experimental work; implementation of its results; analysis, generalization, formulation of conclusions). Research activities contribute to the development of the future specialist's analytical, critical thinking, his methodological culture, readiness to develop innovations in a professional field. The system of organization of research activities involves the classification of research tasks by preparative, modification and creative phases. The preparative phase aims at acquaintance with the basic requirements for self-development, formation of theoretical knowledge about the scientific apparatus of research. The tasks in the modification phase orient students to develop the approaches to solving professional problems using actions by analogy. The creative phase is aimed at showing the student's creative potential in adapting the best experience to solve specific production problems and to bring certain innovations into the professional activity.

Водночас залишаються актуальними і потребують більш глибокого аналізу теоретичні засади та методи організації науково-дослідницької діяльності саме як найважливішої передумови професійного саморозвитку та формування відповідної компетентності майбутніх фахівців.

Виходячи з логіки структурування поняття «компетентність», запропонованого експертами програми DeSeCo (Definition and Selection of Competencies, 2002: 6), компетентність професійного саморозвитку доцільно представити такими компонентами, як: мотиваційний (прагнення, цінності, емоції), теоретичний (знання про сутність саморозвитку, а також професійно значущі знання), інструментальний (уміння використовувати та розробляти інноваційні прийоми саморозвитку у своїй професії).

Характеризуючи мотиваційний компонент цієї компетентності, уважаємо першочерговим акцентувати на тому, що неабиякого значення набуває прагнення майбутнього фахівця до самоактуалізації, бажання реалізувати у професії свій творчий потенціал. Основними емоціями є радість від досягнення певних результатів саморозвитку в навчальній та навчально-професійній діяльності. Забезпечує напрям і динаміку саморозвитку орієнтація особистості студента на певний ідеал професіонала. Це сприяє стабільності професійно-особистісного руху студента до своєї мети, досягнення певного акмеологічного рівня саморозвитку.

Розкриваючи сутність теоретичного компонента компетентності професійного саморозвитку майбутнього фахівця, зазначимо, що вона відображає знання, по-перше, з фаху, по-друге, про сутність, стратегії та прийоми саморозвитку, по-третє, про потенціал професії саме для особистісного саморозвитку.

До інструментального компонента окресленої компетентності відносимо насамперед уміння розробляти критерії самооцінки, виявляти проблеми, що заважають саморозвитку, швидко вносити корективи в цей процес. Доцільно наголосити й на таких уміннях, як зважання на поради своїх колег, які мають суттєві здобутки у професійній сфері. Особливого значення набувають уміння вивчати найостанніші досягнення в галузі своєї професії, прогресивний досвід, на основі чого створювати власні підходи до підвищення результативності праці. Саме тому й набувають принципово великого значення дослідницькі вміння знаходити, опрацьовувати та практично використовувати науковий матеріал із проблем забезпечення ефективності професійної діяльності.

Центральним утворенням цієї діяльності було дослідницьке завдання. Система організації науково-дослідницької діяльності саме як чинника формування компетентності саморозвитку передбачала класифікацію цих завдань за певними фазами: препаративною, модифікаційною та креативною.

Препаративна фаза містила дослідницькі завдання, які передусім мали на меті ознайомлення студентів з основними вимогами до саморозвитку, формування їхніх теоретичних знань про структуру пошукової роботи, науковий апарат дослідження та процес його організації.

Передбачалася також підготовка колективного експерт-повідомлення з теми «Провідні чинники розвитку особистості: системний аналіз». Треба було визначити актуальність проблеми саморозвитку особистості; порівняти та розкрити сутність понять «розвиток / саморозвиток особистості»; на основі вивчення наукових джерел розкрити основні закономірності розвитку і формування особистості, охарактеризувати роль самонавчання та самовиховання в підготовці професійних кадрів.

Дослідницькі завдання в модифікаційній фазі орієнтували студентів на самостійне розроблення варіантів вирішення проблем професійного характеру з використанням дій за аналогією на основі широкого аналізу наукових джерел. Зокрема, майбутні фахівці підготували есе на тему «Проблема розвитку особистості в контексті біологічного, соціологічного та біосоціологічного напрямів зарубіжної психологічної думки». Вони мали дослідити праці науковців, що розробляли кожний з означених напрямів; конкретизувати та проаналізувати провідні положення цих концепцій.

