Методичний супровід викладання курсу "Методика навчання української мови дітей дошкільного віку в закладах дошкільної освіти" в умовах дистанційного та змішаного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичний супровід викладання курсу «Методика навчання української мови дітей дошкільного віку в закладах дошкільної освіти» в умовах дистанційного та змішаного навчання

Юлія Руденко,

доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри теорії і методики дошкільної освіти Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського

(Одеса, Україна)

У статті розглянуто проблему методичного супроводу в процесі викладання курсу «Методика навчання української мови дітей дошкільного віку в закладах дошкільної освіти» в умовах дистанційного та змішаного навчання. Автором описано структуру навчально-методичного комплексу дистанційного курсу, який було розміщено на платформі університету Miсrosoft Offiсe. Структуровано навчально-методичний комплекс дисципліни за традиційною структурою: лекційні, практичні, лабораторні заняття; вимірювані (очікувані) результати; перелік загальних та фахових компетентностей, які передбачено сформувати в процесі опанування курсу; опис оцінювання курсу (критерії оцінювання за різними видами роботи, критерії оцінювання підсумкового контролю); список рекомендованої літератури. Для зручності дистанційного (змішаного) навчання у структурі НМК із дисципліни було додатково розміщено: поради для успішного опанування; технічні вимоги (наявність мікрофона, web-камери); детальний опис завдань, розклад занять, дедлайн здачі кожного виду роботи (завдання для практичного, лабораторного заняття), підготовки проєкту, індивідуального навчально-дослідного завдання, проходження тестування (бліц-тестування з кожної теми, тестування за змістом модулів, підсумкове тестування). У статті представлено інструкцію з організації тестування з курсу «Методика навчання української мови дітей дошкільного віку в закладах дошкільної освіти» на платформі Miсrosoft ОДісв 365: попередня робота із складання тестових завдань; методичні рекомендації і технічні інструкції для студентів-майбутніх вихователів щодо його проведення; перевірка та оцінювання результатів тестування. Методичний супровід викладання курсу передбачав проведення різних видів лекцій: бінарна лекція, лекція-конференція, лекція-діалог, лекція-візуа- лізація; практичні, лабораторні заняття (відеоконференція, м>гЬ-конференція, педагогічна нарада); семінарські заняття; самостійна робота студентів; виконання ІНДЗ (індивідуальні навчально-дослідні завдання) за змістом кожного модуля; тестування та підсумкове тестування з курсу.

Позиція викладача полягала в здійсненні методичного супроводу майбутніх вихователів щодо формування професійно-методичної спрямованості в процесі опанування курсу, створенні психологічного комфорту під час опанування курсу, формуванні в майбутніх вихователів фахових компетентностей, необхідних для організації роботи з навчання української мови дітей у закладах дошкільної освіти етнонаціональних спільнот.

Ключові слова: методичний супровід, майбутні вихователі закладів дошкільної освіти, діти дошкільного віку, педагогічні умови, дистанційне навчання, змішане навчання.

Yulia RUDENKO,

Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Theory and Methodology of Preschool Education South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky

(Odesa, Ukraine)

METHODOLOGICAL SUPPORT FOR TEACHING THE COURSE “METHODS OF TEACHING THE UKRAINIAN LANGUAGE TO CHILDREN IN PRESCHOOL EDUCATION” IN THE CONDITIONS OF DISTANCE AND BLENDED LEARNING

The author describes the structure of the educational-methodical complex of the distance course, which was placed on the platform of the University of Microsoft Office 365. The traditional structure of the educational-methodical complex of the distance course included: lectures, practical, laboratory classes; measurable (expected) results; a list of general and subject competencies that are supposed to be formed when studying the course; description of the course assessment (assessment criteria for different types of work, assessment criteria for the final control); list of references. For the convenience of distance (blended) learning in the structure of the educational-methodological complex of the discipline was placed: recommendations for successful development; technical requirements (presence of a microphone, web-camera); a detailed description of tasks, a schedule of classes, a deadline for the delivery of each type of work (task for a practical, laboratory lesson), preparation of a project, an individual educational and research task, passing testing (blitz testing on each topic, testing according to the content of modules, final testing). The article provides instructions for organizing testing in the discipline “Methods of teaching the Ukrainian language to children in preschool educational institutions" on the Microsoft Office 365 platform: preliminary work on the preparation of test items; methodological recommendations and technical instructions for students - future preschool educators regarding its implementation; checking and evaluating test results. Methodological support of teaching the course involved different types of lectures: binary lecture, lecture-conference, lecture-dialogue, lecture-visualization; practical, laboratory studies (video conference, web conference, pedagogical meeting; seminars; independent work of students; individual educational research tasks) on the content of each module; testing and final testing by discipline.

