Визначення рівня сформованості інформаційно-змістового критерію професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності: констатувальний етап експерименту
Перегляд усталених поглядів на цілі та завдання вищої освіти України в аспекті євроінтеграції. Визначення основ педагогічної інноватики та компонентів професійної готовності магістрантів. Формування креативного мислення та компетентності студентів.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.03.2023 |
| Размер файла | 329,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника»
Визначення рівня сформованості інформаційно-змістового критерію професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності: констатувальний етап експерименту
Оксана Цюняк, кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри педагогіки початкової освіти
Івано-Франківськ, Україна
Анотація
Стаття присвячена актуальній проблемі професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності. Автор зазначає, що реалії сучасного світу, трансформаційні процеси в системі освіти, соціальне замовлення ринку праці спонукають до перегляду окремих усталених поглядів на цілі й завдання вищої освіти загалом і професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти зокрема. У зв'язку з цим виникає необхідність в організації системи, яка б забезпечувала цілеспрямований процес формування професійної готовності магістрантів до інноваційної діяльності. Дослідження цього процесу допомогло визначити основні компоненти професійної готовності магістрантів до означеної діяльності, а саме когнітивний, мотиваційний, рефлексивний, праксеологічний.
У контексті проведеного дослідження когнітивний компонент становить сукупність таких характеристик, як системність знань про інноваційну діяльність; усвідомленість знань; оволодіння матеріалом на рівні довготривалої пам'яті з постійним цілеспрямованим використанням. Показниками інформаційно-змістового критерію визначено такі: сформованість інноваційної компетентності; інноваційне мислення магістрантів; наявність системних теоретико-методичних знань про інноваційну діяльність; поінформованість про інноваційні форми, засоби й методи організації професійної діяльності; знання основ педагогічної інноватики.
У статті здійснено аналіз рівня сформованості інформаційно-змістового критерію (когнітивний компонент) професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності на констатувальному етапі експерименту. Представлено авторську методику для визначення показників означеного критерію. За результатами емпіричного дослідження рівня сформованості інформаційно-змістового критерію професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності визначено високі результати середніхрівнів (74,77% і 75,87% досліджуваних), низькі рівні (12,20 % і 16,91%) і високі рівні (13,03% і 7,22%).
Ключові слова: інформаційно-змістовий критерій, когнітивний компонент, професійна готовність, майбутні магістри початкової освіти, інноваційна діяльність.
Abstract
Determining the level of formation of informative and contextual criterion of professional readiness of future masters of elementary education for innovation activity: indicative stage of the experiment
Oksana Tsiuniak, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Chair of Pedagogy of Primary of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University (Ivano-Frankivsk, Ukraine)
The article is devoted to the actual problem of professional preparation of future masters of elementary education for innovative activity. The author points out that the realities of the modern world, the transformation processes in the education system, the social procurement of the labor market encourage the revision of certain established views on the goals and objectives of higher education in general and the professional training offuture masters of elementary education in particular. In this regard, there is a need to organize a system that would provide a purposeful process of forming the masters 'professional readiness for innovation activity. The study of this process allowed us to identify the main components of masters 'professional readiness for a specific activity, such as cognitive, motivational, reflexive, praxeological.
In the context of the study, the cognitive component is a set of characteristics such as the systematic knowledge of innovation; awareness of knowledge; mastering the material at the level of long-term memory with constant targeted use. Indicators of informative and contextual criterion are: formation of innovative competence; innovative thinking of future masters; availability of systematic theoretical and methodological knowledge about innovative activity; awareness of innovative forms, means and methods oforganizing professional activity; knowledge of the basics of pedagogical innovation.
In the article the level of formation of informative contextual criterion (cognitive component) of professional readiness of future masters of elementary education for innovative activity at the indicative stage of the experiment is analyzed. The author's methodfor determining the indicators of the specified criterion is presented. According to the results of empirical study of the level of informative and contextual criterion of professional readiness of future masters of elementary education for innovative activity, high results of intermediate levels are determined, which include 74,77% and 75,87% of the studied, low levels have 13,03% and 16,91% and respectively, the high levels are 13.03% and 7.22% of the studied.
Key words: informative contextual criterion, cognitive component, professional readiness, future masters of elementary education, innovative activity.
