Критерії та показники диференціації фахової підготовки в майбутніх учителів музичного мистецтва

CandidateofPedagogicalSciences, AssociateProfessor, HeadoftheDepartmentof Instrumental-Performing DisciplinesKhmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy (Khmelnytskyi, Ukraine)

Thearticleconsiderstheissuesofdifferentiationofeducation, whichhelphighereducationstudentstoknowthemselves, overcomedifficulties, promote self-development. Toassessthesuccessofprofessionaltrainingoffutureteachersofmusic, whichisbuiltonthebasisofdifferentiation, wehavechosenthefollowingcriteria. Amongthem: cognitivecriterion, indicatorsofwhicharethedepthandcompletenessofprofessionalknowledgeofmusicstudents; strengthandflexibilityofknowledge; abilitytoobtainmusicalinformationfromvarioussources. Thenextcriterionisactivity. Itsindicators: theabilitytoconsistentlyperformtasks; abilitytocooperateinmusicalactivities; abilitytorealizecreativepotential. Theindicatorsofthesubjectivecriterioninclude: focusonlearning; levelofactivityandsatisfactionwiththeconditionsoftheeducationalprocess; psychologicalcomfortinlearning. Emotionalandmotivationalcriterion - thedesiretomasterprofessionalknowledge, skillsandabilities; formationof a creativeattitudetolearning; interestin self-differentiation, self-realization, self-improvement.

Keywords: criteria, indicators, principles, differentiationoftraining, professionaltraining.

Основна частина

Постановка проблеми. Нині заклади вищої освіти завдяки розширенню академічної свободи перебувають у напрямі забезпечення підготовки майбутніх фахівців до професійної творчої праці шляхом активізації самостійної діяльності здобувачів вищої освіти, зокрема через вибір різних способів засвоєння навчального матеріалу, тобто через диференціацію навчального процесу (Гусак, 1999). Нині диференціація навчання - це комплекс методичних, педагогічних, організаційних та психологічних заходів, що забезпечують навчання різних груп здобувачів вищої освіти, створення різноманітних умов для навчання та врахування особливостей учасників навчального процесу (Кашканова, 2012).

Аналіз досліджень. Використання диференціації в навчальному процесі розглядалось у наукових працях І. Осмоловської, Н. Кузнєцової, І. Якіманської, Ф. Хабібуліної та ін.

У своїх доробках І. Осмоловська стверджує, що диференційоване навчання - це спосіб організації навчального процесу, при якому враховуються індивідуально-типологічні особливості особистості (здібності, інтереси, схильності, особливості інтелектуальної діяльності та ін.) (Осмоловская, 2003: 10-14).

Як підкреслює І. Якиманська, диференційоване навчання - це не мета, а засіб розвитку індивідуальності, створення найбільш сприятливих умов для розвитку особистості (Якиманская, 1979: 70).

В освітньому процесі в закладах вищої освіти частіше використовується внутрішня диференціація навчання, оптимальним проявом якої є рівнева диференціація. Є різні класифікації рівнів засвоєння студентами програмного матеріалу. Наприклад, В. Симонов виділяє такі рівні: розрізнення, запам'ятовування, розуміння, найпростіші вміння та навички, перенесення; О. Лебедєв виділяє інформованість, функціональну грамотність, грамотність, компетентність, В. Максимова - впізнавання, запам'ятовування, розуміння, застосування. У своєму дослідженні ми дотримуємося загальноприйнятої класифікації за функціональним описом рівнів засвоєння навчальних завдань, згідно з якою вони ставляться до репродуктивного, конструктивного або творчого рівня (Таксономия, 2011).

Мета статті - розкрити критерії та показники готовності до диференціації фахової підготовки в майбутніх учителів музичного мистецтва

Виклад основного матеріалу. Звернення до ідеї диференційованого навчання диктує необхідність переосмислення вимог сучасної парадигми освіти в музичних (мистецьких) закладах освіти і водночас не завжди високопрофесійного володіння фахом здобувачів вищої освіти. Підсумовуючи все сказане, ми виділяємо чотири причини такої ситуації: 1) повна, або часткова відсутність довузівської музичної підготовки; 2) низький рівень мотивації; 3) часто використання лише традиційної системи навчання; 4) низька престижність професії серед молоді (Кузнецова, 2014).