Зазначимо, що креативна фаза була націлена на виявлення студентом свого творчого потенціалу в адаптації кращого досвіду для вирішення конкретних виробничих проблем і внесення інновацій у професійну діяльність. Саме в цій фазі студент був максимально спрямований на розроблення власних програм особистісного і професійного саморозвитку з повною саморегуляцією цього процесу. Так, було запропоновано зробити презентацію «Можливості саморозвитку майбутніх фахівців у сфері професійної освіти». Студенти повинні були знайти та проаналізувати необхідну інформацію, систематизувати її, окреслити систему вимог до вдосконалення діяльності закладів вищої освіти в аспекті забезпечення можливостей саморозвитку студентів, запропонувати підходи (на рівні розроблення освітньо-професійної програми, навчального плану, організації самостійної роботи, виробничої практики, вибору методів викладання й інше) до підвищення ефективності професійної підготовки фахівців у нашій країні в цьому напрямі.

Отже, науково-дослідницька діяльність в аспекті формування компетентності професійного саморозвитку дозволяє забезпечити майбутнім фахівцям перспективну можливість розв'язання завдань, що відзначаються прогресивним ускладненням, закласти основи неперервного розвитку своїх інтелектуальних, пізнавальних, творчих можливостей.

науковий дослідницький компетентність фахівець

Компетентність професійного саморозвитку доцільно представити такими компонентами, як мотиваційний, теоретичний, інструментальний. Науково-дослідницька діяльність має пізнавальний характер, до її складу входять дії, що можуть бути класифіковані відповідно до основних етапів наукового пошуку. Система її організації передбачала класифікацію дослідницьких завдань за препаративною, модифікаційною та креативною фазами. Перспективні дослідження охоплюють проблеми формування компетентності професійного саморозвитку фахівців у закордонному досвіді, організації науково-дослідницької діяльності в університетах розвинутих країн світу.

1. Сущенко Л. Організація науково-дослідної роботи майбутніх педагогів: теорія і практика. Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2012. 360 с.

2. Чайченко Н., Пташенчук О. Педагогічні умови формування дослідницької компетентності майбутніх учителів біології. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2016. IV (46). Is. 97. S. 25-29.

3. Definition and Selection of Competencies. Theoretical and Conceptual Foundations (DESECO). Strategy Paper on Key Competencies. An Overarching Frame of Reference for an Assessment and Research Program OECD (Draft). 2002. URL: http:// www.kaapeli.fi/~vsy/eaea/policy/fi/DeSeCo.doc.

4. Kniazian M., Khromchenko O. The ESP Lecturers' Self-Development Competence in Higher Educational Context. The Journal of Teaching English for Specific and Academic Purposes. 2019. Vol. 7. № 3. P 385-393 URL: https://doi.org/10.22190/JTESAP1903385K.

5. Martel V. Developper des competences de rechercheet de litteratie au primaire et au secondaire: former a l'enquete en classed'histoire. Les Editions JFD. 2018. URL: https://books.google.com.ua/books?id=_jFtDwAAQBAJ&pg.

6. Pirsl D., Popovska S., Stojkovic N. Critical thinking, strategic learning and metacognitionin ESP. The Journal of Teaching English for Specific and Academic Purposes. 2017. Vol. 5. № 3. S. 603-613.

7. Seberova A. La competence de recherche et son developpement aupres des etudiants futurs enseignants en Republique Tcheque. Recherche et formation. 2008. 59. S. 59-74.

8. Thiel F., Bottcher F. Modellierung facherubergreifender Forschungskompetenzen. Neues Handbuch Hochschullehre. Berlin: Raabe, 2014. I 2.10. S. 109-124.

9. Willison J., O'Regan K. Research Skill Development (RSD), a conceptual framework for Primary school to PhD. Framework, resources, learning modules and references. 2012. URL: http://www.rsd.edu.au.