Засоби підвищення мотивації слухачів на заняттях іноземної мови в системі післядипломної освіти (освіти дорослих): пісенний матеріал

Не менш важливе місце у процесі мотивації слухача, на думку дослідників, посідає зворотний зв'язок із викладачем. Адже сформувати мотивацію до навчання неможливо без урахування вікових особливостей слухачів та їхніх індивідуальних психологічних характеристик. Це означає, що викладач має організувати навчальний процес таким чином, щоб розвиток мотиваційної сфери відповідав соціально-психологічним, когнітивним, емоційним якостям, цінностям, інтересам слухачів тощо. Такого ефекту можна досягнути лише в умовах особистісно орієнтованого підходу до навчання. мотивація інноваційний освітній

Ключові слова: мотивація, стимул, технологія, індивідуально орієнтоване навчання, іноземні мови, пісня, мовленнєва компетенція, післядипломна освіта, освіта впродовж життя, слухач, курси підвищення кваліфікації.

Maryana ZAKHARCHUK,

Olha LEVYTSKA-REVUTSKA,

Teacher of the Department of Foreign Languages of Lviv University of Trade and Economics (Lviv, Ukraine)

Marko ZAKHARCHUK,

Student of Institute of Computer Scienceand Information Technology of Lviv Polytechnic National University (Lviv, Ukraine)

Key words: motivation, stimulus, technology, individual-oriented learning, foreign languages, song, speech competence, postgraduate education, lifelong learning, listener, advanced training courses.

Постановка проблеми. Сьогодні для фахівців у галузі навчання іноземних мов важливим є той факт, що мова як засіб спілкування набула нової форми у віртуальному просторі, а викладачі іноземних мов отримали унікальну можливість використовувати сучасну живу іноземну мову у процесі навчання. Натепер уже непотрібно обґрунтовувати необхідність мотивації саме до вивчення іноземних мов, адже всі розуміють, що знання іноземної мови є важливим як для професійного, так і для особис- тісного розвитку. Складність дослідження мотивації зумовлена тим, що слухачів спонукають до навчання стимули, які не лише взаємозбагачуються, але й протистоять один одному. Адже мотивація формується, змінюється і перебудовується у процесі діяльності. Тому перед педагогами стоїть досить важливе завдання знайти нові шляхи формування позитивної мотивації до здійснення навчальної діяльності в системі післядипломної освіти (освіти дорослих). Як відомо, у післядипломну освіту приходять слухачі з високим рівнем самомотивації, отже, для викладачів іноземних мов головне завдання - розвинути її і поглибити, реалізуючи головні принципи концепції навчання впродовж життя.

Аналіз досліджень. Безперервна освіта (освіта впродовж життя) є предметом досліджень британських учених: різні аспекти історії безперервної освіти були вивчені: Р. Кідд, Т Грехем, Д. Легдж, Т Ловетт, Р. Пірс, C. Тітмус, Дж. Лоув; концепція безперервної освіти була визначена у працях: П. Джарвіса, М. Інтоша, Д. Легга, Г Мейя, Х. Уилтшира, А. Роджерса й інших. Індивідуальні психологічні особливості навчання іноземних мов дорослих також вивчали: С. Вершловський, Р Дронікова, С. Змеєв, М. Кабардов, А. Капітанська, Х. Садикова та ін. Проблему мотивації розглядали у своїх роботах О. Леонтьєв, С. Рубінштейн, Д. Узнадзе, П. Якобсон, Р. Гарднер, В. Бодров, Ж. Вірна, С. Занюк, Е. Зеєр, Є. Клімов, Д. Макклелланд, А. Маслоу, С. Пакуліна, Г. Рогова й інші вітчизняні та світові вчені.

Метою статті - дослідження поняття мотивації, її видів та засобів підвищення мотивації слухачів у процесі вивчення іноземної мови, з використанням, серед іншого, пісенного матеріалу.

Виклад основного матеріалу. Система освіти дорослих - це комплекс шкіл та закладів формальної (середньої, професійно-технічної та вищої) та неформальної освіти дорослих (навчання на робочому місці, різноманітні курси для здобуття нової професії чи підвищення кваліфікації в тій, що вже здобули), наукові, освітні та науково-дослідні установи, науково-виробничі підприємства, що мають право на надання освітніх послуг. Мета системи навчання дорослих - реалізація права людини на продовження навчання, залучення до професійного та громадського життя шляхом надання відповідної освіти. Провідні види освіти дорослих такі: а) загальна (підвищити загальну компетентність); б) професійна (здобути професійну компетентність); в) спеціальна (вивчити мову, набути навичок спілкування тощо).

