Структурно-функціональна модель військово-професійної орієнтації вихованців військових ліцеїв

The article presents the model of military-professional orientation of young men of military colleges, which has structural andfunctional in nature, that is reflected components, that provides, being in certain connections and relations, the emergence of system properties is to support an informed choice of the military profession, and includes the basic functions of technology and management cycles. The model has a predictive aspect, which links the information of the present image with the theoretical image of the future. Describes its components, connections between them, shows its functional side. The structure of the model combines the target - reflects a common goal, to achieve that is military- vocational orientation of high school students; informative - contains all that is the concept of "content in General" and "combined arms" training, which constitute a cognitive basis for the selection of the military profession, that is, a system of knowledge that forms their worldview, including the military, to acquire basic military experience, preparation for public life and to make a conscious choice of the future professional activity; subject; organizational and procedural

- the organization of practical educational work in General and military education, in particular, resource and reflects the composition and condition, methods of accumulation, distribution and metering, the use of internal and external resources of the military-professional orientation needed for the psycho-pedagogical support informed choice by pupils of the military profession; productive - reflects the range of expected results of military-vocational orientation ofLyceum

- components and their internal and external communication. The functional side of the model reveals the functions performed by its components: celebratory, planning, regulation, organization, alignment, monitoring and evaluation. The model was implemented in stages, the result is formed by the willingness of the students to pass competitive examinations in the higher military educational institutions and the military profession and specialty.

Key words: model, structure, components, functions, military-professional orientation, student.

Постановка проблеми. Події останніх років підтвердили, що соціальна диференціація суспільства, девальвація духовних цінностей справили негативний вплив на суспільну свідомість більшості соціальних груп населення країни, в тому числі і на допризовну молодь. У суспільній свідомості юнаків набули широкого поширення байдужість, егоїзм, індивідуалізм, невмотивована агресивність, зневажливе ставлення до держави та її Збройних сил. Розмитість понять "борг", "честь", "Вітчизна" внесли свій негативний внесок у морально-психологічний стан і настанови допризовної молоді з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів.

Історичний досвід переконливо свідчить, що без підтримки бойового потенціалу, бойової та мобілізаційної готовності, формування почуття вірності і відданості своїй Вітчизні не може бути повноцінної держави, здатної гідно забезпечувати захист незалежності, територіальної цілісності та суверенітету держави. Однією з умов успішного функціонування будь-якої держави є міцне та стабільне суспільство, здатне забезпечувати національну безпеку. У зв'язку з цим педагогічне моделювання військово-професійної орієнтації підростаючого покоління, особливо в закладах спеціалізованої середньої освіти військового профілю, як одна з найважливіших і пріоритетних цілей державної політики, представляється нині об'єктивною необхідністю, а в педагогічному аспекті - актуальною і в теоретичному, і в прикладному аспектах.

Аналіз досліджень. Аналізуючи психолого- педагогічну літературу, ми натрапили на різні варіанти моделей у наукових роботах. Проблемою моделювання займалися такі науковці, як Л. Даниленко, В. Загвязинський, А. Коротяєв, Н. Островерхова та В. Пікельна, С. Фаренік, В. Ясвін. Проблему розроблення моделі професійної підготовки фахівців у працях досліджують Г. Атанов, Т. Бахтєєва, І. Бех, О. Волосовець, В. Кудіна, М. Лазарев, Є. Лодатков. В. Лісовий, В. Москаленко, Л. Пуховська, Т. Хатчінсон та інші.

У вітчизняній професійній педагогіці проблема педагогічного моделювання відображена в наукових роботах багатьох дослідників, зокрема М. Анісімова, М. Лазарєва, Є. Лодатка, О. Мещанінова, В. Ягупова.

