Методика формування спеціальних компетентностей бакалаврів технології медичної діагностики та лікування на практичних заняттях з дисципліни "Біологічна та клінічна хімія"

Размещено на http://www.allbest.ru

Методика формування спеціальних компетентностей бакалаврів технології медичної діагностики та лікування на практичних заняттях з дисципліни "Біологічна та клінічна хімія"

О. С. Заблоцька

С. В. Гордійчук

І. М. Ніколаєва

О. В. Антоноа

І. Р. Махновська



У статті визначено методику формування спеціальних компетентностей бакалаврів технології медичної діагностики та лікування на заняттях з дисципліни "Біологічна та клінічна хімія" на прикладі практичного заняття на тему "Проведення глюкозотолерантного тесту". Встановлено перелік компетентностей здобувачів, які формуються на даному практичному занятті. Ґрунтуючись на таксономії Б. Блума, виокремлено цільовий й оцінювальний аспекти програмного результату навчання "Виконувати кількісні та якісні біохімічні дослідження, інтерпретувати їх результати" на рівнях когнітивної, емоційної (афективної) і психомоторної сфер особистості здобувачів. Встановлено педагогічні умови формування їхніх компетентностей, а саме: можливість доступу здобувачів до необхідних ресурсів студентоцентрованого освітнього середовища та врахування міждисциплінарних зв'язків. Доведено, що серед усіх загальних дидактичних принципів, на яких ґрунтується формування компетентностей здобувачів на практичному навчанні, найбільш вагомим є принцип зв'язку навчання з практикою. Відібрано пріоритетні методи і засоби формування компетентностей. компетентність хімія заняття

Визначено структуру практичного заняття на компетентнісній основі за етапами: підготовчим (мотивація навчальної діяльності здобувачів, перевірка вхідного рівня знань), основним (вивчення особливостей структурно-логічної схеми та алгоритму проведення глюкозотолерантного тесту, упровадження знань у практику виконання даного біохімічного дослідження), заключним (контроль та оцінювання рівня оволодіння здобувачами програмним результатом навчання з використанням методів тестування, розв'язування професійно-орієнтованих ситуаційних задач, захисту звітів з проведеного дослідження, самоаналізу діяльності здобувачів, спостереження за проявами різних сфер їхньої особистості на основі відповідних до методів контролю й оцінювання засобів - карт і шкал оцінювання).

Ключові слова: компетентності, програмні результати навчання, бакалаври технології медичної діагностики та лікування, біологічна та клінічна хімія, глюкозотолерантний тест, структура практичного заняття, педагогічні умови, методи і засоби навчання, контролю й оцінювання.



Постановка проблеми

абораторна діагностика-одна з найважливіших галузей медицини, яка вже на доклінічному етапі виявляє біохімічні та молекулярні зрушення в організмі людини, сприяє встановленню точного діагнозу, контролюєефективністьлікування пацієнтів. Зважаючи на це, якісна підготовка бакалаврів спеціальності 224 "Технології медичної діагностики та лікування", спеціалізації "Лабораторна діагностика" шляхом набуття фахових компетентностей є запорукою їхньої ефективної діяльності у діагностичних лабораторіях різних профілів. Зміст таких компетентностей визначений у Стандарті вищої освіти й освітніх програмах закладів вищої освіти для означеної спеціальності, спеціалізації та рівня вищої освіти [13]. Фахові компетентності лаборантів, необхідні для проведення ними лабораторних аналізів у біохімічних лабораторіях, формуються у закладах вищої освіти протягом вивчення дисципліни "Біологічна та клінічна хімія". Однак, для цілеспрямованого формування у здобувачів вищої освіти запропонованих нормативними документами спеціальних компетентностей потрібні ґрунтовні наукові напрацювання у галузі теорії та методики професійної освіти. Насамперед, це стосується методики проведення практичних занять на компетентнісній основі, зокрема, - з дисципліни "Біологічна та клінічна хімія".

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про значний інтерес науковців до розв'язання проблем підготовки бакалаврів технології медичної діагностики та лікування.

Так,сутністьусіхскладових професійних компетентностей бакалаврів і магістрів лабораторної діагностики досліджено В. Степаненко [15]. Хімічний контент компетентностей бакалаврів технології медичної діагностики та лікування визначили О. Заблоцька і І. Ніколаєва [5]. Методичні моделі формування компетентностей бакалаврів технології медичної діагностики та лікування запропонували О. Любінська [8] та І. Ніколаєва [10].

Найбільш детально досліджено методичні підходи до формування професійних компетентностей майбутніх фахівців лабораторної медицини першого та другого рівнів вищої освіти. Зокрема, В. Степаненкозапропонувавце здійснюватизасобомкритичного мислення [14]; Р. Єрьомінко, В. Козар, О. Должикова, О. Литвинова - з урахуванням міжпредметних зв'язків, використання сучасної лабораторної бази і новітніх фізико-хімічних методів аналізу) [2]; О. Мялюк, М. Марущак, О. Штрімайтіс

- із застосуванням методу розв'язування клінічних ситуаційних задач [9]; у процесі проведення практичних занять - О. Заблоцька, І. Ніколаєва [4], І. Хмеляр, О. Мялюк [17]; під час самостійної роботи здобувачів вищої освіти - В. Петюніна, В. Макаров, Р. Бачинський, Л. Лук'янова [11].

Особливості формування спеціальних компетентностей у процесі вивчення обов'язкових компонент освітніх програм дослідили І. Ніколаєва(на прикладі дисциплін "Медична хімія" та "Аналітична хімія") [10], О. Мялюк, М. Марущак, І. Хмеляр,О. Штрімайтіс("Клінічна лабораторна діагностика") [9; 17], О. Федосєєва ("Гістологія, цитологія, ембріологія") [16].

Водночас,потребуєрозв'язання проблемаформуванняспеціальних компетентностей бакалаврів технології медичної діагностики та лікування під час вивчення ними дисципліни "Біологічна та клінічна хімія".

Метою статті є виклад методики формування спеціальних компетентностей бакалаврівтехнологіїмедичної діагностики та лікування і програмних результатів навчання на практичних заняттях з дисципліни "Біологічна та клінічна хімія" на прикладі практичного заняттянатему"Проведення глюкозотолерантного тесту".

Виклад основного матеріалу. Згідно освітньоїпрограми«Лабораторна діагностика» підготовки здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, галузі знань 22 "Охорона здоров'я", спеціальності 224 "Технології медичної діагностики та лікування", спеціалізації "Лабораторна діагностика", обов'язкова компонента "Біологічна та клінічна хімія" вивчається протягом 6-8-го семестрів.

За результатами навчання здобувачі складають стандартизований тестовий державний (ліцензійний інтегрований) іспит Крок Б "Лабораторна діагностика", на якому розв'язують клінічні ситуаційні задачі, а також - державний практично- орієнтований комплексний іспит, де майбутні фахівці лабораторної медицини демонструютьпрактичнінавички виконання лабораторних досліджень. Одна з таких практичних навичок - "Проведення глюкозотолерантного тесту та інтерпретуванняйогорезультатів" формується у здобувачів на практичному занятті у 7-му семестрі протягом 4-х годин.

На практичному занятті на тему "Проведення глюкозотолерантного тесту" здобувачі набувають таких спеціальних (СК) компетентностей (здатностей "особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей" [6]):

СК01.Здатністьздійснювати безпечнупрофесійнупрактичну діяльність згідно з протоколами, рекомендаціями щодо безпеки та діючим законодавством.

СК03. Здатність проводити аналіз зразків та здійснювати валідацію результатівзгіднозіснуючими протоколами.

СК05. Здатність інтерпретувати результати на основі наукового знання, розуміючи взаємозв'язок між результатами аналізу, діагнозом, клінічною інформацією та лікуванням, та представляти і повідомляти результати належним чином та документувати конфіденційні дані.

СК07. Здатність застосовувати навички критичного мислення для конструктивного розв'язання проблем.

Відповідно до Закону України "Про вищу освіту" рівень сформованості компетентності здобувачів вищої освіти можна "ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти" за допомогою програмних результатів навчання (ПРН) - відповідних знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей тощо [12].

Згідно з матрицею відповідності визначених Стандартом вищої освіти [13] ПРН та компетентностей здобувачів рівень їх сформованості на практичному заняттінатему"Проведення глюкозотолерантноготесту"можна оцінити за допомогою ПРН 13 "Виконувати кількісні та якісні біохімічні дослідження,інтерпретуватиїх результати".

Виходячи із твердження науковців про результати навчання як програму дій, своєрідний орієнтир для учасників освітнього процесу [7] та ґрунтуючись на таксономії Б. Блума [18], нами визначено цільовий й оцінювальний аспекти ПРН 13 як мірила сформованості означених вище компетентностей здобувачів на рівні когнітивної, афективної та психомоторної сфер їхньої особистості (табл. 1).

Ефективність процесу формування компетентностейздобувачів бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 224 "Технології медичної діагностики та лікування" на даному практичномузаняттімає забезпечуватися дотриманням у закладах вищої освіти таких педагогічних умов:

можливістю доступу здобувачів до необхідних ресурсів студентоцентрованого освітнього середовища (інтелектуально- комунікативних,організаційних, навчально-методичних, інформаційних,

технологічних, матеріально-технічних [6]); врахуванням міждисциплінарних зв'язків змісту теми даного практичного заняттяздисципліни"Біологічната клінічна хімія" з іншими компонентами освітньоїпрограми"Лабораторна діагностика" (табл. 2).

саме: науковості змісту і методів навчання,систематичностіта послідовності, доступності, свідомості й активності, наочності, індивідуалізації, зв'язку навчання з практикою [1]. Проте, особливого значення набуває останній принцип,оскількипередбачає максимальне наближення навчальної діяльності здобувачів до професійної.

На різних етапах проведення практичного заняття використовуються пріоритетнідляформування компетентностейздобувачівта оцінювання ПРН методи і засоби навчання, а саме:

методи навчання - моделювання професійноїситуаціїпроведення глюкозотолерантного тесту, дослідницький метод, розв'язування ситуаційних задач із професійно-орієнтованимзмістом, тестування,уснеопитування, спостереження, складання поетапного письмовогозвітузпроведеного лабораторного дослідження та його захист здобувачами,самоаналізроботи здобувачів на занятті;

засоби навчання - лабораторне обладнання і реактиви (посуд, медичні дозатори,термостат,

фотоелектроколориметр, робочий розчин глюкози та ін.), дидактичні засоби (збірник ситуаційних задач і тестів з біологічної та клінічної хімії [3], робочий зошит на друкованій основі з методичними розробками до кожного практичного заняття з біологічної та клінічної хімії).

З метою формування компетентностей здобувачів проводити глюкозотолерантний тест на різних етапах практичного заняття використовуєтьсягруповата індивідуальнаформиорганізації навчальної діяльності.

ПропонуєтьсятакаСтруктура практичного заняття на тему "Проведенняглюкозотолерантного тесту":

І. Підготовчий етап (тривалість етапу 30 хвилин):

Мотивація навчальної діяльності: відбувається у формі бесіди, протягом якої актуалізуєтьсязначення глюкозотолерантноготестудля діагностики цукрового діабету, хвороби

Іценка-Кушінга, акромегалії, дифузного ураженняпечінки,гіпертиреозу, глікогенозу, інсуломи, гіпотиреозу, хвороби Аддісона, мікседеми, цирозу печінки та ін.

2. Перевірка вхідного рівня знань за переліком теоретичних питань для роботи в малих гетерогенних групах:

Інсулін, його біохімічне значення.

Цукровий діабет, його класифікація.

Цукровий діабет І типу.

Цукровий діабет ІІ типу.

Стероїдний цукровий діабет.

Гестаційний цукровий діабет.

Ускладнення цукрового діабету.

Діагностика цукрового діабету.

Методика визначення вмісту глюкози в сироватці крові.

Типи глікемічних кривих та їх інтерпретація.

Примітка: зміст питань 1-8, 10 розглядався в лекційних заняттях, питання 9 - на минулому практичному заняттінатему"Визначення концентрації глюкози".

Оцінювання знань та розумінь здобувачів відбувається у процесі обговорення теоретичних питань у малих гетерогенних групах. За результатами роботи керівник групи заповнює відповідну карту оцінювання (табл. 3).

ІІ. Основний етап (тривалість етапу - 80 хвилин):

Теоретична частина, яка передбачає ознайомлення здобувачів із структурно- логічною схемою (рис. 1) та алгоритмом проведення лабораторного дослідження. Здобувачі встановлюють взаємозв'язки між типами глікемічних кривих та різними внутрішніми хворобами.

Алгоритмпроведення глюкозотолерантного тесту:

Підготувати робоче місце для проведення дослідження;

Пояснити пацієнту мету, умови (натще) та сутність глюкозотолерантного тесту;

Провести маніпуляцію взяття крові з пальця у пацієнта (перша проба);

Внести у пробірку 1000 мкл робочого розчину глюкози;

Додати 10 мкл сироватки крові пацієнта;

Помістити в термостат на 12 хвилин при t=370С;

Виміряти оптичну густину на фотоелектроколориметрі при довжині хвилі 540 нм;

Визначити концентрацію глюкози у сироватці крові пацієнта, порівняно з результатом калібрувальної проби;

Провести цукрове навантаження (всипати в чашку 75 г глюкози, перемішати з питною водою в присутності пацієнта і дати йому випити);

Проводити визначення глюкози у сироватці крові пацієнта через кожні 30 хвилин протягом трьох годин (друга-сьома проби).

Практична частина полягає в оволодінніздобувачівпрактичними навичками підготовки робочого місця до проведення лабораторного дослідження, приготуванняробочихрозчинів, користування лабораторними медичними дозаторами,термостатом, фотоелектроколориметром,обчислення молярної концентрації речовин, проведення цукрового навантаження, узагальнення результатів проведеного дослідження, побудови глікемічних кривих та їх розшифровки.

3. Практичне індивідуальне завдання:

Здобувачі проводять глюкозотолерантний тест за розробленими структурно-логічною схемою та алгоритмом. Порівнюють отримані результати з нормальним значенням глюкози в сироватці крові. Визначають тип глікемічної кривої. Формулюютьлабораторнийдіагноз. Заповнюють бланк аналізу.

Складають поетапний письмовий звіт з проведеного лабораторного дослідження.

ІІІ. Заключний етап (тривалість етапу - 50 хвилин):

Захист письмового звіту з проведеного лабораторного дослідження оцінюється за картою оцінювання (тривалість - 20 хвилин) (табл. 4).

2. Проведення тестування за матеріалами контрольної роботи у тестовй формі (тривалість - 10 хвилин):

Показанням до призначення пацієнту глюкозотолерантного тесту є:

цукровий діабет I і II типу;

остеопороз;

ожиріння;

ревматизм.

Цукрове навантаження створюється за рахунок прийняття пацієнтом глюкози масою:

87 г;

75 г;

50 г;

45 г.

Підчаспроведення глюкозотолерантного тесту вимірювання оптичної густини сироватки крові пацієнта проводять:

1 раз;

3 рази;

5 разів;

7 разів.

Зарезультатамипроведення

глюкозотолерантного тесту будують:

графік залежності оптичної густини від вмісту глюкози;

кривуелектропровідностісироватки крові;

глікемічну криву;

шкалу електродного потенціалу плазми крові.

Вимірювання вмісту глюкози під час проведення глюкозотолерантного тесту відбувається при довжині хвилі (нм):

A680;

B540;

C420;

D370.

Сироватку крові пацієнта під час дослідження витримують в термостаті 12 хв при температурі:

A370 С;

B240 С;

C560 С;

D480 С.

За глікемічною кривою пацієнта, позначеною червоним кольором, можна діагностувати:

інсулому, гіпотиреоз;

гіпертиреоз;

норму.

За глікемічною кривою пацієнта (запитання 7), позначеною жовтим кольором, можна діагностувати:

інсулому, гіпотиреоз;

гіпертиреоз;

цукровий діабет;

норму.

За глікемічною кривою пацієнта (запитання 7), позначеною зеленим кольором, можна діагностувати:

інсулому, гіпотиреоз;

гіпертиреоз;

цукровий діабет;

норму.

Визначеннярівняглюкози протягомпроведення глюкозотолерантного тесту проводять через:

кожні 30 хвилин протягом трьох годин;

кожну годину протягом двох годин;

кожні 30 хвилин протягом двох годин;

кожні дві години протягом чотирьох годин.

Оцінювання знань і розумінь здобувачів здійснюється за відповідною картою (табл. 5).

3. Розв'язуванняпрофесійно- орієнтованих ситуаційних задач із поясненнямизробленихвисновків (тривалість - 10 хвилин):

Чоловік доставлений в лікарню в коматозномустані.Об'єктивно спостерігається: дихання шумне типу Куссмауля, у повітрі, що видихається, відчутний запах ацетону, шкіра суха, знижений тонус очних яблук, вміст

глюкозивкрові21,0ммоль/л. Діагностуйте стан пацієнта:

Ниркова кома

Гіперглікемічна кома

Токсикосептичний шок

Гіпоглікемічна кома

Печінкова кома

Лікар припускає наявність у пацієнта цукрового діабету. Яке з лабораторнихдослідженьє найінформативнішим у цьому разі?

Аналіз крові на печінкові проби

Загальний аналіз крові

Глюкозотолерантний тест

Загальний аналіз сечі

Куагулограма

Добовий діурез хворої складає 15 літрів. Сеча - гіпотонічна. Скарги на спрагу, часте і надмірне сечовиділення. Вкажіть первинний діагноз хворої.

Цукровий діабет

Гестаційний діабет CСтероїдний діабет DНецукровий діабет

EХвороба Іценко-Кушинга.

Після отримання бланку з результатами аналізу щодо вмісту глюкози в сироватці крові, які значно перевищувалинорму,пацієнтка поцікавилася у лаборанта, яке лабораторне дослідження ще можна було б провести для визначення ризику розвитку ускладнень цукрового діабету. Лаборант порекомендував провести додаткове дослідження на:

А. Глікований гемоглобін В. Печінкові проби

С. Ревмопробу

D. Креатинфосфокіназу Е. Альдостерон.

Лаборант видав пацієнту результати глюкозотолерантного тесту (глікемічну криву). Пацієнт звернувся до лаборанта з проханнямпояснитирезультати дослідження. Яку відповідь повинен надати лаборант, щоб не порушити етичні норми?

А. Інтерпретувати результати

В. Порадити пацієнту звернутися за поясненнями до лікаря

С. Відмовити пацієнту

D. Порадити звернутися до старшого лаборанта або завідувача лабораторії

Е. Порадити пацієнту пошукати

інформацію в мережі Інтернет.

Оцінювання рівня оволодіння здобувачамиПРН13методом розв'язування здобувачами професійно- орієнтованих ситуаційних задач відбувається згідно зі шкалою оцінювання (табл. 6).

Важливим прийомом оцінювання є самооцінюванняздобувачів,яке передбачає високий рівень їхньої рефлексії. Для цього здобувачі заповнюютькартусамоаналізу (тривалість - 10 хвилин) (табл. 7).

Під час виконання здобувачами завдань із розв'язуваннями тестів і професійно-орієнтованих ситуаційних задач, а також заповнення ними карти самоаналізунауково-педагогічний працівник має можливість узагальнити результати своїх спостережень на практичномузаняттіукарті спостережень (табл. 8).

Оцінка сформованості у здобувачів на практичномузаняттіПРН13

обчислюється за даними табл. 9.

В кінці практичного заняття здобувачі отримують завдання до самостійної роботи: скласти три ситуаційні задачі за темою, яка вивчалася.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок. Проведення практичних занять з дисципліни "Біологічна та клінічна хімія" на компетентнісній основі має свої особливості. Мета таких занять - формування компетентностей майбутніх бакалаврів технології медичної діагностики та лікування, спрямованих на їхню ефективну професійну діяльність в біохімічних лабораторіях. Дані компетентностіідентифікуються, вимірюються і оцінюються за допомогою програмногорезультатунавчання "Виконувати кількісні та якісні біохімічні дослідження,інтерпретуватиїх результати".Формування компетентностейздобувачівна практичному занятті відбуваються за умови доступу здобувачів до необхідних ресурсівстудентоцентрованого освітнього середовища та врахування міждисциплінарних зв'язків змісту теми даногопрактичногозаняттяз дисципліни "Біологічна та клінічна хімія" з іншими компонентами освітньої програми "Лабораторна діагностика", ґрунтуються на структурно-логічній схемі та алгоритмі лабораторного дослідження, передбачають застосування сучасних методів та засобів навчання й оцінювання програмних результатів навчання здобувачів.

Перспективним напрямом подальших наукових розвідок є розробка методики формування компетентностей здобувачів спеціальності "Технології медичної діагностики та лікування" освітнього ступеня бакалавр на інших практичних заняттях з дисципліни "Біологічна та клінічна хімія".

Размещено на Allbest.ru

...