Особливості розвитку мовлення студентів в умовах дистанційного навчання (на матеріалі української та словацької мов)

Постановка проблеми

Протягом 2020-2021 років унаслідок пандемії коронавірусу COVID-19 в суспільно-економічному житті людства відбулися істотні зміни, які торкнулися й освітнього процесу. Із введенням карантину всі вищі навчальні заклади як України, так і Словаччини запровадили дистанційну форму навчання, що докорінно змінила традиційну систему освіти. Основою процесу навчання стало використання електронних засобів та мережі Інтернет. З'явилося чимало досліджень, присвячених питанню модернізації освіти, тенденціям розвитку дистанційного навчання (перехід від традиційного навчання до дистанційного та smart-навчання), організації навчального процесу в карантинних умовах, розробленню нових методик викладання. Зауважимо, що центральне місце посіло питання переваг і недоліків дистанційного навчання порівняно з традиційним. Проте в період карантину змінилися не лише методи навчання, умови та спосіб життя студентів, а і їхнє щоденне мовлення.

Аналіз досліджень. Варто зазначити, що мовлення студентів, як і пересічних громадян, поповнилося великою кількістю лексем, безпосередньо пов'язаних з пандемією COVID-19. З огляду на це вважаємо за доцільне зосередити увагу на питанні пандемійної лексики, яке ще на початку 2020 року було частково висвітлене в наукових колах, про що ми згадували у статті «Мова реклами в часи пандемії коронавірусу COVID-19 (на матеріалі словацької та української мов)» (Хода, 2020). Проте впродовж 2020 та 2021 років зазначена проблема потрапила до поля зору багатьох дослідників. Сьогодні відомі праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як С. Харченко (Харченко, 202), О. Деркачова (Деркачова, 2020), А. Бондаренко (Бондаренко, 2020), С. Омельчук і Т Мандич (Омельчук, Мандич, 2021), О. Єгорова і Ю. Козлова (Егорова, Козлова, 2021), О. Щепка (Щепка, 2021), П. Гіртлова (Гіртлова, 2020), А. Дюрічова (Дюрічова, 2020), Д. Варґова (Варґова, 2021), М. Маковська (Маковська, 2021) та ін. BBC опублікувало «Словник епохи коронавірусу: 20 термінів, які завжди нагадуватимуть про весну 2020 року». У словацькому просторі з'явилась публікація під назвою «Малий словник мови COVID-19» Мартіна Руснака (Руснак, 2020). Новотвори коронавірусної тематики почали називати неоковідизмами, коронавірусними неологізмами, а поширення цих лексичних новотворів неологічним бумом (Скибицька, 2021: 281). Цікавими в цьому контексті є дослідження Оксани Мацько щодо змін в українській мові під час пандемії коронавірусу. Її зацікавила поява нових розмовних форм і трансформація фразеологізмів (Шилович, 2020). Усі ці розвідки свідчать про суттєве поповнення словникового складу як української, так і словацької мови. Однак зазначимо, що питання студентського мовлення зазначеного періоду є недостатньо вивченим.

Варто зазначити, що освітній простір заполонили відомі усім лексеми коронавірусної тематики, а саме: карантин, карантинні заходи, карантинні обмеження, дистанція, епідеміологічна ситуація, маска, вакцинація, вакцинований персонал // karantena, karantenne opatrenia, karantenne obmedzenia, distanc, epidemiologicka situacia, rusko, ockovanie, ockovany personal та ін.

Активного поширення набули словосполучення зі словом ковідний: ковідний рік, ковідне покоління, ковідні часи // covidovy rok, covidova generacia, covidove easy. Виникло чимало неологізмів із компонентом корона-: коронарік, короночаси, коронашопінг // koronarok, korona easy, coronaschopping тощо. У студентському середовищі з'явилось найменування хвороби коронавірусу студентська корона // studentska korona.

Простежуємо нові лексеми з префіксами до-, анти-, пост// pred-, anti-, postу таких словосполученнях: доковідні часи, антиковідні заходи, постковідні часи, постпандемічний період //predcovidove easy, anticovidove opatrenia, postcovidove casy, postpandemicke obdobie.