The position of the teacher assumed: implementation of methodological control of future preschool educators regarding the formation of a professional and methodological orientation in the process of studying the course; creating psychological comfort while studying the course; the formation of future preschool educators ofprofessional competencies necessary for organizing work on teaching the Ukrainian language to children in preschool educational institutions of ethnic communities.

Key words: methodological support, future preschool educators, preschool educational institutions, pedagogical conditions, distance learning, blended learning.

Постановка проблеми

Проблема організації освітнього процесу в закладах вищої освіти в дистанційному форматі набула останнім часом особливої актуальності у зв'язку з епідеміологічною ситуацією у світі та Україні. Констатуємо, що не всі заклади вищої освіти, викладачі, студенти виявилися готовими до переходу на дистанційну форму. Це зумовлюється цілою низкою проблем загальнодержавного рівня: відсутність безперебійного доступу до інтернету здобувачів вищої освіти; недостатня розробленість дистанційних курсів із навчальних дисциплін; недостатня професійна, методична, особистісна готовність педагогів вищої школи до організації освітнього процесу в дистанційних умовах у повному обсязі; неготовність здобувачів вищої освіти до дистанційної взаємодії з викладачем (синхронний/ асинхронний режим); недостатня вмотивованість здобувачів вищої освіти до включення в освітній процес; проблема академічної доброчесності серед здобувачів вищої освіти під час дистанційного/змішаного навчання.

На основі аналізу психолого-педагогічної, методичної, лінгводидактичної літератури з досліджуваної проблеми було виявлено низку суперечностей між: необхідністю організації дистанційного навчання майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти (далі - ЗДО) та недостатньою розробленістю дистанційних курсів, орієнтованих на формування професійно-методичної спрямованості майбутніх вихователів; необхідністю методичного супроводу освітнього процесу майбутніх вихователів ЗДО в умовах дистанційного навчання та незначною увагою дослідників до розроблення методичного, психолого-педагогіч- ного, технічного супроводу викладання фахових дисциплін у дистанційному форматі; відсутність методичних рекомендацій, навчальних посібників щодо організації методичного супроводу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх вихователів ЗДО в умовах дистанційного навчання. Отже, виникає необхідність забезпечення методичного супроводу формування професійно-методичної спрямованості майбутніх вихователів ЗДО, розробки програмного забезпечення, технічної підтримки, розробки web-ресурсів для дистанційного опанування фахових дисциплін та дисциплін мовознавчої спрямованості.

Аналіз досліджень. У контексті започаткованої наукової розвідки вагоме значення мали праці вітчизняних і зарубіжних вчених щодо організації дистанційного навчання майбутніх фахівців (В. Биков, Б. Вульфсон, О. Каре- ліна, І. Козубовська, В. Кухаренко, Н. Ничкало, Н. Сиротенко та ін.). Питання організації дистанційного навчання розглядаються в наукових працях А. Андрєєва, Н. Корсунської, Н. Морзе, Б. Шуневича, Л. Петухової, О. Співаковського, М. Львова та ін. З огляду на чинне положення про організацію дистанційного навчання від 25 квітня 2013 р., в якому наголошено на обов'язкових структурних елементах дистанційного курсу (методичні рекомендації для студентів щодо опанування того чи того курсу; критерії оцінювання контролю та якості дистанційного навчання; змістове, дидактичне, методичне наповнення дистанційного курсу), було розроблено дистанційний курс «Методика навчання української мови дітей дошкільного віку в ЗДО» та методичний супровід до нього.

Насамперед з'ясуємо сутність поняття «методичний супровід». Наукові розвідки визначають супровід: як професійну діяльність педагога, орієнтовану на створення певних умов (психологічних, педагогічних, особистісних), які є необхідними для «успішного навчання» (Зінченко, 2004: 5); як певну взаємодію, орієнтовану на суб'єкт-суб'єктні відносини між учасниками освітнього процесу, яка базується на «конструктивний взаємодії» та особистісно орієнтованому спілкуванні педагога та учня, педагога та студента (Бех, 2005: 12); як процес взаємодії викладача закладу вищої освіти і студента, що має керівну, підтримуючу, стимулюючу, освітню діяльність, яка сприяє професійному зростанню майбутніх вихователів ЗДО, саморозвитку, самоосвіті, контролю за перебігом їх мовного та мовленнєвого розвитку, формуванню їх професійно-методичної спрямованості (Кисельова, 2013: 92-93). Методичний супровід визначається вченими так: процес спільного опанування нових освітніх технологій, добору значеннєвих для всіх учасників освітнього процесу форм, засобів і методів реалізації педагогічних технологій саморозвитку, створення індивідуальної траєкторії професійного зростання майбутніх фахівців (Сорочан, 2012); сприятливі умови для професійного зростання викладача вищої школи і студента (Ніколаєску, 2012); сукупність інноваційних технологій, педагогічних умов, які є гарантом «самостійного, креативного засвоєння ОПП» (Швець, 2018); «багатокомпонентне поняття, яке охоплює взаємопов'язаний цикл психолого- педагогічних, мовознавчих, фахових дисциплін» (Богуш, 2021: 87), які спрямовані на формування професійно-методичної спрямованості майбутніх вихователів ЗДО.

Методичний супровід формування професійно-методичної спрямованості майбутніх вихователів визначаємо як «складний процес взаємодії викладача вищої школи, студента - майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти, що мотивує професійну-мовленнєву діяльність, спрямовану на розвиток мовних, мовленнєвих знань, умінь і навичок» (Руденко, 2018: 45).

Методичний супровід формування професійно- методичної спрямованості майбутніх вихователів ЗДО в умовах дистанційного навчання визначаємо як багатофункціональний, багатокомпонентний, інформаційно-, електронно-, е-орієнтований процес, який передбачає: професійне зростання, самовдосконалення педагога вищої школи; формування професійно-методичної спрямованості майбутніх вихователів ЗДО шляхом опанування електронних, дистанційних курсів із фахових дисциплін; суб'єкт-суб'єктну взаємодію учасників освітнього процесу протягом усього періоду навчання (бакалаврат, магістратура) шляхом визначення оптимальних засобів, форм, методів, засобів, які є дієвими, ефективними, можуть бути задіяні в дистанційному навчанні за умов відсутності живого (безпосереднього) спілкування в аудиторії та забезпечують належний рівень формування загальних та фахових компетентностей; застосування новітніх ІКТ технологій, методик, які підвищують мотивацію майбутніх вихователів до професійного самовдосконалення, саморозвитку, оцінки, самооцінки, взаємооцінки освітніх досягнень. Компонентами методичного супроводу є мотиваційний, когнітивно-змістовий, репродуктивно-діяльнісний, креативний, оцінно- рефлексивний.

Оскільки методичний супровід формування професійно-методичної спрямованості майбутніх вихователів ЗДО відбувається під час вивчення ними фахових дисциплін, зосередимо увагу на методичному супроводі викладання дисципліни «Методика навчання української мови дітей дошкільного віку в ЗДО» в умовах дистанційного навчання.

Мета статті - розкрити особливості методичного супроводу викладання курсу «Методика навчання української мови дітей дошкільного віку в ЗДО» в умовах дистанційного та змішаного навчання.

Виклад основного матеріалу

Методичний супровід дистанційного курсу було забезпечено розміщенням на платформі Microsoft Office 365 необхідних web-ресурсів та структуровано за традиційною структурою: робоча програма курсу; вимірювані результати; перелік загальних та фахових компетентностей, які мають бути сформовані в майбутніх вихователів ЗДО в процесі опанування курсу; лекційні, практичні, лабораторні заняття у форматі PDF із методичними рекомендаціями до них та супровідними до кожного практичного та лабораторного заняття відео-, аудіоматеріалами; методичні рекомендації для самостійної роботи студентів, до кожної теми змістових модулів курсу; карта індивідуальних навчально-дослідних завдань; тестування за змістом модулів, підсумкове тестування з курсу, список рекомендованої літератури. Зі змістом дистанційного курсу студенти були ознайомлені на початку семестру, що дало їм змогу завчасно визначитися зі структурою дисципліни, освітніми модулями, ознайомитись із тематикою та змістом лекційного матеріалу, зорієнтуватися в часі, який вони мають витратити на підготовку до практичних, семінарських занять, створити в межах академічної групи творчі мініоб'єднання для спільної роботи над проєктами, електронними портфоліо тощо. Завчасне ознайомлення студентів зі структурою курсу, вимогами до виконання завдань, критеріями оцінювання різних видів роботи дало змогу мінімізувати ризики взаємних непорозумінь, які можуть виникнути між викладачем та студентом у процесі викладання курсу, та кожному студенту обрати зручний режим, власну траєкторію професійного розвитку для виконання завдань.

З-поміж фахових компетентностей (далі - ФК), що мають бути сформовані в процесі опанування курсу, було виділено такі: ФК-3 - здатність до розвитку перцептивних, мнемічних процесів, різних форм мислення та свідомості в дітей раннього і дошкільного віку в нормі та особливими потребами; ФК-5 - здатність до розвитку в дітей раннього і дошкільного віку мовлення як засобу спілкування і взаємодії з однолітками і дорослими (в нормі та особливими потребами); ФК-6 - здатність до навчання дітей раннього і дошкільного віку рідної і української (державної) мов (у нормі та особливими потребами); ФК-8 - здатність до національно-патріотичного виховання дітей раннього і дошкільного віку (любов до Батьківщини, рідної мови, рідного міста, поваги до державних символів України); ФК-9 - здатність до виховання в дітей інтересу і поваги до національних традицій, звичаїв, свят, обрядів, народних символів; ФК-19 - здатність до розвитку і збагачення активного словникового запасу дітей раннього і дошкільного віку в різноманітних видах діяльності (в нормі та особливими потребами); ФК-20 - здатність до розвитку в дітей раннього і дошкільного віку фонематичного слуху, зв'язного (монологічного і діалогічного) мовлення (в нормі та особливими потребами).

Дистанційне викладання курсу «Методика навчання української мови дітей дошкільного віку в закладах дошкільної освіти» передбачало виклад лекційного матеріалу у формі відеолекцій, аудіолекцій, лекцій-візуалізацій, бінарних, проблемних лекцій, лекцій-дискусій, лекцій-презен- тацій, лекцій із мультимедійним супроводом. До кожної лекції було дібрано методично-технічний супровід (мультимедійні матеріали до лекційних занять (схеми, слайди, відеозаписи, відеоф- рагменти, відео- та аудіозаписи). Кожну лекцію було розміщено на платформі у трьох форматах (аудіо-, відео- та звичайний формат - друкований документ у форматі PDF) для зручності користування матеріалом (комп'ютер, ноутбук, телефон, аудіоносії) та його опанування, що забезпечило включення до освітнього процесу всіх аналізаторів та всіх видів мислення (наочно-образне, словесно-логічне, теоретичне, практичне, творче) та пам'яті (наочна, емоційна, образна, словесно- логічна). Додаткові матеріали до кожної лекції були у вільному доступі на платформі Microsoft Office 365 впродовж семестру, що уможливлювало вільний доступ до навчального матеріалу в зручний для студента час. Завчасне ознайомлення майбутніх вихователів із лекційним матеріалом дозволило проведення лекцій-дискусій, у процесі яких майбутні вихователі коментували теоретичні положення теми прикладами з педагогічної практики, брали участь у вільному обговоренні теоретичних і практичних положень лекції, вільно орієнтувались у сучасних нормативних документах з організації навчання дітей дошкільного віку української мови в ЗДО етнонаціональних спільнот. Кожен студент мав змогу в разі потреби прослухати (продивитися), прочитати зміст тієї чи тієї лекції під час підготовки до практичного, семінарського, лабораторного заняття, під час самостійної роботи з того чи того змістового модулю, в процесі виконання індивідуального навчально- дослідного завдання. Мультимедійні додатки до практичних і лабораторних занять давали змогу майбутнім вихователям ознайомлюватися з передовим педагогічним досвідом закладів дошкільної освіти з організації процесу навчання дітей української мови в ЗДО, переглядати конспекти занять, аналізувати їх на практичних заняттях, за прикладом створювати власні конспекти занять та презентувати їх із подальшим обговоренням.