Вступ
Постановка проблеми. Реалії сучасного світу, трансформаційні процеси в системі освіти, соціальне замовлення ринку праці спонукають до перегляду окремих усталених поглядів на цілі та завдання вищої освіти загалом та професійної підготовки фахівців зокрема. У контексті нашого дослідження великого значення набуває пошук ефективної системи професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності. Адже, як відомо, соціальним замовленням сучасного українського суспільства є особистість конкурентоспроможного педагога, вчителя, викладача, орієнтованого на інноваційну діяльність. У зв'язку з цим виникає необхідність в організації такої системи, яка б забезпечувала цілеспрямований процес формування професійної готовності магістрантів до означеної діяльності
Аналіз досліджень. Наукові розвідки доводять, що теорія й практика професійної підготовки майбутніх фахівців до інноваційної діяльності залишаються недостатньо розробленими в умовах нової педагогічної реальності. Питаннями професійної підготовки майбутніх фахівців займалися як іноземні (А. Маслоу, К. Роджерс), так і вітчизняні (Г. Абрамова, О. Бондаренко, М. Боришевський, Л. Бурлачук, Н. Зубалій, Н. Коломінський, О. Макаренко, С. Максименко, В. Моргун, В. Татенко, Т Титаренко, М. Савчин, В. Панок, Т Яценко та інші) дослідники. Належне місце відведено дослідженням проблем освітніх і педагогічних інновацій, інноваційного розвитку освітніх систем та інноваційних процесів у роботах І. Беха, Н. Бібік, Л. Ващенко, Л. Даниленко, Д. Пузікова, Г. Щекатунової та інших.
Мета статті - визначити рівень сформованості інформаційно-змістового критерію професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності на констатувальному етапі експерименту.
Виклад основного матеріалу
Доцільно зазначити, що професійна підготовка як складна динамічна система інтегрує визначені структурно й функціонально взаємопов'язані компоненти, що взаємодіють, які відображають специфіку освітнього процесу, результатом якого є готовність особистості до професійної діяльності. Як показує досвід, професійна готовність майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності є основою професійно-педагогічної позиції сучасного педагога, учителя, викладача, конкурентоспроможного фахівця, підґрунтям для його саморозвитку й самовдосконалення. креативний освіта інноватика компетентність
Серед базових компонентів професійної готовності виділяємо такі: когнітивний, мотиваційний, рефлексивний, праксеологічний. Звернемо увагу на когнітивний компонент і визначимо рівень сформованості інформаційно-змістового критерію професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності.
У контексті проведеного дослідження когнітивний компонент становить сукупність таких характеристик, як системність знань про інноваційну діяльність; усвідомленість знань; оволодіння матеріалом на рівні довготривалої пам'яті з постійним цілеспрямованим його використанням. Показниками інформаційно-змістового критерію визначено такі: сформованість інноваційної компетентності; інноваційне мислення магістрантів; наявність системних теоретико-методичних знань про інноваційну діяльність; поінформованість про інноваційні форми, засоби й методи організації професійної діяльності; знання основ педагогічної інноватики.
Нами було проведено педагогічний експеримент в умовах освітнього процесу закладів вищої освіти. Окресливши теоретичні й функціонально-змістові характеристики професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності, ми сформували з окресленої генеральної вибіркової сукупності вибірку констатувального етапу дослідження (n=425), до якої увійшли магістранти першого-другого років навчання за спеціальністю 013 «Початкова освіта»: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника (n=146), Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г Короленка (n=124), Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (n=112), Херсонський державний університет (n=43). Безумовно, запропонована вибірка відтворює генеральну сукупність досліджуваного феномену й відповідає основним вимогам, а саме репрезентативності, надійності й рандомності.
Констатувальний етап педагогічного експерименту спрямований на визначення рівнів сформованості професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності.
З метою вивчення інформаційно-змістового критерію професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності нами розроблено й застосовано авторську анкету «Рівень професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності» (далі - ПГІД).
У процесі розроблення авторської анкети ми дотримувалися рекомендації про те, що необхідно ретельно й обережно підходити до оцінювання отриманих результатів, їх обговорення й особливо до їх оприлюднення (Швець, Турба, 2011: С. 237-243.). Під час анкетування ми використовували такі прийоми, як анонімність опитування, традиційну техніку заповнення анкет (опитування в письмовій формі).
Авторська анкета ПГІД складалася з двох частин. Перша частина містила десять тестових запитань першого рівня складності. Друга частина містила шість запитань, на які необхідно дати розгорнуту відповідь. Кожен досліджуваний отримував бланк «Авторська анкета ПГІД», який містить тестові запитання, обирав правильний варіант відповіді й давав розгорнуту відповідь на запитання з другої частини анкети. Обробка першої частини полягала в підрахунку кількості правильних відповідей. Далі визначався коефіцієнт знань про інноваційну діяльність за тестовими запитаннями як співвідношення кількості правильних відповідей до загальної кількості запитань за формулою:
Ктз =n/N ,
де Ктз- коефіцієнт знань про інноваційну діяльність за тестовими запитаннями;
n - кількість правильних відповідей за тестовими запитаннями;
N - загальна кількість тестових запитань.