Що стосується мовлення студентів, то багато синонімічних варіантів отримало словосполучення дистанційне навчання, а саме: віддалене, електронне, віртуальне, самостійне, інтернет-навчання, онлайн-навчання // dialkove studium, e-learningove studium, elektronicka vyucba, virtualne studium, samostatne studium (samostudium), internetove studium, online vyucovanie. В українській мові набула поширення розмовна форма дистанційка (вічна, повна, часткова). Серед противників дистанційного навчання з'явилися словосполучення штучне навчання, несправжнє навчання, псевдонавчання. Натомість традиційне навчання та очні заняття отримали такі назви в українській мові: живе навчання, звичне навчання, живі заняття. У словацькій мові ми зафіксували лексеми лише щодо традиційного навчання: prezencne studium, kontaktna vyucba, face-to-face vyucovanie.

З огляду на онлайн-навчання у студентів та викладачів виникла потреба у висловлюванні конкретної лексики. Відповідно до цього широкого вжитку набули лексеми з компонентом онлайн-: онлайн-освіта, онлайн-сервіс, онлайн-ресурс, онлайн-режим, онлайн-заняття, онлайн-лекція, онлайн-семінар, онлайн-зустріч, онлайн-консультація, онлайн-конференція, онлайн-сесія, онлайн-тестування, онлайн-комунікація // online vzdelavanie, online servis, online zdroj, online rezim, online hodina, online prednaska, online seminar, online stretnutie, online konzultacia, online konferencia, online skusanie, online testovanie, online komunikacia та ін. Зауважимо, що в українській мові слова з компонентом онлайнпишуться через дефіс, а в словацькій окремо. Проте в соціальних мережах часто спостерігаємо помилкове написання зазначених форм.

Окрім наведених вище лексем, в освітньому просторі вагоме місце посіли поняття «вебінар», «відеоконференція» // «webinare», «videokonferncie».

У мовленні українських студентів простежуємо появу нових словосполучень зі словами карантин і карантинний: розумний карантин, карантинний семестр, карантинна сесія, карантинні іспити, карантинна руханка, карантинна фізхвилинка, карантинний челендж, карантинний мем. Зрідка зустрічаємо прикметник карантинський (наприклад, карантинські кілограми, карантинські будні).

У словацькому студентському мовленні фіксуємо такі слова та словосполучення: koronakarantena, uplna karantena, modifikovana karantena, docasna karantena, koronalekcia, koronamaturita, karantenne rutiny.

Унаслідок пандемії з'явилися також лексичні новотвори зі словом «канікули». Попри те, що соціальна реклама промовляє і закликає: «Карантин не канікули!», окрім традиційних зимових і літніх канікул, в українських студентів з'явились такі канікули: коронавірусні, карантинні, онлайн-канікули, ковідні, безпечні, екстрені, вимушені, тимчасові, дострокові, незаплановані, позапланові, подвійні, додаткові, часткові, несподівані. З'явились і такі новотвірні лексеми: карантикули, онлайн-карантикули (час на карантині). У словацькому студентському просторі ми зафіксували форми koronavirusove prazdniny, koronaprazdniny, karantenne prazdniny, prazdniny online, covidove prazdniny, bezpecne, nutene, docasne, nenaplanovane, dodatocne, predcasne.

Що стосується лексем карантинитись, карантинити, перекарантинити (сидіти / просидіти на карантині), по-карантинному, карантинки (повідомлення, надіслані під час карантину), поява яких була зафіксована ще на початку першої хвилі коронавірусу, то сьогодні вони не викликають здивування, оскільки ці лексеми впродовж року прижилися у мовленні українських студентів.

У словацькому студентському середовищі теж були зафіксовані схожі дієслівні неологізми, утворені від іменника karantena: karantenizovat' (посадити на карантин хворих, ізолювати).

Студентські вечірки отримали назви онлайнвечірка, онлайн-паті, карантинна вечірка, карантинне паті, коронавечірка // online vecierok, online party, karantenny vecierok, karantenna party, coronaparty.