Додатково до робочої програми курсу, відео-, аудіоматеріалів до лекційних, семінарських, практичних, лабораторних занять на платформі було розміщено: поради для успішного опанування навчальної дисципліни, необхідні технічні вимоги, які виступили необхідним інструментарієм для дистанційного опанування курсу: дед- лайн здачі завдань до кожного модуля (включаючи ІНДЗ та самостійну роботу), що дало змогу студентам самостійно розраховувати час на виконання кожного завдання з урахуванням індивідуальних потреб, технічних можливостей.

Критерії оцінювання було розроблено відповідно до кожного виду роботи в межах змістових модулів. Було розроблено критерії оцінювання для вхідного, поточного, рубіжного і підсумкового контролю. Одним із видів контрольних заходів для майбутніх вихователів було обрано самоконтроль, який включав у себе самоконтроль, самооцінку навчальних досягнень за кожною темою і передбачав анкетування студентів з опанованого теоретичного матеріалу з обов'язковим заповненням аркуша саморефлексії, в якому студент зазначав, які теоретичні положення виявилися складними для розуміння, які теоретичні положення можна використати в майбутній професійній діяльності з організації процесу навчання дітей дошкільного віку української мови в ЗДО, що вдалося, що не вдалося під час підготовки до практичного, лабораторного заняття, які питання рекомендовано винести на вебінар, на колективне обговорення тощо.

Загалом за критеріями оцінювання студент мав змогу набрати 80 балів, 20 з яких було віднесено на підсумкове оцінювання освітніх результатів (у вигляді усного чи письмового іспиту). Зазначимо, що в умовах дистанційної освіти можливим є як усне оцінювання освітніх результатів навчання студентів, так і письмове (у вигляді тестування). Іспит у вигляді підсумкового тестування виступав заключним етапом опанування дистанційного курсу та визначав успішність сформованості очікуваних результатів навчання та фахових компетентностей майбутніх вихователів. Проілюструємо прикладами процедуру проведення іспиту у вигляді тестування з курсу «Методика навчання української мови дітей дошкільного віку в ЗДО».

Перед початком іспиту студенти отримали інструкцію щодо проведення тестування, яка містила відповіді на такі питання: підключення до команди; термін проведення тестування (початок, перебіг, завершення тестування); типи запитань (відкриті, закриті); тип перевірки тестування (автоматизована перевірка тестових завдань, перевірка тестових завдань викладачем); отримання зворотного зв'язку зі студентами в процесі перевірки тестових завдань (отримання результатів тестування на електронну пошту, мобільний телефон, власний кабінет); виставлення загального балу (поточні бали + бали, отримані за іспит). Попередня роботи зі складання тестових завдань передбачала створення матриці бази даних тестових завдань, яка містила 60 завдань, включаючи закриті і відкриті запитання. Кожне запитання мало правильну і неправильну відповідь. Питання закритого типу передбачало вибір правильної відповіді, питання відкритого характеру - самостійну відповідь на запитання. Інструкція передбачала також максимальну кількість балів, яку студент міг отримати під час проходження тестування. Для створення тестового завдання викладач обирав команду, в якій планувалось проведення тестування, додавав до цієї команди всіх учасників процесу тестування (викладач, який проводив лекційні заняття, викладач, який проводив практичні та лабораторні заняття, куратор групи). В інструкції до тестових завдань було визначено дату розміщення тестових завдань у розділі «Завдання», час доступу до тестових завдань, час початку відповіді на тестові завдання, дедлайн завершення тестування, час, після якого студент не може здати тести. Проілюструємо малюнками інструкцію щодо створення тестових завдань.

Висновки

Вважаємо, що методичний супровід дистанційного навчання майбутніх вихователів має забезпечувати підвищення мотивації студентів до опанування фахових дисциплін у дистанційному форматі, цілодобовий доступ до навчальних матеріалів, web-ресурсів курсу, з метою змоги студента вибрати власну, індивідуальну освітню траєкторію навчання, має передбачати синтез використання традиційних технологій та ІКТ, які забезпечують ефективне викладання того чи того дистанційного курсу, враховувати особливості професійної діяльності майбутніх вихователів ЗДО та інтереси стейкхолдерів (майбутніх роботодавців). Перспективи подальших досліджень вбачаємо в розробленні методичних рекомендацій, навчальних посібників для викладачів щодо методичного супроводу формування професійно- методичної спрямованості майбутніх вихователів у процесі викладання фахових дисциплін та дисциплін мовознавчої спрямованості.