Отже, наші параметри Ктз мають діапазон значень від 0,0 до 1,00. Емпірично визначено й обґрунтовано, що значення від 0,00 до 0,40 свідчать про низький коефіцієнт знань; від 0,41 до 0,80 - середні значення й від 0,81 до 1,00 - високі значення коефіцієнта знань. Рівні коефіцієнта знань про інноваційну діяльність за тестовими запитаннями є кількісною обробкою зібраних даних.
Загалом ми намагалися з'ясувати такі питання: що впливає на якість професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності; які мотиви професійної підготовки є найбільш вагомими; якою є ефективність навчально-методичних матеріалів для професійної підготовки майбутніх фахівців.
Анкета передбачала відкриті запитання: Який зміст Ви вкладаєте в поняття «інноваційна діяльність»?
Чи достатньо володієте знаннями про мету й завдання інноваційної діяльності в закладах освіти?
Які основні компоненти інноваційної діяльності Ви можете назвати?
Які форми роботи в закладі вищої освіти, де Ви навчаєтеся, сприяють формуванню професійної готовності до інноваційної діяльності?
На Вашу думку, чи створені у Вашому закладі освіти необхідні організаційно-педагогічні умови для формування професійної готовності до інноваційної діяльності?
Чи замислювалися Ви над необхідністю використання інновацій у власній діяльності?
Чи налаштовані Ви на інноваційну діяльність у майбутньому?
Чи вмієте Ви проєктувати процес власної інноваційної діяльності?
Чи посилився після вивчення навчальної дисципліни «Педагогічна інноватика» Ваш інтерес до інноваційної діяльності; якщо Ваша відповідь «так», то що саме сприяло цьому?
Чи здійснюєте Ви самооцінку й самоаналіз власних здібностей, умінь і якостей, які сприятимуть ефективній інноваційній діяльності в майбутньому?
Другий блок анкети містив шість запитань з розгорнутою відповіддю:
1) укажіть мотиви, які спонукають Вас до інноваційної діяльності (бажання стати професіоналом своєї справи; можливість професійної кар'єри; любов до дітей; наявність здібностей і нахилів, які сприяють інноваційній діяльності; вимогливість до себе; впевненість у собі; здатність до творчого мислення; інший варіант відповіді);
2) чи є пріоритетом для Вас здійснення інноваційної діяльності? (не замислювався над цим; не вважаю це важливим; не вважаю це важливим, але знаю що для цього необхідно робити; вважаю це важливим; вважаю це важливим, але не знаю, що для цього потрібно робити; інший варіант відповіді);
3) до інноваційної діяльності під час вивчення «Педагогічної інноватики» мене найбільше мотивує... (зв'язок змісту дисципліни з життям; особистість і професіоналізм викладача; бажання стати хорошим фахівцем; стиль педагогічного спілкування викладача зі студентами; інноваційні форми й методи викладу матеріалу; інший варіант відповіді);
4) чи задоволені Ви рівнем власної інноваційної компетентності? (задоволений і прагну до подальших успіхів; не задоволений; не задоволений, але вважаю, що це важливо, і над цим мені варто працювати; не замислювався над цим; інший варіант відповіді);
5) чи використовуєте Ви під час навчання у ЗВО повною мірою власні здібності для підвищення рівня професійної готовності до інноваційної діяльності? (намагаюся використовувати; не завжди використовую; не використовую; інший варіант відповіді).
6) що, на Ваш погляд, найбільше сприяє забезпеченню якісної професійної підготовки майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності у ЗВО? (якість посібників і підручників з психолого-педагогічних дисциплін; використання інноваційних методів навчання; якість контролю за навчальною діяльністю магістрантів; інший варіант відповіді).
Обробка другої частини полягала в дещо складнішій процедурі, яка об'єднала експертну оцінку визначення правильності відповідей і контент-аналізування. Розгорнуті відповіді досліджуваних спочатку перевірялися на правильність, тобто експертність, а потім тільки правильні відповіді піддавалися контент-аналізуванню. Поєднання експертної оцінки й контент-аналізування на відміну від звичайного тестування вимірює не те, що досліджувані говорять, що зроблять чи намагаються зробити, а те, що вони насправді зробили.
Таким чином, авторська анкета поєднала комплекс методів, який дав змогу релевантно відобразити предмет дослідження. Інтерпретацією отриманих даних є визначення коефіцієнта знань про інноваційну діяльність за експертною оцінкою й m контент-аналізуванням як співвідношення Кок =m/M підрахованої в правильних відповідях кількості ознак, які характеризують інноваційну діяльність, до загальної кількості таких ознак, яка визначається емпірично за найбільшою кількістю в досліджуваній вибірці за формулою, де Кок - коефіцієнт знань про інноваційну діяльність за розгорнутими відповідями; m - кількість ознак, які характеризують інноваційну діяльність, підрахована в правильних відповідях; N - загальна кількість ознак (найбільшу кількість ознак у досліджуваній вибірці визначено емпірично).
Отже, наші параметри Кек мають діапазон значень від 0,0 до 1,00. Емпірично визначено й обґрунтовано, що значення від 0,00 до 0,31 свідчать про низький коефіцієнт знань; від 0,32 до 0,72 - середні значення й від 0,73 до 1,00 - високі значення коефіцієнта знань.
Пропонуємо оцінити отримані індивідуальні результати досліджуваних за авторською анкетою ПГІД, орієнтуючись на параметри, визначені за описовими частотними характеристиками середнього арифметичного значення (M) і середнього квадратичного відхилення (SD) (див. табл. 1).
Таблиця 1
Середні значення й середні квадратичні відхилення за показниками авторської анкети ПГІД (n=425)
|
№ |
Показники досліджуваних параметрів |
Середнє арифметичне значення, М |
Середнє квадратичне відхилення, SD |
|
|
1. |
Коефіцієнт знань про інноваційну діяльність за тестовими запитаннями, Ктз |
0,61 |
0,21 |
|
|
2. |
Коефіцієнт знань про інноваційну діяльність за розгорнутими відповідями, Кок |
0,56 |
0,19 |
Проаналізувавши отримані дані, ми бачимо, що середнє арифметичне значення й середнє квадратичне відхилення коефіцієнтів знань про інноваційну діяльність мають близькі значення, що є свідченням задовільного рівня точності вимірювання досліджуваного феномену.
Таблиця 2
Діагностичні метричні характеристики за авторською анкетою ПГІД
|
№ |
Коефіцієнти анкети |
Екстремально низькі значення |
Низький рівень |
Середній рівень |
Високий рівень |
Екстремально високі значення |
|
|
1. |
Коефіцієнт знань про інноваційну діяльність за тестовими запитаннями, Ктз |
...<11 |
12-16 |
17-24 |
25-27 |
28<. |
|
|
2. |
Коефіцієнт знань про інноваційну діяльність за розгорнутими відповідями, Кок |
...<4 |
5-9 |
10-17 |
18-20 |
21<... |
У табл. 2 подано параметри низького, середнього й високого рівнів коефіцієнтів анкети, визначені експериментальним шляхом. Значення, що менші за нижчу межу низького рівня, віднесено до екстремально низьких, відповідно, значення понад вищу межу високого рівня - до екстремально високих. Відмінності показників коефіцієнтів знань достатньо суттєві за Х-критерій Колмогорова - Смирнова на статистично достовірному рівні p<0,05. Визначення рівнів коефіцієнтів логічно приводить нас до обробки емпіричних результатів анкетування. Представимо відсоткові частоти розподілу емпіричних даних досліджуваних за коефіцієнтами (див. рис. 1).
Таким чином, за результатами емпіричного дослідження профіль констатувальної вибірки за рівнями коефіцієнтів знань про інноваційну діяльність (n=425) (інформаційно-змістовий критерій) показав високі результати середніх рівнів 74,77% і 75,87% досліджуваних, низькі рівні - 12,20% і 16,91% і, відповідно, високі рівні становлять 13,03% і 7,22% досліджуваних.
Висновки
Висновки за результатами проведеного дослідження можуть знайти втілення в розробленні, впровадженні й реалізації навчально-методичного комплексу, який сприятиме ефективній підготовці майбутніх магістрів початкової освіти до інноваційної діяльності.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми, тому вважаємо за необхідне здійснити дослідження рівня сформованості професійної готовності майбутніх магістрів початкової освіти за мотиваційним, рефлексивним і праксеологічним компонентами.
Список використаних джерел/ References
Швець Д., Турба О. Соціологічне опитування як механізм моніторингу задоволеності студентів станом навчально-виховного процесу. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. № 47. 2011. С. 237-243.
Shvets D., Turba O. Sotsiolohichne opytuvannia yak mekhanizm monitorynhu zadovolenosti studentiv stanom navchalno-vykhovnoho protsesu [A sociological survey as a mechanism for monitoring student satisfaction with the state of the educational process]. Humanities Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy. № 47. 2011. P 237-243 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення сутності та структури професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів. Основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності даних фахівців у галузі стоматології. Ознаки сформованості змістовного компоненту.
статья [19,6 K], добавлен 13.11.2017Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017На основі теоретико-практичного аналізу виокремлення основних компонентів професійної компетентності: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного. Узагальнення різних підходів до визначення структури професійної компетентності бакалавра.
статья [21,1 K], добавлен 24.04.2018Системна модель і структура готовності майбутніх фахівців з туризмознавства до професійної діяльності. Методи мотивації до безперервної освіти з туризмознавства, показники критеріїв ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства.
статья [20,9 K], добавлен 06.09.2017В статті автор аналізує проблему професійної готовності в сучасній науковій літературі. Висвітлюються шляхи ефективного формування готовності майбутніх учителів до музично-естетичної діяльності. Аналіз останніх досліджень і публікацій з даної проблеми.
статья [30,1 K], добавлен 22.12.2009Аналіз методів, що спрямовані на визначення рівня сформованості почуття професійної честі у студентів-майбутніх учителів. Професійна честь як морально-ціннісна якість особистості. Рівень вихованості почуття професійної честі у майбутніх учителів.
статья [22,1 K], добавлен 31.08.2017Розкриття сутності понять "культура", "екологія", "екологічна свідомість". З'ясування ролі екологічної свідомості особистості. Складові професійної готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до екологічного виховання дошкільників.
статья [28,8 K], добавлен 24.04.2018Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.
автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009Гуманізація як пріоритетний напрям сучасної освіти, головна умова реалізації творчого потенціалу, формування його педагогічного мислення, професійної компетентності, гуманітарної культури. Проблема вдосконалення освіти у її гуманістичному аспекті.
реферат [23,1 K], добавлен 15.10.2012Знання іноземної мови та вміння вирішувати професійні завдання її засобами як мета професійної комунікативної освіти студентів аграрного профілю. Міждисциплінарні зв’язки іноземної мови та профільних дисциплін в аспекті компетентнісного підходу.
статья [14,5 K], добавлен 24.11.2017Структура та мета компетентнісно зорієнтованого навчання в навчальному процесі вищої школи. Зв'язки між освітньою, педагогічною, лінгводидактичною й лінгвометодичною компетентностями. Моделі професійної педагогічної компетентності викладача та студентів.
реферат [34,9 K], добавлен 05.03.2013Характеристика питання формування та розвитку початкової професійної освіти, її проблем та перспектив. Виокремлення основних періодів її становлення: початково-формувального, техніко-регламентаційного, структурно-реорганізаційного та модернізаційного.
статья [28,6 K], добавлен 27.08.2017Мета та завдання формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності (ФКК) у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні і показники сформованості ФКК.
статья [506,9 K], добавлен 21.09.2017Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010Аналіз сутності та основних складових компетентності керівника навчального закладу. Формування етапів управлінської компетентності. Підвищення професіоналізму компетентності керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти.
статья [28,8 K], добавлен 06.09.2017Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Основні складові компетентнісного підходу до організації вищої освіти за спеціальністю "Банківька справа". Огляд сфери і предмету професійної діяльності, загального рівня підготовки фахівців.
научная работа [258,3 K], добавлен 20.09.2014Визначення поняття "математична компетентність", її сутність, структура. Етапи формування професійної математичної компетентності, вибір шляхів і методів реалізації компетентнісних ідей у процесі математичної підготовки школярів початкової школи.
статья [21,8 K], добавлен 18.12.2017Мета формувального етапу педагогічного експерименту щодо визначення сформованості фахової комунікативної компетентності у майбутніх провізорів під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу. Критерії, рівні та показники сформованості компетентності.
статья [591,7 K], добавлен 19.09.2017Розвиток біотехнологічної освіти та її актуальність для підготовки майбутніх фахівців. Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Особливості вищої біотехнологічної освіти. Опис навчальних закладів України, що готують біотехнологів.
курсовая работа [36,3 K], добавлен 26.08.2013Удосконалення рівня професійної компетентності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів як один із основних напрямів реформування сучасної системи освіти. Характер і особливості педагогічної діяльності. Компонентний склад компетентності вчителя.
курсовая работа [51,1 K], добавлен 08.10.2014