Зауважимо, що створення облікових записів для навчання на дистанційних платформах також зумовило поширення певної лексики. Із активним використанням у навчальному процесі різних онлайн-платформ (Moodle, Zoom, Google Clssroom та ін.) мовлення студентів поповнилося відповідними лексемами, зокрема з компонентом zoom / зум. В українській мові трапляються такі новотвори: зум-заняття, zoom-вечірка, zoomетикет, зумитися, зазумлення, зумбі (людина, яка проводить багато часу в Zoom). У словацькій мові зафіксовані такі новотвори: zoom party, zoomunava / zoomova unava. Що стосується самого зуму, то поширення набуло поняття зумбомбінг / зум-тролінг / зум-рейд (підключення зловмисників до чужих онлайн-конференцій з поширенням хуліганських відео, нецензурної лексики тощо).

Що стосується мовного інструментарію студентів у соціальних мережах та месенджерах (FB-Mesenger, Viber, Skype), то варто зазначити, що проблема використання рідної мови в соціальних мережах як особливого засобу комунікації, що не є офіційним мовленням, але об'єднує велику кількість користувачів, постала ще до введення дистанційного навчання. Ідеться про скорочення слів, запозичення, суржик в українській мові тощо. Від назви Skype поширення набули сленгові лексеми скайпити, скайпнути // skypovat' (skajpovat), skypnut' (skajpnut').

Унаслідок нового формату навчання із довготривалим використанням комп'ютерів, мережі Інтернет та новітніх технологій у мовленні студентів частовживаними стали лексеми загальновідомого комп'ютерного сленгу: комп (комп'ютер), клава (клавіатура), адмін (адміністратор), інфа (інформація), гуглити (шукати інформацію за допомогою Google), шарити (добре розумітися на чомусь), глючити (працювати з перебоями), клацнути (натиснути на клавішу миші), чатитися (спілкуватися за допомогою інтернету), законектитися (з'єднатися), залогінитися (увійти в систему), лайкнути (вподобати).

У словацькій мові також зафіксоване вживання згаданих сленгових і розмовних комп'ютерних лексем: komp, kompik (osobny pocitac), klaveska (klavesnica), admin (administrator), infoska (informacia), googlit' / googlovat' (vyhl'adavaf v internetovom vyhl'adavaci Google), plavat v niecom (rozumief niecomu dobre), blbnut' (nefungovaf, zle fungovaf), kliknut' (stlacif tlacidlo na mysi pocitaca), cetovat' (komunikovaf cez internet), lognut' sa (prihlasif sa, pripojif sa do pocitacoveho systemu), lajknut' (oznacif zaujimave alebo prifazlive aktivity). дистанційний коронавірус студентський мовлення

Використання нових методів і форм навчання, введення нових понять, доступ до іншомовного контенту це ті причини, які зумовили проникнення у мовлення студентів (зауважимо, що й не тільки студентів) деяких запозичених термінів. Наприклад, важливого значення набуло поняття «дедлайн» (український відповідник «реченець») // «deadline» (posledny termin, najvzdialenejsia (casova) hranica) крайній термін, до якого має бути виконане певне завдання.

1. Бондаренко А. Мовні знаки загрози в медійному дискурсі пандемійного періоду: інтегративний вимір. Мовознавчий вісник. 2020. Вип. 28. С. 116-122. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mv_2020_28_16.

2. Деркачова О. COVID-неологізми в системі української мови. Матеріали конференцій МЦНД. Одеса, 2020. URL: https://doi.org/10.36074/04.12.2020.v4.12.

3. Єгорова О., Козлова Ю. Системно-функціональні особливості пандемійного лексичного кластера англійської мови. Південний архів. Серія «Філологічні науки». 2021. № 85. URL: https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-13.

4. Омельчук С., Мандич Т. Контекстний аналіз абревіатури COVID-19 та лексичних варіантів її на перетині лексикології, словотвору й синтаксису. Publishing House «Baltija Publishing». 2021/3/4. URL: https://scholar.google.com.ua/ citations?view_op=view_citation&hl=ru&user=7zrGOdMAAAAJ&citation_for_view=7zrGOdMAAAAJ:hqOjcs7Dif8C.