- принцип врахування специфіки цілей навчання та особливостей учасників навчального процесу;

- принцип орієнтації на інтереси здобувачів освіти;

- принцип варіювання обсягу, характеру і співвідношення теоретичного, філософського, історико-наукового, методологічного, музичного навчального матеріалу;

- принцип орієнтації на розвиток загальних та музичних здібностей учасників навчального процесу;

- принцип проектування характеру навчально-пізнавальної діяльності учасників навчального процесу;

- принцип залежності стилю викладу навчального матеріалу від особливостей здобувачів освіти (Осмоловская, 2002).

- визначення критеріїв, за якими визначається кілька груп учнів для диференційованої роботи;

- проведення діагностики, (бесіди, спостереження, тести), перевірочних робіт, вибір способів диференціації, розробка різнорівневих завдань;

- діагностичний контроль за результатами роботи учасників навчального процесу, відповідно до якого може змінюватися склад здобувачів освіти і характер диференційованих завдань (Хабибуллина, 2017: 89-92).

Для діагностики готовності до диференціації навчання використовують критерії. В енциклопедичних виданнях критерій (від грец. Kriterion - міра оцінки) тлумачиться як характеристика (міра), на підставі якої робиться оцінка, визначення або класифікація предмета або явища (Коджаспирова, 2005: 149); підстава для оцінки або класифікація чого-небудь (Новий тлумачний словник української мови, 1998: 211).

Пізнавальний критерій. Удосконалення навчання здійснюється завдяки постійному оновленню змісту знань, їх структуруванню шляхом узгодження окремих тем, понять, завдяки організації навчального матеріалу відповідно до наукових методів пізнання. Показниками критерію є глибина та повнота фахових знань студентів - музикантів, міцність та гнучкість знань, уміння здобувати музичну інформацію з різних джерел.

Діяльнісний критерій виявляє вміння оригінально виконувати завдання творчого характеру, активізувати творчу уяву учасників навчального процесу, здійснювати процес мислення нестандартно, образно. До показників належать здатність до послідовного виконання завдань, здатність до співпраці у музичній діяльності, здатність реалізовувати творчий потенціал.

Суб'єктивний критерій. Своєрідність цього критерію полягає в орієнтації на особисті властивості майбутнього вчителя музичного мистецтва, його формування, фаховий розвиток не на замовлення, а відповідно до природних здібностей. Показники - направленість на навчання, рівень активності й задоволення умовами навчального процесу; психологічна комфортність у навчанні.

Емоційно-мотиваційний критерій є основою для професійної зростання, у здобувача вищої освіти сформовано свідомий та глибокий інтерес до музичного мистецтва. Показниками критерію є бажання оволодіти професійними знаннями, уміннями та навичками, сформованість творчого відношення до навчання, інтерес до самодиференціації, самореалізації, самовдосконалення.

Висновки. Визначені критерії та показники дають змогу оцінити готовність до диференціації фахової підготовки в майбутніх учителів музичного мистецтва, що є перспективою нашого подальшого експериментального дослідження.

Список використаних джерел

1. Гусак П.М. Теорія і технологія диференційованого навчання майбутніх учителів початкових класів: автореф. дис…. д-ра пед. наук: 13.00.01. Київ, 1999. 39 с.

2. Кашканова Л.З. Дифференциация обучения как форма организации образовательного процесса в начальной школе. Теория и практика образования в современном мире: материалы II Междунар. науч. конф., г. Санкт-Петербург, ноябрь 2012 г. Санкт-Петербург, 2012. С. 132-136.

3. Коджаспирова Г.М. Словарь по педагогике. Москва, 2005. С. 174.

4. Кузнецова Н.Ю. Система управлениядифференцированнымобучениеманглийскомуязыкустудентовнеязыковоговуза в условиях неоднородность! учебных груп: дис…. канд. пед. наук: 13.00.02. Псков, 2014. 213 с.

5. Новий тлумачний словник української мови / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. Київ, 1998. 351 с.

6. Осмоловская И.М. Школьные проекты: деятельность, направленная на обогащение знаний и духовного мира учащихся. Директор школы. 2003. №10. С. 10-14.

7. Осмоловская И.М. Дидактическиепринципыдифференциациипроцессаобучения в общеобразовательной школе: дис…. д-ра пед. наук: 13.00.01. Москва, 2002. 314 с.