Опираючись на дослідження світових та українських науковців у галузі методології, ми можемо стверджувати, що комунікативний метод у викладанні іноземної мови є одним із пріоритетних, оскільки формування практичних навичок спілкування іноземною мовою означає наявність багатогранних знань у різних сферах її застосування. Сьогодні концептуальні засади державної політики щодо розвитку іноземних мов у сфері вищої освіти спрямовані на формування та розвиток нових професійних компетентностей, а також удосконалення мовних навичок у слухачів для використання іноземної мови як інструментарію діалогу культур та цивілізацій сучасного світу. Ця мета передбачає комунікативний, соціальний та культурний розвиток слухачів засобами іноземної мови, щоб підготувати їх до міжкультурного спілкування в різних сферах життя (Туркот, 2011: 40). Велика увага в комунікативному методі навчання відводиться мотивації до навчання. Український методист-дослідник О. Тарнопольський у своїй праці "Методика викладання англійської мови" виділяє шість принципів організації навчальної діяльності студентів на 2-му курсі технічного закладу вищої освіти, одним з яких є принцип комунікативно-особистісної організації навчальної діяльності. За словами О. Тарнопольського, реалізація принципу комунікативно-особистісної організації навчання неможлива без "<...> формування у студентів спонукально-мотиваційної фази діяльності - створення потреби в іншомовному мовленнєвому спілкуванні. Для цього потрібна висока позитивна мотивація:

а) без мотивації мовленнєва діяльність взагалі не може розпочатися;

б) власне ефективність мовленнєвої діяльності зростає, коли є високою позитивна мотивація <...>" (Тарнопольський, 1993: 52-53).

Дослідження в галузі педагогіки вищої школи проведені А. Реаном, В. Якуніним, Н. Мєшковим, виявили, що "сильні" і "слабкі" слухачі відрізняються не рівнем інтелекту, а силою, якістю і типом мотивації навчальної діяльності. Результати досліджень дозволяють стверджувати, що висока позитивна мотивація може компенсувати нестачу спеціальних здібностей чи недостатній рівень знань, умінь та навичок, відіграючи роль компенсаторного чинника. Однак у зворотному напрямі компенсаторний механізм не спрацьовує, тобто, яким би здібним і ерудованим не був слухач, без бажання і прагнення до навчання високих успіхів він не досягне (Тарнопольський, 1993: 51).

І. Білецька, доктор педагогічних наук у своєму дослідженні вказує на Р Гарднера, який був одним із перших дослідників, який пропонує зосередити увагу на мотивації як ключовому чиннику вивчення іноземної мови. Р. Гарднер виокремив чотири аспекти мотивації: 1) мета; 2) докладені зусилля для досягнення мети; 3) бажання досягти мети; 4) позитивне ставлення до мети (Gardner, Tremblay, 1994: 526). Ціль, проте, не обов'язково була вимірюваною складником мотивації. Натомість мета була стимулом, який породжував мотивацію. Р. Гарднер зосередився на класифікації причин вивчення іноземної мови, які він потім визначив як орієнтири. Він знайшов два основні орієнтири на вивчення мов у процесі свого дослідження: 1) інтегративний: сприятливе ставлення до мовної спільноти; можливо, бажання інтегруватися й адаптуватися до нової культури через використання мови; 2) інструментальний: функціональна причина вивчення мови, наприклад, сприяння роботі. Р. Гарднер спеціально окреслив різницю між орієнтирами та власне мотивацією, адже, на його думку, мотивація - це комплекс трьох характерних ознак, які пов'язані з кожним орієнтиром, а саме ставлення до вивчення мови, бажання вивчити мову й інтенсивності мотивації (Gardner, Tremblay, 1994: 526). Висновок, який робить науковець, був широко розкритикований, адже його соціально-освітня модель мотивації націлена лише на інтегративний орієнтир, де мотивація виступала центральною концепцією моделі, але були також чинники, які впливали на ставлення до вивчення мови та бажання інтегруватися в мовне середовище. Це чинники, які впливали на індивіда, їх розглядали як змінні складові частини, що привело до багатьох непорозумінь. Натомість науковці Р. Клемент і Б. Круйденьє розробили вчення з метою уточнити інші чинники, що впливають на мотивацію. Їхні результати виявили чотири різні орієнтири на вивчення мови, а саме: інструментальний (пошук роботи), подорожі, соціальний (пошук друзів) і дослідницький (здобуття нових знань). У процесі дослідження науковці визнали, що "<.> ставлення студента до мови, яку він має намір вивчати, є найважливішим детермінантом виникнення орієнтира <.>" (Clement, Kruidenier, 1983: 288). Отже, висновок полягав у відході від моделі універсалізації, зосередженні уваги на моделі, орієнтованої на особистість студента.

Проведений нами аналіз наукової літератури дозволяє виокремити головні особистісно орієнтовані навчальні технології, які необхідно впроваджувати в сучасний освітній процес для підсилення мотивації слухачів під час вивчення іноземних мов. Сучасна модель професійної додаткової освіти дорослих передбачає системносинергетичне уявлення про слухача ни лише як про особу, що має не лише певні соціальнопсихологічні, когнітивні, емоційні якості, цінності, інтереси, а й як про людину, яка виконує певні навчальні дії, часто без відриву від основної роботи, тому іноді просто фізично неспроможна забезпечувати дотримання тих освітніх вимог, які ми висуваємо до неї. Проблему поєднання інтенсифікації навчального процесу з режимом, який буде бережно використовувати ресурси організму та психіки, можна вирішити за допомогою інноваційних освітніх технологій, що мають широке застосування у Сполучених Штатах Америки, Канаді та країнах Європи. Основна характеристика цих технологій - особистісна спрямованість.

Продуктивне навчання (Productive Learning) - це різновид особистісно орієнтованої педагогічної технології, який забезпечує здобуття освіти на основі освітніх маршрутів, що мають форму навчальних і практичних модулів, які слухач обирає сам. Ці модулі забезпечують ріст його загальноосвітньої підготовки та культури, приведення в дію різних етапів професійної освіти, а також впевнену інтеграцію в соціум з урахуванням власних здібностей і особливостей розвитку. Продуктивне навчання має на меті: розвиток особистості у професійній, освітній і соціальній сферах, активізацію її індивідуальних психологічних ресурсів; набуття професійних навичок; самовизначення особистості; готовність до самореалізації та самовдосконалення; підготовку конкурентоспроможної особистості для ринку праці (Biggs, 2003).

Індивідуальний стиль навчання (Learning Styles Approach), чи так зване "різнорівневе навчання", грунтується на врахуванні індивідуальних особливостей кожного слухача, його психічного розвитку, темпераменту, типу нервової діяльності тощо. Стиль навчання, за визначенням науковців (Clement, Kruidenier, 1983; Keefe, 1979), сприймається з погляду стратегії обробки інформації або особистісних рис. Учений Дж. Кіф (J. Keefe) визначає стиль навчання як "<...> характерну когнітивну, афективну і психологічну поведінку, яка є відносно стійким показником того, як людина сприймає, взаємодіє і діє в освітньому середовищі" (Захарчук, 2009). Одна з найвідоміших класифікацій стилів навчання за Флемінгом Варком умовно поділяє людей на чотири категорії, у залежності від особливостей сприйняття і переробки інформації: візуали (домінують зорові аналізатори), аудіали (слухові), кінестетики (люди, які сприймають більшу частину інформації через нюх, дотик тощо і за допомогою рухів), дискрети (у таких людей домінує логічне сприйняття). Кожний стиль навчання має сильні та слабкі сторони. Отже, урахування особливостей стилю навчання слухачів допоможе оптимізувати процес досягнення освітньої мети (Biggs, 2003).

У рамках проблеми вдосконалення освітніх технологій із метою інтенсифікації навчального процесу привертає увагу ресурсно орієнтоване навчання (Resource-Based Learning) - технологія, що забезпечує цілісний підхід до організації процесу навчання в епоху інформаційного суспільства, а саме передбачає комплексне використання інформаційно-комунікаційних засобів та мультимедійний пристроїв. Плирене в розвинутих країнах (Сполучені Штати Америки, Австралія, Канада), воно спрямоване не тільки на засвоєння знань і набуття навичок, а й на тренінг здібностей самостійного й активного перетворення проблемно-інформаційного середовища (Hill, 2001). Слухачі розвивають навички інформаційної культури завдяки контрольованій викладачами практиці розв'язання завдань, що потребують інформації з багатьох джерел. Замість готових знань вони отримують допомогу в тому, щоб поступово розвинути спеціальні навички самостійного розкриття тем курсу, синтезу інформаційних потоків для формулювання необхідних знань згідно із заданою програмою. Інноваційність такої освітньої технології зрозуміла, адже вона поступово відсуває в минуле традиційну орієнтацію ЗВО на передачу лише знань і навичок, властивих визначеній професії (Захарчук, 2009: 60).

Кінець ХХ - початок ХХІ ст. - період розвитку техніки та комп'ютерних технологій. Сучасна епоха потребує від викладачів ефективного використання аудіовізуальних засобів, удосконалення навичок і вмінь роботи з ними. Іноземні дослідники-методисти багато уваги приділяють питанням технічного забезпечення навчання та вдосконалення різних методів самостійної роботи, зокрема дистанційного опанування іноземної мови та вивчення іноземних мов за допомогою комп'ютерних програм. Таке навчання має специфічні особливості: високу комунікативну спрямованість і високий рівень соціокультурної інформативності. Водночас роль учителя зменшується, вона полягає в тому, щоб полегшувати процес навчання, робити його цікавішим. Завдання практичного опанування основних методів комунікативної діяльності іноземною мовою (аудіювання, говоріння, читання та письмо) вимагають від учителя пошуку все нових і нових прийомів та форм роботи для вдосконалення навчального процесу.

Рис. 1. Мотиваційні чинники у вивченні іноземної мови

Отже, згідно із проведеним аналізом уважаємо, що різноманітність технік вивчення іноземних мов є значною і зумовлена передусім тематикою заняття, поставлених завдань, особливостями слухачів тощо, які є фундаментальними в їхньому виборі.