5. Скибицька Н. Лексика пандемії в сучасному англомовному медіапросторі. Науковий вісник Чернівецького університету. Серія «Германська філологія». Чернівці: Рута, 2021. Вип. 831-832. URL: https://journals.chnu.edu.ua/ index.php/gp/article/view/211/150.

6. Харченко С. Новотвори періоду коронавірусної пандемії в медійному просторі України. Міжнародний філологічний часопис. 2020. № 11 (4). С. 104-110. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/14653-34111-2-PB.pdf.

7. Хода Л. Мова реклами в часи пандемії коронавірусу COVID-19 (на матеріалі українських та словацьких текстів). Південний архів. Серія «Філологічні науки». Херсон: Херсонський державний університет, 2020. Вип. LXXXII. С. 130-134. URL: https://pa.journal.kspu.edu/index.php/pa/article/view/669/669.

8. Шилович М. Досить шастати: чому мова не йде на карантин. Weekend.Today. 2020. URL: https://projects.weekend.today/language_quarantine.

9. Щепка О. Український вокабуляр коронавірусу. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія «Філологія. Журналістика». 2021. Том 32 (71). № 2. Ч. 1. URL: http://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2021/2_2021/part_1/17.pdf.

10. Duricova A. Obraz pandemie noveho koronavirusu v jazyku. Slovenska rec. 2020. Roc. 85. c. 3. S. 324-337. URL: https://www.juls.savba.sk/ediela/sr/2020Z3/sr20-3.pdf.

11. Hirtlova P. Pandemia Covid 19 a neologizmy v ceskom jazyku. Jazyk apolitika. Bratislava: Vydavatel'stvo Ekonom, 2020. S. 92-100. URL: https://conferences.euba.sk/jazykapolitika/www_write/files/2020/zbornik2020.pdf.

12. Makowska M. J^zyk i obraz wobec koronawirusa. Przyczynek do rozwazan nad komunikacjq medialnq w czasach pandemii. Forum Lingwistyczne. 2021. № 8. S. 1-14. URL: https://wwwjournals.us.edu.pl/index.php/FL/article/view/9983.

13. Rusnak M. Maly slovnik jazyka COVID-19. Trnavska univerzita v Trnave, 2020. URL: https://www.truni.sk/news/ maly-slovnik-jazyka-covid-19.

14. Vargova D. Aktualne zmeny v slovnej zasobe anglickeho a slovenskeho jazyka jazyk pandemie. Jazyk, kultura, komunikacia 19. 2021. Roc. X/1. S. 93-105. URL: https://linguaetvita.sk/www_write/files/issues/2021/19/d_10_93az105_ jkk_vargova_192021.pdf.

1. Bondarenko A. Movni znaky zahrozy v mediinomu dyskursi pandemiinoho periodu: intehratyvnyi vymir [Linguistic signs of threats in the media discourse of the pandemic period: integrative dimension]. Movoznavchyi visnyk. 2020. Vyp. 28.S. 116-122 [in Ukrainian].

2. Derkachova O. COVID-neolohizmy v systemi ukrainskoi movy [COVID-neologisms in the Ukrainian language system]. Materialy konferentsiiMTsND. Odesa, 2020. URL: https://doi.org/10.36074/04.12.2020.v4.12 [in Ukrainian].

3. lehorova O., Kozlova Yu. Systemno-funktsionalni osoblyvosti pandemiinoho leksychnoho klastera anhliiskoi movy [Systemic and functional features of the pandemic lexical cluster of the English language]. Pivdennyi arkhiv (filolohichni nauky). 2021. № 85. URL: https://doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-85-13 [in Ukrainian].

4. OmelchukS.,MandychT. Kontekstnyianalizabreviatury COVID-19 taleksychnykhvariantivyiinaperetynileksykolohii, slovotvoru y syntaksysu [Context analysis of the COVID-19 abbreviation and its lexical variants at the intersection of lexicology, word formation and syntax]. Publishing House «Baltija Publishing». 2021/3/4. URL: https://scholar.google.com.ua/ citations?view_op=view_citation&hl=ru&user=7zrGOdMAAAAJ&citation_for_view=7zrGOdMAAAAJ:hqOjcs7Dif8C [in Ukrainian].

5. Skybytska N. Leksyka pandemii v suchasnomu anhlomovnomu media prostori [Vocabulary of the pandemic in the modern English-speaking media space]. Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu. Seriia: Hermanska filolohiia. Chernivtsi: Ruta, 2021. Vyp. 831-832. URL: https://journals.chnu.edu.ua/index.php/gp/article/view/211/150 [in Ukrainian].

6. Kharchenko S. Novotvory periodu koronavirusnoi pandemii v mediinomu prostori Ukrainy [Lexical innovations of the coronavirus pandemic period in the Ukrainian media space]. Mizhnarodnyi filolohichnyi chasopys. 2020. № 11 (4). S. 104-110. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/14653-34111-2-PB.pdf [in Ukrainian].

7. Khoda L. Mova reklamy v chasy pandemii koronavirusu COVID-19 (na materiali ukrainskykh ta slovatskykh tekstiv) [Advertising language in the period of the COVID-19 coronavirus pandemic (on the materials of Ukrainian and Slovak texts)]. Pivdennyi arkhiv (filolohichni nauky). Kherson: Khersonskyi derzhavnyi universytet, 2020. Vyp. LXXXII. S. 130-134. URL: https://pa.journal.kspu.edu/index.php/pa/article/view/669/669 [in Ukrainian].

8. Shylovych M. Dosyt shastaty: chomu mova ne yde na karantyn [Stop wandering: why the language is not quarantined]. Weekend.Today. 2020. URL: https://projects.weekend.today/language_quarantine [in Ukrainian].

9. Shchepka O. Ukrainskyi vokabuliar koronavirusu [Ukrainian coronavirus vocabulary]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnohouniversytetu imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka. 2021. Tom 32 (71). № 2. Ch. 1. URL: http://www.philol.vernadskyjournals.in.ua/journals/2021/2_2021/part_1/17.pdf [in Ukrainian].

10. Duricova A. Obraz pandemie noveho koronavirusu v jazyku [Linguistic Impact of Novel Coronavirus Pandemic]. Slovenska rec. 2020. Roc. 85. c. 3. S. 324-337. URL: https://www.juls.savba.sk/ediela/sr/2020/3/sr20-3.pdf [in Slovak].

11. Hirtlova P Pandemia Covid 19 a neologizmy v ceskom jazyku [Pandemic and Neologisms in the Czech Language]. Jazyk a politika. Bratislava: Vydavatel'stvo Ekonom, 2020. S. 92-100. URL: https://conferences.euba.sk/jazykapolitika/ www_write/files/2020/zbornik2020.pdf [in Slovak].

12. Makowska M. J^zyk i obraz wobec koronawirusa. Przyczynek do rozwazan nad komunikacjq medialnq w czasach pandemii [Language, Image, and Coronavirus: A Contribution to the Discussion on Media Communication During a Pandemic]. Forum Lingwistyczne. 2021. № 8. S. 1-14. URL: https://www.journals.us.edu.pl/index.php/FL/article/view/9983 [in Poland].

13. Rusnak M. Maly slovnik jazyka COVID-19 [A small dictionary of the COVID-19 language]. Trnavska univerzita v Trnave, 2020. URL: https://www.truni.sk/news/maly-slovnik-jazyka-covid-19 [in Slovak].

14. Vargova D. Aktualne zmeny v slovnej zasobe anglickeho a slovenskeho jazyka jazyk pandemie [Current changes in the lexis of English and Slovak language language of a pandemic]. Jazyk, kultura, komunikacia 19. 2021. Roc. X/1. S. 93-105. URL: https://linguaetvita.sk/www_write/files/issues/2021/19/d_10_93az105_jkk_vargova_192021.pdf [in Slovak].

Размещено на Allbest.ru