8. Таксономия: ГБОУ СПО СО «Тавдинский техникумим. А.А. Елохина». 2011. URL: http://tavda-tpu.ru/ index.php/men-tal/educational-technology/88-taxonomy.html (дата доступа: 05.08.2020.)

9. Хабибуллина Ф.Г. Технология дифференцированного обучения на уроках в начальной школе. Педагогика: традиции и инновации: материалы VIII Междунар. науч. конф., г. Челябинск, январь 2017 г. Челябинск, 2017. С. 89-92. URL: https://moluch.ru/conf/ped/archive/210/11692/ (дата обращения: 06.08.2020).

10. Якиманская И.С. Развивающееобучение. Москва: Педагогика, 1979. 144 с.

References

1. Ghusak P M. Teorija i tekhnologhijadyferencijovanoghonavchannjamajbutnikhuchytelivpochatkovykhklasiv. [Theoryandtechnologyofdifferentiatedlearningoffutureprimaryschoolteachers: author'sref. dis…. Dr. Ped. Science: 13.00.01. Kyiv, 1999. 39 p.]. [inUkrainian].

2. Kashkanova L.Z. Differentsiatsiyaobucheniyakakformaorganizatsiiobrazovatel'nogoprotsessa v nachal'nojshkole. Theoryandpracticeofeducationinthemodernworld:materialsofthe II International. scientific. Conf., St. Petersburg, November 2012 St. Petersburg, 2012. S. 132-136. [inRussian].

3. Kodzhaspirova G.M. Slovar'popedagogike. [DictionaryofPedagogy]. Moscow, 2005. S. 174. [inRussian].

4. Kuznetsova N. Yu. Sistemaupravleniyadifferentsirovannymobucheniemanglijskomuyazykustudentovneyazykovogovuza v usloviyakhneodnorodnostyuchebnykhgrupp. [ManagementsystemfordifferentiatedteachingoftheEnglishlanguageforstudentsof a non-linguisticuniversityinthecontextofheterogeneityofeducationalgroups]: diss…. Cand. ped. Sciences: 13.00.02. Pskov, 2014. 213 p. [inRussian].

5. Novyjtlumachnyjslovnykukrajinsjkojimovy / uklad. V. Jaremenko, O. Slipushko. [NewexplanatorydictionaryoftheUkrainianlanguage. / way. V. Yaremenko, O. Slipushko]. Kyiv, 1998. 351 p. [inUkrainian].

6. Osmolovskaya I.M. SHkol'nyeproekty: deyatel'nost', napravlennayanaobogashhenieznanij i dukhovnogomirauchashhikhsya. [Schoolprojects: activitiesaimedatenrichingtheknowledgeandspiritualworldofstudents]. Headteacher. 2003. No. 10. P 10-14. [inRussian].

7. Osmolovskaya I.M. Didakticheskieprintsipydifferentsiatsiiprotsessaobucheniya v obshheobrazovatelnojshkole. [Didacticprinciplesofdifferentiationofthelearningprocessin a generaleducationschool]: diss. Dr. ped. Sciences: 13.00.01. Moscow, 2002. 314 p. [inRussian].

8. Taksonomiya: GBOU SpO SO «Tavdinskijtekhnikumim. А.А. Elokhina». [Taxonomy: GBOU SPO SO «Tavdinskytechnicalschoolnamedafter A.A. Elokhin»]. 2011. URL: http://tavda-tpu.ru/index.php/men-tal/educational-technology/88 - taxonomy.html (accessdate: 05.08.2020.) [inRussian].

9. KHabibullina F.G. Tekhnologiyadifferentsirovannogoobucheniyanaurokakh v nachalnojshkole. [Thetechnologyofdifferentiatedteachingintheclassroominprimaryschool]. Pedagogy: TraditionsandInnovations: Proceedingsofthe VIII Intern. scientific. Conf., Chelyabinsk, January 2017 Chelyabinsk, 2017. S. 89-92. URL: https://moluch.ru/conf/ped/ archive/210/11692/ (accessdate: 06.08.2020) [inRussian].

10. YAkimanskaya I.S. Razvivayushheeobuchenie. [Developmentaltraining]. Moscow: Pedagogika, 1979. 144 p. [inRussian].

Размещено на Allbest.ru