Інформологія як методологічна основа підготовки сучасного фахівця-філолога

Київ

INFORMATION SCIENCE AS A METHODOLOGICAL BASIS FOR THE TRAINING OF A CONTEMPORARY SPECIALIST-PHILOLOGISTS

The article discusses the essence and specificity of the use of the informational approach to the training of specialistsphilologists at the modern university. The main tasks of informational analysis of the problem of training of specialistsphilologists at the university in the context of the definition of methodological resources information science as a science of information and its main types have been defined. The status and prospects ofscientific research in the field ofpedagogical information and pedagogical semiotics on the informational provision of the training of students-philologists have been determined. The scientific thesaurus of pedagogical information is presented in unity of information category and basic concepts - informational activity, informatiological competence, sign and symbol. Justified possibilities of information technology support of the process of training of future philologists using different types of information (sound, text, numerical, graphic, audible, visual, mass, special, personal) in its structured and unstructured form. Conclusion on the triple meaning of language as a unifying factor for pedagogical information (as a science about pedagogical resources of all types of information used in the educational process), pedagogical semiotics (the sciences of the iconic system of pedagogical activity) and the theory and practice of professional training of future philologists at the university. Pedagogical resources of unstructured (printed information sources) and structured (multimedia learning tools; clouds of targeted technologies; electronic dictionaries, textbooks and other teaching materials; electronic databases, student computer testing systems) Information and communication technologies in the training of professional and philologists. A conclusion has been drawn on the methodological and applied (methodical) function of pedagogical semiotics. Information technology for professional training is presented in a single software and hardware component; noted as modern information technology in the traditional (offline) and remote (online) process The process oftraining philologists.

Key words: information, information, semiotics, information and communication technologies, philologists.

Постановка проблеми

Професійна підготовка сучасного фахівця за умов університету передбачає використання системи сучасних інформаційних технологій з огляду на специфіку змісту означеної підготовки, необхідність її реформування з урахуванням розвитку сучасного інформаційного простору науки та інформаційного середовища кожного з напрямів підготовки, а також співвідношення офлайнових та онлайнових сегментів професійної підготовки фахівців з огляду на глобальні пандемічні кризи, що визначають особливості теорії та методики професійної освіти в Україні та світі. Професійна діяльність фахівця-філолога постійно перебуває у просторі рідномовної та іншомовної взаємодії, сутність якої полягає в обміні, накопиченні, передачі інформації у вигляді ідей, думок, рішень, даних; означена взаємодія, таким чином, має виражений інформологічний характер. У зв'язку з цим постає проблема системного аналізу можливостей сучасних інформаційних технологій у забезпеченні якісної професійної підготовки студентів-філологів в університетах України із застосуванням ресурсів реального та віртуального інформаційного простору, яким може диспонувати заклад вищої освіти та його основні стейкхолдери.

Аналіз досліджень

Інформологія як наука про інформацію перебуває в полі наукових інтересів переважно представників сучасної інформатики й освітніх технологій у розумінні сучасних ІКТ. У вітчизняну науку цей термін введено у 80-ті рр. ХХ ст.; найбільш значущі наукові розвідки в інформології належать М. Жалдаку, Н. Морзе, О. Спіріну, Т Вакалюк та ін. Можливості використання різних типів і видів інформаційних технологій у підготовці фахівців подано в наукових публікаціях І. Богданової, Н. Баліцької, О. Біди, В. Кузя, Л. Пироженко, Т Дуткевич та ін. Інноваційний характер сучасних інформаційних технологій у закладах вищої освіти частково представлено в дослідженнях В. Докучаєвої, О. Дуплійчук, О. Єльникової та ін.

Щодо професійної підготовки філологів, то її інформологічні засади більшою чи меншою мірою висвітлені в публікаціях І. Бакаленко, О. Липчанко-Ковачик, Л. Морської, Л. Тополі та ін. Окремі наукові праці репрезентують методологічний аспект проблеми нашого дослідження - це роботи В. Гури (культурологічні засади використання сучасних ІКТ у навчальному процесі), М. Коляди (можливості використання діяльнісного підходу у формуванні інформаційної культури фахівця), Л. Тишакової (компетентнісні засади підготовки вчителя-філолога у ЗВО), В. Шуляр (акмеологічні основи підготовки вчителя-філолога в системі післядипломної освіти) та ін.

На підставі аналізу наукових публікацій із проблеми дослідження можемо констатувати, що переважна їх більшість стосується професійної підготовки вчителів-словесників у різноманітних аспектах цього педагогічного процесу (використання різних форм інтерактивного навчання із застосуванням ІКТ, загальної характеристики інформаційних технологій у підготовці вчителясловесника, формування професійної компетентності вчителя-філолога засобами ІКТ тощо). Крім того, дослідницький ракурс у переважній більшості проаналізованих праць зосереджено на інтерактивних технологіях навчання, які передбачають використання інформаційних технологій як дидактичного засобу. Натомість ґрунтовне вивчення методологічних засад використання сучасних інформаційних технологій у підготовці фахівця-філолога представлене в педагогічній науці досить фрагментарно, тому потребує формування належної методологічної бази та системних експериментальних результатів.