Проблема моделювання педагогічних систем стала предметом досліджень В. Афанасьєва, Т. Гуманюк, О. Дахіна, Н. Островерхової, Є. Лодатка, В. Міхеєва, І. Устінова, В. Штоффа, В. Ягупова та інших сучасних українських і зарубіжних дослідників. Проблемі моделювання об'єктів та явищ педагогічної дійсності присвячено праці В. Бикова, О. Дахіна, Є. Лодатка, в яких містяться обґрунтування закономірностей і принципів моделювання різноманітних педагогічних процесів і явищ. "Педагогічне моделювання дає змогу проектувати модель спеціаліста на основі його компетенцій, обґрунтувати модель професійної компетентності, а також створити модель її формування в процесі отримання професійної освіти" (Ягупов, 2013: 144).

Дослідженню проблеми професійної орієнтації допризовної молоді на військові професії присвячено роботи Н. Аксьонова, А. Афанасьєва, В. Артеменка, А. Борисовського, І. Глазунової, В. Ковальського, О. Комарова, С. Мотики, В. Микитюка, М. Нещадима, Л. Чернишова, В. Чудного. Проблема військово-професійної орієнтації досліджена в роботах О. Барабанщикова, А. Дмитрієва, М. Зубалія, Г. Коваля, К. Лемківського, О. Литвина. Процеси моделювання професійної орієнтації школярів на військову службу досліджують О. Гончаренко, В. Івашковський, А. Назарчук та інші.

Метою статті є розроблення та обґрунтування структурно-функціональної моделі військовопрофесійної орієнтації вихованців закладів спеціалізованої середньої освіти військового профілю.

Виклад основного матеріалу. На нинішньому етапі розвитку військової освіти однім із важливих завдань є моделювання військово-професійної орієнтації вихованців військових ліцеїв, яка буде відповідати сучасним умовам і забезпечуватиме обґрунтований вибір ліцеїстами майбутньої військової професії. Педагогічне моделювання - один із методів дослідження педагогічних явищ із позиції загальнонаукового системного підходу. Педагогічна модель (М. Анісімов, Є. Лодатко, В. Ягупов та ін.) являє собою спрощений аналог складного педагогічного явища, який із заданим ступенем точності відтворює його параметри і характеристики, пов'язані із завданнями конкретного дослідження.

Під моделлю (лат. modulus - міра, зразок) розуміється уявна або матеріально реалізована система, котра відображає, відтворює або імітує будову і дію якого-небудь об'єкта дослідження (природного чи соціального) та використовується для одержання нових знань про нього (Бусел, 2009: 683). Модель обов'язково має містити прогностичний аспект, що пов'язує інформаційний образ теперішнього з теоретичним образом майбутнього. У процесі пізнання модель заміщає об'єкт і сама стає об'єктом дослідження (Ягупов, 2000: 120).

У новітніх педагогічних дослідженнях доволі часто використовується моделювання для побудови такого зразка, який відтворював би структуру досліджуваного процесу не статично, а в динаміці, тобто виділяв би із багатства його властивостей і якостей значущі сторони, не порушуючи його цілісності. В Українському педагогічному словнику моделювання трактується як матеріальна й умовна імітація реальної педагогічної системи шляхом формування моделей, які створюють принципи організації та функціонування цієї системи (Гончаренко, 1997: 213).

Отже, модель військово-професійної орієнтації вихованців військового ліцею можна уявити як аналог педагогічної системи військово-професійної орієнтації, що відображає компоненти і зв'язки, найбільш суттєві для її вивчення, відтворення в системі загальної та професійної освіти, а також управління нею. Вагомість цієї моделі забезпечена тим, що в ній визначено такі аспекти:

- компоненти і зв'язки, що моделюються з максимальною точністю; до них варто зарахувати всі нові компоненти і внутрішні зв'язки педагогічної системи;

- компоненти і зв'язки - відбиваються з приблизністю; ця група об'єднує наявні компоненти, а також зовнішні зв'язки та відносини педагогічної системи, які займають своє місце в технологічному та управлінському циклах;

компоненти і зв'язки - не відбиваються в моделі, але існують у реальній педагогічній дійсності; до цієї групи зараховані ті компоненти і зв'язки в їх різноманітті, які можуть бути включені в модель у процесі управління військово-професійною орієнтацією вихованцями за необхідності.