Список використаних джерел

методичний викладання курс дистанційний дошкільна освіта

1. Бех І. Психологічний супровід особистісно-зорієнтованого виховання. Початкова школа. 2004. № 3. С. 3-6.

2. Богуш А. Методично-мовленнєвий супровід підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів. Наука і освіта: наук.-практ. журн. Півд. наук. Центру АПН України. 2010. № 2. С. 136-142.

3. Богуш А. Комунікативно-мовленнєвий супровід професійно спрямованого мовлення майбутніх фахівців дошкільної освіти. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і педагогіка». 2014. Вип. 29. С. 73-76

4. Зінченко В. М. Організація психолого-педагогічного супроводу дитини в умовах дошкільного закладу. Дошкільна освіта. 2004. № 1.

5. Комунікативно-мовленнєвий супровід становлення україномовної особистості майбутніх фахівців дошкільної освіти Півдня України : навчальний посібник / А. М. Богуш, О. С. Трифонова, О. І. Кисельова. Одеса : Видавництво ТОВ «Лерадрук», 2013. 241 с.

6. Криштанович М. Методи дистанційного навчання при викладанні правових дисциплін. Актуальні питання гуманітарних наук. Міжвузівський збірник наукових праць молодих учених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2020. Вип. 27, том 6. С. 93-96.

7. Ніколаєску І. О. Науково-методичний супровід професійно-педагогічної самореалізації викладача системи післядипломної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій. URL: https://www.narodnaosvita.kiev. ua/?page_id=4189 (дата звернення: 15.11.2018).

8. Печенко І. Соціалізація та виховання особистості в дошкільному дитинстві. Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка. 2008. № 7.

9. Положення про дистанційне навчання затверджене Міністерством освіти і науки України наказом № 466 від 25 квітня 2013 р. URL: www.osvita.ua/legislation/Dist_osv.

10. Руденко Ю. А., Галятовська К. С. Методичний супровід формування мовленнєво-творчої компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Науковий вісник південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 2018. № 3 (122). С. 43-49.

11. Сорочан Т. Співтворчість - одна з ознак технології науково-методичного супроводу. Активізація творчого потенціалу учнівської молоді в контексті глобалізації освіти : матеріали науково-практичної конференції. 2012. С. 34-40.

12. Швець О. В. Науково-методичний супровід підготовки майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти до використання поетичних творів. Основні напрями розвитку педагогічної науки : матеріали II Міжнародної науково- практичної конференції, м. Чернігів, 20-21 жовтня 2017 року. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2017. С. 123-125.

13. Швець О. В. Підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до використання поетичних творів у процесі художньо-мовленнєвої діяльності : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. Рівне, 2018. 260 с.

REFERENCES

1. Bekh, I. Psykholohichnyy supravid osobystisno-zoriyentovanoho vykhovannya. [Psychological support of person-oriented education]. Pochatkova shkola. - Elementary School. 2004. Vol. 3. Pp. 3-6 [in Ukrainian].

2. Bohush, A. Komunikatyvno-movlennyevyy suprovid profesiyno spryamovanoho movlennya maybutnikh fakhivtsiv doshkil'noyi osvity. [Communication and speech support for professionally directed broadcasting of future specialists in pre-school education]. Naukovi zapysky Natsional'noho universytetu “Ostroz'ka akademiya”. Seriya “Psykholohiya i peda- hohika” - Scientific notes of the National University of Ostroh Academy. Series “Psychology and Pedagogy”. 2014. Issue 29, pp. 73-76 [in Ukrainian].

3. Bohush, A. Metodychno-movlennyevyy suprovid pidhotovky maybutnikh vykhovateliv doshkil'nykh zakladiv. [Methodical and speech support for the training of future teachers of preschool institutions]. Nauka i osvita: nauk.-prakt. zhurn. Pivd. nauk. Tsentru APN Ukrayiny. - Science and Education: Sciences. Pract. journ South sciences Center of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. 2010. Vol. 2. Pp. 136-142 [in Ukrainian].

4. Komunikatyvno-movlennyevyy suprovid stanovlennya ukrayinomovnoyi osobystosti maybutnikh fakhivtsiv dosh- kil'noyi osvity Pivdnya Ukrayiny: [navchal'nyy posibnyk]. Communication and speech support for the formation of the Ukrainianspeaking personality of future specialists in preschool education in the South of Ukraine. Odessa: Publishing house “Leadruk” Ltd. [in Ukrainian]. 2013.

5. Kry'shtanovy'ch M. Metody' dy'stancijnogo navchannya pry' vy'kladanni pravovy'h dy'scy'plin. Aktual'ni py'tan- nya gumanitarny'h nauk. Mizhvuzivs'ky'j zbirny'k naukovy'h prac' molody'h ucheny'h Drogoby'cz'kogo derzhavnogo pedagogichnogo universy'tetu imeni Ivana Franka. 2020. Vyp. 27, tom 6. S. 93-96. [in Ukraine]

6. Nikolayesku, I.O. Naukovo-metodychnyy suprovid profesiyno-pedahohichnoyi samorealizatsiyi vykladacha sys- temy pislyadyplomnoyi osvity zasobamy informatsiyno-komunikatsiynykh tekhnolohiy. [Scientific and methodical support of professionalpedagogical self-realization of the teacher of the system of postgraduate education by means of information and communication technologies]. URL: https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4189 [in Ukrainian].

7. Pechenko, I. Sotsializatsiya ta vykhovannya osobytosti v doshkil'nomu dytynstvi. [Socialization and education of personality in preschool childhood]. Visnyk LNPU im. Tarasa Shevchenka. - Bulletin of LNPU them. Taras Shevchenko. 2008. Vol. 7 [in Ukrainian].

8. Polozhennya pro dystantsiyne navchannya [Distance Learning Regulations] zatverdzhene Ministerstvom osvity i nauky Ukrayiny nakazom № 466 vid 25 kvitnya 2013 r. URL: www.osvita.ua/legislation/Dist_osv. [in Ukraine]

9. Rudenko Yu.A., Galyatovs'ka K.S. Metody'chny'j suprovid formuvannya movlennyevo-tvorchoyi kompetentnosti majbutnih vy'hovateliv zakladiv doshkil'noyi osvity'. naukovy'j visny'k Pivdennoukrayins'kogo nacional'nogo pedagogichnogo universy'tetu imeni K.D. Ushy'ns'kogo. 2018. # 3 (122). S. 43-49. [in Ukraine]

10. Shvets', O.V. Naukovo-metodychnyy suprovid pidhotovky maybutn'oho vykhovatelya zakladu doshkil'noyi osvity do vykorystannya poetychnykh tvoriv. [Scientific and methodological support for the training of the future educator of the institution of preschool education to the use of poetry works]. “Osnovni napryamy rozvytku pedahohichnoyi nauky” - “The main directions of development of pedagogical science”. Kherson: Publishing House “Helvetika” 2017 [in Ukrainian].

11. Shvets', O.V. Pidhotovka maybutnikh vykhovateliv doshkil'nykh navchal'nykh zakladiv do vykorystannya poetychnykh tvoriv u protsesi khudozhn'o-movlennyevoyi diyal'nosti. [Preparation of future educators of pre-school educational establishments for the use of poetry works in the process of artistic and speech activity]. Candidate's thesis. Rivne. 2018 [in Ukrainian].

12. Sorochan, T. Spivtvorchist' - odna z oznak tekhnolohiyi naukovo-metodychnoho suprovodu. [Co-creation - one of the signs of technology of scientific and methodological support]. Mater. naukovo-praktychnoyi konf. “Aktyvizatsiya tvor- choho potentsialu uchnivs'koyi molodi v konteksti hlobalizatsiyi osvity” - Matherial scientific and practical conf. “Activating the Creative Potential of Student Youth in the Context of the Globalization of Education”. 2012. Pp. 34-40 [in Ukrainian].

13. Zinchenko, V.M. Orhanizatsiya psykholoho-pedahohichnoho suprovodu dytyny v umovakh doshkil'noho zakladu. [Organization of psychological and pedagogical support of a child in a pre-school setting]. Doshkil'na osvita - Pre-school education. 2004. Vol. 1 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru