Психологічний супровід студентів під час їх професійного становлення у контексті інтегративних процесів у європейський освітній простір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Психологічний супровід студентів під час їх професійного становлення у контексті інтегративних процесів у європейський освітній простір

Лещенко Ірина Тимофіївна,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки і психології

м. Черкаси

Анотація

Статтю присвячено дослідженню сутності психологічного супроводу студентів під час їхнього професійного становлення в умовах євроінтеграційних процесів. З'ясовано концептуальні засади професійного розвитку особистості в умовах євроінтеграційних процесів.

Проаналізовано сучасний стан системи професійних кваліфікацій в контексті євроінтеграційних процесів в Україні.

Визначено, що в умовах євроінтеграційних процесів важливим є спрямування уваги на проблему з'ясування тенденцій професійного розвитку особистості і, зокрема, на поглиблення і розширення поняття «психологічний супровід» як сукупність формалізованих знань, які втілені в інтелекті персоналу, технологіях, взаємовідносинах зі здобувачами вищої освіти.

Виявлено необхідність виокремити принцип фундаментальності професійної підготовки кваліфікованих робітників, дотримання якого забезпечує формування фахівця як цілісної особистості, здатної на основі оволодіння фундаментальними знаннями інтегрально розв'язувати професійні завдання і життєві проблеми.

Обґрунтовано доцільність психологічного супроводу професійної освіти і навчання фахівців та найважливіші аспекти проектування розвитку професіонала в умовах євроінтеграції.

Розглянуто, що євроінтеграційними процесами зумовлені також першочергові проблеми соціально-економічної ефективності підготовки фахівців у вітчизняній системі професійної освіти: оптимізація структурної організації освітньої системи, укрупнення та інтеграції напрямів професійної підготовки.

Економічну ефективність професійної освіти може кардинально підвищити запровадження нових результативних технологій навчання і виховання майбутніх кваліфікованих робітників, які ґрунтуються на компетентнісному, особистісно орієнтованому підходах, системах зовнішнього і внутрішнього оцінювання та моніторингу якості професійної освіти і навчання.

Арґументовано, що співробітництво з країнами Європейського Союзу в галузі професійної освіти і навчання є назрілим і необхідним. Завдяки використанню досвіду ЄС стає інноваційним розвиток вітчизняної професійної освіти, зростає потреба фахівців у підвищенні кваліфікації протягом трудової діяльності, що відповідає вимогам сучасного європейського ринку праці; удосконалюється національна система компетенцій і кваліфікацій.

Ключові слова: психологічний супровід, європейський освітній простір, інтеграція, компетентність.

Abstract

Leshchenko Iryna Tymofiivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Pedagogy and Psychology, Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytskyi, Cherkasy,

Psychological support of students during their professional formation in the context of integrative processes in the European educational area

The article is devoted to the study of the essence of psychological support of students during their professional development in the context of European integration processes. The conceptual foundations of professional development of personality in the context of European integration processes are clarified.

The current state of the system of professional qualifications in the context of European integration processes in Ukraine is analyzed.

It is determined that in the context of European integration processes it is important to focus on the problem of clarifying the trends of professional development of the individual and, in particular, on the deepening and expansion of the concept of «psychological support» as a set of formalized knowledge that is embodied in the intelligence of staff, technologies, relationships with higher education students.

The necessity to single out the principle of fundamentality of professional training of skilled workers, the observance of which ensures the formation of a specialist as an integral personality capable of integrally solving professional tasks and life problems on the basis of mastering fundamental knowledge, is revealed.

The expediency of psychological support of professional education and training of specialists and the most important aspects of designing the development of a professional in the context of European integration are substantiated.

It is considered that the European integration processes are also caused by the priority problems of socio-economic efficiency of training specialists in the national system of vocational education: optimization of the structural organization of the educational system, consolidation and integration of vocational training areas.

The economic efficiency of vocational education can be dramatically increased by the introduction of new effective technologies of training and education of future skilled workers based on competence-based, personality-oriented approaches, systems of external and internal evaluation and monitoring of the quality of vocational education and training.

It is argued that cooperation with the countries of the European Union in the field of vocational education and training is urgent and necessary. Thanks to the use of the EU experience, the development of national vocational education becomes innovative, the need for specialists to improve their skills during their working life, which meets the requirements of the modern European labor market, is growing; the national system of competencies and qualifications is being improved.

Keywords: psychological support, European educational space, integration, competence.

Основна частина

Постановка проблеми. Освітній розвиток нашої держави відбувається на засадах демократії та гуманізму, адже заклад вищої освіти повинен створювати всі необхідні умови для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного студента. Актуальним на сьогодні є питання розвитку національної освіти в контексті процесу інтеграції в європейський освітній простір. В ХХІ столітті активно відбувається розвиток суспільства і змінюються потреби на ринку праці, що вимагає пошуку нових шляхів удосконалення професійної майстерності майбутніх фахівців, саме тому, що наша держава приймає активну участь у Болонському процесі ще з 2005 року. Всі ці впровадження призводять до підвищення вимогливості, щодо підготовки майбутніх спеціалістів з однієї сторони, а з іншої вони надають студентові можливість активно розвиватися, набуває досвіду та приймати участь у різних світових програмах. Саме тому на сьогодні актуальним питанням є забезпечення психологічного супроводу студентів під час їх професійного становлення, адже саме в студентський період відбувається духовний розвиток, розвиток та удосконалення комунікативних здібностей майбутніх фахівців, створення сім'ї.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням проблематики вдосконалення та розвитку молоді в процесі професійного становлення займалися В.А. Бордовський, Н.Ф. Головатий, В. І. Васильєва, І. І. Ільясов, В.Н. Кузьміна, А.А. Реан, В.А. Якунін. Питання особливості організації в процесу навчання і навчальної діяльності студента розглядали

А.А. Вербицький та М.М. Суртаєва. Останнім часом великий інтерес дослідників прикуто до проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців у динаміці становлення професійних функцій і якостей, основ професійної діяльності В.А. Сластенін, І.Ф. Ісаєв, Н.Ф. Радіонова.

Проблематикою дослідження психологічного супроводу досліджували закордонні науковці П. Купка, М. Скилбек, Е. Хартмани, Ю. Укке, Р. Бакер, серед вітчизняних дослідженням займалися: М. Битянова, І. Булак, С. Васьковська, Л. Власенко, Т. Демидова, Г. Ложкін, В. Панок та ін. більшість перерахованих дослідників вважають, що найбільш актуальним напрямком в підготовці фахівців є формування професійних ціннісних орієнтацій.

Мета статті полягає у виявленні основних особливостей психологічного супроводу студентів під час їх професійного становлення у контексті інтегративних процесів у європейський освітній простір.

Виклад основного матеріалу. Європейський освітньо-науковий простір завдяки його особливим досягненням, обумовленим Лісабонською стратегією, Болонським процесом та формуванням Європейського наукового простору (ЄНП), стає дедалі більш відчутною і значущою реалією для наукового й освітянського простору України і Центрально-Східної Європи. Водночас ми є свідками дедалі більшого усвідомлення громадськістю та науковцями того факту, що реалізація завдань, передбачених Болонською декларацією, комюніке Європейського Союзу «Міжнародна значимість Європейського наукового простору» [1] та Деклараціями Європейської Асоціації Університетів (ЄАУ), прийнятими в Саламанці [2], Граці [3], Глазго [4] та Брюсселі [5], можлива тільки за умов використання, зміцнення і концентрації інтелектуального, культурного, соціального, наукового та технологічного потенціалів всього освітянського простору України та ближніх сусідів.

Одним із основних положень вищої освіти в Україні в контексті інтегративних процесів у європейський освітній простір є особистісна орієнтація, формування національних і загальнолюдських цінностей; підвищення якості освіти; оновлення її змісту, форм та методів організації освітнього процесу. Однією з умов розв'язання поставленої проблеми є запровадження багатоступеневого психологічного супроводу процесу професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців, який дозволить розкрити їхній особистісний потенціал, сприятиме розвитку професійно - важливих якостей особистості фахівців, засвоєнню сучасних моделей, засобів і прийомів професійної діяльності.

Для того, щоб забезпечити якість вищої освіти на високому рівні, в систему освіти активно потрібно впроваджувати новітні освітні технології, які рекомендовані європейською системою освіти і при цьому забезпечити психологічний супровід здобувачів вищої освіти.

На нашу думку, психологічний супровід - це вид забезпечення освітнього процесу, який сприяє вирішенню професійних та управлінських проблем в освітніх організаціях, що обов'язково забезпечує продуктивний особистісно-професійний розвиток кожного здобувача освіти і підвищує психологічний потенціал навчального закладу. З цього визначення виходить, що головного метою психологічного супроводу студентів під час навчання є створення належних умов для успішного набуття професійних компетентностей та повноцінного розвитку особистості під час професійного становлення.

Психологічний супровід повинна забезпечувати психологічна служба, психологи, тьютори та куратори, викладачі, керівництво факультету та керівництво навчального закладу.

На нашу думку психологічний супровід здобувачів вищої освіти під час професійного становлення повинен дотримуватися певних принципів, а саме:

- принцип гуманізму - забезпечує використання особистісно - орієнтованих методів, заснованих на життєвих цінностях;

- принцип індивідуалізації завдяки якому кожен студент має право до самовизначення.

- принцип науковості передбачає участь суб'єктів організаційно - психологічного супроводу в дослідницько-експериментальній роботі, а також у створенні і апробації самостійно розроблених методик діагностики, консультування та корекції;

- принцип комплексності, забезпечує участь різних фахівців у забезпеченні психологічного супроводу здобувачів;

- принцип активної позиції студента - полягає у навчанні студентів самостійно розв'язувати виникаючі труднощі самостійно;

- принцип партнерства (або співробітництва) забезпечує спільну діяльність всіх учасників освітнього процесу у межах сприятливого психологічного клімату та особистісних цінностей;

- принцип систематичності - має на меті безперервність психологічного супроводу студентів;

- принцип професійного спрямування - має на меті залучення студентів до практичної діяльності з перших років навчання.

Повністю поділяємо думку В. Сластьоніна та І. Ісаєва, що психологічний супровід є універсальною характеристикою педагогічного процесу. Поняття «психологічний супровід», на їхню думку, є значно ширшим від «педагогічного впливу», який зводить педагогічний процес до суб'єкт - об'єктних стосунків. Ці науковці вважають, що аналіз реального психолого-педагогічного супроводу дає можливість виявити широкий спектр взаємодії: «студент - студент», «студент - колектив», «студент - педагог (психолог)», «студент - об'єкт засвоєння» та ін. Стосовно педагогічного процесу визначальним є взаємозв'язок «педагогічна діяльність - діяльність студента», а вихідним, що визначає його результат, є відношення «студент - об'єкт засвоєння (сформована компетентність)».

Зазначимо деякі характеристики педагогічної взаємодії, на які звертають увагу дослідники. Зокрема, акцентується увага на видах педагогічної взаємодії, а отже, й на відносинах: педагогічні (відносини викладача і студентів); взаємні (відносини з дорослими, ровесниками, молодшими); предметні (відносини в студентів з предметами матеріальної культури); відношення до самого себе. При цьому підкреслюється, що виховна взаємодія виникає і тоді, коли студенти й без участі педагога у повсякденному житті вступають у контакт з оточуючими людьми і предметами [6].

Психологічний супровід в сучасному вимірі є вирішальним чинником ефективності психолого-педагогічного процесу в усіх закладах освіти. В умовах нових реалій суспільно-цивілізаційного, соціально-економічного, технологічного характерів відбувається постійне оновлення професійної освіти, а отже, процесу професійної підготовки, зокрема й педагогічної взаємодії.

Поняття «психологічний супровід» трактується залежно від підходів до логіки психолого-педагогічних досліджень. У праці Л. Велитченка проаналізовані найпоширеніші підходи цього поняття:

• підхід, заснований на ідеї співпраці (В. Дьяченко, Н. Літвінова, Ж. Меньшикова, Л. Нечаєва);

• підхід, заснований на ідеї міжособистісної взаємодії, що передбачає такий рівень педагогічного ставлення (установки, цінності, мотиви) і спілкування (мовленнєва поведінка, невербальні вияви), який забезпечує учасникам соціально-психологічних ситуацій переживання своєї тотожності з іншими, а отже, засвоєння групових норм, ролей, схем;

• підхід, заснований на ідеї міжособистісних взаємовпливів (духовний саморозвиток, засвоєння цінностей, приєднання до внутрішнього світу іншого) і передбачає такі рівні спілкування (в соціальному просторі, групі): взаємовплив, знання людей, виявлення в них особистісно значущого (О. Киричук); способи оволодіння цінностями (С. Музичук); оцінку системи цінностей учнів (С. Мусатов) [7, с. 47].

Опираючись на положення, що система взаємодії «викладач - студент» розвивається як у просторі, так і в часі, й за певних умов стає чинником розвитку всіх суб'єктів навчального процесу, Л. Ковальчук у своїх дослідженнях пропонує розглядати педагогічну взаємодію як систему синергетичної взаємодії суб'єктів навчального процесу, що розгортається на рівні різних діяльнісних підсистем і спрямована на навчання, освіту, виховання, розвиток, формування особистості [8, с. 21].

С. Цюра і С. Когут слушно стверджують, що існуюча традиційна однолінійна професійна підготовка суперечить як законам розвитку особистості, так і потребам саморозвитку будь-якої відкритої системи. Така підготовка створює реальні перешкоди самоорганізації професійного й особистісного росту, а професійні знання не набувають особистісного сенсу. Професійні знання можуть набути такого сенсу за умови реального чи уявного (імітаційного) застосування їх у професійній діяльності, зіставлення їх із власним баченням, сприйманням їхньої доцільності. Ставлення до процесу професійної підготовки як до такого, що є зовні керованим, відсутність бачення в ньому особистісного сенсу, вносить хаос у самореалізовану дію майбутніх професіоналів. Як наслідок, загальновизнаним є падіння мотивації як до навчання, так і до обраної професії, що простежується у студентів уже на перших курсах навчання [9, с. 32 - 33].

Р. Гуревич вважає, що сутність психологічного супроводу полягає «у своєрідному використанні педагогічних засобів, при якому забезпечується засвоєння студентами передбачених програмами навчальних дисциплін знань, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності і, водночас, успішно формується інтерес до обраної професії, ставлення до неї, професійні якості особистості майбутнього кваліфікованого робітника». На його думку, саме при такому розумінні принцип виконує функцію стратегічного орієнтира для формування професійно спрямованої особистості [10, с. 43; 11, с. 50 - 51].

У контексті етимологічного розуміння терміна «супровід» як «бути поруч разом з кимось у якості супутника або провідника» Е. Зеєр пов'язує психологічний професійний супровід із професійним становленням. Психологічний супровід професійного становлення, на думку психолога, - це цілісний процес вивчення, формування, розвитку і коректування професійного становлення особистості [12, с. 252].

Мету психологічного супроводу вчений убачає в повноцінній реалізації професійно-психологічного потенціалу особистості та задоволенні потреб суб'єкта діяльності. Головним при цьому є надання допомоги людині в її реалізації у професійній діяльності. Основними концептуальними положеннями психологічного супроводу в психологічному становленні є наявність соціально-економічних умов для того, щоб особистість змогла реалізувати себе в професійному житті; необхідність соціально-психологічного забезпечення, допомоги та підтримки з боку суспільства, визнання права особистості на самостійний вибір способів реалізації своїх соціально - професійних функцій, прийняття особистістю повної відповідальності за якість професійного становлення і реалізації свого професійно-психологічного потенціалу; гармонізація внутрішнього професійного розвитку особистості та зовнішніх умов соціально-професійного життя.

Вважаємо, що головними функціями психологічного супроводу студентів є: інформаційна, спрямовуюча та розвиваюча. Сутністю інформаційної функції є інформування всіх учасників освітнього процесу про методи супроводу, які існують у навчальному закладі. Спрямовуюча функція психологічного супроводу забезпечує узгодження всіх інстанцій учбового закладу, щодо дотримання інтересів студентів. Розвиваюча функція психологічного супроводу допомагає забезпечувати повноцінний та всесторонній розвиток здобувачів.

Реалізація цих функцій психологічного супроводу в процесі професійної підготовки можлива при використанні особистісно орієнтованого навчання і технологій професійного розвитку (розвиваюча діагностика, тренінги особистісного і професійного розвитку й саморозвитку, моніторинг соціально - професійного розвитку, технології формування психологічної аутокомпетентності, психологічного консультування, проектування альтернативних сценаріїв професійного життя та ін.).

Зазначимо, що розв'язання завдань психологічного супроводу в процесі професійної підготовки зіставляє з етапами професійного навчання і виховання: адаптації, інтенсифікації, ідентифікації.

Психологічним критерієм успішного проходження першого етапу є: адаптація до навчально-пізнавального середовища, особистісна самовизначеність, вироблення нового стилю самодіяльності. Психологічна підтримка першокурсників забезпечується ефективною взаємодією всіх суб'єктів навчального процесу: психологів, викладачів спеціальних і гуманітарних предметів, керівництва вишу. Психологічним критерієм продуктивності етапу інтенсифікації є інтенсивний особистісний та інтелектуальний розвиток, соціальна ідентичність, самоосвіта, оптимістична соціальна позиція. Важлива роль на цьому етапі належить створенню атмосфери творчої взаємодії в педагогічному середовищі й соціальному оточенні.

Психологічним критерієм продуктивності етапу ідентифікації є ототожнення особистості учня з майбутньою професією, формування готовності до неї, розвиток здібностей до професійної самопрезентації, яка визначається високою самооцінкою, впевненістю в собі, відчуттям особистісного контролю, низькою соціальною тривожністю [10].

Висновки. Отже, психологічний супровід відтворює основні властивості спільної діяльності адміністрації ЗВО, психологічної служби, педагогів і студентів, спрямованої на їхній особистісний і професійний розвиток. У процесі навчання суб'єкти навчального процесу формують та розвивають професійну компетентність, професійно значущі якості майбутнього фахівця, що забезпечує його конкурентоздатність в умовах динамічного ринку праці та ринку особистостей. У зазначеному аспекті психологічнийсупровід є умовою ефективності професійної підготовки, спрямованою на вирішення головних завдань навчання, виховання і розвитку світоглядних і професійних якостей викладачів та студентів. Психологічний супровід є універсальним засобом розв'язання продуктивних завдань, оволодіння студентами способами навчально-пізнавальної, фахової діяльності та міжособистісних стосунків. В аспекті педагогічної взаємодії психологічне забезпечення і психологічний супровід є двома активно розвиваючими методологічними підходами на шляху активізації особистісних ресурсів суб'єктів педагогічного процесу професійної підготовки конкурентоспроможного фахівця. Психологічне забезпечення вибудовується або через регламентацію індивідуальних, навколишніх і соціальних умов взаємної праці, або через зосередженість на особистості професіонала (майбутнього професіонала) в аспекті категорії «суб'єктність», що передбачає значне підвищення її активності щодо свободи вибору і відповідальності. Продуктивний психологічний супровід викладачів та студентів у процесі професійної підготовки уможливлюється умовами створення і діяльності психологічної служби в закладах вищої освіти, вчасного і якісного здійснення моніторингу і забезпечення технологій професійного розвитку.

Література

1. Communication from the Commission «The International Dimension of the European Research Area. Режим доступу: http://www.cordis.lu/rtd2992/fp-debate/cec.htm#proposal

2. The Bologna Process and the European Higher Education Area. Salamanca Convention 2001. EUA Geneve. Режим доступу: http://www.unige.ch/eua

3. Forward from Berlin: the Role of the Universities. Graz Declaration 2003. EUA Geneve. http://www.unige.ch/eua

4. Сильные университеты для сильной Европы. Декларация Европейской асоциации университетов. Глазго, 2005.

5. Университеты Европы после 2010 года: многообразие при единстве целей. Лиссабонская декларация. Европейская ассоциация университетов. Брюссель, 2007.

6. Васянович Г.П. Педагогічна етика: навч.-метод. посібн. Львів: Норма, 2005. 343 с.

7. Велитченко Л.К. Педагогічна взаємодія: теоретичні основи психологічного синтезу: монографія. Одеса: Південний науковий центр АПН України, 2005. 302 с.

8. Ковальчук Л. Педагогічна взаємодія викладачів і студентів під час використання нових інформаційних технологій навчання у процесі вивчення педагогічних дисциплін. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Випуск №19. 2005. С. 17-25.

9. Цюра С. Професійна підготовка соціального педагога в руслі загальнонаукової методології синергетичного підходу. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. Випуск №17. 2003. С. 32-38.

10. Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно - технічних закладах: монографія. К.: Вища шк., 1998. 229 с.

11. Дегярьова Г.С. Концептуальні положення професійно спрямованого викладання предметів гуманітарного циклу в ПТНЗ. Гуманітарна освіта і виховання особистості: зб. наук. пр. Львів: Сполом, 2004. 219 с.

12. Зеер Э.Ф. Психология профессионального развития: учеб. пособие для студ. высш. учеб. Заведений. М.: Академия, 2007. 240 с.

Rereferences

1. Communication from the Commission «The International Dimension of the European Research Area. Retrieved from: http://www.cordis.lu/rtd2992/fp-debate/cec.htm#proposal

2. The Bologna Process and the European Higher Education Area (2001). Salamanca Convention. EUA Geneve. Retrieved from: http://www.unige.ch/eua

3. Forward from Berlin: the Role of the Universities (2003). Graz Declaration. EUA Geneve. http://www.unige.ch/eua

4. Sil'nye universitety dlya sil'noj Evropy (2005) [Strong Universities for a Strong Europe]. Deklaraciya Evropejskoj asociacii universitetov. Glazgo,

5. Universitety Evropy posle 2010 goda: mnogoobrazie pri edinstve celej (2007) [Universities in Europe after 2010: Diversity with unity of purpose]. Lissabonskaya deklaraciya. Evropejskaya associaciya universitetov. Bryussel'

6. Vasianovych H.P. (2005) Pedahohichna etyka [Pedagogical ethics]. Lviv: Norma. [in Ukrainian].

7. Velytchenko L.K. (2005) Pedahohichna vzaiemodiia: teoretychni osnovy

psykholohichnoho syntezu [Pedagogical interaction: theoretical foundations of psychological synthesis]. Odesa: Pivdennyi naukovyi tsentr APN Ukrainy. [in Ukrainian].

8. Kovalchuk L. (2005) Pedahohichna vzaiemodiia vykladachiv i studentiv pid chas vykorystannia novykh informatsiinykh tekhnolohii navchannia u protsesi vyvchennia pedahohichnykh dystsyplin [Pedagogical interaction of teachers and students during the use of new information technologies in the process of studying pedagogical disciplines]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia pedahohichna - Bulletin of Lviv University. Pedagogical series, 19, 17-25. [in Ukrainian].

9. Tsiura S. (2003) Profesiina pidhotovka sotsialnoho pedahoha v rusli zahalnonaukovoi metodolohii synerhetychnoho pidkhodu [Professional training of social pedagogue in the framework of general scientific methodology of synergetic approach]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia pedahohichna - Bulletin of Lviv University. Pedagogical series, 17, 32-38. [in Ukrainian].

10. Hurevych R.S. (1998) Teoretychni ta metodychni osnovy orhanizatsii navchannia u profesiino-tekhnichnykh zakladakh [Theoretical and methodological bases of organization of training in vocational schools]. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukrainian].

11. Dehiarova H.S. (2004) Kontseptualni polozhennia profesiino spriamovanoho vykladannia predmetiv humanitarnoho tsyklu v PTNZ [Conceptual provisions of professionally oriented teaching of humanities subjects in vocational schools]. Humanitarna osvita i vykhovannia osobystosti: zb. nauk. pr. Lviv: Spolom. [in Ukrainian].

12. Zeer E.F. (2007) Psihologiya professional'nogo razvitiya [The psychology of professional development] [in Russian]

Размещено на Allbest.ru