Модель військово-професійної орієнтації юнаків військових ліцеїв має структурно-функціональний характер, тобто відображає компоненти, що забезпечують, перебуваючи в певних зв'язках і відносинах, появу системної властивості - підтримувати обґрунтований вибір військової професії, а також включає основні функції технологічного та управлінського циклів (рис. 1).

Структура моделі об'єднує цільовий, змістовий, суб'єктний, організаційно-процесуальний, ресурсний, оцінно-результативний компоненти, а також внутрішні і зовнішні зв'язки педагогічної системи формування військово-професійної орієнтації ліцеїстів.

Функціональна сторона моделі розкриває функції, які виконують її компоненти: цілеутворення, планування, регулювання, організації, коригування, контрольно-оцінна функція.

Цільовий компонент моделі відображає загальну мету, для досягнення якої ведеться військово-професійна орієнтація ліцеїстів. В описі мети ґрунтуємося на тому, що з позиції системного підходу в педагогіці (В. Безпалько, І. Бех, А. Кузнєцова, І. Підласий, Л. Шевцова та ін.) вона переважно є системостворювальним компонентом і, як правило, відображає основну системну властивість. Так, В. Ягупов зазначає, що цільовий компонент забезпечує усвідомлення педагогами мети навчання, а також формує позитивне ставлення суб'єктів учіння до навчальної діяльності, майбутньої професійної діяльності взагалі та конкретного фаху зокрема (Ягупов, 2002: 226).

Визначаючи мету військово-професійної орієнтації вихованців ліцею, виходили з розуміння її сутності як ідеального образу бажаного результату, а також із вимог конструктивності, об'єктивності, досяжності та діагностичності сформульованих педагогічних цілей (Дубасенюк, 2012). За мету військово-професійної орієнтації в моделі вибраний обґрунтований вибір військової професії ліцеїстом, який розуміється нами як закономірний процес визначення суб'єктом для себе військово-професійної діяльності як оптимальної сфери особистісної та професійної самореалізації, а також прийняття на цій основі рішення про подальший вступ у ВВНЗ.

Рис. 1. Структурно-функціональна модель військово-професійної орієнтації вихованців військових ліцеїв

Мета військово-професійної орієнтації юнаків представлена через обґрунтований вибір військової професії, яка відповідає їх свідомому професійному вибору. Зазначимо, що в подібних системах мета не може бути статичною, в цей момент вона визначається трьома провідними чинниками - зовнішніми зв'язками, укладеними в модель: потребами особистості в професійній соціалізації, завданнями виховання ліцеїстів, а також кадровими потребами Збройних сил.

Отже, цільовий компонент включає всю різноманітність цілей і завдань педагогічної діяльності: від загальної мети - всебічного і гармонійного розвитку особистості - до конкретного завдання - становлення військовим професіоналом.

Змістовий компонент містить усе те, що становить поняття "зміст загальноосвітньої" та "загальновійськової" підготовки, які становлять когнітивну основу вибору військової професії, тобто система знань, яка формує їх світогляд, у тому числі і військовий, набуття первинного загальновійськового досвіду, підготовку до суспільного життя і до свідомого вибору майбутньої професійної діяльності. Нинішній зміст освіти як у загальноосвітній, так і професійній школі загалом передбачає освоєння учнями майже всіх основних видів діяльності.

Зміст загальної та військово-прикладної освіти має відповідати таким вимогам:

- забезпечення особистісного формування ліцеїстів у навчально-пізнавальній діяльності;

- забезпечення загальної та професійної підготовки ліцеїстів;

- урахування реальних можливостей освітнього процесу ліцеїв для формування військовопрофесійної орієнтації;

- забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення ліцеїстів;

- підготовка ліцеїстів як громадян України до майбутньої військово-професійної діяльності та формування активної життєвої позиції (Ягупов, 2002: 443).

Змістом організаційно-процесуального компонента є організація практичної виховної роботи взагалі та військового виховання зокрема. Цей компонент, один із головних складників виховного процесу, має три аспекти:

по-перше, конкретні дії та операції вихователя, які він виконує в повсякденному житті, спілкуванні з ліцеїстами як вихованцями;

по-друге, конкретні дії та заходи військовопрофесійної орієнтації ліцеїстів;

по-третє, дії, вчинки, поведінка вихованця в процесі засвоєння загальноосвітніх і загальновійськових знань, формування моральних навичок, звичок і вмінь, необхідних у військовому середовищі.

Процес військового виховання, у тому числі й військово-професійної орієнтації, відбувається так:

- залучення вихованців до системи відносин у військово-професійному середовищі;

- набуття комплексу духовних, загальновійськових, національних і загальнолюдських цінностей як майбутнього військового професіонала;

- практичне оперування ними в повсякденній поведінці ліцеїста та закріплення їх на підсвідомому рівні;

- ефективний вплив цієї поведінки на результати життєдіяльності, визначення життєвих настанов і орієнтирів;

- формування мотивації майбутньої військовопрофесійної діяльності.

Вихователь, усвідомивши мету військового виховання як основу військово-професійної орієнтації, визначає зміст і методи її здійснення. Для цього використовуються три види впливу: безпосередній, опосередкований і самовплив (самовиховання) (Ягупов, 2002).

Алгоритм виховної діяльності включає:

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / ред. В.Т. Бусел. Київ-Ірпінь: ВТФ "Перун", 2009. 1736 с.

2. Гончаренко С.У Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376 с.

3. Дубасенюк О.А., Антонова О. Є. Методика викладання педагогіки: навчальний посібник. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. 375 с.

4. Маврина И.А., Колесникова М.В. Ресурсное обеспечение развития социальной активности молодежи. Омск, Изд-во ОмГПУ, 2011. 115 с.

5. Новиков Д.А. Введение в теорию управления образовательными системами. Москва, Эгвес, 2009. 156 с.

6. Ягупов В.В. Військове виховання: історія, теорія і методика. Навчальний посібник. Київ, Graphic&Design, 2000. 560 с.

7. Ягупов В.В. Моделирование профессиональной компетентности выпускников профессиональных учебных заведений. Нові технології навчання. Вип. 76. Київ, 2013. С. 144-152.

8. Ягупов В.В. Педагогіка. Підручник. Київ, 2002. 560 с.

9. REFERENCES

10. Velykiy tlumachniy slovnik suchasnoyi ukrayins'koyi movy [Large explanatory dictionary of the modem Ukrainian language ] (red. V. T. Busel). Kyiv-Irpin', VTF "Perun", 2009. 1736 p. [in Ukraine].

11. Honcharenko S. U. Ukrayins'kiy pedahohichniy slovnyk [Ukrainian pedagogical dictionary]. Kyiv: Lybid', 1997. 376 p. [in Ukraine].

12. Dubasenyuk O. A., Antonova O. YE. Metodika vykladannya pedahohiky [Methods of teaching pedagogy]. Navchal'niy posibnyk. Zhytomir, Vid-vo ZHDU im. I. Franka, 2012. 375 p. [in Ukraine].

13. Mavrina I. A., Kolesnikova M. V. Resursnoye obespecheniye razvitiya sotsial'noy aktivnosti molodezhi [Resource support for the development of social activity of youth]. Omsk, Izd-vo OmGpU, 2011. 115 p. [in Russian].

14. Novikov D. A. Vvedeniye v teoriyu upravleniya obrazovatel'nymi sistemami [Introduction to the theory of management of educational systems]. Moskva, Egves, 2009. 156 p. [in Russian].

15. Yahupov V. V. Viys'kove vykhovannya: istoriya, teoriya i metodyka [Military education: history, theory and methods]. Navchal'niy posibnyk. Kyiv, Graphic&Design, 2000. 560 p. [in Ukraine].

16. Yahupov V. V. Modelirovaniye professional'noy kompetentnosti vypusknikov professional'nykh uchebnykh zavedeniy [Modeling the professional competence of graduates of vocational school]. Novi tekhnologii navchannya. Vip. 76. Kyiv, 2013. P. 144-152 [in Ukraine].

17. Yahupov V. V. Pedahohika [Pedagogy]. Pidruchnyk. Kyiv, 2002. 560 p. [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru