Методологія формоутворення в Баухауз та погляд на неї крізь сучасні цифрові технології

Виклад основного матеріалу

В XX ст. архітектурі, дизайні та образотворчому мистецтві почали формуватися нові художні напрями та течії, які у своїй основі мали принципові формотворчі відмінності від класичних академічних традицій. Корінні зміни в художніх напрямах, течіях та факторах формоутворення формувалися під впливом активного розвитку виробництва, науки та технологій.

На початку XX ст. утворилися принципово нові школи з підготовки дизайнерів, художників та архітекторів. В Німеччині, у місті Ваймарі (федеральна земля Тюрингія, Німеччина) на основі об'єднання Вищої школи образотворчих мистецтв (традиційної академічної спрямованості) з Державним будівельним училищем (Staatliche Bauhochschule). Вальтер Гропіус заснував вищу школу архітектури та дизайну - Баухауз. Згодом в Радянській Росії створюють Вищі художньо-технічні майстерні (ВХУТЕМАС) з метою підготовки професійних художників-майстрів вищої кваліфікації для промисловості й педагогів для художнього і політехнічної освіти На теренах УРСР схожі процеси відбувалися в Київському художньому інституті протягом 1924-1930 рр. В педагогічному аспекті характерною ознакою для сучасних шкіл художньої освіти було звернення до спрощених, формалізованих засобів формоутворення. На першому етапі навчання передбачалося вивчення основ формальної і об'ємно-просторової композиції, різних факторів формоутворення, синтезування і взаємодії різноманітних видів мистецтв.

Баухауз формував революційне мислення у співвідношеннях форми - функції. Представники школи сформували унікальний метод «абстрактного композиційного моделювання», появу якого асоціюють з відправною точкою розвитку функціонального дизайну.

За роки функціонування в школі (1919-1933) сформували інноваційну систему мистецької освіти. Значну роль в цьому процесі зіграв німецький архітектор, теоретик, перший директор Баухаузу Вальтер Гропіус.

В. Гропіус вважав, що головне призначення формотворчих принципів полягає не в формальному використанні стильових прийомів, а в гармонізації людини та природи у внутрішній художній культурі, яка забезпечує цілісне охоплення предметного світу і взаємного співвідношення його частин.

В основі навчання в Баухаузі полягала ідея синтезу різних видів мистецтв, що на думку В. Гропіуса дозволяло комплексно підійти до питання нового будівництва, покращити виробництво, та досягти соціального прогресу. Гаслом нової школи було проголошено: «Мистецтво і техніка - нова єдність». архітектура дизайн цифровий формоутворення баухауз

Велике значення В. Гропіус надавав питанню граматиці формоутворення, яка сприяла успішному результату творчості. В. Гропіус відзначав, що «засобами його мови є елементи форми, кольору і закони їхньої побудови (Гропиус, 1971). Він розробив програму, в основу якої були закладені наступні принципи:

1. наукове забезпечення процесу художнього проектування;

2. системний підхід до навчання в основі якого комплексний аналіз завдання;

3. спрощення та геометризація, як базовий елемент для формоутворення предметів проектування;

4. технологічність форм всіх спроектованих предметів.

Навчання в Баухаузі складалося з трьох рівнів, на яких послідовно розглядалися питання формоутворення:

1. проповідницький (Vorkurs), базовий, обов'язковий курс для студентів всіх курсів;

2. технічна підготовка (Werklehre);

3. художньа підготовки (Formlehre).

В. Гропіусом запросив викладати в школі представників міжнародного авангарду з якими розробив основні засади навчання. Кожен з них керувався власним теоретичним і практичним досвідом, своїми уявленнями про те, як і чому слід навчати сучасних художників. Це призвело до того, що педагогіка Баухаузу стала спиратися на нову художню мову авангардного мистецтва і розширила тим самим сферу його застосування (Тягур, 2015).

Викладачами Баухаузу, які розробляли проблеми формоутворення в різні роки, були Й. Іттен, В. Кандинський, П. Мондріан, Л. Мохой-Надь, Й. Альберс, О. Шлеммер.

Й. Іттен швейцарський художник експресіоніст, дизайнер, письменник і теоретик розробив для Баухаузу шестимісячний форкурс, обов'язковий для студентів всіх курсів першого семестру навчання, пізніше цей курс отримав назву «проповідницький курс». Метою цього курсу було вивільнення творчого потенціалу студента, опановування основними принципами формоутворення, законами форми та кольору, новим баченням навколишнього світу. Панівним фактором Й. Іттен у своїх заняттях вважав емоційно-чуттєве виховання, уміння контролювати себе та свою творчу енергію.

У своїх завданнях Й. Іттен часто використовував базові засоби створення композиції такі як контраст, статика і динаміка, колірні поєднання, масштаб, ритм. Окремий цикл завдань був направлений на роботу з основною тріадою кольорів - червоного, жовтого, синього та базовими геометричними фігурами (Иттен, 2001).

В межах своєї програми форкурсу ним буди розроблені наступні методичні принципи, пов'язані з проблематикою форми та формоутворення:

1. дослідження властивостей базових геометричних фігур - кола, трикутника, квадрата;

2. створення композицій, що складаються з геометричних фігур (завдання на пропорції, ритми, контрасти і т.п.);

3. моделювання простих геометричних тіл (кулі, піраміди, куба) з глини (такий тип завдань вперше введений в навчальну практику);

4. пошук різних комбінаторних поєднань даних тіл;

5. графічне зображення одержані поєднань.

Деякі дослідники (В. Гропіус, Д.Л. Мелодін- ський) знаходять в розробленій І. Іттеном методиці певні недоліки, які полягають у надмірній розрізненості, та захопленням експериментами та пошуками різних абстрактних конструкцій, що не дозволяло студенту вести послідовну та раціональну роботу в одному напрямку над проектом.

Інший викладач проповідницького курсу угорський художник, теоретик фото та кіномистецтва Л. Могой-Надь вважав, що в основі формотворчих процесів лежить принцип досягнення художньої виразності на основі вивчення властивостей і законів простору, як головного формотворчого фактора. «Головний засіб формоутворення завжди лише сам простір, і тільки виходячи з його законів формоутворення може бути успішним», - говорив Л. Могой-Надь (Минервин, 1970). Другорядну роль він надавав факторам функціоналізму та раціоналізму.

В процесі навчання Л. Могой-Надь велику увагу приділяв моделюванню форми на основі трьох принципів: взаємодії форми одна з іншою, зв'язку форм як негативу та позитиву і збереження цілісності при трансформації в межах базової геометричної форми.

Використовуючи вище зазначені принципи Л. Могой-Надь розвивав в студентах концептуальне бачення цілісного художнього образу в неопрацьованому матеріалі. Це сприяло, на його думку, формуванню відчуття матеріальних якостей форми. Можна навести приклад, що зображає дані положення: на горизонтальну пластину з безбарвного скла прикріплений вантаж чорного кольору, у глядача створюється візуальне відчуття динамічної нестійкості, неможливості утримування візуально тяжкого вантажу тонкою і тендітною пластиною.

Після того Л. Могой-Надь пішов з Баухаузу, до закриття школи проповідницьким курсом керував Д. Альберс. Свій курс він називав «практичним формоутворенням» де намагався синтезувати прийоми та принципи своїх попередників.

Заняття Д. Альберса в значній доповнювалися практичною роботою в майстернях, де учні досліджували можливості матеріалів в співвідношенні:

1. розмірів (простір - об'єм, площина, лінія, точка);

2. руху (статика - динаміка);

3. маси (пропорції - ритм збільшення - зменшення);

4. енергії (позитивна - активна, негативна - пасивна);

5. виразності (колір, світлотінь, матерія).

Досліджуючи питання формоутворення Д. Альберс особливої уваги приділяв фактору економічності, який проявлявся в органічному взаємозв'язку формотворчих прийомів з конструкцією виробу та характеристиками використаних матеріалів. При обробці матеріалів відходів повинно було бути мінімально.

Дизайнер-педагог Т Мальдонадо відзначав: «Джозеф (Йозеф) Альберс взяв на себе, мабуть, найважче завдання в розробці дидактики Баухаузу, завдання, яке він вирішив справді блискуче, трансформувавши різні й частково суперечливі компоненти (педагогічний пафос, містичний експресіонізм і підкреслений конструктивізм) в систематизований, однорідний і гнучкий навчальний предмет (Maldonado, 2017).

В процесі навчання проповідницький курс доповнювали інші учбові курси, де питання формоутворення розглядали в складних та конкретних аспектах: курс аналітичного рисунка та абстрактних форм В. Кандинського, та його спільний курс з П. Клее форма та колір, курс «Людина» О. Шлеммера.

Викладачі Баухаузу мали значний вплив на розвиток уявлень про формоутворення. Вони відмовилися від прикрашання форми з метою виявлення краси її конструкції, взяли за основу принцип об'єктивізації форм на геометричній основі. Встановили взаємодію формотворчих принципів з використаними матеріалами та вимогами конструкцій виробу.

Сьогодні, завдяки розвитку сучасних технологій, цифрових методів, та комп'ютерного проектування, розробленні викладачами Баухаузу експериментальні методи та прийоми трансформуються в сучасній цифровій манері, зокрема в цифровому мистецтві та дизайні. Вони дозволяють по-новому поглянути на питання формоутворення, процес розробки, створення нових методів і систем проектування.

Завдяки сучасному програмному забезпеченню такому як: Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, Cinema 4D, рендер пакетів V-Ray, Octane, Redshift цифрові художники, та дизайнери отримали змогу в коротші терміни сприймати комбінувати та аналізувати абстрактні та конкретні форми, порівнювати їх та розуміти закономірності побудови об'ємів, а також надавати створюваним об'єктам більш яскраву художню виразність. Окремим позитивним моментом є те, що сучасне цифрове проектування має властивості програмної й апаратної доступності для редагування.

Висновки

У весь період існування Баухаузу базовим, і обов'язковим курсом для всіх спеціальностей в ньому був форкурс, розроблений Й. Іттеном головний акцент в якому було питання формоутворення. Діячи Баухаузу зробили вагомий внесок в розвиток уявлень про формоутворення та методології його використання. Сьогодні, завдяки розвитку сучасних цифрових технологій, виникла можливість переосмислити експериментальні формотворчі методи Баухаузу та трансформувати їх в сучасній цифровій манері. Завдяки розвитку спеціального програмного забезпечення студенти в найкоротші терміни здатні сприймати, порівнювати та аналізувати абстрактні та конкретні форми.

Застосування інформаційних технологій в переосмисленні методів формоутворення Баухаузу дозволяють створити інтерактивне середовище для розвитку з необмеженими потенційними можливостями.

Список використаних джерел

1. Maldonado T. 1st das Bauhaus aktuell?

2. Гропиус В. Границы архитектуры. Москва: Искусство, 1971. С. 239.

3. Иттен И. Искусство формы. Мой форкурс в Баухаузе и других школах. (пер. с нем. Л. Монаховой). Москва: Д. Аронов, 2001. 136 с.

4. Мартынов Ф.Т. Основные законы и принципы эстетического формообразования и их проявление в архитектуре и дизайне: Учебное пособие. Екб.: «Уральский архитектурно-художественный институт», 1992. 107 с.

5. Мелодинский Д.Л. Кринский. В.Ф. (Мастера архитектуры). Москва: Ладья, 1998. С. 48.

6. Тягур В.М. Поширення ідей Баухаузу та їх вплив на розвиток світової дизайн-освіти. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2015. №35. С. 63-67.

7. Художественно-конструкторское образование. Москва, 1970. №2. С. 25.

8. Шумега С. Дизайн. Історія зародження та розвитку дизайну. Історія дизайну меблів та інтер'єра: навчальний посібник. М-во освіти і науки України, Прикарпатський ун-т ім. В.С. Стефаника, Ін-т культури і мистецтв. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. 298 с.

References

1. Maldonado T. 1st das Bauhaus aktuell?

2. Gropius V. Granicy arhitektury [The boundaries of architecture]. Moskva: Iskusstvo, 1971. 239 p. [in Russian].

3. Itten I. Iskusstvo formy. Moj forkurs v Bauhauze i drugih shkolah. (per. s nem. L. Monahovoj) [The art of form. My forecourse at the Bauhaus and other schools]. Moskva: D. Aronov, 2001. 136 p. [in Russian].

4. Martynov F.T. Osnovnye zakony i principy esteticheskogo formoobrazovaniya i ih proyavlenie v arhitekture i dizajne: Uchebnoe posobie [Basic laws and principles of aesthetic shaping and their manifestation in architecture and design]. Ekb.: «Ural'skij arhitekturno-hudozhestvennyj institut», 1992. 107 p. [in Russian].

5. Melodinskij D.L. Krinskij. V.F. (Mastera arhitektury) [Masters of Architecture]. Moskva: Lad'ya, 1998. p. 48. [in Russian].

6. Tyagur V.M. Poshirennya іdej Bauhauzu ta їй vpliv na rozvitok svіtovoї dizajn-osvhi [Expansion of the ideas of the Bauhaus and їх inflow to the development of light design-lighting]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. 2015. №35. pp. 63-67. [in Ukranian].

7. Hudozhestvenno-konstruktorskoe obrazovanie. Moskva, 1970. №2. p. 25. [in Russian].

8. Shumega S. Dizajn. Istoriya zarodzhennya ta rozvitku dizajnu. Istoriya dizajnu mebhv ta mterra [The history of origin and development of design. History of furniture design and interior design: a new owner]: navchal'nij poslbnik. M-vo osvhi і nauki Ukrami, Prikarpats'kij un-t іш. V.S. Stefanika, In-t kul'turi і mistectv. Kuv: Centr navchal'nol hteraturi, 2004. 298 p. [in Russian].

Размещено на allbest.ru