У зв'язку з цим метою статті нами визначено аналіз ролі та місця інформології як методологічної основи професійної підготовки філологів в університеті.

Виклад основного матеріалу

Як свідчить проаналізована нами у процесі дослідження вітчизняна та зарубіжна словниково-довідникова література («Енциклопедія бібліотечних та інформаційних наук», 2005; «Великий тлумачний словник сучасної української мови», 2005), інформологію окреслюють переважно як узагальнене поняття, котре дефініює всі науки про інформацію, притаманні сучасному науковому простору. Специфіка цієї галузі знання полягає в аналізі (на методологічному, теоретичному та прикладному рівні) й описі процесів передачі інформації в комунікативному, інформатичному, технологічному, професійно-педагогічному контекстах. Зарубіжні науковці, зокрема Б. Брукс (Brookes, 1980), визначають інформологію як галузь філософії, оскільки інформацію відносять до загальних філософських категорій. Як наука про інформацію інформологія на початку свого існування стосувалася переважно документознавства, однак згодом стала використовуватися у різних галузях, які виокремлюють інформацію як об'єктивний атрибут функціонування наукового знання. Російський учений А. Урсул (Урсул, 1990) визначив інформологію як науку про форми руху матерії в неживій і живій природі, а також у суспільних організмах. У цій науковій сфері можна визначити як метанауковий і методологічний, так і прикладний рівень залежно від завдань, що ставляться перед дослідником, і від характеру інформації, яка використовується для вирішення цих завдань. Методологічними можливостями інформології користуються як суто інформаційно-технічні (кібернетика, інформатика), так і гуманітарні науки (як-от семіотика, синергетика тощо). У площині педагогічних наук, на нашу думку, є сенс говорити про педагогічну інформологію, котру можемо окреслити як науку про педагогічну інформацію та відповідні процеси, що її супроводжують - накопичення, обмін, створення, передачу тощо. Відповідно, педагогічна інформологія вирізняється із загальної інформологічної науки змістом інформації, що функціонує в педагогічному просторі та має педагогічні характеристики - дидактичні, пізнавальні, мотиваційні, технологічні, процесуальні та ін. У науковому дослідженні В. Шакотько (Шакотько, 2017) розглядається також поняття інформологічної компетентності як сукупності відповідних інформологічних знань, вмінь і навичок використовувати інформацію в навчальному процесі, особистісних якостей, які забезпечують необхідний рівень інформологічної діяльності. Таким чином, до наукового тезаурусу педагогічної інформології можемо віднести:

1) категорію інформації як базовудля педагогічної інформології, що визначає знаково-символьні характеристики професійної підготовки фахівців;

2) поняття інфомологічної компетентності як результату інформаційно-технологічної підготовки студентів;

3) поняття інформологічної діяльності як різновиду навчальної та квазіпрофесійної діяльності, що визначає здатність майбутніх фахівців працювати з різними видами інформації;

4) поняття знака і символа як семіотичного відображення інформації, притаманної професійній підготовці фахівців.

Перший компонент означеного тезаурусу - інформацію - ми розуміємо як глобальний феномен, притаманний фактично всім наукам. Інформологія розглядає і вивчає різноманітні види інформації; частина з них безпосередньо стосуються створення і розвитку сучасних інформаційних технологій у ЗВО, інша частина - безпосередньо підготовки фахівців, у нашому випадку - майбутніх філологів. Так, виділяють різні види інформації за кількома критеріями поділу (за М. Козир, 2015):

Рис. 1 Мова як об'єднуючий чинник у триєдності педагогічної інформології, педагогічної семіотики та професійної підготовки майбутніх філологів

1) за способом відображення - звукову, текстову, числову, графічну, комбіновану;

2) за призначенням - масову, спеціальну, особисту;

3) за способом сприйняття - візуальну, аудіальну, тактильну, нюхову, смакову.

Найчастіше інформаційний простір професійної підготовки майбутніх фахівців ототожнюють із інформаційно-комунікаційними технологіями. Якщо йдеться про напрям підготовки 035 «Філологія», то таке звуження тезаурусу є цілком виправданим, оскільки професійна підготовка і майбутня професійна діяльність філолога пов'язана передовсім із комунікативними процесами у їх інформологічному контексті, а мова служить основним знаковим інструментом і підготовки фахівців, і предметною площиною їхньої професійної діяльності. Традиційно до сучасних ІКТ у професійній педагогіці відносять апаратну і програмну складові частини (за Г Дегтярьовою, 2016), а саме:

1) технічні засоби (різноманітну комп'ютерну техніку, гаджети, мультимедійні проектори, інтерактивні дошки, сканери, принтери, аудіотехніку тощо);

2) програмне забезпечення (пакети прикладних (наприклад, словниково-довідникових чи перекладацьких) програм, браузери);

3) ресурси мережі Інтернет, у т. ч. мережеві сервіси та хмаро орієнтовані технології, зокрема спеціально створені для підготовки фахівців напряму «Філологія».

Таблиця 1

Інформаційно-технологічне забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх філологів із використанням різних видів інформації